<b>Запит від:</b> Запит від АСОЦІАЦІЯ ”ВСЕУКРАЇНСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА АСОЦІАЦІЯ” <b>Суть питання:</b> У разі закупівлі товарів та послуг, вартість яких перевищує 133 тисячі євро, електронний аукціон проводиться лише після проведення оцінки відповідності тендерних пропозицій технічним вимогам та кваліфікаційним критеріям. Учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Проте, з моменту фактичного опублікування тендерної документації до моменту проведення електронного аукціону щодо предмета закупівлі, вартість якого перевищує 133 тисячі євро може пройти досить великий період часу (20 робочих днів для оцінки відповідності Учасника публічних закупівель кваліфікаційним та технічним вимогам та додатково 5 днів з моменту опублікування протоколу розгляду тендерних пропозицій), що істотно може вплинути на зміну ринкової ціни на товари, які виступають предметом закупівлі. Суть питань: 1. Чи зобов’язані адміністратори електронної системи закупiвель «ПРОЗОРРО» за умови здійснення закупівлі товарів та послуг, очікувана вартість яких перевищує 133 тисячі євро у відповідності до ч.4 ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлювати дату проведення електронного аукціону, виходячи із законодавчо визначеного максимального строку для початку його проведення? 2. Чи вправі Учасники публічних закупівель за умови участі у закупівлі, предметом якої виступають товари та послуги, вартість яких перевищує 133 тисячі євро, до моменту проведення електронного аукціону подавати тендерні пропозиції без визначення остаточної ціни закупівлі та формувати остаточну ціну предмета закупівлі безпосередньо перед проведенням електронного аукціону? 3. Чи вправі Учасники публічних закупівель у порядку, встановленому ч.5 ст.28 Закону України «Про публічні закупівлі», ініціювати зміну або відкликання тендерної пропозиції до моменту проведення електронного аукціону? <b> Номер відповіді:</b> 461/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається зокрема інформація про ціну . У свою чергу, статтею 21 Закону встановлено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначається кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Водночас, виходячи зі змісту статті 25 Закону, учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Поряд з цим відповідно до частини другої статті 21 Закону дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично в день оприлюднення замовником оголошення на веб-порталі Уповноваженого органу. Питання оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель міститься в листі від 27.10.2016 №3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc . Варто також зазначити, що виходячи зі змісту частини четвертої статті 36 Закону ціна договору про закупівлю формується за результатами проведення аукціону. При цьому електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Сумитеплоенергоцентраль" Сумської міської ради <b> Тема розширена:</b> Про застосування системи "Прозоро" в діяльності підприємства <b>Суть питання:</b> Відповідно до роз’яснення Міністерство економічного розвитку і торгівлі України листом від 29.04.2016 року № 3302-06/12875-06 КП«Сумитеплоенергоцентраль» не є «Замовником», оскільки: 1. Здійснює свою діяльність по наданню послуг з обслуговування житлових будинків м. Суми, згідно тарифів розрахованих відповідно до постанови КМУ № 869 та затверджених виконавчім комітетом Сумської міської ради, що включає в себе одержання прибутку від діяльності. Оплату за надані послуги Підприємство отримує від споживачів послуг (населення). 2. На конкурентному ринку, оскільки на ринку надання житлово-комунальних послуг міста працює не одно підприємство, а декілька, в тому числі приватної форми власності, а ст. 12 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» дає право співвласникам будинку самостійно визначати порядок управління багатоквартирним будинком. 3. За рахунок прибутку, відповідно до п. 6.1. Статуту - «Основним узагальнюючим показником фінансових результатів при проведенні діяльності Підприємства є прибуток (дохід)». На підставі викладеного вважаємо, що КП «Сумитеплоенергоцентраль» СМР не підпадає під визначення терміну «Замовник», відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно не є суб’єктом зазначеного Закону та не зобов’язано у своїй діяльності при закупівлі товар, послуг і робіт використовувати систему електронних закупівель «Прозоро». Враховуючі зазначене, прошу дати роз’яснення, щодо обов’язковості та необхідності використання системи електронних закупівель «Прозоро» в фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Сумитеплоенергоцентраль» Сумської міської ради при закупівлі товарів, послуг та робіт за власні кошти. <b> Номер відповіді:</b> 462/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06  “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 "Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "НАУД театр ім. М. Заньковецької" <b> Тема розширена:</b> Визначення