<b>Запит від:</b> Запит від Запорізький державний медичний університет <b>Суть питання:</b> Запорізькій державний медичний університет, керуючись вимогами ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» та на підставі п.п. 57 п. 4 Положення про Міністерство економічного розвитку та торгівлі України, затвердженого Постановою КМУ від 20.08.2014 р. № 459 просить надати роз’яснення з наступних питань. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» технічна специфікація документації не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". В університеті створений та вже кілька років функціонує потужний медико-діагностичний комплекс із медичним обладнанням преміум класу виробництва фірми «Sony». Вказане обладнання відрізняється підвищеною складністю та можливістю застосування у самих надскладних та високотехнологічних дослідженнях. Окрім того, наукові проекти (у тому числі міжнародні), в яких приймає участь університет, передбачають отримання наукових результатів, які можливо отримати при застосуванні особливо точного обладнання преміум-класу. В певному спектрі наукових досліджень таким унікальним обладанням виступає згаданий комплекс приборів виробництва «Sony». На даний час існує необхідність оновити та доповнити комплекс відповідним обладнанням. Планується закупівля як окремого обладнання, так і додаткових елементів до апаратів, що вже має університет виробництва «Sony». В той же час, внаслідок процедури відкритих торгів може перемогти представник іншого виробника ніж «Sony». Існує загроза, що медичне обладнання іншого виробника у комплексному застосуванні (внаслідок деяких технічних розбіжностей) зменшить ефективність діагностичних та лікувальних заходів. А в деяких випадках призведе до неможливості архівації медичних та наукових досліджень. Питання. Чи не буде визнано дискримінаційним, якщо замовник в даній ситуації прямо зазначить найменування обладнання яке закуповується, наприклад - «УЗІ апарат «Sony», або еквівалент», та одночасно визначить технічні вимоги, що повністю співпадають із зазначеним апаратом. Якого характеру та змісту повинно бути обґрунтування при посиланні в Тендерній документації на конкретну марку? <b> Номер відповіді:</b> 425/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля. Разом з тим, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону). Ураховуючи викладене, замовник самостійно визначає необхідні  технічні характеристики предмета закупівлі виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Кроленко Анатолій Володимирович <b>Суть питання:</b> В тендері UA-2017-03-13-000970-a (замовник Львівська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини) нашу компанію - переможця цінової пропозиції дискваліфікували посилаючись на те, що ми як ФОП не є платниками ПДВ і ми мали б виставляти тендерну пропозицію на 20 % меньше ніж ТзОВ. Ця умова не була прописана в тендерній документації. Переможцем визнали організацію -ТзОВ з більшою ціновою пропозицією. Чи правомірним є таке рішення? <b> Номер відповіді:</b> 426/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 304/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c1f8821f-d48a-4459-96eb-76d661ca1d9e&lang=uk-UA .

<b>Запит від:</b> Запит від Іванено Любов <b>Суть питання:</b> Замовником в 2016 році було проведено процедуру закупівлі на будівництво об'єкту. Пердіод будівництва 2016-2017 роки. Відповідно затверджено річний план закупівлель із загальною очікуваною вартістю робіт на 2 роки. Скажіть будь ласка, чи необхідно замовнику оприлюднювати річний план в 2017 році на частину суми, яку не використано в 2016 році? Якщо так, як вказувати орієнтовний початок процедури закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 415/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний вищий навчальний заклад Київської обласної ради "Коледж культури і мистецтв" <b>Суть питання:</b> Нашою установою проведено процедуру закупівлі у системі електронних державних закупівель Рrozorro» пари та гарячої води у ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» в обсязі 198,86 Гкал. (процедуру завершено 22 лютого 2017 року). У зв’язку з технічними особливостями у роботі системи «Рrozorro», після роздрукування звіту про результати проведення процедури виявилося, що цифра обсягу теплової енергії 198,86 Гкал. заокруглена до цифри 199,00 Гкал. Як на пояснили фахівці системи електронних закупівель, система не сприймає дробні числа і заокруглює їх. Головне управління державного казначейства України у Київській області не може провести платіж, у зв’язку з невідповідністю суми обсягу теплової енергії, визначеної у договорі – опублікованому звіту у системі електронних закупівель. Згідно закону України «Про публічні закупівлі», ми позбавлені можливості провести повторну процедуру, у зв’язку з відсутністю законних підстав для визнання договору (за результатами тендерної процедури) недійсним. Чи можемо укласти додаткову угоду до договору від 09 березня 2017 року № 521609 (за результатами процедури) на збільшення обсягу закупівлі пари та гарячої води та визначити його у обсязі: 199,00 Гкал. на суму: 275,324,46 грн.