<b>Запит від:</b> Запит від ННЦ ПТО НАПН України <b>Суть питання:</b> Якими нормативними документами та законодавчими актами передбачено внесення змін до Договору про закупівлю після проведення допорогової електронної закупівлі? Відповідно до Договору здійснюється постачання продуктів харчування. В результаті діяльності виникає потреба замінити один продукт на інший. Чи можна вносити зміни до специфікації після проведення електронних закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 414/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне звернення міститься у запиті 353/2017,розміщеному на  інформаційному ресурсі  за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fc2812a5-9a71-4a00-ac90-8a720bd3918a&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від державне підприімство "Красноармійськвугілля" <b>Суть питання:</b> Прошу надати розяснення: чи повинен учасник переговорної процедури закупівлі надати документи, які підтверджують відсутність підстав, визначених п.2,3,5,6,8 ч.І ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі" <b> Номер відповіді:</b> 407/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fe2e42f7-0873-4fe0-9267-a24b5d622316&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Ігольник Пилип Володимирович <b>Суть питання:</b> Повторно звертаюсь до Вас (http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=279a5164-41b6-4ebc-b6a9-99bc0d0e3059⟨=uk-UA), оскільки відповідь не отримав. Пунктом 9 форми оголошення про проведення відкритих торгів, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 22.03.2016 № 490 встановлено вимогу щодо зазначення строку поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг. В зазначеному пункті замовник повинен зазначати конкретний строк поставки товару (приклад: з 01.03.2017 по 31.12.2017 (майданчик www.dzo.com.ua)). Таким чином, у разі якщо замовником оголошено закупівлю 27.01.2017 з дотримання вимог частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» кінцевий строк подання пропозицій буде не раніше 12.02.2017. Електронний аукціон відбудеться не раніше 13.02.2017. Відповідно до частини 4 статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі» після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Відповідно до частини 2 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Отже, замовник при визначенні переможця 17.02.2017 (у відповідності до частини 1 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі») має право укласти договір з учасником не раніше 28.02.2017 та не пізніше 09.03.2017. Укладаючи договір 09.03.2017 сторони визначають, що договір діє з дня його підписання. Враховуючи, що договір укладено 09.03.2017 строк поставки товару починається з 09.03.2017 до 31.12.2017, що в свою чергу не відповідатиме звіту про результати проведення процедури закупівлі (далі - звіт), оскільки у пункті 7 звіту (строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг) зазначається строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг з 01.03.2017 по 31.12.2017. У зв’язку із наявною невідповідністю інформації у звіті та договорі щодо строку поставки товару, не з вини замовника, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів відмовляє замовнику у реєстрації зазначеного договору. Враховуючи все вищезазначене прощу Вас надати відповідь по даному прикладу та шляхи його вирішення. <b> Номер відповіді:</b> 408/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на запит 258/2017 від 15.02.2017 розміщена на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=279a5164-41b6-4ebc-b6a9-99bc0d0e3059&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Олександрівська клінічна лікарня м. Києва <b> Тема розширена:</b> Як застосовувати положення частини 4 статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо строку розгляду тендерної пропозиції <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Тендерним комітетом визначено 12 (дванадцять) окремих частин предмета закупівлі (лотів). Як застосовувати положення частини 4 статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо строку розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, який не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції, та може бути аргументовано продовжений до 20 робочих днів. В якому порядку та у які строки розглядати 12 (дванадцять) тендерних пропозицій по 12 лотам, які за результатами оцінки визначені найбільш економічно вигідними? <b> Номер відповіді:</b> 409/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини четвертої статті 28 Закону після  оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною . Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиці ї. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів . У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель. Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота) , яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Відповідно до пункту 37 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. З огляду на викладене, у разі якщо замовником здійснюється закупівля за визначеними окремими частинами предмета закупівлі (лотами), строк розгляду тендерної пропозиції щодо частини предмета закупівлі (лота), яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції та може бути аргументовано продовженим замовником до 20 робочих днів. Разом з тим, оскільки Законом не визначено послідовність розгляду тендерних пропозицій щодо окремих частин предмета закупівлі (лотів) в межах єдиної процедури закупівлі, замовник самостійно приймає рішення з дотриманням  вимог, передбачених статтею 28 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Владимир Юриков <b>Суть питання:</b> Як може здійснити платіж за подання скарги в орган оскарження нерезидент? В якій валюті? На які рахунки? Що будет підтвердженням здійснення платежу? Чи буде відсутність будь-якої інформації для неризидентів дискримінаційною вимогою? <b> Номер відповіді:</b> 410/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Розмір плати за подання скарги до органу оскарження відповідно до Закону встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 291. Пунктом 1 цієї постанови визначено, що плата справляється в таких розмірах: 5 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг; 15 тис. гривень - у разі оскарження процедури закупівлі робіт. Інформація щодо порядку плати за подання скарги до органу оскарження міститься на сайті Антимонопольного комітету України за посиланням http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/123950

<b>Запит від:</b> Запит від КЗ "Котелевський центр первинної медико-санітарної допомоги" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо чітко визначити, хто відноситься до службових (посадових) осіб, які повинні входити до складу тендерного комітету. Чи може головою тендерного комітету бути економіст, юрист, інженер чи бухгалтер, а також весь тендерний комітет складатися з простих посад, якщо в установі є керівник, заступник та інші керівники структурних підрозділів, які не є депутатами рад. <b> Номер відповіді:</b> 403/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “ Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення). Виходячи зі змісту частини другої статті 11 Закону та пункту 2.1. Примірного положення склад комітету , зміни до складу та положення про нього затверджуються рішенням замовника . До складу комітету входять не менше п’яти осіб, які є у штатній чисельності працівників замовника. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є менше ніж п’ять осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. Таким чином, членами тендерного комітету можуть бути виключно працівники замовника. Пунктами 2.3. і 2.4  Примірного положення установлено, що керівництво роботою комітету здійснює його голова, який призначається замовником та може мати право на підписання договорів про закупівлю у разі надання таких повноважень замовником, оформлених відповідно до законодавства. Голова комітету призначає заступника (заступників) голови, секретаря з числа членів комітету та визначає функції кожного члена комітету. Таким чином, функціональні обов’язки кожного члена тендерного комітету визначаються положенням про тендерний комітет, яке затверджуються рішенням замовника, з дотриманням вимог Закону. При цьому обмеження щодо складу тендерного комітету встановлені  у абзаці 2 частини другої статті 11 Закону, якою передбачено, що не можуть входити до складу тендерного комітету та/або визначатися уповноваженими особами саме посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради. Отже, головою та членами тендерного комітету можуть бути будь-які посадові (службові) особи замовника, крім осіб, визначених у абзаці 2 частини другої статті 11 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕДНА Н" <b> Тема розширена:</b> Проведення процедури закупівлі послуги Енергосервіс <b>Суть питання:</b> Поясніть, якими законодавчими актами регламентується проведення процедури закупівлі послуг з енергосервісу. На даний час: 1.Виходячи з положень Закону України «Про публічні закупівлі» 25.12.2015 № 922-VIII, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, зокрема абз. 7 п. 5 ст. 2 передбачено, що особливості здійснення процедур закупівлі для послуг енергосервісу встановлюються окремими законами. 2.Правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об’єктів державної та комунальної власності регулюються Законом України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» № 327-19 від 09.04.2015р., стаття 2 якого передбачає, що державні закупівлі (далі - закупівлі) енергосервісу здійснюються за процедурами державних закупівель у порядку, встановленому Законом України «Про здійснення державних закупівель» для закупівлі послуг, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. 3.Однак, на підставі Закону № 922-VIII від 25.12.2015р. Закон України «Про здійснення державних закупівель» втратив чинність. <b> Номер відповіді:</b> 404/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон набрав чинності 19.02.2016 року та введений у дію з 1 квітня 2016 року - для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання; з 1 серпня 2016 року - для всіх замовників. Згідно з частиною п’ятою статті 2 Закону особливості здійснення процедур закупівлі, визначених цим Законом, встановлюються окремими законами для таких товарів, робіт і послуг, зокрема послуги енергосервісу. Так, правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об'єктів державної та комунальної власності встановлені Законом України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації" від 09.04.2015 № 327-VIII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 25 грудня 2015 року N 922-VIII) (далі – Закон № 327-VIII ) . Відповідно до статті 2 Закону № 327-VIII державні закупівлі енергосервісу здійснюються за процедурами державних закупівель у порядку, встановленому Законом України “Про здійснення державних закупівель” для закупівлі послуг, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Закон України “Про здійснення державних закупівель” втратив чинність 1 серпня 2016 року відповідно до пункту 5 Розділу IX “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Водночас інформуємо, що 23.03.2017 Верховна Рада України прийняла у другому  читанні Закон України  № 4549 "Про внесення змін до Закону України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації", який 31.03.2017 направлено на підпис Президенту України згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-порталі Верховної Ради України за посиланням http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58925

<b>Запит від:</b> Запит від Концерн "Міські теплові мережі" <b> Тема розширена:</b> про надання документів відповідно до вимог статті 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Чи потрібно вимагати від учасника переговорної процедури закупівлі ( застосування процедури відповідно до пункту 4 частини 2 статті 35: двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників) надання документів на підтвердження вимог статті 17 ЗУ "Про публічні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 405/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Ганчак Олег Васильович <b>Суть питання:</b> Двічі проводились відкриті торги, які не відбулися з різних причин. За цей період потреба у наданні послуг була нагальна. Ці послуги надавались ПП без договору. Чи може замовник прописати в тендерній документації відкритих торгів і в умовах проекту договору таку умову, що зобов'язання, які виникли до моменту укладення договору, будуть виконані сторонами у повному обсязі. В сумі предмету закупівлі і в річному плані буде передбачено ці видатки? Чи можливе інше вирішення питання?Дякую <b> Номер відповіді:</b> 406/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 91/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afaabe9f-3ed2-4fa3-9e57-f768e2207f97&lang=uk-UA .

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Коменергосервіс" <b> Тема розширена:</b> Забезпечення тендерної пропозиції <b>Суть питання:</b> Замовником оголошено закупівлю № UA-2017-03-02-001790-a робіт по реконструкції котельні. Замовником вимагається забезпечення тендерної пропозиції у формі банківської гарантії з терміном дії 90 днів. Питання: з якої дати визначається строк дії банківської гарантії, якщо замовник переніс дату розкриття тендерних пропозицій. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 397/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що питання встановлення замовником в тендерній документації вимог щодо розміру, виду та умови надання забезпечення тендерних розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc . При цьому відповідно до статті 561 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана, та є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Варто також зазначити, що перелік підстав для повернення забезпечення тендерної пропозиції визначений частиною четвертою статті 24 Закону. Зокрема забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику протягом п'яти банківських днів з дня закінчення строку дії забезпечення тендерної пропозиції, зазначеного в тендерній документації. Поряд з цим згідно з частиною четвертою статті 25 Закону до закінчення строку, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, зазначеного в тендерній документації, замовник має право вимагати від учасників продовження строку дії тендерних пропозицій. При цьому учасник має право відхилити таку вимогу, не втрачаючи при цьому наданого ним забезпечення тендерної пропозиції або погодитися з вимогою та продовжити строк дії поданої ним тендерної пропозиції та наданого забезпечення тендерної пропозиції. У свою чергу, кожна фізична/юридична особа має право зверненутись до замовника за роз’ясненням щодо положень тендерної документації, виходячи зі змісту частини першої статті 23 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ГЕОДЕЗІЇ, КАРТОГРАФІЇ ТА КАДАСТРУ <b> Тема розширена:</b> відображення інформації про закупівлю в додатку до річного плану закупівель <b>Суть питання:</b> Відповідно до ст.4 Закону України «Про публічні закупівлі» річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» визначено, що додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель. Одним із таких полів в електронній системі закупівель є поле «процедура закупівлі». Замовником прийнято рішення про здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель з обов’язковим оприлюдненням звіту про укладені договори, оскільки вартість закупівлі перевищує 50,0 тис. грн. однак не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Інформація про таку закупівлю вноситься в додаток до річного плану закупівель відповідно до Закону. Під час складання додатку до річного плану закупівель шляхом внесення інформації про закупівлю, очікувана вартість якої не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, але перевищує 50,0 тис. грн., при заповнення поля в електронній системі закупівель «процедура закупівлі» електронним майданчиком пропонується обрати одну з наступних процедур для такої закупівлі: «Без застосування електронної системи», «Допорогові закупівлі», «Звіт про укладений договір». Зважаючи на наведене, прошу надати роз’яснення щодо наступного: чи правомірними будуть дії замовника щодо зазначення «Звіт про укладений договір» у додатку до річного плану закупівель у полі «процедура закупівлі» при умові послідуючого оприлюднення Звіту про укладений договір зважаючи на те, що Законом не визначено такої процедури закупівлі, як «Звіт про укладений договір»? <b> Номер відповіді:</b> 398/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На виконання вимог пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ). Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель (далі – система) шляхом унесення в них наявної інформації. У свою чергу, відповідно до абзацу третього пункту 2 Наказу додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в системі. При складанні додатку до річного плану замовник заповнює відповідне поле “Процедура закупівлі” форми річного плану закупівель шляхом вибору  зі списку, який пропонує система. Так, вид закупівлі “Звіт про укладені договори” у зазначеному полі обирається замовником у разі здійснення закупівель із використанням системи, за умови, що вартість предмета закупівлі не перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Водночас інформуємо, що питання оприлюднення звіту про укладені договори та реалізації в системі вимог законодавства розглянуто відповідно в листах від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb .

<b>Запит від:</b> Запит від ПрАТ "Делойт енд Туш ЮСК" <b> Тема розширена:</b> Реорганізація юридичної особи <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Компанія розглядає можливість зміни організаційно правової форми юридичної особи шляхом перетворення. Схематично назвемо припинену юр. особу Компанією А, а її правонаступника - Компанією Б. Однією з вимог до потенційного виконавця аудиторських послуг є наявність в учасника досвіду надання аудиторських послуг. Відповідно, чи збережеться такий досвід Компанії А про надання аудиторських послуг після реорганізації шляхом перетворення в Компанію Б, яка буде її правонаступником. Відповідно до частини першої статті 104 у разі реорганізації юридичної особи майно, права та обо'язки юридичної особи переходять до її правонаступника. Зрозуміло, що нас цікавить перехід таких прав (досвіду) саме у процедурі державних закупівель. Під збереженням досвіду розуміється: Можливість використання підтверджуючих документів Компанії А про надання відповідних аудиторських послуг її правонаступником - Компанією Б. Буду дуже вдячним за грунтовну відповідь, Якщо у Вас виникають додаткові запитання, буду радим відповісти. З повагою, Дмитро. <b> Номер відповіді:</b> 399/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. У свою чергу, згідно з пунктом 2 частини другої статті 22 Закону т ендерна документація повинна містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Отже, замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені статтею 16 Закону та указує у тендерній документації інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям. Водночас частиною першою статті 23 Закону передбачено, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника, зокрема за роз'ясненнями щодо тендерної документації . Усі звернення за роз'ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Поряд з цим, оскільки  згідно зі статтею 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми та у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи, щодо способу підтвердження учасником відповідності кваліфікаційним критеріям у випадку правонаступництва юридична особа може звернутись безпосередньо до замовника згідно зі статтею 23 Закону.