Новини Мінекономіки
Консультація
№ 803/2017
08.08.2017
Допорогові закупівлі
Суть питання: Чи може підприємство брати участь у допорогових закупівлях, якщо його документи відповідають технічним та кваліфікаційним вимогам, але замовник не вимагає відповідності пункту 4 частини першої статті 17 Закону? Висновки/Відповідь: * Закон України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) регулює закупівлі, вартість яких дорівнює або перевищує межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. * Допорогові закупівлі регулюються Порядком здійснення допорогових закупівель, затвердженим наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 13.04.2016 № 35. * Замовник самостійно встановлює вимоги до учасників у допорогових закупівлях (пункт 6.3 Порядку). * Вимоги Закону щодо документів у складі тендерної пропозиції та підстав відхилення (для процедур закупівель, передбачених у статті 12 Закону) не поширюються на допорогові закупівлі. * Учасники можуть звертатися до замовника з питаннями щодо встановлених вимог (пункт 6.5 Порядку). * Замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом (абзац четвертий частини першої статті 2 Закону).
Допорогові закупівлі
Консультація № 803/2017Огляд:
Суть питання: Чи може підприємство брати участь у допорогових закупівлях, якщо його документи відповідають технічним та кваліфікаційним вимогам, але замовник не вимагає відповідності пункту 4 частини першої статті 17 Закону?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Приватне Підприємство "Аква Україна"
<b>
Тема розширена:</b> Запит що до участі в допорогових закупівель
<b>Суть питання:</b> Просимо дати офіційне роз'яснення, чи може наше підприємство приймати участь саме в допорогових державних закупівлях, якщо документи у складі цінової пропозиції учасника повністю відповідають технічним та кваліфікаційним вимогам замовника допорогової закупівлі, а у вимогах замовників допорогових закупівель відповідність учасника вимогам пункту 4 частини першої Статті 17 Закону не вимагається
<b>
Номер відповіді:</b> 803/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У свою чергу, у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з використанням електронної системи закупівель (далі – система) застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в ДП “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35.
Згідно з пунктом 6.3 Порядку під час оголошення допорогової закупівлі замовник розміщує в системі інформацію про предмет, очікувану вартість закупівлі, умови договору, порядок і умови проведення закупівлі, строк подання пропозицій, а також вимоги до учасника та іншу інформацію, яка, на його думку, є необхідною для проведення закупівлі.
Таким чином, оскільки сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону, норми Закону стосовно встановлення в тендерній документації вимог замовника щодо документів, які подаються учасниками у складі тендерної пропозиції, а також щодо підстав відхилення тендерних пропозицій, визначених Законом для проведення процедур закупівель, передбачених у статті 12 Закону, не поширюються на допорогові закупівлі.
Поряд з цим відповідно до пункту 6.5 Порядку у період уточнень користувачі системи мають можливість звернутися до замовника з питаннями щодо встановлених вимог.
Варто також зазначити, що виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом, під час здійснення допорогових закупівель.
Консультація
№ 804/2017
08.08.2017
Виконання договору
Суть питання: Чи можливо у договорах про публічну закупівлю передбачати здійснення передплати за кожну партію товару, що не перевищує 100 000 грн., при загальній сумі договору більш ніж 200 000 грн., тобто чи можливо за одним договором здійснювати передплату за товар до 100 000 грн. більш ніж один раз, згідно абзацу 9 пункту 1 частини 1 Постанови КМУ № 117 від 23.04.2014? Висновки/Відповідь: 1. Закон України "Про публічні закупівлі" установлює правові та економічні засади здійснення закупівель. 2. На сайті Мінекономіки розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю": http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc 3. Питання попередньої оплати регулюється постановою КМУ від 23.04.2014 № 117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти". 4. З питань роз'яснення положень Постанови КМУ від 23.04.2014 № 117 рекомендовано звертатися до Міністерства фінансів України, згідно з Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою КМУ від 20.08.2014 № 375.
Виконання договору
Консультація № 804/2017Огляд:
Суть питання:
Чи можливо у договорах про публічну закупівлю передбачати здійснення передплати за кожну партію товару, що не перевищує 100 000 грн., при загальній сумі договору більш ніж 200 000 грн., тобто чи можливо за одним договором здійснювати передплату за товар до 100 000 грн. більш ніж один раз, згідно абзацу 9 пункту 1 частини 1 Постанови КМУ № 117 від 23.04.2014?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України "Про публічні закупівлі" установлює правові та економічні засади здійснення закупівель.
2. На сайті Мінекономіки розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю": http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
3. Питання попередньої оплати регулюється постановою КМУ від 23.04.2014 № 117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти".
4. З питань роз'яснення положень Постанови КМУ від 23.04.2014 № 117 рекомендовано звертатися до Міністерства фінансів України, згідно з Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою КМУ від 20.08.2014 № 375.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління каналу Дніпро - Інгулець
<b>
Тема розширена:</b> Здійснення попередньої оплати за товар
<b>Суть питання:</b> Просимо Вас роз’яснити застосування положень абзацу 9 пункту 1 частини 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 23.04.2014 року, а саме: чи можливо у договорах про публічну закупівлю передбачати здійснення передплати за кожну партію товару, що не перевищує 100 000 грн., при загальній сумі договору більш ніж 200 000 грн.?
Тобто чи можливо за одним договором здійснювати передплату за товар до 100 000 грн. більш ніж один раз?
<b>
Номер відповіді:</b> 804/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посилання
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “
Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю
”.
Поряд з цим питання щодо здійснення попередньої оплати регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 “Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти”.
Водночас згідно Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику.
Тому з питання роз"яснення положень Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 пропонуємо звернутися до Міністерства фінансів України.
Консультація
№ 801/2017
07.08.2017
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки № 801/2017: Суть питання: Що робити замовнику, якщо після завершення процедури закупівлі (укладення договору, але до початку робіт) виявлено порушення законодавства про публічні закупівлі, які неможливо усунути (ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі"), а саме - відсутність цифрового підпису при створенні оголошення про закупівлю? Висновки/Відповідь: * Див. відповідь на аналогічне питання у запиті №747/2017: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cb6fcdd8-7571-4651-ba05-0a5d406e4aba&lang=uk-UA * Питання реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель розглянуто в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc * Замовнику слід враховувати положення ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі".
Відкриті торги
Консультація № 801/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 801/2017
Суть питання:
Що робити замовнику, якщо після завершення процедури закупівлі (укладення договору, але до початку робіт) виявлено порушення законодавства про публічні закупівлі, які неможливо усунути (ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі"), а саме - відсутність цифрового підпису при створенні оголошення про закупівлю?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління екології та природних ресурсів
<b>
Тема розширена:</b> Після завершення процедури торгів було виявлено порушення законодавства з питань публічних закупівель
<b>Суть питання:</b> Після завершення процедури торгів (укладення договорів та їх оприлюднення - роботи за договорими не були розпочаті) було виявлено порушення законодавства з питань публічних закупівель, які неможливо усунути ( ст. 31 Закону України "Про публичні закупівлі"), а саме, виявлено, що при створенні оголошення про закупівлю не було накладено цифровий підпис. Що робити в такому випадку?
<b>
Номер відповіді:</b> 801/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 747/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cb6fcdd8-7571-4651-ba05-0a5d406e4aba&lang=uk-UA
Поряд з цим повідомляємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 800/2017
04.08.2017
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки № 800/2017: Суть питання: Відсутність чіткої законодавчої регламентації порядку підписання договору про закупівлю (хто перший надсилає проєкт, підписує, строки, додатки). Запит на роз'яснення поетапного порядку. Висновки/Відповідь: 1. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) встановлює загальні правові та економічні засади здійснення закупівель. 2. Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc 3. Загальний порядок укладання господарських договорів регулюється статтею 181 Господарського кодексу України.
Відкриті торги
Консультація № 800/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 800/2017
Суть питання: Відсутність чіткої законодавчої регламентації порядку підписання договору про закупівлю (хто перший надсилає проєкт, підписує, строки, додатки). Запит на роз'яснення поетапного порядку.
Висновки/Відповідь:
1. Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) встановлює загальні правові та економічні засади здійснення закупівель.
2. Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
3. Загальний порядок укладання господарських договорів регулюється статтею 181 Господарського кодексу України.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Степаненко Сергій Анатолійович
<b>Суть питання:</b> Замовники часто зловживають законодавчою невизначенністю конкретного порядку підписання договору про закупівлю. не зрозуміло хто повинен перший надсилати проект договору, хто повинен перший підписати та строк протягом якого повинен направити іншій Стороні для підписання, хто складає додатки до договору та інше... Прошу надати відповіді на такі питання. Крім того прошу розяснити конктретний поетапний порядок направлення/підписання договору про закупівлю.
<b>
Номер відповіді:</b> 800/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посилання
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “
Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю
”.
Разом з тим, загальний порядок укладання господарських договорів визначений статтею 181 Господарського кодексу України.
