<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ТАЛЄН-2001" <b> Тема розширена:</b> Забезпечення виконання договору <b>Суть питання:</b> 1. Чи повертається забезпечення виконання договору при розірванні договору за згодою сторін? 2. Чи повертається забезпечення виконання договору при зменшенні видатків Замовника на всю суму договору, якщо поставок по договору не було? 3. Чи повертається забезпечення виконання договору при розірванні договору через суд при істотній зміні обставин? <b> Номер відповіді:</b> 730/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених Законом (частина перша статті 36 Закону). Статтею 26 Закону передбачено можливість встановлення у договорі вимоги щодо  забезпечення виконання договору про закупівлю. У свою чергу, відповідно до пунктів 7 та 15 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов та інформацію про розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати). Крім того, частиною першою статті 26 Закону встановлено, що замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Поряд з цим поняття забезпечення виконання зобов'язання (забезпечення виконання господарських зобов'язань) визначено у Главі 49 ЦК України та Главі 22 ГК України. Таким чином, оскільки договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця, виконання такого договору здійснюється згідно з умовами, зазначеними в договорі, укладеному за результатами проведення процедури закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" <b> Тема розширена:</b> Можливість укладення додаткової угоди <b>Суть питання:</b> В жовтні 2016 року було укладено договір між Державним підприємством про надання послуг (виконання робіт) в об'ємі, передбаченому в дефектних відомостях. Строк дії договору 31.05.2017 Однак, після виконання робіт було виявлено перевищення площі трубопроводів насосних станцій, щодо яких проводилися роботи від встановлених в Дефектній відомості. Даний факт підтверджується Актом контрольних замірів, що проводились 19.04.2017 року разом з Замовником. Виконавець виконав об'єм робіт зафіксований в Акті контрольних замірів та весь об'єм робіт згідно Договору до 31.05.2017 р. Однак, поданий акт прийому-передачі робіт з урахуванням перевищення об'єму робіт та відповідного збільшення розміру витрат Замовник не підписав, відповіді на лист про укладення додаткової угоди чи договору на суму перевищених робіт не надав. Питання: 1) що необхідно робити, для того, щоб Замовник здійснив розрахунки за фактично виконані роботи, об'єм яких перевисив об'єм заявлениї у дефектних відомостях? 2) Чи можливе укладення додаткової угоди чи то просто договору на перевищений об'єм робіт без проведення тендеру? 3) На підставі чого та яких нормативно правових актів вимагати сплатити суму за перевищений об'єм робіт Дякуємо <b> Номер відповіді:</b> 731/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.

<b>Запит від:</b> Запит від ГО "Криворізький Центр Рослідувань" <b> Тема розширена:</b> Відображення у звіті про укладені договори 14. Інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг. <b>Суть питання:</b> Наказом №490 від 22.03.2016 , затвердеженим МЕРТ України, затверджено форму Звіту про укладені договори, відповідно до п. 2 Наказу: Формами документів, зазначених у пункті 1 цього наказу, затверджуються обов’язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель. Обов'язковим полем для заповнення, є і 14. Інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг. Предметом договору (пункт 4 статті 180 ГК України) є узгоджені сторонами умови про найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Стаття 266 ГК України вміщує ширше поняття предмету договору поставки, як визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом. Для уникнення розбіжностей необхідно детально описувати продукцію її кількість, варто вказувати марку, модель, серію, відповідність ГОСТу, рік випуску, особливі характеристики (потужність, сорт, тонажність, місткість, колір) Прошу надати роз'яснення, яка саме інформація на Вашу думку повинна міститися у цьму полі. Яким чином повинна розміщуватись, якщо вона має великий ассортимент,чи опис: а) для товарів б) для послуг в) для робіт <b> Номер відповіді:</b> 733/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ). При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації . При цьому слід зазначити, що оскільки в системі електронних закупівель реалізована можливість розміщення копії договору разом зі звітом про укладений договір, замовник у разі розміщення такого договору може у пункті 14 форми звіту про укладений договір указати, що  інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг зазначена у договорі. При цьому, ураховуючи вимоги Цивільного та Господарського кодексів України, які регулюють договірні відносини сторін, у разі заповнення форми звіту про укладений договір без прикріплення копії договору замовнику необхідно указати інформацію про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг, які визначені у такому договорі. Водночас інформуємо, що питання оприлюднення звіту про укладені договори розглянуто в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від підприємство "Запоріжелектротранс" <b>Суть питання:</b> Як відображати у річному плані закупівлі передбачені більше ніж на один рік? Наприклад необхідно здійснити закупівлю послуги (строк надання послуги 3 роки, поділити окремо на кожен рік неможливо) на закупівлю якої виділено бюджетних коштів на загальну суму 150 000 000,00 грн. З яких фінансування на 2017 рік - 60 000 000,00 грн, на 2018 рік - 50 000 000,00 грн. на 2018 рік 40 000 000,00 грн. Як відобразити дану закупівлі у рінчому плані? Зазначити загальну суму виділених коштів чи лише суму коштів виділених на 2017 рік? <b> Номер відповіді:</b> 722/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки подібне питання розглянуте у запиті № 235/2016, пропонуємо ознайомитися за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d8a93380-3752-488a-b7c9-0c2d7ee6e7d7&lang=uk-UA Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”. Крім того зазначаємо, що пункт 6 форми річного плану закупівель, яка затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490, передбачає зазначення замовником  розміру бюджетного призначення за кошторисом або очікуваної вартості предмета закупівлі .

<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України <b>Суть питання:</b> В зв'яку з виробничою необхідністю установа вирішила провести тендер на закупівлю трактора. В Державному класифікаторі трактори зазначені за показником третьої цифри. По четвертому знаку зазначені: мотоблоки; трактори, що були у використанні; тягові електродвигуни, які не підходять для визначення предмета закупівлі по закупівлі трактора. Як в даному випадку вірно визначити предмет закупівлі, не порушуючи чинного законодавства? <b> Номер відповіді:</b> 724/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, інформуємо, що відповідь на аналогічне звернення міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cb14b2fc-18ad-45c8-85f3-15f1dad6a749&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від газета Секретов. Нет <b> Тема розширена:</b> розрахунок під час електронних закупівель <b>Суть питання:</b> для написання статті потрібна інформація, яким чином відбувається розрахунок замовника товару перед переможцем торгів. мова йде про КП, як замовника товару та ТОВ, як постачальника товару. у договорі йдеться про розрахунок у два етапи - 50% передплата і 50% після отримання товару. Чи законна така процедура розрахунку. Якщо ні, то яким чином здійснюється розрахунок? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 725/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі (частина четверта статті 36 Закону). Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. При цьому ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов. Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до вимог тендерної документації (в т. ч. вимог щодо умов оплати) та пропозиції учасника-переможця. Водночас, беручи до уваги положення Бюджетного кодексу України (далі – БК України), у разі якщо договір про закупівлю укладається розпорядником або одержувачем бюджетних коштів, та передбачає взяття учасником бюджетного процесу відповідних бюджетних зобов’язань, платежі відповідно до взятих бюджетних зобов'язань здійснюються в порядку, визначеному бюджетним законодавством. Так, згідно з частиною першою статті 49 БК України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством. Визначення понять “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів”, “одержувач бюджетних коштів”, “бюджетне зобов'язання” та “платіж” наведені у пунктах  18, 47, 38, 7 та 41 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно. Поряд з цим постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 “Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти” визначено перелік випадків, в яких розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати попередню оплату (за наявності належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів), максимальні строки та розміри такої попередньої оплати.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітетСлавутської міської ради <b>Суть питання:</b> У квітні 2017 року Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України встановлено орієнтовний розмір кошторисної заробітної плати, який доцільно враховувати при визначенні вартості будівництва. Зокрема, Мінрегіонбудом визначено, що на стадії виконання договорів можливе уточнення розміру кошторисної заробітної плати. Просимо надати роз’яснення: чи можливо, а якщо так, то в якому порядку переглядати договори підряду, вже укладені за результатами тендерних процедур закупівель, в частині збільшення розміру кошторисної заробітної плати. Чи являється орієнтовний розмір кошторисної заробітної плати, встановлений Мінрегіонбудом, підставою для зміни істотних умов договору, визначеною п.7 ч.4 ст.36 Закону Україи «Про публічні закупівлі», а саме: зміною регульованих цін (тарифів) і нормативів? <b> Номер відповіді:</b> 726/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”,  який містить вичерпну відповідь щодо зміни істотних умов договору про закупівлю. Разом з тим, відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 № 633, Мінрегіон України відповідно до покладених на нього завдань затверджує державні будівельні норми, зокрема кошторисну нормативну базу у будівництві, порядок її застосування при здійсненні будівництва із залученням державних коштів, методологію проектування, будівництва та реконструкції об’єктів цивільного і промислового призначення, інженерно-транспортної інфраструктури у звичайних і складних інженерно-геологічних умовах. Тому з питання , зазначеного у запиті, пропонуємо додатково звернутись до вищевказаного органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від КПТМ "Криворіжтепломережа" <b>Суть питання:</b> Чи повинен Замовник (КПТМ "Криворіжтепломережа" є замовник, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання) при визначенні предмету закупівлі в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" керуватися інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012р. №333? <b> Номер відповіді:</b> 727/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі-Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 N 454. Інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Таким чином, предмет закупівлі товарів, робіт або послуг  у розумінні Закону визначається замовником для здійснення процедур закупівель, визначених Законом, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону. Водночас питання призначення економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333). Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу. При цьому пунктом 5 наказу №333 Державну казначейську службу України уповноважено надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.

<b>Запит від:</b> Запит від Публічне Акціонерне Товариство "Одесаобленерго" <b>Суть питання:</b> Наше підприємство опубліковало міжнародні торги. На торгах прийняло участь 2 організації. Вони пройшли попередню кваліфікацію і були допущені до аукціону. Після аукціону переможець торгів відмовляється від підписання договору на закупівлю. Питання, може наше підприємство визначити переможцем торгів наступну пропозицію? Не являється ли порушенням ст.31 п.1 Закона України про Публічні закупівлі (до оцінки було допущено менше двох тендерних пропозицій). Оголошення № UA-2017-05-23-00021-a/ Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 728/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Поряд з цим відповідно до частини третьої статті 32 Закону, зокрема у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений Законом, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув . Таким чином, замовник відповідно до частини другої статті 32 Закону укладає договір про закупівлю з учасником, який  визнаний переможцем торгів або приймає рішення про відхилення його тендерної пропозиції, зокрема за наявності підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 30 Закону. Натомість відповідь на питання щодо застосування підстави для відміни торгів, визначеної абзацом шостим частини першої статті 31 Закону, міститься в розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06  “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель” за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Управління економіки та стратегічного планування Ужгородської міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо участі громадських організацій у процедурі закупівлі <b>Суть питання:</b> Під час проведення процедури закупівлі відкриті торги, предмет закупівлі - Послуги з розроблення Стратегії розвитку міста «Ужгород 2030» код ДК 73210000-7 - Консультаційні послуги у сфері наукових досліджень, UA-2017-06-20-000602-a, замовником було отримано тендерну пропозицію від учасника ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "АГЕНТСТВО МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ "ЄВРОПОЛІС". Відповідно до пункту 35 статті 1 Закону "Про публічні закупівлі" (далі - Закон): учасник процедури закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Відповідно до законодавства громадські організації не мають на меті отримання прибутку. При цьому, відповідно до статусу (організаційно-правової форми) вищезазначеного субєкту, він є - громадським формуванням. Просимо надати відповіді щодо наступних питань: - Чи може бути учасником громадська організація? - Як в подальшому визначити правовий статус договору про закупівлю, якщо громадська організація стане переможцем процедури закупівлі? - Якщо громадська організація не може бути учасником, то чому вона зареєструвалася на сайті уповноваженого органу у статусі учасника процедури закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 729/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому відповідно до пункту п’ятого частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, учасниками процедури закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 35 частини першої статті 1 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Степаненко Сергій Анатолійович <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч.3 ст.17 Закону "Про публічні закупівлі", Переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті. Крім цього ЗАмовники дуже часто вимагають від Переможця надання й інших документів протягом 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Враховуючи, що ПРОЗОРРО та майданчики це інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує автоматичний обмін інформацією і документами саме в електронному вигляді за допомогою мережі Інтернет, В ЯКОМУ ВИГЛЯДІ ПЕРЕМОЖЕЦЬ ПОВИНЕН НАДАТИ ТАКІ ДОКУМЕНТИ: В ПАПЕРОВОМУ ВИГЛЯДІ НА ЮРИДИЧНУ АДРЕСУ ЗАМОВНИКА ЧИ В ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІ ШЛЯХОМ ДОЗАВАНТАЖЕННЯ НА ЕЛЕКТРОННИЙ МАЙДАНЧИК ? При цьому слід не забувати, що одним із головних принципів система закупівлі є прозорість та доступність, а в разі надання Переможцем Замовнику документів в паперовому вигляді - громада, інші Учасники та органи моніторингу не зможуть виявити можливі порушення у сфері закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 717/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Виконком <b>Суть питання:</b> Добрий день! Відповідно до п. 17 ст. 22 ЗУ Про публічні закупівлі у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Чи можна для субпідрядних організацій встановлювати вимогу про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, працівників? Можна керуватися п. 3 даної статті?Дякую <b> Номер відповіді:</b> 718/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc