<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Преміум" <b> Тема розширена:</b> Уповноважена особа учасника на представництво інтересів під час проведення процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз'яснення з питання подання документів учасником відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 17 ЗУ «Про публічні закупівлі» та тендерної документації замовника. Учасником, відповідно до вимог тендерної документації, надано довідку у довільній формі на уповноважену особу представляти інтереси під час проведення процедури закупівля (є довіреність, яка підписана керівником товариства, але якою не встановлено право уповноваженої особи на підписання договору за результатами торгів) щодо не притягнення згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення. При цьому, на керівника підприємства така довідка не надана. Замовник вважає, що директор товариства, як керівник теж є службовою (посадовою) особою Учасника, яка уповноважена представляти інтереси учасника під час проведення процедури закупівлі (підписувати договір) і у складі тендерної пропозиції також повинна бути відповідна довідка на директора. У зв’язку з цим, Замовник відхилив пропозицію учасника. Чи правомірні дії замовника? Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 556/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом другим частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема вимоги, встановлені статтею 17 Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим  вимогам згідно із законодавством. Разом з тим кожна фізична/юридична особа має право звернення за роз’ясненням щодо положень тендерної документації, виходячи зі змісту частини першої статті 23 Закону. Водночас, зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщені листи від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 "Щодо застосування статей 17, 32 Закону", від 17.02.2017 № 3302-06/5397-06 "Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним" та від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації". Крім того, питання оскарження закупівель розглянуто в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .

<b>Запит від:</b> Запит від Центральна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва <b> Тема розширена:</b> Процедура торгів, яка застосовується на освоєння зекономлених коштів після проведення відкритих торгів <b>Суть питання:</b> Після застосування процедури відкритих торгів для придбання товару (Друковані книги) на всю суму, передбачену річним планом закупівель (330000 грн), по причині зниження ціни або не зіграли лоти, залишилась сума 170000 грн. Яка процедура торгів застосовується вподальшому на освоєння зекономлених коштів і який нормативно-правовий акт регулює дане питання? Предмет закупівлі залишається той самий. <b> Номер відповіді:</b> 549/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "НПП-Машпром" <b>Суть питання:</b> Переможець торгів у строк, що не перевищує 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частини другої статті 17 Закону. 5 днів - календарних чи робочих? Як в такому випадку можна взяти довідки з уповноважених державних органах? <b> Номер відповіді:</b> 541/2017

<b>Запит від:</b> Запит від ДЗ "СМСЧ №1" МОЗ України <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Від імені нашого закладу я вже зверталая за розясненням та отримала відповідь (Відповідь на запит 514/2017), з якої, на жаль, незрозуміло, як діяти правильно тендерному комітету. На даний момент ситуація склалась наступним чином: державний заклад надає в оренду приміщення та отримує від орендарів відшкодування вартості комунальних послуг. Відповідно, є суми, які проходять через казначейство та бухгалтерію як "зменшення касових видатків". Тобто, у закладі на рахунку протягом року з'являються вільні кошти, які, однак, не відслідковуються ні в кошторисах, ні будь-де інше. Якщо заклад хоче використати ці кошти на закупівлю товарів, робіт або послуг, чи повинен тендерний комітет закладу включати такі суми до річного плану та додатків до річного плану, які оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу? Прошу надати однозначну відповідь саме по заданому питанню, оскільки думка тендерного комітету не співпадає з думкою бухгалтерії, яка стверджує, що такі суми не повинні відображатися у річному плані та додатку до нього. І, відповідно, бухгалтерія не надає жодної інформації по вільних грошових коштах "щодо зменшення касових видатків" для можливості планування закупівлі. Також дане питання хвилює юридичний відділ закладу, який погоджує договори, адже чіткого розуміння, чи можна укладати договір та платити зі зменшення касових видатків, якщо закупівля не відображеня в додатку до річного плану. Завчасно дякую! <b> Номер відповіді:</b> 542/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ” за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc . В указаному листі розглянуте питання планування закупівель замовниками та зазначено, зокрема, що  відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону. Разом з тим частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі. Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору. Разом з тим при здійсненні закупівель без проведення процедур закупівель, передбачених частиною першою статті 12 Закону, товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує межі, встановлені частиною першою статті 2 Закону, замовник керується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), без урахування здійснених закупівель за тим же предметом у поточному році, за якими укладені відповідні договори. При цьому здійснення закупівель у вищезазначених випадках має бути обгрунтованим та документально підтвердженим.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області <b>Суть питання:</b> Згідно роз'яснення міністерства економічного розвитку і торгівлі №3302-01/38216-06 від 25.11.2016 при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об'єкт будівництва. В даному випадку це загальна вартість зведеного локального кошторису. Чи можна оплатити за виготовлення проектної документації та її експертизи за окремими договорами до проведення тендерної процедури, за умови що ці витрати згідно норм ДБН включено до зведеного кошторису. Та чи можна вважати роботи з виготовлення проектної документації та її експертизи окремими видами робіт, керуючись при цьому вартісними межами, встановленими ч.1 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі", а процедуру проводити на кошторисну вартість самих ремонтних робіт на весь об'єкт будівництва без врахування супровідних послуг. <b> Номер відповіді:</b> 543/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа" Василівська центральна районна лікарня " Василівської районної ради Запорізької області <b> Тема розширена:</b> Визначення предмету закупівлі поточний ремонт дитячого відділення <b>Суть питання:</b> Відповідно до проекту кошторисної документації під час поточного ремонту будівлі будуть проведені роботи:очищення стель та стін від фарби,оштукатурювання поверхонь,фарбування стель та стін,грунтування, шпаклювання,знімання старих шпалер та наклеювання нових,демонтаж дверних коробок та встановлення нових,скління,укладання плитки,улаштування сходів ,ремонт електропроводки та інше. Як правильно визначити предмет закупівлі ввідповідно до ДК 021:2015? <b> Номер відповіді:</b> 544/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області <b> Тема розширена:</b> Правомірність виконання договору у разі втрати статусу замовника <b>Суть питання:</b> 14.11.2016 за результатом проведених відкритих торгів був укладений договір підряду, строк виконання робіт-25.12.2018.з 01.01.2017 Замовник (Рівненський окружний адміністративний суд) втратив статус розпорядника бюджетних коштів. Повноваження розпорядника коштів передано іншій юридичній особі (територіальному управлінню Державної судової адміністрації України) без правонаступництва прав та обов'язків. Чи правомірною є передача зобов'язань Замовника по договору, в частині виконання грошових зобов'язань, новому розпоряднику коштів? Чи потрібно розривати укладений договір та проводити нові торги новим розпорядником коштів? <b> Номер відповіді:</b> 545/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. При цьому визначення “замовники” та “учасник процедури закупівлі” наведені у пунктах 9 і 35 частини першої статті 1 Закону. Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому частинами другою та третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При цьому зобов'язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору (частина перша статті 526 ЦК України). Таким чином, виходячи з частини четвертої статті 36 Закону, відповідно до якої, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, при цьому істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених цією частиною цієї статті Закону, заміна сторони у зобов’язанні (за виключенням правонаступництва, в результаті чого права та обов'язки передаються іншим юридичним особам внаслідок припинення юридичної особи  згідно зі статтею 104 ЦК України) суперечить Закону в цілому, оскільки договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, тобто за результатами процедури закупівлі та саме між замовником і учасником.

<b>Запит від:</b> Запит від ДОН ЗМР <b>Суть питання:</b> Підкажіть, будь-ласка, з наступного питання. Згідно з кошторисом на закупівлю послуг їдалень у 2017 році було виділено суму 260 000,00 грн. Наприкінці 2016 року строк дії договору за тим же предметом закупівлі, укладеного за результатами відкритих торгів у 2016 році, було продовжено відповідно до частини п’ятої Закону, в обсязі 70 000,00 грн. Таким чином, залишок кошторису за предметом закупівлі послуги їдалень склав 190 000,00 грн. Питання: Яку процедуру у даному випадку необхідно застосувати для закупівлі послуги їдалень на 190 000,00 грн: допорогову процедуру закупівлі чи процедуру відкриті торги? Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 546/2017

<b>Запит від:</b> Запит від ПРАТ "Швейна фабрика "НІНА" <b> Тема розширена:</b> Консультація щодо виправлення арифметичних помилок у пропозиції <b>Суть питання:</b> ПРАТ «Швейна фабрика «НІНА» в особі директора, Пасічника Миколи Васильовича, котрий діє на підставі Статуту, що є учасником відкритих торгів на закупівлю костюмів робочих (ДК021:2015 (1813 – Спеціальний робочий одяг)), ідентифікатор закупівлі - UA-2017-03-31-000656-b, звертається за роз’ясненням щодо ситуації, яка склалась при поданні тендерної пропозиції. Під час введення загальної вартості пропозиції за лотом №4 було допущено арифметичну помилку у її розрахунку, а саме помилково враховано кількість костюмів – 1500 компл. (як у лоті №1), замість 1800 комплектів у лоті №4. У зв’язку з цим сума пропозиції склала 320,55 × 1500 = 480825,00 грн без ПДВ. У зв’язку із зазначеним вище, Замовника було повідомлено про допущену помилку та завантажено до електронної системи закупівель лист-пояснення і тендерну пропозицію за результатами електронного аукціону з урахуванням правильної кількості костюмів робочих - 1800 комплектів. При цьому не було змінено ціну за одиницю, котра залишилась такою, як і було враховано до закінчення терміну подання тендерних пропозицій, а саме – 320,55 грн без ПДВ. Отже, сума пропозиції за результатами електронного аукціону складає - 320,55 × 1800 = 576990,00 грн без ПДВ. Слід зазначити, що після перерахунку загальної вартості, пропозиція все одно залишається найбільш економічно вигідною серед поданих. Просимо надати роз’яснення, яким саме чином мають діяти Учасник та Замовник у ситуації, що склалась. Якими правовими нормами слід керуватись у даному випадку? При можливості просимо відповісти засобами електронного зв'язку та письмово на юридичну адресу. <b> Номер відповіді:</b> 534/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Теплоенергосервіс" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! чи повинен Замовник при закупівлі товару вимагати від Учасника в тендерній документації інформацію про субпідрядника (субпідрядників)? <b> Номер відповіді:</b> 535/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Миколаївський обласний протитуберкульозний диспансер <b> Тема розширена:</b> кількість договорів при лотовій закупівлі <b>Суть питання:</b> Добрий день. Прошу Вас надати роз'яснення щодо кількості укладених договорів при лотовій закупівлі (відкриті торги), якщо по декількох лотах переможець один. Скільки повинно бути договорів: один по всіх виграшних лотах, або окремо по кожному лоту договір. <b> Номер відповіді:</b> 536/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Визначення поняття “предмет закупівлі” наведено в пункті 18 частини першої статті 1 Закону. Водночас Законом передбачена можливість здійснювати закупівлі за частинами предмета закупівлі (лотами). Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) – визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. У свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом. При цьому умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації.

<b>Запит від:</b> Запит від Миколаївський обласний протитуберкульозний диспансер <b> Тема розширена:</b> Чи потрібно в договорі писати предмет закупівлі згідно з ДК 021:2015 <b>Суть питання:</b> Добрий день, прошу Вас надати роз'яснення щодо зазначення в договорах по відкритих торгах та до порогових закупівлях CPV коду та обов'язкового розшифрування цього коду. Тобто: CPV код "Назва коду із словника" (конкретна назва закупівлі). Бажано із якимось прикладом. <b> Номер відповіді:</b> 537/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 53/2016 та 430/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d5ed0189-e70a-421d-a815-f652f3872c55&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a881aefb-c10f-4d77-84cc-66f59f08ab0b&lang=uk-UA . Крім того, зазначаємо, що питання укладення договору про закупівлю в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення договору про закупівлю” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .