<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України <b>Суть питання:</b> В зв'яку з виробничою необхідністю установа вирішила провести тендер на закупівлю трактора. В Державному класифікаторі трактори зазначені за показником третьої цифри. По четвертому знаку зазначені: мотоблоки; трактори, що були у використанні; тягові електродвигуни, які не підходять для визначення предмета закупівлі по закупівлі трактора. Як в даному випадку вірно визначити предмет закупівлі, не порушуючи чинного законодавства? <b> Номер відповіді:</b> 724/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, інформуємо, що відповідь на аналогічне звернення міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cb14b2fc-18ad-45c8-85f3-15f1dad6a749&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від газета Секретов. Нет <b> Тема розширена:</b> розрахунок під час електронних закупівель <b>Суть питання:</b> для написання статті потрібна інформація, яким чином відбувається розрахунок замовника товару перед переможцем торгів. мова йде про КП, як замовника товару та ТОВ, як постачальника товару. у договорі йдеться про розрахунок у два етапи - 50% передплата і 50% після отримання товару. Чи законна така процедура розрахунку. Якщо ні, то яким чином здійснюється розрахунок? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 725/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі (частина четверта статті 36 Закону). Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. При цьому ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов. Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до вимог тендерної документації (в т. ч. вимог щодо умов оплати) та пропозиції учасника-переможця. Водночас, беручи до уваги положення Бюджетного кодексу України (далі – БК України), у разі якщо договір про закупівлю укладається розпорядником або одержувачем бюджетних коштів, та передбачає взяття учасником бюджетного процесу відповідних бюджетних зобов’язань, платежі відповідно до взятих бюджетних зобов'язань здійснюються в порядку, визначеному бюджетним законодавством. Так, згідно з частиною першою статті 49 БК України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством. Визначення понять “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів”, “одержувач бюджетних коштів”, “бюджетне зобов'язання” та “платіж” наведені у пунктах  18, 47, 38, 7 та 41 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно. Поряд з цим постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 “Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти” визначено перелік випадків, в яких розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати попередню оплату (за наявності належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів), максимальні строки та розміри такої попередньої оплати.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітетСлавутської міської ради <b>Суть питання:</b> У квітні 2017 року Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України встановлено орієнтовний розмір кошторисної заробітної плати, який доцільно враховувати при визначенні вартості будівництва. Зокрема, Мінрегіонбудом визначено, що на стадії виконання договорів можливе уточнення розміру кошторисної заробітної плати. Просимо надати роз’яснення: чи можливо, а якщо так, то в якому порядку переглядати договори підряду, вже укладені за результатами тендерних процедур закупівель, в частині збільшення розміру кошторисної заробітної плати. Чи являється орієнтовний розмір кошторисної заробітної плати, встановлений Мінрегіонбудом, підставою для зміни істотних умов договору, визначеною п.7 ч.4 ст.36 Закону Україи «Про публічні закупівлі», а саме: зміною регульованих цін (тарифів) і нормативів? <b> Номер відповіді:</b> 726/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”,  який містить вичерпну відповідь щодо зміни істотних умов договору про закупівлю. Разом з тим, відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 № 633, Мінрегіон України відповідно до покладених на нього завдань затверджує державні будівельні норми, зокрема кошторисну нормативну базу у будівництві, порядок її застосування при здійсненні будівництва із залученням державних коштів, методологію проектування, будівництва та реконструкції об’єктів цивільного і промислового призначення, інженерно-транспортної інфраструктури у звичайних і складних інженерно-геологічних умовах. Тому з питання , зазначеного у запиті, пропонуємо додатково звернутись до вищевказаного органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від КПТМ "Криворіжтепломережа" <b>Суть питання:</b> Чи повинен Замовник (КПТМ "Криворіжтепломережа" є замовник, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання) при визначенні предмету закупівлі в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" керуватися інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012р. №333? <b> Номер відповіді:</b> 727/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі-Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 N 454. Інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Таким чином, предмет закупівлі товарів, робіт або послуг  у розумінні Закону визначається замовником для здійснення процедур закупівель, визначених Законом, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону. Водночас питання призначення економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333). Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу. При цьому пунктом 5 наказу №333 Державну казначейську службу України уповноважено надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.

