<b>Запит від:</b> Запит від АСОЦІАЦІЯ "ВСЕУКРАЇНСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА АСОЦІАЦІЯ" <b>Суть питання:</b> 1. Відповідно до п.2 ч.3 ст.36 ЗУ «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, aні чинне законодавство України, ані роз’яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (принаймні ті, які є у публічному доступі) не дають відповіді на питання, з якого моменту визначається рівень коливання ціни товару на ринку – подання пропозицій, чи проведення аукціону, чи укладення договору. З огляду на вищезазначене, просимо роз’яснити, з якого моменту визначається рівень коливання ціни товару на ринку для цілей встановлення необхідності змінити ціну за одиницю товару шляхом внесення змін до договору про закупівлю? 2. У Роз’ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 зазначено, що внесення змін щодо ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. У цьому ж Роз’ясненні Міністерство економічного розвитку і торгівлі України називає одним з органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, Державну службу статистики України, хоча також вказує, що перелік відповідних органів не є вичерпним. З огляду на вищезазначене, просимо роз’яснити: - Які органи, окрім Державної служби статистики України, уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни товару на ринку? - Як діяти, якщо кілька (два і більше) відповідних органів надають різну інформацію щодо коливання ціни товару? Інформація якого органу матиме переважаючу силу при встановленні рівня коливання ціни за одиницю товару на ринку? 3. У ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» серед принципів здійснення закупівлі виокремлено принцип максимальної економії та ефективності, а метою ЗУ «Про публічні закупівлі» є, зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель. З огляду на вищезазначене, просимо роз’яснити, чи буде правомірною та чи відповідатиме принципам публічних закупівель (у т.ч. принципу максимальної економії та ефективності) зміна ціни за одиницю товару у бік збільшення на 7% у разі коливання ціни такого товару на ринку у бік збільшення лише на 2%? <b> Номер відповіді:</b> 512/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що питання зміни істотних умов міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , який зокрема містить рекомендацію Мінекономрозвитку щодо необхідності обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни товару на ринку у разі внесення змін до договору про закупівлю, у випадку передбаченому пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону. Крім того, пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків може здійснюватися виключно у разі наявності коливання ціни такого товару на ринку. Таким чином, оскільки коливання ціни товару на ринку може відбуватися як в бік збільшення так і в бік зменшення, сторони можуть вносити зміни до договору про закупівлю на підставі пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону відповідно до коливання ціни на ринку. Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій замовника в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." <b> Тема розширена:</b> Щодо правомірності вимог замовника торгів <b>Суть питання:</b> Замовник закупівлі № ЦБД UA-2017-04-04-002333-b в тендерній документації вимагає на стадії преквалікації учасникам виконати пробне нанесення горизонтальної розмітки фарбою та скляними кульками на вулиці м. Дніпро. Для проведення перевірки замовник створює комісію, яка складається з членів Тендерного комітету. Учасники зобов’язані з’явитись у зазначеному місці, із своїми матеріалами, технікою для проведення: нанесення горизонтальної дорожньої розмітки фарбою та скляними кульками на вулиці м. Дніпро . У разі, якщо Учасники не з’явились Замовник буде вважати, що учасником надано недостовірну, або завідомо неправдиву інформацію та його тендерна пропозиція буде відхилена на підставі пункту 4 ст. 30 «Відхилення тендерних пропозицій» Закону України «Про публічні закупівлі». Після нанесення учасниками дорожньої розмітки складається акт, який підписується усіма членами комісії, представником замовника та представниками учасників. В зазначеному акті обов’язково зазначається: якість нанесення краски, якість краски, кількість кульок. Для перевірки якості запропонованих, послуг замовник спостерігає за нанесеними учасниками дорожніми розмітками протягом 2 робочих днів. Після закінчення зазначеного терміну замовник надсилає всім учасникам та членам комісії письмове запрошення для участі в ІІ етапі перевірки пропонованих послуг з нанесення дорожньої розмітки, а саме: розгляду результатів перевірки. Після чого складається відповідний акт, який підписується усіма членами комісії, представником замовника та представниками учасників. Замовник допускає до аукціону тільки тих учасників, зразки яких відповідають усім технічним вимогам зазначеним в тендерній документації. Просимо розяснити чи є дана вимога правомірною? <b> Номер відповіді:</b> 513/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Так, технічна специфікація повинна містити : детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля. Ураховуючи викладене, замовник самостійно визначає необхідні  технічні характеристики предмета закупівлі виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства. Разом з тим, тендерна документація не повинна містити вимог , що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону). Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі, у тому числі розгляду та оцінки тендерних пропозицій, необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола учасників для подальшого визначення переможця торгів. При цьому звертаємо увагу, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону згідно з частиною першою статті 23 Закону. Поряд з цим, частиною другою статті 23 Закону встановлено, що замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації . У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів. У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 18 Закону скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.

<b>Запит від:</b> Запит від ДЗ "СМСЧ №1" МОЗ України <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу надати роз'яснення з наступного питання. Державний заклад надає в оренду приміщення та отримує від орендарів відшкодування вартості комунальних послуг. Відповідно, є суми, які проходять через казначейство та бухгалтерію як "зменшення касових видатків". Тобто, у закладі на рахунку протягом року з'являються вільні кошти. Якщо заклад хоче використати ці кошти на закупівлю товарів, робіт або послуг, чи повинен тендерний комітет закладу включати такі суми до річного плану та додатків до річного плану, які оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу? <b> Номер відповіді:</b> 514/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель листі  від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення «Запоріжміськсвітло» <b> Тема розширена:</b> Необхідність проведення торгів генпідрядником для визначення субпідрядника <b>Суть питання:</b> Наше підприємство (комунальне підприємство) виграло торги у замовника на надання послуг у розмірі 17 млн. грн. згідно тендерної документації генпідрядник не вказує в своєї тендерної пропозиції про залучення субпідрядників, у разі надання послуг останніми у розмірі до 20 % від загального обсягу. Під час виконання умов договору у генпідрядника виникла потреба залучити субпідрядну організацію до надання послуг. Вартість послуг субпідрядника складає 0,8 млн. грн. (що становить менш ніж 20% від загального обсягу). Питання: Чи повинен генпідрядник у цьому випадку проводити процедуру закупівлі для визначення субпідрядника? <b> Номер відповіді:</b> 515/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e629f2e1-a1c9-4e58-8584-834634a6632b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Степаненко Сергій Анатолійович <b>Суть питання:</b> 1. Чи є підставою у публічних закупівлях для відхилення пропозиції Учасника, якщо засновником Учасника є офшорна фірма ? 2. Чи є підставою у публічних закупівлях для відхилення пропозиції Учасника, якщо в Єдиному реєстрі юр.осіб та фіз.осіб-підприємців відсутня інформація про кінцевого бенефіціарного власника офшорної компанії, що є засновником Учасника ? Дайте будь-ласка чітку відповідь. У Ваших розясненнях я не знайшов чіткої відповіді на свої запитання. <b> Номер відповіді:</b> 516/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .

<b>Запит від:</b> Запит від житлово-комунальне підприємство №7 <b> Тема розширена:</b> тендерний комітет <b>Суть питання:</b> Скажіть чи потрібно при внесенні змін до річного плану, розміщення звіту про укладений договір оформляти протокол засідання тендерного комітету? Якщо так, чи потрібно його завантажувати на сайті при розміщенні звіту про укладений договір? <b> Номер відповіді:</b> 517/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи), зокрема планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель. Питання щодо можливості внесення змін до річного плану/додатку до річного плану висвітлене в листі  від 14.09.2016   № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc При цьому відповідно до частини четвертої статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови. Отже, рішення з питань планування оформлюються у відповідності до частини четвертої статті 11 Закону. Разом з тим питання щодо звіту про укладений договір міститься у запиті  від 25.01.2017 № 119/2017, що розміщений на  інформаційному ресурсі  за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a602feb6-e283-4d84-b362-fab45b75acb5&lang=uk-UA ; щодо звіту про виконання договору листах від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 та від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Сєвєродонецьке тролейбусне управління" <b> Тема розширена:</b> застосування п.9 ст.1. абзацу1, 2 ,5,6 Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Ми КП,яке забезпечує функціонування міського електричного транспорту та експлуатацію його об’єктів для надання послуг з перевезення, тобто здійснюєм діяльність в окремих сферах господарювання відповідно до абз.6 п.4 ст.1. Та одночасно ми, як одержувач бюджетних коштів, включені до мережі місцевого бюджету. Яким абзацем ст.2 Закону нам користуватись 2 чи 3? <b> Номер відповіді:</b> 518/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі від від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Одеський національний медичний університет <b> Тема розширена:</b> річний план <b>Суть питання:</b> Замовником проведено процедуру відкриті торги, яка не відбулась, через відсутність учасників. У разі здійснення нової закупівлі за цим кодом, за тим самим товаром та на ту саму суму -чи потрібно опубліковувати новий Річний план під нову процедуру або достатньо попередньо оприлюдненого плану под початкову процедури. <b> Номер відповіді:</b> 519/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .

<b>Запит від:</b> Запит від ПП "НТП "УЦНМ" <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни за одиницю товару не більше ніж 10% <b>Суть питання:</b> Питання полягає в наступному: Після проведення торгів та укладання договору на закупівлю паливо-мастильних матеріалів (ПММ) постачальник піднімає вартість ПММ на 7% , через певний проміжок часу знову піднімається вартість ПММ на 5%, потім ще раз на 5%. В ЗУ «Про публічні закупівлі» ст.36 ч.4 п.2 зазначається, що істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Чи можна піднімати вартість товару не більше 10% декілька разів (7%+5%+5%) протягом дії договору, але у своїй сукупності декілька разів підняття вартості товару буде перевищувати 10%? Якими нормативними актами, роз’ясненнями, тощо регулюється вищезазначений випадок? <b> Номер відповіді:</b> 520/2017

<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ "Укрпошта" <b> Тема розширена:</b> Щодо можливості укладання єдиного договору на декілька предметів закупівлі <b>Суть питання:</b> Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі»(далі – Закон) цей Закон застосовується до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 млн. гривень, а робіт - 5 млн. гривень. Згідно пункту 18 статті 1 Закону, предмет закупівлі – це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. При цьому наказом Міністерства економічного розвитку і торгів України від 17.03.2016 № 454 передбачено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Просимо роз'яснити чи розповсюджується дія Закону на договори, що укладені замовниками, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, на закупівлю товарів або послуг, на загальну суму договору, що перевищує вартість визначену в абзаці другому частини 1 статті 2 Закону, якщо такий договір укладений одразу на декілька предметів закупівлі, що визначені відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” за показником четвертої цифри основного словника, при цьому вартість закупівлі кожного окремого предмета закупівлі відповідно до умов договору (товару чи послуги) не перевищує 1 мільйон гривень? <b> Номер відповіді:</b> 521/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Отже, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону. У свою чергу, пунктом п’ятим частини першої статті 1 Закону визначено, що договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, укладеного без застосування процедур, визначених Законом, не є предметом регулювання Закону та регулюються Цивільним і Господарським кодексами України.

<b>Запит від:</b> Запит від Гадяцька спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів імені Є.П. Кочергіна Полтавської облради <b> Тема розширена:</b> чи є Веб-портал відкритим джерелем інформації <b>Суть питання:</b> З огляду на положення абз. 2 ч.5 ст. 10 ЗУ "Про публічні закупівлі" чи можна вважати веб-портал Уповановаженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua) - відкритим джерелом інформації щодо закупівель, даних замовників (зокрема їхнього місцезнаходження, назви та контактних осіб), та учасників процедур закупівель (зокрема щодо назви підприємства та документів, які подаються як тендерна пропозція)? <b> Номер відповіді:</b> 506/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон передбачає використання замовником електронної системи закупівель під час здійснення процедур закупівель та оприлюднення відповідної інформації про закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель. Так, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, інформацію про закупівлю, визначену частиною першою статті 10 Закону. Поряд з цим відповідно до частини п’ятої статті 10 Закону доступ до інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу, є безоплатним та вільним. Уповноважений орган забезпечує оприлюднення інформації про закупівлі, зазначеної у частині першій статті 10, відповідно до вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації”, у тому числі у формі відкритих даних. У свою чергу, згідно з пунктом 1 наказу Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 473 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель, визначеної пунктом 6 частини першої статті 1 Закону, визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “Prozorro” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua.

<b>Запит від:</b> Запит від прокуратура Миколаївської області <b> Тема розширена:</b> предмет закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи дозволяється проведення переговорних процедур,по одному і тому ж коду (теплова енергія) не по лотам,а кожну процедуру окремо, якщо різні постачальники і різні адреси отримання товару? <b> Номер відповіді:</b> 508/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06, в якому розглянуті питання зокрема планування замовником закупівель. Так, виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону. Крім того зазначаємо, що Законом зокрема передбачена можливість здійснювати закупівлі за частинами предмета закупівлі (лотами). Так, зокрема відповідно до абзацу четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем надання послуг. При цьому порядок визначення предмета закупівлі, затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.