Новини Мінекономіки
Консультація
№ 771/2017
27.07.2017
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки № 771/2017: Суть питання: Чи має право замовник оголошувати процедуру закупівлі, якщо передбачені видатки на об'єкт, але рахунки заблоковані через невідпрацювання/повернення авансів? Висновки/Відповідь: 1. Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади закупівель. 2. Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc 3. Рекомендовано звернутися до Державної казначейської служби України, враховуючи її повноваження, визначені у Положенні про Державну казначейську службу України, затвердженому Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011. Зокрема, щодо відкриття та закриття рахунків, реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань.
Відкриті торги
Консультація № 771/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 771/2017
Суть питання: Чи має право замовник оголошувати процедуру закупівлі, якщо передбачені видатки на об'єкт, але рахунки заблоковані через невідпрацювання/повернення авансів?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади закупівель.
2. Рекомендовано ознайомитись з листом Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
3. Рекомендовано звернутися до Державної казначейської служби України, враховуючи її повноваження, визначені у Положенні про Державну казначейську службу України, затвердженому Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011. Зокрема, щодо відкриття та закриття рахунків, реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління капітального будівництва виконкому Криворізької міськради
<b>Суть питання:</b> Якщо у Замовника передбачено видатки на роботи по об'єкту на поточний рік, але заблоковано рахунки через не відпрацювання/повернення авансів, чи має він право оголошувати процедуру/и/ закупівлі?
<b>
Номер відповіді:</b> 771/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “
Щодо планування закупівель
”, який містить інформацію із зазначеного питання в межах компетенції Уповноваженого органу.
Разом з тим, відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011 Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Так, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює, зокрема відкриття та закриття рахунків поточного бюджетного періоду, а також відкриття рахунків наступного бюджетного періоду; реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету
Тому, пропонуємо додатково звернутись до Державної казначейської служби України.
Консультація
№ 773/2017
27.07.2017
Інше
Консультація Мінекономіки № 773/2017 щодо лісових господарств як замовників у публічних закупівлях: Суть питання: Чи є лісові господарства України, що є державними підприємствами зі 100% державною власністю, замовниками в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон)? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Інше
Консультація № 773/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 773/2017 щодо лісових господарств як замовників у публічних закупівлях
Суть питання: Чи є лісові господарства України, що є державними підприємствами зі 100% державною власністю, замовниками в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон)?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Сільванович В.П.
<b>
Тема розширена:</b> Чи є Замовниками лісові господарства України
<b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 9 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» «замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.»
Лісові господарства України є державними підприємствами з часткою власності держави 100%. Директора лісгоспів призначаються Державним агентством лісових ресурсів, яке є державною установою, шляхом підписання контрактів.
Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України «Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах».
Відповідно до ст. 2 Лісового кодексу України «Лісові відносини - суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства»
Основним видом діяльності лісових господарств є захист та створення лісових насаджень, лісівництво та інша діяльність в лісовому господарстві та надання допоміжних послуг в лісовому господарстві, що є забезпеченням потреб громади або держави з охорони лісу.
Також почастішали випадки коли лісові господарства вносять зміни в статути і позиціонують себе як державне комерційне підприємство, таким чином не проводять відкритих торгів та публікують лише звіти про укладені договори.
Враховуючи вищенаведене прошу надати відповідь чи є Замовником в розумінні Закону «Про публічні закупівлі» лісові господарства України?
Прошу надати чітку однозначну відповідь в зв’язку з великим об’ємом фінансових коштів, які витрачаються зазначеними підприємствами при закупівлі товарів, робіт та послуг.