<b>Запит від:</b> Запит від Публічне Акціонерне Товариство "Одесаобленерго" <b>Суть питання:</b> Наше підприємство опубліковало міжнародні торги. На торгах прийняло участь 2 організації. Вони пройшли попередню кваліфікацію і були допущені до аукціону. Після аукціону переможець торгів відмовляється від підписання договору на закупівлю. Питання, може наше підприємство визначити переможцем торгів наступну пропозицію? Не являється ли порушенням ст.31 п.1 Закона України про Публічні закупівлі (до оцінки було допущено менше двох тендерних пропозицій). Оголошення № UA-2017-05-23-00021-a/ Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 728/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. Поряд з цим відповідно до частини третьої статті 32 Закону, зокрема у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений Законом, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув . Таким чином, замовник відповідно до частини другої статті 32 Закону укладає договір про закупівлю з учасником, який  визнаний переможцем торгів або приймає рішення про відхилення його тендерної пропозиції, зокрема за наявності підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 30 Закону. Натомість відповідь на питання щодо застосування підстави для відміни торгів, визначеної абзацом шостим частини першої статті 31 Закону, міститься в розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06  “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель” за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Управління економіки та стратегічного планування Ужгородської міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо участі громадських організацій у процедурі закупівлі <b>Суть питання:</b> Під час проведення процедури закупівлі відкриті торги, предмет закупівлі - Послуги з розроблення Стратегії розвитку міста «Ужгород 2030» код ДК 73210000-7 - Консультаційні послуги у сфері наукових досліджень, UA-2017-06-20-000602-a, замовником було отримано тендерну пропозицію від учасника ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "АГЕНТСТВО МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ "ЄВРОПОЛІС". Відповідно до пункту 35 статті 1 Закону "Про публічні закупівлі" (далі - Закон): учасник процедури закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Відповідно до законодавства громадські організації не мають на меті отримання прибутку. При цьому, відповідно до статусу (організаційно-правової форми) вищезазначеного субєкту, він є - громадським формуванням. Просимо надати відповіді щодо наступних питань: - Чи може бути учасником громадська організація? - Як в подальшому визначити правовий статус договору про закупівлю, якщо громадська організація стане переможцем процедури закупівлі? - Якщо громадська організація не може бути учасником, то чому вона зареєструвалася на сайті уповноваженого органу у статусі учасника процедури закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 729/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому відповідно до пункту п’ятого частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, учасниками процедури закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 35 частини першої статті 1 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Степаненко Сергій Анатолійович <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч.3 ст.17 Закону "Про публічні закупівлі", Переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті. Крім цього ЗАмовники дуже часто вимагають від Переможця надання й інших документів протягом 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Враховуючи, що ПРОЗОРРО та майданчики це інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує автоматичний обмін інформацією і документами саме в електронному вигляді за допомогою мережі Інтернет, В ЯКОМУ ВИГЛЯДІ ПЕРЕМОЖЕЦЬ ПОВИНЕН НАДАТИ ТАКІ ДОКУМЕНТИ: В ПАПЕРОВОМУ ВИГЛЯДІ НА ЮРИДИЧНУ АДРЕСУ ЗАМОВНИКА ЧИ В ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІ ШЛЯХОМ ДОЗАВАНТАЖЕННЯ НА ЕЛЕКТРОННИЙ МАЙДАНЧИК ? При цьому слід не забувати, що одним із головних принципів система закупівлі є прозорість та доступність, а в разі надання Переможцем Замовнику документів в паперовому вигляді - громада, інші Учасники та органи моніторингу не зможуть виявити можливі порушення у сфері закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 717/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Виконком <b>Суть питання:</b> Добрий день! Відповідно до п. 17 ст. 22 ЗУ Про публічні закупівлі у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Чи можна для субпідрядних організацій встановлювати вимогу про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, працівників? Можна керуватися п. 3 даної статті?Дякую <b> Номер відповіді:</b> 718/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від комунальне підприємство "Парковка та реклама" <b> Тема розширена:</b> проведення закупівлі на придбання послуг за цивільно-правовими договорами <b>Суть питання:</b> Підприємством укладаються цивільно-правові договори з фізичними особами, які не мають статусу суб’єкта підприємницької діяльності, на надання послуг з забезпечення схоронності комунального майна. Необхідність укладання саме цивільно-правових договорів викликана тим, що: підприємством забезпечується схоронність комунального майна міста яке в будь-який момент може бути здано в орендне користування; знаходження об’єктів в різних, подекуди, відділених районах міста; обмеженістю фінансових ресурсів на надання відповідних послуг, що не дозволяє користуватись послугами охоронних агентств. Зважаючи на вищевикладене, чи необхідно підприємству проводити процедуру закупівлі на послуги з забезпечення схоронності комунального майна, що надаються фізичними особами, які не мають статусу суб’єкта підприємницької діяльності за цивільно-правовими договорами. <b> Номер відповіді:</b> 719/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 85/2017, 165/2017 та 191/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f59a2cad-5264-468d-b526-49f92bec4fcb&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d9ee2ad2-17f0-4f89-af21-772d83aca33e&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2d50d78a-d201-402f-a02f-67e8c3724f38&lang=uk-UA .

