<b>Запит від:</b> Запит від Національне антикорупційне бюро України <b> Тема розширена:</b> Помилки при складанні тендерної документації <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Скажіть будь-ласка, як може чи повинен діяти Замовник у випадку коли при перевірці власних закупівель, так би мовити аудиті, встановлені деякі неточності або порушення Закону "Про публічні закупівлі" які жодним чином не вплинули на результати закупівель. Чи може Замовник протоколом засідання тендерного комітету встановити або виявити зазначені порушення? <b> Номер відповіді:</b> 712/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 94/2016 та 82/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6a5f7f9-c28d-47e9-a028-d5f1ba23d8a3&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" <b> Тема розширена:</b> переговорна процедура <b>Суть питання:</b> Замовником було проведено процедуру відкритих торгів, які не відбулися через відсутність достатньої кількості учасників. При проведені повторної процедури закупівлі товару для розширення кола учасників замовником було змінено очікувану вартість, кількість та добавлені кваліфікаційні вимоги. Якщо процедура відкритих торгів знову буде відмінена чи можливе проведення переговорної процедури? <b> Номер відповіді:</b> 713/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 "Щодо застосування переговорної процедури”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc При цьому на аналогічне за змістом питання надано відповідь за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Новогуйвинська селищна рада <b>Суть питання:</b> Чи є необхідність застосовувати ЗУ «Про публічні закупівлі» при використанні субвенції з бюджету, направленої на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян. <b> Номер відповіді:</b> 714/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Рівнеелетроавтотранс" РМР <b> Тема розширена:</b> Відповідність ціни договору ціні аукціону <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Таке питання, в тендерній докеументації вказано, що товар поставляється на умовах поставки DDP (Інкотермс 2010), тобто повністю очищений від всіх обов'язкових платежів (ПДВ, митні збори тощо), проте за такими умовами не може поставляти товар нерезидент, оскільки не має можливості розмитнити товар самостійно, згідно Митного кодексу України. Тому для нерезидентів використовуються умови поставки DAP (Інкотермс 2010), розмитнення та сплата податків покладається на Замовника.Тому для нерезидентів існує формула за якою здійснюється перерахунок ціни для участі в торгах(приведена ціна - з усіма обов’язковими платежами), а договір укладається на ціну без ПДВ та інших митних зборів, оскільки по факту сплачувати їх буде Замовник, тобто ціна буде менша від ціни яка зафіксована в системі ProZorro. Питання: Чи може ціна договору з переможцем торгів нерезидентом відрізнятись від ціни аукціону (пропозиції учаника-переможця)? А якщо ні, то яким чином виходити з даної ситуації? <b> Номер відповіді:</b> 708/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 129/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f56cca96-e2ed-4a27-a312-6a674d7ec8e3&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Присяжний Іван Євгенович <b> Тема розширена:</b> Як рахувати строки <b>Суть питання:</b> Доброго дня. 1) Згідно ст10 ЗУ 922, договір оприлюдюється протягом 2 днів з дня укладення. День укладення договору враховувати чи рахувати з наступного дня? 2)Згідно ст.32 ЗУ, замовник укладає договір не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намвр укласти договір. Дана наміру укладання договору враховується чи відлік вести з наступної дати? Наперед вдячний. <b> Номер відповіді:</b> 711/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. З огляду на викладене для обчислення перебігу строків необхідно керуватися Цивільним кодексом України, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом, в якому визначаються строки, перебіг яких починається після настання певної події, з якою пов’язаний її початок. У такому разі перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний її початок, та вважається першим днем для вчинення певної дії, яка має юридичне значення.

<b>Запит від:</b> Запит від підприємство "Запоріжелектротранс" <b>Суть питання:</b> Наше підприємство здійснює закупівлі пального ціна на яке постійно коливається на ринку. Пунктом 2 ч. 4. ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачена можливість зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми визначеної у договорі. Так, збільшуючи ціну на пальне нам доводиться зменшувати кількість товару, аби не збільшилась загальна сума визначена у договорі. Пунктом 5 ч. 4 ст. 36 Закону передбачена можливість узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товару) Запитання: Чи можна при подальшій зміні ціни в бік зменшення (керуючись п. 5 ч. 4 ст. 36 Закону)відповідно збільшувати кількість товару не перевищуючи при цьому початкової кількості на яку було проведено торги та яка була зазначена у договорі? <b> Номер відповіді:</b> 704/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Кам`янської міської ради <b> Тема розширена:</b> Проведення закупівлі електроенергії <b>Суть питання:</b> З 11 червня 2017 року набрав чинності Закону України “Про ринок електричної енергії” (далі-Закон), який було прийнято 13.04.2017. Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище. Ринок електричної енергії – система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення закупівлі купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передавання та розподілу, постачанні електричної енергії споживачам. Ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб’єктів природних монополій, з обмеженнями установленими цим Законом. Господарську діяльність з виробництва, передавання, розподілу електричної енергії споживачеві, трейдерську діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця проводять на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва, передавання, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачеві, трейдерської діяльності, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця затверджує Регулятор. Закон доповнює перелік учасників ринку новим учасником – трейдером, яким може бути будь-який суб’єкт господарювання, що здійснює купівлю електричної енергії виключно з метою її перепродажу споживачеві. Оскільки, дані зміни в Законі на наш погляд суттєво впливають на порядок проведення процедур закупівель електроенергії Замовниками і станом на 01.07.2017 відсутні будь-які роз`яснення з приводу проведення закупівлі електроенергії просимо Вас зазначити: Закупівлю електроенергії проводити, як відкриті торги чи, як переговорну процедуру? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 705/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії міститься в листі від 09.11.2017№ 3304-06/40489-07, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Джерело-Промінь" Святовасилівської сільської ради <b>Суть питання:</b> Згідно з Порядком визначення предмета закупівлі затвердженого наказом Мінекономрозвітку від 17.03.2016 №454 (із змінами) та відповідно до листа Мінекономрозвітку від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі" предмет закупівлі товарів визначається на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" за показником четвертої цифри із зазначенням у дужках конкретної назви товару. Нашому підприємству потрібно купити новий трактор. Показник четвертої цифри "16720000-8 Трактори, що були у використанні", показник третьої цифри "16700000-2 Трактор". Питання: яким чином визначити предмет закупівлі, у разі якщо четверта цифра не відповідає предмету закупівлі? Чи можливо визначити предмет закупівлі за третьою цифрою або потрібно обрати показник "99999999-0 Не визначено" та ввести предмет закупівлі вручну. <b> Номер відповіді:</b> 706/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc При цьому повідомляємо, що надіслана інформація взята до відома та буде врахована в роботі.

<b>Запит від:</b> Запит від Коріненко Тетяна Леонідівна <b> Тема розширена:</b> Можливе уникнення процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Відповідно до інформації розмщенної в Системі, замовником оприлюднено Звіт про укладені договори ID UA-2017-01-30-000459-a, згідно п. 9 Звіту Конкретна назва предмета закупівлі:Продукти харчування згідно спеціфікації, п.15 15. Ціна договору: 1 396 450 UAH з ПДВ. Крім того замовником розміщено Звіти про укладені договори , на кожний із пунктів товару, вказаного в специфікації до даного договору(вартість якого білше 50 тис. грн):UA-2017-01-31-000652-c, UA-2017-01-31-000641-c, UA-2017-01-31-002652-b, UA-2017-01-31-000737-a..., з зазначенням цього ж договору, але ціна договуру в звітах, дорівнює вартості кожного пункту товару, вказаного в специфікації до нього. Чи є дана ситуація, порушенням ч.7 ст.2 Закону, та ч.3 ст36 Закону. Чи повинна була дана закупівля проводитись як відкриті торги. <b> Номер відповіді:</b> 701/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови , що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. У разі якщо вартість предмета закупівлі, визначеного замовником відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі - Порядок), дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону, така закупівля здійснюється з дотриманням вимог Закону, шляхом застосування процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону. У разі якщо вартість предмета закупівлі, визначеного замовником відповідно до Порядку, менша