<b>Запит від:</b> Запит від ДП " 38 відділ інженерно-технічних частин" <b> Тема розширена:</b> Відхилення учасника системою. <b>Суть питання:</b> В зв'язку з чим та яким нормативним документом регламентується блокування (відхилення та повернення списаних коштів за подання пропозиції) поданої пропозиції учасника електронною системою закупівель після кінцевого строку подання пропозицій? <b> Номер відповіді:</b> 782/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. У свою чергу, статтею 21 Закону встановлено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначається кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Водночас, виходячи зі змісту статті 25 Закону, учасник має право подавати тендерну пропозицію , вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій . Тендерні пропозиції, отримані електронною системою закупівель після закінчення строку їх подання, не приймаються та автоматично повертаються учасникам, які їх подали (частина третя статті 25 Закону). Поряд з цим повідомляємо, що питання подання документів тендерної пропозиції розглянуто в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “ Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b> Тема розширена:</b> Щодо повторного проведення переговорної процедури закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу надати відповідь на таке питання. Замовником було проведено переговорну процедуру закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” – у зв’язку з тим, що процедуру відкритих торгів було двічі відмінено через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Однак, з певних причин договір про закупівлю, до початку його виконання, був достроково розірваний за згодою сторін (і ініціативи учасника). При цьому жодних поставок товару та проплат за договором на момент його (сторони не приступили до виконання договору). Питання: чи має право замовник у даній ситуації згідно п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону повторно провести переговорну процедуру закупівлі на цій же підставі (попередньо відмінені тендери через недостатню кількість учасників). Усі вимоги до учасників, технічні, якісні і навіть кількісні характеристики предмета закупівлі, а також його очікувана вартість залишаються незмінними. Адже Закон, як неодноразово зазначали фахівці Міністерства, не вимагає, щоб відкриті торги із зазначених підставі були відмінені двічі підряд. Чи все ж таки необхідно оголошувати нові відкриті торги, а підстава для проведення переговорної процедури згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону себе вичерпала, у зв’язку з проведеною раніше переговорною процедурою, договір за якою був розірваний до початку його виконання. <b> Номер відповіді:</b> 783/2017 <b> Відповідь:</b> Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону. Вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа замовника відповідно до статті 11 Закону, які несуть персональну відповідальність в частині прийнятих рішень, виходячи зі змісту статті 38 Закону. Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Відповідно до частини третьої статті 35 Закону за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Разом з тим Законом не передбачено можливості повторного застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту четвертого частини другої статті 35 Закону у разі розірвання договору про закупівлю, укладеного за результатами проведеної переговорної процедури закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b> Тема розширена:</b> Щодо права замовника переглянути (скасувати) прийняте ним рішення про відхилення пропозиції (визначення переможця процедури закупівлі) <b>Суть питання:</b> Прошу надати відповідь на такі питання. Питання 1. Чи має право замовник (в особі тендерного комітету/уповноваженої особи) при проведенні відкритих торгів в обґрунтованих випадках (допущення помилки, нововиявлені обставини тощо) самостійно скасувати прийняте ним же рішення про відхилення тендерної пропозиції учасника, яке оприлюднене в електронній системі закупівель (повернувши учасника на етап кваліфікації – розгляду пропозиції)? Адже технічно система закупівель дозволяє це зробити, а Законом про публічні закупівлі це не заборонено (хоча сам закон передбачає можливість скасування замовником прийнятих ним же рішень лише у ст. 18 Закону (вчинення дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі або виконання рішення органу оскарження). Якщо так, що чи необхідно прописувати таку можливість у тендерній документації. Питання 2 Чи має право замовник при проведенні відкритих торгів в обґрунтованих випадках самостійно скасувати рішення про визначення переможця процедури закупівлі та про намір укласти з ним договір про закупівлю ? Зокрема у випадку отримання достовірної інформації про невідповідність учасника вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, яка із запізненням (після прийняття відповідного рішення про переможця) надійшла замовнику на його запит в поряду ч. 7 ст. 28 Закону. Як і в попередньому питанні, система закупівель дозволяє зробити це технічно, а Законом прямо не заборонено замовнику ухвалювати відповідні рішення. <b> Номер відповіді:</b> 784/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону переможцем процедури закупівлі є учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір. Таким чином, договір про закупівлю за результатами процедури закупівлі укладається з переможцем, тендерна пропозиція якого була визначена найбільш економічно вигідною та яку не було відхилено. При цьому перелік підстав відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним. Поряд з цим строки, протягом яких замовник розглядає тендерні пропозиції  та укладає договір про закупівлю, визначені статтями 28 та 32 Закону. У свою чергу, відповідно до частини третьої статті 11 Закону об'єктивний та чесний вибір переможця належить до обов’язків тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, виходячи зі змісту частини другої статті 38 Закону, відповідальність в частині прийнятих рішень несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально. Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом . У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання . Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови. Таким чином, тендерний комітет (уповноважена особа) замовника самостійно приймає рішення, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням вимог Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради <b>Суть питання:</b> Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради (далі Департамент) є виконавчим органом Сумської міської ради. До сфери управління Департаменту входять комунальні підприємства, які є самостійними суб’єктами господарювання, засновані та діють на основі комунальної власності територіальної громади. Просимо надати роз’яснення: чи встановлює підпункт 16 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» обмеження щодо участі у процедурах закупівель Департаменту комунальних підприємств, які належать до сфери його управління. Питання детально викладено у листі-вкладенні. <b> Номер відповіді:</b> 786/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому зазначаємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 563/2017 від 05.05.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c6817864-1d0c-44f6-b10b-b299fa82371a&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницька будівельна компанія" <b> Тема розширена:</b> надання технічної можливості замовнику оприлюднити договір на веб-порталі Уповноваженого органу <b>Суть питання:</b> Міністерство економічного розвитку і торгівлі України Запит від ТОВ “Вінницька будівельна компанія”, щодо оприлюднення інформації про закупівлю ТОВ “Вінницька будівельна компанія” було учасником відкритих торгів на закупівлю робіт, пов’язаних з об’єктами будівництва завершеного чи незавершеного будівництва та об’єктів цивільного будівництва (45200000-9) “Будівництво 81-квартирного житлового будинку, місто Вінниця, вулиця Стрілецька, 23, військове містечко № 1” (шифр 1193- жб-11), що оголошені Міністерством оборони України, ідентифікатор закупівлі UA-2016-11-22-001476-a, оприлюднене у системі PROZORRO 22.11.2016 р., (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-11-22-001476-a) – - 11.01.2017 р. була визнана переможцем у даній закупівлі; - 07.02 2017 р. процедура даної закупівлі була відмінена, у зв`язку з тим, що замовник не встиг підписати договір, оскільки не була продовжена довіреність на підписанта; - не погодившись із даною відміною замовника, нами був позов до суду про зобов’язання замовника укласти договір на закупівлі робіт; - 03.05.2017 р. набрало законної сили рішення господарського суду м.Київ, яким було зобов’язано замовника: 1. Забов`язати замовника підписати договір 2. Продовжити термін підписання На сьогоднішній день замовник має бажання підписати (укласти) договір, але технічно не має можливості його розміщення на сайті Прозорро. Керуючись п.13 ч.1 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі»: Просимо надати роз’яснення – 1. Які дії необхідно вчинити замовнику, щоб виконати рішення суду. 2. Які дії необхідно вжити замовнику щодо розміщення звіту закінчення процедури закупівлі та щодо розміщення підписаного договору. <b> Номер відповіді:</b> 787/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. При цьому статтею 382 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за невиконання судового рішення. У свою чергу, стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від  07.02.2017  № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням : http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Київська міська клінічна лікарня №18 <b> Тема розширена:</b> Річні плани закупівель <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз"яснення, чи потрібно вносити зміни очікуваної вартості закупівлі товарів, робіт і послуг після проведення процедури закупівлі, якщо сума укладеного договору не співпадає з очікуваною вартістю закупівлі, відображеною в річному плані? <b> Номер відповіді:</b> 778/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Київська міська клінічна лікарня №18 <b> Тема розширена:</b> Щодо комісії з відповідальних осіб <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз"яснення, щодо створення комісії з відповідальних осіб, які проводять процедури закупівлі замість тендерного комітету або уповноваженої особи. <b> Номер відповіді:</b> 779/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 " Щодо визначення Уповноваженої особи ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 " Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент надання адміністративних послуг та розвитку підприємництва Запорізької міської ради <b> Тема розширена:</b> підвищення ціни за одиницю товару <b>Суть питання:</b> Постачальник звернувся з пропозицією про зміну ціни за одиницю палива на 10%. Для документального підтвердження зростання ціни надає довідку торгово-промислової палати про середньоринкову ціну за одиницю товару станом на дату видачі довідки. Для визначення діапазону коливання ціни на ринку необхідно мати ще середньоринкову ціну за одиницю товару станом на дату проведення аукціону. Але постачальник вважає наші вимоги безпідставними. Будь ласка, надайте рекомендації щодо можливості перевірки реальної динаміки цін на ринку, оскільки постачальники використовують невизначеність документального підтвердження зростання цін на свою користь. <b> Номер відповіді:</b> 780/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 " Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 " Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп", Код ЄДРПОУ:39189678 <b> Тема розширена:</b> Повноваження Колегії АМКУ <b>Суть питання:</b> Колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель Антимонопольний комітет України розглянула скаргу ТОВ "АЛТАЮР", Код ЄДРПОУ:37210479 до Державного підприємства "Головний проектно-виробничий і сервісний центр комп'ютерних фінансових технологій" МФУ, Код ЄДРПОУ:05416337 стосовно закупівлі UA-2017-04-19-000276-b та прийнятих рішень про визначення переможцем ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп", Код ЄДРПОУ:39189678. В своїй скарзі Скаржник вказував на невідповідність тендерної пропозиції переможця умовам тендерної документації яка на думку Скаржника мала місце, а саме Технічним вимогам до предмету закупівлі і на цій підставі вимагав скасувати рішення про визначення переможцем ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп". Розгляд скарги відбувся 08.06.2017 за участі Скаржника і Замовника. В ході розгляду були з'ясовані обставини справи і встановлена безпідставність обвинувачень Скаржника та відповідність пропозиціїї ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп" умовам тендерної документації. Незважаючи на ці обставини, Колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель Антимонопольного комітету України вдалася до детального розгляду пропозиції ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп" та встановила сумнівну невідповідність пропозиції умовам надання забезпечення тендерної пропозиції. Комісія не звернулась за роз'ясненнями до ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп" або за підтвердженням інформації, наданої учасником. Незважаючи на відсутність претензій Скаржника до забезпечення тендерної пропозиції переможця та відсутності вимоги скасування рішення про визначення переможцем ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп" за такою невідповідністю в Скарзі Скаржника, Колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель Антимонопольного комітету України в ході засідання постановила забовязати Змовника скасувати своє рішення про визначення переможцем ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп". Питання 1: Прошу надати оцінку цій ситуації та розяснити, чи корректно діяла Колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель Антимонопольного комітету України в рамках своїх повноважень відповідно до Закону? Питання 2: Чи має Колегія повноваження в рамках розгляду скарги розглядати та оцінювати пропозиції учасників за рамками прямо сформульованих претензій Скаржників, та чи не порушила Колегія Закон, зокрема розділ 4 Статті 28 де визначено, що саме Замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації? <b> Номер відповіді:</b> 777/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону. Виходячи зі змісту частин дев’ятої та одинадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення. При цьому орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі, підстави та обґрунтування прийняття рішення, у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково – зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника. Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону). Поряд з цим рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель. Водночас зазначаємо, що питання оскарження рішення Антимонопольного комітету України з питань публічних закупівель в адміністративному порядку розглянуто в запитах №471/2017 та №721/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1d69ac70-e392-4679-b1c3-bc8620ed7b67&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9b031359-55c5-4446-8744-58eee0838622&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "С-мануфактурінг" <b> Тема розширена:</b> Оскарження рішення АМКУ третьою особою <b>Суть питання:</b> У якому порядку особа, учасник процедури закупівель у відношенні якої винесено рішення постійно діючої адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель може оскаржити таке рішення, якщо вона не є скаржником? Чи можливе таке оскарження в порядку ст. 60 ЗУ "Про захист економічної конкуренції"? <b> Номер відповіді:</b> 775/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону. Згідно з частиною дванадцятою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. При цьому рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель. У свою чергу, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України, відповідно до якої правосуддя в Україні здійснюють виключно суди, особа може звернутись до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Разом з тим  згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

<b>Запит від:</b> Запит від Квартирно - експлуатаційний відділ м.Львова <b> Тема розширена:</b> відображення інформації про закупівлю в додатку до річного плану закупівель <b>Суть питання:</b> Відповідно до ст.4 Закону України «Про публічні закупівлі» річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» визначено, що додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель. Одним із таких полів в електронній системі закупівель є поле «процедура закупівлі». Замовником прийнято рішення про здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель з обов’язковим оприлюдненням звіту про укладені договори, оскільки вартість закупівлі перевищує 50,0 тис. грн. однак не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Інформація про таку закупівлю вноситься в додаток до річного плану закупівель відповідно до Закону. Під час складання додатку до річного плану закупівель шляхом внесення інформації про закупівлю, очікувана вартість якої не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, але перевищує 50,0 тис. грн., при заповнення поля в електронній системі закупівель «процедура закупівлі» електронним майданчиком пропонується обрати одну з наступних процедур для такої закупівлі: «Без застосування електронної системи», «Допорогові закупівлі», «Звіт про укладений договір». Зважаючи на наведене, прошу надати роз’яснення щодо наступного: чи правомірними будуть дії замовника щодо зазначення «Без застосування електронної системи» у додатку до річного плану закупівель у полі «процедура закупівлі» при умові подальшого оприлюднення Звіту про укладений договір зважаючи на те, що Законом не визначено такої процедури закупівлі, як «Звіт про укладений договір»? <b> Номер відповіді:</b> 776/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 740/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c04f60dc-0cdb-4f8e-a72a-eb5ccc015883&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Корсунь-Шевченківське комунальне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління" <b>Суть питання:</b> Початок аукціону було призначено на 21.07.2017 року. Один з учасників торгів 20.07.2017 року повідомив про те, що з технічних причин не може завантажити проект договору (згідно тендерної документації проект договору має бути в тендерній пропозиції) в електронному вигляді в електронній системі ProZorro та надав замовнику письмовий варіант проекту договору до початку проведення торгів. Відкриті торги по закупівлі відбулися 21.07.2017 року, 24.07.2017 року учасник дозавантажив в електронну систему ProZorro вищевказаний проект договору. Чи можливо з урахуванням вищевказаних обставин вважати тендерну пропозицію даного учасника торгів такою, що відповідає тендерній документації. <b> Номер відповіді:</b> 770/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 164/2016, 178/2016, 153/2017 та 355/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dea93f1b-fbbe-4eca-b708-793c154e0886&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fcdab1ec-d0d4-4410-828f-c60578842a4e&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3a10d8f-aedf-4697-bb3d-04714f3ea420&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=13ef7df0-9dd0-4cc1-a9b8-020402c2083a&lang=uk-UA Поряд з цим повідомляємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “ Щодо електронної системи закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .