1. Лист Мінекономрозвитку Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель 2. Настанови щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель 3. Огляд практик ЄС стосовно Кодексів поведінки щодо публічних закупівель Проекту ЄС Підтримка реалізації Стратегії реформування публічних закупівель / Дорожньої карти для гармонізації в Україні --- Документ: 726ba5d0-1494-440e-ab2b-bf14a6f27c20.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 253-93-94, факс (044) 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 № _______ На № __________ від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель Реформування сфери публічних закупівель було розпочато з метою створенн: умов для її ефективного функціонування. Одним з пріоритетних напрямків діяльності Мінекономрозвитку як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель є підвищення рівня прозорості дій замовників. Разом з тим в рамках підписаної Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію) Україною були взяті зобов'язання щодо приведення національного законодавства з питань публічних закупівель у відповідність до директив ЄС шляхом поступової гармонізації. Так, на виконання статті 152 Угоди про асоціацію в частині публічних закупівель, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 Ме 175-р затверджена Стратегія реформування системи публічних закупівель (( дорожня карта") та План заходів щодо її реалізації, яким передбачено, зокрема, запровадження Кодексу поведінки дшдля всіх суб'єктів сфери публічних закупівель, що встановлюватиме єдині правила поведінки суб'єктів сфери публічних закупівель. 2 В рамках опрацювання питання етичної поведінки замовників під час здійснення публічних закупівель Мінекономрозвитку було здійснено он-лайн опитування серед замовників та учасників, проведено ряд зустрічей з представниками Проекту технічної допомоги ЄС "Підтримка впровадження Стратегії реформування публічних закупівель/ Дорожньої карти для гармонізації законодавства в Україні" (далі - Проект ЄС), Центру зі зниження ризиків корупції в оборонному секторі (СПО5) щодо міжнародних підходів, ролі кодексу етики, корупційних ризиків у державних закупівлях. За результатами проведеної роботи Мінекономрозвитку спільно з Проектом ЄС напрацьовано Настанови щодо етичної поведінки замовників під час здійснення публічних закупівель (далі - Настанови) (додаток 1). Крім того, Проектом ЄС додатково було проведено аналітичний огляд Кодексів стики публічних закупівель, що діють в країнах - членах ЄС та підготовлено звіт "Кодекси поведінки щодо публічних закупівель" (додаток 2). Незважаючи на відмінності у підходах різних країн до формування Кодексів етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель, незмінним є його мета - забезпечення якісного, прозорого й безконфліктного здійснення процесу закупівель та запобігання можливим зловживанням і порушенням законодавства у цій сфері. Оскільки рівень етичної культури замовників і обгрунтованість прийнятих рішень впливають на ступінь довіри, прозорості та справедливості при проведенні процедур закупівель, Мінекономрозвитку з метою формування загальноприйнятих норм етичної поведінки, дотримання основних принципів здійснення закупівель, запобігання можливим правопорушенням та конфлікту інтересів пропонує замовникам використовувати розроблені Настанови. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Додатки на 30 арк. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Лілія ЛАХТІОНОВА Меркушева Я.А. 596-67-31 Лебедева О.Л. 596-67-27

1. Щодо інформації про функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення 2. Лист Мінекономрозвитку 3. Лист НАЗК --- Документ: af067caa-c6c5-4f06-8ad4-db38816927c4.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 №_________ На № _________ від __________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель ДОДАТКОВО Щодо інформації про функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення Міністерство економічного розвитку і торгівлі України як Уповноважений орган відповідно до абзацу четвертого частини третьої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі” (далі-Закон) щороку до 20 січня та додатково в разі потреби оприлюднює інформацію про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, на веб-порталі Уповноваженого органу. У зв'язку з припиненням ведення Міністерством юстиції України та Головними територіальними управліннями юстиції в областях та місті Києві Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення та припиненням Державним підприємством "Національні інформаційні системи" своїх повноважень в частині адміністрування зазначеного реєстру і публічного сайту, розміщеного за посиланням http://corrupt.informjust.ua, Mінекономрозвитку листом від 01.02.2019 № 3304-04/4678-03, що додається, звернулося до Національного агентства з питань 2 запобігання корупції щодо інформації про функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення. Листом від 07.02.2019 № 20-02/8613/19, що додається, Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило, що відповідно до рішення Національного агентства від 01 лютого 2019 року № 367 інформаційно-телекомунікаційну систему "Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення" (далі - Реєстр) прийнято в постійну (промислову) експлуатацію з 00 годин 00 хвилин 04 лютого 2019 року. Отже, Реєстр, починаючи з 04 лютого 2019 року, працює в штатному режимі і доступний за посиланням: https://corruptinfo.nazk.gov.ua/. Відповідно до пункту 1 розділу III Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням Національного агентства від 09 лютого 2018 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 березня 2018 року за № 345/31797 (далі — Положення), відомості з Реєстру надаються у вигляді витягу з Реєстру та інформаційної довідки. Пунктами 10-12 зазначеного розділу Положення передбачено, що інформаційна довідка з Реєстру (далі - довідка) — документ, сформований будь-яким користувачем в онлайн-режимі, що містить інформацію про наявність або відсутність відомостей у Реєстрі стосовно нього та стосовно юридичної особи, до якої застосовано заходи кримінально-правового характеру за вчинення корупційного правопорушення. Довідка може бути сформована будь-яким зареєстрованим користувачем стосовно себе на основі персональних даних, вказаних у його електронному цифровому підписі (далі - ЕЦП). Довідка формується програмно-апаратними засобами Реєстру на основі даних, вказаних в ЕЦП юридичної особи, шляхом пошуку в Реєстрі за найменуванням юридичної особи, кодом у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ідентифікаційним кодом юридичної особи іншої країни (для нерезидентів) та безоплатно надається запитувачу. 3 Отже, автоматизованими функціями Реєстру виключено будь-який корупційний ризик під час отримання учасниками публічних закупівель інформації з Реєстру та зведено до мінімуму безпосередній контакт учасників з чиновниками. Відкритою для безоплатного цілодобового доступу до відомостей з Реєстру через офіційний веб-сайт Національного агентства є така інформація: 1) про фізичну особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення: прізвище, ім'я, по батькові; місце роботи, посада на час вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення; склад корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення; вид покарання (стягнення); спосіб вчинення дисциплінарного корупційного проступку; вид дисциплінарного стягнення; 2) про юридичну особу, до якої застосовано заходи кримінально-правового характеру: найменування; юридична адреса, код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; склад корупційного правопорушення, у зв'язку із вчиненням якого застосовано заходи кримінально-правового характеру; вид застосованих заходів кримінально-правового характеру. Додаток: на 5 арк. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку України Об - Лілія ЛАХТІОНОВА ТОВКАЙ А. М. 596-68-46 МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 № ________ На №_________ від ___________ Національне агентство з питань запобігання корупції ТЕРМІНОВО Щодо інформації про функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у зв'язку з інформацією Міністерства юстиції України, розміщеною 01.02.2019 на офіційному сайті, та 31.01.2019 розміщеною Державним підприємством "Національні інформаційні системи" за посиланням https://nais.gov.ua/article/uvaga-vajlivainformatsiyа щодо припинення ведення Міністерством юстиції України та Головними територіальними управліннями юстиції в областях та місті Києві Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення та припиненням Державним підприємством "Національні інформаційні системи" своїх повноважень в частині адміністрування зазначеного реєстру і публічного сайту, розміщеного за посиланням http://corrupt.informjust.ua, звертається з наступним. Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про запобігання корупції відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які 2 вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством з питань запобігання корупції. Порядок формування, ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, та надання відомостей з нього регламентується Положенням про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, затвердженим рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2018 № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.03.2018 № 345/31797. Мінекономрозвитку як Уповноважений орган у сфері закупівель відповідно до абзацу четвертого частини третьої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі (далі - Закон), щороку до 20 січня та додатково в разі потреби має оприлюднювати інформацію про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, на веб-порталі Уповноваженого органу. Водночас інформація з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, є необхідною для дотримання вимог Закону. Так, згідно з частиною першою статті 17 замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо зокрема відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення; службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення; При цьому частиною третьою статті 17 Закону визначено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, 3 визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. З огляду на зазначене, просимо терміново надати інформацію щодо стану функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, термінів передачі його для формування і ведення Національним агентством з питань запобігання корупції та можливості у режимі реального часу вільного доступу до реєстру. Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України і М. Є. Нефьодов ТОВКАЙ А. М. 596-68-46 НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО З ПИТАНЬ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ бульв. Дружби народів, 28, м. Київ, 01103 код ЄДРПОУ 40381452 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України Про розгляд листа Національне агентство 3 питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) в межах повноважень розглянуло лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 01 лютого 2019 року № 3304-04/4678-03 щодо інформації про функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, і повідомляє про таке. Відповідно до рішення Національного агентства від 01 лютого 2019 року № 367 інформаційно-телекомунікаційну систему «Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення» (далі - Реєстр) прийнято в постійну (промислову) експлуатацію з 00 годин 00 хвилин 04 лютого 2019 року. Таким чином, Реєстр, починаючи з 04 лютого 2019 року, працює в штатному режимі і доступний за посиланням: https://corruptinfo.nazk.gov.ua/. Відповідно до пункту 1 розділу III Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням Національного агентства від 09 лютого 2018 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 березня 2018 року за № 345/31797 (далі - Положення), відомості з Реєстру надаються у вигляді витягу з Реєстру та інформаційної довідки. Пунктами 10-12 зазначеного розділу Положення передбачено, що інформаційна довідка з Реєстру (далі — довідка) - документ, сформований будьяким користувачем в онлайн-режимі, що містить інформацію про наявність або відсутність відомостей у Реєстрі стосовно нього та стосовно юридичної особи, до якої застосовано заходи кримінально-правового характеру за вчинення корупційного правопорушення. Довідка може бути сформована будь-яким зареєстрованим користувачем стосовно себе на основі персональних даних, вказаних у його електронному цифровому підписі (далі - ЕЦП). 