<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «Е.Я.Н.Е. ФОРВАРД ТЕХНОЛОДЖІС» <b> Тема розширена:</b> Електронний цифровий підпис <b>Суть питання:</b> Добрий день. З урахуванням Ваших роз'яснень у відповіді на запит 281/2016 прошу пояснити наступне. Замовники у своїй більшості в тендерній документації вимагають підписувати та ставити печатки на документах тендерної пропозиції, не зважаючи на вимоги статті 12 Закону “Про публічні закупівлі”. "Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Крім цього електронні майданчики пропонують після завантаження документів, скріпити пропозицію ЕПЦ. Просимо роз'яснити, чи порушують Замовники вимоги Закону щодо підпису Учасниками документів пропозиції. Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 664/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Так, тендерна документація повинна містити, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Таким чином, замовник самостійно зазначає вимоги до учасників щодо оформлення тендерної пропозиції з дотриманням законодавства та з урахуванням частини третьої  статті 5 Закону і частини четвертої статті 22 Закону. При цьому повідомляємо, що до компетенції Міністерства не належить визначення правомірності дій замовника у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Національної поліції в Чернігівській області <b> Тема розширена:</b> договір з Учасником на суму остаточної наданої Учасником цінової пропозиції, якщо вона менше ніж остаточна ціна аукціону <b>Суть питання:</b> Вiдбувся аукціон по відкритих торгах на закупівлю літніх автомобільних шин. При розгляді пропозицій було визнано переможця з остаточною аукціоною пропозицією 290 000.00 грн з ПДВ. Після визначення переможця, Учасник надав та завантажив на веб - портал Уповноваженого органу остаточну цінову пропозицію, яка склала 289 999.92 грн з ПДВ, що на 8 копійок менше остаточної ціни аукціону. Дану різницю Учасник пояснив через великий асортимент і номеклатуру товару та неможливістю через те отримати точну суму в 2900000.00 грн з ПДВ. Чи маємо ми право прийняти та підписати договір з Учасником на суму остаточної наданої Учасником цінової пропозиції, якщо вона менше ніж остаточна ціна аукціону <b> Номер відповіді:</b> 665/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Загорський Олексій Леонідович <b> Тема розширена:</b> У звітах про закупівлі до договору не прикладають додатки. Як добитись щоб прикладали? <b>Суть питання:</b> Селищна рада здійснює багато допорогових закупівель. На сайті Прозоро публікують звіти і прикладають договори, але НІКОЛИ не прикладають додатки до договорів, хоча в тексті кожного договору є стандарний пункт типу "додатки є невід’ємною частиною" договору. В додатках часто приховується все саме важливе. Підкажіть будь ласка, чи законно приховувати додатки? І який існує спосіб ефективно змусити орган влади публікувати договори РАЗОМ з додатками? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 657/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до абзацу п’ятого частини першої статті 2 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Водночас інформація щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону, міститься в листі від 30.09.2016  № 3302-06/31462-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Управління справами Верховної Ради України <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Потенційний учасник процедури звернувся до нас через електрону систему з вимогою щодо внесення змін до тендерної документації яка передбачає тендерне забезпечення а також забезпечення виконання договору. Потенційний учасник наголошує що дані вимоги документації є дискримінаційними та обмежують конкуренцію, оскільки він є державною бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів Держбюджету, обслуговується в Держказначействі і є неприбутковою, в зв'язку з чим не може надати забезпечення. Чи дійсно в даному випадку вимоги щодо надання тендерного забезпечення і забезпечення виконання договору є дискримінаційними і такими що обмежують конкуренцію? Чи зобов'язаний тендерний комітет задовольнити дану вимогу? <b> Номер відповіді:</b> 658/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати). Водночас, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону). У свою чергу, статтею 3 Закону визначено, що закупівлі здійснюються зокрема за такими принципами як максимальна економія та ефективність та недискримінація учасників. Ураховуючи викладене, замовник самостійно приймає рішення про включення до тендерної документації вимоги надання учасниками забезпечення тендерних пропозицій та інформації про розмір, вид та умови надання такого забезпечення. Разом з тим, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі, необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола учасників.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Родина" <b> Тема розширена:</b> Причини для дискваліфікації учасника закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи буде вважатись достатньою підставою для дискваліфікації учасника закупівель-подання учасником цінової пропозиції з порушенням форми такої пропозиції, що була подана замовником у тендерній документації (замовник також зазначив,що відступати від форми не можна). При цьому, ціна учасника закупівлі за результатами аукціону є найбільш економічно вигідною, а відступлення від форми-незначне, усі дані, що вимагалися замовником були зазначені. <b> Номер відповіді:</b> 660/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Крім того частиною третьою статті 22 Закону визначено, що тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме – технічні помилки та описки. У свою чергу, статтею 3 Закону визначено, що закупівлі здійснюються зокрема за такими принципами як максимальна економія та ефективність, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій. Ураховуючи зазначене, та беручи до уваги мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі, у тому числі розгляду та оцінки тендерних пропозицій, необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола учасників для подальшого визначення переможця торгів.

<b>Запит від:</b> Запит від Державний заклад "Спеціалізована медико-санітарна частина № 9 Міністерства охорони здоров'я України" <b>Суть питання:</b> Згідно річного плану закупівель 21.02.2017р. Закладом було розпочато процедуру відкритих торгів на закупівлю фармацевтичних препаратів (наркотичних та психотропних засобів) по коду ДК 021:2015 3360000-6 (оголошення про закупівлю від 21.02.2017р. UA-2017-02-21-000737-c), було проведено аукціон 13.03.2017р. та планувалося укладення договору з переможцем на 27.03.2017. Але через подання скарги одним із учасників до Антимонопольного комітету України процедуру закупівлі було призупинено на період оскарження. Враховуючи відсутність в ДЗ «СМСЧ №9 МОЗ України» наркотичних засобів, під загрозою опинилося проведення планових операцій, надання екстреної медичної допомоги, безболісної терапії тяжко хворим на невиліковні хвороби. Тому тендерним комітетом ДЗ «СМСЧ № 9 МОЗ України» було прийнято рішення (протокол №32/04-17 від 14.04.2017р.) внести зміни до річного плану закупівель та придбати найнеобхідніші препарати за рахунок коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень (благодійні внески, які надійшли на реєстраційний рахунок після оголошення процедури відкритих торгів та вважаються додатковими). Керуючись ч.2 п.1 ст.3 Закону було вирішено обрати постачальника за найбільш економічно вигідною ціною. 18.04.2017р. було укладено договір та 21.04.2017р. отримано наркотичні засоби на суму 15428,10 грн.(на даний час вже використані). Але Казначейство відмовляє в реєстрації зобов'язань та оплаті, посилаючись на порушення вимог п.6 ст 2 та п.1 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі". Свою відмову Казначейство мотивує тим, що процедура відкритих торгів знаходиться в стані оскарження і Заклад не має права укладати допорогових договорів. Чи правомірні дії казначейства? Який є законний шлях вирішення цієї проблеми? Дуже дякую та чекаю на відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 653/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Отже, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону. Водночас відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону. У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону. Ураховуючи зазначене, беручи до уваги частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

<b>Запит від:</b> Запит від Голова тендерного комітету <b> Тема розширена:</b> Укладання догвору наданння послуг з розподілу природного газу за результатами переговорної процедури <b>Суть питання:</b> В третє переконливо просимо розяснити порядок застосування вимог Законів України "Про публічні закупівлі" та "Про ринок природного газу" щодо особливості укладанння договору надання послуг з розподілу природного газу за ррезультатами переговорної процедури. Який Закон первинний? Яким законодавчим актом керуватись при укладанні договору з розподілу природного газу? Дуже важливе процедурне рішення: укладання договору на підставі заявки приєднання чи за результатами переговорної процедури відповідно Закону України "Про публічні закупівлі". Надайте будь ласка однозначну відповідь. Питання державної ваги. Ви є Упрвноваженим органом в сфері Державних закупівель і не маєте права надаватм відповіді, що носять загальний не однозначний характер. Просимо розібратись з проблемою і надати вичерпану відповідь. Не хотілось би щоб наша наполегливість привела до певних проблем для працівників Вашого Міністерства. З повагою! <b> Номер відповіді:</b> 654/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що вичерпна відповідь була надана у запиті 618/2017 від 23.05.2017. При цьому повідомляємо, що до компетенції Міністерства не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках. Разом тим, з інформацією щодо укладення саме договору за переговорною процедурою можна ознайомитись за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=44e3d22a-95ae-4b76-aa94-43d52a7a67f8&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ДКСУ <b> Тема розширена:</b> щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер <b>Суть питання:</b> Відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) організація провела відкриті торгів на закупівлю товару. Перший раз - торги не відбулися, у зв'язку з поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій. Замовником прийняте рішення змінити якісні характеристики даного товару (для розширення кола учасників) та розпочати процедуру закупівлі в другий раз. В другий раз - торги не відбулись, так само, у зв'язку з поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій. Замовник зменшує кількість товару (коливання на ринку ціни за одиницю) та розпочинає процедуру в третє. В третє - також процедура не відбулась з причин поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій. Питання: 1. Достатньою кількістю учасників для конкурентної процедури є 2 учасника. Чи має право Замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно пункту 4 частини другої статті 35 Закону, якщо на участь в торгах двічі було подано одну пропозицію чи/та пропозицій взагалі не надійшло? 2. Чи Замовнику необхідно провести відкриті торгів вчетверте не змінюючи технічних, якісних характеристик та кількості товару, в порівнянні з останньою проведеною в третє процедурою закупівлі. І тільки після четвертої проведеної процедури (другої з однаковими параметрами) у випадку поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій (або відсутність пропозицій) можна застосовувати переговорну процедури закупівлі відповідно пункту 4 частини другої статті 35 Закону? <b> Номер відповіді:</b> 655/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, а також за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort =date&fSdir=desc розміщено лист від15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”. Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації .

<b>Запит від:</b> Запит від Київський міський центр крові <b> Тема розширена:</b> Рамкова угода <b>Суть питання:</b> Генеральним замовником, визначеним розпорядженням Київської міської державної адміністрації в січні місяці 2015 року було укладено рамкову угоду за заявками Замовників на закупівлю медичних виробів терміном на 4 роки. Ми як Замовник з числа переможців-учасиків рамоковї угоди, уклали договір з одним із учасників терміном дії до 31.12.2016 року. Відповідно до статі 13 Закону України «Про здійснення державних закупівель» закупівля за рамковими угодами здійснюється в порядку передбаченому для проведення процедури відкритих торгів. На момент укладання Рамкової угоди Генеральний замовник та Замовники в інтересах яких було укладено рамкову угоду керувались чинним на той момент Законом України «Про здійснення державних закупівель» Під час проведення рамкової угоди та договору з одним із переможців ми як замовники керувалися затвердженими наказом Мінекономіки 26.07.2010 № 922 “Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель” формами документів, на оприлюднювали оголошення про переможця торгів та звіт про укладання договору. На сьогоднішній день закон України «Про здійснення державних закупівель» втратив свою чинність, затверджені форми документів, якими керувались Замовники під час застосування рамкових угод також втратили свою чинність. Договір укладений з переможцем діяв до 31.12.2016 року, але рамкова угода діє до 31.12.2018 року. В зв’язку з вищезазначеним, прошу Вас надати роз’яснення, якими формами документів, відповідно до якого порядку Замовник повинен керуватися під час укладання договору з учасниками-перемождцями Рамкової угоди на сьогоднішній день? В які терміни та на якому веб –порталі (майданчику) Замовник повинен оприлюднювати документи? Як правильно відобразити в Річному плану закупівель на 2017 рік, нову процедуру закупівлі в 2017 році, враховуючи, що для початку проведення закупівлі потрібно відобразити її в річному плані, на якому порталі оприлюднювати річний план закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 656/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ac2b761a-33fc-4b34-bf56-93539a1c5b29&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова" НАМН України <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Цікавить відповідь на наступні питання: 1 Замовник провів процедуру відкриті торги згідно річного плану та запланованої очікуваної вартості закупівлі на суму 700000 грн. Після завершення відкритих торгів був укладений договір на 680000 грн. Чи потрібно тепер вносити корективи до річного плану відносно очікуваної вартості закупівлі, тобто зменшити очікувану вартість закупівлі до 680000 грн? Дехто вважає, що потрібно після проведених процедур вносити корективи до річного плану, щоб вивільнити кошти для наступних закупівель. 2 Чи потрібно також вносити зміни до додатку до річного плану в очікувану вартість закупівлі після зменшення суми договору? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 652/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Чернівецької РДА <b> Тема розширена:</b> Кваліфікація, визначення переможця та завершення Закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи є підставою для відхилення пропозиції Учасника, якщо відповідно до запиту Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стан суб'экта: "припинено"? <b> Номер відповіді:</b> 650/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Підстави для відхилення встановлені у статті 30 Закону. У свою чергу  статтею 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом. Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України (далі - Мін`юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014       № 228, Мін’юст відповідно до покладених на нього завдань, зокрема здійснює нормативно-правове, методологічне та інформаційне забезпечення у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, надає узагальнені роз’яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації. Тому, з питання щодо внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи, пропонуємо звернутися до вищезазначеного Міністерства.

<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ "Укрзалізниця" <b> Тема розширена:</b> Закупівля за рамковими угодами <b>Суть питання:</b> пунктом 2, статті 13 ЗУ Про публічні закупівлі визначено - "що особливості укладення і виконання рамкових угод визначаються Уповноваженим органом" які на сьогоднішній день не визачено. Питання: чи можливо укласти рамкову угоду на виконання робіт з приєднання замовників до електричних мереж, які необхідно виконувати у відповідності до Правил приєднання електроустановок до електричних мереж затверджених постановою НКРЕ від 17.01.2013 № 32 у редакції постанови НКРЕКП № 441 від 30.03.2017. <b> Номер відповіді:</b> 651/2017