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "РАДІЙ" <b> Тема розширена:</b> Повторна кваліфікація учасника тендеру на підставі рішення АМКУ <b>Суть питання:</b> ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "РАДІЙ" 09.06.2017 р. звернулося до АМКУ зі скаргою щодо порушення Замовником порядку проведення Процедури закупівлі (UA-2017-03-14-000579-b). Відповідно до рішення Постійно діючої адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, колегія постановила зобов'язати Замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "РАДІЙ" та скасувати рішення про визначення переможцем ТОВ "Ледстер". Станом на 10.07.2017 р. Замовником проводиться повторна кваліфікація учасників, в тому числі ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "РАДІЙ". Враховуючи вищевикладене, просимо вас надати консультацію (роз'яснення) щодо законності дій Замовника, оскільки кваліфікація була проведена раніше, та порядок можливого оскарження результатів повторної кваліфікації. <b> Номер відповіді:</b> 720/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону. При цьому рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина 12 статті 18 Закону). Разом з тим, замовнику слід ураховувати, що  відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).

<b>Запит від:</b> Запит від Подберезська Марина Миколаївна <b>Суть питання:</b> Я б хотіла уточнити судовий спосіб оскарження процедури закупівель. Чи правильно я розумію, що оскарження рішення Антимонопольного комітету України з питань публічних закупівель відбувається в адміністративному порядку, в той час як спори між замовниками та виконавцями чи учасниками торгів розглядаються у порядку господарського судочинства? Також хотілося б дізнатися чи у цих двох випадках строк позовної давності є загальним (6 місяців для адміністративного процесу та 3 роки для господарського процесу)? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 721/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Поряд з цим, відповідно до частини третьої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, передбачених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель, адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, його посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Згідно зі статтею 12 Господарського процесуального Кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав. У свою чергу, відповідно до статті 257 Цивільного Кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Разом з тим, статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 183-2 цього Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

<b>Запит від:</b> Запит від Нечаєва Анастасія Сергіївна <b>Суть питання:</b> Доброго дня, Прошу прокоментувати питання з приводу порядку визначення предмету закупівлі. У випадку, якщо до замовника не застосовуються вимоги Закону України "Про публічні закупівлі" (компанія не є замовником в розумінні даного закону): - Чи можливо у внутрішніх документах компанії передбачити можливість визначення предмету закупівлі за показниками третьої - п'ятої цифр основного словника, а не четвертої цифри. - Чи фразу «за показниками третьої - п'ятої цифр» можна розуміти як можливість вибору лише перших трьох цифр, що становлять групу, або потрібно йти до четвертої або п’ятої цифри (деталізувати до класу або категорії). - Чи вимагається частини закупівлі (лоти) робити лише в межах одного класу (наприклад 30200000-1 Комп’ютерне обладнання та приладдя), а товари іншого класу виносити в окремий предмет закупівлі. - Та чи можна 2 предмети закупівлі різних класів, кожен з яких ділиться на частини (лоти), об’єднати в один предмет закупівлі і провести одну процедуру закупівлі. Заздалегідь дякую. З повагою, Анастасія <b> Номер відповіді:</b> 715/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади . Закон застосовується до замовників , за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Визначення поняття "замовники" наведене у статті 1 цього Закону. Таким чином, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія Закону та підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, не поширюється на закупівлі, що здійснюють суб’єкти, які не є замовниками у розумінні Закону. Водночас зазначаємо, що питання визначення предмету закупівлі замовниками та реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуті в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .