<b>Запит від:</b> Запит від АТ "НАЕК "Енергоатом" <b> Тема розширена:</b> Оприлюднення інформації про договір про закупівлю, укладений відповідно до 13 пункту Особливостей <b>Суть питання:</b> Згідно з «Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Особливості), на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178, у разі укладення договору про закупівлю відповідно до 13 пункту Особливостей замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту (далі – Обґрунтування). Разом з тим у разі укладення договору про закупівлю з підстав, визначених у підпунктах 13, 15, 17, 18, 20, 21 пункту 13 Особливостей, замовник не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору розміщує в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також отриманий від Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, ДСНС, вищих військових навчальних закладів запит – у разі укладення договору про закупівлю відповідно до підпункту 21 цього пункту, що автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель через 90 днів з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні. Просимо надати роз’яснення стосовно розміщення Обґрунтування у випадку укладення договору про закупівлю відповідно до вищезазначених підпунктів пункту 13 Особливостей, а саме – замовник повинен оприлюднити Обґрунтування разом із звітом про договір про закупівлю чи воно розміщується ним в електронній системі закупівель разом із договором про закупівлю та додатками до нього й оприлюднюється в електронній системі закупівель через 90 днів з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні? <b> Номер відповіді:</b> 463/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповіді на питання містяться в листах від 15.07.2024 №3323-04/50395-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо права здійснювати закупівлю без відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару; щодо змін до Особливостей, які набирають чинності з 1 вересня 2024 року) та від 30.08.2024 № 3323-04/64919-06 "Щодо змін до Особливостей, які набирають чинності з 1 вересня 2024 року" , що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти Дубенської міської ради <b> Тема розширена:</b> Визначення очікуваної ціни по споживчих товарах (продукти харчуваннч) на ринку, визначення ціни за одиницю товару <b>Суть питання:</b> 1. Яким документом (інформацією) повинен керуватися Замовник при визначенні очікуваної ціни на закупівлю товару (продуктів харчування)? 2. Яким чином розраховувати очікувану ціну за одиницю товару (продуктів харчування), не лише на 1 поставку поточного місця а на всю річну потребу Замовника? <b> Номер відповіді:</b> 464/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу повідомляємо, що питання щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі розглянуті у запитах №№ 938/2022, 377/2023,  1235/2022, 38/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю " Мірас-Медікал" <b> Тема розширена:</b> Умови в договорах в ЗЦП, які зменшують конкуренцію. <b>Суть питання:</b> ТОВ « Мірас- Медікал» ( код 39342750), що є імпортером виробів медичного призначення, приймаючи участь в ЗЦП зіштовхнулися з деякими умовами в договорах, які зменшують конкуренцію, обмежують кількість учасників і відповідно призводять до постачання товару по завищеним цінам. Просимо розглянути та прийняти до уваги!!! <b> Номер відповіді:</b> 459/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених Законом. Основні функції Мінекономіки визначено статтею 9 Закону. Так, відповідно до пункту 12 частини першої статті 9 Закону з метою надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу у мережі Інтернет за адресою: www.me.gov.ua у підрубриках “Узагальнені відповіді” рубрики “Публічні закупівлі” розділу “Діяльність” розміщено листах від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 “Щодо застосування електронних каталогів”, від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі”, що знаходиться за посиланням: https://is.gd/Rpgx6m , http://surl.li/eurzdl , http://surl.li/jgcoul , http://surl.li/vyhnyl ,  які містить інформацію щодо здійснення закупівлі товарів з використанням електронного каталогу та моніторингу закупівель. Водночас пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, зокрема, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення встановлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, з питання здійснення контролю слід звертатися до Держаудитслужби. У свою чергу, порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (зі змінами) (далі – Порядок). Порядок визначає структуру, механізм формування, використання електронного каталогу в електронній системі закупівель, у тому числі питання адміністрування, надання доступу та правил здійснення закупівель через електронний каталог. Водночас відповідно допункту 16 Порядку адміністратор здійснює формування та супроводження електронного каталогу шляхом створення в ньому категорій та специфікацій товару, а також організовує та проводить відбір учасників до електронного каталогу шляхом їх кваліфікації (далі - кваліфікація до електронного каталогу). Поряд з цим адміністратором електронного каталогу згідно з Законом та Порядком є централізовані закупівельні організації (далі – ЦЗО), що забезпечують формування та супроводження електронного каталогу в електронній системі закупівель на підставі укладеного договору з адміністратором електронної системи закупівель. Наразі адміністрування електронних каталогів здійснюють для медичних виробів та лікарських засобів - ДП “Медичні закупівлі України”, що визначено ЦЗО відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 № 1093, тому з питань, що виникають з приводу формування електронного каталогу, необхідно звертатися до зазначеного ЦЗО.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Жовтневе трамвайне депо" <b> Тема розширена:</b> Обов'язковість заповнення нового електронного поля електронної тендерної документації "Умови поставки" <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство «Жовтневе трамвайне депо» (далі – Підприємство) є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та проводить закупівлі із використанням електронної системи Prozorro. Нещодавно електронну тендерну документацію в системі Prozorro було доповнено додатковим полем «Умови поставки». Підприємство звернулось до електронних майданчиків з питанням щодо обов’язковості заповнення поля «Умови поставки» та отримало відповідь, що дане поле є опціональним та за потреби може бути вимкнене. Підприємством за результатами проведення закупівель укладаються договори, в яких визначено такі умови поставки товару: «поставка Товару здійснюється Постачальником на підставі заявки Покупця, за власний рахунок Постачальника, протягом 5 (п’яти) календарних днів з моменту отримання заявки Покупця на конкретну партію Товару. Строк поставки конкретної партії товару може бути змінено за письмовим погодженням сторін шляхом укладання відповідної додаткової угоди до даного договору. Постачальник протягом дії договору гарантує та бере на себе зобов’язання на вимогу Покупця здійснити, при необхідності, поставку Товару в розмірі до 100 % (включно) від загальної кількості товару, зазначеного у договорі, на підставі заявки Покупця у визначеному договором порядку.». Таким чином, Підприємство здійснює замовлення товару партіями, які у відсотковому відношенні до загальної кількості товару за договором можуть бути різними. У той же час полем електронної системи «Умови поставки» для повторюваних поставок (поставок партіями) пропонується визначити розмір поставки у відсотковому відношенні до загальної кількості товару за договором та визначити кількість таких поставок. У зв’язку із особливістю виду діяльності Підприємства (міський електротранспорт) на момент проведення закупівлі точно визначити розмір партій товару за договором неможливо, потреби у запасних частинах до транспортних засобів, інших товарно-матеріальних цінностях не є фіксованими, прогнозованими та можуть відрізнятися за обсягами протягом строку дії договору. На підставі вищезазначеного просимо надати роз’яснення: 1) Чи є обов’язковим заповнення поля електронної тендерної документації «Умови поставки»? Якщо дане поле є опціональним, то чи можна його вимкнути без заповнення? <b> Номер відповіді:</b> 460/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 462/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8360458-e39a-44e0-9b9e-49577a176bae&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство «Тролейбусне депо №2» <b> Тема розширена:</b> Обов'язковість заповнення нового електронного поля електронної тендерної документації "Умови поставки" <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство «Тролейбусне депо №2» (далі – Підприємство) є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та проводить закупівлі із використанням електронної системи Prozorro. Нещодавно електронну тендерну документацію в системі Prozorro було доповнено додатковим полем «Умови поставки». Підприємство звернулось до електронних майданчиків з питанням щодо обов’язковості заповнення поля «Умови поставки» та отримало відповідь, що дане поле є опціональним та за потреби може бути вимкнене. Підприємством за результатами проведення закупівель укладаються договори, в яких визначено такі умови поставки товару: «поставка Товару здійснюється Постачальником на підставі заявки Покупця, за власний рахунок Постачальника, протягом 5 (п’яти) календарних днів з моменту отримання заявки Покупця на конкретну партію Товару. Строк поставки конкретної партії товару може бути змінено за письмовим погодженням сторін шляхом укладання відповідної додаткової угоди до даного договору. Постачальник протягом дії договору гарантує та бере на себе зобов’язання на вимогу Покупця здійснити, при необхідності, поставку Товару в розмірі до 100 % (включно) від загальної кількості товару, зазначеного у договорі, на підставі заявки Покупця у визначеному договором порядку.». Таким чином, Підприємство здійснює замовлення товару партіями, які у відсотковому відношенні до загальної кількості товару за договором можуть бути різними. У той же час полем електронної системи «Умови поставки» для повторюваних поставок (поставок партіями) пропонується визначити розмір поставки у відсотковому відношенні до загальної кількості товару за договором та визначити кількість таких поставок. У зв’язку із особливістю виду діяльності Підприємства (міський електротранспорт) на момент проведення закупівлі точно визначити розмір партій товару за договором неможливо, потреби у запасних частинах до транспортних засобів, інших товарно-матеріальних цінностях не є фіксованими, прогнозованими та можуть відрізнятися за обсягами протягом строку дії договору. На підставі вищезазначеного просимо надати роз’яснення: 1) Чи є обов’язковим заповнення поля електронної тендерної документації «Умови поставки»? Якщо дане поле є опціональним, то чи можна його вимкнути без заповнення? <b> Номер відповіді:</b> 461/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 462/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8360458-e39a-44e0-9b9e-49577a176bae&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство «Салтівське трамвайне депо» <b> Тема розширена:</b> Обов'язковість заповнення нового електронного поля електронної тендерної документації "Умови поставки" <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство «Салтівське трамвайне депо» (далі – Підприємство) є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та проводить закупівлі із використанням електронної системи Prozorro. Нещодавно електронну тендерну документацію в системі Prozorro було доповнено додатковим полем «Умови поставки». Підприємство звернулось до електронних майданчиків з питанням щодо обов’язковості заповнення поля «Умови поставки» та отримало відповідь, що дане поле є опціональним та за потреби може бути вимкнене. Підприємством за результатами проведення закупівель укладаються договори, в яких визначено такі умови поставки товару: «поставка Товару здійснюється Постачальником на підставі заявки Покупця, за власний рахунок Постачальника, протягом 5 (п’яти) календарних днів з моменту отримання заявки Покупця на конкретну партію Товару. Строк поставки конкретної партії товару може бути змінено за письмовим погодженням сторін шляхом укладання відповідної додаткової угоди до даного договору. Постачальник протягом дії договору гарантує та бере на себе зобов’язання на вимогу Покупця здійснити, при необхідності, поставку Товару в розмірі до 100 % (включно) від загальної кількості товару, зазначеного у договорі, на підставі заявки Покупця у визначеному договором порядку.». Таким чином, Підприємство здійснює замовлення товару партіями, які у відсотковому відношенні до загальної кількості товару за договором можуть бути різними. У той же час полем електронної системи «Умови поставки» для повторюваних поставок (поставок партіями) пропонується визначити розмір поставки у відсотковому відношенні до загальної кількості товару за договором та визначити кількість таких поставок. У зв’язку із особливістю виду діяльності Підприємства (міський електротранспорт) на момент проведення закупівлі точно визначити розмір партій товару за договором неможливо, потреби у запасних частинах до транспортних засобів, інших товарно-матеріальних цінностях не є фіксованими, прогнозованими та можуть відрізнятися за обсягами протягом строку дії договору. На підставі вищезазначеного просимо надати роз’яснення: 1) Чи є обов’язковим заповнення поля електронної тендерної документації «Умови поставки»? Якщо дане поле є опціональним, то чи можна його вимкнути без заповнення? <b> Номер відповіді:</b> 462/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в листі від 03.09.2024 № 3323-04/65721-06 "Щодо технічної реалізації кваліфікаційних критеріїв в ЕСЗ та питання аномально низької ціни" (1.Щодо технічної реалізації кваліфікаційних критеріїв в ЕСЗ) розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d49b00d4-ae31-475c-9594-be61ee786526&lang=uk-UA Принагідно інформуємо, що питання технічної реалізації умов поставки висвітлене на Prozorro Інфобокс, яке адмініструє ДП Прозорро, за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/zapovnennya-umovi-postavki-u-konkurentnih-zakupivlyah У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонується звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

Запит від: ТОВ"Радник" Тема розширена: Щодо проведення аналізу цін на матеріальні ресурси замовника Суть: Просимо надати роз’яснення щодо застосування вимог законодавства стосовно проведення аналізу цін на матеріальні ресурси під час закупівлі робіт. Комунальне підприємство як замовник планує укласти прямий договір підряду на виконання робіт на підставі одного з винятків, передбачених пунктом 13 Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178. На відповідні роботи замовник має розроблену та затверджену проєктну документацію. Водночас усі матеріальні ресурси, необхідні для виконання робіт, планується передати підряднику замовником. Такі матеріали вже перебувають на складі комунального підприємства та були придбані у 2025 році для поповнення складських запасів, а не спеціально для реалізації зазначеного об’єкта чи заходу. Вартість придбання цих матеріалів документально підтверджена. З урахуванням вимог постанови КМУ від 19.11.2025 № 1512 та кошторисних норм України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси», затверджених наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591, просимо роз’яснити: 1. Чи необхідно проводити аналіз цін на матеріальні ресурси, які були раніше придбані замовником, перебувають на його складі та передаватимуться підряднику для виконання робіт? 2. Якщо такий аналіз необхідний, хто саме повинен його проводити — замовник чи підрядник, враховуючи, що проєктна документація вже розроблена замовником, а матеріальні ресурси належать замовнику? 3. На якому етапі має проводитися такий аналіз: під час формування та погодження договірної ціни перед укладенням прямого договору, під час виконання договору чи на іншому етапі? 4. Яку вартість зазначених матеріалів необхідно враховувати у розрахунках договірної ціни: фактичну (історичну) вартість їх придбання у 2025 році чи поточну вартість, визначену за результатами аналізу цін на дату формування договірної ціни? 5. Чи повинні матеріальні ресурси замовника включатися до звіту про результати проведення аналізу цін на матеріальні ресурси та інших розрахунків договірної ціни, якщо їх вартість не підлягатиме оплаті підряднику, оскільки такі матеріали надаються замовником? Відповідь на запит 379/2026 Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06 “Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F66969-06 Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460  (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві та у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому з питань, що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану" слід звертатись до Мінрозвитку як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ціноутворення у будівництві. Номер відповіді: 379/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06 “Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F66969-06 Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460  (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві та у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому з питань, що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану" слід звертатись до Мінрозвитку як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ціноутворення у будівництві. --- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F66969-06) --- Тема: Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 Відповідь: Перейти до основного вмісту Державні сайти Інфо-ресурси Eng Версія для слабозорих Про нас Діяльність Бізнесу Громадянам Пошук Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Узагальнені відповіді Узагальнені відповіді Пошук документів Введіть текст для пошуку в документах. Для більш точного пошуку використовуйте додаткові фільтри. Введіть текст для пошуку в документах Шукати Очистити 21.07.2026 Документ Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 Номер: 3323-04/66969-06 Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 Завантажити файли 1 Підписка на новини Залиште адресу електронної пошти, щоб своєчасно отримувати важливі новини та офіційні повідомлення. E-mail* Підписатись Версія для слабозорих Попередня версія сайту Мапа сайту Електронне звернення Статистика Що нового на сайті Телефон кореспонденції (044) 200-47-53 Електронна пошта meconomy@me.gov.ua Адреса 01008, Україна, м. Київ, вул. М.Грушевського, 12/2 Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International. Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на me.gov.ua в незалежності від повного або часткового використання матеріалів. Створено за підтримки --- Документ: https://me.gov.ua/download/adae69d5-24be-44e3-b489-0d296f38e1c7/file.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ Мінрозвитку пр-т Берестейський, 14, м. Київ, 00015, тел.: (044) 351-40-96, (044) 351-41-71, (044) 351-48-20, E-mail: post@mindev.gov.ua, сайт: mindev.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37472062 від ___________ 20__ р. № _______ На № __________ від ___________ 20__ р. Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Міністерство розвитку громад та територій України розглянуло лист Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 28.05.2026 № 3323-04/50046-03 щодо надання роз’яснень стосовно дії постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану». За результатами розгляду в межах компетенції повідомляємо наступну інформацію. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України встановлено Законом України «Про центральні органи виконавчої влади». Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану» (далі – Постанова № 1512) розроблено та затверджено наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591 кошторисні норми України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси» (далі – Настанова № 591), які встановлюють порядок проведення аналізу цін на матеріальні ресурси під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин (окрім визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування), що здійснюється із залученням ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н6R%CUH44}cHLО Дійсний з 02.02.2026 12:04:00 по 02.02.2027 12:04:00 19026/28/10-26 від 16.07.2026 бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії. Постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 № 526 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512» (далі – Постанова № 526) затверджено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512, які уточнюють механізм проведення аналізу цін на матеріальні ресурси. 1. Чи поширюється дія постанови № 1512 на визначення вартості капітального ремонту вулиць і доріг міста? Положення Постанови № 1512 застосовуються з дня її опублікування (з 25.11.2025, а зміни до неї, внесені Постановою № 526 з 29.04.2026) та діють протягом 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Положення Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, поширюються при визначенні вартості об’єктів будівництва, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, з наступних видів робіт/послуг: - нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин; - нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування. 2. Чи поширюються норми постанови № 1512 (з урахуванням змін 2026 року) на послуги з поточного ремонту будівель? Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про архітектурну діяльність» та ДБН А.2.2-3- 2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» будівництво – це нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта будівництва. Виходячи з положень зазначених законодавчих та нормативних документів поточний ремонт будівель і споруд не відноситься до виду будівництва, у зв’язку з цим законодавчі та нормативні документи, що діють для будівництва, у тому числі положення Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, до поточного ремонту не застосовуються. Вартість поточного ремонту (крім автомобільних доріг загального користування) має визначатися на підставі обґрунтованих трудових та матеріально-технічних ресурсів та їх вартості, обчисленої у поточному рівні цін. В окремих обґрунтованих випадках центральний орган виконавчої влади, до сфери діяльності якого належать відповідні об’єкти, або замовник (розпорядник коштів) розпорядчим документом за відповідним обґрунтуванням ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н6R%CUH44}cHLО Дійсний з 02.02.2026 12:04:00 по 02.02.2027 12:04:00 19026/28/10-26 від 16.07.2026 може поширити дію окремих положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 р. № 281 (далі – Настанова № 281). У разі прийняття рішення щодо поширення дії Настанови № 281 на поточний ремонт у розпорядчому документі можуть бути зазначені відповідні особливості, зокрема щодо показників кошторисного прибутку, загальновиробничих та адміністративних витрат тощо. Вартість поточного ремонту в окремих обґрунтованих випадках може визначатися на підставі відповідних ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи, за умов відповідності технології, складу робіт, що виконуються, та витрат ресурсів, врахованих зазначеними нормами. 3. Чи застосовуються норми Настанови № 281 при закупівлі послуг з поточного ремонту будівель? Згідно з пунктом 1.1 Настанови № 281 визначені основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування. З огляду на це Настанова № 281 не розповсюджується на поточний ремонт будівель. Водночас замовник може добровільно прийняти рішення щодо поширення дії норм Настанови № 281 у тому числі на поточний ремонт будівель. Це має бути затверджено внутрішнім офіційним розпорядчим документом замовника із детальним обґрунтуванням. 4. Чи терміни “матеріали” та “матеріальні ресурси”, використані у постанові № 1512, охоплюють не лише будівельні матеріали у вузькому розумінні, а й обладнання (устаткування), вироби та інші матеріальні ресурси, вартість яких включається до договірної ціни робіт відповідно до кошторисної документації? Настановою № 591 визначено, що матеріальні ресурси – матеріали, вироби і комплекти, необхідні для будівництва (крім обладнання). 5. Чи поширюється дія постанови № 1512 на договірні ціни подані під час відкритих торгів в тому числі до початку функціонування бази даних цін? У разі, якщо на дату набрання чинності Постановою № 526, замовником ще не розпочато процедуру публічних закупівель, умови проектів договорів підряду мають враховувати вимоги Постанови № 526 щодо: - підтвердження підрядниками фактично нарахованого рівня заробітної плати та надання відповідної довідки; - компенсації замовником фактично нарахованої заробітної плати робітників-будівельників і монтажників, а також робітників, зайнятих на ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н6R%CUH44}cHLО Дійсний з 02.02.2026 12:04:00 по 02.02.2027 12:04:00 19026/28/10-26 від 16.07.2026 керуванні і обслуговуванні будівельних машин та механізмів, на такому об’єкті, у межах ліміту коштів на виплату заробітної плати, передбаченого договірною ціною до договору; - необхідності здійснення підрядником аналізу цін на етапі взаєморозрахунків, у разі якщо договір укладається за динамічною ціною. У разі, якщо на дату набрання чинності Постановою № 526, замовником розпочато процедуру публічних закупівель, замовник може прийняти рішення про необхідність передбачення в проектах договорів підряду умов наведених вище. 5.1 Чи вправі замовник досліджувати на етапі розгляду пропозиції учасника відкритих торгів з особливостями, ціни на матеріальні ресурси викладені у складеній учасником (підрядником) договірній ціні на предмет їх відповідності середнім цінам по регіону? Наразі відсутні обмеження щодо замовника в частині виконання аналізу цін на матеріальні ресурси на етапі розгляду пропозицій відкритих торгів з особливостями. 6. Чи є правомірною вимога замовника про надання довідки та підтвердження повної відповідності сум заробітної плати, відображених в актах виконаних робіт, фактично виплаченій заробітній платі, з урахуванням положень пункту 5 Постанови № 1512? Відповідно до пункту 6.20.3 Зміни № 6 до кошторисних норм України у будівництві «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Мінрозвитку від 08.06.2026 № 1069, встановлено зокрема, що у разі потреби в актах приймання виконаних будівельних робіт здійснюється уточнення суми заробітної плати робітників шляхом порівняння фактично нарахованої заробітної плати робітників за період виконання робіт, зазначений у попередньому акті приймання виконаних будівельних робіт, відповідно до довідки про фактичний рівень заробітної плати робітників, та сумою відповідної кошторисної заробітної плати робітників, зазначеної в попередньому акті приймання виконаних будівельних робіт (при цьому отримання від’ємного значення різниці зменшує, а позитивного – збільшує вартість поточного акта приймання виконаних будівельних робіт).» Тобто підрядник надає довідку про фактично нараховану заробітну плату і в разі, якщо нормативно визначена заробітна плата у акті відрізняється від фактичної, її корегують відповідно до суми, зазначеної у довідці. 7. Як правильно застосовувати вимоги у випадках, коли частина виконаних робіт, з огляду на технологічний процес, не включається до актів 3 виконаних робіт поточного місяця, хоча заробітна плата працівникам за ці роботи вже фактично виплачена, а відповідні обсяги робіт будуть відображені в актах наступних звітних періодів? ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н6R%CUH44}cHLО Дійсний з 02.02.2026 12:04:00 по 02.02.2027 12:04:00 19026/28/10-26 від 16.07.2026 Довідка за фактично виплачену заробітну плату до актів виконаних робіт форми № КБ-2в надається за період в якому були виконані роботи, що включені до такого акту. Заступник Міністра Наталія КОЗЛОВСЬКА Руслан Метіль 351 46 80 ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н6R%CUH44}cHLО Дійсний з 02.02.2026 12:04:00 по 02.02.2027 12:04:00 19026/28/10-26 від 16.07.2026 --- Документ: https://me.gov.ua/download/a33d1d8f-64fc-4430-90c3-a4ea8897feb4/file.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, інформує. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. З 25.11.2025 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України “Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану” від 19.11.2025 № 1512 (далі – постанова № 1512), головним розробником та ініціатором внесення змін до якої є Міністерство розвитку громад та територій України (далі - Мінрозвитку). У зв’язку з надходженням запитів суб'єктів сфери публічних закупівель до Уповноваженого органу, Мінекономіки листом від 28.05.2026 № 3323-04/50046-03, що додається, звернулося до Мінрозвитку за інформацією щодо застосування постанови № 1512. Мінрозвитку листом від 16.07.2026 № 19026/28/10-26, що додається, надало роз’яснення стосовно дії постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512 “Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану”. Принагідно повідомляємо, що листом від 23.06.2026 № 10781/28/14-26, що додається, Мінрозвитку були також надані роз’яснення положень постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512 “Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану” зі змінами. Додатки: на 21 арк. в 1 прим. Заступник директора департаменту ‒ начальник управління сфери публічних закупівель Михайло МОХНЯ Інна НОВГОРОДСЬКА, 596-68-46 --- Документ: https://me.gov.ua/download/bdace0ca-9db7-4df9-9aab-f6e5413784e0/file.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № __________від __________ Міністерство розвитку громад та територій України Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України у зв’язку з надходженням запитів до Уповноваженого органу щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 “Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану” (далі - постанова № 1512), звертається з наступним. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Мінекономіки як Уповноважений орган з питань публічних закупівель здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Законом, зокрема надає безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель та узагальненні відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу у мережі Інтернет за адресою: www.me.gov.ua. Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві та у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. При цьому Мінрозвитку відповідно до покладених на нього завдань, здійснює забезпечення формування державної політики, зокрема у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а також здійснює забезпечення технічного регулювання у сфері, зокрема будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури. З огляду на зазначене, з метою подальшого інформування суб’єктів сфери публічних закупівель, просимо надати роз'яснення щодо питань застосування постанови № 1512, з урахуванням питань, порушених у запитах: 1. Чи поширюється дія постанови № 1512 на визначення вартості капітального ремонту вулиць і доріг міста? 2. Чи поширюються норми постанови № 1512 (з урахуванням змін 2026 року) на послуги з поточного ремонту будівель? 3. Чи застосовуються норми Настанови з визначення вартості будівництва, затверджені наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 “Про затвердження кошторисних норм України у будівництві” при закупівлі послуг з поточного ремонту будівель? 4. Чи терміни “матеріали” та “матеріальні ресурси”, використані у постанові № 1512, охоплюють не лише будівельні матеріали у вузькому розумінні, а й обладнання (устаткування), вироби та інші матеріальні ресурси, вартість яких включається до договірної ціни робіт відповідно до кошторисної документації? 5. Чи вправі замовник досліджувати на етапі розгляду пропозиції учасника відкритих торгів з особливостями, ціни на матеріальні ресурси викладені у складеній учасником (підрядником) договірній ціні на предмет їх відповідності середнім цінам по регіону та чи поширюється дія постанови № 1512 на договірні ціни подані під час відкритих торгів в тому числі до початку функціонування бази даних цін? 6. Чи є правомірною вимога замовника про надання довідки та підтвердження повної відповідності сум заробітної плати, відображених в актах виконаних робіт, фактично виплаченій заробітній платі, з урахуванням положень пункту 5 постанови №1512? 7. Як правильно застосовувати вимоги у випадках, коли частина виконаних робіт, з огляду на технологічний процес, не включається до актів виконаних робіт поточного місяця, хоча заробітна плата працівникам за ці роботи вже фактично виплачена, а відповідні обсяги робіт будуть відображені в актах наступних звітних періодів? Враховуючи викладене та з метою підготовки узагальненої відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства просимо надати відповідну інформацію у короткі терміни. Заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Анна АРТЕМЕНКО Інна НОВГОРОДСЬКА, 596-68-46 --- Документ: https://me.gov.ua/download/b324fe9e-f70a-4678-b03e-f90a452d4553/file.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ Мінрозвитку пр-т Берестейський, 14, м. Київ, 00015, тел.: (044) 351-40-96, (044) 351-41-71, (044) 351-48-20, E-mail: post@mindev.gov.ua, сайт: mindev.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37472062 від ___________ 20__ р. № _______ На № __________ від ___________ 20__ р. Центральні органи виконавчої влади, обласні військові адміністрації та міські ради (за списком) Відповідно до абзацу восьмого пункту 1 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (зі змінами), одним із основних завдань Мінрозвитку є забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері ціноутворення у будівництві. Пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що одним із основних завдань міністерства як органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох сферах, є інформування та надання роз’яснень щодо здійснення державної політики. З метою удосконалення підходів щодо визначення вартості нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин (далі – будівельні роботи), а також щодо визначення вартості нового будівництва, реконструкції, поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, в умовах воєнного та/або надзвичайного стану Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19.11.2025 № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» (далі – Постанова № 1512), до якої внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 № 526 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512» (далі – Постанова № 526). ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 Враховуючи вищевикладене, в межах компетенції Мінрозвитку надає наступні роз’яснення стосовно визначення вартості нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин (крім автомобільних доріг загального користування) з урахуванням положень Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526. 1. Чи поширюється обов’язок аналізу цін на поточний ремонт будівель та споруд? Положення Постанови № 1512 застосовуються з дня її опублікування (з 25.11.2025, а зміни до неї, внесені Постановою № 526 з 29.04.2026) та діють протягом 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Положення Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, поширюються при визначенні вартості об’єктів будівництва, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, з наступних видів робіт/послуг: - нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин; - нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування. Положення Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, не поширюються на поточний ремонт будівель та споруд, вулиць та доріг населених пунктів. Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про архітектурну діяльність» та ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» будівництво – це нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта будівництва. Виходячи з положень зазначених законодавчих та нормативних документів поточний ремонт будівель і споруд не відноситься до виду будівництва, у зв’язку з цим законодавчі та нормативні документи, що діють для будівництва, у тому числі положення Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, до поточного ремонту не застосовуються. Вартість поточного ремонту (крім автомобільних доріг загального користування) має визначатися на підставі обгрунтованих трудових та матеріально-технічних ресурсів та їх вартості, обчисленої у поточному рівні цін. В окремих обґрунтованих випадках центральний орган виконавчої влади, до сфери діяльності якого належать відповідні об’єкти, або замовник ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 (розпорядник коштів) розпорядчим документом за відповідним обґрунтуванням може поширити дію окремих положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 р. № 281 (далі – Настанова № 281). У разі прийняття рішення щодо поширення дії Настанови № 281 на поточний ремонт у розпорядчому документі можуть бути зазначені відповідні особливості, зокрема щодо показників кошторисного прибутку, загальновиробничих та адміністративних витрат тощо. Вартість поточного ремонту в окремих обґрунтованих випадках може визначатися на підставі відповідних ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи, за умов відповідності технології, складу робіт, що виконуються, та витрат ресурсів, врахованих зазначеними нормами. 2. Як застосовуються вимоги Постанови № 1512 та кошторисних норм України “Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси”, затверджених наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591 (далі - Настанова № 591), щодо внесення даних в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (далі ЄДЕССБ): - якщо окремими рішеннями Уряду прийнято рішення щодо особливостей реалізації певних проєктів без внесення даних до ЄДЕССБ. У разі якщо реалізація проекту відповідно до рішення Уряду здійснюється без завантаження документів до ЄДЕССБ, це не звільняє замовника/підрядника, як суб’єктів аналізу цін, від виконання обов’язку з проведення аналізу цін на матеріальні ресурси. Такий звіт має бути виготовлено та підписано в письмовій формі згідно з додатком до Настанови № 591. Завантаження такого звіту в ЄДЕССБ здійснюється за рішенням замовника будівництва. - для договорів на виконання робіт укладених з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.20217 № 406. Якщо для будівництва об’єктів, виконання робіт по яких не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, розробляється проектна документація, яка передбачає отримання позитивного експертного звіту, аналіз цін проводиться відповідно до Постанови № 1512 замовником під час складання інвесторської кошторисної документації та підписання актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни, а підрядником під час складання інвесторської кошторисної документації у випадку, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника, а також під час складання та узгодження договірної ціни та підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни. ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 Пунктом 5.2. Настанови № 591 визначено, що звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси створюється суб’єктом з аналізу цін у формі електронного документа засобами ЄДЕССБ та підписується шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису. 3. Як застосовуються вимоги Постанови № 1512 зі змінами та Настанови № 591 за наявності змішаного фінансування, грантових коштів, міжнародної допомоги? Вимоги Постанови № 1512 зі змінами та Настанови № 591 є обов’язковими для застосування при спорудженні об’єктів будівництва, якщо вони фінансуються із залученням: - бюджетних коштів (державного чи місцевих бюджетів); - коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій; - кредитів, наданих під державні гарантії. Якщо будівництво об’єкту передбачає залучення будь-якого фінансування з вище перелічених джерел, незалежно від обсягу фінансування, виконання вимог Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, та Настанови № 591 є обов’язковими. 4. Що саме повинна перевіряти експертна організація щодо аналізу цін, чи має вона проводити власний моніторинг, і які документи зберігати в архіві експертної організації? За змістом речення першого частини другої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом до Реєстру будівельної діяльності. Мета проведення експертизи проектів будівництва, що визначена реченням першим пункту 6 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560, передбачає, зокрема визначення та перевірку якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, зокрема щодо додержання нормативів з питань кошторисної частини проекту будівництва. До таких нормативів, слід відносити, у т.ч. нормативи, що передбачені Постановою № 1512 та Настановою № 591, а саме щодо: - факту наявності звіту з аналізу цін; ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 - дотримання процедури проведення аналізу цін, а саме: визначення переліку ціноутворюючих та неціноутворюючих матеріалів; наявності цінових пропозицій відповідно до вимог Настанови № 591; - правильності документального оформлення Звіту з аналізу цін; - використання результатів аналізу цін при складанні кошторисної документації відповідно до розділу VI Настанови № 591. Водночас слід зазначити, що Національний стандарт України ДСТУ 8907:2019 «Настанова щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво» встановлює процедуру проведення експертизи проектної документації на будівництво, якою визначено перелік документів, що мають зберігатися в архіві експертної організації. 5. Чи поширюються нові вимоги на договори, проєкти, експертизу або закупівлі, розпочаті чи укладені до набрання чинності змін до Постанови № 1512, внесених Постановою № 526? За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів). На підставі та керуючись вищевикладеним, повідомляємо наступне. 5.1. Кошторисна частина проектної документації, подана для проведення експертизи проектів будівництва об’єктів у встановленому порядку до 29.04.2026 р., для якої експертний звіт ще не виданий, має бути переглянута у звʼязку із набранням чинності Постанови № 526. У разі завершення експертизи складанням позитивного експертного звіту після 29.04.2026 р. кошторисна частина проектної документації має відповідати вимогам Постанови № 526. До такого завершення експертизи замовником в ЄДЕССБ має бути завантажений аналіз цін, а експертна організація має перевірити якість проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, зокрема щодо додержання передбачених Постановою № 1512 та Настановою № 591 нормативів з питань кошторисної частини проекту ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 будівництва, а саме з урахуванням роз'яснення наданого на питання № 4 цього листа. 5.2. Зміни, у зв’язку з набранням чинності Постанови № 526, до кошторисної частини проектної документації щодо якої було проведено експертизу та отримано позитивний експертний звіт до 29.04.2026 р. і не розпочато процедуру публічних закупівель, можуть бути внесені, у разі прийняття головним розпорядником бюджетних коштів або замовником, відповідного рішення. Така проектна документація може використовуватися для планування та фінансування будівельних робіт, а також для проведення публічних закупівель. 5.3. У разі, якщо на дату набрання чинності Постановою № 526, замовником ще не розпочато процедуру публічних закупівель, умови проектів договорів підряду мають враховувати вимоги Постанови № 526 щодо: - підтвердження підрядниками фактично нарахованого рівня заробітної плати та надання відповідної довідки; - компенсації замовником фактично нарахованої заробітної плати робітників-будівельників і монтажників, а також робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні будівельних машин та механізмів, на такому об’єкті, у межах ліміту коштів на виплату заробітної плати, передбаченого договірною ціною до договору; - необхідності здійснення підрядником аналізу цін на етапі взаєморозрахунків, у разі якщо договір укладається за динамічною ціною. 5.4. У разі, якщо на дату набрання чинності Постановою № 526, замовником розпочато процедуру публічних закупівель, замовник може прийняти рішення про необхідність передбачення в проектах договорів підряду умов, наведених у роз’ясненні, наданого на питання № 5.4 цього листа. 5.5. Якщо інше не передбачено договором підряду, укладеним до 29.04.2026 р., підрядник на етапі проведення взаєморозрахунків повинен з огляду на вимоги Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, створювати звіт з аналізу цін засобами ЄДЕССБ, якщо договором підряду передбачено динамічну договірну ціну. Разом із цим, сторони договору підряду не позбавлені можливості внести зміни до договору підряду з дотриманням вимог чинного законодавства у сфері публічних закупівель. У разі внесення змін до умов договору підряду відповідно до положень Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, такі умови договору діють із дати, визначеної в додатковій угоді. ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 5.6. Якщо під час виконання будівельних робіт змінюються проектні рішення, передбачені затвердженою проектною документацією, вартість залишків робіт, у тому числі додаткових робіт, що визначається в кошторисній частині проєктної документації, скоригованої після 29.04.2026 р., має бути перерахована з урахуванням положень Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526. При цьому зміни до договору підряду щодо рівня заробітної плати, загальновиробничих та адміністративних витрат, прибутку вносяться сторонами у разі прийняття головним розпорядником бюджетних коштів або замовником відповідного рішення. У разі прийняття відповідного рішення, зміни до договору вносяться сторонами комплексно з урахуванням положень змін до Постанови № 1512, затверджених Постановою № 526. 6. Чи може рівень заробітної плати бути більшим, ніж передбачено Постановою № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526? Відповідно до підпункту 5 пункту 1 Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, розмір кошторисної заробітної плати, який враховується під час складання інвесторської кошторисної документації, визначається замовником у складі вихідних даних на проектування для звичайних умов будівництва за розрядом складності робіт 3,8 і не може бути нижче ніж середньомісячна заробітна плата в будівельній галузі за минулий рік, оприлюднена на офіційному веб-сайті Головного управління статистики у відповідній області, збільшена на відповідний коефіцієнт. Таким чином, зазначеною нормою встановлено мінімальний рівень кошторисної заробітної плати, який повинен враховуватися під час складання інвесторської кошторисної документації. Водночас замовник має право визначати вищий рівень кошторисної заробітної плати з урахуванням умов будівництва конкретного об’єкта у відповідному регіоні. Для визначення рівня заробітної плати замовнику доцільно здійснювати аналіз рівня заробітної плати та використовувати як загальнодоступну інформацію щодо цін робіт і послуг, яка міститься у відкритих джерелах (у тому числі в електронній системі закупівель «Prozorro» та на аналогічних торгівельних електронних майданчиках, дані спеціалізованих інформаційно- аналітичних видань, офіційних статистичних видань тощо), так і інформацію, отриману шляхом проведення ринкових консультацій. 7. Щодо підтвердження фактичної заробітної плати субпідрядних організацій. Документальне підтвердження фактично нарахованої заробітної плати здійснюється шляхом надання субпідрядною організацією Довідки про фактичний рівень заробітної плати робітників-будівельників і монтажників, а ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 також робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні будівельних машин та механізмів за формою, наведеною в додатку 48 до Настанови № 281. 8. Як застосовуються граничні показники загальновиробничих витрат, адміністративних витрат і прибутку, чи потрібні обґрунтовуючі розрахунки? Відповідно до підпункту четвертого пункту 1 Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, під час складання інвесторської кошторисної документації загальновиробничі витрати встановлюються на рівні 10 відсотків суми прямих витрат, адміністративні витрати - на рівні 3 відсотки суми прямих витрат, кошторисний прибуток - на рівні 15 відсотків суми прямих витрат, а на етапі договірної ціни та взаєморозрахунків загальновиробничі витрати встановлюються на рівні не більше 10 відсотків суми прямих витрат, адміністративні витрати - на рівні не більше 3 відсотків суми прямих витрат, кошторисний прибуток - на рівні не більше 15 відсотків суми прямих витрат. Таким чином на етапі узгодження договірної ціни та проведення взаєморозрахунків підтверджуючі розрахунки загальновиробничих, адміністративних витрат та кошторисного прибутку підрядниками не надаються. 9. За рахунок яких кадрових і фінансових ресурсів замовники мають виконувати функцію з аналізу цін, внесення даних і завантаження документів? Вимога щодо проведення Аналізу цін була передбачена ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 № 174, ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, та наразі передбачена кошторисними нормами України «Настанова з визначення вартості будівництва», затвердженими наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 р. № 281. Таким чином положення Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526 та Настанови № 591 конкретизують вимоги щодо проведення аналізу цін, який був вперше запроваджений ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва». Здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси може бути делеговане замовником/підрядником (будівельною організацією) на договірних засадах третім особам (як наприклад - проектні організації, інженер-консультант, будь- яка інша організація, сертифікований інженер-проектувальник чи експерт будівельний тощо). ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 Джерелами фінансування виконання таких робіт можуть бути власні кошти замовника/підрядника, кошти на утримання Служби замовника, кошти на надання послуг-інженера консультанта тощо. 10. Які умови та обмеження діють для багаторазового використання одного й того самого звіту з аналізу цін та який максимальний термін дії звіту з аналізу цін та на які етапи будівництва він має поширюватися? Під час визначення поточних цін на матеріальні ресурси один і той самий звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси може бути використаний для кількох об’єктів з аналогічними технічними характеристиками та в межах однієї області (абзац 6 підпункту 1 пункту 1 Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526). Строк дії звіту становить не більше трьох місяців з дати його складання. Звіт має бути чинним на дату отримання позитивного експертного звіту, підписання договірної ціни та підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за динамічною договірною ціною. Втрата чинності звіту не є підставою для коригування проектної документації, затвердженої у встановленому порядку. 11. З якої дати та в якому порядку замовник/підрядник зобов’язаний створювати та оформлювати звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси відповідно до підпункту другого пункту 1 Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, з урахуванням початку функціонування бази даних цін? Відповідно до підпункту другого пункту 1 Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, з дати початку функціонування бази даних цін замовник/підрядник: створює звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси у формі електронного документа засобами ЄДЕССБ та підписує його шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису (крім звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси для поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування); виготовляє звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси за формою згідно з додатком до Настанови № 591 у паперовій формі для поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування та підписує його. Зазначаємо, що інформація щодо початку функціонування бази даних цін розміщена на сайті Мінрозвитку 28.04.2026 за посиланням https://mindev.gov.ua/news/prozori-tsiny-v-budivnytstvi-startuvalo-napovnennia- bazy-tsin-na-budproduktsiiu-ta-inshi-materialni-resursy. Отже, вимоги підпункту другого пункту 1 Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 10 щодо створення звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси у формі електронного документа засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва діють з 28.04.2026 р. 12. Які матеріальні ресурси є ціноутворюючими, а які неціноутворюючими? Відповідно до пункту 3.1 Настанови № 591 визначення ціноутворюючих матеріальних ресурсів при складанні інвесторської кошторисної документації, складанні/узгодженні договірної ціни у Переліку здійснюється шляхом їх ранжування від більшої загальної вартості до меншої: 1) матеріальні ресурси, що займають верхню частину ранжованого переліку та сукупно становлять 60 % загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, є ціноутворюючими; 2) всі інші матеріальні ресурси, що не увійшли до ціноутворюючих матеріальних ресурсів, є неціноутворюючими. 13. Що може вважатися ціновою пропозицією та як підтверджувати інформацію з сайтів, прайс-листів, електронних каталогів або відкритих джерел? Ціновою пропозицією є інформація або документ суб’єкта господарювання, що містить відомості про вартість одиниці відповідного матеріального ресурсу на певну дату або період, умови поставки, умови оплати та інші характеристики. Для ціноутворюючих матеріальних ресурсів цінові пропозиції отримуються шляхом прямих запитів суб’єкта аналізу цін до виробників, імпортерів, їх офіційних представників, дистриб’юторів. Для неціноутворюючих матеріальних ресурсів допускається використання відкритих джерел, зокрема прайс-листів на сайтах, електронних каталогів, спеціалізованих торговельних майданчиків, даних електронної системи закупівель, спеціалізованих баз даних та інших не заборонених джерел (збережених замовником/підрядником наприклад у формі електронних документів та/або їх паперових примірників). 14. Яка процедура подання запиту на інформацію (лист-запит) щодо цінових пропозицій до виробників, імпортерів та їх офіційних представників і дистриб’юторів? У запиті на інформацію необхідно визначити спосіб отримання інформації. Відповідь на запит на інформацію надається у спосіб, обраний запитувачем, протягом розумного строку. Запити можна подавати поштою, факсом, телефоном, електронною поштою, через месенджери на вибір запитувача. ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 11 Запит має містити наступну інформацію: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) визначений запитувачем розумний строк, у межах якого має бути надано відповідь (далі - розумний строк); 4) визначений запитувачем спосіб отримання відповіді (цінової пропозиції); 5) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. У разі неотримання відповіді на лист-запит щодо надання цінової пропозиції протягом розумного строку фіксується факт відсутності цінової пропозиції від даного суб’єкта постачання. 15. Як співставляти матеріальні ресурси, якщо назви у кошторисі, Кодифікаторі, прайсах або комерційних пропозиціях не збігаються, і як застосовувати аналоги? Аналіз цін здійснюється за умови порівнянності матеріальних ресурсів за якісними та технічними характеристиками — однаковими або еквівалентними. У звіті з аналізу цін зазначається як найменування ресурсу згідно з Кодифікатором, так і комерційна назва ресурсу. Отже, дослівний збіг назви не є визначальним критерієм, але технічні та якісні характеристики підлягають співпадінню. 16. Як здійснювати аналіз цін матеріальних ресурсів, які виготовляються індивідуально, за калькуляцією або силами підрядника на об’єкті? Відповідно до Настанови № 281, якщо для виконання будівельних робіт учасник процедури закупівлі (підрядник) планує виготовлення власними силами окремих будівельних матеріалів, виробів і комплектів на другорядних виробництвах, що є в його структурі, ціни на такі матеріальні ресурси приймаються за відповідними калькуляціями, затвердженими підрядною організацією в установленому порядку (за виробничою собівартістю). Прибуток та адміністративні витрати враховуються в ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) в цілому по об’єкту будівництва. При цьому відповідні ціни на такі матеріальні ресурси разом із прибутком та адміністративними витратами не повинні перевищувати середні ціни інших виробників на ті ж самі ресурси, що склалися в регіоні з урахуванням транспортних витрат з доставки цих ресурсів на франко-приоб’єктний склад. 17. Яку саме ціну слід моніторити та відображати у звіті: відпускну, поточну, з ПДВ чи без ПДВ? ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 12 У звіті з аналізу цін зазначається відпускна ціна за одиницю виміру у гривнях без ПДВ. Для визначення поточної ціни застосовується сума відпускної ціни, транспортних витрат і заготівельно-складських витрат. Відповідно до кошторисних норм України «Настанова щодо порядку функціонування бази даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси», затвердженої наказом від 27.04.2026 № 836 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» (далі – Настанова № 836), база даних цін містить довідкову статистично-аналітичну інформацію саме про відпускні ціни без ПДВ. Отже, для порівняння з базою використовується відпускна ціна без ПДВ, а поточна ціна для кошторисних розрахунків формується з урахуванням транспортування та заготівельно-складських витрат. 18. Як часто оновлюється база даних цін? Відповідно до пункту 3 Постанови № 1512, протягом трьох місяців з дати початку функціонування бази даних цін здійснюються організаційні заходи щодо ведення бази даних цін в режимі первинного наповнення. Після завершення періоду ведення бази даних цін в режимі первинного наповнення, відповідно до Настанови № 836, статистично-аналітична інформація про відпускні ціни на матеріальні ресурси, сформована програмними засобами бази даних цін, буде публікуватись на порталі електронної системи до 5 числа кожного місяця. 19. Чи потрібно повторно проводити аналіз цін під час актування за твердої договірної ціни, якщо ціни в актах не перевищують договірну ціну? Відповідно до Настанови № 591 за твердої договірної ціни поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються за їх вартістю, визначеною в договірній ціні відповідно до умов договору підряду. Під час підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт при твердій договірній ціні аналіз цін не здійснюється. 20. Де можна ознайомитися з навчальними та довідковими матеріалами щодо практичного застосування Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, та роботи з Базою даних цін на будівельну продукцію, а також куди звертатися у разі виникнення проблем із функціоналом і яку інформацію необхідно надати для оперативного опрацювання звернення? Ознайомитись з онлайн-навчанням, присвяченим практичним аспектам роботи Бази даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=9gDdgl317II Наявні навчальні та довідкові матеріали розміщені за наступними посиланнями: Публічний портал ЄДЕССБ - https://e-construction.gov.ua/bdcb ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 13 База знань: https://mbkd- support.notion.site/349b1dd3a2e1804db4ddf8527d10d595?v=349b1dd3a2e1819a84a b000cb7dc0d27 Інструкції: https://www.notion.so/mbkdsupport/349b1dd3a2e181599679c787a92df70a Відеоінструкції: https://www.notion.so/mbkdsupport/34bb1dd3a2e180b4b514f3f9ad6b72ab Вебінар: https://www.youtube.com/watch?v=hdmISxJsT1U Звернення щодо роботи функціоналу опрацьовуються через електронну адресу support@e-construction.gov.ua або через форму зворотного зв’язку в електронному кабінеті: https://admin.e-construction.gov.ua/contacts_support Для пришвидшення отримання відповіді необхідно одразу в одному повідомленні надавати: 1. Номер документа у текстовому форматі; 2. Посилання на сторінку; 3. Детальний опис проблеми; 4. Знімок усього екрана. Цей лист не містить норм права, не створює жодних прав та обов’язків і має виключно рекомендаційний характер. Заступник Міністра Наталія КОЗЛОВСЬКА ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026

Запит від: Військова частина 1490 Номер відповіді: 1050/2021 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питань 1, 2 Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону і може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості, зокрема методу порівняння ринкових цін. Ця методика має рекомендаційний характер. Щодо питання 3 Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4  Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. При цьому стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає вжиття адміністративних заходів (стягнень), пов'язаних  з визначенням очікуваної вартості предмета закупівлі. Щодо питання 4  Одним із принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, є максимальна економія і ефективність. Запорукою ефективного та успішного проведення процедур закупівель є їх оптимальне планування. Важливий етап планування закупівель - визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. Так, заниження очікуваної вартості закупівлі може призводити до відсутності інтересу до закупівлі з боку учасників ринку і, як наслідок, неуспішності такої закупівлі. Встановлення ж очікуваної вартості завищеного розміру може нівелювати принцип максимальної економії. Щодо питань 5, 6 Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою. При цьому Законом не визначено органів, які уповноважені надавати офіційну інформацію щодо вартості товарів, робіт і послуг та переліку документів, якими необхідно керуватись замовнику під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. --- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/Details/7615409c-fd23-4a8b-9297-501c6842ce30?lang=uk-UA) --- Тема: Щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі Суть питання: Доброго дня. 1. На який орган в Україні покладено обов’язок по визначенню примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі? 2. Чи має право Замовник скористатись Примірною методикою затвердженою наказом МЕРТ від 18.02.2020 року за № 275 та обрати для визначення очікуваної вартості метод порівняння ринкових цін способом направлення не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій з послідуючим обранням для визначення очікуваної вартості найнижчої цінової пропозиції ? 3. Чи існує в законодавстві спосіб перевірки визначення Замовником очікуваної вартості предмета закупівлі і який орган відповідає за таку перевірку? 4. Чи може невірне визначення очікуваної вартості предмета закупівлі призвести до отримання завищених цін на товар за результатами аукціону? 5. Які установи, підприємства, організації в Україні наділені повноваженнями щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі на умовах, що визначаються Замовником до предмета закупівлі (доставка до місця поставки за рахунок Постачальника, відстрочення платежу, банківська гарантія, забезпечення договору тощо)? 6. Які організації, установи та/або підприємства в Україні мають право видавати офіційні документи щодо рівня ринкових цін на товар і чи може їх застосовувати Замовник при визначенні очікуваної вартості закупівлі, якщо вони не містять інформації про умови конкретного замовника (порівняні комерційні умови), наприклад, Державної служби статистики? Дякую! Відповідь на запит 1050/2021 Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питань 1, 2 Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону і може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості, зокрема методу порівняння ринкових цін. Ця методика має рекомендаційний характер. Щодо питання 3 Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4  Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. При цьому стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає вжиття адміністративних заходів (стягнень), пов'язаних  з визначенням очікуваної вартості предмета закупівлі. Щодо питання 4  Одним із принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, є максимальна економія і ефективність. Запорукою ефективного та успішного проведення процедур закупівель є їх оптимальне планування. Важливий етап планування закупівель - визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. Так, заниження очікуваної вартості закупівлі може призводити до відсутності інтересу до закупівлі з боку учасників ринку і, як наслідок, неуспішності такої закупівлі. Встановлення ж очікуваної вартості завищеного розміру може нівелювати принцип максимальної економії. Щодо питань 5, 6 Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою. При цьому Законом не визначено органів, які уповноважені надавати офіційну інформацію щодо вартості товарів, робіт і послуг та переліку документів, якими необхідно керуватись замовнику під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питань 1, 2 Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону і може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості, зокрема методу порівняння ринкових цін. Ця методика має рекомендаційний характер. Щодо питання 3 Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4  Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. При цьому стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає вжиття адміністративних заходів (стягнень), пов'язаних  з визначенням очікуваної вартості предмета закупівлі. Щодо питання 4  Одним із принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, є максимальна економія і ефективність. Запорукою ефективного та успішного проведення процедур закупівель є їх оптимальне планування. Важливий етап планування закупівель - визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. Так, заниження очікуваної вартості закупівлі може призводити до відсутності інтересу до закупівлі з боку учасників ринку і, як наслідок, неуспішності такої закупівлі. Встановлення ж очікуваної вартості завищеного розміру може нівелювати принцип максимальної економії. Щодо питань 5, 6 Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою. При цьому Законом не визначено органів, які уповноважені надавати офіційну інформацію щодо вартості товарів, робіт і послуг та переліку документів, якими необхідно керуватись замовнику під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.

Запит від: КНТ"Царичанська ЦЛ" ЦСР Тема розширена: Проведення закупівлі (Оголошення тендеру про відкриті торги з особливостями) Суть: Доброго дня. Я, Кіріченко Олексій Іванович уповноважена особа Комунального некомерційного товариства "Царичанська центральна лікарня" Царичанської селищної ради (далі- Замовник), офіційно звертаюся за роз'ясненнями до Міністерства економіка та довкілля України. Прошу надати офіційні роз'яснення та консультаційну допомогу з наступного питання, що виникло в практиці закупівельної діяльності нашої установи та належно відреагувати в максимально стислі терміними, стосовно наступного: Замовником 07 жовтня планується оголосити закупівлю в електронній системі закупівель на роботи по Капітальному ремонту захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття №14335) в КП "Царичанська центральна лікарня" Царичанської селищної ради, за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище Царичанка, вул. Царичанська, 134а., документи за якими Замовник буде аргуметувати свою закупівлю (проєктно кошторисна документація 2024 року, далі - ПКД), корегування не проводилося, експертний висновок 2024 року, документи тільки 2024 року. З документів станом на 05.10. 2026 року є відомість обсягів робіт (без цін) тільки ті роботи та мателіали що не були зроблені та закуплені в 2024 році. Очікувана вартість предмета закупівлі – здійснено за затвердженою проєктно-кошторисною документацією (затверджена відповідно до Наказу № 156 від 04 червня 2024 року), та на підставі рішення Царичанської селищної ради від 21серпня 2026 року № 2526-50/VIII, шляхом визначення різниці між очікуваною вартістю закупівлі ID UA-2024-07-12-006231-a та актами приймання виконаних будівельних робіт, актами вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт а саме: Номер та дата Акту Сума, грн 1/09 від 02.10.2024 року 159112,10 2/10 від 04.10.2024 року 742006,43 3/10 від 04.10.2024 року 56330,38 4/10 від 15.10.2024 року 529979,02 5/12 від 09.12.2024 року 1075124,76 6/12 від 16.12.2024 року 1372747,84 1 від 16.12.20024 року 962327,65 2 від 16.12.2024 року 46586,28 Всього: 4 944 214,46 (сплачено за актами 2024 року) 14 192 212,29- 4 944 214,46= (9 247 997,83 грн залишкова сума на яку планується оголосити тендер) У зв'язку з цим, керуючись Законом України «Про публічні закупівлі» та Особливостями, затвердженими Постановою КМУ № 1178, прошу надати роз’яснення щодо таких питань:
Чи має право Замовник оголошувати відкриті торги на поточний ремонт укриття у 2026 році, використовуючи очікувану вартість, розраховану на підставі ПКД 2024 року, без проведення актуалізації цін на поточний момент?
Чи вважатиметься використання вартісних показників ПКД 2024 року порушенням порядку визначення очікуваної вартості закупівлі та правил ціноутворення під час формування тендерної документації, що може призвести до штрафних санкцій з боку органів Держаудитслужби (за ст. 164-14 КУпАП)?
Яким чином Замовник може виконати вимоги законодавства щодо оприлюднення в системі Prozorro відомостей ресурсів (відповідно до Закону № 3988-IX), якщо кошторисні ціни матеріалів у наявній документації не відповідають поточним ринковим цінам 2026 року? Чи змінилися Державні будівельні норми (далі - ДБН)? Чи потрібно проводити корегування ПКД в 2026 ?. Також окремо зазначаю, що терміни Замовник ставить стислі, від початку оголошеня 07 жовтня до підписання договору минає майже весь жовтень, тобто фактично договір може бути підписаний в першій декаді листопада, а виконання робіт закладено до 10 грудня ( від себе особисто зазначу, що належне проведення ремонту не можливе, але Замовник важає по іншому). Відповідь прошу надати у встановлений законом строк на електронну адресу:prozorrotsarichanka@gmail.com P.S. Дуже прохаю розглянути в максимально стислі терміни дане звернення та надати повну розгорнуту відповідь, стосовно порушених питань, будь-ласочка ! З повагою, Уповноважена особа Олексій Кіріченко Відповідь на запит 462/2026 Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, застосування Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, а також окремих питань визначення вартості будівництва та проведення аналізу цін на матеріальні ресурси міститься у відповідях на запити № 1050/2021, № 379/2026, № 463/2025 та № 5/2026, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details/7615409c-fd23-4a8b-9297-501c6842ce30?lang=uk-UA&isSpecial=True https://me.gov.ua/InfoRez/Details/fb6b3243-b22e-4b36-9c3d-1e4344ed07b7?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/9681b3ae-20f6-4c35-b6e0-16fd7c5a0749?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/8884ea75-9b3c-4dac-831d-b6743522bf2d?lang=uk-UA Крім того, відповідні роз’яснення щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану» містяться у листі Мінекономіки від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06 «Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512», розміщеному за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F66969-06 Водночас питання щодо необхідності коригування проєктно-кошторисної документації, актуалізації кошторисної вартості, застосування кошторисних норм та нормативних документів у сфері будівництва не належать до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель. Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (зі змінами), Мінрозвитку забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, технічного регулювання та ціноутворення у будівництві. Тому з питань щодо необхідності коригування проєктно-кошторисної документації, актуалізації вартості матеріальних ресурсів та застосування відповідних кошторисних норм пропонуємо звернутися до Мінрозвитку. Номер відповіді: 462/2026 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, застосування Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, а також окремих питань визначення вартості будівництва та проведення аналізу цін на матеріальні ресурси міститься у відповідях на запити № 1050/2021, № 379/2026, № 463/2025 та № 5/2026, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details/7615409c-fd23-4a8b-9297-501c6842ce30?lang=uk-UA&isSpecial=True https://me.gov.ua/InfoRez/Details/fb6b3243-b22e-4b36-9c3d-1e4344ed07b7?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/9681b3ae-20f6-4c35-b6e0-16fd7c5a0749?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/8884ea75-9b3c-4dac-831d-b6743522bf2d?lang=uk-UA Крім того, відповідні роз’яснення щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану» містяться у листі Мінекономіки від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06 «Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512», розміщеному за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F66969-06 Водночас питання щодо необхідності коригування проєктно-кошторисної документації, актуалізації кошторисної вартості, застосування кошторисних норм та нормативних документів у сфері будівництва не належать до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель. Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (зі змінами), Мінрозвитку забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, технічного регулювання та ціноутворення у будівництві. Тому з питань щодо необхідності коригування проєктно-кошторисної документації, актуалізації вартості матеріальних ресурсів та застосування відповідних кошторисних норм пропонуємо звернутися до Мінрозвитку. --- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details/7615409c-fd23-4a8b-9297-501c6842ce30?lang=uk-UA&isSpecial=True) --- Тема: Військова частина 1490 Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Щодо питань 1, 2 Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону і може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості, зокрема методу порівняння ринкових цін. Ця методика має рекомендаційний характер. Щодо питання 3 Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4  Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. При цьому стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає вжиття адміністративних заходів (стягнень), пов'язаних  з визначенням очікуваної вартості предмета закупівлі. Щодо питання 4  Одним із принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, є максимальна економія і ефективність. Запорукою ефективного та успішного проведення процедур закупівель є їх оптимальне планування. Важливий етап планування закупівель - визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. Так, заниження очікуваної вартості закупівлі може призводити до відсутності інтересу до закупівлі з боку учасників ринку і, як наслідок, неуспішності такої закупівлі. Встановлення ж очікуваної вартості завищеного розміру може нівелювати принцип максимальної економії. Щодо питань 5, 6 Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою. При цьому Законом не визначено органів, які уповноважені надавати офіційну інформацію щодо вартості товарів, робіт і послуг та переліку документів, якими необхідно керуватись замовнику під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. --- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/Details/fb6b3243-b22e-4b36-9c3d-1e4344ed07b7?lang=uk-UA) --- Тема: Щодо проведення аналізу цін на матеріальні ресурси замовника Суть питання: Просимо надати роз’яснення щодо застосування вимог законодавства стосовно проведення аналізу цін на матеріальні ресурси під час закупівлі робіт. Комунальне підприємство як замовник планує укласти прямий договір підряду на виконання робіт на підставі одного з винятків, передбачених пунктом 13 Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178. На відповідні роботи замовник має розроблену та затверджену проєктну документацію. Водночас усі матеріальні ресурси, необхідні для виконання робіт, планується передати підряднику замовником. Такі матеріали вже перебувають на складі комунального підприємства та були придбані у 2025 році для поповнення складських запасів, а не спеціально для реалізації зазначеного об’єкта чи заходу. Вартість придбання цих матеріалів документально підтверджена. З урахуванням вимог постанови КМУ від 19.11.2025 № 1512 та кошторисних норм України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси», затверджених наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591, просимо роз’яснити: 1. Чи необхідно проводити аналіз цін на матеріальні ресурси, які були раніше придбані замовником, перебувають на його складі та передаватимуться підряднику для виконання робіт? 2. Якщо такий аналіз необхідний, хто саме повинен його проводити — замовник чи підрядник, враховуючи, що проєктна документація вже розроблена замовником, а матеріальні ресурси належать замовнику? 3. На якому етапі має проводитися такий аналіз: під час формування та погодження договірної ціни перед укладенням прямого договору, під час виконання договору чи на іншому етапі? 4. Яку вартість зазначених матеріалів необхідно враховувати у розрахунках договірної ціни: фактичну (історичну) вартість їх придбання у 2025 році чи поточну вартість, визначену за результатами аналізу цін на дату формування договірної ціни? 5. Чи повинні матеріальні ресурси замовника включатися до звіту про результати проведення аналізу цін на матеріальні ресурси та інших розрахунків договірної ціни, якщо їх вартість не підлягатиме оплаті підряднику, оскільки такі матеріали надаються замовником? Відповідь на запит 379/2026 Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06 “Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F66969-06 Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460  (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві та у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому з питань, що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану" слід звертатись до Мінрозвитку як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ціноутворення у будівництві. Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.07.2026 № 3323-04/66969-06 “Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F66969-06 Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460  (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві та у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому з питань, що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану" слід звертатись до Мінрозвитку як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ціноутворення у будівництві. --- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F66969-06) --- Тема: Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 Відповідь: Перейти до основного вмісту Державні сайти Інфо-ресурси Eng Версія для слабозорих Про нас Діяльність Бізнесу Громадянам Пошук Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Узагальнені відповіді Узагальнені відповіді Пошук документів Введіть текст для пошуку в документах. Для більш точного пошуку використовуйте додаткові фільтри. Введіть текст для пошуку в документах Шукати Очистити 21.07.2026 Документ Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 Номер: 3323-04/66969-06 Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 Завантажити файли 1 Підписка на новини Залиште адресу електронної пошти, щоб своєчасно отримувати важливі новини та офіційні повідомлення. E-mail* Підписатись Версія для слабозорих Попередня версія сайту Мапа сайту Електронне звернення Статистика Що нового на сайті Телефон кореспонденції (044) 200-47-53 Електронна пошта meconomy@me.gov.ua Адреса 01008, Україна, м. Київ, вул. М.Грушевського, 12/2 Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International. Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на me.gov.ua в незалежності від повного або часткового використання матеріалів. Створено за підтримки --- Документ: https://me.gov.ua/download/adae69d5-24be-44e3-b489-0d296f38e1c7/file.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ Мінрозвитку пр-т Берестейський, 14, м. Київ, 00015, тел.: (044) 351-40-96, (044) 351-41-71, (044) 351-48-20, E-mail: post@mindev.gov.ua, сайт: mindev.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37472062 від ___________ 20__ р. № _______ На № __________ від ___________ 20__ р. Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Міністерство розвитку громад та територій України розглянуло лист Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 28.05.2026 № 3323-04/50046-03 щодо надання роз’яснень стосовно дії постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану». За результатами розгляду в межах компетенції повідомляємо наступну інформацію. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України встановлено Законом України «Про центральні органи виконавчої влади». Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану» (далі – Постанова № 1512) розроблено та затверджено наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591 кошторисні норми України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси» (далі – Настанова № 591), які встановлюють порядок проведення аналізу цін на матеріальні ресурси під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин (окрім визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування), що здійснюється із залученням ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н6R%CUH44}cHLО Дійсний з 02.02.2026 12:04:00 по 02.02.2027 12:04:00 19026/28/10-26 від 16.07.2026 бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії. Постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 № 526 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512» (далі – Постанова № 526) затверджено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512, які уточнюють механізм проведення аналізу цін на матеріальні ресурси. 1. Чи поширюється дія постанови № 1512 на визначення вартості капітального ремонту вулиць і доріг міста? Положення Постанови № 1512 застосовуються з дня її опублікування (з 25.11.2025, а зміни до неї, внесені Постановою № 526 з 29.04.2026) та діють протягом 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Положення Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, поширюються при визначенні вартості об’єктів будівництва, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, з наступних видів робіт/послуг: - нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин; - нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування. 2. Чи поширюються норми постанови № 1512 (з урахуванням змін 2026 року) на послуги з поточного ремонту будівель? Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про архітектурну діяльність» та ДБН А.2.2-3- 2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» будівництво – це нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта будівництва. Виходячи з положень зазначених законодавчих та нормативних документів поточний ремонт будівель і споруд не відноситься до виду будівництва, у зв’язку з цим законодавчі та нормативні документи, що діють для будівництва, у тому числі положення Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, до поточного ремонту не застосовуються. Вартість поточного ремонту (крім автомобільних доріг загального користування) має визначатися на підставі обґрунтованих трудових та матеріально-технічних ресурсів та їх вартості, обчисленої у поточному рівні цін. В окремих обґрунтованих випадках центральний орган виконавчої влади, до сфери діяльності якого належать відповідні об’єкти, або замовник (розпорядник коштів) розпорядчим документом за відповідним обґрунтуванням ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н6R%CUH44}cHLО Дійсний з 02.02.2026 12:04:00 по 02.02.2027 12:04:00 19026/28/10-26 від 16.07.2026 може поширити дію окремих положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 р. № 281 (далі – Настанова № 281). У разі прийняття рішення щодо поширення дії Настанови № 281 на поточний ремонт у розпорядчому документі можуть бути зазначені відповідні особливості, зокрема щодо показників кошторисного прибутку, загальновиробничих та адміністративних витрат тощо. Вартість поточного ремонту в окремих обґрунтованих випадках може визначатися на підставі відповідних ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи, за умов відповідності технології, складу робіт, що виконуються, та витрат ресурсів, врахованих зазначеними нормами. 3. Чи застосовуються норми Настанови № 281 при закупівлі послуг з поточного ремонту будівель? Згідно з пунктом 1.1 Настанови № 281 визначені основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування. З огляду на це Настанова № 281 не розповсюджується на поточний ремонт будівель. Водночас замовник може добровільно прийняти рішення щодо поширення дії норм Настанови № 281 у тому числі на поточний ремонт будівель. Це має бути затверджено внутрішнім офіційним розпорядчим документом замовника із детальним обґрунтуванням. 4. Чи терміни “матеріали” та “матеріальні ресурси”, використані у постанові № 1512, охоплюють не лише будівельні матеріали у вузькому розумінні, а й обладнання (устаткування), вироби та інші матеріальні ресурси, вартість яких включається до договірної ціни робіт відповідно до кошторисної документації? Настановою № 591 визначено, що матеріальні ресурси – матеріали, вироби і комплекти, необхідні для будівництва (крім обладнання). 5. Чи поширюється дія постанови № 1512 на договірні ціни подані під час відкритих торгів в тому числі до початку функціонування бази даних цін? У разі, якщо на дату набрання чинності Постановою № 526, замовником ще не розпочато процедуру публічних закупівель, умови проектів договорів підряду мають враховувати вимоги Постанови № 526 щодо: - підтвердження підрядниками фактично нарахованого рівня заробітної плати та надання відповідної довідки; - компенсації замовником фактично нарахованої заробітної плати робітників-будівельників і монтажників, а також робітників, зайнятих на ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н6R%CUH44}cHLО Дійсний з 02.02.2026 12:04:00 по 02.02.2027 12:04:00 19026/28/10-26 від 16.07.2026 керуванні і обслуговуванні будівельних машин та механізмів, на такому об’єкті, у межах ліміту коштів на виплату заробітної плати, передбаченого договірною ціною до договору; - необхідності здійснення підрядником аналізу цін на етапі взаєморозрахунків, у разі якщо договір укладається за динамічною ціною. У разі, якщо на дату набрання чинності Постановою № 526, замовником розпочато процедуру публічних закупівель, замовник може прийняти рішення про необхідність передбачення в проектах договорів підряду умов наведених вище. 5.1 Чи вправі замовник досліджувати на етапі розгляду пропозиції учасника відкритих торгів з особливостями, ціни на матеріальні ресурси викладені у складеній учасником (підрядником) договірній ціні на предмет їх відповідності середнім цінам по регіону? Наразі відсутні обмеження щодо замовника в частині виконання аналізу цін на матеріальні ресурси на етапі розгляду пропозицій відкритих торгів з особливостями. 6. Чи є правомірною вимога замовника про надання довідки та підтвердження повної відповідності сум заробітної плати, відображених в актах виконаних робіт, фактично виплаченій заробітній платі, з урахуванням положень пункту 5 Постанови № 1512? Відповідно до пункту 6.20.3 Зміни № 6 до кошторисних норм України у будівництві «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Мінрозвитку від 08.06.2026 № 1069, встановлено зокрема, що у разі потреби в актах приймання виконаних будівельних робіт здійснюється уточнення суми заробітної плати робітників шляхом порівняння фактично нарахованої заробітної плати робітників за період виконання робіт, зазначений у попередньому акті приймання виконаних будівельних робіт, відповідно до довідки про фактичний рівень заробітної плати робітників, та сумою відповідної кошторисної заробітної плати робітників, зазначеної в попередньому акті приймання виконаних будівельних робіт (при цьому отримання від’ємного значення різниці зменшує, а позитивного – збільшує вартість поточного акта приймання виконаних будівельних робіт).» Тобто підрядник надає довідку про фактично нараховану заробітну плату і в разі, якщо нормативно визначена заробітна плата у акті відрізняється від фактичної, її корегують відповідно до суми, зазначеної у довідці. 7. Як правильно застосовувати вимоги у випадках, коли частина виконаних робіт, з огляду на технологічний процес, не включається до актів 3 виконаних робіт поточного місяця, хоча заробітна плата працівникам за ці роботи вже фактично виплачена, а відповідні обсяги робіт будуть відображені в актах наступних звітних періодів? ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н6R%CUH44}cHLО Дійсний з 02.02.2026 12:04:00 по 02.02.2027 12:04:00 19026/28/10-26 від 16.07.2026 Довідка за фактично виплачену заробітну плату до актів виконаних робіт форми № КБ-2в надається за період в якому були виконані роботи, що включені до такого акту. Заступник Міністра Наталія КОЗЛОВСЬКА Руслан Метіль 351 46 80 ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н6R%CUH44}cHLО Дійсний з 02.02.2026 12:04:00 по 02.02.2027 12:04:00 19026/28/10-26 від 16.07.2026 --- Документ: https://me.gov.ua/download/a33d1d8f-64fc-4430-90c3-a4ea8897feb4/file.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № ________ від ___________ 20__ р. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України як Уповноважений орган, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, інформує. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. З 25.11.2025 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України “Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану” від 19.11.2025 № 1512 (далі – постанова № 1512), головним розробником та ініціатором внесення змін до якої є Міністерство розвитку громад та територій України (далі - Мінрозвитку). У зв’язку з надходженням запитів суб'єктів сфери публічних закупівель до Уповноваженого органу, Мінекономіки листом від 28.05.2026 № 3323-04/50046-03, що додається, звернулося до Мінрозвитку за інформацією щодо застосування постанови № 1512. Мінрозвитку листом від 16.07.2026 № 19026/28/10-26, що додається, надало роз’яснення стосовно дії постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512 “Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану”. Принагідно повідомляємо, що листом від 23.06.2026 № 10781/28/14-26, що додається, Мінрозвитку були також надані роз’яснення положень постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512 “Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану” зі змінами. Додатки: на 21 арк. в 1 прим. Заступник директора департаменту ‒ начальник управління сфери публічних закупівель Михайло МОХНЯ Інна НОВГОРОДСЬКА, 596-68-46 --- Документ: https://me.gov.ua/download/bdace0ca-9db7-4df9-9aab-f6e5413784e0/file.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ, ДОВКІЛЛЯ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Мінекономіки вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71, e-mail: meconomy@me.gov.ua, сайт: www.me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 від ___________ 20__ р. № _________ На № __________від __________ Міністерство розвитку громад та територій України Щодо постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України у зв’язку з надходженням запитів до Уповноваженого органу щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 “Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану” (далі - постанова № 1512), звертається з наступним. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Мінекономіки як Уповноважений орган з питань публічних закупівель здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Законом, зокрема надає безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель та узагальненні відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу у мережі Інтернет за адресою: www.me.gov.ua. Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві та у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. При цьому Мінрозвитку відповідно до покладених на нього завдань, здійснює забезпечення формування державної політики, зокрема у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а також здійснює забезпечення технічного регулювання у сфері, зокрема будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури. З огляду на зазначене, з метою подальшого інформування суб’єктів сфери публічних закупівель, просимо надати роз'яснення щодо питань застосування постанови № 1512, з урахуванням питань, порушених у запитах: 1. Чи поширюється дія постанови № 1512 на визначення вартості капітального ремонту вулиць і доріг міста? 2. Чи поширюються норми постанови № 1512 (з урахуванням змін 2026 року) на послуги з поточного ремонту будівель? 3. Чи застосовуються норми Настанови з визначення вартості будівництва, затверджені наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 “Про затвердження кошторисних норм України у будівництві” при закупівлі послуг з поточного ремонту будівель? 4. Чи терміни “матеріали” та “матеріальні ресурси”, використані у постанові № 1512, охоплюють не лише будівельні матеріали у вузькому розумінні, а й обладнання (устаткування), вироби та інші матеріальні ресурси, вартість яких включається до договірної ціни робіт відповідно до кошторисної документації? 5. Чи вправі замовник досліджувати на етапі розгляду пропозиції учасника відкритих торгів з особливостями, ціни на матеріальні ресурси викладені у складеній учасником (підрядником) договірній ціні на предмет їх відповідності середнім цінам по регіону та чи поширюється дія постанови № 1512 на договірні ціни подані під час відкритих торгів в тому числі до початку функціонування бази даних цін? 6. Чи є правомірною вимога замовника про надання довідки та підтвердження повної відповідності сум заробітної плати, відображених в актах виконаних робіт, фактично виплаченій заробітній платі, з урахуванням положень пункту 5 постанови №1512? 7. Як правильно застосовувати вимоги у випадках, коли частина виконаних робіт, з огляду на технологічний процес, не включається до актів виконаних робіт поточного місяця, хоча заробітна плата працівникам за ці роботи вже фактично виплачена, а відповідні обсяги робіт будуть відображені в актах наступних звітних періодів? Враховуючи викладене та з метою підготовки узагальненої відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства просимо надати відповідну інформацію у короткі терміни. Заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Анна АРТЕМЕНКО Інна НОВГОРОДСЬКА, 596-68-46 --- Документ: https://me.gov.ua/download/b324fe9e-f70a-4678-b03e-f90a452d4553/file.pdf --- МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ Мінрозвитку пр-т Берестейський, 14, м. Київ, 00015, тел.: (044) 351-40-96, (044) 351-41-71, (044) 351-48-20, E-mail: post@mindev.gov.ua, сайт: mindev.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37472062 від ___________ 20__ р. № _______ На № __________ від ___________ 20__ р. Центральні органи виконавчої влади, обласні військові адміністрації та міські ради (за списком) Відповідно до абзацу восьмого пункту 1 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (зі змінами), одним із основних завдань Мінрозвитку є забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері ціноутворення у будівництві. Пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що одним із основних завдань міністерства як органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох сферах, є інформування та надання роз’яснень щодо здійснення державної політики. З метою удосконалення підходів щодо визначення вартості нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин (далі – будівельні роботи), а також щодо визначення вартості нового будівництва, реконструкції, поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, в умовах воєнного та/або надзвичайного стану Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19.11.2025 № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» (далі – Постанова № 1512), до якої внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2026 № 526 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1512» (далі – Постанова № 526). ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 Враховуючи вищевикладене, в межах компетенції Мінрозвитку надає наступні роз’яснення стосовно визначення вартості нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин (крім автомобільних доріг загального користування) з урахуванням положень Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526. 1. Чи поширюється обов’язок аналізу цін на поточний ремонт будівель та споруд? Положення Постанови № 1512 застосовуються з дня її опублікування (з 25.11.2025, а зміни до неї, внесені Постановою № 526 з 29.04.2026) та діють протягом 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Положення Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, поширюються при визначенні вартості об’єктів будівництва, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, з наступних видів робіт/послуг: - нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин; - нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування. Положення Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, не поширюються на поточний ремонт будівель та споруд, вулиць та доріг населених пунктів. Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про архітектурну діяльність» та ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» будівництво – це нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта будівництва. Виходячи з положень зазначених законодавчих та нормативних документів поточний ремонт будівель і споруд не відноситься до виду будівництва, у зв’язку з цим законодавчі та нормативні документи, що діють для будівництва, у тому числі положення Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, до поточного ремонту не застосовуються. Вартість поточного ремонту (крім автомобільних доріг загального користування) має визначатися на підставі обгрунтованих трудових та матеріально-технічних ресурсів та їх вартості, обчисленої у поточному рівні цін. В окремих обґрунтованих випадках центральний орган виконавчої влади, до сфери діяльності якого належать відповідні об’єкти, або замовник ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 (розпорядник коштів) розпорядчим документом за відповідним обґрунтуванням може поширити дію окремих положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 р. № 281 (далі – Настанова № 281). У разі прийняття рішення щодо поширення дії Настанови № 281 на поточний ремонт у розпорядчому документі можуть бути зазначені відповідні особливості, зокрема щодо показників кошторисного прибутку, загальновиробничих та адміністративних витрат тощо. Вартість поточного ремонту в окремих обґрунтованих випадках може визначатися на підставі відповідних ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи, за умов відповідності технології, складу робіт, що виконуються, та витрат ресурсів, врахованих зазначеними нормами. 2. Як застосовуються вимоги Постанови № 1512 та кошторисних норм України “Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси”, затверджених наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591 (далі - Настанова № 591), щодо внесення даних в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (далі ЄДЕССБ): - якщо окремими рішеннями Уряду прийнято рішення щодо особливостей реалізації певних проєктів без внесення даних до ЄДЕССБ. У разі якщо реалізація проекту відповідно до рішення Уряду здійснюється без завантаження документів до ЄДЕССБ, це не звільняє замовника/підрядника, як суб’єктів аналізу цін, від виконання обов’язку з проведення аналізу цін на матеріальні ресурси. Такий звіт має бути виготовлено та підписано в письмовій формі згідно з додатком до Настанови № 591. Завантаження такого звіту в ЄДЕССБ здійснюється за рішенням замовника будівництва. - для договорів на виконання робіт укладених з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.20217 № 406. Якщо для будівництва об’єктів, виконання робіт по яких не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, розробляється проектна документація, яка передбачає отримання позитивного експертного звіту, аналіз цін проводиться відповідно до Постанови № 1512 замовником під час складання інвесторської кошторисної документації та підписання актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни, а підрядником під час складання інвесторської кошторисної документації у випадку, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника, а також під час складання та узгодження договірної ціни та підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни. ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 Пунктом 5.2. Настанови № 591 визначено, що звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси створюється суб’єктом з аналізу цін у формі електронного документа засобами ЄДЕССБ та підписується шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису. 3. Як застосовуються вимоги Постанови № 1512 зі змінами та Настанови № 591 за наявності змішаного фінансування, грантових коштів, міжнародної допомоги? Вимоги Постанови № 1512 зі змінами та Настанови № 591 є обов’язковими для застосування при спорудженні об’єктів будівництва, якщо вони фінансуються із залученням: - бюджетних коштів (державного чи місцевих бюджетів); - коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій; - кредитів, наданих під державні гарантії. Якщо будівництво об’єкту передбачає залучення будь-якого фінансування з вище перелічених джерел, незалежно від обсягу фінансування, виконання вимог Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, та Настанови № 591 є обов’язковими. 4. Що саме повинна перевіряти експертна організація щодо аналізу цін, чи має вона проводити власний моніторинг, і які документи зберігати в архіві експертної організації? За змістом речення першого частини другої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом до Реєстру будівельної діяльності. Мета проведення експертизи проектів будівництва, що визначена реченням першим пункту 6 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560, передбачає, зокрема визначення та перевірку якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, зокрема щодо додержання нормативів з питань кошторисної частини проекту будівництва. До таких нормативів, слід відносити, у т.ч. нормативи, що передбачені Постановою № 1512 та Настановою № 591, а саме щодо: - факту наявності звіту з аналізу цін; ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 - дотримання процедури проведення аналізу цін, а саме: визначення переліку ціноутворюючих та неціноутворюючих матеріалів; наявності цінових пропозицій відповідно до вимог Настанови № 591; - правильності документального оформлення Звіту з аналізу цін; - використання результатів аналізу цін при складанні кошторисної документації відповідно до розділу VI Настанови № 591. Водночас слід зазначити, що Національний стандарт України ДСТУ 8907:2019 «Настанова щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво» встановлює процедуру проведення експертизи проектної документації на будівництво, якою визначено перелік документів, що мають зберігатися в архіві експертної організації. 5. Чи поширюються нові вимоги на договори, проєкти, експертизу або закупівлі, розпочаті чи укладені до набрання чинності змін до Постанови № 1512, внесених Постановою № 526? За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів). На підставі та керуючись вищевикладеним, повідомляємо наступне. 5.1. Кошторисна частина проектної документації, подана для проведення експертизи проектів будівництва об’єктів у встановленому порядку до 29.04.2026 р., для якої експертний звіт ще не виданий, має бути переглянута у звʼязку із набранням чинності Постанови № 526. У разі завершення експертизи складанням позитивного експертного звіту після 29.04.2026 р. кошторисна частина проектної документації має відповідати вимогам Постанови № 526. До такого завершення експертизи замовником в ЄДЕССБ має бути завантажений аналіз цін, а експертна організація має перевірити якість проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, зокрема щодо додержання передбачених Постановою № 1512 та Настановою № 591 нормативів з питань кошторисної частини проекту ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 будівництва, а саме з урахуванням роз'яснення наданого на питання № 4 цього листа. 5.2. Зміни, у зв’язку з набранням чинності Постанови № 526, до кошторисної частини проектної документації щодо якої було проведено експертизу та отримано позитивний експертний звіт до 29.04.2026 р. і не розпочато процедуру публічних закупівель, можуть бути внесені, у разі прийняття головним розпорядником бюджетних коштів або замовником, відповідного рішення. Така проектна документація може використовуватися для планування та фінансування будівельних робіт, а також для проведення публічних закупівель. 5.3. У разі, якщо на дату набрання чинності Постановою № 526, замовником ще не розпочато процедуру публічних закупівель, умови проектів договорів підряду мають враховувати вимоги Постанови № 526 щодо: - підтвердження підрядниками фактично нарахованого рівня заробітної плати та надання відповідної довідки; - компенсації замовником фактично нарахованої заробітної плати робітників-будівельників і монтажників, а також робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні будівельних машин та механізмів, на такому об’єкті, у межах ліміту коштів на виплату заробітної плати, передбаченого договірною ціною до договору; - необхідності здійснення підрядником аналізу цін на етапі взаєморозрахунків, у разі якщо договір укладається за динамічною ціною. 5.4. У разі, якщо на дату набрання чинності Постановою № 526, замовником розпочато процедуру публічних закупівель, замовник може прийняти рішення про необхідність передбачення в проектах договорів підряду умов, наведених у роз’ясненні, наданого на питання № 5.4 цього листа. 5.5. Якщо інше не передбачено договором підряду, укладеним до 29.04.2026 р., підрядник на етапі проведення взаєморозрахунків повинен з огляду на вимоги Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, створювати звіт з аналізу цін засобами ЄДЕССБ, якщо договором підряду передбачено динамічну договірну ціну. Разом із цим, сторони договору підряду не позбавлені можливості внести зміни до договору підряду з дотриманням вимог чинного законодавства у сфері публічних закупівель. У разі внесення змін до умов договору підряду відповідно до положень Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, такі умови договору діють із дати, визначеної в додатковій угоді. ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 5.6. Якщо під час виконання будівельних робіт змінюються проектні рішення, передбачені затвердженою проектною документацією, вартість залишків робіт, у тому числі додаткових робіт, що визначається в кошторисній частині проєктної документації, скоригованої після 29.04.2026 р., має бути перерахована з урахуванням положень Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526. При цьому зміни до договору підряду щодо рівня заробітної плати, загальновиробничих та адміністративних витрат, прибутку вносяться сторонами у разі прийняття головним розпорядником бюджетних коштів або замовником відповідного рішення. У разі прийняття відповідного рішення, зміни до договору вносяться сторонами комплексно з урахуванням положень змін до Постанови № 1512, затверджених Постановою № 526. 6. Чи може рівень заробітної плати бути більшим, ніж передбачено Постановою № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526? Відповідно до підпункту 5 пункту 1 Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, розмір кошторисної заробітної плати, який враховується під час складання інвесторської кошторисної документації, визначається замовником у складі вихідних даних на проектування для звичайних умов будівництва за розрядом складності робіт 3,8 і не може бути нижче ніж середньомісячна заробітна плата в будівельній галузі за минулий рік, оприлюднена на офіційному веб-сайті Головного управління статистики у відповідній області, збільшена на відповідний коефіцієнт. Таким чином, зазначеною нормою встановлено мінімальний рівень кошторисної заробітної плати, який повинен враховуватися під час складання інвесторської кошторисної документації. Водночас замовник має право визначати вищий рівень кошторисної заробітної плати з урахуванням умов будівництва конкретного об’єкта у відповідному регіоні. Для визначення рівня заробітної плати замовнику доцільно здійснювати аналіз рівня заробітної плати та використовувати як загальнодоступну інформацію щодо цін робіт і послуг, яка міститься у відкритих джерелах (у тому числі в електронній системі закупівель «Prozorro» та на аналогічних торгівельних електронних майданчиках, дані спеціалізованих інформаційно- аналітичних видань, офіційних статистичних видань тощо), так і інформацію, отриману шляхом проведення ринкових консультацій. 7. Щодо підтвердження фактичної заробітної плати субпідрядних організацій. Документальне підтвердження фактично нарахованої заробітної плати здійснюється шляхом надання субпідрядною організацією Довідки про фактичний рівень заробітної плати робітників-будівельників і монтажників, а ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 також робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні будівельних машин та механізмів за формою, наведеною в додатку 48 до Настанови № 281. 8. Як застосовуються граничні показники загальновиробничих витрат, адміністративних витрат і прибутку, чи потрібні обґрунтовуючі розрахунки? Відповідно до підпункту четвертого пункту 1 Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, під час складання інвесторської кошторисної документації загальновиробничі витрати встановлюються на рівні 10 відсотків суми прямих витрат, адміністративні витрати - на рівні 3 відсотки суми прямих витрат, кошторисний прибуток - на рівні 15 відсотків суми прямих витрат, а на етапі договірної ціни та взаєморозрахунків загальновиробничі витрати встановлюються на рівні не більше 10 відсотків суми прямих витрат, адміністративні витрати - на рівні не більше 3 відсотків суми прямих витрат, кошторисний прибуток - на рівні не більше 15 відсотків суми прямих витрат. Таким чином на етапі узгодження договірної ціни та проведення взаєморозрахунків підтверджуючі розрахунки загальновиробничих, адміністративних витрат та кошторисного прибутку підрядниками не надаються. 9. За рахунок яких кадрових і фінансових ресурсів замовники мають виконувати функцію з аналізу цін, внесення даних і завантаження документів? Вимога щодо проведення Аналізу цін була передбачена ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 № 174, ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, та наразі передбачена кошторисними нормами України «Настанова з визначення вартості будівництва», затвердженими наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 р. № 281. Таким чином положення Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526 та Настанови № 591 конкретизують вимоги щодо проведення аналізу цін, який був вперше запроваджений ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва». Здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси може бути делеговане замовником/підрядником (будівельною організацією) на договірних засадах третім особам (як наприклад - проектні організації, інженер-консультант, будь- яка інша організація, сертифікований інженер-проектувальник чи експерт будівельний тощо). ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 Джерелами фінансування виконання таких робіт можуть бути власні кошти замовника/підрядника, кошти на утримання Служби замовника, кошти на надання послуг-інженера консультанта тощо. 10. Які умови та обмеження діють для багаторазового використання одного й того самого звіту з аналізу цін та який максимальний термін дії звіту з аналізу цін та на які етапи будівництва він має поширюватися? Під час визначення поточних цін на матеріальні ресурси один і той самий звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси може бути використаний для кількох об’єктів з аналогічними технічними характеристиками та в межах однієї області (абзац 6 підпункту 1 пункту 1 Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526). Строк дії звіту становить не більше трьох місяців з дати його складання. Звіт має бути чинним на дату отримання позитивного експертного звіту, підписання договірної ціни та підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за динамічною договірною ціною. Втрата чинності звіту не є підставою для коригування проектної документації, затвердженої у встановленому порядку. 11. З якої дати та в якому порядку замовник/підрядник зобов’язаний створювати та оформлювати звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси відповідно до підпункту другого пункту 1 Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, з урахуванням початку функціонування бази даних цін? Відповідно до підпункту другого пункту 1 Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, з дати початку функціонування бази даних цін замовник/підрядник: створює звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси у формі електронного документа засобами ЄДЕССБ та підписує його шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису (крім звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси для поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування); виготовляє звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси за формою згідно з додатком до Настанови № 591 у паперовій формі для поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування та підписує його. Зазначаємо, що інформація щодо початку функціонування бази даних цін розміщена на сайті Мінрозвитку 28.04.2026 за посиланням https://mindev.gov.ua/news/prozori-tsiny-v-budivnytstvi-startuvalo-napovnennia- bazy-tsin-na-budproduktsiiu-ta-inshi-materialni-resursy. Отже, вимоги підпункту другого пункту 1 Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 10 щодо створення звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси у формі електронного документа засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва діють з 28.04.2026 р. 12. Які матеріальні ресурси є ціноутворюючими, а які неціноутворюючими? Відповідно до пункту 3.1 Настанови № 591 визначення ціноутворюючих матеріальних ресурсів при складанні інвесторської кошторисної документації, складанні/узгодженні договірної ціни у Переліку здійснюється шляхом їх ранжування від більшої загальної вартості до меншої: 1) матеріальні ресурси, що займають верхню частину ранжованого переліку та сукупно становлять 60 % загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, є ціноутворюючими; 2) всі інші матеріальні ресурси, що не увійшли до ціноутворюючих матеріальних ресурсів, є неціноутворюючими. 13. Що може вважатися ціновою пропозицією та як підтверджувати інформацію з сайтів, прайс-листів, електронних каталогів або відкритих джерел? Ціновою пропозицією є інформація або документ суб’єкта господарювання, що містить відомості про вартість одиниці відповідного матеріального ресурсу на певну дату або період, умови поставки, умови оплати та інші характеристики. Для ціноутворюючих матеріальних ресурсів цінові пропозиції отримуються шляхом прямих запитів суб’єкта аналізу цін до виробників, імпортерів, їх офіційних представників, дистриб’юторів. Для неціноутворюючих матеріальних ресурсів допускається використання відкритих джерел, зокрема прайс-листів на сайтах, електронних каталогів, спеціалізованих торговельних майданчиків, даних електронної системи закупівель, спеціалізованих баз даних та інших не заборонених джерел (збережених замовником/підрядником наприклад у формі електронних документів та/або їх паперових примірників). 14. Яка процедура подання запиту на інформацію (лист-запит) щодо цінових пропозицій до виробників, імпортерів та їх офіційних представників і дистриб’юторів? У запиті на інформацію необхідно визначити спосіб отримання інформації. Відповідь на запит на інформацію надається у спосіб, обраний запитувачем, протягом розумного строку. Запити можна подавати поштою, факсом, телефоном, електронною поштою, через месенджери на вибір запитувача. ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 11 Запит має містити наступну інформацію: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) визначений запитувачем розумний строк, у межах якого має бути надано відповідь (далі - розумний строк); 4) визначений запитувачем спосіб отримання відповіді (цінової пропозиції); 5) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. У разі неотримання відповіді на лист-запит щодо надання цінової пропозиції протягом розумного строку фіксується факт відсутності цінової пропозиції від даного суб’єкта постачання. 15. Як співставляти матеріальні ресурси, якщо назви у кошторисі, Кодифікаторі, прайсах або комерційних пропозиціях не збігаються, і як застосовувати аналоги? Аналіз цін здійснюється за умови порівнянності матеріальних ресурсів за якісними та технічними характеристиками — однаковими або еквівалентними. У звіті з аналізу цін зазначається як найменування ресурсу згідно з Кодифікатором, так і комерційна назва ресурсу. Отже, дослівний збіг назви не є визначальним критерієм, але технічні та якісні характеристики підлягають співпадінню. 16. Як здійснювати аналіз цін матеріальних ресурсів, які виготовляються індивідуально, за калькуляцією або силами підрядника на об’єкті? Відповідно до Настанови № 281, якщо для виконання будівельних робіт учасник процедури закупівлі (підрядник) планує виготовлення власними силами окремих будівельних матеріалів, виробів і комплектів на другорядних виробництвах, що є в його структурі, ціни на такі матеріальні ресурси приймаються за відповідними калькуляціями, затвердженими підрядною організацією в установленому порядку (за виробничою собівартістю). Прибуток та адміністративні витрати враховуються в ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) в цілому по об’єкту будівництва. При цьому відповідні ціни на такі матеріальні ресурси разом із прибутком та адміністративними витратами не повинні перевищувати середні ціни інших виробників на ті ж самі ресурси, що склалися в регіоні з урахуванням транспортних витрат з доставки цих ресурсів на франко-приоб’єктний склад. 17. Яку саме ціну слід моніторити та відображати у звіті: відпускну, поточну, з ПДВ чи без ПДВ? ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 12 У звіті з аналізу цін зазначається відпускна ціна за одиницю виміру у гривнях без ПДВ. Для визначення поточної ціни застосовується сума відпускної ціни, транспортних витрат і заготівельно-складських витрат. Відповідно до кошторисних норм України «Настанова щодо порядку функціонування бази даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси», затвердженої наказом від 27.04.2026 № 836 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» (далі – Настанова № 836), база даних цін містить довідкову статистично-аналітичну інформацію саме про відпускні ціни без ПДВ. Отже, для порівняння з базою використовується відпускна ціна без ПДВ, а поточна ціна для кошторисних розрахунків формується з урахуванням транспортування та заготівельно-складських витрат. 18. Як часто оновлюється база даних цін? Відповідно до пункту 3 Постанови № 1512, протягом трьох місяців з дати початку функціонування бази даних цін здійснюються організаційні заходи щодо ведення бази даних цін в режимі первинного наповнення. Після завершення періоду ведення бази даних цін в режимі первинного наповнення, відповідно до Настанови № 836, статистично-аналітична інформація про відпускні ціни на матеріальні ресурси, сформована програмними засобами бази даних цін, буде публікуватись на порталі електронної системи до 5 числа кожного місяця. 19. Чи потрібно повторно проводити аналіз цін під час актування за твердої договірної ціни, якщо ціни в актах не перевищують договірну ціну? Відповідно до Настанови № 591 за твердої договірної ціни поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються за їх вартістю, визначеною в договірній ціні відповідно до умов договору підряду. Під час підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт при твердій договірній ціні аналіз цін не здійснюється. 20. Де можна ознайомитися з навчальними та довідковими матеріалами щодо практичного застосування Постанови № 1512 зі змінами, внесеними Постановою № 526, та роботи з Базою даних цін на будівельну продукцію, а також куди звертатися у разі виникнення проблем із функціоналом і яку інформацію необхідно надати для оперативного опрацювання звернення? Ознайомитись з онлайн-навчанням, присвяченим практичним аспектам роботи Бази даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=9gDdgl317II Наявні навчальні та довідкові матеріали розміщені за наступними посиланнями: Публічний портал ЄДЕССБ - https://e-construction.gov.ua/bdcb ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 13 База знань: https://mbkd- support.notion.site/349b1dd3a2e1804db4ddf8527d10d595?v=349b1dd3a2e1819a84a b000cb7dc0d27 Інструкції: https://www.notion.so/mbkdsupport/349b1dd3a2e181599679c787a92df70a Відеоінструкції: https://www.notion.so/mbkdsupport/34bb1dd3a2e180b4b514f3f9ad6b72ab Вебінар: https://www.youtube.com/watch?v=hdmISxJsT1U Звернення щодо роботи функціоналу опрацьовуються через електронну адресу support@e-construction.gov.ua або через форму зворотного зв’язку в електронному кабінеті: https://admin.e-construction.gov.ua/contacts_support Для пришвидшення отримання відповіді необхідно одразу в одному повідомленні надавати: 1. Номер документа у текстовому форматі; 2. Посилання на сторінку; 3. Детальний опис проблеми; 4. Знімок усього екрана. Цей лист не містить норм права, не створює жодних прав та обов’язків і має виключно рекомендаційний характер. Заступник Міністра Наталія КОЗЛОВСЬКА ДОКУМЕНТ СЕД Міністерство розвитку громад та територій України Підписувач Козловська Наталія Вікторівна Сертифікат 6FA97849F1B2570D0400000095C701002FE30A00 Н=В%EI6g4sL>;О Дійсний з 02.02.2026 12:04:09 по 02.02.2027 12:04:09 10781/28/14-26 від 23.06.2026 --- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/Details/9681b3ae-20f6-4c35-b6e0-16fd7c5a0749?lang=uk-UA) --- Тема: Визначення очікуваної вартості предмета закупівлі Суть питання: Шановні представники Міністерства економіки України, для уникнення неоднозначностей щодо застосування Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі просимо надати роз’яснення з наступних питань: 1. Чи правильно ми розуміємо, що кожне підприємство, яке бере участь у публічних закупівлях, повинно розробити і затвердити власну методику розрахунку цін? 2. Чи потрібно при цьому адаптувати «Примірну методику», обравши один або декілька методів розрахунку, які найбільше підходять для специфіки підприємства? 3. Чи можна використовувати комбінацію рекомендованих методів, чи потрібно обрати лише один? 4. Які саме правила та алгоритми розрахунку слід прописати (наприклад, аналіз ринкових цін, використання коефіцієнтів інфляції тощо)? 5. Яким чином слід оформити та затвердити розрахунок очікуваної вартості? Чи достатньо внутрішнього наказу керівника, чи потрібне додаткове затвердження (наприклад, міським головою для комунальних установ)? Будемо вдячні за розгорнуту відповідь по кожному з пунктів. Відповідь на запит 463/2025 Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 736/2023, 377/2023, 38/2024, які містять інформацію щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, за посиланнями:  https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c3487cb-348b-407a-a72e-83c2427bd113&lang=uk-UA,  https://me.gov.ua/InfoRez/Details/d25b7524-b646-4fd0-8154-f9565d1b1eba?lang=uk-UA, https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3f61e1e9-b45e-4fbe-a5a7-85a5fdee9fef&lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - примірна методика) та містить, зокрема методи визначення очікуваної вартості. Ця примірна методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону та Особливостей та має рекомендаційний характер. При цьому, оскільки способи розрахунку очікуваної вартості не є вичерпними, вибір способу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно. Також згідно Закону для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 цього Закону. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб’єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення попередніх ринкових консультацій замовником не вважається участю суб’єктів господарювання у підготовці вимог до тендерної документації. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство  економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 736/2023, 377/2023, 38/2024, які містять інформацію щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, за посиланнями:  https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c3487cb-348b-407a-a72e-83c2427bd113&lang=uk-UA,  https://me.gov.ua/InfoRez/Details/d25b7524-b646-4fd0-8154-f9565d1b1eba?lang=uk-UA, https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3f61e1e9-b45e-4fbe-a5a7-85a5fdee9fef&lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - примірна методика) та містить, зокрема методи визначення очікуваної вартості. Ця примірна методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону та Особливостей та має рекомендаційний характер. При цьому, оскільки способи розрахунку очікуваної вартості не є вичерпними, вибір способу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно. Також згідно Закону для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 цього Закону. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб’єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення попередніх ринкових консультацій замовником не вважається участю суб’єктів господарювання у підготовці вимог до тендерної документації. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство  економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках --- Пов'язана консультація за посиланням у відповіді (https://me.gov.ua/InfoRez/Details/8884ea75-9b3c-4dac-831d-b6743522bf2d?lang=uk-UA) --- Тема: Розгляд пропозиції учасника Суть питання: Замовником, сільською радою , оголошено закупівлю робіт для будівництва укриття (споруди подвійного призначення) відповідно до проектно – кошторисної документації, що затверджена замовником у червні 2025р. Відкриті торги з особливостями оголошено 05.12.2025р., тобто після вступу в силу постанови КМУ №1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану». Тендерною документацією питання щодо встановлення цін на матеріальні ресурси при формуванні пропозиції та договірної ціни за ціною середньою по регіону не відображене, на час подання пропозицій база даних цін в ЄДСБ відсутня (не функціцонує). Відповідно до п п.3 п. 1 постанови КМУ №1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» аналіз цін на матеріальні ресурси проводиться замовником під час складання інвесторської кошторисної документації та узгодження договірної ціни, а підрядником такий аналіз проводиться у разі, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника та узгоджується із замовником, а також під час складання договірної ціни. Просимо Вас надати інфомацію та роз’яснити, чи вправі замовник досліджувати на етапі розгляду пропозиції учасника відкритих торгів з особливостями, ціни на матеріальні ресурси викладені у складеній учасником (підрядником) договірній ціні на предмет їх відповідності середнім цінам по регіону та чи поширюється дія згаданої постанови КМУ на договірні ціни подані під час відкритих торгів в тому числі до початку функціонування бази даних цін. Заздалегіть вдячні за надану інформацію, з повагою, уповноважена особа Н.Гнатишин. Відповідь на запит 5/2026 Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460  (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві та у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому, з питань, що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану" слід звертатись до Мінрозвитку, як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ціноутворення у будівництві. Принагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 затверджено Методичні рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці Методичні рекомендації поширюються на закупівлю робіт з будівництва нових, реконструкції, капітального ремонту та реставрації існуючих будівель без розроблення проєктної документації переможцем такої закупівлі та розроблені з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" і мають рекомендаційний характер, зокрема щодо оформлення тендерної документації та вимог, які мають бути враховані замовником. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://griml.com/sAl1q Відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460  (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві та у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому, з питань, що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512 "Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану" слід звертатись до Мінрозвитку, як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ціноутворення у будівництві. Принагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 затверджено Методичні рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці Методичні рекомендації поширюються на закупівлю робіт з будівництва нових, реконструкції, капітального ремонту та реставрації існуючих будівель без розроблення проєктної документації переможцем такої закупівлі та розроблені з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" і мають рекомендаційний характер, зокрема щодо оформлення тендерної документації та вимог, які мають бути враховані замовником. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://griml.com/sAl1q

<b>Запит від:</b> Запит від Спільне підприємство "Каштан Петролеум ЛТД" <b> Тема розширена:</b> Сфера застосування Закону <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 20 частини п'ятої статті 3 ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі – Закон), його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи та послуги, постачання, виконання, надання яких здійснюється постачальником із досвідом роботи в країнах Європи та/або Азії та/або Північної Америки та/або Південної Америки та/або Близького Сходу не менше п’яти років (в тому числі його пов’язаними особами в розумінні Податкового кодексу України), які необхідні для науково-технічних та/чи інженерних послуг для геологорозвідки (геологічного вивчення, розвідувальних робіт), буріння, розробки, видобутку, інтенсифікації (гідророзрив пласта, капітальний ремонт свердловин, колтюбінг) свердловин та родовищ вуглеводнів, їх наземної підготовки для транспортування магістральними газопроводами та нафтопроводами, та їх переробки. Закон не встановлює спосіб підтвердження постачальником такого досвіду. Крім того, конструкція цієї норми допускає двояке трактування: товари, роботи та послуги, необхідні лише для «науково-технічних та/чи інженерних послуг» чи і для «буріння, розробки, видобутку, інтенсифікації свердловин…», У зв’язку з чим, прошу надати відповіді на наступні питання. За цією нормою можна закуповувати товари, роботи, послуги які необхідні для науково-технічних та/чи інженерних послуг для геологорозвідки, буріння, розробки, видобутку, інтенсифікації свердловин та родовищ вуглеводнів, їх наземної підготовки для транспортування магістральними газопроводами та нафтопроводами, та їх переробки чи які необхідні окремо для науково-технічних та/чи інженерних послуг для геологорозвідки та окремо для буріння, розробки, видобутку, інтенсифікації свердловин та родовищ вуглеводнів, їх наземної підготовки для транспортування магістральними газопроводами та нафтопроводами, та їх переробки? Якими саме документами має бути підтверджено досвід роботи постачальника в країнах Європи та/або Азії та/або Північної Америки та/або Південної Америки та/або Близького Сходу не менше п’яти років? <b> Номер відповіді:</b> 457/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 819/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=006fa7a8-42c5-489a-8902-a2d4bf5f1b0c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Терцентр соцпослуг м.Рівного <b>Суть питання:</b> В 2021 році були проведені відкриті торги Капітальний ремонт господарських приміщень Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Рівного по вул. Дубенській,29 на загальну вартість 1 388 381 грн. з визначеним переможцкм заключений договір, який являється діючим на сьогоднішній день. Кошти на проведення вказаних робіт виділені в 2024 році. Було проведено коригування ПКД та встановлена нова вартість робіт - 2 500 000 грн. Чи потрібно проводити нову закупівлю? Чи можливо проводити виконання вказаних робіт за діючим договором? <b> Номер відповіді:</b> 458/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти, молоді та спорту Хмільницької міської ради <b> Тема розширена:</b> формування очікуваної вартості <b>Суть питання:</b> ЛИСТ-ЗВЕРНЕННЯ щодо визначення очікуваної вартості предмету закупівлі Виникла потреба у закупівлі товару – «Машини для обробки даних» (ноутбуків вчителя, ноутбуків учня). Даний предмет закупівлі не є товаром широкого вжитку. Для визначення очікуваної вартості предмету закупівлі було направлено запит цінових пропозицій до трьох Постачальників конкретного товару. На основі отриманих трьох цінових пропозицій було визначено очікувану вартість предмету закупівлі. Відповідно до Методики визначення очікуваної вартості предмету закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 року № 275 та беручи до уваги той факт, що Методика є примірною, її застосування є правом, а не обов’язком Замовників, виникає наступне питання: Чи є порушенням визначення очікуваної вартості предмету закупівлі «Машини для обробки даних» (ноутбуків вчителя, ноутбуків учня) лише шляхом запиту цінових пропозицій? Чи є обов’язковим визначення очікуваної вартості предмету закупівлі шляхом аналізу ринку? І чи буде порушенням оголошення закупівлі по комерційними пропозиціям, без аналізу ринку? Прошу розглянути даний лист – звернення. Уповноважена особа Управління освіти, молоді та спорту Хмільницької міської ради Володимир ШЕМЕТА <b> Номер відповіді:</b> 455/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу повідомляємо, що питання щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі розглянуті у запитах №№ 938/2022, 377/2023,  1235/2022, 38/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Водночас будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо способу та визначення очікуваної вартості, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та  вимог законодавства в цілому. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону. При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, зокрема, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення встановлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторинг закупівель. Отже, питання щодо контролю, у тому числі встановлення порушень, здійснюється Держаудитслужбою. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.