Новини Мінекономіки
Консультація
№ 849/2017
28.08.2017
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 849/2017: Аналіз ринку перед оголошенням закупівлі: Суть питання: Чи є порушенням звернення до фірм-продавців маммографічних систем для уточнення медико-технічних вимог ДО оголошення процедури закупівлі? Висновки/Відповідь: 1. Аналіз ринку – не предмет регулювання Закону "Про публічні закупівлі". Здійснення аналізу ринку та проведення маркетингових досліджень не є предметом регулювання Закону України “Про публічні закупівлі”. 2. Можливість попереднього вивчення ринку. Замовник може попередньо вивчати ринок, технічні характеристики предмета закупівлі для подальшого проведення закупівель згідно з вартісними межами, передбаченими статтею 2 Закону. 3. Вимоги до тендерної документації. * Тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі), відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Закону. * Технічна специфікація має містити детальний опис, технічні та якісні характеристики, вимоги до функціональних характеристик, посилання на стандарти. * Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника (або еквівалент). 4. Визначення технічних характеристик. Замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, керуючись принципами закупівель та законодавством. 5. Відсутність дискримінації. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону). 6. Дотримання принципів закупівель. Під час складання тендерної документації та проведення процедури закупівлі, необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола учасників. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відкриті торги
Консультація № 849/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 849/2017: Аналіз ринку перед оголошенням закупівлі
Суть питання: Чи є порушенням звернення до фірм-продавців маммографічних систем для уточнення медико-технічних вимог ДО оголошення процедури закупівлі?
Висновки/Відповідь:
1.
Аналіз ринку – не предмет регулювання Закону "Про публічні закупівлі". Здійснення аналізу ринку та проведення маркетингових досліджень не є предметом регулювання Закону України “Про публічні закупівлі”.
2. Можливість попереднього вивчення ринку. Замовник може попередньо вивчати ринок, технічні характеристики предмета закупівлі для подальшого проведення закупівель згідно з вартісними межами, передбаченими статтею 2 Закону.
3. Вимоги до тендерної документації.
* Тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі), відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Закону.
* Технічна специфікація має містити детальний опис, технічні та якісні характеристики, вимоги до функціональних характеристик, посилання на стандарти.
* Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника (або еквівалент).
4. Визначення технічних характеристик. Замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, керуючись принципами закупівель та законодавством.
5. Відсутність дискримінації. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону).
6. Дотримання принципів закупівель. Під час складання тендерної документації та проведення процедури закупівлі, необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола учасників. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Бориспільської міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Підготовка процедури (аналіз ринку)
<b>Суть питання:</b> Тендерним комітетом заплановано закупівлю маммографічної системи, чи буде порушенням з боку тендерного комітету ДО ОГОЛОШЕННЯ процедури зробити запити на фірми, які займаються продажем маммографічних систем для уточнення медико-технічних вимог
<b>
Номер відповіді:</b> 849/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон)
установлює правові та економічні засади здійснення закупівель
товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас здійснення аналізу ринку та проведення маркетингових досліджень не є предметом регулювання цього Закону.
З огляду на це, замовник може попередньо здійснювати необхідні дії для вивчення ринку, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі тощо для проведення у подальшому закупівель за процедурами, встановленими Законом, керуючись вартісними межами, передбаченими статтею 2 Закону.
У свою чергу, ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація
розробляється та затверджується замовником
і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).
Так, технічна специфікація
повинна містити
: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами.
Технічна специфікація
не повинна містити
посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.
Ураховуючи викладене, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.
Разом з тим, тендерна документація
не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників
(частина четверта статті 22 Закону).
Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час складання і затвердження тендерної документації та проведення процедури закупівлі, необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола учасників.