2 Довідка формується програмно-апаратними засобами Реєстру на основі даних, вказаних в ЕЦП юридичної особи, шляхом пошуку в Реєстрі за найменуванням юридичної особи, кодом у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, ідентифікаційним кодом юридичної особи іншої країни (для нерезидентів) та безоплатно надається запитувачу. Таким чином, автоматизованими функціями Реєстру виключено будь-який корупційний ризик під час отримання учасниками публічних закупівель інформації з Реєстру та зведено до мінімуму безпосередній контакт учасників з чиновниками. Відкритою для безоплатного цілодобового доступу до відомостей з Реєстру через офіційний веб-сайт Національного агентства є така інформація: 1) про фізичну особу, яку притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення: прізвище, ім'я, по батькові; місце роботи, посада на час вчинення корупційного або пов'язаного корупцією правопорушення; склад корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення; вид покарання (стягнення); спосіб вчинення дисциплінарного корупційного проступку; вид дисциплінарного стягнення; 2) про юридичну особу, до якої застосовано заходи кримінально-правового характеру: найменування; юридична адреса, код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців; склад корупційного правопорушення, у зв'язку із вчиненням якого застосовано заходи кримінально-правового характеру; вид застосованих заходів кримінально-правового характеру. Ураховуючи те, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України Є Уповноваженим органом у сфері закупівель, просимо довести вищезазначену інформацію до замовників, які входять до сфери управління Мінекономрозвитку. Голова Національного агентства О.А.Мангул Національне агентство а питань запобігання корупції 20-02/8613/19 від 07.02.2019

Спільний лист Мінекономрозвитку та МОЗ щодо закупівлі лікарських засобів --- Документ: b5d4b554-c83d-4fa9-8660-56da92793924.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ (МОЗ України) вул. М. Грушевського 7 м. Київ 01601 тел. 253-61-94, web: http://www.moz.gov.ua, E-mail: moz@moz.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 00012925 Мо Хо Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо закупівлі лікарських засобів Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Міністерством охорони здоров'я України на виконання рекомендацій Антимонопольного Комітету України "Про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушення законодавства про заходи економічної конкуренції” від 30.03.2018 № 4-рк, надісланих листом від 06.04.2018 № 126-29/04-4251, а також абзацу 3 пункту 3 розділу 7 Рішення з окремих питань витягу з протоколу № 37, прийнятого на засіданні Кабінету Міністрів України 26.09.2018, проаналізовано проблемні питання, що виникають у замовників під час закупівлі лікарських засобів, спільно 3 Антимонопольним комітетом України проведено робочі зустрічі з замовниками, учасниками та експертами, за результатами яких підготовлено рекомендації щодо здійснення таких закупівель. 2 Закон України "Про публічні закупівлі” (далі — Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно статті 3 Закону закупівлі мають здійснюватися за принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням. такими З метою дотримання зазначених принципів при закупівлі лікарських засобів замовникам рекомендується дотримуватись наступних дій. 1. Під час визначення очікуваної вартості закупівлі лікарських засобів замовникам рекомендується аналізувати інформацію про ціни аналогічних лікарських засобів, яка може міститься в наступних джерелах: 1) у відкритих інформаційних джерелах; 2) в електронній системі закупівель; 3) у рішеннях Міністерства охорони здоров'я України щодо цін на лікарські засоби, які закуплені із залученням міжнародних спеціалізованих організацій поточного року, 4) у договорах про закупівлю аналогічних лікарських засобів за поточний рік або у разі відсутності інформації про ціни поточного року - за останні два роки; 5) у Реєстрі оптово-відпускних цін на лікарські засоби, ведення якого передбачено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.08.2014 № 574 "Про затвердження Положення про реєстр оптововідпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядок внесення до нього змін та форм декларації зміни оптово-відпускної ціни на 3 лікарський засіб та виріб медичного призначення", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.09.2014 за № 1097/25874. 2. Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку України від 17.03.2016 № 454, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за № 448/28578, замовники під час здійснення закупівлі лікарських засобів визначають предмет закупівлі за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі – МНН). З метою створення умов для добросовісної конкуренції серед учасників закупівель замовникам при закупівлі лікарських засобів для предметів закупівлі, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень та які містять два та більше лікарських засобів з різними МНН, рекомендується визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти) щодо кожного окремого МНН за умови, що вартість кожної окремої частини предмета закупівлі (лота) дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень. У разі, якщо планується закупити комбіновані лікарські засоби (лікарські форми, що містять дві і більше активних фармакологічних речовини) замовник може визначити декілька МНН, що входять до складу такого комбінованого лікарського засобу, в межах однієї частини закупівлі (лоту). У разі закупівлі наркотичних лікарських засобів, для реалізації яких необхідна окрема ліцензії Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, не рекомендується об'єднувати такі наркотичні засоби в одну частину закупівлі (лот) з іншими лікарськими засобами та відповідно рекомендується виокремлювати вимоги до постачання наркотичних та інших лікарських засобів. 3. Під час визначення технічних, якісних та кількісних характеристик предметів закупівлі рекомендується разом з МНН зазначати інформацію про форму та дозування лікарського засобу, що визначаються з урахуванням 4 галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я, що містяться в статті 14-1 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я". Зокрема у разі, якщо згідно із Державним реєстром лікарських засобів лікарський засіб зареєстровано у декількох лікарських формах (таблетки, капсули, драже тощо), зазначаються всі існуючі лікарські форми та відповідні дозування, якщо це не суперечить Національному переліку основних лікарських засобів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 333 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 1081). Під час визначення предмета закупівлі лікарського засобу та його характеристик замовникам рекомендовано вжити вичерпних заходів щодо забезпечення максимальної конкуренції на торгах та недопущення дискримінації учасників закупівлі, у тому числі шляхом визначення предмета закупівлі та його характеристик таким чином, щоб сукупність вимог щодо лікарської форми, дозування та МНН лікарського засобу не призвели до можливості здійснення закупівлі лікарських засобів лише однієї торговельної назви. У разі, якщо з огляду на особливості предмета закупівлі, зокрема, у разі відсутності у лікарського засобу відповідного МНН, у тендерній документації є необхідність посилання на конкретну торговельну назву чи виробника лікарських засобів, замовникам варто враховувати, що таке посилання повинно бути відповідно обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент". 4. Під час визначення кількості одиниць лікарських засобів, яку планується закуповувати, рекомендовано здійснювати обрахунок потреби у найменшій лікарській формі (наприклад, таблетка, капсула, драже для твердих форм або ампула, шприц, флакон для рідких форм або інші види форм випуску). У випадку необхідності встановлення вимог до пакування лікарських засобів рекомендується визначати не конкретну кількість найменшої лікарської форми у пакуванні (наприклад, 20 таблеток у блістері), а діапазон 5 кількості найменшої лікарської форми у пакуванні (наприклад, від 20 до 50 таблеток у блістері). 5. Під час визначення у тендерній документації вимог до термінів придатності лікарських засобів на момент поставки та строків поставки рекомендовано враховувати прогнозовані часові затрати постачальника на транспортування, проходження митниці та зберігання у складських приміщеннях лікарських засобів, а також враховувати строк, протягом якого даний лікарський засіб планується бути використаним і вимоги галузевих нормативних актів. Не рекомендується встановлювати такий строк поставки лікарських засобів, який завідомо обмежує конкуренцію, створює дискримінаційні вимоги та ускладнює поставку лікарського засобу (наприклад, 5 днів). З метою своєчасного забезпечення лікарськими засобами замовникам рекомендується здійснювати завчасне планування закупівлі, своєчасне її оголошення та визначати можливість поставки лікарських засобів відповідно до сформованих заздалегідь графіків поставки. 6. Під час визначення вимог щодо підтвердження якості лікарського засобу слід враховувати вимоги Закону України "Про лікарські засоби" та не рекомендується встановлювати додаткові вимоги щодо якості предмета закупівлі, які ґрунтуються на досвіді застосування цих лікарських засобів окремими лікарями та медичними закладами. 7. У тендерній документації не рекомендується встановлювати кваліфікаційні вимоги до учасника, які можуть призвести до встановлення дискримінаційних умов закупівлі, зокрема, такі як: наявність значного досвіду виконання аналогічних договорів (наприклад, більше 5-ти років), та встановлення вимоги, щодо великої кількості виконання аналогічних договорів (наприклад, 20 договорів); наявність досвіду виконання договорів з конкретними замовниками (наприклад, з комунальними установами); 6 наявність виконання аналогічних договорів, вартість яких перевищує очікувану вартість закупівлі. 8. Замовникам не рекомендується висувати вимоги щодо надання постачальниками гарантійного листа від виробника лікарського засобу про можливість поставки лікарського засобу у визначені строки, оскільки це не гарантує своєчасного постачання лікарських засобів та в окремих випадках може спричинити дискримінацію потенційних учасників закупівлі. 9. Для забезпечення належного виконання договору про закупівлю учасником-переможцем процедури закупівлі та недопущення необгрунтованого невиконання зобов'язань за договором закупівлі замовнику у тендерній документації рекомендовано передбачати вимогу щодо внесення учасником-переможцем забезпечення виконання договору про закупівлю. У договорі про закупівлю рекомендовано передбачати умови відшкодування збитків та підстави стягнення штрафних санкцій у разі порушення учасником-переможцем умов договору про закупівлю, зокрема зазначати оперативно-господарські санкції, передбачені статтею 236 Господарського кодексу України. Перший віце - прем'єр – міністр України – Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів Виконувач обов'язків Міністра охорони здоров'я України Уляна Супрун Мисник М.С.596-67-27

1. Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії 2. Лист Мінекономрозвитку Щодо надання інформації 3. Лист НКРЕКП --- Документ: f9d95d74-6fc4-4ac7-96ca-97d80b723da1.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 № _________На № ___________ від _______________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель листом від 19.11.2018 № 3304-04/50497-03, що додається, додатково звернулося до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі — НКРЕКП) щодо врегулювання проблемних питань, пов'язаних із закупівлею електричної енергії, та повідомляє. Листом від 05.12.2018 № 11537/13.1/7-18, що додається, НКРЕКП повідомила, що 08.11.2018 оприлюднено на офіційному веб-сайті в розділі "Важливе для споживача рекомендації щодо порядку дій замовників товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави або територіальної громади стосовно закупівлі електричної енергії на 2019 рік з урахуванням положень законів України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) та "Про публічні закупівлі” (далі - Закон про закупівлі), які розміщено за посиланням http://www.nerc.gov.ua/?news=8244 2 При цьому щодо строків здійснення закупівель електричної енергії звернено увагу, що наразі НКРЕКП прийнято рішення в частині видачі нових ліцензій на право провадження діяльності з розподілу електричної енергії відповідним суб'єктам господарювання, що передбачає: 1) видачу ліцензії на право провадження діяльності з розподілу електричної енергії відповідному суб'єкту господарювання, яка набирає чинності з 01 січня 2019 року: 2) анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом відповідного суб'єкта господарювання з 01 січня 2019 року: 3) зобов'язання здобувачів ліцензії до 01 січня 2019 року забезпечити завершення організаційних заходів, пов'язаних із анулюванням ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами та з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, зокрема, забезпечення надання послуг з розподілу електричної енергії та постачання електричної енергії за тарифами, встановленими НКРЕКП із дотриманням визначених напрямків та обсягів використання коштів за статтями витрат. Отже, здобувачі ліцензії на право провадження діяльності з розподілу електричної енергії до 31.12.2018 включно зобов'язані надавати послуги з розподілу та постачання електричної енергії відповідно до діючих договорів. Відповідно до Закону ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб'єктів природних монополій, з обмеженнями, встановленими Законом. Постачання електричної енергії у розумінні Закону не належить до сфери природних монополій, та є конкурентним видом діяльності. Суб'єкти господарювання, які на даний момент одночасно провадять діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, повинні відповідно до Закону забезпечити юридичне відокремлення діяльності оператора системи 3 розподілу від інших видів діяльності, у тому числі від постачання електричної енергії. Водночас здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, у тому числі електричної енергії, споживачами, які є замовниками згідно з положеннями Закону про закупівлі, має здійснюватися за основною процедурою закупівлі — відкритими торгами. Переговорна процедура застосовується як виняток у вичерпному переліку випадків. Станом на 30.11.2018 нові ліцензії на постачання електричної енергії споживачу отримало 224 суб'єкти господарювання. При цьому відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469, місцем провадження діяльності електропостачальника є територія України. Мінекономрозвитку повідомляє також, що згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі Верховної Ради України за посиланням http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-viii, прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" від 23.11.2018 № 2628 - VIII, яким внесено зміни до Закону України "Про ринок електричної енергії". Додаток: на 4 арк. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку Лілія ЛАХТІОНОВА ТОВКАЙ А. М. 596-68-46 МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 253-93-94, факс (044) 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 № __________ На ____________ від ___________ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Щодо надання інформації Мінекономрозвитку розглянуло лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 08.11.2018 № 10407/13.1/7-18 та повідомляє. Відповідно до пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон), ліцензії на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом підлягають анулюванню не пізніше ніж через 18 місяців з дня набрання чинності Законом, тобто не пізніше 11 грудня 2018 року. За інформацією НКРЕКП, на сьогодні розпочато видачу нових ліцензій на право провадження діяльності з розподілу електричної енергії відповідним суб'єктам господарювання та здійснюються відповідні заходи щодо оптимізації та забезпечення оперативності цього процесу. Відповідні рішення НКРЕКП передбачають: видачу ліцензії на право провадження діяльності з розподілу електричної енергії відповідному суб'єкту господарювання, яка набуває чинності з 01 січня 2019 року, 2 анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом відповідного суб'єкта господарювання з 01 січня 2019 року. Враховуючи викладене, просимо надати інформацію чи підлягають розірванню договори про закупівлю на період з 11 грудня 2018 року до 01 січня 2019 року та на підставі яких ліцензій і нормативно-правових актів у зазначений період здійснюватиметься розподіл та постачання електричної енергії споживачам, які є замовниками у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі". Директор департаменту регулювання публічних закупівель Лілія ЛАХТІОНОВА Гончаренко Г. І. 596-67-24 УКРАЇНА НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ (НКРЕКП) вул. Смоленська, 19. м. Київ, 03057, тел./факс: (044) 277-30-47, тел.: (044) 204-48-27 e-mail: box a nere.gov.ua, веб-сайт: www.nere.gov.ua Міністерство економічного розвитку і торгівлі України Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), розглянула лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.11.2018 № 3304-04/50497-03, та в межах компетенції повідомляє. З метою врегулювання питань, пов'язаних із закупівлею електричної енергії для забезпечення потреб держави або територіальної громади, у тому числі бюджетними організаціями, НКРЕКП підготовлено та 08.11.2018 оприлюднено на офіційному веб-сайті в розділі «Важливе для споживача» рекомендації щодо порядку дій замовників товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави або територіальної громади стосовно закупівлі електричної енергії на 2019 рік з урахуванням положень законів України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) та «Про публічні закупівлі» (далі - Закон про закупівлі), які розміщено за посиланням http://www.nerc.gov.ua/ news=8244. При цьому, щодо строків здійснення закупівель електричної енергії, звертаємо увагу, що наразі НКРЕКП прийнято рішення в частині видачі нових ліцензій на право провадження діяльності з розподілу електричної енергії відповідним суб'єктам господарювання, що передбачає: 1) видачу ліцензії на право провадження діяльності з розподілу електричної енергії відповідному суб'єкту господарювання, яка набирає чинності з 01 січня 2019 року 2) анулювання ліцензії на право провадження господарської М2 Мінекономрозвитку діяльності з передачі електричної енергії, місцевими (локальними) електричними мережами та ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом відповідного суб'єкта господарювання з 01 січня 2019 року; 3) зобов'язання здобувачів ліцензії до 01 січня 2019 року забезпечити завершення організаційних заходів, пов'язаних із анулюванням ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами та з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, зокрема, забезпечення надання послуг з розподілу електричної енергії та постачання електричної енергії за тарифами, встановленими НКРЕКП із дотриманням визначених напрямків та обсягів використання коштів за статтями витрат. Таким чином, здобувачі ліцензії на право провадження діяльності 3 розподілу електричної енергії до 31.12.2018 включно зобов'язані надавати послуги з розподілу та постачання електричної енергії відповідно до діючих договорів. Відповідно до Закону ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб'єктів природних монополій, з обмеженнями, встановленими Законом. Постачання електричної енергії у розумінні Закону не належить до сфери природних монополій, та є конкурентним видом діяльності. Суб'єкти господарювання, які на даний момент одночасно провадять діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, повинні відповідно до Закону забезпечити юридичне відокремлення діяльності оператора системи розподілу від інших видів діяльності, у тому числі від постачання електричної енергії. Водночас здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, у тому числі електричної енергії, споживачами, які є замовниками згідно з положеннями Закону про закупівлі, має здійснюватися за основною процедурою закупівлі - відкритими торгами. Переговорна процедура застосовується як виняток у вичерпному переліку випадків. Станом на 30.11.2018 нові ліцензії на постачання електричної енергії споживачу отримало 224 суб'єкти господарювання. При цьому, відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1469, місцем провадження діяльності електропостачальника є територія України. Член НКРЕКП О. Формагей Бабак Н.І. 204-48-55

Щодо розрахунку ціни на природний газ --- Документ: 85b20c87-4480-4b99-9c2b-492e9fd8cb77.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 № _____________ На №______________ від _____________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо розрахунку ціни на природний газ До Міністерства економічного розвитку і торгівлі України надходять численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо необхідності внесення змін до договорів, укладених за результатами проведених процедур закупівель, у зв'язку з постійним коливанням ціни на ринку природного газу. З метою вирішення проблемних питань щодо підвищення ціни на природний газ у договорах про закупівлю Мінекономрозвитку згідно наказу від 18.07.2018 № 980 створено Міжвідомчу робочу групу до складу якої увійшли: Мінекономрозвитку, Антимонопольний комітет України, НАК "Нафтогаз України", ПАТ "Укргазвидобування", ДП "Держзовнішінформ", Торгово-промислова палата України, ПАТ "Укрпошта", Київська школа економіки. Міжвідомчою робочою групою було вивчено питання, що впливає на зміну ціни на ринку природного газу, як суб'єкти сфери публічних закупівель змінюють ціни в укладених договорах за результатами проведених процедур закупівель та запропоновано оптимальний підхід до порядку зміни ціни в договорах за умови волатильності ринку природного газу. 2 Разом з тим, частиною четвертою статті 36 Закону передбачено випадки зміни істотних умов договору про закупівлю. Так, частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Звертаємо увагу, що обов'язковою складовою тендерної документації згідно пункту 7 частини другої статті 22 Закону є проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов. Замовник самостійно складає проект договору та обов'язково включає порядок зміни істотних умов такого договору, який може містити виключно випадки, передбачені статтею 36 Закону. Вимога щодо порядку зміни істотних умов може використовуватись для конкретизації випадків під час виконання договору сторонами щодо необхідності, наприклад, документального обґрунтування підтвердження змін або обставин, що відбулися; фіксації розміру таких змін (якщо вони виражені у вартісних/процентних показниках); фіксації виду валюти, зміни біржових котирувань для здійснення відповідних розрахунків і дій сторін такого договору у разі настання таких підстав. Крім того, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Згідно з дослідженням Київської школи економіки ціновим орієнтиром при визначенні ціни на газ можуть бути біржові ціни на міжнародних (європейських) хабах, на яких закуповується газ, який імпортери поставляють на український ринок, і відповідно на ціну якого орієнтуються постачальники під час продажу газу внутрішнього видобутку споживачам. При цьому серед європейських бірж для українського ринку публічних 3 закупівель природного газу найбільш релевантними є котирування на голландському хабі Title Transfer Facility (TTF) та німецьких хабах Net Connect Germany (NCG) та Gaspool. BВідмінності у тренді цін на цих хабах мінімальні та традиційно для розрахунку ціни імпортного паритету на українському ринку використовують дані німецького хабу NCG, тому вважаємо доцільним використовувати для формульного ціноутворення змін на газ саме котирування на NCG. Разом з тим, замовники можуть використовувати котирування на інших хабах або середнє значення між ними самостійно. Через дію законодавчих обмежень, які не дозволяють для публічних закупівель використовувати ф'ючерсні контракти, майже неможливо врахувати сезонні коливання на ринку природного газу, як це відбувається на світовому ринку. Крім того, ціна на газ протягом останніх десятиліть стає дедалі більш волатильною, що суттєво обмежує можливості прогнозування в рамках лінійних моделей, а у багатьох постачальників та замовників може бракувати об'єктивних можливостей використовувати більш складні моделі для врахування усіх потенційних ризиків. За таких умов об'єктивно виникає потреба в укладанні додаткових угод для коригування ціни. При цьому, визначення нової ціни може бути врегульовано за допомогою формули, яка враховуватиме коливання офіційного курсу НБУ гривні відносно, наприклад, євро та ціни на європейських хабах, наприклад NCG. Також формула може враховувати котирування на природний газ на Українській енергетичній біржі, але з обмеженням ваги цих котирувань відповідною долею відкритого ринку природного газу в Україні (наразі пропонуємо використовувати 5%). У свою чергу, міжвідомчою робочою групою проведено наради, на яких було напрацьовано механізм ціноутворення на природний газ, що передбачає використання наступної формули: де: СP = РСР x Kc /Kb + (Avg NCG - NCG bas) x CV x Kc x 0,95 x 1,2 + (Avg UEEx - UEEX bas) x 0,05 СР - уточнена ціна у гривнях за 1000 м3 природного газу (з ПДВ); РСР - попередня ціна у гривнях за 1000 м3 природного газу (з ПДВ); Кс - середнє арифметичне офіційного курсу НБУ гривні щодо євро за п'ять попередніх банківських днів до дня уточнення ціни 4 (https://bank.gov.ua/control/uk/curmetal/detail/currency?period=daily); Kb - офіційний курс НБУ гривні щодо євро в день попереднього уточнення ціни (укладення договору); Avg NCG -- середнє арифметичне щоденних котирувань NCG Month+1 за 20 попередніх біржових днів до дня уточнення ціни; Розрахунок Avg NCG: Avg NCG = (NCGnew-1+ ... + NCGnew-20)/ 20, де NCGnew-1- котирування NCG Month+1 в попередній біржовий день до дня уточнення ціни, євро за МВт-год, NCOnew-20 - котирування NCG Month+1 в день за 20 днів до дня уточнення ціни, Євро за МВт-год; NCG bas - котирування NCG Month+1 в день попереднього уточнення ціни (укладення договору), євро за МВт-год. Для використання котирувань на хабі NCG замовники можуть обрати наступні інформаційні джерела: біржова платформа PEGAS (загальноєвропейська платформа для торгівлі газом, https://www.powernext.com/futures-market-data) або дані міжнародних агенцій Argus, Bloomberg, ICIS, Platts, Thomson Reuters. CV - коефіцієнт теплотворності природного газу який відображає співвідношення одиниць енергії (МВт год) та об'єму (1000 куб. метрів) і визначається відповідно до інформації, наведеної на офіційному веб-сайті оператора газотранспортної системи Словаччини компанії "Eustream, a. s.", значення на дату уточнення ціни — за даними Eustream Budince point (Measured value), що доступні за посиланням https://tis.eustream.sk/TisWeb/#/?nav=bd.gcv Також Замовники можуть використовувати середнє арифметичне щоденних показників коефіцієнту теплотворності природного газу Eustream Budince point (Measured value) за 20 попередніх днів до дня уточнення ціни або середнє значення Eustream Budince point (Measured value) за попередній рік (наприклад, за період 15.11.2017 до 15.11.2018 середнє значення дорівнює 10,5743 МВт год/1000м3). 3 Avg UEEx - середньозважена ціна на природний газ Української енергетичної біржи на ресурс місяця початку поставки природного газу, на який уточняється ціна, в попередній біржовий день до дня уточнення ціни (з ПДВ); 5 UEEx bas - середньозважена ціна на природний газ Української енергетичної біржи на ресурс поточного місяця (з ПДВ) на день попереднього уточнення ціни (укладення договору). https://www.ueex.com.ua/exchange-quotations/Natural+gas/ Довідково: Як знайти дані NCG Month+1 на https://www.powernext.com/futures-market-data: В розділі «All contracts» обрати хаб NCG та котирування Month+1 на відповідну дату (наведено на малюнку). При цьому інформація про котирування, може надаватися суб'єктами, як безпосередньо міжнародними агентствами так і наприклад ДП "Держзовнішінформ", Торгово-промисловою палатою України та іншими суб'єктами, які володіють інформацією про котирування. Також замовник може передбачити в договірних умовах зміну ціни та укладання додаткової угоди лише при зміні ціни за формульним ціноутворенням у разі збільшення встановленого значення, наприклад на 5%. У разі необхідності можна вказати періодичність перегляду ціни для укладання додаткових угод. У свою чергу, пропонуємо ознайомитись з прикладом розрахунку зміни ціни на природний газ у договорі про закупівлю із застосуванням формули: 6 Відділом освіти укладено договір із газовою компанією на постачання 400 000 кубічних метрів природного газу на суму 2992 000 грн з ПДВ. Ціна за 1000 кубічних метрів газу на момент укладення договору - 7480 грн з ПДВ. Через 2 місяці спостерігається зміна ціни на ринку природного газу. За умови застосування запропонованого порядку зміни ціни: Ціна за 1000 кубічних метрів газу на дату укладання додаткової угоди (далі - СР) СP = РСР x Kc /Kb + (Avg NCG - NCG bas) x CV x Kc x 0,95 x 1,2 + (Avg UEEx - UEEx bas) x 0,05 = 7480 x 32,2940 / 31,4614 + (27,32 - 24,221) x 10,5743 x 32,2940 x 0,95 x 1,2 + (12371,49 – 10444,85) x 0,05 = 7677,95 + 1206,42 + 96,33= 8980,70 (грн з ПДВ). Таким чином, за умови застосування запропонованого порядку зміни ціни, ціна на газ може бути підвищена на 20,06 % згідно з реальним зростанням ціни газу на Європейських хабах. Так, при застосуванні формульного ціноутворення постачальники не матимуть підстав демпінгувати та пропонувати занижену ціну на аукціоні, оскільки підвищення буде залежати від реальних змін ціни на ринку. Отже, завдяки використанню наведеного порядку зміни ціни замовник отримає проведення аукціону із реальною ціною на газ та прозору зміну ціни за умов волатильності ринку. З огляду на викладене, рекомендуємо замовникам у разі здійснення закупівлі природного газу зазначати порядок зміни істотних умов в проекті договору та договорі про закупівлю з використанням механізму ціноутворення на природний газ у вигляді вищенаведеної формули. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Перший заступник Міністра економічного Чо розвитку і торгівлі України Максим НЕФБОДОВ Меркушева Я. А. 596-67-31

1. Щодо здійснення закупівель товарів, робіт та послуг 2. Щодо закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони 3. Щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, закупівля яких становить державну таємницю та проведення закупівель за оборонним замовленням --- Документ: 77a566f8-0d4c-4459-a2a9-78da72cf3b3f.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 №_________ На ___________ від ____________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо здійснення закупівель У зв'язку із введенням воєнного стану в окремих місцевостях Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у зв'язку із прийняттям Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 26.11.2018 № 2630-VIII в межах компетенції повідомляє. Щодо здійснення закупівель товарів, робіт та послуг Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. та Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому третьому частини першої статті 2 Закону. i Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № № 389-VIII (далі - Закон 389-VII) на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, 2 громадського порядку та безпеки, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи військові адміністрації. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 15 Закону 389-VIII військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із розміщення на договірних засадах замовлень на виробництво продукції, виконання робіт (послуг), необхідних для територіальної громади, на підприємствах, в установах та організаціях. У свою чергу, визначення поняття "замовник" наведено в пункті 9 частини першої статті 1 Закону. Разом з тим, згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. Поряд з цим, відповідно до пункту 3 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, а саме зокрема пов'язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій. Застосування переговорної процедури закупівлі в таких випадках здійснюється за рішенням замовника щодо кожної процедури. Звертаємо увагу, що дана процедура у вказаному випадку застосовується виключно у разі ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, та не передбачає можливості для її використання з метою попередження настання таких наслідків. Водночас перелік підстав для застосування переговорної процедури закупівлі 3 зазначений у частині другій статті 35 Закону та є вичерпним. При цьому застосування переговорної процедури закупівлі повинно бути обгрунтованим та документально підтвердженим. Щодо закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони Відповідно до частини шостої статті 2 Закону особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному абзацом сімнадцятим частини третьої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану встановлюються окремим законом. Закон України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" від 12.05.2016 № 1356-VIII (далі - Закон № 1356-VIII) визначає особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану. Цей Закон застосовується до замовників визначених у частині першій статті 2 Закону № 1356-VIII. При цьому абзацом п'ятим статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII визначено, що особливий період період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного 4 обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Отже, у разі проведення антитерористичної операції, введення надзвичайного стану або настання особливого періоду, замовники визначені у частині шостій статті 2 Закону здійснюють процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони відповідно до Закону № 1356-VIII в залежності від потреби у товарах, роботах чи послугах, яка виникає у зв'язку з настанням відповідного періоду на відповідній території. Щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, закупівля яких становить державну таємницю та проведення закупівель за оборонним замовленням Згідно з абзацом четвертим частини третьої статті 2 Закону дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю". У свою чергу, Закон України "Про державне оборонне замовлення" від 03.03.1999 № 464-XIV (далі - Закон № 464-XIV) визначає загальні правові засади планування і формування державного оборонного замовлення та регулює особливості відносин, пов'язаних з визначенням та здійсненням процедур закупівлі продукції, виконанням робіт та наданням послуг оборонного призначення (продукція, роботи і послуги). Відповідно до пункту 3 статті 1 Закону № 464-XIV державне оборонне замовлення (далі - оборонне замовлення) - засіб державного регулювання економіки для задоволення наукових та матеріально-технічних потреб із забезпечення національної безпеки і оборони шляхом планування обсягу фінансових ресурсів, визначення видів та обсягів продукції, робіт і послуг, а також укладення з виконавцями державних контрактів на постачання (закупівлю) продукції, робіт і послуг. 