вартості предмету закупівлі <b>Суть питання:</b> Просимо роз’яснити як визначається вартість предмету закупівлі при укладенні договору про закупівлю із фізичною особою, що не має статусу підприємця. Чи входить до вартості предмету закупівлі нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що проводиться юридичною особою при виплаті доходу фізичній особі за договором ? <b> Номер відповіді:</b> 463/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Поряд з цим відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону учасником процедури закупівлі може бути фізична особа. Водночас правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон про єдиний внесок). Так, відповідно до статті 12 Закону про єдиний внесок, завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску. У свою чергу, відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України (ДФС), затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, ДФС є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Крім того, ДФС відповідно до покладених на неї завдань надає консультації відповідно до законодавства з питань сплати єдиного внеску (підпункт 3 пункту 4 Положення про ДФС). Ураховуючи викладене, з питань нарахування та сплати єдиного внеску пропонуємо звернутися до вищевказаного органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка" <b> Тема розширена:</b> Кваліфікаційні критерії <b>Суть питання:</b> Згідно ст.16 Закону України «Про здійснення державних закупівель» №1197-VII від 10.04.2014р. (зі змінами) Замовник вимагав від Учасників довідки у довільній формі, за підписом і печаткою Учасників оскільки форми цих довідок не встановлені законодавством. Чи є цей факт порушенням законодавства? <b> Номер відповіді:</b> 456/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про здійснення державних закупівель” (далі - Закон) встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону документація конкурсних торгів - документація, що розроблялася та затверджувалася замовником , оприлюднювалася для вільного доступу та безоплатно подавалася замовником під час проведення торгів (конкурсних торгів) фізичним/юридичним особам. Документація конкурсних торгів не була об'єктом авторського права та/або суміжних прав. Водночас частиною третьою статті 22 Закону було передбачено, що документація конкурсних торгів не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Частиною першою статті 16 Закону було передбачено, що замовники у разі проведення процедур закупівель, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті, визначають кваліфікаційні критерії до учасників або учасників попередньої кваліфікації з числа тих, що встановлені частиною другою цієї статті. Таким чином, Законом було передбачено право замовника самостійно визначати кваліфікаційні критерії до учасників або учасників попередньої кваліфікації з числа тих, що встановлені частиною другою статті 16 Закону. При цьому слід зазначити, що документація конкурсних торгів могла містити як весь перелік таких критеріїв, так і один або кілька. Разом з тим зміст інформації, яку необхідно було підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність кваліфікаційному критерію, визначався замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Городская администрация Днепра <b> Тема розширена:</b> Выдача в Днепре Карточки Жителя <b>Суть питання:</b> На сесії міської ради Дніпра 15 лютого було прийнято рішення впровадити «Картку Дніпрянина» (програма додається). Картка повинна стати універсальним інструментом для доступу до електронних послуг, електронного квитка, пропускних систем в навчальних та міських закладах, при отриманні соціальних пільг тощо. В даному випадку, вважаємо за потрібне визначити партнера для міста з використанням процедури конкурентного діалогу згідно статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки головні фактори визначення партнера: - принципове значення має партнерство з надійним банком, а не найдешевша ціна рішення; - на сьогоднішній день немає повного розуміння який набір послуг, сервісів і технічних рішень банки зацікавлені / хочуть / готові надати; - вкрай важливо, щоб банки відповідали б деяким вимогам, в першу чергу, вимогам надійності, тобто, на переговори запрошуються банки з першої 30-ки рейтингу за обсягом активів. Окрім цього, місто залишить за собою право видавати картки жителя для тих жителів, які не зацікавлені стати клієнтами банку. Дану процедуру місто хотіло б теж провести за процедурою конкурентного діалогу, так як виробник карток буде отримувати постійний доступ до персональних даних, адже місто буде замовляти виготовлення карток і передавати дані мешканців, також виробник карток повинен якісно виготовити картки мешканців, куди нанесені кілька технічно-вимогливих завдань, таких як: транспортний чіп, штрих-код, QR-код, візуальна ідентифікація людини. Отже, при виборі партнера і банка, і виробника карток, вважаємо вкрай важливим і визначальним фактором не найнижчу ціну, а надійність партнера, так як це буде стратегічно важливий партнер для міста. Також немає сьогодні точного розуміння технічних можливостей і готовності банків і партнерів, тому хотіли б визначити партнерів: і банк, і виробника картки для міста в процесі конкурентного діалогу. Місто готове надати право видавати картку декільком партнерам, які відповідають вимогам міста. Просимо Вашої оцінки, що даний підхід підтримується також Міністерством економічного розвитку і торгівлі, як головним органом, що координує здійснення закупівель через Прозорро. <b> Номер відповіді:</b> 457/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 33 Закону конкурентний діалог може бути застосовано замовником за таких умов : - замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) робіт або визначити вид послуг, і для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками; - предметом закупівлі є консультаційні, юридичні послуги, розробка інформаційних систем, програмних продуктів, здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт, визначення вимог до виконання яких потребує переговорів. При цьому вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи) згідно з частиною третьою статті 11 Закону. Таким чином, вибір відповідної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно за наявності умов для застосування такої процедури, передбачених Законом. Разом з тим, виходячи зі змісту пунктів  5 та 18 частини першої статті 1 Закону, за результатами проведення єдиної процедури закупівлі без поділу предмету закупівлі на частини (лоти) договір про закупівлю укладається між замовником  і учасником-переможцем. Довідково інформуємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc ,  розміщено лист від 06.01.2017 № 07/1160-17 “Коментарі проекту ЄС “Гармонізація системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС” до законодавства про публічні закупівлі”, в якому містяться коментарі щодо застосування процедур закупівель, у тому числі конкурентного діалогу.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа " Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України " <b> Тема розширена:</b> Предмет закупівлі медикаментів <b>Суть питання:</b> Чому в проекті вилучили таке поняття як номенклатура? Раніше ми визначали окремі частини предмету закупівлі на закупівлю ліків за номенклатурою (кодом АТХ). Як тепер проводити закупівлю ліків близько 300 найменувань, якщо нам необхідні: Лот 1 ЛІКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ТРАВНУ СИСТЕМУ І МЕТАБОЛІЗМ -44 найменувань Лот 2 ЛІКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СИСТЕМУ КРОВІ І ГЕМОПОЕЗ-36 найменувань Лот 3 ЛІКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СЕРЦЕВО-СУДИННУ СИСТЕМУ-22 найменувань Лот 4 ЛІКИ З УМІСТОМ ГОРМОНІВ АБО АНТИБІОТИКІВ-10 найменувань Лот 5 ЛІКИ ПСИХОТРОПНІ та НАРКОТИЧНІ -5 найменувань Лот 6 ЛІКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ОПОРНО-РУХОВИЙ АПАРАТ-8 найменувань Лот 7 ЛІКИ, ЩО ДІЮТЬ НА НЕРВОВУ СИСТЕМУ-45 найменувань Лот 8 ЛІКИ ПРОТИЕПІЛЕПТИЧНІ та ПРОТИПАРКІНСОНІЧНІ-15 найменувань Лот 9 ЛІКИ ПСИХОЛЕПТИЧНІ-36 найменування Лот 10 ЛІКИ-ПСИХОАНАЛЕПТИКИ-24 найменувань Лот 11 ЛІКИ ІНШІ,ЩО ДІЮТЬ НА НЕРВОВУ СИСТЕМУ-29 найменувань Лот 12 ЛІКИ,ЩО ДІЮТЬ НА РЕСПІРАТОРНУ СИСТЕМУ -19 найменувань Лот 13 Залози та інші органи, екстракти цих речовин та інші речовини людського чи тваринного походження-7 найменувань З досвіду відомо, що жодна фармацевтична фірма не може поставити всі необхідні , без винятку, ліки, а має якусь вузьку спеціалізацію поставки для бюджетних установ. У тендері повинно приймати участь , як мінімум 2 учасника. Тому велика вірогідність відміни торгів, якщо не буде можливості розподілу ліків за номенклатурою на частини (Лоти). Визначення окремої частини предмету закупівлі за дозуванням , за формою випуску вважаю недоречним, бо в одному лоті будуть ліки неврологічної дії , психолептики, наркотичні ( не у всіх фармфірмах є дозвіл на наркотичні ліки , а також не всі фірми мають такий різний асортимент ліків , який дозволить нам лікувати хворих з психічним розладом, або з неврологічними патологіями, або дітей з ДЦП, з епілепсією ) Тому залишається два виходи : закупляти одним списком ( будуть запити учасників, чому не розподілили на лоти та 100% гарантую, що торги не відбудуться, або проводити 300 лотів ( по кожному найменуванню-лот)? Практично, Ви розумієте, який це обсяг роботи?! Це, що мені 300 договорів необхідно укласти ? И ще одне питання, дуже для нас важливе. Що мається на увазі у визначенні окремої частини закупівлі медикаментів за обсягом? Що таке обсяг медикаментів :це- у грошовому виміру, або у кількісному, або кількість найменувань? Поясніть, будь ласка, бо думки різняться. З повагою , секретар ТК Наталія Михайлівна <b> Номер відповіді:</b> 458/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowl , розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”. Поряд з цим, повідомляємо, що  відповідь на аналогічне питання щодо визначення окремої частини предмета закупівлі (лоти) лікарських засобів за обсягом міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=93de54a6-d99b-4937-8f98-b67dd814fd9b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від АСОЦІАЦІЯ ”ВСЕУКРАЇНСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА АСОЦІАЦІЯ” <b>Суть питання:</b> Чи узгоджуються із ст.36 ЗУ "Про публічні закупівлі" та є законними умови тендерної документації, якими Замовник публічних закупівель встановлює: а) конкретні часові рамки (обмеження) для зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання із прив’язкою до моменту початку здійснення поставок товарів за тендерною ціною; б) про поставку певного (визначеного) обсягу (частини) закупівлі до моменту внесення змін до істотних умов договору про закупівлю; в) про поставку товару на конкретну визначену Замовником суму договору до моменту внесення змін до істотних умов договору згідно ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 459/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.

<b>Запит від:</b> Запит від КП ММР "Позаміський дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Дельфін" <b>Суть питання:</b> Чи вважається одержанням бюджетних коштів внесок до статутного фонду підприємства Засновником (Миколаївська міська рада)? <b> Номер відповіді:</b> 452/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику . Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Смілапостач" <b> Тема розширена:</b> Щодо однакових закупівель <b>Суть питання:</b> Чи може замовник об'явити закупівлю (багатолотову) та не об'являючи цю закупівлю такою, що не відбулася, об'явити за окремими частинами цієї закупівлі окремі більш дрібні процедури закупівлі? Виявляється, що на одне бюджетне призначення замовник оголосив 2 або, навіть, 3 активні процедури закупівлі. Такі дії, на нашу думку, пов'язані з небажанням замовника укладати договір з переможцем та бажанням просунути своїх постачальників. Приклад 1: Військова частина 1471 оголосила закупівлю яловичини замороженої UA-2017-03-23-000749-c та через декілька днів оголосила кілька більш дрібних складових частин лотів закупівлі UA-2017-03-23-000749-c, а саме: 1) UA-2017-03-29-001012-b 2) UA-2017-03-29-000272-a 3) UA-2017-03-29-000400-a 4) UA-2017-03-29-000400-a 5) UA-2017-03-29-000401-a 6) UA-2017-03-29-000487-c Аналогічна ситуація із закупівлею риби замороженої UA-2017-03-23-000480-a. Та це при тому, що є ще більша закупівля риби замороженої UA-2017-02-01-000774-a, яка знаходиться на етапі кваліфікації та стосується всього того об'єму риби та місць поставки, які Військова частина 1471 оголошувала в подальшому. Приклад № 2: Військова частина 1498 оголосила закупівлю яловичини замороженої UA-2017-03-20-000712-a на 28 лотів. Через деякий час оголошуються 28 окремих закупівель які ідентичні з 28 лотами закупівлі UA-2017-03-20-000712-a. Та ж ситуація із закупівлею риби замороженої UA-2017-03-20-000765-c. <b> Номер відповіді:</b> 453/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc . Ураховуючи зазначене, та виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону. При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону. У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Повідомляємо, що питання оскарження закупівель висвітлено в листі  від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням : http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Уманської міської ради <b>Суть питання:</b> При заповнені форм документів у сфері держаних закупівель, під час оприлюднення через електронний майданчик на веб-порталі Уповноваженого органу з питань державних закупівель, допущені помилки технічні (механічні). Закон не містить механізму виправлення технічних (механічних) помилок допущених комітетом конкурсних торгів, просимо надати роз’яснення щодо виправлення зроблених помилок. <b> Номер відповіді:</b> 454/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки на аналогічне питання, викладене у запиті 82/2017, відповідь надавалася, пропонуємо ознайомитись за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Східне Управління капітального будівництва Міністерства оборони України <b> Тема розширена:</b> Необхідність застосування Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> До мене, як керівника Східного УКБ МОУ, надійшла пропозиція від юридичної особи, резидента України, здійснити реконструкцію будівель, що є власністю держави в особі Міністерства оборони України, за небюджетні кошти, про що укласти відповідні договори на проведення реконструкції будівель під житло за небюджетні кошти. Відповідно до умов вказаних договорів потенційний виконавець реконструкції (далі - виконавець) зобов’язується виконати роботи із реконструкції об’єктів нерухомого майна згідно з проектно-кошторисною документацією та вимогами чинного законодавства. Для реалізації цього договору Міністерство оборони України передає, а виконавець приймає частину функцій замовника. На здійснення виконавцем переданих йому функцій замовника, він здійснює фінансування робіт із реконструкції зазначених у договорі об’єктів нерухомого майна за власні кошти. Право постійного користування земельною ділянкою, на якій розташовані об’єкти нерухомого майна, що підлягають реконструкції, внаслідок виконання цього договору не переходить до виконавця. За вказаними договорами на проведення реконструкцію будівель під житло за небюджетні кошти не відбувається закупівля товарів, робіт чи послуг, а також державні кошти не витрачаються. Враховуючи викладене, прошу надати роз’яснення, чи підпадають описані вище договори на проведення реконструкції будівель під житло за небюджетні кошти під дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон) та чи є необхідним проведення процедури закупівлі за цими договорами. <b> Номер відповіді:</b> 455/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. При цьому відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг за умови, що вартість закупівлі перевищує відповідні вартісні межі, визначені абзацами другим та третім статті 2 Закону. Визначення поняття “замовник” наведено в пункті 9 статті 1 Закону. Таким чином, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування однієї з процедур, визначених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону. При цьому, якщо замовником не передбачається здійснення придбання та укладення договору про закупівлю в розумінні Закону, такі правовідносини не є предметом регулювання  цього Закону. У свою чергу, оскільки відповідно до Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого постановою КМУ від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує політику у сфері будівництва, і відповідно до покладених на нього завдань зокрема подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо вдосконалення механізмів інвестування та фінансування у будівництві та житлово-комунальному господарстві, із зазначеного питання пропонуємо  звернутися до вищевказаного органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від господарський суд Запорізької області <b> Тема розширена:</b> Технічна неможливість оприлюдення повідомлення про внесення змін до договору. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Функціоналом авторизованого електронного майданчика «Держзакупівлі. Онлайн» передбачені поля для заповнення інформації у відповідності до форми повідомлення про внесення змін до договору (яка затверджена Наказом МЕРТ № 490 від 22.03.2016 зі змінами ) якою встановлені випадки для внесення змін до істотних умов договору згідно з частиною четвертою статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв’язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини п’ятої цієї статті (дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку). Враховуючи те, що при заповненні форми обов’язковим є вибір підстав зміни договору відповідно до частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», в свою чергу додаткова угода до договору не передбачає зміну істотних умов договору та не підпадає під жодну з вищенаведених підстав (зміна розрахункових рахунків та назви підприємства учасника), а функціоналом авторизованого електронного майданчика «Держзакупівлі.онлайн» не передбачено можливості встановлення іншої підстави для змін договору, оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом є неможливим, оскільки електронний майданчик не зберігає таке повідомлення та не відправляє його на веб-портал Уповноваженого органу. Неодноразові звернення до служби підтримки майданчика «Держзакупівлі.онлайн» не дали жодних результатів. Що робити замовнику аби всеж виконати вимоги Закону? <b> Номер відповіді:</b> 447/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Ураховуючи вимоги статті 10 Закону, замовники самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, повідомлення про внесення змін до договору та звіт про виконання договору. У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 5 частини першої статті 1 Закону, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатами проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону. Тому, форма повідомлення про внесення змін до договору, яка затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490, передбачає зазначення випадків для внесення змін до істотних умов договору згідно з частиною четвертою статті 36 Закону. Ураховуючи викладене, повідомлення про внесення змін до договору та про виконання такого договору у разі закінчення строку його дії, виконання або розірвання, оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону саме щодо договорів про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладених за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, та у випадках передбачених частиною четвертою статті 36 Закону і статтею 10 Закону. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06  “Щодо застосування законодавства в сфері закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc