Новини Мінекономіки
Консультація
№ 728/2017
11.07.2017
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
Суть питання: Чи може замовник визначити переможцем наступного учасника у відкритих торгах, якщо переможець відмовився підписувати договір, і чи не буде це порушенням ст. 31 п. 1 Закону "Про публічні закупівлі", якщо до оцінки було допущено менше двох пропозицій? Висновки/Відповідь: 1. Замовник укладає договір з переможцем торгів згідно з ч. 2 ст. 32 Закону України “Про публічні закупівлі”. 2. У разі відмови переможця від підписання договору замовник має право відхилити його пропозицію та визначити переможця серед інших учасників, строк дії пропозицій яких ще не минув (ч. 3 ст. 32 Закону). 3. Рішення про відхилення пропозиції переможця може бути прийняте за підставами, визначеними п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону. 4. Щодо застосування підстави для відміни торгів, визначеної абз. 6 ч. 1 ст. 31 Закону, необхідно ознайомитись з листом Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 "Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель" за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
Консультація № 728/2017Огляд:
Суть питання: Чи може замовник визначити переможцем наступного учасника у відкритих торгах, якщо переможець відмовився підписувати договір, і чи не буде це порушенням ст. 31 п. 1 Закону "Про публічні закупівлі", якщо до оцінки було допущено менше двох пропозицій?
Висновки/Відповідь:
1. Замовник укладає договір з переможцем торгів згідно з ч. 2 ст. 32 Закону України “Про публічні закупівлі”.
2. У разі відмови переможця від підписання договору замовник має право відхилити його пропозицію та визначити переможця серед інших учасників, строк дії пропозицій яких ще не минув (ч. 3 ст. 32 Закону).
3. Рішення про відхилення пропозиції переможця може бути прийняте за підставами, визначеними п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону.
4. Щодо застосування підстави для відміни торгів, визначеної абз. 6 ч. 1 ст. 31 Закону, необхідно ознайомитись з листом Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 "Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель" за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Публічне Акціонерне Товариство "Одесаобленерго"
<b>Суть питання:</b> Наше підприємство опубліковало міжнародні торги. На торгах прийняло участь 2 організації. Вони пройшли попередню кваліфікацію і були допущені до аукціону. Після аукціону переможець торгів відмовляється від підписання договору на закупівлю. Питання, може наше підприємство визначити переможцем торгів наступну пропозицію? Не являється ли порушенням ст.31 п.1 Закона України про Публічні закупівлі (до оцінки було допущено менше двох тендерних пропозицій). Оголошення № UA-2017-05-23-00021-a/ Дякуємо.
<b>
Номер відповіді:</b> 728/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
Поряд з цим відповідно до частини третьої статті 32 Закону, зокрема у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений Законом,
замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника
та
визначає переможця
серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув
.
Таким чином, замовник відповідно до частини другої статті 32 Закону укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів або приймає рішення про відхилення його тендерної пропозиції, зокрема за наявності підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 30 Закону.
Натомість відповідь на питання щодо застосування підстави для відміни торгів, визначеної абзацом шостим частини першої статті 31 Закону, міститься в розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель” за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 729/2017
11.07.2017
Інше
Суть питання: Чи може громадська організація брати участь у процедурі закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі"? Який правовий статус договору, якщо переможцем стане громадська організація? Висновки/Відповідь: Так, громадська організація може бути учасником процедури закупівлі, оскільки підпадає під визначення "юридична особа" згідно з п. 35 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі”. Договір про закупівлю укладається між замовником і учасником (в т.ч. громадською організацією) за результатами процедури (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі”).
Інше
Консультація № 729/2017Огляд:
Суть питання: Чи може громадська організація брати участь у процедурі закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі"? Який правовий статус договору, якщо переможцем стане громадська організація?
Висновки/Відповідь:
Так, громадська організація може бути учасником процедури закупівлі, оскільки підпадає під визначення "юридична особа" згідно з п. 35 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі”. Договір про закупівлю укладається між замовником і учасником (в т.ч. громадською організацією) за результатами процедури (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі”).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління економіки та стратегічного планування Ужгородської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Щодо участі громадських організацій у процедурі закупівлі
<b>Суть питання:</b> Під час проведення процедури закупівлі відкриті торги, предмет закупівлі - Послуги з розроблення Стратегії розвитку міста «Ужгород 2030» код ДК 73210000-7 - Консультаційні послуги у сфері наукових досліджень, UA-2017-06-20-000602-a, замовником було отримано тендерну пропозицію від учасника ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "АГЕНТСТВО МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ "ЄВРОПОЛІС".
Відповідно до пункту 35 статті 1 Закону "Про публічні закупівлі" (далі - Закон): учасник процедури закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до законодавства громадські організації не мають на меті отримання прибутку.
При цьому, відповідно до статусу (організаційно-правової форми) вищезазначеного субєкту, він є - громадським формуванням.
Просимо надати відповіді щодо наступних питань:
- Чи може бути учасником громадська організація?
- Як в подальшому визначити правовий статус договору про закупівлю, якщо громадська організація стане переможцем процедури закупівлі?
- Якщо громадська організація не може бути учасником, то чому вона зареєструвалася на сайті уповноваженого органу у статусі учасника процедури закупівлі?
<b>
Номер відповіді:</b> 729/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону
учасник процедури
закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець,
юридична особа
(резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому відповідно до пункту п’ятого частини першої статті 1 Закону
договір про закупівлю
– договір, що
укладається між замовником і учасником
за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, учасниками процедури закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 35 частини першої статті 1 Закону.
Консультація
№ 717/2017
10.07.2017
Тендерна документація
ОК. Ось стислий опис консультації: Суть питання: У якому вигляді переможець торгів має надавати документи, передбачені ч. 3 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" та інші документи, які вимагає замовник протягом п'яти днів з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір: в паперовому чи електронному? Висновки/Відповідь: Переможець надає документи, передбачені ч. 3 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", а також інші документи, які вимагає замовник, шляхом завантаження їх в електронну систему закупівель. Це відповідає принципам прозорості та відкритості, забезпечує доступ до інформації для громади, інших учасників та органів моніторингу.
Тендерна документація
Консультація № 717/2017Огляд:
ОК. Ось стислий опис консультації:
Суть питання: У якому вигляді переможець торгів має надавати документи, передбачені ч. 3 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" та інші документи, які вимагає замовник протягом п'яти днів з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір: в паперовому чи електронному?
Висновки/Відповідь:
Переможець надає документи, передбачені ч. 3 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", а також інші документи, які вимагає замовник, шляхом завантаження їх в електронну систему закупівель. Це відповідає принципам прозорості та відкритості, забезпечує доступ до інформації для громади, інших учасників та органів моніторингу.
Суть питання: У якому вигляді переможець торгів має надавати документи, передбачені ч. 3 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" та інші документи, які вимагає замовник протягом п'яти днів з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір: в паперовому чи електронному?
Висновки/Відповідь:
Переможець надає документи, передбачені ч. 3 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", а також інші документи, які вимагає замовник, шляхом завантаження їх в електронну систему закупівель. Це відповідає принципам прозорості та відкритості, забезпечує доступ до інформації для громади, інших учасників та органів моніторингу.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Степаненко Сергій Анатолійович
<b>Суть питання:</b> Відповідно до ч.3 ст.17 Закону "Про публічні закупівлі", Переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті. Крім цього ЗАмовники дуже часто вимагають від Переможця надання й інших документів протягом 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір.
Враховуючи, що ПРОЗОРРО та майданчики це інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує автоматичний обмін інформацією і документами саме в електронному вигляді за допомогою мережі Інтернет, В ЯКОМУ ВИГЛЯДІ ПЕРЕМОЖЕЦЬ ПОВИНЕН НАДАТИ ТАКІ ДОКУМЕНТИ: В ПАПЕРОВОМУ ВИГЛЯДІ НА ЮРИДИЧНУ АДРЕСУ ЗАМОВНИКА ЧИ В ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІ ШЛЯХОМ ДОЗАВАНТАЖЕННЯ НА ЕЛЕКТРОННИЙ МАЙДАНЧИК ? При цьому слід не забувати, що одним із головних принципів система закупівлі є прозорість та доступність, а в разі надання Переможцем Замовнику документів в паперовому вигляді - громада, інші Учасники та органи моніторингу не зможуть виявити можливі порушення у сфері закупівель.
<b>
Номер відповіді:</b> 717/2017
Консультація
№ 718/2017
10.07.2017
Тендерна документація
Консультація Мінекономіки (№ 718/2017) Суть питання: Чи можна встановлювати вимоги щодо наявності обладнання, матеріально-технічної бази та працівників для субпідрядників, яких учасник планує залучати до виконання робіт в обсязі не менше 20% від вартості договору, згідно з п. 17 ст. 22 Закону "Про публічні закупівлі"? Чи можна керуватися п. 3 ст. 22 цього Закону? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 22.11.2016 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc).
Тендерна документація
Консультація № 718/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки (№ 718/2017)
Суть питання: Чи можна встановлювати вимоги щодо наявності обладнання, матеріально-технічної бази та працівників для субпідрядників, яких учасник планує залучати до виконання робіт в обсязі не менше 20% від вартості договору, згідно з п. 17 ст. 22 Закону "Про публічні закупівлі"? Чи можна керуватися п. 3 ст. 22 цього Закону?
Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 22.11.2016 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc).
Суть питання: Чи можна встановлювати вимоги щодо наявності обладнання, матеріально-технічної бази та працівників для субпідрядників, яких учасник планує залучати до виконання робіт в обсязі не менше 20% від вартості договору, згідно з п. 17 ст. 22 Закону "Про публічні закупівлі"? Чи можна керуватися п. 3 ст. 22 цього Закону?
Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 22.11.2016 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Виконком
<b>Суть питання:</b> Добрий день! Відповідно до п. 17 ст. 22 ЗУ Про публічні закупівлі у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Чи можна для субпідрядних організацій встановлювати вимогу про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, працівників? Можна керуватися п. 3 даної статті?Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 718/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 719/2017
10.07.2017
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки №719/2017: Суть питання: Чи потрібно проводити процедуру закупівлі послуг з забезпечення схоронності комунального майна, які надаються фізичними особами (не ФОП) за цивільно-правовими договорами? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічні питання міститься в запитах 85/2017, 165/2017 та 191/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f59a2cad-5264-468d-b526-49f92bec4fcb&lang=uk-UA * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d9ee2ad2-17f0-4f89-af21-772d83aca33e&lang=uk-UA * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2d50d78a-d201-402f-a02f-67e8c3724f38&lang=uk-UA
Інше
Консультація № 719/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки №719/2017
Суть питання: Чи потрібно проводити процедуру закупівлі послуг з забезпечення схоронності комунального майна, які надаються фізичними особами (не ФОП) за цивільно-правовими договорами?
Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічні питання міститься в запитах 85/2017, 165/2017 та 191/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від комунальне підприємство "Парковка та реклама"
<b>
Тема розширена:</b> проведення закупівлі на придбання послуг за цивільно-правовими договорами
<b>Суть питання:</b> Підприємством укладаються цивільно-правові договори з фізичними особами, які не мають статусу суб’єкта підприємницької діяльності, на надання послуг з забезпечення схоронності комунального майна.
Необхідність укладання саме цивільно-правових договорів викликана тим, що: підприємством забезпечується схоронність комунального майна міста яке в будь-який момент може бути здано в орендне користування; знаходження об’єктів в різних, подекуди, відділених районах міста; обмеженістю фінансових ресурсів на надання відповідних послуг, що не дозволяє користуватись послугами охоронних агентств.
Зважаючи на вищевикладене, чи необхідно підприємству проводити процедуру закупівлі на послуги з забезпечення схоронності комунального майна, що надаються фізичними особами, які не мають статусу суб’єкта підприємницької діяльності за цивільно-правовими договорами.
<b>
Номер відповіді:</b> 719/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 85/2017, 165/2017 та 191/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f59a2cad-5264-468d-b526-49f92bec4fcb&lang=uk-UA
,
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d9ee2ad2-17f0-4f89-af21-772d83aca33e&lang=uk-UA
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2d50d78a-d201-402f-a02f-67e8c3724f38&lang=uk-UA
.
Консультація
№ 720/2017
10.07.2017
Оскарження процедур закупівель
Суть питання: Законність повторної кваліфікації учасника після рішення АМКУ, яке зобов'язало замовника скасувати попереднє рішення про відхилення пропозиції та визначення переможця. Питання щодо порядку оскарження результатів такої повторної кваліфікації. Висновки/Відповідь: * Обов'язковість виконання рішень АМКУ: Рішення АМКУ, прийняті відповідно до статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі", є обов'язковими для виконання замовниками з дня їх прийняття (частина 12 статті 18 Закону). * Відповідальність за рішення: Члени тендерного комітету або уповноважена особа несуть персональну відповідальність за прийняті рішення і застосування процедур закупівлі (частина друга статті 38 Закону). * Оскарження процедур закупівель: Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі".
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 720/2017Огляд:
Суть питання: Законність повторної кваліфікації учасника після рішення АМКУ, яке зобов'язало замовника скасувати попереднє рішення про відхилення пропозиції та визначення переможця. Питання щодо порядку оскарження результатів такої повторної кваліфікації.
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "РАДІЙ"
<b>
Тема розширена:</b> Повторна кваліфікація учасника тендеру на підставі рішення АМКУ
<b>Суть питання:</b> ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "РАДІЙ" 09.06.2017 р. звернулося до АМКУ зі скаргою щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі (UA-2017-03-14-000579-b). Відповідно до рішення Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, колегія постановила зобов'язати Замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "РАДІЙ" та скасувати рішення про визначення переможцем ТОВ "Ледстер". Станом на 10.07.2017 р. Замовником проводиться повторна кваліфікація учасників, в тому числі ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "РАДІЙ". Враховуючи вищевикладене, просимо вас надати консультацію (роз'яснення) щодо законності дій Замовника, оскільки кваліфікація була проведена раніше, та порядок можливого оскарження результатів повторної кваліфікації.
<b>
Номер відповіді:</b> 720/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
При цьому рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина 12 статті 18 Закону).
Разом з тим, замовнику слід ураховувати, що відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).
Консультація
№ 721/2017
10.07.2017
Оскарження процедур закупівель
Консультація Мінекономіки №721/2017: Суть питання: Судовий порядок оскарження процедур закупівель: оскарження рішень АМКУ (адміністративний процес) vs. спори між замовниками/учасниками (господарський процес) та строки позовної давності. Висновки/Відповідь: 1. Оскарження рішень АМКУ: Відповідно до частини третьої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель відбувається в адміністративному порядку в окружному адміністративному суді, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. 2. Спори між замовниками та учасниками: Відповідно до статті 12 Господарського процесуального Кодексу України, спори, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, розглядаються господарськими судами. 3. Строки позовної давності: * Господарський процес: Загальна позовна давність становить три роки (стаття 257 Цивільного Кодексу України). * Адміністративний процес: Строк звернення до адміністративного суду встановлюється Кодексом адміністративного судочинства України або іншими законами. Згідно зі статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 721/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки №721/2017
Суть питання: Судовий порядок оскарження процедур закупівель: оскарження рішень АМКУ (адміністративний процес) vs. спори між замовниками/учасниками (господарський процес) та строки позовної давності.
Висновки/Відповідь:
1. Оскарження рішень АМКУ: Відповідно до частини третьої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель відбувається в адміністративному порядку в окружному адміністративному суді, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
2. Спори між замовниками та учасниками: Відповідно до статті 12 Господарського процесуального Кодексу України, спори, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, розглядаються господарськими судами.
3. Строки позовної давності:
* Господарський процес: Загальна позовна давність становить три роки (стаття 257 Цивільного Кодексу України).
* Адміністративний процес: Строк звернення до адміністративного суду встановлюється Кодексом адміністративного судочинства України або іншими законами. Згідно зі статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Подберезська Марина Миколаївна
<b>Суть питання:</b> Я б хотіла уточнити судовий спосіб оскарження процедури закупівель. Чи правильно я розумію, що оскарження рішення Антимонопольного комітету України з питань публічних закупівель відбувається в адміністративному порядку, в той час як спори між замовниками та виконавцями чи учасниками торгів розглядаються у порядку господарського судочинства? Також хотілося б дізнатися чи у цих двох випадках строк позовної давності є загальним (6 місяців для адміністративного процесу та 3 роки для господарського процесу)?
Дякую!
<b>
Номер відповіді:</b> 721/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим, відповідно до частини третьої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, передбачених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу
оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель,
адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, його посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Згідно зі статтею 12 Господарського процесуального Кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.
У свою чергу, відповідно до статті 257 Цивільного Кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Разом з тим, статтею 99
Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 183-2 цього Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Консультація
№ 715/2017
07.07.2017
Предмет закупівлі
Суть питання: Порядок визначення предмету закупівлі для компанії, яка не є замовником згідно з Законом України "Про публічні закупівлі". Можливість визначення предмету закупівлі за показниками третьої - п'ятої цифр основного словника, формування лотів та об'єднання різних класів в один предмет закупівлі. Висновки/Відповідь: 1. Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. 2. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. 3. Визначення поняття "замовники" наведене у статті 1 цього Закону. 4. Дія Закону та підзаконних нормативно-правових актів не поширюється на закупівлі, що здійснюють суб’єкти, які не є замовниками у розумінні Закону. 5. Рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Предмет закупівлі
Консультація № 715/2017Огляд:
Суть питання:
Порядок визначення предмету закупівлі для компанії, яка не є замовником згідно з Законом України "Про публічні закупівлі". Можливість визначення предмету закупівлі за показниками третьої - п'ятої цифр основного словника, формування лотів та об'єднання різних класів в один предмет закупівлі.
Висновки/Відповідь:
1. Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
2. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
3. Визначення поняття "замовники" наведене у статті 1 цього Закону.
4. Дія Закону та підзаконних нормативно-правових актів не поширюється на закупівлі, що здійснюють суб’єкти, які не є замовниками у розумінні Закону.
5. Рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Нечаєва Анастасія Сергіївна
<b>Суть питання:</b> Доброго дня,
Прошу прокоментувати питання з приводу порядку визначення предмету закупівлі.
У випадку, якщо до замовника не застосовуються вимоги Закону України "Про публічні закупівлі" (компанія не є замовником в розумінні даного закону):
- Чи можливо у внутрішніх документах компанії передбачити можливість визначення предмету закупівлі за показниками третьої - п'ятої цифр основного словника, а не четвертої цифри.
- Чи фразу «за показниками третьої - п'ятої цифр» можна розуміти як можливість вибору лише перших трьох цифр, що становлять групу, або потрібно йти до четвертої або п’ятої цифри (деталізувати до класу або категорії).
- Чи вимагається частини закупівлі (лоти) робити лише в межах одного класу (наприклад 30200000-1 Комп’ютерне обладнання та приладдя), а товари іншого класу виносити в окремий предмет закупівлі.
- Та чи можна 2 предмети закупівлі різних класів, кожен з яких ділиться на частини (лоти), об’єднати в один предмет закупівлі і провести одну процедуру закупівлі.
Заздалегідь дякую.
З повагою,
Анастасія
<b>
Номер відповіді:</b> 715/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг
для забезпечення потреб держави та територіальної громади
.
Закон застосовується
до замовників
, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Визначення поняття "замовники" наведене у статті 1 цього Закону.
Таким чином, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія Закону та підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, не поширюється на закупівлі, що здійснюють суб’єкти, які не є замовниками у розумінні Закону.
Водночас зазначаємо, що питання визначення предмету закупівлі замовниками та реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуті в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
.
Консультація
№ 712/2017
06.07.2017
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки № 712/2017: Суть питання: Чи може замовник протоколом тендерного комітету фіксувати виявлені неточності/порушення Закону "Про публічні закупівлі", які не вплинули на результати закупівлі, при проведенні внутрішнього аудиту? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає прямої відповіді, а посилається на попередні відповіді на аналогічні питання, розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: * Запит 94/2016: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6a5f7f9-c28d-47e9-a028-d5f1ba23d8a3&lang=uk-UA * Запит 82/2017: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA
Інше
Консультація № 712/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 712/2017
Суть питання: Чи може замовник протоколом тендерного комітету фіксувати виявлені неточності/порушення Закону "Про публічні закупівлі", які не вплинули на результати закупівлі, при проведенні внутрішнього аудиту?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає прямої відповіді, а посилається на попередні відповіді на аналогічні питання, розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Національне антикорупційне бюро України
<b>
Тема розширена:</b> Помилки при складанні тендерної документації
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Скажіть будь-ласка, як може чи повинен діяти Замовник у випадку коли при перевірці власних закупівель, так би мовити аудиті, встановлені деякі неточності або порушення Закону "Про публічні закупівлі" які жодним чином не вплинули на результати закупівель. Чи може Замовник протоколом засідання тендерного комітету встановити або виявити зазначені порушення?
<b>
Номер відповіді:</b> 712/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 94/2016 та 82/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6a5f7f9-c28d-47e9-a028-d5f1ba23d8a3&lang=uk-UA
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA
Консультація
№ 713/2017
06.07.2017
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 713/2017 щодо переговорної процедури: Суть питання: Чи можливо застосувати переговорну процедуру, якщо відкриті торги двічі не відбулися, причому в другій спробі було змінено очікувану вартість, кількість товару та додано кваліфікаційні вимоги? Висновки/Відповідь: Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 "Щодо застосування переговорної процедури", доступним за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Додатково рекомендовано ознайомитися з відповідями на аналогічні питання за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 713/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 713/2017 щодо переговорної процедури
Суть питання: Чи можливо застосувати переговорну процедуру, якщо відкриті торги двічі не відбулися, причому в другій спробі було змінено очікувану вартість, кількість товару та додано кваліфікаційні вимоги?
Висновки/Відповідь:
Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 "Щодо застосування переговорної процедури", доступним за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Додатково рекомендовано ознайомитися з відповідями на аналогічні питання за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль"
<b>
Тема розширена:</b> переговорна процедура
<b>Суть питання:</b> Замовником було проведено процедуру відкритих торгів, які не відбулися через відсутність достатньої кількості учасників. При проведені повторної процедури закупівлі товару для розширення кола учасників замовником було змінено очікувану вартість, кількість та добавлені кваліфікаційні вимоги. Якщо процедура відкритих торгів знову буде відмінена чи можливе проведення переговорної процедури?
<b>
Номер відповіді:</b> 713/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 "Щодо застосування переговорної процедури”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
При цьому на аналогічне за змістом питання надано відповідь за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA
Консультація
№ 714/2017
06.07.2017
Відкриті торги
ОК, ось стислий опис консультації: Консультація Мінекономіки № 714/2017 щодо застосування Закону України "Про публічні закупівлі" при використанні субвенції на пільговий проїзд. * Суть питання: Чи потрібно застосовувати Закон України "Про публічні закупівлі" при використанні субвенції з бюджету на компенсацію пільгового проїзду окремих категорій громадян? * Висновки/Відповідь: Див. лист Мінекономіки від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Відкриті торги
Консультація № 714/2017Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Консультація Мінекономіки № 714/2017 щодо застосування Закону України "Про публічні закупівлі" при використанні субвенції на пільговий проїзд.
Суть питання: Чи потрібно застосовувати Закон України "Про публічні закупівлі" при використанні субвенції з бюджету на компенсацію пільгового проїзду окремих категорій громадян?
Висновки/Відповідь: Див. лист Мінекономіки від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Консультація Мінекономіки № 714/2017 щодо застосування Закону України "Про публічні закупівлі" при використанні субвенції на пільговий проїзд.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Новогуйвинська селищна рада
<b>Суть питання:</b> Чи є необхідність застосовувати ЗУ «Про публічні закупівлі» при використанні субвенції з бюджету, направленої на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
<b>
Номер відповіді:</b> 714/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Консультація
№ 708/2017
05.07.2017
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки № 708/2017: Суть питання: Чи може ціна договору з нерезидентом (умови поставки DAP) відрізнятися від ціни аукціону, якщо в тендерній документації зазначено умови DDP, які неможливі для нерезидента? Висновки/Відповідь: Уповноважений орган не надає конкретної відповіді на поставлене питання. Замість цього, він посилається на раніше надану відповідь у запиті № 129/2017, розміщену на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f56cca96-e2ed-4a27-a312-6a674d7ec8e3&lang=uk-UA. Додатково зазначено, що Закон України "Про публічні закупівлі" установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відкриті торги
Консультація № 708/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 708/2017
Суть питання: Чи може ціна договору з нерезидентом (умови поставки DAP) відрізнятися від ціни аукціону, якщо в тендерній документації зазначено умови DDP, які неможливі для нерезидента?
Висновки/Відповідь:
Уповноважений орган не надає конкретної відповіді на поставлене питання. Замість цього, він посилається на раніше надану відповідь у запиті № 129/2017, розміщену на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f56cca96-e2ed-4a27-a312-6a674d7ec8e3&lang=uk-UA.
Додатково зазначено, що Закон України "Про публічні закупівлі" установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КП "Рівнеелетроавтотранс" РМР
<b>
Тема розширена:</b> Відповідність ціни договору ціні аукціону
<b>Суть питання:</b> Доброго дня.
Таке питання, в тендерній докеументації вказано, що товар поставляється на умовах поставки DDP (Інкотермс 2010), тобто повністю очищений від всіх обов'язкових платежів (ПДВ, митні збори тощо), проте за такими умовами не може поставляти товар нерезидент, оскільки не має можливості розмитнити товар самостійно, згідно Митного кодексу України. Тому для нерезидентів використовуються умови поставки DAP (Інкотермс 2010), розмитнення та сплата податків покладається на Замовника.Тому для нерезидентів існує формула за якою здійснюється перерахунок ціни для участі в торгах(приведена ціна - з усіма обов’язковими платежами), а договір укладається на ціну без ПДВ та інших митних зборів, оскільки по факту сплачувати їх буде Замовник, тобто ціна буде менша від ціни яка зафіксована в системі ProZorro.
Питання: Чи може ціна договору з переможцем торгів нерезидентом відрізнятись від ціни аукціону (пропозиції учаника-переможця)? А якщо ні, то яким чином виходити з даної ситуації?
<b>
Номер відповіді:</b> 708/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 129/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f56cca96-e2ed-4a27-a312-6a674d7ec8e3&lang=uk-UA