<b>Запит від:</b> Запит від Квартирно - експлуатаційний відділ м.Львова <b> Тема розширена:</b> Щодо підняття ціни за одиницю товару <b>Суть питання:</b> Доброго дня! За результатами проведення відкритих торгів на закупівлю вугілля укладено Договір з Постачальником. Розпочато договірну співпрацю. Нещодавно Постачальником повідомлено про необхідність підняття ціни на товар до 20 %. Надано відповідне документальне підтвердження підняття ціни. Запитання 1. Чи відноситься ціна на вугілля до регульованої ціни (тарифу)? Запитання 2. Чи може Замовник торгів на підставі наданого підтвердження про підняття ціни укласти спочатку одну Додаткову угоду на 10% (зменшивши обсяг закупівлі та не збільшуючи загальну вартість договору). Здійснити поставку по новій ціні, а після цього укласти ще одну Додаткову угоду про підняття ціни ще на 10 % із 20% (зменшивши обсяг закупівлі та не збільшуючи загальну вартість договору) при цьому, мотивуючи це одним обґрунтуванням? <b> Номер відповіді:</b> 667/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на Ваше звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc . При цьому звертаємо вашу увагу, що згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов .

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Ях Володимир Борисович <b> Тема розширена:</b> Щодо вимог Замовників до документів,які необхідні для подальшої кваліфікації <b>Суть питання:</b> Доброго дня. На сьогоднішній день при проведенні допорогових закупівель склалася ситуація, при якій Замовники в оголошеннях про проведення закупівель через систему електронних торгів пред'являють абсолютно необґрунтовані вимоги щодо документів, які необхідні для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям та іншим вимогам Замовника. Деякі замовники вимагають від учасників надання копії паспорта, хоча паспорт не є до-кументом, необхідним для ведення підприємницької діяльності. Такими документами є свідоцтво про державну реєстрацію (або витяг з єдиного Державного реєстру юридич-них осіб та фізичних осіб – підприємців) та свідоцтво платника податків ( або витяг з ре-єстру платників ПДВ (якщо учасник є платником ПДВ) або платника єдиного податку (якщо учасник є платником єдиного податку). Проте, все частіше трапляються випадки, коли відсутність вищезазначених копії призводить до необгрунтованої дискваліфікації учасника. Прошу надати пояснення: - має-ли право Замовник допорогових закупівель вимагати від учасника - ФОП обов'язково надавати копію паспорта для проведення подальшої кваліфікації ? - Існує-ли перелік документів, які необхідно надавати учаснику для участі в допоргових закупівлях (в п.4 ст.16 ЗУ «Про публічні закупівлі» вказано: Документи, що не передба-чені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаю-ться під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).Відсутність документтів, що не передбачені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником.) Крім того, вільний доступ в інтернеті до повного комплекту документів(паспорта, дові-дки про при своєння ІПН, тощо), необхідних для здійснення цивільно-правових, фінан-сових та інших операцій, може мати негативні наслідки для особи, яка розмістила їх там. З повагою, Фізична Особа Підприємець Ях В.Б. <b> Номер відповіді:</b> 668/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. У разі здійсненні допорогових закупівель з використанням системи застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35. Згідно з пунктом 6.3 Порядку під час оголошення допорогової закупівлі замовник розміщує в системі інформацію про предмет, очікувану вартість закупівлі, умови договору, порядок і умови проведення закупівлі, строк подання пропозицій, а також вимоги до учасника та іншу інформацію, яка, на його думку, є необхідною для проведення закупівлі. Таким чином, оскільки сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону, норми Закону стосовно встановлення в тендерній документації вимог замовника щодо документів, які подаються учасниками у складі тендерної пропозиції, не поширюються на допорогові закупівлі. Поряд з цим відповідно до пункту 6.5 Порядку у період уточнень користувачі системи мають можливість звернутися до замовника з питаннями щодо встановлених вимог. Водночас замовник має право вносити зміни в інформацію та документи щодо оголошеної закупівлі до початку прийому пропозицій (пункт 7.1 Порядку). Варто також зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України “Про захист персональних даних” суб'єкт персональних даних (фізична особа, персональні дані якої обробляються) має зокрема право на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані. Крім того, повідомляємо, що питання вирішення спорів, пов’язаних з проведенням допорогових закупівель, висвітлено в листі  від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Чернігівське тролейбусне управління" Чернігівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Договір про довгострокові поставки <b>Суть питання:</b> Доброго дня! КП "Чернігівське тролейбусне управління" ЧМР є підприємством, яке здійснює діяльність в окремій сфері господарювання, а саме надає послуги пасажирських перевезень тролейбусами в м. Чернігові. Щотижня у підприємства виникає необхідність в придбанні запасних частин для тролейбусів та витратних матеріалів (підшипники, фарба, дзеркала та ін.)для підтримання транспортних засобів в належному робочому стані. В річному плані передбачити необхідність в тих чи інших запчастинах та матеріалах не є можливим, оскільки не відомо коли та за яких обставин вони можуть знадобитись. Витрати на ті чи інші запчастини та матеріали також не можливо передбачити. Питання. Чи допускається укладання договорів про довгострокові поставки товарів поза річним планом закупівель? Якщо так, чи необхідно оприлюднювати звіт про укладення таких договорів в системі електронних закупівель? Чи необхідно оприлюднювати звіт про укладення довгострокових договорів, якщо вартість однієї поставки товару буде менше 50 000 грн.? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 669/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповіді на звернення містяться у запиті 5/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fe000c0-10df-40dd-bcbf-97f75d5dfa28&lang=uk-UA та в листах: -         від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc -         від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc -         від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Визначення предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Допоможіть, будь ласка, з визначенням процедури закупівлі. 1)Щодо технічного переоснащення та коду 99999999-9. Відповідно до ДБН А.2.2-3-2014, технічне переоснащення -це комплекс заходів щодо підвищення експлуатаційних властивостей об'єктів виробничого та невиробничого призначення, введених в експлуатацію в установленому порядку, що реалізується шляхом впровадження передових техніки та технології, механізації і автоматизації виробництва, оновлення та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш ефективним. Даний вид робіт не відповідає жодному коду CPV, отже, керуючись розясненям МЕРТ України від 07.02.2016 №3302-06/3816-06, нами було прийнято рішення обрати код 99999999-9. В цьому році у нас є кілька обєктів, де планується проведення технічного переоснащення. Підскажіть, будь ласка, чи приймати "код 99999999-9" за код класифікатора CPV та чи НЕОБХІДНО ЙОГО СУМУВАТИ з іншими такими кодами при визначенні процедури закупівлі? 2)Щодо закупівель будівель виробничого та невиробничого призначення та інженерних споруд Вивчивши визначення «будівля», «інженерна споруда», все ж вважаю, що мова йде про закупівлю готових побудованих об’єктів. Класифікація будівель та споруд це підтверджує http://www.uazakon.com/big/text320/pg1.htm У нас практики закупівлі готових об’єктів немає, ми або будуємо, або робимо ремонт, або реконструкцію, або переоснащення. В зв’язку з вищезазначеним вважаю, що положення про визначення предмету закупівлі будівель виробничого та невиробничого призначення та інженерних споруд нас не стосується 3)Щодо навчання Прошу допомогти розібратись з визначенням предмету закупівлі послуг з професійної підготовки та перепідготовки. Відповідно до порядку визначення предмету закупівлі, що затверджений наказом МЕРТ №454 від 17.03.2016: Визначення предмета закупівлі послуг з професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації для безробітних громадян, що надаються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, здійснюється за окремими професіями (спеціальностями, напрямами або галузями знань), які визначаються відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 липня 2010 року № 327, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. це положення стосується лише Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України при закупівлі послуг підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації для безробітних громадян? якщо ні, то підскажіть, будь ласка, як застосовувати на практиці норму " визначається ... за окремими професіями (спеціальностями, напрямами або галузями знань), які визначаються відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010). Як в річному плані прописувати дані пінкти. Я є працівником державного підприємства, ми використовуємо код CPV 80530000-8 Послуги у сфері професійної підготовки? <b> Номер відповіді:</b> 671/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено листи від 25.11.2016№ 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”. При цьому повідомляємо, що до компетенції Міністерства не належить визначення правомірності дій замовника у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотрансгаз" <b> Тема розширена:</b> Щодо формування ціни на товар <b>Суть питання:</b> Товариство з обмеженою відповідальністю просить надати роз’яснення щодо такого питання. Товариство є суб'єктом господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю пальним (метан) через мережу АГНКС. Як відомо, ціна на пальне на АГНКС формується виходячи із ряду факторів, в тому числі закупівельна вартість природного газу, витрати на доставку, витрати за спожиту електричну енергію, ціна на аналогічний товар у межах визначеної території, тощо. Ціна встановлюється наказом по підприємству і є фіксованою. У зв’язку з тим, що Товариство є постійним учасником ряду тендерів і в окремих випадках за результатами торгів ціна на пальне є вищою, ніж та, яка встановлена наказом на підприємстві, виникає запитання: чи може здійснюватися відпуск товару (у випадку визнання нас переможцем тендеру) за ціною, що є вищою, ніж ціна яка встановлена на підприємстві? <b> Номер відповіді:</b> 666/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. При цьому умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. У свою чергу, виходячи зі змісту статей 189 та 190 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору. При цьому суб'єкти господарювання у разі використання у своїй діяльності вільних цін визначають їх самостійно за згодою сторін. Поряд з цим відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін не є предметом регулювання Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Новомосковський військовий лісгосп" <b>Суть питання:</b> Д П «Новомосковський військовий лісгосп» забезпечує потреби держави за рахунок коштів отриманих від господарської діяльності підприємства, виходячи із статуту є прибутковою організацією. В листопаді 2014 року був зроблений запит до Д П «Зовнішторгвидав України» Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якому ми просили визначити чи підпадає наше підприємство під дію Закону України «Про здійснення державних закупівель» при використанні власних коштів підприємства при відсутності бюджетного фінансування? На наш запит було надано відповідь (лист №206/6697/15 від 02.12.2014 року прикладається), що на підставі пункту 9 частини першої статті 1 Закону України « Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-V11, ч.2 статті 3 Господарського кодексу України Д П «Новомосковський військовий лісгосп» не є Замовником,а тому при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг виключно за власні кошти підприємства не зобов'язаний застосовувати положення Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 року №1197-VII. В Законі України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VII вимоги пункту 9 частини першої статті 1 не змінилися . Просимо Вашого роз’яснення, чи після вступу в дію Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VII від 25.12.2015 має силу роз’яснення Д П «Зовнішторгвидав України» №206/6697/15 від 02.12.2014 для нашого підприємства? <b> Номер відповіді:</b> 661/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі       від 29.04.2016  №  3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Зеленська Людмила Михайлівна <b>Суть питання:</b> Згідно п.п.3 п.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, а саме пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам. Прошу надати відповідь - особливі економічні та соціальні обставини це тільки обставини пов’язані з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій та з наданням гуманітарної допомоги, чи цей перелік не є вичерпним і можливі інші особливі економічні чи соціальні обставини для застосування переговорної процедури? <b> Номер відповіді:</b> 662/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc . Таким чином, у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі. При цьому підстава проведення переговорної процедури закупівлі, визначена у пунктом третім частини другої статті 35 Закону, застосовується замовником саме у разі виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, пов'язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам.

<b>Запит від:</b> Запит від Кривобоков Віталій Євгенович <b>Суть питання:</b> Чи має право бюджетна установа ввести в штатний розпис уповноважену особу з публічних закупівель, якщо так, то на підставі яких нормативних документів, та як правильно повинна називатися посада? <b> Номер відповіді:</b> 663/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на Ваше звернення міститься в листі від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc . Додатково інформуємо, що наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 № 327 (зі змінами) затверджено Класифікатор професій ДК 003:2010, який призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями соціальних партнерів усіх рівнів, іншими громадськими організаціями, всіма суб'єктами господарювання під час запису про роботу у трудові книжки працівників. Варто також зазначити, що відповідно до абзацу першого пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 423 (далі – Положення), Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин та відповідно надає роз’яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до його компетенції. Ураховуючи викладене, пропонуємо з зазначеного питання додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «Е.Я.Н.Е. ФОРВАРД ТЕХНОЛОДЖІС» <b> Тема розширена:</b> Електронний цифровий підпис <b>Суть питання:</b> Добрий день. З урахуванням Ваших роз'яснень у відповіді на запит 281/2016 прошу пояснити наступне. Замовники у своїй більшості в тендерній документації вимагають підписувати та ставити печатки на документах тендерної пропозиції, не зважаючи на вимоги статті 12 Закону “Про публічні закупівлі”. "Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Крім цього електронні майданчики пропонують після завантаження документів, скріпити пропозицію ЕПЦ. Просимо роз'яснити, чи порушують Замовники вимоги Закону щодо підпису Учасниками документів пропозиції. Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 664/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. Так, тендерна документація повинна містити, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Таким чином, замовник самостійно зазначає вимоги до учасників щодо оформлення тендерної пропозиції з дотриманням законодавства та з урахуванням частини третьої  статті 5 Закону і частини четвертої статті 22 Закону. При цьому повідомляємо, що до компетенції Міністерства не належить визначення правомірності дій замовника у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Національної поліції в Чернігівській області <b> Тема розширена:</b> договір з Учасником на суму остаточної наданої Учасником цінової пропозиції, якщо вона менше ніж остаточна ціна аукціону <b>Суть питання:</b> Вiдбувся аукціон по відкритих торгах на закупівлю літніх автомобільних шин. При розгляді пропозицій було визнано переможця з остаточною аукціоною пропозицією 290 000.00 грн з ПДВ. Після визначення переможця, Учасник надав та завантажив на веб - портал Уповноваженого органу остаточну цінову пропозицію, яка склала 289 999.92 грн з ПДВ, що на 8 копійок менше остаточної ціни аукціону. Дану різницю Учасник пояснив через великий асортимент і номеклатуру товару та неможливістю через те отримати точну суму в 2900000.00 грн з ПДВ. Чи маємо ми право прийняти та підписати договір з Учасником на суму остаточної наданої Учасником цінової пропозиції, якщо вона менше ніж остаточна ціна аукціону <b> Номер відповіді:</b> 665/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Загорський Олексій Леонідович <b> Тема розширена:</b> У звітах про закупівлі до договору не прикладають додатки. Як добитись щоб прикладали? <b>Суть питання:</b> Селищна рада здійснює багато допорогових закупівель. На сайті Прозоро публікують звіти і прикладають договори, але НІКОЛИ не прикладають додатки до договорів, хоча в тексті кожного договору є стандарний пункт типу "додатки є невід’ємною частиною" договору. В додатках часто приховується все саме важливе. Підкажіть будь ласка, чи законно приховувати додатки? І який існує спосіб ефективно змусити орган влади публікувати договори РАЗОМ з додатками? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 657/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до абзацу п’ятого частини першої статті 2 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Водночас інформація щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону, міститься в листі від 30.09.2016  № 3302-06/31462-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Управління справами Верховної Ради України <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Потенційний учасник процедури звернувся до нас через електрону систему з вимогою щодо внесення змін до тендерної документації яка передбачає тендерне забезпечення а також забезпечення виконання договору. Потенційний учасник наголошує що дані вимоги документації є дискримінаційними та обмежують конкуренцію, оскільки він є державною бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів Держбюджету, обслуговується в Держказначействі і є неприбутковою, в зв'язку з чим не може надати забезпечення. Чи дійсно в даному випадку вимоги щодо надання тендерного забезпечення і забезпечення виконання договору є дискримінаційними і такими що обмежують конкуренцію? Чи зобов'язаний тендерний комітет задовольнити дану вимогу? <b> Номер відповіді:</b> 658/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати). Водночас, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону). У свою чергу, статтею 3 Закону визначено, що закупівлі здійснюються зокрема за такими принципами як максимальна економія та ефективність та недискримінація учасників. Ураховуючи викладене, замовник самостійно приймає рішення про включення до тендерної документації вимоги надання учасниками забезпечення тендерних пропозицій та інформації про розмір, вид та умови надання такого забезпечення. Разом з тим, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі, необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола учасників.