<b>
Номер відповіді:</b> 773/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “
Щодо здійснення закупівель замовниками
”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 767/2017
26.07.2017
Оскарження процедур закупівель
Аналіз консультації Мінекономіки № 767/2017: Суть питання: Відсутність технічної можливості подати скаргу через Prozorro (кнопки "подати скаргу") у закупівлі № UA-2017-05-29-000638-c та, як наслідок, неможливість оскарження дискваліфікації в АМКУ. Висновки/Відповідь: У відповідь на запит щодо неможливості оскарження рішень замовника через відсутність технічної можливості подати скаргу в електронній системі закупівель, Мінекономіки інформує, що правові та економічні засади здійснення закупівель встановлені Законом України “Про публічні закупівлі”. Мінекономіки посилається на роз'яснення, надане в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 767/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 767/2017
Суть питання: Відсутність технічної можливості подати скаргу через Prozorro (кнопки "подати скаргу") у закупівлі № UA-2017-05-29-000638-c та, як наслідок, неможливість оскарження дискваліфікації в АМКУ.
Висновки/Відповідь:
У відповідь на запит щодо неможливості оскарження рішень замовника через відсутність технічної можливості подати скаргу в електронній системі закупівель, Мінекономіки інформує, що правові та економічні засади здійснення закупівель встановлені Законом України “Про публічні закупівлі”.
Мінекономіки посилається на роз'яснення, надане в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Укрінтек"
<b>Суть питання:</b> Закупівля № UA-2017-05-29-000638-c.Пропозиції учасників відхилені, торги відмінені. Учасники торгів позбавлені законного права на оскарження їх дискваліфікації в АМК України через відсутність посилання (кнопки "подати скаргу) на Prozorro. Прокоментуйте будь-ласка дану ситуацію і порекомендуйте інший спосіб оскарження неправомірних рішень Замовників.
<b>
Номер відповіді:</b> 767/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “
Щодо електронної системи закупівель
”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
.
Консультація
№ 768/2017
26.07.2017
Планування закупівель
Суть питання: Визначення приналежності КП "Водоканал" до замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, та встановлення вартісних меж для закупівель товарів за бюджетні кошти. Висновки/Відповідь: Мінекономіки надало відповідь, посилаючись на лист від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 "Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання", який розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Планування закупівель
Консультація № 768/2017Огляд:
Суть питання:
Визначення приналежності КП "Водоканал" до замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, та встановлення вартісних меж для закупівель товарів за бюджетні кошти.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки надало відповідь, посилаючись на лист від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 "Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання", який розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Мелітопольське управління Державної казначейської служби України Запорізької області
<b>Суть питання:</b> Комунальному підприємству "Водоканал" Мелітопольської міської ради Запорізької області, яке відповідно до статуту створене з метою надання послуг водопостачання та водовідведення, виділено бюджетні кошти на закупівлю ДК 021:2015 44160000-9 - магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби - 470 тис. грн та 44163000-0 - труби та арматура - 320 тис. грн.
На підставі яких саме документів КП "Водоканал" має визначити свою приналежність до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання?
Якщо КП "Водоканал" відноситься до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та одночасно є одержувачем бюджетних коштів, якими вартісними межами слід керуватися підприємству при здійсненні закупівлі товарів за бюджетні кошти?
<b>
Номер відповіді:</b> 768/2017
<b>
Відповідь:</b>
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 "
Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання
", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 769/2017
26.07.2017
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 769/2017): Суть питання: Роз'яснення щодо дій замовника з банківською гарантією переможця, тендерну пропозицію якого було відхилено через ненадання документів за ст. 17 Закону, та порядку перерахування коштів до бюджету. Висновки/Відповідь: 1. Неповернення забезпечення: * Замовник має правові підстави для неповернення забезпечення тендерної пропозиції після закінчення строку, визначеного в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі». Це право виникає після закінчення строку, наданого переможцю для надання документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону. * Підстава: абзац четвертий частини третьої статті 24 Закону. 2. Перерахування коштів до бюджету: * Кошти забезпечення, що не повертаються, підлягають перерахуванню до відповідного бюджету (або на рахунок юр.особи, якщо закупівля не за бюджетні кошти). * Підстава: частина п'ята статті 24 Закону. * Порядок та строки перерахування цих коштів Законом не визначені. 3. Регулювання банківських гарантій: * Порядок та умови надання/отримання банками гарантій регулюються Положенням НБУ від 15.12.2004 № 639.
Відкриті торги
Консультація № 769/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№ 769/2017)
Суть питання: Роз'яснення щодо дій замовника з банківською гарантією переможця, тендерну пропозицію якого було відхилено через ненадання документів за ст. 17 Закону, та порядку перерахування коштів до бюджету.
Висновки/Відповідь:
1. Неповернення забезпечення:
* Замовник має правові підстави для неповернення забезпечення тендерної пропозиції після закінчення строку, визначеного в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі». Це право виникає після закінчення строку, наданого переможцю для надання документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону.
* Підстава: абзац четвертий частини третьої статті 24 Закону.
2. Перерахування коштів до бюджету:
* Кошти забезпечення, що не повертаються, підлягають перерахуванню до відповідного бюджету (або на рахунок юр.особи, якщо закупівля не за бюджетні кошти).
* Підстава: частина п'ята статті 24 Закону.
* Порядок та строки перерахування цих коштів Законом не визначені.
3. Регулювання банківських гарантій:
* Порядок та умови надання/отримання банками гарантій регулюються Положенням НБУ від 15.12.2004 № 639.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва"
<b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель.
В оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації Замовником вимагалось забезпечення тендерної пропозиції у вигляді банківської гарантії.
В аукціоні брало участь чотири учасника.
За результатами розгляду та оцінки тендерних пропозицій було обрано переможця. Переможець не надав у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закону), документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону. Тому тендерну пропозицію цього учасника було відхилено та відповідно до частин 3 та 5 статті 24 Закону забезпечення тендерної пропозиції такого учасника не повертається та підлягає перерахуванню до відповідного бюджету.
Але, згідно з частиною 4 статті 24 Закону забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику протягом п'яти банківських днів з дня настання підстави для повернення забезпечення тендерної пропозиції в разі, зокрема, закінчення процедури закупівлі в разі не укладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції.
Зараз, відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону розглядається наступна тендерна пропозиція з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.
Враховуючи вище викладене просимо надати роз’яснення з наступних питань.
1. Чи потрібно чекати укладення договору про закупівлю з одним з наступних учасників, чи можна вже зараз направляти письмову вимогу до банку (Гаранта забезпечення тендерної пропозиції першого учасника) про виплату коштів забезпечення тендерної пропозиції в розмірі, визначеному в тендерній документації.
2. Який порядок та строки перерахування коштів, що надійшли як забезпечення тендерної пропозиції до відповідного бюджету.
<b>
Номер відповіді:</b> 769/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику.
При цьому відповідно до абзацу четвертого частини третьої статті 24 Закону забезпечення тендерної пропозиції
не повертається
у разі ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 цього Закону, документів
, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону.
Таким чином, у замовника виникають правові підстави для неповернення забезпечення тендерної пропозиції після закінчення строку, визначеного в абзаці другому частини третьої статті 17 цього Закону.
Поряд з цим частиною п’ятою статті 24 Закону визначено, що кошти, які надійшли як забезпечення тендерної пропозиції (у разі якщо вони не повертаються учаснику), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а у разі здійснення закупівлі юридичними особами (їхніми об'єднаннями) не за бюджетні кошти – перераховуються на рахунок таких юридичних осіб (їхніх об'єднань).
Разом з тим порядок та строки перерахування таких коштів Законом не визначені.
У свою чергу, порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639.
Консультація
№ 766/2017
25.07.2017
Предмет закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки №766/2017 щодо еквіваленту предмету закупівлі (вугілля кам'яне): Суть питання: Чи є вугілля марки ДГ 50-200 еквівалентом вугіллю марки ДГ 13-100? Яка організація може це підтвердити? Висновки/Відповідь: 1. Замовник самостійно розробляє тендерну документацію, враховуючи вимоги частини другої статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) та принципів здійснення закупівель, визначених Законом. 2. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону). Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників (частина третя статті 5 Закону). 3. Тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (пункт 3 частини другої статті 22 Закону). 4. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". 5. Замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, виходячи зі специфіки предмета закупівлі. 6. Замовник самостійно визначає відповідність запропонованого еквіваленту (наприклад, вугілля марки ДГ 50-200 еквівалентом вугіллю марки ДГ 13-100) вимогам, встановленим у тендерній документації.