Консультація
№ 790/2017
03.08.2017
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 790/2017 (Щодо процедури закупівлі відкриті торги): Суть питання: Чи передбачений строк для перевірки замовником документів переможця на підтвердження підстав, визначених ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі"? Чи може замовник відхилити пропозицію переможця в період укладання договору, враховуючи частину 3 статті 32 Закону? Висновки/Відповідь: 1. Договір про закупівлю укладається з учасником, чия тендерна пропозиція визнана найбільш економічно вигідною та не відхилена (п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону). 2. Замовник має право звертатися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій (ч. 7 ст. 28 Закону). У разі отримання достовірної інформації про невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника (ч. 7 ст. 28 Закону). 3. Закон не встановлює обмежень щодо періоду, протягом якого замовник може звертатися за підтвердженням інформації. 4. Строк, протягом якого замовник укладає договір про закупівлю, визначений статтею 32 Закону.
Відкриті торги
Консультація № 790/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 790/2017 (Щодо процедури закупівлі відкриті торги)
Суть питання:
Чи передбачений строк для перевірки замовником документів переможця на підтвердження підстав, визначених ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі"? Чи може замовник відхилити пропозицію переможця в період укладання договору, враховуючи частину 3 статті 32 Закону?
Висновки/Відповідь:
1. Договір про закупівлю укладається з учасником, чия тендерна пропозиція визнана найбільш економічно вигідною та не відхилена (п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону).
2. Замовник має право звертатися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій (ч. 7 ст. 28 Закону). У разі отримання достовірної інформації про невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника (ч. 7 ст. 28 Закону).
3. Закон не встановлює обмежень щодо періоду, протягом якого замовник може звертатися за підтвердженням інформації.
4. Строк, протягом якого замовник укладає договір про закупівлю, визначений статтею 32 Закону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль"
<b>
Тема розширена:</b> Щодо процедури закупівлі відкриті торги
<b>Суть питання:</b> Част.7Ст.28 Закону України « Про публічні закупівлі» передбаченощо замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
Підкажіть будь-ласка, який строк передбачений для перевірки замовником документів наданих переможцем протягом 5 кал.днів на підтвердження підстав, визначених ст. 17 ЗУ? Чи може замовник відхилити пропозицію переможця в період укладання договору враховуючи част.3 ст.32 Закону?
<b>
Номер відповіді:</b> 790/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону переможцем процедури закупівлі є учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір.
Таким чином, договір про закупівлю за результатами процедури закупівлі укладається з учасником, тендерна пропозиція якого була визначена найбільш економічно вигідною та яку не було відхилено.
У свою чергу, частиною сьомою статті 28 Закону визначено, що замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
При цьому Закон не містить вимог та обмежень стосовно періоду протягом якого замовник має право звертатись із вищезазначеним зверненнями до відповідних органів державної влади, підприємств, установ, організацій та отримувати від них інформацію. Водночас строк, протягом якого замовник укладає договір про закупівлю визначений статтею 32 Закону.
Консультація
№ 792/2017
03.08.2017
Виконання договору
Суть питання: Чи потрібно оприлюднювати зміни до договору за ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо змінюється кількість кожної позиції асортименту без зміни загальної кількості предмета закупівлі? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки: * від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc) * №3302-06/42560-06 від 30.12.2016 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc) * від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації"
Виконання договору
Консультація № 792/2017Огляд:
Суть питання:
Чи потрібно оприлюднювати зміни до договору за ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо змінюється кількість кожної позиції асортименту без зміни загальної кількості предмета закупівлі?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль"
<b>
Тема розширена:</b> Щодо проведення процедури закупівлі
<b>Суть питання:</b> Замовником були проведені відкриті торги, які були оголошені на загальну кількість предмета закупівель, а вже в тендерній документації прописано асортимент.
Чи потрібно замовнику оприлюднювати внесення змін до договору згідно ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо змінюється кількість кожної позиції асортименту без зміни загальної кількості предмету закупівлі
<b>
Номер відповіді:</b> 792/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “
Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю
”, №3302-06/42560-06 від 30.12.2016
"Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю"
та від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “
Щодо розробки тендерної документаці
ї” розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 793/2017
03.08.2017
Тендерна документація
Аналіз консультації Мінекономіки №793/2017 щодо строків дії договору: Суть питання: Чи можна проводити тендер на закупівлю робіт (будівництво/капітальний ремонт) з укладанням договору на декілька років, чи термін дії договору обмежується одним роком? Висновки/Відповідь: 1. Планування закупівель: Закупівля здійснюється згідно з річним планом (частина перша статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі"). При плануванні не можна ділити предмет закупівлі з метою уникнення відкритих торгів (частина сьома статті 2 Закону). 2. Договірні відносини: * Договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до Цивільного кодексу України (ЦК України) та Господарського кодексу України (ГК України) (частина перша статті 36 Закону). * Строк договору - час, протягом якого сторони можуть реалізувати права та обов'язки (частина перша статті 631 ЦК України). * Договір вважається укладеним за умови досягнення згоди щодо всіх істотних умов (частина перша статті 638 ЦК України), до яких входять предмет, ціна та строк дії (частина третя статті 180 ГК України). * Договір є обов'язковим для виконання сторонами (частина перша статті 629 ЦК України). 3. Строк дії договору не регулюється Законом: Строк дії договору є істотною умовою, що погоджується сторонами і не є предметом регулювання Закону України "Про публічні закупівлі". 4. Бюджетне законодавство: Замовникам слід враховувати норми бюджетного законодавства (зокрема, Бюджетного кодексу України) при укладанні договору, оплата за яким передбачається за рахунок бюджетних коштів. 5. Рекомендації: Ознайомитися з листом Мінекономіки від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт" за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Тендерна документація
Консультація № 793/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки №793/2017 щодо строків дії договору
Суть питання: Чи можна проводити тендер на закупівлю робіт (будівництво/капітальний ремонт) з укладанням договору на декілька років, чи термін дії договору обмежується одним роком?
Висновки/Відповідь:
1. Планування закупівель: Закупівля здійснюється згідно з річним планом (частина перша статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі"). При плануванні не можна ділити предмет закупівлі з метою уникнення відкритих торгів (частина сьома статті 2 Закону).
2. Договірні відносини:
* Договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до Цивільного кодексу України (ЦК України) та Господарського кодексу України (ГК України) (частина перша статті 36 Закону).
* Строк договору - час, протягом якого сторони можуть реалізувати права та обов'язки (частина перша статті 631 ЦК України).
* Договір вважається укладеним за умови досягнення згоди щодо всіх істотних умов (частина перша статті 638 ЦК України), до яких входять предмет, ціна та строк дії (частина третя статті 180 ГК України).
* Договір є обов'язковим для виконання сторонами (частина перша статті 629 ЦК України).
3. Строк дії договору не регулюється Законом: Строк дії договору є істотною умовою, що погоджується сторонами і не є предметом регулювання Закону України "Про публічні закупівлі".
4. Бюджетне законодавство: Замовникам слід враховувати норми бюджетного законодавства (зокрема, Бюджетного кодексу України) при укладанні договору, оплата за яким передбачається за рахунок бюджетних коштів.
5. Рекомендації: Ознайомитися з листом Мінекономіки від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт" за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Станишівська сільська рада
<b>
Тема розширена:</b> строки дії договору
<b>Суть питання:</b> Чи можна проводити тендер на закупівлю робіт по будівництву/капітальному ремонту, з укладанням договору на декілька років?Чи термін дії договору на закупівлю буд'якого предмету закупівлі обмежується 1-м роком ? У законі України Про публічні закупівлі не вказані відповідні на дані питання, про те там є п.5 ст.36 в якому вказується що "Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році" що наводить на думку що договір (незалежно від предмету закупівлі)можна укладати терміном лише у 1 рік.
Чи можна проводити тендер на закупівлю робіт по будівництву/капітальному ремонту, з укладанням договору на декілька років?
<b>
Номер відповіді:</b> 793/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Поряд з цим при плануванні закупівель замовник повинен дотримуватись норми частини сьомої статті 2 Закону.
Так, відповідно до частини сьомої статті 2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “
Щодо закупівлі робіт
”.
Крім того, відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень
Цивільного
кодексу України та
Господарського
кодексу України (далі – ЦК України, ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Разом з тим, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що
договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору
. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони
зобов’язані
у будь-якому разі
погодити
предмет, ціну та
строк дії договору.
Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Поряд з цим зазначаємо, що строк дії договору, який є його істотною умовою та погоджується сторонами, не є предметом регулювання Закону.
Водночас замовникам у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України.
Консультація
№ 794/2017
03.08.2017
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки № 794/2017: Суть питання: 1. Чи може комунальне підприємство здійснювати закупівлі без тендеру, якщо вартість предмета закупівлі перевищує 1 млн грн для товарів/послуг та 5 млн грн для робіт, посилаючись на п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»? 2. Чи застосовується п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» при закупівлі товарів/робіт для надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій? Висновки/Відповідь: Закон України “Про публічні закупівлі” регулює закупівлі для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Рекомендується ознайомитися з листами Мінекономіки від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Допорогові закупівлі
Консультація № 794/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 794/2017
Суть питання:
1. Чи може комунальне підприємство здійснювати закупівлі без тендеру, якщо вартість предмета закупівлі перевищує 1 млн грн для товарів/послуг та 5 млн грн для робіт, посилаючись на п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи застосовується п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» при закупівлі товарів/робіт для надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій?
Висновки/Відповідь:
Закон України “Про публічні закупівлі” регулює закупівлі для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Рекомендується ознайомитися з листами Мінекономіки від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КП «Новосілківська керуюча компанія житлово-комунальних послуг»
<b>Суть питання:</b> 1. Чи може Комунальне підприємство «Новосілківська керуюча компанія житлово-комунальних послуг» Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області» здійснювати закупівелі без проведення тендеру (торгів), якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Так як Комунальне підприємство «Новосілківська керуюча компанія житлово-комунальних послуг» Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області» (крім виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, здійснення централізованого водопостачання та водовідведення) ще і надає послуги населенню щодо утримання будинків, споруд та прибудинкових територій - чи при закупівлі товарі (робіт) на такі послуги буде (утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в с. Новосілки) застосовуватися п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»?
Ліцензії виданих Комунальному підприємству «Новосілківська керуюча компанія житлово-комунальних послуг» Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області» - прикріпляємо.
А також детальний опис, що передує відповідним питанням в Листі вих.№68 від 24.05.2017 року - прикріпляємо.
<b>
Номер відповіді:</b> 794/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено листи від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щ
одо здійснення закупівель замовниками
” та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “
Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”.
Консультація
№ 795/2017
03.08.2017
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки № 795/2017 (Щодо закупівлі за зекономлені кошти): Суть питання: Чи можна закупити товар прямим договором за кошти, зекономлені внаслідок проведення тендеру? Де це регламентовано? Висновки/Відповідь: Законодавство у сфері публічних закупівель не містить прямої заборони на укладення прямого договору за зекономлені кошти, отримані в результаті проведення тендеру. Проте, замовнику слід зважати на такі аспекти: * Дотримання річного плану закупівель: Планування закупівель здійснюється відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон). Закупівля за зекономлені кошти має бути відображена у річному плані закупівель. * Вартісні пороги: При здійсненні закупівлі за зекономлені кошти необхідно враховувати вартісні пороги, визначені статтею 3 Закону, для застосування відповідної процедури закупівлі (спрощена закупівля, відкриті торги тощо). * Обґрунтування: Замовник повинен обґрунтувати необхідність та доцільність закупівлі товару за зекономлені кошти, що має бути відображено у відповідних документах. * Принципи закупівель: Закупівля повинна здійснюватися з дотриманням принципів, встановлених статтею 3 Закону, зокрема, принципу максимальної економії та ефективності. Тобто, можливість укладення прямого договору залежатиме від вартості закупівлі та відповідності вимогам Закону. Якщо вартість товару, який планується закупити, не перевищує вартісні пороги для застосування процедури відкритих торгів, і закупівля відображена у річному плані, замовник може здійснити закупівлю шляхом укладення прямого договору, дотримуючись інших принципів та вимог Закону.
Допорогові закупівлі
Консультація № 795/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 795/2017 (Щодо закупівлі за зекономлені кошти)
Суть питання: Чи можна закупити товар прямим договором за кошти, зекономлені внаслідок проведення тендеру? Де це регламентовано?
Висновки/Відповідь:
Законодавство у сфері публічних закупівель не містить прямої заборони на укладення прямого договору за зекономлені кошти, отримані в результаті проведення тендеру. Проте, замовнику слід зважати на такі аспекти:
Тобто, можливість укладення прямого договору залежатиме від вартості закупівлі та відповідності вимогам Закону. Якщо вартість товару, який планується закупити, не перевищує вартісні пороги для застосування процедури відкритих торгів, і закупівля відображена у річному плані, замовник може здійснити закупівлю шляхом укладення прямого договору, дотримуючись інших принципів та вимог Закону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від 194 понтонно-мостовий загін.
<b>Суть питання:</b> Підскажіть будь ласка,чи можна закупити товар прямим договором на зекономлені кошти по тендеру?Де це прописано?
<b>
Номер відповіді:</b> 795/2017
Консультація
№ 788/2017
02.08.2017
Зміна істотних умов договору
Аналіз консультації Мінекономіки № 788/2017: Суть питання: Чи правомірно змінити істотні умови договору на закупівлю вугілля (заміна марок АС та АМ на ДГКО) на підставі п. 3 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", аргументуючи покращенням якості, з урахуванням наявної суперечливої інформації про зольність різних марок вугілля? Висновки/Відповідь: 1. Закон України "Про публічні закупівлі" регулює здійснення закупівель. 2. Мінекономіки вже розглядало питання покращення якості в контексті зміни істотних умов договору про закупівлю у листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 ("Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю"), доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc. 3. Мінекономіки не уповноважене оцінювати правомірність дій замовників у конкретних випадках.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 788/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 788/2017
Суть питання: Чи правомірно змінити істотні умови договору на закупівлю вугілля (заміна марок АС та АМ на ДГКО) на підставі п. 3 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", аргументуючи покращенням якості, з урахуванням наявної суперечливої інформації про зольність різних марок вугілля?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України "Про публічні закупівлі" регулює здійснення закупівель.
2. Мінекономіки вже розглядало питання покращення якості в контексті зміни істотних умов договору про закупівлю у листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 ("Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю"), доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
3. Мінекономіки не уповноважене оцінювати правомірність дій замовників у конкретних випадках.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Горностаївський районний центр по обслуговуванню закладів освіти
<b>
Тема розширена:</b> Чи можливо змінити істотні умови договору
<b>Суть питання:</b> проведено відкриті торги на закупівлю вугілля кам'яного за державні кошти (Ідентифікатор закупівлі: UA-2016-12-14-000326-c на dzo.com.ua).В істотних умовах договору зазначено, що постачальник повинен поставити вугілля кам’яне марок: АС (6-13), АМ (13-25), ДГКО(25-80). У зв'язку з Рішенням Ради Національної Безпеки і Оборони України від 15.03.17року "Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національної безпеки України", яким було вирішено тимчасово припинити переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей та вжито заходи щодо забезпечення безпечного і надійного функціонування паливно - енергетичного комплексу України Постачальник пропонує замінити марки вугілля АС і АМ вугіллям марки ДГКО, посилаючись на ДСТУ 7146-2010 "Вугілля кам'яне та антрацид для побутових потреб" та дані офіційного сайту web- порталу Міністерства Енергетики та Вугільної промисловості України (htt://mpe.kmu.gov.ua); інформаційний посібник "Вугілля України. Класифікація, генетичні та технологічні властивості і якість" Міністерства вугільної промисловості України та Держстандарту України», де основним показником якості вугілля є зольність. На підставі ДСТУ 7146-2010 зольність на сухий стан палива вугілля марки АС(6-13) складає до 19%, марки АМ(13-25) - до 16%, марки ДГКО(25-80) – до 12%, тобто марка вугілля ДГКО має вищий тепловий ефект. Відповідно, за показником зольності, якість марки вугілля ДГКО краща, тому заміна вугілля марок АС і АМ на вугілля марки ДГКО є покращенням якості предмета закупівлі відповідно до пп.3п.4 статті 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" та не суперечить умовам договору. Але, відповідно до «Сертифікатів генетичних, технологічних та якісних характеристик» наданих постачальником, зольність на сухий стан палива вугілля марки АС(6-13) складає 11,5%, марки АМ(13-25) - 9,4%, марки ДГКО(25-80) –9,8%.
Чи буде правомірно прийняти рішення комунальною установою "Горностаївський районний центр по обслуговуванню закладів освіти" змінити істотні умови договору на закупівлю вугілля кам’яного за державні кошти відповідно до пп.3п.4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" та вважати дані посилання постачальника на певні джерела як документальне підтвердження.
<b>
Номер відповіді:</b> 788/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “
Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю
”, у якому розглянуто у тому числі питання покращення якості.
При цьому до компетенцї Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадких.
Новина
№ 3304-06/26774-06
02.08.2017
Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)
Мінекономрозвитку надало роз'яснення щодо здійснення закупівель за окремими частинами предмета закупівлі (лотами) згідно із Законом України "Про публічні закупівлі". Роз'яснено питання визначення частин предмета закупівлі, де замовник самостійно визначає лоти, керуючись вимогами Закону та наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. Також, звернено увагу, що замовник може визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749. У листі також роз'яснено порядок подання пропозицій за лотами, застосування пункту 10 частини першої статті 17 Закону (щодо наявності антикорупційної програми у учасника при закупівлі від 20 млн грн), відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися частково (за лотом) та укладення договору про закупівлю. Підкреслено, що договір про закупівлю укладається за результатом процедури закупівлі із переможцем за кожним лотом окремо, але можливе укладання одного договору з одним переможцем за всіма лотами, якщо це передбачено тендерною документацією. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр Стародубцев зазначив, що листи міністерств мають рекомендаційний характер.
Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)
Документ № 3304-06/26774-06Огляд:
Мінекономрозвитку надало роз'яснення щодо здійснення закупівель за окремими частинами предмета закупівлі (лотами) згідно із Законом України "Про публічні закупівлі". Роз'яснено питання визначення частин предмета закупівлі, де замовник самостійно визначає лоти, керуючись вимогами Закону та наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. Також, звернено увагу, що замовник може визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749.
У листі також роз'яснено порядок подання пропозицій за лотами, застосування пункту 10 частини першої статті 17 Закону (щодо наявності антикорупційної програми у учасника при закупівлі від 20 млн грн), відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися частково (за лотом) та укладення договору про закупівлю. Підкреслено, що договір про закупівлю укладається за результатом процедури закупівлі із переможцем за кожним лотом окремо, але можливе укладання одного договору з одним переможцем за всіма лотами, якщо це передбачено тендерною документацією. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр Стародубцев зазначив, що листи міністерств мають рекомендаційний характер.
У листі також роз'яснено порядок подання пропозицій за лотами, застосування пункту 10 частини першої статті 17 Закону (щодо наявності антикорупційної програми у учасника при закупівлі від 20 млн грн), відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися частково (за лотом) та укладення договору про закупівлю. Підкреслено, що договір про закупівлю укладається за результатом процедури закупівлі із переможцем за кожним лотом окремо, але можливе укладання одного договору з одним переможцем за всіма лотами, якщо це передбачено тендерною документацією. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку України Олександр Стародубцев зазначив, що листи міністерств мають рекомендаційний характер.
Повний текст документа:
1. Щодо визначення частин предмета закупівлі.
2. Щодо подання пропозицій за лотами.
3. Щодо застосування пункту 10 частини першої статті 17 Закону.
4. Щодо відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися частково (за лотом).
5. Щодо укладення договору про закупівлю.
--- Документ: 2be4f6c5-1275-4f00-ab21-9de5af54c7c0.pdf ---
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
(Мінекономрозвитку України)
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. 253-93-94, факс 226-31-81
Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596
№__________ На № __________ від _________
Щодо здійснення закупівель за
окремими частинами предмета
закупівлі (лотами)
Органи державної влади,
органи місцевого самоврядування,
установи, організації, підприємства та
інші суб'єкти сфери публічних закупівель
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на численні звернення
суб'єктів сфери публічних закупівель щодо застосування законодавства повідомляє.
Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та
економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення
потреб держави та територіальної громади.
Щодо визначення частин предмета закупівлі
Відповідно до пункту 37 частини першої статті 1 Закону частина предмета
закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку
в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні
пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури
закупівлі.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом
Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 1 Розділу II "Визначення предмета закупівлі товарів і послуг"
Порядку, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з
пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного
2
класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого
наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015
року № 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої
цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи
послуги.
При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі
(лоти) за показниками четвертої — восьмої цифр Єдиного закупівельного словника,
а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт
або надання послуг (абзац четвертий пункту 1 розділу II Порядку).
Разом з тим зазначаємо, що у розумінні Закону обсяг та кількість є тотожними
Поняттями.
Таким чином, за обсягом, номенклатурою та місцем замовник може
визначити окремі частини (лоти) предмета закупівлі як товарів, так і послуг або
робіт.
Ураховуючи викладене, визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів)
в межах єдиної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно, керуючись
вимогами Закону та розділу II Порядку та є правом, а не обов'язком замовника.
Щодо подання пропозицій за лотами
Частиною другою статті 22 Закону встановлено, що тендерна документація
повинна містити, зокрема, інструкцію з підготовки тендерних пропозицій; опис
окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути
подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні
пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота).
Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція -
пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає
замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Крім того, відповідно до частини першої статті 25 Закону оцінка тендерних
пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі
критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та
шляхом застосування електронного аукціону.
З огляду на викладене, у разі якщо замовником визначено предмет закупівлі без
поділу його на частини (лоти), тендерна пропозиція подається учасником процедури
3
закупівлі в електронному вигляді через електронну систему закупівель відповідно до
вимог тендерної документації щодо такого предмета закупівлі.
У випадку, якщо замовником здійснюється закупівля за визначеними окремими
частинами предмета закупівлі (лотами), тендерна пропозиція подається учасником
процедури закупівлі в електронному вигляді через електронну систему закупівель
відповідно до вимог тендерної документації щодо окремої частини предмета закупівлі
(лота).
Поряд з цим виходячи зі змісту статей 22, 25 та 28 Закону, розгляд та оцінка
тендерних пропозицій здійснюється щодо кожної частини предмета закупівлі (лота)
окремо.
При цьому замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо тендерна
пропозиція не відповідає умовам тендерної документації згідно зі статтею 30 Закону.
Щодо застосування пункту 10 частини першої статті 17 Закону
Тендерна документація повинна містити зокрема вимоги, встановлені
статтею 17 Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників
установленим вимогам згідно із законодавством.
У свою чергу, відповідно до пункту 10 частини першої статті 17 Закону
замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі
та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо юридична
особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з
реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів),
послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень.
З огляду на викладене, у разі якщо юридична особа є учасником процедури
закупівлі, вартість якої дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень, не має
антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми,
замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та
зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника.
Щодо відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися
частково (за лотом)
Відповідно до частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги у
випадках, встановлених у цій статті Закону. При цьому торги може бути відмінено
частково (за лотом).
4
Згідно частини другої статті 31 Закону замовник має право визнати торги
такими, що не відбулися, у випадках, встановлених у цій статті Закону. Замовник
має право визнати торги такими, що не відбулися частково (за лотом).
Таким чином, якщо за лотом(ами) торги відмінено або визнано такими, що не
відбулися, та у разі необхідності здійснення нової закупівлі, замовник здійснює таку
закупівлю, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.
Так, у разі якщо вартість закупівлі є меншою відповідних вартісних меж,
визначених в статті 2 Закону, замовник здійснює таку закупівлю без застосування
процедур, передбачених статтею 12 Закону.
Водночас, у разі якщо вартість таких закупівель є меншою за вартість, що
встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники
повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених
цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою
відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт
для укладення договору.
Щодо укладення договору про закупівлю
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю -
договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення
процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття
права власності на товари.
Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про
закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами
аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або
ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови
договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання
зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною
четвертою статті 36 Закону.
Водночас, оскільки Законом передбачена можливість здійснювати закупівлі
за окремими частинами предмета закупівлі (лотами), договір про закупівлю
укладається за результатом процедури закупівлі із переможцем за кожним
лотом окремо. У разі якщо переможцем за всіма лотами є один і той
самий суб'єкт, замовник може укласти один договір про закупівлю за умови,
5
що така можливість була передбачена тендерною документацією та проектом
договору.
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права,
носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
Директор департаменту
регулювання публічних закупівель
Мінекономрозвитку України Олександр СТАРОДУБЦЕВ
Меркушева Я.А. 596-67-31
Консультація
№ 781/2017
01.08.2017
Інше
Консультація Мінекономіки № 781/2017: Суть питання: Чи повинно комунальне підприємство ("Підприємство"), яке є вигодонабувачем за договором управління майном, проводити закупівлю робіт з реконструкції (8 млн грн), якщо платником за договором з підрядником виступає управитель ("Товариство"), але роботи фінансуються за рахунок вигоди Підприємства від управління майном? Висновки/Відповідь: Згідно з відповіддю на аналогічне питання (запит 455/2017), розміщеною на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=56f36f3c-07f7-427a-a71e-ce2e13d7e41d&lang=uk-UA
Інше
Консультація № 781/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 781/2017
Суть питання: Чи повинно комунальне підприємство ("Підприємство"), яке є вигодонабувачем за договором управління майном, проводити закупівлю робіт з реконструкції (8 млн грн), якщо платником за договором з підрядником виступає управитель ("Товариство"), але роботи фінансуються за рахунок вигоди Підприємства від управління майном?
Висновки/Відповідь:
Згідно з відповіддю на аналогічне питання (запит 455/2017), розміщеною на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=56f36f3c-07f7-427a-a71e-ce2e13d7e41d&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Харківський міський центр нерухомості"
<b>
Тема розширена:</b> необхідність проведення процедур закупівлі
<b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство "Харківський міський центр нерухомості" (далі - Підприємство) створене Харківькою міською радою, яка володіє більшістю - 100% голосів. Основний вид діяльності - управління комунальним майном. Підприємством як установником управління укладено договір управління нерухомим майном з Товариством як управтителем. Вигода від управління майном належить Підприємству. Підприємство та Товариство мають намір здійснити реконструкцію майна в рамках договору управління за рахунок вигоди від управління майном (тобто за рахунок коштів Підприємства), вартість будівельних робіт 8 млн. грн. Стороною по договору і платником буде виступати Товариство. Чи потрібно Підприємству проводити процедури закупівлі.
<b>
Номер відповіді:</b> 781/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 455/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=56f36f3c-07f7-427a-a71e-ce2e13d7e41d&lang=uk-UA