5 При цьому згідно з частиною другою статті 7 Закону № 464-XIV державні замовники з оборонного замовлення здійснюють відбір виконавців з постачання (закупівлі) продукції, робіт і послуг: якщо їх закупівля за оборонним замовленням становить державну таємницю, у порядку, передбаченому Законом № 464-XIV; в інших випадках - у порядку, визначеному законами України "Про публічні закупівлі" та "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони". Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну таємницю" державна таємниця - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України "Про державну таємницю", державною таємницею і підлягають охороні державою. Варто також зазначити, що відповідно до статті 2 Закону України "Про Службу безпеки України" забезпечення охорони державної таємниці є завданням Служби безпеки України. Таким чином, у разі якщо закупівля товарів, робіт і послуг становить державну таємницю, яка визнана у порядку, встановленому Законом України "Про державну таємницю", замовник здійснює таку закупівлю без застосування вимог, встановлених Законом. 3 огляду на викладене, за наявності відповідних обставин, замовники керуються нормами вищевказаних законодавчих актів у конкретних випадках. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку України Лілія ЛАХТІОНОВА Меркушева Я. А. 596-67-31

Щодо застосування нецінових критеріїв оцінки --- Документ: b34f12cd-4a73-4226-a5de-30bbcd8fa5ff.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 №________ Ha №_________ від _________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо застосування нецінових критеріїв оцінки Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. i Відповідно до частини першої статі 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. При цьому, вибір критеріїв оцінки можливий з двох варіантів в залежності від фактичної складності предмета закупівлі та умов його придбання і експлуатації (використання), а саме: 1) у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - лише найнижча ціна. В економічній літературі такі предмети закупівлі прийнято називати "продукція з полиці", тобто мається на увазі готові до вжитку (використання) предмети закупівлі: 2 2) у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів. У такому випадку комбінації критерію "ціна" з іншими критеріями, перелік таких інших критеріїв не є вичерпним. Тому, замовником можуть встановлюватись і інші критерії оцінки разом із критерієм ціна, у разі якщо закупівля має складний або спеціалізований характер. При цьому зазначаємо, що питома вага цінового критерію у такому разі не може бути нижчою ніж 70 відсотків (крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу, за якою ніяких обмежень щодо ваги критеріїв не має). Водночас Закон не містить визначення поняття "закупівля, яка має складний або спеціалізований характер". Тому, віднесення предмету закупівлі до такої, яка має складний або спеціалізований характер, здійснюється замовником самостійно у кожному конкретному випадку, керуючись обставинами і умовами такої закупівлі та виходячи зі специфіки предмета закупівлі. Для використання інших критеріїв оцінки разом з ціною Законом передбачено поняття приведеної ціни, яка застосовується у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер. Так, приведена ціна - ціна, зазначена учасником у тендерній пропозиції та перерахована з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною замовником у тендерній документації. Тендерна пропозиція, подана учасником, оцінюється замовником за приведеною ціною, яка розраховується автоматично системою електронних закупівель на момент подання пропозиції учасником за математичною формулою: PP P/(1 + (F1+ F2+...Fn)/PV), де: РР - приведена ціна; Р - ціна; F1... Fn - питома вага інших критеріїв оцінки, запропонованих учасником; PV - питома вага критерію "ціна". На практиці широко розповсюджені у використанні замовниками такі критерії оцінки, як ціна разом з умовами оплати, строком виконання, гарантійним 3 обслуговуванням, особливо під час здійснення закупівлі робіт. Слід зазначити, що такі критерії мають обгрунтовано застосовуватись замовниками, тобто мати аргументовану потребу у їх встановленні та надавати об'єктивну додаткову перевагу під час здійснення оцінки пропозицій. Слід звернути увагу, що за умови, якщо організація - замовник є, наприклад бюджетною установою та здійснює закупівлю для потреб конкретного обмеженого в часі періоду (наприклад, літнє оздоровлення дітей, яке за своєю суттю може здійснюватись лише протягом трьох місяців) за рахунок коштів, які установі вже передбачені у поточному бюджетному році, встановлення таких додаткових критеріїв оцінки, як наприклад "відстрочення платежу" або "строк надання послуг" не відповідатимуть фактичним умовам такої закупівлі, у зв'язку з чим не можуть розглядатись, як об'єктивно необхідні. У такому разі перевага, що надаватиметься учасникам із запропонованою максимальною відстрочкою платежу та мінімально можливим строком надання послуги може суттєво впливати на необґрунтоване завищення вартості закупівлі при відсутності об'єктивних та аргументованих обставин у замовника. У свою чергу, для прикладу пропонуємо ознайомитись із закупівлями, під час здійснення яких замовник використовував інші, ніж запропоновані Законом, нецінові критерії оцінки тендерних пропозицій. пов'язані з забезпеченням (Програмне 1. Послуги, програмним супроводження комп'ютерної програми) ДК 021:2015 - 72260000-5 Замовником оцінка тендерних пропозицій здійснювалась на основі таких критеріїв: ціна; оперативність технічної підтримки та супроводження програмного забезпечення. Питома вага критеріїв оцінки визначена замовником наступним чином: 1. Ціна - 80%; 2. Оперативність технічної підтримки та супроводження програмного забезпечення - 20%. Замовником наведено у тендерній документації опис критерію "Оперативна технічна підтримка та супроводження програмного забезпечення", який визначено як оперативну реакцію на помилку або збій системи в термін, що не перевищує трьох робочих годин з моменту надання заявки замовником, включаючи час прибуття спеціалістів виконавця до місця експлуатації системи користувачами. Зазначену закупівлю визначено замовником, як спеціалізовану з огляду на 4 необхідність забезпечення стабільної та безперебійної роботи програми та невідкладне реагування на збої в її роботі. Таким чином, даний приклад демонструє важливість для замовника спроможності потенційного надавача послуг оперативно здійснювати технічну підтримку у критичних випадках у стислий термін, у зв'язку із чим надаватиметься додаткова перевага при оцінюванні пропозицій. Швидкість реакції 3 на помилку або збій при наданні даних послуг супроводження програми має об'єктивне значення, оскільки фактично впливає на безперебійність та оперативну діяльність такого замовника. 2. Нафта і дистиляти (Бензин А-95, бензин А-92, дизельне паливо по бланках дозволу (талонах)) ДК 021:2015-09130000-9 Замовником, яким виступає Комунальне некомерційне підприємство "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги", оцінка тендерних пропозицій здійснювалась на основі таких критеріїв: -ціна: -відстань від автозаправних станцій учасника (далі - АЗС) до бази підприємства (км). Відстань від автозаправних станцій учасників до бази підприємства повинна забезпечувати можливість щоденної заправки автотранспортних засобів підприємства та мінімальні затрати часу при переїзді для заправки від підприємства до АЗС. Питома вага критеріїв: 30%: 1. Ціна - 70%; 2. Відстань від автозаправних станцій учасника до бази підприємства (км) - - відстань від АЗС менше 5 км - 30%; - відстань від АЗС від 5 до 10 км - 20%; - відстань від АЗС більше 10 км - 0%. Таким чином, зазначена закупівля визначена замовником, як специфічна, що пов'язано з обмеженими часовими ресурсами та необхідністю здійснення щоденної заправки автомобільного парку, призначеного для надання невідкладної медичної допомоги громадянам. Замовник у даному прикладі визначив, що відстань від бази підприємства для здійснення заправки є складовою ефективності його роботи та обумовлена витрачанням таких ресурсів, як час і кошти, які впливають в цілому на його поточну діяльність, у зв'язку із чим встановив додатковий критерій для оцінки. Найбільш економічно вигідною у такому разі буде пропозиція постачальника 5 палива, яка оцінюватиметься не лише за ціною, але і за умови, що автопарк замовника не долатиме щодня значну відстань від бази підприємства. За умови ж, що відстань становитиме більше указаної межі, замовник щодня нестиме додаткові грошові та часові витрати на дорогу, що нівелюватиме користь від нижчої ціни тендерної пропозиції потенційного постачальника протягом періоду дії договору. При цьому, витрати часу в даному випадку мають особливу соціальну складову, пов'язану із здоров'ям та життям громадян. Із зазначеного прикладу вбачається, що товар, який загалом має постійно діючий ринок, у цьому конкретному випадку з огляду на рід діяльності підприємства має спеціалізовану складову у здійснюваних таким замовником закупівлях. Об'єктивність у встановленні додаткових критеріїв оцінки, крім ціни у даному випадку може бути аргументована потребою забезпечувати перш за все надання невідкладних медичних послуг населенню, що мають безперервний характерi надаються за рахунок сталої цілодобової роботи такого закладу, як лікарня. Зважаючи на це, для такого замовника критичну роль під час закупівель палива для автопарку швидкої допомоги відіграють не лише ціна палива, а і витрати часу, що обумовлені відстанню від АЗС. 3. Послуги з оздоровлення дітей ДК 021:2015: 55240000-4 Замовником оцінка тендерних пропозицій здійснювалась на основі таких критеріїв: ціна; місцезнаходження дитячого закладу оздоровлення та відпочинку. Так, місцезнаходження закладу поза населеним пунктом та наявність басейну на території для дітей надаватиме об'єктивну перевагу потенційним учасникам. Питома вага критеріїв: 1. Ціна - 70%; 2. Місцезнаходження дитячого закладу оздоровлення та відпочинку - 30%: - за межами населеного пункту, на узбережжі моря, з обладнаним власним пляжем на березі моря та басейном на території - 30%; за межами населеного пункту, на узбережжі моря, з обладнаним власним пляжем на березі моря 20%; - в межах села або селища, міста, на узбережжі моря, з обладнаним власним пляжем на березі моря та басейном на території - 10%; - в межах села або селища, міста, на узбережжі моря, з обладнаним власним пляжем на березі моря - 0%. 6 Закупівля визначена замовником, як специфічна, у зв'язку із значною варіативністю закуповуваної послуги. Тому, замовником прийнято рішення не обмежувати закупівлю єдиним можливим варіантом. Натомість завдяки встановленому критерію оцінки, такому як "місцезнаходження", надано можливість ширшому колу потенційних надавачів послуг взяти участь у торгах. При цьому найбільш привабливою для замовника з огляду на те, кому адресована така послуга, виступатиме пропозиція, яка матиме не лише вигідну ціну, а і додаткові об'єктивно кращі умови для дитячого відпочинку, як то віддаленість від меж населеного пункту та наявність басейну на території. Отже, використання замовниками нецінових критеріїв оцінки є вагомим чинником для надання об'єктивної аргументованої переваги при здійсненні закупівель товарів, робіт або послуг, які мають складний або спеціалізований характер, тому учаснику, який запропонував найкращу приведену ціну. Наведені практичні приклади надають можливість замовникам у широкому сенсі розглянути конкретну закупівлю з огляду на її специфіку та додаткові умови, якими така закупівля може супроводжуватись на практиці. При цьому, нецінові критерії оцінки, зазначені замовником у тендерній документації, дають можливість потенційному постачальнику товару, надавачу послуг або виконавцю робіт отримати додаткову перевагу на торгах, а замовникові можливість отримати товари, роботи та послуги, що максимально відповідають його фінансовим ресурсам та потребам. 3 огляду на викладене, рекомендуємо замовникам використовувати можливості, передбачені Законом для встановлення крім ціни і інших критеріїв оцінки у разі закупівлі товарів, виконання робіт або надання послуг, які з об'єктивних причин мають складний або спеціалізований характер. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку України Лілія ЛАХТІОНОВА Меркушева Я.А. 596-67-31

