<b>Запит від:</b> Запит від комунальне підприємство "Парковка та реклама" <b> Тема розширена:</b> проведення закупівлі на придбання послуг за цивільно-правовими договорами <b>Суть питання:</b> Підприємством укладаються цивільно-правові договори з фізичними особами, які не мають статусу суб’єкта підприємницької діяльності, на надання послуг з забезпечення схоронності комунального майна. Необхідність укладання саме цивільно-правових договорів викликана тим, що: підприємством забезпечується схоронність комунального майна міста яке в будь-який момент може бути здано в орендне користування; знаходження об’єктів в різних, подекуди, відділених районах міста; обмеженістю фінансових ресурсів на надання відповідних послуг, що не дозволяє користуватись послугами охоронних агентств. Зважаючи на вищевикладене, чи необхідно підприємству проводити процедуру закупівлі на послуги з забезпечення схоронності комунального майна, що надаються фізичними особами, які не мають статусу суб’єкта підприємницької діяльності за цивільно-правовими договорами. <b> Номер відповіді:</b> 719/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 85/2017, 165/2017 та 191/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f59a2cad-5264-468d-b526-49f92bec4fcb&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d9ee2ad2-17f0-4f89-af21-772d83aca33e&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2d50d78a-d201-402f-a02f-67e8c3724f38&lang=uk-UA .

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "РАДІЙ" <b> Тема розширена:</b> Повторна кваліфікація учасника тендеру на підставі рішення АМКУ <b>Суть питання:</b> ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "РАДІЙ" 09.06.2017 р. звернулося до АМКУ зі скаргою щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі (UA-2017-03-14-000579-b). Відповідно до рішення Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, колегія постановила зобов'язати Замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "РАДІЙ" та скасувати рішення про визначення переможцем ТОВ "Ледстер". Станом на 10.07.2017 р. Замовником проводиться повторна кваліфікація учасників, в тому числі ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "РАДІЙ". Враховуючи вищевикладене, просимо вас надати консультацію (роз'яснення) щодо законності дій Замовника, оскільки кваліфікація була проведена раніше, та порядок можливого оскарження результатів повторної кваліфікації. <b> Номер відповіді:</b> 720/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону. При цьому рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина 12 статті 18 Закону). Разом з тим, замовнику слід ураховувати, що  відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).

<b>Запит від:</b> Запит від Подберезська Марина Миколаївна <b>Суть питання:</b> Я б хотіла уточнити судовий спосіб оскарження процедури закупівель. Чи правильно я розумію, що оскарження рішення Антимонопольного комітету України з питань публічних закупівель відбувається в адміністративному порядку, в той час як спори між замовниками та виконавцями чи учасниками торгів розглядаються у порядку господарського судочинства? Також хотілося б дізнатися чи у цих двох випадках строк позовної давності є загальним (6 місяців для адміністративного процесу та 3 роки для господарського процесу)? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 721/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Поряд з цим, відповідно до частини третьої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, передбачених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель, адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, його посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Згідно зі статтею 12 Господарського процесуального Кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав. У свою чергу, відповідно до статті 257 Цивільного Кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Разом з тим, статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 183-2 цього Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

<b>Запит від:</b> Запит від Нечаєва Анастасія Сергіївна <b>Суть питання:</b> Доброго дня, Прошу прокоментувати питання з приводу порядку визначення предмету закупівлі. У випадку, якщо до замовника не застосовуються вимоги Закону України "Про публічні закупівлі" (компанія не є замовником в розумінні даного закону): - Чи можливо у внутрішніх документах компанії передбачити можливість визначення предмету закупівлі за показниками третьої - п'ятої цифр основного словника, а не четвертої цифри. - Чи фразу «за показниками третьої - п'ятої цифр» можна розуміти як можливість вибору лише перших трьох цифр, що становлять групу, або потрібно йти до четвертої або п’ятої цифри (деталізувати до класу або категорії). - Чи вимагається частини закупівлі (лоти) робити лише в межах одного класу (наприклад 30200000-1 Комп’ютерне обладнання та приладдя), а товари іншого класу виносити в окремий предмет закупівлі. - Та чи можна 2 предмети закупівлі різних класів, кожен з яких ділиться на частини (лоти), об’єднати в один предмет закупівлі і провести одну процедуру закупівлі. Заздалегідь дякую. З повагою, Анастасія <b> Номер відповіді:</b> 715/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади . Закон застосовується до замовників , за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Визначення поняття "замовники" наведене у статті 1 цього Закону. Таким чином, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія Закону та підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, не поширюється на закупівлі, що здійснюють суб’єкти, які не є замовниками у розумінні Закону. Водночас зазначаємо, що питання визначення предмету закупівлі замовниками та реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуті в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .

<b>Запит від:</b> Запит від Національне антикорупційне бюро України <b> Тема розширена:</b> Помилки при складанні тендерної документації <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Скажіть будь-ласка, як може чи повинен діяти Замовник у випадку коли при перевірці власних закупівель, так би мовити аудиті, встановлені деякі неточності або порушення Закону "Про публічні закупівлі" які жодним чином не вплинули на результати закупівель. Чи може Замовник протоколом засідання тендерного комітету встановити або виявити зазначені порушення? <b> Номер відповіді:</b> 712/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 94/2016 та 82/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6a5f7f9-c28d-47e9-a028-d5f1ba23d8a3&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" <b> Тема розширена:</b> переговорна процедура <b>Суть питання:</b> Замовником було проведено процедуру відкритих торгів, які не відбулися через відсутність достатньої кількості учасників. При проведені повторної процедури закупівлі товару для розширення кола учасників замовником було змінено очікувану вартість, кількість та добавлені кваліфікаційні вимоги. Якщо процедура відкритих торгів знову буде відмінена чи можливе проведення переговорної процедури? <b> Номер відповіді:</b> 713/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 "Щодо застосування переговорної процедури”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc При цьому на аналогічне за змістом питання надано відповідь за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Новогуйвинська селищна рада <b>Суть питання:</b> Чи є необхідність застосовувати ЗУ «Про публічні закупівлі» при використанні субвенції з бюджету, направленої на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян. <b> Номер відповіді:</b> 714/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Рівнеелетроавтотранс" РМР <b> Тема розширена:</b> Відповідність ціни договору ціні аукціону <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Таке питання, в тендерній докеументації вказано, що товар поставляється на умовах поставки DDP (Інкотермс 2010), тобто повністю очищений від всіх обов'язкових платежів (ПДВ, митні збори тощо), проте за такими умовами не може поставляти товар нерезидент, оскільки не має можливості розмитнити товар самостійно, згідно Митного кодексу України. Тому для нерезидентів використовуються умови поставки DAP (Інкотермс 2010), розмитнення та сплата податків покладається на Замовника.Тому для нерезидентів існує формула за якою здійснюється перерахунок ціни для участі в торгах(приведена ціна - з усіма обов’язковими платежами), а договір укладається на ціну без ПДВ та інших митних зборів, оскільки по факту сплачувати їх буде Замовник, тобто ціна буде менша від ціни яка зафіксована в системі ProZorro. Питання: Чи може ціна договору з переможцем торгів нерезидентом відрізнятись від ціни аукціону (пропозиції учаника-переможця)? А якщо ні, то яким чином виходити з даної ситуації? <b> Номер відповіді:</b> 708/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 129/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f56cca96-e2ed-4a27-a312-6a674d7ec8e3&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Присяжний Іван Євгенович <b> Тема розширена:</b> Як рахувати строки <b>Суть питання:</b> Доброго дня. 1) Згідно ст10 ЗУ 922, договір оприлюдюється протягом 2 днів з дня укладення. День укладення договору враховувати чи рахувати з наступного дня? 2)Згідно ст.32 ЗУ, замовник укладає договір не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намвр укласти договір. Дана наміру укладання договору враховується чи відлік вести з наступної дати? Наперед вдячний. <b> Номер відповіді:</b> 711/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. З огляду на викладене для обчислення перебігу строків необхідно керуватися Цивільним кодексом України, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом, в якому визначаються строки, перебіг яких починається після настання певної події, з якою пов’язаний її початок. У такому разі перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний її початок, та вважається першим днем для вчинення певної дії, яка має юридичне значення.

<b>Запит від:</b> Запит від підприємство "Запоріжелектротранс" <b>Суть питання:</b> Наше підприємство здійснює закупівлі пального ціна на яке постійно коливається на ринку. Пунктом 2 ч. 4. ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачена можливість зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми визначеної у договорі. Так, збільшуючи ціну на пальне нам доводиться зменшувати кількість товару, аби не збільшилась загальна сума визначена у договорі. Пунктом 5 ч. 4 ст. 36 Закону передбачена можливість узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товару) Запитання: Чи можна при подальшій зміні ціни в бік зменшення (керуючись п. 5 ч. 4 ст. 36 Закону)відповідно збільшувати кількість товару не перевищуючи при цьому початкової кількості на яку було проведено торги та яка була зазначена у договорі? <b> Номер відповіді:</b> 704/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради <b> Тема розширена:</b> Проведення закупівлі електроенергії <b>Суть питання:</b> З 11 червня 2017 року набрав чинності Закону України “Про ринок електричної енергії” (далі-Закон), який було прийнято 13.04.2017. Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище. Ринок електричної енергії – система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення закупівлі купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передавання та розподілу, постачанні електричної енергії споживачам. Ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб’єктів природних монополій, з обмеженнями установленими цим Законом. Господарську діяльність з виробництва, передавання, розподілу електричної енергії споживачеві, трейдерську діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця проводять на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва, передавання, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачеві, трейдерської діяльності, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця затверджує Регулятор. Закон доповнює перелік учасників ринку новим учасником – трейдером, яким може бути будь-який суб’єкт господарювання, що здійснює купівлю електричної енергії виключно з метою її перепродажу споживачеві. Оскільки, дані зміни в Законі на наш погляд суттєво впливають на порядок проведення процедур закупівель електроенергії Замовниками і станом на 01.07.2017 відсутні будь-які роз`яснення з приводу проведення закупівлі електроенергії просимо Вас зазначити: Закупівлю електроенергії проводити, як відкриті торги чи, як переговорну процедуру? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 705/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії міститься в листі від 09.11.2017№ 3304-06/40489-07, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Джерело-Промінь" Святовасилівської сільської ради <b>Суть питання:</b> Згідно з Порядком визначення предмета закупівлі затвердженого наказом Мінекономрозвітку від 17.03.2016 №454 (із змінами) та відповідно до листа Мінекономрозвітку від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі" предмет закупівлі товарів визначається на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" за показником четвертої цифри із зазначенням у дужках конкретної назви товару. Нашому підприємству потрібно купити новий трактор. Показник четвертої цифри "16720000-8 Трактори, що були у використанні", показник третьої цифри "16700000-2 Трактор". Питання: яким чином визначити предмет закупівлі, у разі якщо четверта цифра не відповідає предмету закупівлі? Чи можливо визначити предмет закупівлі за третьою цифрою або потрібно обрати показник "99999999-0 Не визначено" та ввести предмет закупівлі вручну. <b> Номер відповіді:</b> 706/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc При цьому повідомляємо, що надіслана інформація взята до відома та буде врахована в роботі.