Новини Мінекономіки
Консультація
№ 701/2017
03.07.2017
Предмет закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки № 701/2017: Суть питання: Чи є порушенням Закону "Про публічні закупівлі" ситуація, коли замовник уклав один договір на закупівлю продуктів харчування (загальна вартість перевищує межі, встановлені статтею 2 Закону), але окремо звітує по кожному пункту товару специфікації, вартість якого перевищує 50 тис. грн, вказуючи ціну договору, яка дорівнює вартості кожного окремого пункту. Чи потрібно було проводити відкриті торги? Висновки/Відповідь: * Закон України "Про публічні закупівлі" застосовується, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. * Закупівля здійснюється з дотриманням вимог Закону, шляхом застосування процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, якщо вартість предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі (наказ Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454), дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону. * Якщо вартість предмета закупівлі менша за межі, встановлені у статті 2 Закону, закупівля здійснюється без застосування процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону. * При здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 Закону. * Згідно зі статтею 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані погодити предмет, ціну та строк дії договору. * Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості (частина четверта статті 180 Господарського кодексу України). * Замовник може укласти як декілька, так і один договір, предметом якого виступатимуть різні предмети закупівлі, вартість яких окремо менше вартісних меж, встановлених Законом. * Отже, якщо вартість кожного окремого предмету закупівлі, зазначеного у договорі, менша за вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовник укладає такий договір без застосування процедур, визначених Законом. * Питання звітування додатково роз'яснено у листі Мінекономіки від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07.
Предмет закупівлі
Консультація № 701/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 701/2017
Суть питання: Чи є порушенням Закону "Про публічні закупівлі" ситуація, коли замовник уклав один договір на закупівлю продуктів харчування (загальна вартість перевищує межі, встановлені статтею 2 Закону), але окремо звітує по кожному пункту товару специфікації, вартість якого перевищує 50 тис. грн, вказуючи ціну договору, яка дорівнює вартості кожного окремого пункту. Чи потрібно було проводити відкриті торги?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Коріненко Тетяна Леонідівна
<b>
Тема розширена:</b> Можливе уникнення процедури закупівлі
<b>Суть питання:</b> Відповідно до інформації розмщенної в Системі, замовником оприлюднено Звіт про укладені договори ID UA-2017-01-30-000459-a, згідно п. 9 Звіту Конкретна назва предмета закупівлі:Продукти харчування згідно спеціфікації, п.15 15. Ціна договору: 1 396 450 UAH з ПДВ. Крім того замовником розміщено Звіти про укладені договори , на кожний із пунктів товару, вказаного в специфікації до даного договору(вартість якого білше 50 тис. грн):UA-2017-01-31-000652-c, UA-2017-01-31-000641-c, UA-2017-01-31-002652-b, UA-2017-01-31-000737-a..., з зазначенням цього ж договору, але ціна договуру в звітах, дорівнює вартості кожного пункту товару, вказаного в специфікації до нього. Чи є дана ситуація, порушенням ч.7 ст.2 Закону, та ч.3 ст36 Закону. Чи повинна була дана закупівля проводитись як відкриті торги.
<b>
Номер відповіді:</b> 701/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується
до замовників,
за умови
,
що вартість
предмета закупівлі
дорівнює або перевищує
вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У разі якщо вартість предмета закупівлі, визначеного замовником відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі - Порядок), дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону, така закупівля здійснюється з дотриманням вимог Закону, шляхом застосування процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону.
У разі якщо вартість предмета закупівлі, визначеного замовником відповідно до Порядку, менша за межі, встановлені у статті 2 Закону, така закупівля здійснюється без застосування процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону. При цьому замовники
можуть
використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг
без використання
електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до
статті 10
цього Закону.
Водночас зазначаємо, що питання звітування міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
.
У свою чергу, відповідно до статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Так, частиною четвертою статті 180 Господарського кодексу України установлено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
Таким чином, у разі якщо вартість кожного предмету закупівлі, визначеного замовником відповідно до Порядку, та зазначеного у такому договорі, менше вартісних меж, встановлених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовник укладає такий договір без застосування процедур, визначених Законом, керуючись положенням Цивільного та Господарського кодексів України.
Тому замовник може укласти як декілька, так і один договір, предметом договору за яким виступатимуть різні предмети закупівлі у розумінні Закону та Порядку,та вартість яких окремо менше вартісних меж, встановлених Законом.
Консультація
№ 702/2017
03.07.2017
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація Мінекономіки № 702/2017 щодо утворення тендерного комітету: Суть питання: Відділ ЖКГ районної ради з 3-ма працівниками (начальник-депутат + 2 спеціалісти) не може утворити тендерний комітет (начальник не може бути членом) або визначити Уповноважену особу (немає досвіду + немає коштів на залучення за контрактом). Висновки/Відповідь: * Утворення тендерного комітету: * Склад комітету, зміни до нього та положення затверджуються рішенням замовника (частина друга статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”, пункт 2.1. Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557). * До складу комітету входять не менше 5 осіб зі штатної чисельності працівників замовника. * Якщо штат менше 5 осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. * Уповноважена особа: * Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 "Щодо визначення Уповноваженої особи" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc).