і таким чином вирішити проблему? <b> Номер відповіді:</b> 417/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Частиною другою статті 19 Закону передбачено, що звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу. При цьому згідно з частиною другою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі , за результатами якої укладено договір про закупівлю. Довідково інформуємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщений лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 " Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю " та за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03  “ Щодо електронної системи закупівель ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Борисполь" <b> Тема розширена:</b> Відображення інформації про субпідрядників в договорі про закупівлю <b>Суть питання:</b> На авторизованих електронних майданчиках в системі ProZorro передбачено заповнення учасником торгів в полі «інформація про субпідрядника» інформації щодо залучення/не залучення учасником торгів субпідрядних організацій. Наслідком зазначення/не зазначення інформації про субпідрядників є формування Системою Звіту про результати проведення процедури, один з пунктів якого містить Інформацію про субпідрядника (у разі залучення до виконання робіт або надання послуг) (передбачену ст.19 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIІІ). Звертаємось з проханням про наступну консультацію: Питання 1. Чи повинен Договір про закупівлю містити в собі інформацію яку зазначив Учасник щодо субпідрядника, з конкретизацією даних субпідрядника (найменування, місцезнаходження тощо) або переліком субпідрядних організацій(у разі, залучення де-кількох субпідрядників)? Питання 2. Чи достатньо зазначити у Договорі про закупівлю лише узагальнену інформацію, що планується залучення субпідрядної організації? Питання 3. Чи можуть змінюватись субпідрядники в процесі виконання договору? <b> Номер відповіді:</b> 418/2017 <b> Відповідь:</b> Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06  “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЛЄН-2001" <b> Тема розширена:</b> Щодо виконання рішення АМКУ <b>Суть питання:</b> ТОВ «ТАЛЄН-2001» прийняло участь у переговорній процедурі для потреб оборони по закупівлі м'яса яловичини замороженого Військової частини 1471 (UA-2017-02-01-000560-c). Пропозицію ТОВ «ТАЛЄН-2001» було неправомірно відхилено по лотам № 1-6. Підприємство звернулося до Антимонопольного комітету України із скаргою, за результатами розгляду якої було прийняте рішення № 1000-р/пк-пз від 03.03.2017 р., відповідно до якого Військову частину 1471 зобов'язано скасувати рішення про відхилення пропозиції ТОВ «ТАЛЄН-2001» за лотами № 1-6 та рішень про визнання переможцями за лотами № 1-6 інших учасників. Відповідно до ч. 12 ст. 18 ЗУ «Про публічні закупівлі» рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Рішення про дискваліфікацію пропозиції ТОВ «ТАЛЄН-2001» Замовник скасував тільки за лотом № 1. Замовник пояснює, що рішення про скасування рішення про дискваліфікацію пропозиції ТОВ «ТАЛЄН-2001» тендерний комітет прийняв за всіма лотами, але технічно це зробити за лотами № 2-6 немає. 13 березня 2017 року Замовник запросив ТОВ «ТАЛЄН-2001» на переговори по лотам № 1-6. 14 березня 2017 року ТОВ «ТАЛЄН-2001» прийняв участь у переговорах по закупівлі м'яса яловичини замороженого UA-2017-02-01-000560-c, за результатами яких ТОВ «ТАЛЄН-2001» повинен бути визнаний переможцем закупівлі по лотам № 1-6. Наразі, можливість здійснити це технічно у замовника, Військової частини 1471, є тільки у лоті № 1, у лотах № 2-6 такої технічної можливості немає. Ми звернулися до замовника та до ДП «Прозорро». ДП «Прозорро» надало наступні роз’яснення: 1.Скасувати рішення про дискваліфікацію замовники можуть тільки при можливості перекваліфікації. 2.Можливість перекваліфікації система Прозорро надає тільки у випадку наявності позитивного рішення органу оскарження (АМКУ). 3.Якщо рішення АМКУ, яке стосується лотів № 1-6 закупівлі, завантажено тільки у лоті № 1, то технічна можливість перекваліфікації у системі Прозорро є тільки у лоті № 1. Система реагує на статус скарги «задоволено органом оскарження» і тоді надає можливість скасувати всі рішення по закупівлі. Замовник в присутності представника ТОВ «ТАЛЄН-2001» продемонстрував: 1.Можливості скасувати рішення про дискваліфікацію у лотах № 2-6 у кабінеті Замовника на електронному майданчику дійсно немає. 2.Є тільки можливість скасувати рішення про визначення переможця, що й було здійснено Замовником, але після цього знову починається кваліфікація по цьому учаснику. 3.Під час кваліфікації по цьому учаснику у Замовника є тільки можливість визнати учасника переможцем або відхилити його пропозицію. 4.Після відхилення учасника кваліфікація починається по наступному із переліку учаснику, можливості скасувати рішення про відхилення пропозицій не з’являється. При нашому зверненні до АМКУ (Департамент з питань оскаржень рішень у сфері державних закупівель) нам пояснили, що допомогти вони нічим не зможуть. Вони не можуть підвантажувати рішення АМКУ в інші лоти як на цьому наполягає ДП «Прозорро», такі дії будуть незаконними. Це проблемне питання неодноразово (та не перший рік) підіймалося співробітниками АМКУ, які пропонували ДП "Прозорро" забезпечити технічну можливість виконання рішення АМКУ за всіма лотами у випадку подання однієї скарги за всіма лотами закупівлі, але зі сторони ДП "Прозорро" так нічого і не було зроблено. Просимо допомоги у вирішенні проблеми. Потрібно, щоб у системі з’явилася можливість перекваліфікації по лотам № 2-6 закупівлі UA-2017-02-01-000560-c, що дозволить скасувати рішення про відхилення пропозиції ТОВ "ТАЛЄН-2001" у лотах № 2-6. Просимо із розумінням поставитися до нашого становища, адже без Вашого сприяння відбудеться зрив закупівлі. Просимо пояснити, як Замовнику визнати нас переможцем в даній ситуації. Контактні дані: ДП «Прозорро» Рената Магерамовна – тел. (044) 2814262 Контактна особа АМКУ Костенко Євген Якович – тел. (044) 2516222 <b> Номер відповіді:</b> 419/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Інформація щодо комісії, яка утворюється Уповноваженим органом та розглядає звернення, скарги та інформацію від користувачів  міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Документи для іноземних учасників <b>Суть питання:</b> Згідно зі статтею 17 Закону, переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті. Тендерною документацією Замовником (ДП МА «Бориспіль») встановлена вимога щодо надання (окрім інших) наступних документів для іноземних Учасників: 1.Довідка відповідного органу з інформацією про не притягнення службової (посадової) особи переможця, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення; 2.Довідка (документ) відповідного органу про те, що службову (посадову) особу переможця, яка підписала тендерну пропозицію не було засуджено. Під час проведення торгів, в яких переможцем визначено іноземного Учасника, з‘ясувалося наступне: згідно з установчим документом Учасника (Нотаріальним Актом), службова (посадова) особа переможця (іноземного учасника) є громадянином України. Звертаємось з проханням про наступну консультацію: Уповноваженим органом якої країни повинні бути видані довідки, зазначені у вищезазначеній таблиці (в країні реєстрації Учасника чи в країні, громадянином якої є службова (посадова) особа Учасника)? <b> Номер відповіді:</b> 420/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасником процедури закупівлі (далі – учасник) є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Відповідно до частини першої статті 5 Закону вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Таким чином, вимоги у тендерній документації встановлюються замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та з дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону. Ураховуючи викладене, тендерна пропозиція готується учасником процедури закупівлі відповідно до вимог, встановлених замовником у тендерній документації, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону. При цьому, якщо учасниками процедури закупівлі є іноземні особи, такі учасники надають замовнику підтвердження відповідності встановленим у тендерній документації вимогам з урахуванням законодавства країни такого учасника.

<b>Запит від:</b> Запит від Філія- Центральна дитячо- юнацька навчально-спортивна база «Трудові резерви» в м.Біла Церква Київської області <b> Тема розширена:</b> зміни в тендерній документації(зміна ціни предмету закупівлі) <b>Суть питання:</b> Нашою організацією двічі проводилася закупівля природного газу за процедурою відкритих торгів. Двічі процедура була відмінена згідно ст.31 п.1 Закону у зв"язку із недостатньою кількістю учасників (взагалі були відсутні).На даний час вже розпочата процедура закупівлі за переговорною процедурою. Оприлюднено оголошення про проведення переговорної процедури. Направлено лист - зверення до учасника даної процедури.Переговори ще не проведені та договір ще не укладений. Але на сьогодні нам повідомлено , що ціна газу змінилася.Тобто, загальна сума в тендерній документації на закупівлю газу не змінюється, але нам потрібно змінити обсяг поставки газу. Як вийти з даноїи ситуації? Чи буде правильним заключити договір з учасником на умовах тендерної докумпнтації( на обсяг та ціну , вказану у тендерній докумнтації, а потім додатковою угодою змінити обсяги поставки газу , не змінюючи загальну ціну договору?Чи всеж таки потрібно заново проводити відкриті торги , вказавши в тендерній документації нові обсяги закупівлі газу? <b> Номер відповіді:</b> 421/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 156/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA .

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Бабій С.П. <b>Суть питання:</b> Доброго дня . > Прошу дати відповідь на спірне > питання . > Чим в першу чергу при підготовці > тендерної документації, до > допорогових торгів , мають > керуватись Замовники ? > Наказом Державного підприємства > «Зовнішторгвидав України» №35 від > 13.04.2015 року , чи > Законом України «Про публічні > закупівлі» датованим 2016-м роком ? <b> Номер відповіді:</b> 422/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від  від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Бабірад Ярослав Володимирович <b> Тема розширена:</b> Участь юридичних осіб нерезидентів <b>Суть питання:</b> Доброго дня, цікавить інформація щодо участь юридичних осіб нерезидентів в державних закупівлях, і в разі виграшу подальшої роботи для виконання виграного тендеру, а саме: -чи вони приймають участь безпосередньо з країни походження,без реєстрації представництва чи довіреної особи, -необхідна реєстрація представництва -робота по довіреності видана резиденту Power of Attorney(але чи особою, яка працює по довіренності не повинна реєструвати таке представництво), -через договір з юридичною особою резидентом. Дякую <b> Номер відповіді:</b> 411/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі –  Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасником процедури закупівлі (далі – учасник) є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Відповідно до частини першої статті 5 Закону вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. У свою чергу, договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (пункт п’ятий частини першої статті 1 Закону). При цьому договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Господарського кодексу України (далі – ГКУ) з урахуванням особливостей, визначених Законом (частина перша статті 36 Закону). Поряд з цим, визначення поняття комерційного представництва наведено в статті 243 ЦКУ. Поняття комерційного посередництва у сфері господарювання визначено главою 31 ГКУ. Так, відповідно до статті 243 ЦКУ комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності. Повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю. Згідно зі статтею 295 ГКУ комерційним посередництвом (агентською діяльністю) є підприємницька діяльність, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок (стаття 297 ГКУ). Водночас, правовий статус іноземних юридичних осіб та порядок їх діяльності на території України не є предметом регулювання законодавства у сфері публічних закупівель. Так, відповідно до статті 5 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” (далі – Закон про ЗЕД), яким зокрема здійснюється регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак. У свою чергу, визначення понять “зовнішньоекономічна діяльність”, “іноземні суб'єкти господарської діяльності” та “суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності” наведено відповідно в абзацах дванадцятому і двадцятому статті 1 та статті 3 Закону про ЗЕД. При цьому іноземні суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України (абзац перший частини вісімнадцятої статті 5 Закону про ЗЕД). У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону та частини першої статті 22 Закону тендерна пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота) подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації , яка повинна містити зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій . Разом з тим статтею 23 Закону передбачено, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Варто також зазначити, що згідно з частиною другою статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень внести зміни до тендерної документації .

<b>Запит від:</b> Запит від Київська міська студентська поліклініка <b>Суть питання:</b> Замовник підозрює учасників у факті змови (Пропозиції обох учасників містять помилково розміщені документи своїх "Конкурентів"). Всього два учасника. Підстав для відхилення пропозицій немає. Які повинні бути діїі замовника? <b> Номер відповіді:</b> 412/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою Закону є зокрема створення конкурентного середовища та розвиток добросовісної конкуренції. При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону, серед яких добросовісна конкуренція серед учасників. Поряд з цим, Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є зокрема забезпечення державного захисту конкуренції у сфері державних закупівель . АМКУ здійснює свою діяльність на підставі законодавства про захист економічної конкуренції, що ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України і складається із Закону України “Про захист економічної конкуренції”, Закону України “Про Антимонопольний комітет України” (далі – Закон про АМКУ), Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів. Згідно зі статтею 7 Закону про АМКУ у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ має, зокрема такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадові особи зобов'язані передавати Антимонопольному комітету України та його територіальним відділенням відомості, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (стаття 22 Закону про АМКУ). У свою чергу, пунктом 4 частини першої статті 17 Закону передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

<b>Запит від:</b> Запит від ОБЛАСНИЙ КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕАТРАЛЬНО – ХУДОЖНІЙ КОЛЕДЖ» <b> Тема розширена:</b> Капітальний ремонт покрівлі <b>Суть питання:</b> Нашою установою була замовлена проектно-кошторисна документація на капітальний ремонт покрівлі учбових корпусів. Проектно-кошторисна документація виконана одним проектом на різні адреси, в проекті кошторис та креслення виконані на кожний корпус (будівлю) окремо. Чи потрібно ділити закупівлю робіт на 2 лоти? <b> Номер відповіді:</b> 413/2017