Щодо відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі --- Документ: 28321032-fcaa-4e8d-940d-eda30891dd1f.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 №_________ На № _______________ від ______________ Щодо відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо застосування пункту 4 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі” (далі - Закон) повідомляє. Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон про захист економічної конкуренції), у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). У свою чергу, розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції регулюється розділом VII Закону про захист економічної конкуренції. Так, відповідно до частини першої статті 48 Закону про захист економічної конкуренції за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного 2 комітету України (далі — АМКУ) приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Органи АМКУ оприлюднюють рішення за результатом розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції на офіційному веб-сайті АМКУ протягом 10 робочих днів з дня його прийняття (частина друга статті 48 Закону про захист економічної конкуренції). Відповідно до частини другої статті 52 Закону про захист економічної конкуренції зокрема за порушення, передбачені: пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи. Статтею 22 Закону про АМКУ встановлено, зокрема що рішення органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Порядок виконання рішень та розпоряджень органів АМКУ, голів територіальних відділень АМКУ визначено статтею 56 Закону про захист економічної конкуренції. Поряд з цим оскарження рішень органів АМКУ регулюється статтею 60 Закону про захист економічної конкуренції. Так, частиною 4 статті 60 Закону про захист економічної конкуренції передбачено, що порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше. Крім того, згідно частини п'ятої статті 60 Закону захист економічної конкуренції незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України. 3 Враховуючи викладене та те, що на практиці виникає ситуація, коли участь y закупівлі бере учасник, який на момент проведення процедури закупівлі оскаржує рішення органу АМКУ у господарському суді, Мінекономрозвитку звернулось до комітету щодо надання роз'яснень з наступних питань. 1. У разі оскарження рішення органу АМКУ у господарському суді зупиняється дія рішення органу АМКУ в цілому або зупиняється виконання рішення саме частині можливості не здійснення оплати штрафу на час розгляду цієї справи? Листом від 19.06.2018 № 300-29/02-7453 АМКУ повідомив, що відповідно до частини третьої статті 60 Закону про захист економічної конкуренції прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Частина четверта статті 60 Закону про захист економічної конкуренції передбачає перелік підстав за наявності яких можливе зупинення виконання рішення органу АМКУ, якщо органом комітету відповідно до частини третьої статті 48 Закону про захист економічної конкуренції не визначено інше. При цьому частина перша статті 48 Закону про захист економічної конкуренції передбачає прийняття рішення органу АМКУ, зокрема, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладання штрафу; усунення наслідків порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом'якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрацій суб'єктів господарювання на конкуренцію. Виконання рішень, тобто вчинення чи утримання від вчинення певних дій відповідачем у справі можливо у зв'язку із рішеннями органів АМКУ про припинення порушення, примусовий поділ, накладання штрафу, усунення наслідків порушення. Рішення про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції є встановленням певного юридичного факту і виконання не передбачає. У зв'язку з цим норми частини четвертої статті 60 Закону про захист економічної конкуренції про зупинення виконання рішення органів АМКУ не можуть поширюватись на рішення про визнання вчинення порушення законодавства про 4 захист економічної конкуренції, передбачені абзацами першим та другим частини першої статті 48 Закону про захист економічної конкуренції. Частина п'ята статті 60 Закону про захист економічної конкуренції передбачає, що незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити рішення органу АМКУ. Таким чином, рішення органів АМКУ до не оскарження господарського суду зупиняє його виконання (дію), крім випадків, визначених Законом про захист економічної конкуренції. 2. Чи підлягає оприлюдненню інформація щодо зупинення рішення органу АМКУ, у випадках передбачених частинами четвертою та п'ятою статті 60 Закону про захист економічної конкуренції на офіційному сайті АМКУ? Відповідно вищезазначеного листа АМКУ законодавством України у сфері захисту економічної конкуренції не передбачено обов'язку щодо оприлюднення на офіційному сайті АМКУ інформації про зупинення рішення органу АМКУ, У випадках передбачених частиною четвертою та п'ятою статті 60 Закону про захист економічної конкуренції. Разом з тим нормами чинного законодавства чітко визначено та регламентовано, яка саме інформація підлягає обов'язковому оприлюдненню на офіційному сайті АМКУ. 3. Чи підлягає уточненню (коригуванню) або виключенню інформація щодо суб'єктів господарювання зі зведених відомостей про рішення органів АМКУ про визнання вчинення суб'єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону про захист економічної конкуренції у вигляді спотворення результатів торгів (тендерів), у разі настання обставин передбачених частинами четвертою та п'ятою статті 60 Закону про захист економічної конкуренції? 4 Вищезазначеним листом АМКУ поінформував, що відповідно до пункту частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону про захист економічної конкуренції, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). 5 Чинним законодавством не передбачено ведення АМКУ реєстру суб'єктів господарювання (учасників), які протягом останніх трьох років притягувались до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону про захист економічної конкуренції, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), а також надання органами АМКУ довідок про непритягнення (притягнення) таких суб'єктів господарювання до відповідальності. Відповідно до частини першої статті 56 Закону про захист економічної конкуренції рішення органів АМКУ, голів його територіальних відділень надається на виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Отже, такою інформацією володіють безпосередньо самі суб'єкти господарювання (учасники), які були (не були) притягнуті до відповідальності. Разом з тим, з метою інформаційної підтримки забезпечення реалізації норм статті 17 Закону, полегшення пошуку замовниками відповідних рішень, на вебпорталі АМКУ (www.amc.gov.ua) у розділі "Діяльність у сфері державних/публічних закупівель" містяться зведені відомості про рішення органів АМКУ, щодо визнання вчинення суб'єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій (передбачених пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону про захист економічної конкуренції), які стосувались спотворення результатів торгів (тендерів), а також щодо можливого подальшого судового розгляду цих рішень, їх перевірки, перегляду органами АМКУ. Після спливання трьох років з дати прийняття відповідного рішення, відомості про суб'єкта господарювання, стосовно якого його прийнято, видаляються з сайту АМКУ. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Лілія ЛАХТІОНОВА Ціон В. В. т. 596-67-24

Щодо зміни рахунків на оплату за подання скарг до органу оскарження http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/142631 (адреса посилання для копіювання в буфер обміну) --- Документ: 0f8ef475-7522-4e77-987d-4f3426caafc5.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, е-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 _______________ № _____________ На № ___________ від ___________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо інформування Міністерство економічного розвитку і торгівлі України додатково інформує. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону Антимонопольний комітет України є органом оскарження. Порядок оскарження процедур закупівель визначений в статті 18 Закону. Інформуємо щодо зміни рахунків на оплату за подання скарг до органу оскарження, які будуть діяти з 01.07.2018. Детально ознайомитись з інформацією пропонуємо на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України за посиланням http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/142631 Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Заступник директора департаменту регулювання публічних закупівель – начальник відділу політики публічних закупівель Н. М. Шимко Меркушева Я.А. 596-67-31 Вих. № 3304-04/28316-07 від 02.07.2018 16:31:52

1. Лист Мінекономрозвитку Щодо додаткового повідомлення 2. Лист Мін’юсту 3. Лист ДФС 4. Лист МВС --- Документ: 12e3d446-c0a9-4074-8cde-636fbfb57a5c.pdf --- ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ (ДФС) Львівська пл., 8, м. Київ-53, МСП 04655, тел.: (044) 272-51-59, факс: (044) 272-08-41 www.sfs.gov.ua; e-mail: kabmin_doc@sfs.gov.ua, gromada@sfs.gov.ua Код ЄДРПОУ 39292197 29.01.2018 № 148915199-99-09-07-01-16 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України вул. М. Грушевського, 12/2 м. Київ, 01008 Щодо надання інформації про відкриті єдині державні реєстри Державна фіскальна служба України розглянула лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.01.2017 № 3304-06/3034-03 (вх. № 3666/5 від 24.01.2018) та повідомляє, що інформація, надана листом від 10.02.2017 № 2057/5/99-99-09-01-03-16, залишається актуальною. В.о. директора Департаменту інформаційних технологій О.М. Івашкович Кондратюк (044) 247-36-16 --- Документ: 8ccd7b98-31cd-4755-88d3-97eb5698f392.