за межі, встановлені у статті 2 Закону, така закупівля здійснюється без застосування процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону. При цьому замовники можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Водночас зазначаємо, що питання звітування міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc . У свою чергу, відповідно до статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Так, частиною четвертою статті 180  Господарського кодексу України установлено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Таким чином, у разі якщо вартість кожного предмету закупівлі, визначеного замовником відповідно до Порядку, та зазначеного у такому договорі, менше вартісних меж, встановлених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовник укладає такий договір без застосування процедур, визначених Законом, керуючись положенням Цивільного та Господарського кодексів України. Тому замовник може укласти як декілька, так і один договір, предметом договору за яким виступатимуть різні предмети закупівлі у розумінні Закону та Порядку,та  вартість яких окремо менше вартісних меж, встановлених Законом.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ житлово-комунального господарства та будівництва виконавчого апарату Подільської районної ради <b> Тема розширена:</b> Утворення тендерного комітету <b>Суть питання:</b> Як утворити тендерний комітет, якщо замовником процедури закупівлі є відділ житлово-комунального господарства та будівництва Подільської районної ради, в якому тільки троє штатних працівників: начальник відділу (депутат районної ради) і двоє головних спеціалістів. Начальник відділу не може бути членом тендерного комітету відповідно ЗУ "Про публічні закупівлі". Визначити Уповноважену особу з числа працівників відділу неможливо - не відповідають вимогам законодавства (досвід роботи у сфері закупівель менше року). Визначити Уповноважену особу за контрактом теж неможливо - відсутність коштів. <b> Номер відповіді:</b> 702/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Виходячи зі змісту частини другої статті 11 Закону та пункту 2.1. Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб),  затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557, склад комітету , зміни до складу та положення про нього затверджуються рішенням замовника . До складу комітету входять не менше п’яти осіб, які є у штатній чисельності працівників замовника. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є менше ніж п’ять осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. Разом з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”, який містить питання стосовно визначення Уповноваженої особи.

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b>Суть питання:</b> Виникла проблема з визначенням процедури закупівлі у разі коли її очікувана вартість понад 50 тисяч, але не перевищує вартісних меж встановлених Законом, при цьому прозрахунки здійснюються по рахунку. Питання: 1. В додатку до річного плану та в Системі (під час оприлюднення) зазначається "звіт про укладений договір" чи "без використання Системи"? 2. У разі зазначення "звіт про укладений договір", що зазначати в полях під час оприлюднення (номер та дата договору, строк виконання тощо)? Завчасно вдячна! <b> Номер відповіді:</b> 703/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 398/2017 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5e64d6d0-e293-4e10-8be8-749b2c62f3c6&lang=uk-UA .

<b>Запит від:</b> Запит від Журавльов Віталій Юрійович <b> Тема розширена:</b> склад тендерного комітету <b>Суть питання:</b> Частина 31 пункту 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» регламентує, що до складу тендерного комітету можуть входити «…інші особи замовника». З урахуванням даної норми, чи можливо за Розпорядженням Замовника залучити до роботи тендерного комітету фахівця, який не входить до штату Замовника. Наприклад, з яким Замовником укладено цивільно-правовий договір на надання консультаційних послуг, пов'язаних з роботою тендерного комітету. У нашому випадку Замовник - виконавчий орган місцевого самоврядування. <b> Номер відповіді:</b> 700/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерний комітет – службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із Законом. Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “ Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення). При цьому частиною другою статті 11 Закону та пунктом 2.1 розділу ІІ Примірного положення визначено, що склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. До складу комітету входять не менше п’яти осіб, які є у штатній чисельності працівників замовника. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є менше ніж п’ять осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. Таким чином, членами тендерного комітету можуть бути виключно працівники, які перебувають у штатній чисельності працівників замовника . При цьому повідомляємо, що, виходячи із норм Закону та Примірного положення ,замовник може водночас створювати тендерний комітет, а також  визначати уповноважену особу (осіб), за умови, що вони не можуть бути визначені відповідальними за організацію та проведення одних і тих самих процедур закупівель. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”, який містить питання стосовно визначення Уповноваженої особи.