Предмет закупівлі
Консультація № 766/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки №766/2017 щодо еквіваленту предмету закупівлі (вугілля кам'яне)
Суть питання: Чи є вугілля марки ДГ 50-200 еквівалентом вугіллю марки ДГ 13-100? Яка організація може це підтвердити?
Висновки/Відповідь:
1. Замовник самостійно розробляє тендерну документацію, враховуючи вимоги частини другої статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) та принципів здійснення закупівель, визначених Законом.
2. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону). Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників (частина третя статті 5 Закону).
3. Тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (пункт 3 частини другої статті 22 Закону).
4. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент".
5. Замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, виходячи зі специфіки предмета закупівлі.
6. Замовник самостійно визначає відповідність запропонованого еквіваленту (наприклад, вугілля марки ДГ 50-200 еквівалентом вугіллю марки ДГ 13-100) вимогам, встановленим у тендерній документації.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від тов "ТЕПЛОЕНЕРГОСЕРВІС"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Надайте будь-ласка розяснення щодо визначення еквіваленту предмету закупівлі, а саме цікавить вугілля камяне. Яка організація може підтвердити чи є еквівалентом одна марка вугілля до іншої. Чи наприклад є марка ДГ 50-200 еквівалентом вугіллю марки ДГ 13-100 ? Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 766/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація
розробляється та затверджується замовником
і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону).
Водночас згідно з частиною третьою статті 5 Закону замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому
технічна специфікація повинна містити
: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами.
Технічна специфікація не повинна містити
посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз
"або еквівалент".
Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.
З огляду на викладене, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.
Тому, у разі якщо у тендерній документації встановлені вимоги щодо технічних характеристик предмета закупівлі, замовник самостійно визначає відповідність запропонованого еквіваленту таким вимогам.
Консультація
№ 760/2017
24.07.2017
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 760/2017 щодо документів у складі тендерної пропозиції: Суть питання: Чи правомірні вимоги замовника щодо надання у складі тендерної пропозиції: * оригіналу позитивного листа-відгуку за аналогічним договором; * товарно-транспортної накладної (форма 1-ТН) на постачання товару за аналогічним договором. Висновки/Відповідь: Мінекономіки повідомляє, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель. Детальні роз'яснення з питань розробки тендерної документації та оскарження закупівель містяться в листах: * лист від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc) * лист від 02.02.2016 № 3302-06/24156-06 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc)
Відкриті торги
Консультація № 760/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 760/2017 щодо документів у складі тендерної пропозиції
Суть питання: Чи правомірні вимоги замовника щодо надання у складі тендерної пропозиції:
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки повідомляє, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель. Детальні роз'яснення з питань розробки тендерної документації та оскарження закупівель містяться в листах:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ АЛАН
<b>
Тема розширена:</b> питання щодо переліку документів у складі тендерної пропозиції
<b>Суть питання:</b> Замовник зазначив такі вимоги у тендерній документації ,чи є вони правомірними згідно із законом "Про публічні закупівлі"
- оригінал позитивного листа - відгуку за аналогічним договором (який містить відсилку на номер, дату укладення договору та інформацію про його виконання);
- товарно-транспортна накладна згідно Додатку 7 “Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні” (форма 1-ТН), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 N 363 “Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні” на постачання Товару за наданим аналогічним договором (не менше однієї).
<b>
Номер відповіді:</b> 760/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “
Щодо розробки тендерної документації
” та лист від 02.02.2016 № 3302-06/24156-06 "
Щодо оскарження
, здійснення контролю та моніторингу закупівель" за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 761/2017
24.07.2017
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 761/2017: Суть питання: Яким кодом ДК 021:2015 закуповувати: * деззасоби (АХД-2000, бланідас та інші): за 24455000-8 чи за 33631600-8? * системні блоки: за 30210000-4 чи за 30230000-0? Висновки/Відповідь: Відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", відповідь на питання міститься у листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на сайті Уповноваженого органу: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Предмет закупівлі
Консультація № 761/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 761/2017
Суть питання:
Яким кодом ДК 021:2015 закуповувати:
Висновки/Відповідь:
Відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", відповідь на питання міститься у листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на сайті Уповноваженого органу: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області"
<b>Суть питання:</b> Звертаюсь до Вас з запитанням щодо визначення предметів закупівлі. Класифікатор ДК 021:2015 не дає однозначної відповіді на вибір предмету закупівлі, а саме: деззасоби. Запитую у системі PROZORRO процедури закупівлі з кодом 24455000=8 – відповідь – 2519 процедур, з кодом 33631600-8 – відповідь – 980 процедур. Я чекаю офіційної відповіді від Вас: за яким кодом лікарням закуповувати деззасоби (АХД-2000, бланідас та інші): за 24455000-8 чи за 33631600-8.
Така не визначеність при закупівлі системних блоків: запит до системи PROZORRO: процедури за кодом 30210000-4, системний блок – відповідь – 286 процедур; процедури за кодом 30230000-0, системний блок – відповідь – 598 процедур. За яким кодом закуповувати системні блоки: за 30210000-4 чи за 30230000-0?
<b>
Номер відповіді:</b> 761/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 762/2017
24.07.2017
Оскарження процедур закупівель
Суть питання: Чи повинен замовник відмінити всю мультилотову закупівлю, якщо АМКУ зобов'язав відмінити процедуру лише за одним лотом, а скаржник приймав участь у всіх лотах і причини відхилення/допуску були однакові? Висновки/Відповідь: 1. За результатами розгляду скарги, АМКУ приймає рішення про наявність/відсутність порушень та заходи для їх усунення (частина дев’ята статті 18 Закону). Рішення АМКУ, що задовольняє скаргу, містить зобов'язання усунути порушення та/або відновити процедуру закупівлі (частина одинадцята статті 18 Закону). 2. Рішення АМКУ є обов'язковими для виконання (частина дванадцята статті 18 Закону). 3. Підстави для відміни торгів замовником визначені статтею 31 Закону і є вичерпними. 4. Замовник відміняє торги, якщо неможливо усунути порушення, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель (абзац третій частини першої статті 31 Закону). 5. Виходячи з вищезазначеного, якщо замовник може виконати рішення АМКУ про відміну лоту без відміни всієї процедури закупівлі, то підстав для відміни всіх лотів немає.
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 762/2017Огляд:
Суть питання: Чи повинен замовник відмінити всю мультилотову закупівлю, якщо АМКУ зобов'язав відмінити процедуру лише за одним лотом, а скаржник приймав участь у всіх лотах і причини відхилення/допуску були однакові?
Висновки/Відповідь:
1. За результатами розгляду скарги, АМКУ приймає рішення про наявність/відсутність порушень та заходи для їх усунення (частина дев’ята статті 18 Закону). Рішення АМКУ, що задовольняє скаргу, містить зобов'язання усунути порушення та/або відновити процедуру закупівлі (частина одинадцята статті 18 Закону).
2. Рішення АМКУ є обов'язковими для виконання (частина дванадцята статті 18 Закону).
3. Підстави для відміни торгів замовником визначені статтею 31 Закону і є вичерпними.
4. Замовник відміняє торги, якщо неможливо усунути порушення, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель (абзац третій частини першої статті 31 Закону).
5. Виходячи з вищезазначеного, якщо замовник може виконати рішення АМКУ про відміну лоту без відміни всієї процедури закупівлі, то підстав для відміни всіх лотів немає.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент освіти і науки Запорізької міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Дії замовника у разі відміни мультилотової процедури лише за одним лотом
<b>Суть питання:</b> Мультилотову процедуру закупівлі за рішенням Колегії АМКУ було відмінено за одним із лотів. При цьому, Скаржник приймав участь у всіх лотах. Причини відхилення тендерної пропозиції Скаржника та допуск інших учасників скрізь були однакові. Чи повинен замовник за результатами розгляду скарги в АМКУ, який зобов'язав замовника відмінити процедуру саме за одним лотом, відмінити повністю всю процедуру закупівлі?
<b>
Номер відповіді:</b> 762/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Виходячи зі змісту частин дев’ятої та одинадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення.
При цьому у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).
У свою чергу, перелік підстав відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 Закону та є вичерпним.
Зокрема відповідно до абзацу третього частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
Консультація
№ 763/2017
24.07.2017
Відкриті торги
Суть питання: Чи може підрядна організація, яка не заявляла про залучення субпідрядника при подачі пропозиції, залучити його після укладення договору, якщо це передбачено в договорі, складеному з урахуванням Постанови КМУ № 668? Висновки/Відповідь: Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади закупівель. Щодо конкретного питання, рекомендовано ознайомитися з листами Мінекономіки від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 та від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06, розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: * http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc * http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Відкриті торги
Консультація № 763/2017Огляд:
Суть питання:
Чи може підрядна організація, яка не заявляла про залучення субпідрядника при подачі пропозиції, залучити його після укладення договору, якщо це передбачено в договорі, складеному з урахуванням Постанови КМУ № 668?
Висновки/Відповідь:
Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади закупівель. Щодо конкретного питання, рекомендовано ознайомитися з листами Мінекономіки від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 та від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06, розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент освіти і науки Запорізької міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Залучення субпідрядника після укладання договору
<b>Суть питання:</b> Чи може підрядна організація, яка не подавала інформацію про намір залучення субпідрядника та з якою укладено договір за результатами проведення торгів, залучити субпідрядника вже в процесі виконання робіт? Залучення субпідрядника за письмовою згодою замовника визначено у проекті договору підряду, складеного з урахуванням вимог Постанови КМУ від 01.08.2005 № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві"
<b>
Номер відповіді:</b> 763/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено листи від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “
Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю
” та від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “
Щодо розробки тендерної документації
”
Консультація
№ 764/2017
24.07.2017
Відкриті торги
Консультація № 764/2017 Суть питання: Чи має право установа закуповувати ліки за діючим договором після внесення змін до Національного переліку основних лікарських засобів, якщо ці ліки виключено з переліку, але вони є в специфікації до договору? Висновки/Відповідь: Якщо договір не припинив дію та зобов’язання, прийняті сторонами, не виконані, виконання таких зобов’язань має здійснюватись відповідно до умов договору та з дотриманням законодавства в цілому. * Договір є обов'язковим для виконання сторонами (частина перша статті 629 Цивільного кодексу України). * Строк договору - час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та обов'язки (частина перша статті 631 Цивільного кодексу України). * Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (стаття 58 Конституції України). * Надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті (рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99).
Відкриті торги
Консультація № 764/2017Огляд:
Консультація № 764/2017
Суть питання: Чи має право установа закуповувати ліки за діючим договором після внесення змін до Національного переліку основних лікарських засобів, якщо ці ліки виключено з переліку, але вони є в специфікації до договору?
Висновки/Відповідь:
Якщо договір не припинив дію та зобов’язання, прийняті сторонами, не виконані, виконання таких зобов’язань має здійснюватись відповідно до умов договору та з дотриманням законодавства в цілому.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (частина перша статті 629 Цивільного кодексу України).
Строк договору - час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та обов'язки (частина перша статті 631 Цивільного кодексу України).
Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (стаття 58 Конституції України).
Надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті (рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99).
Суть питання: Чи має право установа закуповувати ліки за діючим договором після внесення змін до Національного переліку основних лікарських засобів, якщо ці ліки виключено з переліку, але вони є в специфікації до договору?
Висновки/Відповідь:
Якщо договір не припинив дію та зобов’язання, прийняті сторонами, не виконані, виконання таких зобов’язань має здійснюватись відповідно до умов договору та з дотриманням законодавства в цілому.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа "Центральна клінічна лікарня №4 Заводського району"
<b>Суть питання:</b> На початку 2017 року установою проведено відкриті торги на закупівлю ліків та укладено договір до кінця року.
З 01.07.2017 р. набула чинності постанова КМУ від 16.03.2017 р. №180 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою затверджено в новій редакції Національний перелік основних лікарських засобів.
Чи має право установа після набуття чинності цієї постанови закуповувати ліки, якщо вони є в специфікації до діючого договору але їх з 1 вересня не буде в національному переліку?
<b>
Номер відповіді:</b> 764/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України.
У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
Отже, якщо договір не припинив дію та зобов’язання, прийняті сторонами, не виконані, виконання таких зобов’язань має здійснюватись відповідно до умов договору та з дотриманням законодавства в цілому.
Консультація
№ 765/2017
24.07.2017
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 765/2017: Суть питання: Чи є помилкою заокруглення ціни за одиницю без ПДВ до двох знаків після коми, що впливає на загальну вартість, та чи є це підставою для відхилення пропозиції/відміни процедури. Чи правомірно укладати додаткову угоду на зменшення ціни за одиницю? Висновки/Відповідь: 1. Щодо округлення ціни за одиницю: Див. відповіді у запитах 5/2017 та 534/2017: * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cded413f-71ee-4148-89a1-8811d2f68128&lang=uk-UA * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=64052274-1779-4563-8dd3-00142e26bb77&lang=uk-UA Зверніть увагу на лист Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06: * http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc 2. Щодо відхилення пропозиції/відміни процедури: Див. відповіді у запитах 606/2017 та 660/2017: * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9913b15-8ebb-48dd-a7d0-a5c753fc97f2&lang=uk-UA * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19bae207-3168-4ded-9dac-0527f9503410&lang=uk-UA 3. Щодо додаткової угоди на зменшення ціни: Див. відповідь у запиті 197/2016: * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f010f19e-8ae3-41ff-801d-63305dc16885&lang=uk-UA
Відкриті торги
Консультація № 765/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 765/2017
Суть питання: Чи є помилкою заокруглення ціни за одиницю без ПДВ до двох знаків після коми, що впливає на загальну вартість, та чи є це підставою для відхилення пропозиції/відміни процедури. Чи правомірно укладати додаткову угоду на зменшення ціни за одиницю?
Висновки/Відповідь:
1. Щодо округлення ціни за одиницю: Див. відповіді у запитах 5/2017 та 534/2017:
* http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cded413f-71ee-4148-89a1-8811d2f68128&lang=uk-UA
* http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=64052274-1779-4563-8dd3-00142e26bb77&lang=uk-UA
Зверніть увагу на лист Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06:
* http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
2. Щодо відхилення пропозиції/відміни процедури: Див. відповіді у запитах 606/2017 та 660/2017:
* http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9913b15-8ebb-48dd-a7d0-a5c753fc97f2&lang=uk-UA
* http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19bae207-3168-4ded-9dac-0527f9503410&lang=uk-UA
3. Щодо додаткової угоди на зменшення ціни: Див. відповідь у запиті 197/2016:
* http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f010f19e-8ae3-41ff-801d-63305dc16885&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Філія ПАТ "НСТУ" "Кіровоградська РД"
<b>
Тема розширена:</b> Цінова пропозиція складена Учасником
<b>Суть питання:</b> Підкажіть будь-ласка наступне:
1. Чи є помилкою те, що у ціновій пропозиції, складеній Учасником процедури закупівлі, зазначена ціна за одиницю без ПДВ заокруглена до двох знаків після коми, що вплинуло на загальну вартість пропозиції (без урахування ПДВ)?
2. Чи може це бути підставою для відхилення такої тендерної пропозиції та для відміни процедури?
3. Чи правимірно укласти додаткову угоду на зменшення ціни за одиницю?
<b>
Номер відповіді:</b> 765/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
На аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 5/2017, 534/2017 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cded413f-71ee-4148-89a1-8811d2f68128&lang=uk-UA
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=64052274-1779-4563-8dd3-00142e26bb77&lang=uk-UA
При цьому питання подання документів тендерної пропозиції розглянуто в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Щодо питання 2
На аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 606/2017 та 660/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c9913b15-8ebb-48dd-a7d0-a5c753fc97f2&lang=uk-UA
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19bae207-3168-4ded-9dac-0527f9503410&lang=uk-UA
Щодо питання 3
На аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 197/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f010f19e-8ae3-41ff-801d-63305dc16885&lang=uk-UA