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ Міністерство економічного УКРАЇНИ розвитку і торгівлі України ДЕПАРТАМЕНТ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, тел. 254-97-85, e-mail: di@mvs.gov.ua 20 березня 2018 року № 16/1-1-906 На № 3304-06/3034-03 від 24.01.2018 Департамент регулювання публічних закупівель Про електронні сервіси МВС З метою забезпечення розбудови електронного урядування Міністерством внутрішніх справ запроваджуються електронні сервіси для населення. Згідно з положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» переможець процедури державної закупівлі зобов'язаний надати замовнику, серед іншого, довідку про те, що його посадова (службова) особа не притягувалась до кримінальної відповідальності за злочини, скоєні з корисливих мотивів та не має судимості, яку не знято або не погашено у встановленому законом порядку. Надання довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України, здійснюється Департаментом інформатизації МВС та територіальними органами з надання сервісних послуг МВС відповідно до наказу МВС України від 29.11.2016 № 1256 «Про організацію доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2017 за № 22/29890. Зокрема, цим наказом визначено наступний перелік суб'єктів, які мають право на запит та отримання відомостей з персонально-довідкового обліку: 1) державні органи, які здійснюють правоохоронні функції; 2) суди всіх рівнів; 3) органи державної влади та їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування у зв'язку зі здійсненням ними повноважень, визначених законодавством; 4) фізичні особи. Запит фізичної особи може подаватися в письмовій або електронній формі. Запит в електронній формі подається за умови ідентифікації фізичної особи з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, що відповідає вимогам законодавства України, через офіційний веб-сайт МВС та офіційні веб-сайти територіальних органів з надання сервісних послуг МВС. 2 Безоплатні послуги електронного цифрового підпису, зокрема суб'єктам господарської діяльності та фізичним особам, надає Акредитований центр сертифікації ключів МВС України (http://ca.mvs.gov.ua/ За запитом фізичної особи в електронній формі за умови її ідентифікації з використанням електронного цифрового підпису безпосередньо на офіційному веб-сайті МВС України у розділі «Громадянам України» за посиланням http://mvs.gov.ua/ua/pages/Dovidka_pro nesudimist katalog poslug.htm можна отримати відомості щодо відсутності або наявності судимості в осіб учасників процедур закупівлі та/або службової (посадової) особи учасника. За посиланням https://wanted.mvs.gov.ua/test реалізована можливість перевірки легітимності виданих довідок про відсутність (наявність) судимості шляхом введення даних про номер довідки та дату народження особи, якій надано довідку. Директор І. П. Бондаренко --- Документ: 6a0909a0-8820-4cb1-acc2-e98364aeb164.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 № _______ На № ___________ від ____________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо додаткового повідомлення Міністерство економічного розвитку і торгівлі України додатково до листа від 29.01.2018 № 3304-06/3584-06 щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, повідомляє. Міністерство юстиції України, Державна фіскальна служба України та Міністерство внутрішніх справ України надали інформацію щодо відкритих державних реєстрів листами від 12.02.2018 № 5068/1261-26-18/8.4.4, від 29.01.2018 № 1489/5/99-99-09-07-01-16 та від 20.03.2018 № 16/1-906 відповідно, що додаються. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Carnах Лілія Лахтіонова Товкай А. М. 596-68-46 --- Документ: f2380025-e157-496a-8bc1-f9923ed6263a.pdf --- 200752 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001 Тел.: +380 44 278-37-23, факс: + 380 44 271-17-83 E-mail: themis@minjust.gov.ua http://www.minjust.gov.ua Код ЄДРПОУ 00015622 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України У зв'язку з листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 24 січня 2018 року № 3304-06/3034-03 щодо надання інформації про відкриті єдині державні реєстри, доступ до яких є вільним, Міністерством юстиції України надається відповідна інформація. Щодо відкриття відомостей, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі — Закон) Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі -Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав. Всі відомості, які містяться у Державному реєстрі прав, є відкритими та загальнодоступними як за об'єктом нерухомого майна, так і за суб'єктом права. Інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом (частина перша статті 32 Закону). Для фізичних та юридичних осіб інформація за об'єктом нерухомого майна та суб'єктом речового права надається в електронній формі через офіційний вебсайт Міністерства юстиції України за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи (посилання https://kap.minjust.gov.ua/) або в паперовій формі державним реєстратором. Інформація про зареєстровані права та їх обтяження, отримана в електронній чи паперовій формі за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав, має однакову юридичну силу та використовується відповідно до законодавства (частина друга статті 32 Закону). Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127. Частиною третьою статті 32 Закону встановлено, що для посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів Національної поліції, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, Національного банку України, Національного антикорупційного бюро України, 2 Національного агентства з питань запобігання корупції, приватних виконавців, адвокатів, нотаріусів інформація з Державного реєстру прав у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб'єктом права чи за об'єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису. Умови, підстави для безпосереднього доступу посадових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, адвокатів та нотаріусів (далі користувачів) до Державного реєстру прав у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, та процедуру отримання інформації з Державного реєстру прав, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури, визначає Порядок доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі – Порядок). Доступ користувачів до Державного реєстру прав надається (припиняється) на підставі договору, укладеного з технічним адміністратором цього Реєстру (пункт 2 Порядку). Абзацом першим пункту 6 Порядку визначено, що інформація з Державного реєстру прав містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, наявні в ньому, а також відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Є Щодо відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців зазначаємо, що частиною першою статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі - Закон про реєстрацію) встановлено, що відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата. Способи отримання відомостей, що містяться в ЄДР, визначені частиною другою статті 11 Закону про реєстрацію. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 11 Закону про реєстрацію відомості, що містяться в ЄДР, надаються, зокрема, у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів до відомостей з ЄДР, які є актуальні на момент запиту (у тому числі про відокремлені підрозділи юридичної особи), — шляхом їх пошуку за повним чи скороченим найменуванням, іменем, ідентифікаційним кодом, реєстраційним номером облікової картки платника податків, серією та номером паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), перегляду, копіювання та роздрукування. 3 Крім того, відповідно до частини сьомої статті 11 Закону про реєстрацію державні органи, у тому числі суди, органи Національної поліції, органи прокуратури, органи Служби безпеки України, а також органи місцевого самоврядування та їх посадові особи безоплатно отримують відомості з ЄДР з метою здійснення ними повноважень, визначених законом, виключно в електронній формі через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України. Порядок функціонування порталу електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 23 березня 2016 року № 784/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 березня 2016 року за № 427/28557 (далі – Порядок). Згідно з пунктом 6 розділу І Порядку доступ державних органів до відомостей ЄДР за допомогою програмних засобів ведення порталу електронних сервісів надається технічним адміністратором ЄДР на підставі договору, укладеного з відповідним державним органом, органом місцевого самоврядування, у трудових відносинах з яким перебуває користувач, що відповідно до закону має право на отримання інформації шляхом генерування особистого логіна та пароля такому користувачу. Доступ до відомостей з ЄДР надається користувачам з метою їх перегляду, копіювання та друку. Щодо відкриття відомостей, містяться om у Єдиному реєстрі підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство. Міністерство юстиції України відповідно до покладених повноважень здійснює ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство (далі - Реєстр підприємств). Порядок ведення, формування та користування Реєстром підприємств та порядок надання відомостей з нього визначено Положенням про Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 вересня 2011 року № 3018/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 вересня 2011 року № 1106/19844. У Реєстрі підприємств міститься інформація про суб'єктів підприємницької діяльності, відносно яких триває або завершена процедура банкрутства, про стан провадження у справі про банкрутство та судову процедуру, в якій перебуває боржник, у тому числі стосовно відкриття щодо боржника процедури ліквідації (відповідно до пункту 8 частини першої статті 17 Закону України «Про публічні послуги» це є підставою для відмови в участі у процедурі закупівлі) та інші дані. З метою спрощення реалізації суб'єктами підприємницької діяльності права на участь у здійсненні державних закупівель та для інших цілей провадження господарської діяльності, Міністерством юстиції реалізовано можливість безкоштовно та цілодобово отримувати інформацію з Реєстру підприємств в режимі онлайн на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції у кабінеті електронних сервісів. З детальною інформацією щодо отримання інформації з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, можна 4 ознайомитись на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за посиланням: https://minjust.gov.ua/m/str_50640. Щодо відкриття відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення. На сьогодні Міністерство юстиції з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 продовжує здійснювати повноваження щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення (далі – Реєстр). Крім того, слід зазначити, що у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних» від 9 квітня 2015 року №319-VIII Міністерство юстиції з 13 липня 2015 року запустило оновлений Реєстр, усі дані якого, крім персональних, є повністю відкритими. Оприлюдненню на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України (за адресою: http://corrupt.informjust.ua/) підлягають відомості про всіх осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, щодо яких судами прийняті відповідні рішення, які набрали законної сили, а також відомості про накладення дисциплінарних стягнень за корупційні правопорушення. Також Міністерством юстиції забезпечується вільний доступ до Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів та Єдиного реєстру нотаріусів. Крім того, повідомляємо, що відповідно до абзаців десятого, одинадцятого підпункт 75 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань виконує функції центрального засвідчувального органу системи електронного цифрового підпису, а саме: веде електронні реєстри чинних, блокованих та скасованих посилених сертифікатів відкритих ключів засвідчувальних центрів, центрів сертифікації ключів, акредитованих центрів сертифікації ключів та здійснює їх розповсюдження (публікацію); веде Реєстр суб'єктів, які надають послуги, пов'язані з електронним цифровим підписом. Кожна фізична або юридична особа має право на вільний та безоплатний доступ до відомостей зазначених реєстрів через офіційний веб-сайт центрального засвідчувального органу шляхом пошуку та перегляду відомостей. Враховуючи викладене, на сьогодні повністю забезпечено відкритий доступ до реєстрів Міністерства юстиції та надання відповідних електронних сервісів. Перший заступник Міністра Наталія БЕРНАЦЬКА Німченко 2336490

1. Щодо правонаступництва 2. Щодо новостворених юридичних осіб --- Документ: cc1fc728-05cb-4863-8df1-47a6eded0a03.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 № __________ Ha № ____________ від ____________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо правонаступництва Згідно з частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Водночас злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи регулюються зокрема статтею 106 ЦК України. Відповідно до частини другої статті 107 ЦК України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, 2 що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. У свою чергу, пунктом 5 частини першої статті 1 Закону визначено, що договір про закупівлю — це договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Згідно з частиною першою статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Поряд з цим відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок зокрема правонаступництва. Таким чином, правонаступник замовника може вчиняти дії як щодо завершення процедур закупівель, розпочатих юридичною особою, яка припиняється в результаті реорганізації, так і у випадку виконання укладеного такою юридичною особою договору про закупівлю, за умови, що правонаступництво стосовно передачі прав та обов'язків особи, що припиняється (у тому числі за договором про закупівлю), оформлено в установленому законодавством порядку. При цьому у разі реорганізації юридичної особи учасника нова юридична особа, яка є правонаступником попередньої, до якої переходять права та обов'язки, може вчиняти дії по виконанню укладеного договору про закупівлю. Щодо новостворених юридичних осіб Відповідно до частини першої статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Частиною другою статті 81 ЦК України визначено, що юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права 3 може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Водночас Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону (частина перша статті 2 Закону). Закону. Визначення поняття "замовники" наведено в пункті 9 частини першої статті Відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною третьою статті 11 Закону є тендерний комітет або уповноважена особа (особи), що утворюється/визначається замовником для організації та проведення процедур закупівель та планує проведення процедур закупівель. Крім того, згідно частини сьомої статті 2 Закону, забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. При цьому статтею 38 Закону встановлено відповідальність за порушення вимог цього Закону. З огляду на викладене та ураховуючи вимоги статей 2, 4, 11, 12 та 38 Закону, у разі утворення нової юридичної особи або юридичної особи в результаті реорганізації, яка є замовником у розумінні Закону, закупівлі цим суб'єктом мають здійснюватись із дотриманням вимог Закону. У зв'язку із цим, звертаємо увагу на необхідність завчасного планування потреб такої юридичної особи-замовника у відповідних товарах, роботах чи послугах, з урахуванням вартісних меж предмета закупівлі та строків для проведення відповідних процедур закупівель. 4 При цьому наголошуємо, що Закон не встановлює виключень щодо здійснення закупівель без застосування вимог цього Закону новоствореними юридичними особами-замовниками. Довідково інформуємо, що відповідно до листа ДП "ПРОЗОРРО" від 16.03.2018 № 206/666/06 наразі відсутня технічна реалізація продовження/ завершення закупівлі та розміщення інформації відповідно до статті 10 Закону в електронній системі публічних закупівель правонаступником замовника. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку України Лілія ЛАХТІОНОВА Меркушева Я.А. 596-67-31

1. Щодо подання документів у складі тендерної пропозиції учасниками-нерезидентами 2. Щодо надання забезпечення тендерної пропозиції іноземними учасниками у вигляді банківської гарантії 3. Щодо здійснення оплати за подання скарг учасниками нерезидентами 4. Лист Національного банку України --- Документ: 7bf0441d-f786-4903-be00-8252b9e23061.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧни1 » гОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 № ___________На № _____________ від ______________ Щодо учасників нерезидентів Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства повідомляє. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо подання документів у складі тендерної пропозиції учасникаминерезидентами Пунктом 29 частини першої статті 1 Закону встановлено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав. Статтею 22 Закону встановлені обов'язкові складові, які повинна містити тендерна документація. Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасником процедури закупівлі (далі - учасник) є фізична особа, у тому числі фізична особа підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у процедури закупівлі. 2 Відповідно до частини першої статті 5 Закону вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Разом з цим документи, складання (подання) яких передбачено та урегульовано законодавством України, можуть не передбачатись законодавством країн, де зареєстровані іноземні учасники. Водночас згідно з частиною четвертою статті 16 Закону документи, що не передбачені законодавством для учасників, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником. Таким чином, оскільки вимоги у тендерній документації встановлюються замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням статті 5 Закону та з дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону, замовникам доцільно конкретизувати вимоги щодо подання документів у складі тендерних пропозицій іноземними учасниками або надання відповідної інформації, у разі якщо такі документи не передбачені законодавством країни, де зареєстровані такі учасники. Разом з тим, якщо учасниками процедури закупівлі є іноземні особи, такі учасники можуть надавати замовнику документи та інформацію на підтвердження відповідності встановленим у тендерній документації вимогам з урахуванням законодавства країни реєстрації такого учасника. При цьому, у разі якщо тендерна документація замовника не містить конкретизації, будь-яка фізична або юридична особа може звернутись до замовника за роз'ясненнями змісту тендерної документації та/або зі зверненням щодо внесення змін згідно статті 23 Закону, або оскаржити положення такої тендерної документації у строки та порядку, передбаченому статтею 18 Закону. Щодо надання забезпечення тендерної пропозиції іноземними учасниками у вигляді банківської гарантії 3 Відповідно до статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати). При цьому забезпечення тендерної пропозиції надання забезпечення виконання зобов'язань учасника перед замовником, що виникли у зв'язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія. Так, Мінекономрозвитку листом від 16.11.2017 № 3304-06/41830-03 звернулось до Національного банку України за роз'ясненням щодо можливості та механізму надання забезпечення тендерної пропозиції у вигляді банківської гарантії учасниками торгів - нерезидентами. У свою чергу, Національний банк України листом від 18.12.2017 № 57-0007/84845 (копія додається) повідомив, що надання гарантій за тендерними пропозиціями учасникам публічних закупівель, які є нерезидентами у більшості випадків здійснюватимуть саме банки-нерезиденти (лише сплата коштів може бути здійснена банком-резидентом у разі наявності контргарантії). Національний банк України не встановлює вимог до порядку роботи банків-нерезидентів, в т.ч. і за операціями за гарантіями. Водночас, Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах встановлює вимоги саме до банків-резидентів (розділ ІІ та розділ III Положення) щодо здійснення ними операцій за наданими та отриманими гарантіями. 3 огляду на викладене та виходячи зі змісту статей 22 і 24 Закону, якщо забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, розмір, вид та умови надання такого забезпечення встановлюються замовником самостійно у тендерній документації та зазначаються у оголошенні про проведення торгів. Щодо здійснення оплати за подання скарг учасниками нерезидентами Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону Антимонопольний комітет України є органом оскарження. Порядок оскарження процедур закупівель визначений в статті 18 Закону. На сьогодні встановлення плати за подання скарги до органу оскарження передбачено частиною першою статті 18 Закону. Розмір плати визначено постановою 4 Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 291 та складає 5000 грн. для товарів і послуг та 15000 грн. для робіт. Плата за подання скарги до органу оскарження зараховується до загального фонду державного бюджету за кодом класифікації доходів 24061800. Разом з тим, відповідно до пункту 7.1 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 № 43 (зі змінами), надходження платежів до загального фонду державного бюджету в іноземній валюті зараховуються на валютні рахунки, відкриті на ім'я Державної казначейської служби України (далі - Казначейство) в уповноважених банках. Відповідно до інформації Державної казначейської служби України, яка у тому числі розміщена на офіційному веб-сайті Державної казначейської служби України за посиланням http://www.treasury.gov.ua/main/uk/index кошти в іноземній валюті, що належать до доходів загального фонду державного бюджету, зараховуються на валютний рахунок Казначейства, відкритий в АТ "Укрексімбанк" за наступними реквізитами: одержувач коштів (beneficiary): Державна казначейська служба України, Україна, 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6 (STATE TREASURY SERVICE OF UKRAINE, Ukraine, 01601, Kyiv. Bastionna str., 6); Власний рахунок одержувача коштів (account): № 25133012855000; банк отримувача коштів (beneficiary bank) Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", Україна (JSC THE STATE EXPORT-IMPORT BANK OF UKRAINE", Kyiv, Ukraine); SWIFT: EXBSUAUX. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку України Лілія ЛАХТІОНОВА Меркушева Я.А. 596-67-31 НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601, Україна тел. 253-38-22, факс 230-20-33, 253-77-50 e-mail: nbu@ bank.gov.ua 18.12. 2017 № 57-0007/84845 Ha № Міністерство економічного розвитку і торгівлі України вул. М Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, Україна Розглянувши листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16.11.2017 № 3304-06/41830-03 щодо надання ендерних пропозицій учасниками публічних закупівель, які є нерезидентами та які не мають представництва в Україні і рахунків в банках України (далі нерезидент) повідомляємо, що Національний банк України не во гановлює вимог до умов гарантій, на яких замовник (бенефіціар за гарантією) приймає їх в забезпечення виконання зобов'язань за тендером. Відповідно до вимог підпункту 35 пункту 1 статті 1 Закону Укр їни «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) учасником процедури закупівлі може бути і нерезидент, який подав тендерну пропозицію або взяв участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Надання гарантій за тендерними пропозиціями учасникам публічних закупівель, які є нерезидентами у більшост випадків здійснюватимуть саме банки-нерезиденти (лише сплата коштів може бути здійснена банкомрезидентом у разі наявності контргарантії) Національний банк У раїни не встановлює вимог до порядку роботи банків-перезидентів, в т.ч. і за операціями за гарантіями. Водночас, Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах встановлює вимоги саме до банків-резидентів (розділ II та розділ III Положення) щодо здійснення ними операцій за наданими та отриманими гарантіями. Разом з цим, відповідно до вимог статті 24 Закону замовник має право зазначити, зокрема, в тендерній докуме атації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції, тобто до гарантії (з огляду на пункт 8 частини 1 статті 1 цього Закону). 2 Отже, замовник разом з тендерною документацією має право зимагати, які саме умови мають бути зазначені в гарантії, а у разі невиконання таких(-ої) вимог (-и) - відмовитися приймати таку гаран гію. Директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку О.М. Яблунівський Гаврилюк О. І. 253-43-93