<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Сєвєродонецьке тролейбусне управління" <b> Тема розширена:</b> застосування п.9 ст.1. абзацу1, 2 ,5,6 Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Ми КП,яке забезпечує функціонування міського електричного транспорту та експлуатацію його об’єктів для надання послуг з перевезення, тобто здійснюєм діяльність в окремих сферах господарювання відповідно до абз.6 п.4 ст.1. Та одночасно ми, як одержувач бюджетних коштів, включені до мережі місцевого бюджету. Яким абзацем ст.2 Закону нам користуватись 2 чи 3? <b> Номер відповіді:</b> 518/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі від від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Одеський національний медичний університет <b> Тема розширена:</b> річний план <b>Суть питання:</b> Замовником проведено процедуру відкриті торги, яка не відбулась, через відсутність учасників. У разі здійснення нової закупівлі за цим кодом, за тим самим товаром та на ту саму суму -чи потрібно опубліковувати новий Річний план під нову процедуру або достатньо попередньо оприлюдненого плану под початкову процедури. <b> Номер відповіді:</b> 519/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .

<b>Запит від:</b> Запит від ПП "НТП "УЦНМ" <b> Тема розширена:</b> Зміна ціни за одиницю товару не більше ніж 10% <b>Суть питання:</b> Питання полягає в наступному: Після проведення торгів та укладання договору на закупівлю паливо-мастильних матеріалів (ПММ) постачальник піднімає вартість ПММ на 7% , через певний проміжок часу знову піднімається вартість ПММ на 5%, потім ще раз на 5%. В ЗУ «Про публічні закупівлі» ст.36 ч.4 п.2 зазначається, що істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Чи можна піднімати вартість товару не більше 10% декілька разів (7%+5%+5%) протягом дії договору, але у своїй сукупності декілька разів підняття вартості товару буде перевищувати 10%? Якими нормативними актами, роз’ясненнями, тощо регулюється вищезазначений випадок? <b> Номер відповіді:</b> 520/2017

<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ "Укрпошта" <b> Тема розширена:</b> Щодо можливості укладання єдиного договору на декілька предметів закупівлі <b>Суть питання:</b> Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі»(далі – Закон) цей Закон застосовується до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 млн. гривень, а робіт - 5 млн. гривень. Згідно пункту 18 статті 1 Закону, предмет закупівлі – це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. При цьому наказом Міністерства економічного розвитку і торгів України від 17.03.2016 № 454 передбачено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Просимо роз'яснити чи розповсюджується дія Закону на договори, що укладені замовниками, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, на закупівлю товарів або послуг, на загальну суму договору, що перевищує вартість визначену в абзаці другому частини 1 статті 2 Закону, якщо такий договір укладений одразу на декілька предметів закупівлі, що визначені відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” за показником четвертої цифри основного словника, при цьому вартість закупівлі кожного окремого предмета закупівлі відповідно до умов договору (товару чи послуги) не перевищує 1 мільйон гривень? <b> Номер відповіді:</b> 521/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Отже, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону. У свою чергу, пунктом п’ятим частини першої статті 1 Закону визначено, що договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, укладеного без застосування процедур, визначених Законом, не є предметом регулювання Закону та регулюються Цивільним і Господарським кодексами України.

<b>Запит від:</b> Запит від Гадяцька спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів імені Є.П. Кочергіна Полтавської облради <b> Тема розширена:</b> чи є Веб-портал відкритим джерелем інформації <b>Суть питання:</b> З огляду на положення абз. 2 ч.5 ст. 10 ЗУ "Про публічні закупівлі" чи можна вважати веб-портал Уповановаженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua) - відкритим джерелом інформації щодо закупівель, даних замовників (зокрема їхнього місцезнаходження, назви та контактних осіб), та учасників процедур закупівель (зокрема щодо назви підприємства та документів, які подаються як тендерна пропозція)? <b> Номер відповіді:</b> 506/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон передбачає використання замовником електронної системи закупівель під час здійснення процедур закупівель та оприлюднення відповідної інформації про закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель. Так, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом, інформацію про закупівлю, визначену частиною першою статті 10 Закону. Поряд з цим відповідно до частини п’ятої статті 10 Закону доступ до інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу, є безоплатним та вільним. Уповноважений орган забезпечує оприлюднення інформації про закупівлі, зазначеної у частині першій статті 10, відповідно до вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації”, у тому числі у формі відкритих даних. У свою чергу, згідно з пунктом 1 наказу Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 473 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель, визначеної пунктом 6 частини першої статті 1 Закону, визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “Prozorro” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua.

<b>Запит від:</b> Запит від прокуратура Миколаївської області <b> Тема розширена:</b> предмет закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи дозволяється проведення переговорних процедур,по одному і тому ж коду (теплова енергія) не по лотам,а кожну процедуру окремо, якщо різні постачальники і різні адреси отримання товару? <b> Номер відповіді:</b> 508/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06, в якому розглянуті питання зокрема планування замовником закупівель. Так, виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону. Крім того зазначаємо, що Законом зокрема передбачена можливість здійснювати закупівлі за частинами предмета закупівлі (лотами). Так, зокрема відповідно до абзацу четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем надання послуг. При цьому порядок визначення предмета закупівлі, затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад Херсонської обласної ради "Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат" <b> Тема розширена:</b> п.4 ч.2 ст.35 ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть, будь-ласка, чи можна застосувати п.4 ч.2 ст.35 ЗУ "Про публічні закупівлі" у наступному випадку: замовник у 2017 році тричі розпочинав відкриті торги щодо закупівлі 15110000-2 М’ясо (ніжка куряча охолоджена, свинина охолоджена у напівтушах). Двічі (у першому і третьому випадках) замовником було відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників, другий раз торги були відмінені через невідповідність поданих пропозицій документації конкурсних торгів. Чи можливо застосувати пункт 4 частини 2 статті 35 у подібному випадку, чи потрібно щоб замовником було відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників двічі поспіль??? <b> Номер відповіді:</b> 510/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Харківський апеляційний адміністративний суд <b> Тема розширена:</b> Зміни до діючого договору, щодо проведення процедури з проектними організаціями через систему Prozorro у разі необхідності здійснення подальшого коригування проектної документації <b>Суть питання:</b> Керуючись статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон), Харківський апеляційний адміністративний суд (далі - ХААС) повторно звертається до Вас з метою отримання конкретних відповідей з наступних питань, а саме: 1) 11.09.2015 за № 21-0579-15 ХААС було отримано Експертний звіт щодо розгляду проектної документації за робочим проектом «Капітальний ремонт з реабілітаційними роботами нежитлової будівлі літ. «Ф-4» по вул. Володарського, 46, корп. 1 в м. Харкові», згідно з яким кошторисна вартість будівництва у поточних цінах станом на вересень 2015 року складала 27216,503 тис. грн. На підставі вищенаведеного, ХААС у 2015 році проводив процедуру відкритих торгів щодо закупівлі ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 - капітальний ремонт з реабілітаційними роботами нежитлової будівлі літ. «Ф-4» по вул. Володарського, 46, корп. 1 в м. Харкові згідно з нормами Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VII, за результатами якого укладено договір від 16.12.2015 № 102 на загальну суму 26 178 424,80 грн. (з ПДВ) (оголошення про проведення торгів від 07.10.2015, ВДЗ № 352(07.10.2015) №209726) (лист ХААС вих. № 07-11/1/17 від 15.02.17 з додатками). Згідно з п. 10.1 Договору та Календарним планом-графіком виконання робіт строк дії договору та виконання робіт - до кінця 2017 року. При цьому у п.3.1 Договору вказано, що договірна ціна робіт визначається на підставі кошторису та є динамічної в межах кошторисної вартості. 01.12.2016 ХААС проведено коригування Експертного звіту, у зв'язку зі зміною розцінок на виконання деяких видів робіт та їх вартістю, а саме отримано Експертний звіт № 21-0647-16 щодо розгляду проектної документації за робочим проектом «Капітальний ремонт з реабілітаційними роботами нежитлової будівлі літ. «Ф-4» по вул. Семінарська, 46 (колишня вул. Володарського), корп. 1 в м. Харкові (коригування)». Згідно з Експертним звітом № 21-0647-16, загальна кошторисна вартість будівництва в поточних цінах станом на 29.11.2016 стала 34745,753 тис. грн., тобто збільшилась на 7529,250 тис. грн. Враховуючи вищенаведене, виникає питання, чи має право ХААС внести зміни до діючого Договору: - шляхом збільшення його вартості у зв'язку з вищезазначеними обставинами? або - шляхом перегляду обсягу робіт за новими розцінками в межах суми договору? 2) у разі необхідності здійснення подальшого коригування проектної документації чи треба проводити процедуру з проектними організаціями через систему Prozorro, коли проектна організація не може бути змінена, у зв'язку з її авторським правом? <b> Номер відповіді:</b> 511/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою участю "ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ" <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Пунктом 28 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі). При цьому, частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону). Питання: чи достатньо для застосування переговорної процедури закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону відміни двох лотів на один і той же предмет закупівлі, що оголошувались у складі почергових процедур відкритих торгів, чи все ж таки необхідно щоб було відмінено дві повноцінні процедури закупівлі, а не лоти? <b> Номер відповіді:</b> 505/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 35/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA .

<b>Запит від:</b> Запит від Приватне підприємство "УкрШелтер" <b> Тема розширена:</b> Роз'яснення окремих пунктів тендерної документації <b>Суть питання:</b> Приватне підприємство «УкрШелтер» має намір взяти участь у тендері UA-2017-04-03-000674-a за процедурою відкритих електронних торгів на закупівлю маскувальних комплектів оптичних типу (МКО-С, МКО-Л, МКО-З), який проводиться військовою частиною А 0853. Однією з вимог тендерної документації є включення до умов договору положень про: 1. Ведення окремого бухгалтерського обліку витрат на постачання та про перевірку обліку витрат Замовником та Військовим представництвом Міністерства Оборони України. 2. Визначення договірної ціни Замовником з урахуванням висновку Військового представництва Міністерства Оборони України. 3. Перевірку розрахунково-калькуляційних матеріалів Військовим представництвом Міністерства Оборони України та складення останнім висновку про обґрунтованість витрат. 4. Узгодження залучення співвиконавців (контрагентів) у письмовому вигляді із Замовником. Просимо роз’яснити, чи відповідають такі вимоги Замовника законодавству України, оскільки відповідно до Постанови КМУ № 464 від 27.04.2011р. проведення аналізу собівартості та трудомісткості продукції оборонного призначення можливе лише за державним оборонним замовленням, а зазначений тендер не відноситься до державного оборонного замовлення. Крім того, узгодження залучення співвиконавців (контрагентів) можливе лише у випадку закупівлі робіт (послуг), а визначення ціни здійснюється відповідно до акцептованих пропозицій учасників торгів, за результатами аукціону. <b> Номер відповіді:</b> 498/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Інститут фізики напівпровідників ім.В.Є.Лашкарьова НАНУ <b> Тема розширена:</b> система не відповідає вимогам пункту 3 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі щодо здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі "3. Під час здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт предмет закупівлі визначається згідно з Державним класифікатором видів науково-технічної діяльності ДК 015-97, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30 грудня 1997 року № 822, за показником четвертої цифри із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника, а також конкретної назви науково-технічної роботи." Таким чином під час планування закупівлі науково-технічної роботи Замовник має зазначати ДВА класифікатори -- 015-97 та в дужках 21-2015. Проте майданчик Держзакупівлі он-лайн наразі даючи змогу обрати потрібний код наукового класифікатору ДК 015-97, НЕ ДАЄ можливості зберегти при публікації цей запис з визначеним науковим кодом, аргументуючи це тим що: "Відповідно до вказівок Центральної Бази Данних визначальним класифікатором є CPV". Сьогодні є нагальна потреба оприлюднити план закупівлі послуги ДК 015-97: I.2 15 - Дослідження та розробки в галузі хімічних технологій (Код ДК 021-2015 (CPV) 73300000-5 - Проектування та виконання НДДКР). Просимо терміново надати відповідь, яким чином діяти Замовнику під час оприлюднення плану закупівель, якщо предметом закупівлі є послуги з виконання науково-технічних робіт? <b> Номер відповіді:</b> 499/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На виконання вимог пункту 11 частини першої статті 8 Закону форма річного плану закупівель затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ). Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель (далі – система) шляхом унесення в них наявної інформації. Відповідно до затвердженої Наказом форми до річного плану закупівель замовник зокрема вносить конкретну назву предмета закупівлі та коди і назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності). У свою чергу, згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Відповідно до пункту 3 Порядку під час здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт предмет закупівлі визначається згідно з Державним класифікатором видів науково-технічної діяльності ДК 015-97, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.1997 № 822, за показником четвертої цифри із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Мінекономрозитку від 23.12.2015 № 1749, а також конкретної назви науково-технічної роботи. Водночас зазначаємо, що питання реалізації в системі вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК Укрторгімпорт" <b> Тема розширена:</b> Строк дії договору більше ніж рік <b>Суть питання:</b> Підкажіть, будь ласка, як правильно оформити договірні відносини, якщо укладається договір про надання освітніх послуг, які повинні тривати 2 роки відповідно до освітньої програми. Навчання фізичної особи оплачує юридична особа - розпорядник бюджетних коштів, яка може брати фінансові зобовязання на бюджетний рік. Чи правильно укладати догоовір строком на 2 роки, а додатковою угодою брати зобовязання на рік? Прошу надати відповідь з посиланням на норми права. <b> Номер відповіді:</b> 500/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною третьою статті 11 Закону є тендерний комітет або уповноважена особа (особи). Поряд з цим при плануванні закупівель замовник повинен дотримуватись норми частини сьомої статті 2 Закону, якою встановлено заборону придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Поряд з цим,  відповідно до пункту 7 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому . При цьому відповідно до Положення про Державну казначейську службу України (далі – Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015  № 215 , Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює, зокрема реєстрацію та облік бюджетних зобов’язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, в межах повноважень контроль за відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов’язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі). Тому, з питання реєстрації бюджетних зобов’язань слід звернутатись  до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.