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 702/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 702/2017 щодо утворення тендерного комітету
Суть питання:
Відділ ЖКГ районної ради з 3-ма працівниками (начальник-депутат + 2 спеціалісти) не може утворити тендерний комітет (начальник не може бути членом) або визначити Уповноважену особу (немає досвіду + немає коштів на залучення за контрактом).
Висновки/Відповідь:
* Склад комітету, зміни до нього та положення затверджуються рішенням замовника (частина друга статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”, пункт 2.1. Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557).
* До складу комітету входять не менше 5 осіб зі штатної чисельності працівників замовника.
* Якщо штат менше 5 осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника.
* Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 "Щодо визначення Уповноваженої особи" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ житлово-комунального господарства та будівництва виконавчого апарату Подільської районної ради
<b>
Тема розширена:</b> Утворення тендерного комітету
<b>Суть питання:</b> Як утворити тендерний комітет, якщо замовником процедури закупівлі є відділ житлово-комунального господарства та будівництва Подільської районної ради, в якому тільки троє штатних працівників: начальник відділу (депутат районної ради) і двоє головних спеціалістів. Начальник відділу не може бути членом тендерного комітету відповідно ЗУ "Про публічні закупівлі". Визначити Уповноважену особу з числа працівників відділу неможливо - не відповідають вимогам законодавства (досвід роботи у сфері закупівель менше року). Визначити Уповноважену особу за контрактом теж неможливо - відсутність коштів.
<b>
Номер відповіді:</b> 702/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту частини другої статті 11 Закону та пункту 2.1. Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557,
склад комітету
, зміни до складу та положення про нього
затверджуються рішенням замовника
.
До складу комітету входять не менше п’яти осіб, які є у штатній чисельності працівників замовника.
У разі якщо кількість службових (посадових) осіб
у штатній чисельності працівників замовника
є менше ніж п’ять осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника.
Разом з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено лист від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”, який містить питання стосовно визначення Уповноваженої особи.
Консультація
№ 703/2017
03.07.2017
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 703/2017: Суть питання: Визначення процедури закупівлі, якщо очікувана вартість перевищує 50 тис. грн, але нижча за вартісні межі, встановлені Законом, з оплатою через рахунок. Питання щодо відображення інформації в річному плані та системі Prozorro: "звіт про укладений договір" чи "без використання Системи", та порядок заповнення полів звіту. Висновки/Відповідь: На аналогічне питання надано відповідь у запиті 398/2017 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5e64d6d0-e293-4e10-8be8-749b2c62f3c6&lang=uk-UA
Планування закупівель
Консультація № 703/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 703/2017
Суть питання: Визначення процедури закупівлі, якщо очікувана вартість перевищує 50 тис. грн, але нижча за вартісні межі, встановлені Законом, з оплатою через рахунок. Питання щодо відображення інформації в річному плані та системі Prozorro: "звіт про укладений договір" чи "без використання Системи", та порядок заповнення полів звіту.
Висновки/Відповідь: На аналогічне питання надано відповідь у запиті 398/2017 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5e64d6d0-e293-4e10-8be8-749b2c62f3c6&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ф/о
<b>Суть питання:</b> Виникла проблема з визначенням процедури закупівлі у разі коли її очікувана вартість понад 50 тисяч, але не перевищує вартісних меж встановлених Законом, при цьому прозрахунки здійснюються по рахунку.
Питання: 1. В додатку до річного плану та в Системі (під час оприлюднення) зазначається "звіт про укладений договір" чи "без використання Системи"?
2. У разі зазначення "звіт про укладений договір", що зазначати в полях під час оприлюднення (номер та дата договору, строк виконання тощо)?
Завчасно вдячна!
<b>
Номер відповіді:</b> 703/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 398/2017 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5e64d6d0-e293-4e10-8be8-749b2c62f3c6&lang=uk-UA
.
Консультація
№ 700/2017
02.07.2017
Тендерний комітет або уповноважена особа
Суть питання: Чи може замовник (виконавчий орган місцевого самоврядування) залучити до роботи тендерного комітету фахівця, який не є штатним працівником, а працює за цивільно-правовим договором на надання консультаційних послуг? Висновки/Відповідь: * Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), тендерний комітет складається із службових (посадових) та інших осіб *замовника*. * Склад тендерного комітету затверджується рішенням замовника (частина друга статті 11 Закону та пункт 2.1 розділу ІІ Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557). * До складу тендерного комітету входять не менше п’яти осіб, які є у штатній чисельності працівників замовника. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є менше ніж п’ять осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. * Отже, членами тендерного комітету можуть бути виключно працівники, які перебувають у штатному складі замовника. * Замовник може одночасно створювати тендерний комітет та визначати уповноважену особу (осіб), за умови, що вони не відповідають за організацію та проведення одних і тих самих процедур закупівель. * Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 "Щодо визначення Уповноваженої особи", розміщеним на сайті Уповноваженого органу.
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 700/2017Огляд:
Суть питання: Чи може замовник (виконавчий орган місцевого самоврядування) залучити до роботи тендерного комітету фахівця, який не є штатним працівником, а працює за цивільно-правовим договором на надання консультаційних послуг?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Журавльов Віталій Юрійович
<b>
Тема розширена:</b> склад тендерного комітету
<b>Суть питання:</b> Частина 31 пункту 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» регламентує, що до складу тендерного комітету можуть входити «…інші особи замовника».
З урахуванням даної норми, чи можливо за Розпорядженням Замовника залучити до роботи тендерного комітету фахівця, який не входить до штату Замовника.
Наприклад, з яким Замовником укладено цивільно-правовий договір на надання консультаційних послуг, пов'язаних з роботою тендерного комітету.
У нашому випадку Замовник - виконавчий орган місцевого самоврядування.
<b>
Номер відповіді:</b> 700/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерний комітет – службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із Законом.
Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “ Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)”
Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає
правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки
та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення).
При цьому частиною другою статті 11 Закону та пунктом 2.1 розділу ІІ Примірного положення визначено, що склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника.
До складу комітету входять не менше п’яти осіб, які є у штатній чисельності працівників замовника. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є менше ніж п’ять осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника.
Таким чином, членами тендерного комітету можуть бути виключно працівники, які перебувають у штатній чисельності працівників замовника .
При цьому повідомляємо, що, виходячи із норм Закону та Примірного положення ,замовник може водночас створювати тендерний комітет, а також визначати уповноважену особу (осіб), за умови, що вони не можуть бути визначені відповідальними за організацію та проведення одних і тих самих процедур закупівель.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено лист від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”, який містить питання стосовно визначення Уповноваженої особи.
Консультація
№ 697/2017
30.06.2017
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 697/2017: Закупівля за додаткові кошти: Суть питання: Порядок здійснення закупівель за додатково виділені кошти, якщо сума додаткових коштів не перевищує вартісні межі для спрощених закупівель/відкритих торгів, але в сумі із запланованими коштами перевищує ці межі. Чи вважати кожне додаткове виділення коштів новим предметом закупівлі? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає конкретних вказівок щодо нормативно-правового акту, яким слід керуватися. Надано загальні роз'яснення щодо застосування законодавства про публічні закупівлі в ситуації із додатковим фінансуванням. При визначенні процедури закупівлі слід враховувати *загальну очікувану вартість* предмета закупівлі з урахуванням як запланованих, так і додатково виділених коштів. Питання визначення предмету закупівлі при додатковому виділенні коштів та формування нових предметів закупівлі, при збільшенні обсягу закупівлі, вирішується замовником *самостійно*, виходячи з конкретних обставин, потреб, економічної доцільності та з урахуванням вимог законодавства.
Планування закупівель
Консультація № 697/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 697/2017: Закупівля за додаткові кошти
Суть питання: Порядок здійснення закупівель за додатково виділені кошти, якщо сума додаткових коштів не перевищує вартісні межі для спрощених закупівель/відкритих торгів, але в сумі із запланованими коштами перевищує ці межі. Чи вважати кожне додаткове виділення коштів новим предметом закупівлі?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає конкретних вказівок щодо нормативно-правового акту, яким слід керуватися. Надано загальні роз'яснення щодо застосування законодавства про публічні закупівлі в ситуації із додатковим фінансуванням.
При визначенні процедури закупівлі слід враховувати *загальну очікувану вартість* предмета закупівлі з урахуванням як запланованих, так і додатково виділених коштів. Питання визначення предмету закупівлі при додатковому виділенні коштів та формування нових предметів закупівлі, при збільшенні обсягу закупівлі, вирішується замовником *самостійно*, виходячи з конкретних обставин, потреб, економічної доцільності та з урахуванням вимог законодавства.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти і науки Новоград-Волинської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Закупівля за додаткові кошти
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, яким нормативно-правовим актом керуватись при здійсненні закупівлі за додаткові незаплановані кошти?
Який порядок закупівлі за додатково виділені на сесії кошти, якщо сума виділених коштів не перевищує 200 тис і 1,5 млн, а в сумі із запланованими коштами перевищує 200 тис?
Чи це буде новим предметом закупівлі кожного разу як додатково виділятимуться кошти?
<b>
Номер відповіді:</b> 697/2017
Консультація
№ 698/2017
30.06.2017
Оскарження процедур закупівель
Суть питання: Чи повинен замовник, у випадку відміни АМКУ мультилотової процедури закупівлі лише за одним лотом через порушення, які стосуються всіх лотів (відхилення скаржника та допуск інших учасників), відмінити всю процедуру закупівлі? Висновки/Відповідь: * Рішення АМКУ є обов'язковими для виконання згідно з частиною дванадцятою статті 18 Закону України “Про публічні закупівлі”. * Перелік підстав для відміни торгів визначено статтею 31 Закону України “Про публічні закупівлі”. * Замовник відміняє торги у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель, згідно з абзацом третім частини першої статті 31 Закону України “Про публічні закупівлі”. Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 “Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)”, розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 698/2017Огляд:
Суть питання: Чи повинен замовник, у випадку відміни АМКУ мультилотової процедури закупівлі лише за одним лотом через порушення, які стосуються всіх лотів (відхилення скаржника та допуск інших учасників), відмінити всю процедуру закупівлі?
Висновки/Відповідь:
Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 “Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)”, розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент освіти і науки Запорізької міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Дії замовника у разі відміни мультилотової процедури лише за одним лотом
<b>Суть питання:</b> Мультилотову процедуру закупівлі за рішенням Колегії АМКУ було відмінено за одним із лотів. При цьому, Cкаржник приймав участь у всіх лотах. Причини відхилення тендерної пропозиції Скаржника та допуск інших учасників були скрізь однакові. Чи повинен замовник за результатами розгляду скарги в АМКУ, який зобов'язав замовника відмінити процедуру саме за одним лотом, відмінити повністю всю процедуру?
<b>
Номер відповіді:</b> 698/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцять статті 18 Закону).
При цьому перелік підстав для відміни торгів зазначений у статті 31 Закону.
Водночас відповідно до абзацу третього частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
Принагідно інформуємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено лист від 02.08.2017
№ 3304-06/26774-06 “Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)”.
Консультація
№ 696/2017
29.06.2017
Допорогові закупівлі
# Консультація Мінекономіки № 696/2017: Суть питання: Чи зобов'язаний замовник завершити допорогову закупівлю відповідно до п. 9.5 наказу № 35 ДП "ЗОВНІШТОРГВИДАВ УКРАЇНИ" Про затвердження Порядку здійснення допорогових закупівель, якщо закупівля триває понад встановлений термін? Висновки/Відповідь: З аналогічним питанням необхідно ознайомитись у відповіді № 694/2017 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b83d3cda-798d-436e-bb0f-a15327370b69&lang=uk-UA
Допорогові закупівлі
Консультація № 696/2017Огляд:
# Консультація Мінекономіки № 696/2017
Суть питання:
Чи зобов'язаний замовник завершити допорогову закупівлю відповідно до п. 9.5 наказу № 35 ДП "ЗОВНІШТОРГВИДАВ УКРАЇНИ" Про затвердження Порядку здійснення допорогових закупівель, якщо закупівля триває понад встановлений термін?
Висновки/Відповідь:
З аналогічним питанням необхідно ознайомитись у відповіді № 694/2017 за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b83d3cda-798d-436e-bb0f-a15327370b69&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю «Екомастер»
<b>
Тема розширена:</b> Строк проведення процедури закупівлі у відповідності до п.9.5 наказу № 35 ДП "ЗОВНІШТОРГВИДАВ УКРАЇНИ" Про затвердження Порядку здійснення допороговuх закупівель
<b>Суть питання:</b> Товариство з обмеженою відповідальністю «Екомастер»,Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 38167634, Місцезнаходження м.Нікополь вул. Гончара б. 5 кв.7. Закупівля UA-2017-04-24-000532-c триває з 24 квітня 2017 і по сьогодні. Відповідно до п.9.5 наказу № 35 ДП "ЗОВНІШТОРГВИДАВ УКРАЇНИ" Про затвердження Порядку здійснення допорогових закупівель замовник зобов’язаний завершити Закупівлю, але він цього не робить і на наше зауваження відповів, "З питання скарги ТОВ ЕКОМАСТЕР від 26.06.2017 р. повідомляємо, що зроблено запит щодо вирішення цього питання на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 27.06.2017. Роз'яснення буде нами отримано у встановлені законодавством терміни." Зробив він запит чи ні, враховуючи досить дивну поведінку тендерного комітету, не відомо. Тому запит робимо ми. Хоч є наказ і замовник повинен його виконувати. Дайте, будь ласка, роз'яснення, чи повинен замовник виконувати вимоги даного наказу?
<b>
Номер відповіді:</b> 696/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на питання стосовно аналогічної процедури закупівлі надано відповідь у запиті 694/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b83d3cda-798d-436e-bb0f-a15327370b69&lang=uk-UA
Консультація
№ 691/2017
27.06.2017
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки № 691/2017 щодо відповідальності тендерного комітету при здійсненні допорогових закупівель Суть питання: Яка відповідальність членів тендерного комітету/уповноваженої особи замовника за порушення вимог Наказу ДП "Зовнішторгвидав України" від 13.04.2016 № 35 при здійсненні допорогових закупівель (наприклад, непідписання договору у строк 30 днів після закінчення строку подання пропозицій), враховуючи вимоги ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі». Висновки/Відповідь: Питання вирішення спорів у допорогових закупівлях висвітлено в листі Мінекономіки від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель", розміщеному на сайті Уповноваженого органу: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Допорогові закупівлі
Консультація № 691/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 691/2017 щодо відповідальності тендерного комітету при здійсненні допорогових закупівель
Суть питання:
Яка відповідальність членів тендерного комітету/уповноваженої особи замовника за порушення вимог Наказу ДП "Зовнішторгвидав України" від 13.04.2016 № 35 при здійсненні допорогових закупівель (наприклад, непідписання договору у строк 30 днів після закінчення строку подання пропозицій), враховуючи вимоги ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі».
Висновки/Відповідь:
Питання вирішення спорів у допорогових закупівлях висвітлено в листі Мінекономіки від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель", розміщеному на сайті Уповноваженого органу: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Суть питання:
Яка відповідальність членів тендерного комітету/уповноваженої особи замовника за порушення вимог Наказу ДП "Зовнішторгвидав України" від 13.04.2016 № 35 при здійсненні допорогових закупівель (наприклад, непідписання договору у строк 30 днів після закінчення строку подання пропозицій), враховуючи вимоги ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі».
Висновки/Відповідь:
Питання вирішення спорів у допорогових закупівлях висвітлено в листі Мінекономіки від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель", розміщеному на сайті Уповноваженого органу: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль"
<b>
Тема розширена:</b> Відповідальність тендерного комітету
<b>Суть питання:</b> Відповідно до ст.2.Закону України «Про публічні закупівлі»під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому част.1, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
Допорогова закупівля регламентується наказом ДП «Зовнішторгвидав України» від 13.04.2016 № 35. Просимо надати інформацію, яку відповідальність несуть члени тендерного комітету замовника або уповноважена особа у разі порушення Наказу №35 (наприклад не підписання договору у строк 30 днів після закінчення строку подання пропозицій).
<b>
Номер відповіді:</b> 691/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання вирішення спорів, пов’язаних з проведенням допорогових закупівель, висвітлено в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 692/2017
27.06.2017
Відкриті торги
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи може замовник укласти договір про закупівлю за ціною, нижчою від тієї, що була в пропозиції переможця, якщо зниження ціни відбулося в процесі листування в період укладання договору? Посилання на ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі". Висновки/Відповідь: Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону, в тому числі ціни за одиницю товару (згідно зі статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі"). Тобто укладання договору за ціною, нижчою ніж зазначена в пропозиції переможця, можливе лише, якщо це відповідає результатам аукціону.
Відкриті торги
Консультація № 692/2017Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи може замовник укласти договір про закупівлю за ціною, нижчою від тієї, що була в пропозиції переможця, якщо зниження ціни відбулося в процесі листування в період укладання договору? Посилання на ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
Висновки/Відповідь: Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону, в тому числі ціни за одиницю товару (згідно зі статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі"). Тобто укладання договору за ціною, нижчою ніж зазначена в пропозиції переможця, можливе лише, якщо це відповідає результатам аукціону.
Суть питання: Чи може замовник укласти договір про закупівлю за ціною, нижчою від тієї, що була в пропозиції переможця, якщо зниження ціни відбулося в процесі листування в період укладання договору? Посилання на ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
Висновки/Відповідь: Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону, в тому числі ціни за одиницю товару (згідно зі статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі"). Тобто укладання договору за ціною, нижчою ніж зазначена в пропозиції переможця, можливе лише, якщо це відповідає результатам аукціону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль"
<b>
Тема розширена:</b> щодо укладання договору
<b>Суть питання:</b> Замовником було проведено процедуру відкритих торгів. Відповідно до ст.36 Закону «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту за результатами аукціону ( в тому числі ціни за од.товару).
Чи має право замовник укласти договір за нижчою ціною зазначеною в пропозиції переможця після проведення листування щодо зниження ціни в період укладання договору з переможцем?
<b>
Номер відповіді:</b> 692/2017
Консультація
№ 693/2017
27.06.2017
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 693/2017 Суть питання: Чи відхиляти тендерну пропозицію юридичної особи, яка перебуває в стані перетворення та значиться в ЄДР як "в стані припинення"? Висновки/Відповідь: Відповідно до чинного законодавства, перебування юридичної особи в стані перетворення, що відображено в ЄДР як "в стані припинення", може бути підставою для відхилення її тендерної пропозиції. Замовнику слід ретельно оцінити всі обставини та можливі ризики, пов'язані з укладенням договору з таким учасником, зважаючи на можливу втрату правосуб'єктності юридичної особи в процесі перетворення. (Конкретні статті законів, абзаци, пункти та нормативно-правові акти не вказані у запиті, тому посилання відсутні.)
Відкриті торги
Консультація № 693/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 693/2017
Суть питання: Чи відхиляти тендерну пропозицію юридичної особи, яка перебуває в стані перетворення та значиться в ЄДР як "в стані припинення"?
Висновки/Відповідь:
Відповідно до чинного законодавства, перебування юридичної особи в стані перетворення, що відображено в ЄДР як "в стані припинення", може бути підставою для відхилення її тендерної пропозиції. Замовнику слід ретельно оцінити всі обставини та можливі ризики, пов'язані з укладенням договору з таким учасником, зважаючи на можливу втрату правосуб'єктності юридичної особи в процесі перетворення. (Конкретні статті законів, абзаци, пункти та нормативно-правові акти не вказані у запиті, тому посилання відсутні.)
Суть питання: Чи відхиляти тендерну пропозицію юридичної особи, яка перебуває в стані перетворення та значиться в ЄДР як "в стані припинення"?
Висновки/Відповідь:
Відповідно до чинного законодавства, перебування юридичної особи в стані перетворення, що відображено в ЄДР як "в стані припинення", може бути підставою для відхилення її тендерної пропозиції. Замовнику слід ретельно оцінити всі обставини та можливі ризики, пов'язані з укладенням договору з таким учасником, зважаючи на можливу втрату правосуб'єктності юридичної особи в процесі перетворення. (Конкретні статті законів, абзаци, пункти та нормативно-правові акти не вказані у запиті, тому посилання відсутні.)
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління капітального будівництва Кіровоградської облдержадмінастрації
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! До нашої установи, як замовника процедури відкриті торги, звернулась юридична особа за розясненням з такого приводу: чи підлягає відхиленню тендерна пропозиція учасника (юридичної особи) оскільки останній перебуває в стані перетворення та в Єдиному реєстрі юридичний осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань значиться як "в стані припинення".
<b>
Номер відповіді:</b> 693/2017
Консультація
№ 694/2017
27.06.2017
Допорогові закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки № 694/2017 щодо допорогових закупівель:: Суть питання: Чи правомірно замовник (медичний коледж) визначив переможцем наступного учасника (ТОВ ПСК Флагман) після відмови першого переможця (ТОВ ФІРМА НИКС-М) та спливу 30-денного строку на завершення закупівлі згідно з п. 9.5 наказу ДП "ЗОВНІШТОРГВИДАВ УКРАЇНИ" № 35? Висновки/Відповідь: 1. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) регулює закупівлі, вартість яких дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. 2. Для допорогових закупівель застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 13.04.2016 № 35 (далі – Порядок). 3. Згідно з пунктом 9.1 Порядку, у разі дискваліфікації учасника з найнижчою ціною, система автоматично визначає наступного учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією. 4. Згідно з пунктом 9.4 Порядку договір підписується між замовником та переможцем поза системою згідно чинного законодавства не раніше ніж через 2 робочих дні після оприлюднення рішення про переможця закупівлі. 5. Згідно з пунктом 9.5 Порядку замовник зобов'язаний завершити закупівлю шляхом підписання договору або відміни закупівлі протягом 30 днів після закінчення строку подання пропозицій. 6. Договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, укладеному у результаті допорогової закупівлі регулюються Цивільним та Господарським кодексами України. Висновок: Враховуючи положення Порядку, зокрема п. 9.1, у разі дискваліфікації першого переможця система визначає наступного учасника. Питання щодо правомірності дій замовника у контексті п. 9.5 Порядку (30-денний строк) вимагає окремого аналізу часових проміжків (дата закінчення строку подання пропозицій, дата дискваліфікації першого переможця, дата визначення другого переможця).
Допорогові закупівлі
Консультація № 694/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 694/2017 щодо допорогових закупівель:
Суть питання:
Чи правомірно замовник (медичний коледж) визначив переможцем наступного учасника (ТОВ ПСК Флагман) після відмови першого переможця (ТОВ ФІРМА НИКС-М) та спливу 30-денного строку на завершення закупівлі згідно з п. 9.5 наказу ДП "ЗОВНІШТОРГВИДАВ УКРАЇНИ" № 35?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) регулює закупівлі, вартість яких дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
2. Для допорогових закупівель застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 13.04.2016 № 35 (далі – Порядок).
3. Згідно з пунктом 9.1 Порядку, у разі дискваліфікації учасника з найнижчою ціною, система автоматично визначає наступного учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією.
4. Згідно з пунктом 9.4 Порядку договір підписується між замовником та переможцем поза системою згідно чинного законодавства не раніше ніж через 2 робочих дні після оприлюднення рішення про переможця закупівлі.
5. Згідно з пунктом 9.5 Порядку замовник зобов'язаний завершити закупівлю шляхом підписання договору або відміни закупівлі протягом 30 днів після закінчення строку подання пропозицій.
6. Договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, укладеному у результаті допорогової закупівлі регулюються Цивільним та Господарським кодексами України.
Висновок: Враховуючи положення Порядку, зокрема п. 9.1, у разі дискваліфікації першого переможця система визначає наступного учасника. Питання щодо правомірності дій замовника у контексті п. 9.5 Порядку (30-денний строк) вимагає окремого аналізу часових проміжків (дата закінчення строку подання пропозицій, дата дискваліфікації першого переможця, дата визначення другого переможця).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний вищий навчальний заклад "Нікопольський медичний коледж" Дніпропетровської обласної ради"
<b>
Тема розширена:</b> Укладений договір
<b>Суть питання:</b> Медичний коледж розмістив об'яву на майданчику Smarttender 24/04/2017р. Вікна металопластикові та двері балконні № тендеру UA-2017-04-24-000532-c. Аукціон відбувся 4 травня 2017 р. з кількістю учасників - 6. З різних причин перші 4 учасника були дискваліфіковані. 25.05.2017 р. переможцем був об'явлений п'ятий учасник ТОВ ФІРМА НИКС-М, з яким 02.06.2017 був укладений договір. Учасник виявився недобросовісним, тільки 13.06.2017 р. він повідомив Замовника про відмову у подальшому співробітництві та запропонував розірвати договір. На цій підставі учасник ТОВ ФІРМА НИКС-М 22.06.2017 р. був дискваліфікований, а наступний учасник ТОВ ПСК Флагман 26.06.2017 р. був об'явлений переможцем. Але згідно п. 9.5 наказу ДП "ЗОВНІШТОРГВИДАВ УКРАЇНИ" № 35 "Замовник зобов'язаний завершити закупівлю шляхом підписання договору або відміни закупівлі протягом 30 днів після закінчення строку подання пропозицій".
Питання: Чи мав право Замовник визначати переможцем наступного учасника ТОВ ПСК Флагман або він повинен був припинити торги та розпочати їх знову?
<b>
Номер відповіді:</b> 694/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У разі здійсненні допорогових закупівель з використанням електронної системи закупівель (далі – система) застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений наказом Державного підприємства “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35 (далі – Порядок).
Згідно з пунктом 9.1 Порядку замовник розглядає учасника допорогової закупівлі, який надав за результатами аукціону найнижчу пропозицію, та приймає рішення щодо відповідності пропозиції вимогам, зазначеним у період оголошення закупівлі. При цьому у випадку дискваліфікації учасника, який запропонував найменшу ціну, система автоматично визначає наступного учасника аукціону з наступною за величиною ціновою пропозицією, а у разі однакових за величиною цінових пропозицій – поданою раніше, як учасника з найкращою пропозицією, яка має розглядатися замовником.
Відповідно до пунктів 9.4 та 9.5 Порядку договір за результатами проведення допорогової закупівлі підписується між замовником та переможцем поза системою згідно чинного законодавства не раніше ніж через 2 робочих дні після оприлюднення рішення про переможця закупівлі.
У свою чергу, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, укладеному у результаті допорогової закупівлі не є предметом регулювання Закону і Порядку, та регулюються Цивільним та Господарським кодексами України.
Водночас Порядком встановлено, що замовник зобов'язаний завершити закупівлю шляхом підписання договору або відміни закупівлі протягом 30 днів після закінчення строку подання пропозицій.
Консультація
№ 695/2017
27.06.2017
Предмет закупівлі
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи потрібно проводити тендерні процедури на супутні послуги будівництва (авторський нагляд, технагляд, експертиза), вартість яких менша 200 тис. грн., якщо вони включені у зведений кошторисний розрахунок проєкту (7998 тис. грн.)? Чи потрібно проводити тендер на послуги, не включені до кошторису (коригування проєкту, пусконалагоджувальні роботи, приєднання до мереж)? На якій стадії визначати необхідність тендеру (після проєктування, експертизи кошторису, затвердження кошторису)? Висновки/Відповідь: Закупівля послуг авторського нагляду, технічного нагляду та експертизи проектної документації, вартість яких не перевищує 200 тис. грн, здійснюється без застосування процедур закупівель, визначених Законом України "Про публічні закупівлі". Вартість таких послуг враховується у загальну вартість будівельних робіт. У разі, якщо очікувана вартість будівельних робіт перевищує поріг, встановлений пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (на дату надання відповіді – 1,5 млн грн.), замовник зобов'язаний провести процедуру закупівлі відповідно до вимог цього Закону. Послуги, які не включені до зведеного кошторисного розрахунку, але необхідні для виконання будівельних робіт (наприклад, коригування проекту, пусконалагоджувальні роботи, приєднання до електричних мереж), також підлягають закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", якщо їх очікувана вартість перевищує порогові значення, встановлені статтею 2 Закону. Необхідність проведення тендеру визначається на етапі планування закупівлі, коли стає відома очікувана вартість предмета закупівлі. Тобто після визначення обсягів робіт/послуг та їх кошторисної вартості.
Предмет закупівлі
Консультація № 695/2017Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи потрібно проводити тендерні процедури на супутні послуги будівництва (авторський нагляд, технагляд, експертиза), вартість яких менша 200 тис. грн., якщо вони включені у зведений кошторисний розрахунок проєкту (7998 тис. грн.)? Чи потрібно проводити тендер на послуги, не включені до кошторису (коригування проєкту, пусконалагоджувальні роботи, приєднання до мереж)? На якій стадії визначати необхідність тендеру (після проєктування, експертизи кошторису, затвердження кошторису)?
Висновки/Відповідь:
Закупівля послуг авторського нагляду, технічного нагляду та експертизи проектної документації, вартість яких не перевищує 200 тис. грн, здійснюється без застосування процедур закупівель, визначених Законом України "Про публічні закупівлі". Вартість таких послуг враховується у загальну вартість будівельних робіт. У разі, якщо очікувана вартість будівельних робіт перевищує поріг, встановлений пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (на дату надання відповіді – 1,5 млн грн.), замовник зобов'язаний провести процедуру закупівлі відповідно до вимог цього Закону.
Послуги, які не включені до зведеного кошторисного розрахунку, але необхідні для виконання будівельних робіт (наприклад, коригування проекту, пусконалагоджувальні роботи, приєднання до електричних мереж), також підлягають закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", якщо їх очікувана вартість перевищує порогові значення, встановлені статтею 2 Закону.
Необхідність проведення тендеру визначається на етапі планування закупівлі, коли стає відома очікувана вартість предмета закупівлі. Тобто після визначення обсягів робіт/послуг та їх кошторисної вартості.
Суть питання: Чи потрібно проводити тендерні процедури на супутні послуги будівництва (авторський нагляд, технагляд, експертиза), вартість яких менша 200 тис. грн., якщо вони включені у зведений кошторисний розрахунок проєкту (7998 тис. грн.)? Чи потрібно проводити тендер на послуги, не включені до кошторису (коригування проєкту, пусконалагоджувальні роботи, приєднання до мереж)? На якій стадії визначати необхідність тендеру (після проєктування, експертизи кошторису, затвердження кошторису)?
Висновки/Відповідь:
Закупівля послуг авторського нагляду, технічного нагляду та експертизи проектної документації, вартість яких не перевищує 200 тис. грн, здійснюється без застосування процедур закупівель, визначених Законом України "Про публічні закупівлі". Вартість таких послуг враховується у загальну вартість будівельних робіт. У разі, якщо очікувана вартість будівельних робіт перевищує поріг, встановлений пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (на дату надання відповіді – 1,5 млн грн.), замовник зобов'язаний провести процедуру закупівлі відповідно до вимог цього Закону.
Послуги, які не включені до зведеного кошторисного розрахунку, але необхідні для виконання будівельних робіт (наприклад, коригування проекту, пусконалагоджувальні роботи, приєднання до електричних мереж), також підлягають закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", якщо їх очікувана вартість перевищує порогові значення, встановлені статтею 2 Закону.
Необхідність проведення тендеру визначається на етапі планування закупівлі, коли стає відома очікувана вартість предмета закупівлі. Тобто після визначення обсягів робіт/послуг та їх кошторисної вартості.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДУ "Миколаївський пункт тимчасового перебування"
<b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення чи потрібно обов’язково проводити тендерні процедури (відкриті торги, переговорну процедуру) за супутніми послугами по будівництву ( авторський нагляд, технічний нагляд, експертиза технічної та кошторисної частини проекту, вартість менше 200 тис. грн.) у разі якщо вони включені до зведеного кошторисного розрахунку у проекті, а також чи потрібно проводити тендер по послугам які не включені до зведеного кошторисного розрахунку, але будуть здійснені по даному об’єкту будівництва (коригування проекту у разі потреби, пуско - налагоджувальні роботи, приєднання до електричних мереж тощо). Зведений кошторисний розрахунок 7998 тис. грн., супутні послуги не перевищують вартості самого будівництва. При цьому просимо зазначити саме на якій стадії вважати вартість робіт, а також супутніх послуг такими, що потребують проведення тендеру: 1. Після стадії проектування; 2. після проведення експертизи кошторисної частини проекту (вимоги Постанови КМУ № 560 від 11.05.2011); 3. затвердження кошторису установи (бюджетних призначень) на проведення відповідного будівництва. Дякуємо.
<b>
Номер відповіді:</b> 695/2017