Консультація
№ 850/2017
28.08.2017
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 850/2017: Суть питання: Як замовнику перевіряти учасників на пов'язаність осіб відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) та відмовляти в участі, враховуючи автоматичну оцінку тендерних пропозицій, що передує розгляду? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 681/2017 від 21.06.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8489a9b1-7332-4fa1-858d-37b59c9d6e4a&lang=uk-UA
Відкриті торги
Консультація № 850/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 850/2017
Суть питання:
Як замовнику перевіряти учасників на пов'язаність осіб відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) та відмовляти в участі, враховуючи автоматичну оцінку тендерних пропозицій, що передує розгляду?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 681/2017 від 21.06.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8489a9b1-7332-4fa1-858d-37b59c9d6e4a&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДКСУ
<b>
Тема розширена:</b> Відмова учаснику в участі у процедурі закупівлі згідно з пунктом 7 частини 1 ст.17 Закону
<b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення, яким чином замовник перевіряє учасників на відповідність ознакам пов’язаних осіб в розумінні Закону та приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі, якщо оцінка тендерних пропозицій передує здійсненню розгляду тендерної пропозиції та проводиться автоматично.
<b>
Номер відповіді:</b> 850/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому зазначаємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 681/2017 від 21.06.2017 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8489a9b1-7332-4fa1-858d-37b59c9d6e4a&lang=uk-UA
Консультація
№ 851/2017
28.08.2017
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 851/2017: Суть питання: Визначення поняття "злочин, вчинений з корисливих мотивів" у контексті ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" та перелік відповідних статей КК України. Висновки/Відповідь: 1. Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель (див. преамбулу). 2. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі” замовник відмовляє учаснику у разі, якщо службова (посадова) особа, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено. 3. Злочином є передбачене Кримінальним кодексом України (ст. 11 КК України) суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. 4. Рекомендовано звернутися до Міністерства внутрішніх справ України (МВС), яке узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, та розробляє пропозиції щодо його вдосконалення (відповідно до Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10. 2015 № 878). 5. При кваліфікації злочинів, вчинених з корисливих мотивів, слід враховувати положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 № 2 “Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи”.
Відкриті торги
Консультація № 851/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 851/2017
Суть питання: Визначення поняття "злочин, вчинений з корисливих мотивів" у контексті ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" та перелік відповідних статей КК України.
Висновки/Відповідь:
1. Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель (див. преамбулу).
2. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі” замовник відмовляє учаснику у разі, якщо службова (посадова) особа, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено.
3. Злочином є передбачене Кримінальним кодексом України (ст. 11 КК України) суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
4. Рекомендовано звернутися до Міністерства внутрішніх справ України (МВС), яке узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, та розробляє пропозиції щодо його вдосконалення (відповідно до Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10. 2015 № 878).
5. При кваліфікації злочинів, вчинених з корисливих мотивів, слід враховувати положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 № 2 “Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи”.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Лаптєв Олександр Сергійович
<b>
Тема розширена:</b> відмова в участі у процедурі закупівлі
<b>Суть питання:</b> Дайте визначення поняттю - злочин, вчинений з корисливих мотивів, в розумінні ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", та , якщо можливо, перелік статей Кримінального кодексу України, злочини за якими можуть вважатися вчиненими з корисливих мотивів
<b>
Номер відповіді:</b> 851/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
Так, відповідно до статті 11 Кримінального кодексу України (далі – КК України) злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Додатково інформуємо, що Постанова Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 № 2 (далі- Постанова) “Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи” містить ряд питань, пов`язаних з кваліфікацією злочинів, вчинених з корисливих мотивів.
Водночас зазначаємо, що відповідно до Положення про Міністерство внутрішніх справ України (далі – МВС), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10. 2015 № 878, МВС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Так, МВС відповідно до покладених на нього завдань, зокрема узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та в установленому порядку вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.
Тому, з питань зазначених у запиті, пропонуємо звернутись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.
Консультація
№ 848/2017
25.08.2017
Тендерний комітет або уповноважена особа
# Консультація Мінекономіки № 848/2017: Суть питання: Чи може замовник визначити уповноваженою особою особу з вищою освітою, але без досвіду роботи у сфері закупівель, попри рекомендацію в Примірному положенні (наказ Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557)? Висновки/Відповідь: * Замовник самостійно визначає вимоги до уповноваженої особи (осіб), враховуючи відповідальність за організацію та проведення закупівель (стаття 1, частина перша статті 11 Закону України "Про публічні закупівлі"), керуючись метою та принципами закупівель (стаття 3 Закону України "Про публічні закупівлі"), а також відповідальністю за порушення (стаття 38 Закону України "Про публічні закупівлі"). * Вимога до уповноваженої особи - наявність вищої освіти (частина друга статті 11 Закону України "Про публічні закупівлі"). * Примірне положення (наказ Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557) має рекомендаційний характер (пункт 1.1 Примірного положення), тому замовник може ним керуватися при розробленні положення про уповноважену особу (частина п’ята статті 11 Закону України "Про публічні закупівлі"). * Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 "Щодо визначення Уповноваженої особи" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc).
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 848/2017Огляд:
# Консультація Мінекономіки № 848/2017
Суть питання: Чи може замовник визначити уповноваженою особою особу з вищою освітою, але без досвіду роботи у сфері закупівель, попри рекомендацію в Примірному положенні (наказ Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557)?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Савенко Анна Олександрівна
<b>Суть питання:</b> В Примірному положені про
тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557, рекомендовано встановлювати наступну вимогу для уповноваженої особи: не менше двох років досвіду роботи у сфері закупівель. При цьому в Законі України "Про публічні закупівлі" така вимога відсутня.
Враховуючи, що Примірне положення має рекомендаційний, а не обовязковий характер, підкажіть будь-ласка, чи може власник визначити уповноваженою особою особу, яка має вищу освіту, але не має вказаного вище досвіду роботи, а вимогу щодо досвіду роботи не встановлювати при розроблені та затверджені Положення про уповноважену особу?
<b>
Номер відповіді:</b> 848/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг
для забезпечення потреб держави та територіальної громади
.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
Уповноважена особа (особи) – службова, посадова та інша фізична особа замовника,
визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом
на підставі власного розпорядчого рішення або трудового договору (контракту) (стаття 1 Закону).
Водночас відповідно до частини другої статті 11 Закону у разі визначення замовником уповноваженої особи (осіб) організація роботи здійснюється нею (ними) самостійно
згідно з умовами трудового договору (контракту) або положення
. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту.
Поряд з цим згідно з пунктом 1.1 Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” на виконання частини п’ятої статті 11 Закону, Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус,
загальні організаційні та процедурні засади діяльності
тендерного комітету та
уповноваженої особи (осіб)
,
а також їх права, обов’язки та відповідальність
.
Поряд з цим, с
таттею 38 Закону визначено відповідальність за порушення вимог цього Закону. Так, зокрема з
а порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України. За порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету
або уповноважена особа (особи) персонально.
З огляду на викладене та зважаючи, що уповноважена особа є відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель, замовник встановлює вимоги до уповноваженої особи (осіб), керуючись метою цього Закону, принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону та з урахуванням статті 38 Закону.
При цьому під час розроблення положення про уповноважену особу (осіб) замовник може керуватися Примірним положенням.
У свою чергу повідомляємо, що питання визначення уповноваженої особи розглянуто в листі від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 846/2017
23.08.2017
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 846/2017: Суть питання: Щодо можливості застосування переговорної процедури після відміни відкритих торгів через відсутність достатньої кількості учасників, а саме: запрошення учасника попередніх торгів, критерії відбору учасників, необхідність нової тендерної документації, застосування ст. 17 Закону. Висновки/Відповідь: 1. Запрошення учасника попередніх торгів: Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) не містить обмежень щодо запрошення на переговорну процедуру закупівлі учасника, який подавав пропозицію під час попередніх відкритих торгів, за умови дотримання мети Закону та принципів, закріплених у статті 3 Закону. Критерії відбору учасників не визначені Законом, тому замовник має керуватися загальними принципами закупівель. Також Закон не обмежує кількість учасників, яких можна запросити на переговори. 2. Тендерна документація: Тендерна документація, визначення якої дано у п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону, розробляється та затверджується для процедур, встановлених Законом, крім переговорної процедури закупівлі. 3. Стаття 17 Закону: Щодо застосування ст. 17 Закону не надано чіткої відповіді. Рекомендовано ознайомитись з відповіддю на аналогічні питання у запиті 224/2017 від 09.02.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA та у листі "Щодо застосування переговорної процедури закупівлі" від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 846/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 846/2017
Суть питання: Щодо можливості застосування переговорної процедури після відміни відкритих торгів через відсутність достатньої кількості учасників, а саме: запрошення учасника попередніх торгів, критерії відбору учасників, необхідність нової тендерної документації, застосування ст. 17 Закону.
Висновки/Відповідь:
1. Запрошення учасника попередніх торгів: Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) не містить обмежень щодо запрошення на переговорну процедуру закупівлі учасника, який подавав пропозицію під час попередніх відкритих торгів, за умови дотримання мети Закону та принципів, закріплених у статті 3 Закону. Критерії відбору учасників не визначені Законом, тому замовник має керуватися загальними принципами закупівель. Також Закон не обмежує кількість учасників, яких можна запросити на переговори.
2. Тендерна документація: Тендерна документація, визначення якої дано у п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону, розробляється та затверджується для процедур, встановлених Законом, крім переговорної процедури закупівлі.
3. Стаття 17 Закону: Щодо застосування ст. 17 Закону не надано чіткої відповіді. Рекомендовано ознайомитись з відповіддю на аналогічні питання у запиті 224/2017 від 09.02.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA та у листі "Щодо застосування переговорної процедури закупівлі" від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Чугуївської міської ради
<b>Суть питання:</b> Замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників.Тому згідно з п. 4 ч. 2 ст. 39 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) Замовник у даному випадку може застосувати переговорну процедуру закупівлі.У цій ситуації виникають такі питання:
1.Чи може Замовник запросити на переговорну процедуру закупівлі учасника, що подав пропозицію під час останніх відкритих торгів за тим же предметом закупівлі.Якими критеріями відбору учасника повинен керуватися Замовник?Чи можуть бути запршені на переговори одразу двоє учасників?
2. Чи повинен Замовник на підставі п. 3 ст. 16; п. 4 ч. 2 ст. 39 Закону складати нову тендерну документацію для переговорної процедури для учасника?
3. Чи розповсюджуються положення ст. 17 Закону на дану ситуацію, тобто чи повинен учасник з яким замовник провів переговори та направив повідомлення про намір укласти договір надати замовнику документи передбачені п. 2,3,5,6 і 8 ч. 1 ст. 17 Закону протягом 5 днів з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір?
<b>
Номер відповіді:</b> 846/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок проведення переговорної процедури закупівлі визначений статтею 35 Закону.
Згідно з пунктом 28 часини першої статті 1 Закону
тендер (торги)
– здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (
крім переговорної процедури закупівлі
).
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених статтею 12 Закону, зокрема переговорної процедури закупівлі.
Згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. При цьому наказом Мінекономрозвитку від 13.04.2016 № 680 “Про затвердження примірної тендерної документації” затверджено примірні тендерні документації
для відкритих торгів та конкурентного діалогу
.
Ураховуючи викладене, тендерна документація розробляється та затверджується для процедур, встановлених Законом, крім переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим зазначаємо, що відповідь на аналогічні питання зазначена у запиті 224/2017 від 09.02.2017 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA
та у листі "
Щодо застосування переговорної процедури закупівлі
", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Разом з тим Законом не обмежена кількість учасників, які можуть бути запрошені на переговори у разі застосування переговорної процедури закупівель. Водночас замовнику слід керуватись метою Закону та дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону.
Консультація
№ 847/2017
23.08.2017
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 847/2017 Суть питання: Чи можливо укласти прямий договір на ремонт транспортного засобу (ДК 021:50110000-9) за рахунок страхового відшкодування, якщо ліміти, передбачені статтею 2 Закону України «Про публічні закупівлі», вже вичерпані? Висновки/Відповідь: Згідно з листом Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” (доступний за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc), надано відповідь на порушене питання. Рекомендується ознайомитися з зазначеним листом для отримання детальної інформації.
Відкриті торги
Консультація № 847/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 847/2017
Суть питання: Чи можливо укласти прямий договір на ремонт транспортного засобу (ДК 021:50110000-9) за рахунок страхового відшкодування, якщо ліміти, передбачені статтею 2 Закону України «Про публічні закупівлі», вже вичерпані?
Висновки/Відповідь:
Згідно з листом Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” (доступний за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc), надано відповідь на порушене питання. Рекомендується ознайомитися з зазначеним листом для отримання детальної інформації.
Суть питання: Чи можливо укласти прямий договір на ремонт транспортного засобу (ДК 021:50110000-9) за рахунок страхового відшкодування, якщо ліміти, передбачені статтею 2 Закону України «Про публічні закупівлі», вже вичерпані?
Висновки/Відповідь:
Згідно з листом Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” (доступний за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc), надано відповідь на порушене питання. Рекомендується ознайомитися з зазначеним листом для отримання детальної інформації.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Чуприна Олександр Олександрович
<b>Суть питання:</b> Орган державної влади отримав страхове відшкодування завданих матеріальних збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. За кодом ДК 021:50110000-9 «Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання» вже використано передбачені ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» межі.
Чи можна в такій ситуації укласти прямий договорів, на розмір отриманих страхових коштів та опублікувати звіт про його виконання?
<b>
Номер відповіді:</b> 847/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посилання
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “
Щодо планування закупівель
”, який містить відповідь на питання, зазначене у запиті.
Консультація
№ 844/2017
22.08.2017
Зміна істотних умов договору
Суть питання: Методи розрахунку коливання ціни на ринку при здійсненні публічних закупівель. Висновки/Відповідь: Інформація щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, зокрема, розрахунку коливання ціни на ринку, міститься в листах Мінекономіки: * Лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc * Лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Зміна істотних умов договору
Консультація № 844/2017Огляд:
Суть питання: Методи розрахунку коливання ціни на ринку при здійсненні публічних закупівель.
Висновки/Відповідь:
Інформація щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, зокрема, розрахунку коливання ціни на ринку, міститься в листах Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальна установа "Обласний дитячий протитуберкульозний санаторій "Лісовий берег" Житомирської обласної ради
<b>Суть питання:</b> Як розрахувати коливання ціни на ринку? Які застосовуються методи і документи?
<b>
Номер відповіді:</b> 844/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "
Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю
", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
та від 30/12/2016 № 3302-06/42560-06 "
Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю
", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 845/2017
22.08.2017
Зміна істотних умов договору
Суть питання: Чи правомірно вимагати від переможця аукціону зменшення суми договору на 20% (ПДВ), якщо замовник - платник ПДВ, а учасник - ні, при цьому в тендерній документації ціна враховувала ПДВ, а бюджет замовника був розрахований без ПДВ? Висновки/Відповідь: Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі (частина четверта статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі”). Договір укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції переможця. Вартість закупівлі, згідно із Законом, передбачає суму з урахуванням податків та обов’язкових платежів, яку фактично планує витратити замовник.
Зміна істотних умов договору
Консультація № 845/2017Огляд:
Суть питання: Чи правомірно вимагати від переможця аукціону зменшення суми договору на 20% (ПДВ), якщо замовник - платник ПДВ, а учасник - ні, при цьому в тендерній документації ціна враховувала ПДВ, а бюджет замовника був розрахований без ПДВ?
Висновки/Відповідь:
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі (частина четверта статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі”). Договір укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції переможця. Вартість закупівлі, згідно із Законом, передбачає суму з урахуванням податків та обов’язкових платежів, яку фактично планує витратити замовник.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Самойленко Артур Ігорович
<b>
Тема розширена:</b> Замовник
<b>Суть питання:</b> Проконсультуйте будь ласка на предмет законності вимоги Замовника після проведення аукціону і перемоги вимагати від Учасника(на етапі заключення договору) зменшити суму договору на 20% в звязку з тим, що Замовник - платник ПДВ, а Учасник - ні. При проведенні закупівлі ціна враховувала пдв.
Аргумент замовника - бюджет на закупівлю був передбачений в межах суми, що не включала пдв.
<b>
Номер відповіді:</b> 845/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно зі статтею 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зокрема зазначається інформація про ціну.
У свою чергу, відповідно до частини четвертої статті 36 Закону
умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону
(у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Таким чином, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції переможця за результатами аукціону.
При цьому Закон встановлює вартість закупівлі товарів, робіт і послуг в цілому, тобто вартістю закупівлі є сума з урахуванням податків та обов’язкових платежів, яку фактично планує витратити замовник.
Консультація
№ 842/2017
21.08.2017
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки (№ 842/2017): Запит: КУ Житомирська міська стоматологічна поліклініка №1 запитує, чи можливо застосувати переговорну процедуру закупівлі на два лоти після двох невдалих відкритих торгів (один раз відсутність учасників, другий раз – частково торги відбулися). Сума лотів не перевищує 200 тис. грн. Суть питання: Можливість застосування переговорної процедури після двох невдалих відкритих торгів за лотами, сума яких не перевищує 200 тис. грн. Висновки/Відповідь: Мінекономіки відсилає до відповіді на аналогічне питання у запиті № 35/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 842/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки (№ 842/2017)
Запит: КУ Житомирська міська стоматологічна поліклініка №1 запитує, чи можливо застосувати переговорну процедуру закупівлі на два лоти після двох невдалих відкритих торгів (один раз відсутність учасників, другий раз – частково торги відбулися). Сума лотів не перевищує 200 тис. грн.
Суть питання: Можливість застосування переговорної процедури після двох невдалих відкритих торгів за лотами, сума яких не перевищує 200 тис. грн.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки відсилає до відповіді на аналогічне питання у запиті № 35/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КУ Житомирська міська стоматологічна поліклініка№1
<b>Суть питання:</b> Два раза не відбулись відкриті торги; один раз по причині відсутності учасників; другий раз частково за лотами (два сиграли два-не сиграли).Можем ли застосувати переговорну процедуру на два лота яки не сиграли!!!!
Сума дву лотів не перевищує 200 тисяч.грн.
<b>
Номер відповіді:</b> 842/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 35/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA
Консультація
№ 843/2017
21.08.2017
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки № 843/2017: Суть питання: Чи є порушенням Закону України "Про публічні закупівлі" продовження договору з суб'єктом природної монополії на послуги з централізованого опалення (укладеного до введення в дію цього закону) при перевищенні суми закупівлі 50 тис. грн. за опалювальний період, враховуючи відсутність конкуренції та відмову контрагента розірвати договір? Висновки/Відповідь: З аналогічним питанням рекомендовано ознайомитись у відповідях № 8/2017 та № 107/2017, розміщених за посиланнями: * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8416814b-6887-4734-8d3c-32919f089924&lang=uk-UA * http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=976e7c83-aef9-4c10-b0c0-fda140c5f492&lang=uk-UA Також рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки: * № 3302-06/29640-06 від 14.09.2016 "Щодо планування закупівель": http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc * № 3302-06/42560-06 від 30.12.2016 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю": http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Допорогові закупівлі
Консультація № 843/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 843/2017
Суть питання:
Чи є порушенням Закону України "Про публічні закупівлі" продовження договору з суб'єктом природної монополії на послуги з централізованого опалення (укладеного до введення в дію цього закону) при перевищенні суми закупівлі 50 тис. грн. за опалювальний період, враховуючи відсутність конкуренції та відмову контрагента розірвати договір?
Висновки/Відповідь:
З аналогічним питанням рекомендовано ознайомитись у відповідях № 8/2017 та № 107/2017, розміщених за посиланнями:
Також рекомендовано ознайомитись з листами Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області
<b>Суть питання:</b> У підвідомчому органі Фонду з 2005 року діє договір про надання послуг з централізованого опалення з автоматичною пролонгацією на кожен рік, контрагент - суб'єкт природної монополії, відмовляється розривати договір, аргументуючи відмову відсутністю умов для розірвання у договорі. Яким чином забезпечити виконання вимог Закону України “Про публічні закупівлі” в частині оприлюднення звіту або використання електронної системи, якщо сума за опалювальний період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року вже перевищує 50 тис. грн? Чи є вищезазначена ситуація порушенням положень Закону України “Про публічні закупівлі”, оскільки на відповідному ринку відсутня конкуренція (у тому числі з технічних причин), внаслідок чого договір може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи та необхідність у переукладанні договору?
<b>
Номер відповіді:</b> 843/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах 8/2017 та 107/2017 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8416814b-6887-4734-8d3c-32919f089924&lang=uk-UA
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=976e7c83-aef9-4c10-b0c0-fda140c5f492&lang=uk-UA
Водночас питання планування закупівель, а також укладання, виконання, розірвання договору про закупівлю розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “
Щодо планування закупівель”
та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “
Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю
”, розміщених відповідно за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 841/2017
19.08.2017
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 841/2017: Суть питання: Чи має право замовник вказати термін надання послуг з розробки програмного забезпечення (2 роки) в тендерній документації та укласти договір на такий строк? Висновки/Відповідь: * Закон України “Про публічні закупівлі” встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель. * Відповідь на аналогічне питання міститься у запитах 793/2017 (http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d95bc203-6aff-48ac-bffc-af1d63fa4ca1&lang=uk-UA) та 5/2016 (http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fe000c0-10df-40dd-bcbf-97f75d5dfa28&lang=uk-UA).
Планування закупівель
Консультація № 841/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 841/2017
Суть питання: Чи має право замовник вказати термін надання послуг з розробки програмного забезпечення (2 роки) в тендерній документації та укласти договір на такий строк?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ф/о
<b>Суть питання:</b> Замовником планується здійснення закупівлі послуг з розробки програмного забезпечення. Всі етапи розробки потребують значного часу і розраховані на 2 роки. Чи має право Замовник в основних умовах договору тендерної документації вказати термін надання послуг - 2 роки та укласти такий договір за результатами торгів?
<b>
Номер відповіді:</b> 841/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому зазначаємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах 793/2017 від 03.08.2017 та 5/2016 від 05.10.2016 за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d95bc203-6aff-48ac-bffc-af1d63fa4ca1&lang=uk-UA
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fe000c0-10df-40dd-bcbf-97f75d5dfa28&lang=uk-UA
Консультація
№ 831/2017
18.08.2017
Переговорна процедура закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки (Запит №831/2017): Суть питання: Яка підстава для відміни торгів згідно зі ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) є тотожною поняттю "відсутність достатньої кількості учасників", що є підставою для застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає прямої відповіді на питання. Замість цього, посилається на попередні відповіді на аналогічні питання, а саме на запити №261/2017 та №321/2017, що розміщені на Інформаційному ресурсі: * Запит №261/2017: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f369f9d6-d4f4-4517-9343-f1e2b8e4b944&lang=uk-UA * Запит №321/2017: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=102a5f36-795b-472b-bc56-51cd1d0df041&lang=uk-UA
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 831/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (Запит №831/2017)
Суть питання: Яка підстава для відміни торгів згідно зі ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) є тотожною поняттю "відсутність достатньої кількості учасників", що є підставою для застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає прямої відповіді на питання. Замість цього, посилається на попередні відповіді на аналогічні питання, а саме на запити №261/2017 та №321/2017, що розміщені на Інформаційному ресурсі:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Лаптєв Олександр Сергійович
<b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” (надалі - Закон) переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Виходячи із змісту даної норми, виходить, що задля отримання підстав для проведення переговорної процедури закупівлі замовник повинен:
1.Двічі відмінити тендер.
2.Обидва рази тендер повинен бути відмінений через відсутність достатньої кількості учасників.
Виключний перелік підстав для відміни торгів викладено в ч. 1 ст. 31 Закону:
Стаття 31. Відміна замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися
1. Замовник відміняє торги в разі:
відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг;
неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель;
порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом;
подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій;
допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій;
відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом.
Зміст вищевказаної статті не передбачає такої підстави для відміни торгів , як “відсутність достатньої кількості учасників”.
Прохання надати відповідь - яка з підстав для відміни замовником торгів, перелічених в ст. 31 Закону є тотожною поняттю - відсутність достатньої кількості учасників.
<b>
Номер відповіді:</b> 831/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах 261/2017 та 321/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f369f9d6-d4f4-4517-9343-f1e2b8e4b944&lang=uk-UA
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=102a5f36-795b-472b-bc56-51cd1d0df041&lang=uk-UA