<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад Херсонської обласної ради "Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат" <b> Тема розширена:</b> п.4 ч.2 ст.35 ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть, будь-ласка, чи можна застосувати п.4 ч.2 ст.35 ЗУ "Про публічні закупівлі" у наступному випадку: замовник у 2017 році тричі розпочинав відкриті торги щодо закупівлі 15110000-2 М’ясо (ніжка куряча охолоджена, свинина охолоджена у напівтушах). Двічі (у першому і третьому випадках) замовником було відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників, другий раз торги були відмінені через невідповідність поданих пропозицій документації конкурсних торгів. Чи можливо застосувати пункт 4 частини 2 статті 35 у подібному випадку, чи потрібно щоб замовником було відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників двічі поспіль??? <b> Номер відповіді:</b> 510/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Харківський апеляційний адміністративний суд <b> Тема розширена:</b> Зміни до діючого договору, щодо проведення процедури з проектними організаціями через систему Prozorro у разі необхідності здійснення подальшого коригування проектної документації <b>Суть питання:</b> Керуючись статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон), Харківський апеляційний адміністративний суд (далі - ХААС) повторно звертається до Вас з метою отримання конкретних відповідей з наступних питань, а саме: 1) 11.09.2015 за № 21-0579-15 ХААС було отримано Експертний звіт щодо розгляду проектної документації за робочим проектом «Капітальний ремонт з реабілітаційними роботами нежитлової будівлі літ. «Ф-4» по вул. Володарського, 46, корп. 1 в м. Харкові», згідно з яким кошторисна вартість будівництва у поточних цінах станом на вересень 2015 року складала 27216,503 тис. грн. На підставі вищенаведеного, ХААС у 2015 році проводив процедуру відкритих торгів щодо закупівлі ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 - капітальний ремонт з реабілітаційними роботами нежитлової будівлі літ. «Ф-4» по вул. Володарського, 46, корп. 1 в м. Харкові згідно з нормами Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VII, за результатами якого укладено договір від 16.12.2015 № 102 на загальну суму 26 178 424,80 грн. (з ПДВ) (оголошення про проведення торгів від 07.10.2015, ВДЗ № 352(07.10.2015) №209726) (лист ХААС вих. № 07-11/1/17 від 15.02.17 з додатками). Згідно з п. 10.1 Договору та Календарним планом-графіком виконання робіт строк дії договору та виконання робіт - до кінця 2017 року. При цьому у п.3.1 Договору вказано, що договірна ціна робіт визначається на підставі кошторису та є динамічної в межах кошторисної вартості. 01.12.2016 ХААС проведено коригування Експертного звіту, у зв'язку зі зміною розцінок на виконання деяких видів робіт та їх вартістю, а саме отримано Експертний звіт № 21-0647-16 щодо розгляду проектної документації за робочим проектом «Капітальний ремонт з реабілітаційними роботами нежитлової будівлі літ. «Ф-4» по вул. Семінарська, 46 (колишня вул. Володарського), корп. 1 в м. Харкові (коригування)». Згідно з Експертним звітом № 21-0647-16, загальна кошторисна вартість будівництва в поточних цінах станом на 29.11.2016 стала 34745,753 тис. грн., тобто збільшилась на 7529,250 тис. грн. Враховуючи вищенаведене, виникає питання, чи має право ХААС внести зміни до діючого Договору: - шляхом збільшення його вартості у зв'язку з вищезазначеними обставинами? або - шляхом перегляду обсягу робіт за новими розцінками в межах суми договору? 2) у разі необхідності здійснення подальшого коригування проектної документації чи треба проводити процедуру з проектними організаціями через систему Prozorro, коли проектна організація не може бути змінена, у зв'язку з її авторським правом? <b> Номер відповіді:</b> 511/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою участю "ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ" <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Пунктом 28 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі). При цьому, частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону). Питання: чи достатньо для застосування переговорної процедури закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону відміни двох лотів на один і той же предмет закупівлі, що оголошувались у складі почергових процедур відкритих торгів, чи все ж таки необхідно щоб було відмінено дві повноцінні процедури закупівлі, а не лоти? <b> Номер відповіді:</b> 505/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 35/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA .

<b>Запит від:</b> Запит від Приватне підприємство "УкрШелтер" <b> Тема розширена:</b> Роз'яснення окремих пунктів тендерної документації <b>Суть питання:</b> Приватне підприємство «УкрШелтер» має намір взяти участь у тендері UA-2017-04-03-000674-a за процедурою відкритих електронних торгів на закупівлю маскувальних комплектів оптичних типу (МКО-С, МКО-Л, МКО-З), який проводиться військовою частиною А 0853. Однією з вимог тендерної документації є включення до умов договору положень про: 1. Ведення окремого бухгалтерського обліку витрат на постачання та про перевірку обліку витрат Замовником та Військовим представництвом Міністерства Оборони України. 2. Визначення договірної ціни Замовником з урахуванням висновку Військового представництва Міністерства Оборони України. 3. Перевірку розрахунково-калькуляційних матеріалів Військовим представництвом Міністерства Оборони України та складення останнім висновку про обґрунтованість витрат. 4. Узгодження залучення співвиконавців (контрагентів) у письмовому вигляді із Замовником. Просимо роз’яснити, чи відповідають такі вимоги Замовника законодавству України, оскільки відповідно до Постанови КМУ № 464 від 27.04.2011р. проведення аналізу собівартості та трудомісткості продукції оборонного призначення можливе лише за державним оборонним замовленням, а зазначений тендер не відноситься до державного оборонного замовлення. Крім того, узгодження залучення співвиконавців (контрагентів) можливе лише у випадку закупівлі робіт (послуг), а визначення ціни здійснюється відповідно до акцептованих пропозицій учасників торгів, за результатами аукціону. <b> Номер відповіді:</b> 498/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Інститут фізики напівпровідників ім.В.Є.Лашкарьова НАНУ <b> Тема розширена:</b> система не відповідає вимогам пункту 3 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі щодо здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі "3. Під час здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт предмет закупівлі визначається згідно з Державним класифікатором видів науково-технічної діяльності ДК 015-97, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30 грудня 1997 року № 822, за показником четвертої цифри із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника, а також конкретної назви науково-технічної роботи." Таким чином під час планування закупівлі науково-технічної роботи Замовник має зазначати ДВА класифікатори -- 015-97 та в дужках 21-2015. Проте майданчик Держзакупівлі он-лайн наразі даючи змогу обрати потрібний код наукового класифікатору ДК 015-97, НЕ ДАЄ можливості зберегти при публікації цей запис з визначеним науковим кодом, аргументуючи це тим що: "Відповідно до вказівок Центральної Бази Данних визначальним класифікатором є CPV". Сьогодні є нагальна потреба оприлюднити план закупівлі послуги ДК 015-97: I.2 15 - Дослідження та розробки в галузі хімічних технологій (Код ДК 021-2015 (CPV) 73300000-5 - Проектування та виконання НДДКР). Просимо терміново надати відповідь, яким чином діяти Замовнику під час оприлюднення плану закупівель, якщо предметом закупівлі є послуги з виконання науково-технічних робіт? <b> Номер відповіді:</b> 499/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На виконання вимог пункту 11 частини першої статті 8 Закону форма річного плану закупівель затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ). Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель (далі – система) шляхом унесення в них наявної інформації. Відповідно до затвердженої Наказом форми до річного плану закупівель замовник зокрема вносить конкретну назву предмета закупівлі та коди і назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності). У свою чергу, згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Відповідно до пункту 3 Порядку під час здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт предмет закупівлі визначається згідно з Державним класифікатором видів науково-технічної діяльності ДК 015-97, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.1997 № 822, за показником четвертої цифри із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Мінекономрозитку від 23.12.2015 № 1749, а також конкретної назви науково-технічної роботи. Водночас зазначаємо, що питання реалізації в системі вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК Укрторгімпорт" <b> Тема розширена:</b> Строк дії договору більше ніж рік <b>Суть питання:</b> Підкажіть, будь ласка, як правильно оформити договірні відносини, якщо укладається договір про надання освітніх послуг, які повинні тривати 2 роки відповідно до освітньої програми. Навчання фізичної особи оплачує юридична особа - розпорядник бюджетних коштів, яка може брати фінансові зобовязання на бюджетний рік. Чи правильно укладати догоовір строком на 2 роки, а додатковою угодою брати зобовязання на рік? Прошу надати відповідь з посиланням на норми права. <b> Номер відповіді:</b> 500/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною третьою статті 11 Закону є тендерний комітет або уповноважена особа (особи). Поряд з цим при плануванні закупівель замовник повинен дотримуватись норми частини сьомої статті 2 Закону, якою встановлено заборону придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Поряд з цим,  відповідно до пункту 7 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому . При цьому відповідно до Положення про Державну казначейську службу України (далі – Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015  № 215 , Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює, зокрема реєстрацію та облік бюджетних зобов’язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, в межах повноважень контроль за відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов’язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі). Тому, з питання реєстрації бюджетних зобов’язань слід звернутатись  до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "38 відділ інженерно-технічних частин" <b>Суть питання:</b> Як Учаснику який є платником ПДВ подати свою пропозицію якщо Замовником в тендерній документацї критерієм оцінки на закупівлю товару є ціна та, зазначено, що з метою забезпечення рівних умов щодо оцінки для всіх учасників, учвасник, незалежно від його форми оподаткування, вносить в електронну систему закупівель, інформацію про ціну його пропозиції без врахування ПДВ. Та як Замовник укладе договір з переможцем торгів який є платником ПДВ якщо в аукціоні приймається ціна без ПДВ. <b> Номер відповіді:</b> 501/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листs від 27.10.2017 № 3302-06/34323-06 "Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від КУ "Центр первинної медико-санітарної допомоги №5" КМР <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення рішення АМКУ <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Роз'ясніть, будь ласка, була скарга, засідання по розгляду якої проводилося 30.03.17 р., 31.03.17 р. в системі було розміщено інформацію про резолютивну частину рішення № 1649-р/пк-пз від 30.03.2017р., наразі саме рішення АМКУ не оприлюднено, що суперечить ч.11 ст.18 "Протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу і надсилається суб’єкту оскарження та замовнику.". Закупівля мультилотова, заблоковано й інші лоти, як довго ця ситуація може продовжуватись, адже за іншим лотом закуповуються вкрай необхідні продукти спеціального лікувального продукту для дітей? Ідентифікатор закупівлі: UA-2017-02-16-001539-c ● f49408be4afb4810ab5099e85a191020, ідентифікатор скарги:UA-2017-02-16-001539-c.c2 <b> Номер відповіді:</b> 502/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на Ваше звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .

<b>Запит від:</b> Запит від Обласна комунальна установа "Вінницька обласна станція переливання крові" <b> Тема розширена:</b> Можливість застосування допорогової закупівлі <b>Суть питання:</b> При здійсненні закупівлі товару за процедурою відкритих торгів замовником зекономлено певну суму коштів у вигляді різниці між очікуваною вартістю та сумою,запропонованою переможцем. Чи має право замовник за тим самим кодом на суму цієї різниці ("економії") закупити товар в порядку допорогової закупівлі, тобто без застосування процедури відкритих торгів? Будемо вдячні за розянення. <b> Номер відповіді:</b> 503/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Адміністрація Центрального району Миколаївської міської ради <b> Тема розширена:</b> В торгах приймали участь 2 учасника, 1 з яких не додав до пропозиції документи <b>Суть питання:</b> Добрий день. Прошу надати мені консультацію з наступного питання. Ми проводимо відкриті торги, не міжнародні. Очікувана вартість закупівлі 1500тис.грн. Закупівля послуг з прибирання доріг. Критерій оцінки - ціна 100%. В торгах приймали участь тільки 2 учасника, пройшов аукціон, було визначено системою учасника з найменшою ціновою пропозицію, який своєчасно загрузив в систему всі необхідні дакументи. Другий учасник не додав до пропозиції жодного документу з тих, що вимагав замовник в тендерній документації, в тому числі не надав електронну банківську гарантію забезпечення тендерної пропозиції. Ми розглянули пропозицію з найменшою ціною, прийняли рішення про визначення переможця. Після цього нам прийшов лист від Аудітслужби "до відома", в якому надано роз'яснення, що пропозиція другого учасника, який не додав необхідні документи не може вважатись пропозицією в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" з причини відсутності в її складі документів,передбачених тендерною документацією, тому замовник в цьому випадку повинен відмінити торги на підставі п.4 ч.1 ст.30 Закону "подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій". Питання: шо має робити в такій ситуації замовник та якими правовими положеннями слід керуватись за вказаних обставин? Дякую за допомогу. <b> Номер відповіді:</b> 504/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2017 № 3302-06/34323-06 "Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Мацьків Сергій Богданович <b> Тема розширена:</b> Щодо необхідності проведення нової процедури при достроковому розірванні договору про закупівлю <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Роз'ясніть, будь ласка, наступне. Через декілька днів після підписання договору про закупівлю переможець торгів повідомив про дострокове його розірвання в зв'язку з неможливістю виконання. Чи може Замовник кваліфікувати переможцем іншого учасника цієї процедури закупівлі та укласти з ним договір, чи йому слід оголошувати нову процедуру закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 497/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини третьої статті 32 Закону у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, замовник може визначити переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув до укладення договору між замовником та попереднім переможцем торгів. Крім того, виходячи зі змісту статті 19 Закону, звіт про результати є підсумковим документом, який фіксує завершення  процедури закупівлі та містить інформацію щодо дати укладення договору про закупівлю, підстави для прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю. Разом з тим, відповідно до частини другої статті 19 Закону звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Міністерство освіти і науки України <b> Тема розширена:</b> Оплата послуг банку <b>Суть питання:</b> Абзацом дев"ятим частини третьої статті 2 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено, що дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ. Чи поширюється ця норма на послуги банківських установ, зокрема послу банку за купівлю валюти на Міжбанківському валютному ринку, розрахунково-касове обслуговування? <b> Номер відповіді:</b> 493/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb