<b>Запит від:</b> Запит від АСОЦІАЦІЯ ”ВСЕУКРАЇНСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА АСОЦІАЦІЯ” <b>Суть питання:</b> Чи узгоджуються із ст.36 ЗУ "Про публічні закупівлі" та є законними умови тендерної документації, якими Замовник публічних закупівель встановлює: а) конкретні часові рамки (обмеження) для зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання із прив’язкою до моменту початку здійснення поставок товарів за тендерною ціною; б) про поставку певного (визначеного) обсягу (частини) закупівлі до моменту внесення змін до істотних умов договору про закупівлю; в) про поставку товару на конкретну визначену Замовником суму договору до моменту внесення змін до істотних умов договору згідно ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 571/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=df30755a-3cfb-4759-99a8-2186db88115d&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення змін до договору <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та Законом повідомлення про внесення змін до договору. ЗАПИТАННЯ: замовник повинен оприлюднювати повідомлення про всі зміни до договору чи тільки про ті зміни, які визначені у ч.4 ст.36 Закону. <b> Номер відповіді:</b> 574/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 "Щодо застосування законодавства у сфері закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області <b> Тема розширена:</b> неможливість вчасного оприлюднення на майданчику протоколу та повідомлення про відміну торгів. <b>Суть питання:</b> Відповідно до статті 31 ЗУ Про публічні закупівлі, Замовником 10.05.2017 прийнято рішення щодо відміни торгів по предмету закупівлі Код ДК 021:2015 30197630-1 Папір для друку – папір офісний для друку, Ідентифікатор закупівлі: UA-2017-03-17-002013-b. При цьому, Замовник має право відмінити торги на будь-якій стадії торгів. Але, як зазначено в телефонному режимі консультантами зазначеного майданчику, zakupki.prom.ua не наділений технічною можливістю щодо застосування даної функції. Разом з тим, на екрані зявляються написи" "Для відміни торгів, необхідно сформулювати протокол розгляду учасників на прекваліфікацію і дочекатися завершення періоду оскарженняь" та "Закупівля буде автоматично переведена у статус "відмінена" після завершення періоду оскаржень" (примітка - 5 днів!). Це ПРОТИРІЧИТЬ Закону України "Про публічні закупівлі" та є його грубим порушенням, а саме - ч.3 ст. 31 Закону,яка проголошує, що повідомлення про відміну торгів оприлюднюється в електронній системі закупівель замовником протягом одго дня з дня прийняття рішення та автоматично надсилається всім учасникам електронною системою закупівель. Ми вимагали від майданчика Закупки,пром,юа невідкладно опублікувати протокол відміни торгів та надіслати його учасникам в установлений ЗАКОНОМ строк. Але в телефонному режимі консультанти майданчика заявили, що у них є регламент і вони діють по ньому. Посилання Замовника на Закон ніякої дії не мали. З повагою, Секретар тендерного комітету ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, завідувач юридичного сектору О.М.Савчук моб.0503020625 роб 0567450720, <b> Номер відповіді:</b> 566/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .

<b>Запит від:</b> Запит від Регіональна філія "Південна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" <b> Тема розширена:</b> Випадки на які не поширюється дія Закону <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, що закуповуються для перепродажу третім особам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів та інші суб'єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж за тих самих умов, що і замовник. Просимо надати консультацію щодо умов, при наявності яких, можливе застосування вказаної вимоги Закону. Чи поширюється дія Закону на випадки закупівлі продукції для реалізації в закладах громадського харчування, у тому числі сировини для приготування страв? <b> Номер відповіді:</b> 567/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" <b> Тема розширена:</b> Зміни в річний план закупівель до здійснення відповідної закупівлі <b>Суть питання:</b> Чи може замовник вносити зміни до річного плану закупівель в частині очікуваної вартості закупівлі (у результаті потреби в збільшенні обсягу необхідної закупівлі) після оголошення на веб-порталі Уповноваженого органу запланованої закупівлі за процедурою відкриті торги? <b> Номер відповіді:</b> 568/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу,  повідомляємо, що відповідь на аналогічне звернення надано за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0693e354-7673-4c48-b96c-358b39dc690e&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" <b> Тема розширена:</b> Зміни в річний план закупівель до здійснення відповідної закупівлі <b>Суть питання:</b> Згідно з статтею 4 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану закупівель. У листі МЕРТУ від 14.09.2017 № 3302-06/29640-06 була надана узагальнена відповідь, що частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатка до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатка до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі. Внаслідок чого, просимо надати відповідь, чи може замовник вносити зміни до річного плану закупівель в частині очікуваної вартості закупівлі (у результаті потреби в збільшенні обсягу необхідної закупівлі) після оголошення запланованої закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу за процедурою відкриті торги? <b> Номер відповіді:</b> 569/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне звернення надано за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0693e354-7673-4c48-b96c-358b39dc690e&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою участю ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ <b> Тема розширена:</b> вимоги статті 17 <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" Переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті. Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Згідно ст. 25 Закону тендерна пропозиція це все те, що подається учасником до дати розкриття. Оскільки вимога ч. 3 ст. 17 Закону стосується переможця торгів, то документи, які він повинен надати не є частиною тендерної пропозиції. Просимо надати роз'яснення, чи обов'язково документи, що вимагаються ч. 3 ст. 17 Закону для надання переможцем торгів подавати в електронному виді в електронній системі закупівель, чи достатньо надати їх Замовнику у паперовому? Прохання на роз'яснення Мінекономрозвитку від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 не посилатись, воно відповіді на наше запитання не містить. <b> Номер відповіді:</b> 570/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що вичерпна відповідь на  звернення міститься в листі від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “Щодо застосування статей 17, 32 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc зокрема в частині “Щодо подання замовнику документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених частинами першою і другою статті 17 Закону”.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою участю "ПМ ГРУП Академія" <b> Тема розширена:</b> необхідна кількість учасників <b>Суть питання:</b> Відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 34 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) при проведенні конкурентного діалогу після розкриття тендерних пропозицій замовник розглядає пропозиції учасників на відповідність вимогам, установленим у тендерній документації для першого етапу. Усі учасники, пропозиції яких не було відхилено, запрошуються замовником до переговорів, але не менше ніж три учасники. Водночас, абз. 5 ч. 1 ст. 31 Закону визначено, що Замовник відміняє торги в разі подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій. Питання: чи може Замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі за підставою, визначеною п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону, у разі якщо було двічі відмінено процедуру конкурентного діалогу через подання пропозицій лише двома учасниками та, відповідно, відсутністю трьох учасників, що необхідно запросити до переговорів? <b> Номер відповіді:</b> 564/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі  якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників , при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Разом з тим, відповідно до частини другої статті 34  Закону конкурентний діалог проводиться у два етапи. На першому етапі всім учасникам пропонується подати тендерну пропозицію, в якій надається інформація про відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, вимогам, визначеним замовником у тендерній документації, та опис рішення про закупівлю без зазначення ціни. Згідно з абзацом сьомим частини другої статті 34 Закону після розкриття тендерних пропозицій замовник розглядає пропозиції учасників на відповідність вимогам, установленим у тендерній документації для першого етапу. Усі учасники, пропозиції яких не було відхилено, запрошуються замовником до переговорів, але не менше ніж три учасники . Водночас відповідно до частини першої статті 30 Закону замовник відміняє торги в разі, зокрема подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій. Одночасно повідомляємо, що наразі Міністерством ведеться робота щодо виявлення неточностей у Законі та удосконалення застосування системи електронних закупівель, які будуть опрацьовані разом із заінтересованими органами влади під час підготовки відповідного законопроекту.

<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товариство "Укртранснафта" <b> Тема розширена:</b> розяснення щодо частини 5 статті 2 ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Прошу Вас надати роз’яснення щодо частини 5, статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме : Частина п’ята статті 2 Закону визначає, що особливості здійснення процедур закупівлі телекомунікаційних послуг, у тому числі з ретрансляції радіо- та телесигналів (крім послуг мобільного зв’язку та послуг Інтернет-провайдерів), встановлюються окремими законами. Чи існують якісь інші окремі закони, окрім Закону України «Про публічні закупівлі», згідно з яких необхідно здійснювати процедури закупівлі телекомунікаційних послуг, у тому числі з ретрансляції радіо- та телесигналів (крім послуг мобільного зв’язку та послуг Інтернет-провайдерів)? <b> Номер відповіді:</b> 562/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Таким чином, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування однієї з процедур, визначених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону. Разом з тим, згідно з абзацом п’ятим частини п’ятої статті 2 Закону особливості здійснення процедур закупівлі, визначених Законом, встановлюються окремими законами зокрема для телекомунікаційних послуг, у тому числі з ретрансляції радіо- та телесигналів (крім послуг мобільного зв'язку та послуг Інтернет-провайдерів). Водночас за інформацією, розміщеною на офіційному сайті Верховної Ради України за посиланням w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=2744&skl=9 проект Закону “Про особливості здійснення процедур державної закупівлі телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів для розповсюдження радіо- та телепрограм (за винятком послуг мобільного зв’язку та послуг Інтернет-провайдерів)” від 27.04.2015 № 2744 відкликано з розгляду. Поряд з цим, відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ), затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1067/2011, основним завдання НКРЗІ є забезпечення проведення єдиної державної політики з питань державного регулювання у сфері телекомунікацій, інформатизації та розвитку інформаційного суспільства, користування радіочастотним ресурсом, надання послуг поштового зв'язку. У свою чергу, відповідно до Положення про Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 411, Адміністрація Держспецзв’язку є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, телекомунікацій і користування радіочастотним ресурсом України. Ураховуючи викладене, пропонуємо з зазначеним питанням додатково звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова" НАМН України <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Цікавить відповідь на таке питання, а саме: нашій установі затвердили постійний кошторис на півроку до 30.06.2017р., скажіть будь-ласка чи потрібно враховувати суми проведених процедур закупівель згідно постійного кошторису діючого до 30.06.2017р. під час проведення процедур закупівель згідно нового постійного кошторису з 01.07.2017 по 31.12.2017р. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 559/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .

<b>Запит від:</b> Запит від Бронько Ірина Олегівна <b> Тема розширена:</b> зразки в тендерній документації <b>Суть питання:</b> Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 25 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) «Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі». В частині 2 статті 22 Закону наведено перелік вимог, які повинна містити тендерна документація. Частиною 3 статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Замовником в тендерній документації передбачено надання зразків продукції після проведеного аукціону. Враховуючи вищезазначене, просимо надати роз’яснення, чи має право замовник в тендерній документації встановити вимогу щодо надання учасниками зразків продукції та, у разі їх невідповідності вимогам, встановленим в тендерній документації, відхилити тендерну пропозицію такого учасника? <b> Номер відповіді:</b> 560/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 440/2017 та 513/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b651f05-915b-4766-9ecb-16b63c3b04c6&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c91c0ad3-3516-4cfe-87ec-ef4392c5d161&lang=uk-UA . Крім того, зазначаємо, що питання розробки тендерної документації розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .

<b>Запит від:</b> Запит від ПрАТ "СК "КРОНА" <b> Тема розширена:</b> Порушення Замоваником ЗУ "Про Публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Замовника ДК "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" в системі прозоро 14.04.17 надав оголошення на закупівлю UA-2017-04-14-000773-b «Послуги щодо добровільного медичного страхування (безперервне страхування здоров’я)». Форма проведення процедури закупівлі – допорогова закупівля з бюджетом 1,8 млн грн. без ПДВ. Учасник закупівлі в період уточнень звернув увагу Замовника на порушення вартісних меж проведення допорогової закупівлі, оскільки очікувана вартість оголошеної допорогової закупівлі становить 1,8 млн. грн., що суперечить п. 1.2. Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженого Наказом ДП "Зовнішторгвидав України" 13 квітня 2016 року N 35 в частині, що допорогова закупівля – це закупівля замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 Закону. Замовник надав відповідь, що ДК «Укрспецекспорт» не є Замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Учасник надав обґрунтовану вимогу Замовнику щодо правочинності проведення допорогової закупівлі на 1,8 млн грн, яку останній відхилив, та надав свої тлумачення в Протоколі №76 від 26.04.2017р опираючись на листи роз’яснення Мінекономрозвитку від 12.05.2016р №3302-06/13747-07, та від 29.04.2016р №3302-06/12875-06. Проте вважаємо, що ДП "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" не вірно розтлумачив роз’яснення Мінекономрозвитку, на які посилався, та відповідно, безпідставно не відносить себе до Замовника у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі- Закон). Із урахуванням викладеного до запиту листа(додається) та Листа Мінекономрозвитку від 31.03.2017 р. N 3302-06/10639-06, який не містить відповідей на порушені у нашому листі питання, просимо надати роз’яснення щодо наступного: 1.Яким чином юридична особа повинна приймати рішення щодо своєї приналежності до Замовників згідно Закону «Про публічні закупівлі» в межах конкретної процедури Закупівлі та чи повинна така особа надавати законодавче обґрунтування такого рішення на запити третіх осіб, зокрема учасників процедури? 2.Чи зобов’язані в обов’язковому порядку юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, встановлених Законом, при наявності у них одночасно хоча б однієї з ознак, визначених у абзацах 6 та 7 пункту 9 частини 1 статті 1 Закону, визнавати себе Замовниками у розумінні абзацу 5 пункту 9 частини 1 статті 1 Закону? 3.Якщо особа, що має всі законодавчо визначені ознаки Замовника у розумінні Закону «Про публічні закупівлі», проводить допорогові закупівлі із перевищенням вартісних меж вищезгаданого Закону, які наслідки можуть бути застосовані до результатів такої закупівлі та який орган уповноважений здійснювати заходи впливу на таку особу? 4.Яка відповідальність може бути застосована до особи, що безпідставно не визнала себе Замовником у межах Закону України «Про публічні закупівлі» та провела сумнівні допорогові закупівлі із перевищенням вартісних меж? <b> Номер відповіді:</b> 561/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питань 1-2 Повідомляємо, що питання стосовно визначення поняття замовників у розумінні Закону розглянуто в листах Мінекономрозвитку від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc . Таким чином, юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, в тому числі юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, визначених Законом, самостійно визначають наявність хоча б однієї з передбачених Законом ознак та приналежність до замовників (замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання) в розумінні Закону. Щодо питань 3-4 У свою чергу, питання здійснення контролю розглянуто в листі Мінекономрозвитку від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc . Таким чином, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють органи, визначені частиною третьою статті 7 Закону. Крім того, відповідно до статті 9 Закону громадський контроль у сфері публічних закупівель забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону, до аналізу та моніторингу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово органів, уповноважених на здійснення контролю, про виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Варто також зазначити, що виходячи зі змісту статті 57 Господарського кодексу України в установчих документах (статуті) суб’єкта господарювання повинні бути зокрема зазначені відомості про його органи управління і контролю, їх компетенцію. Поряд з цим, згідно зі статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування визначених законодавством процедур закупівель тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому, виходячи зі змісту статті 65 Господарського кодексу України, посадовими особами підприємства є керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства, а також інші особи, визначені статутом підприємства. Крім того, до юридичних осіб можуть застосовуватись заходи кримінально-правового характеру у разі наявності підстав, визначених статтею 96-3 Кримінального кодексу України. При цьому  відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Крім того, згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Таким чином, суб'єкт господарювання, який вважає, що його права і законні інтереси було порушено, може звернутись до органів, уповноважених на здійснення державного контролю у сфері публічних закупівель, органу, що здійснює функції управління та контролю за діяльністю юридичної особи, правоохоронних органів, суду.