<b>Запит від:</b> Запит від Степаненко Сергій Анатолійович <b>Суть питання:</b> Замовники часто зловживають законодавчою невизначенністю конкретного порядку підписання договору про закупівлю. не зрозуміло хто повинен перший надсилати проект договору, хто повинен перший підписати та строк протягом якого повинен направити іншій Стороні для підписання, хто складає додатки до договору та інше... Прошу надати відповіді на такі питання. Крім того прошу розяснити конктретний поетапний порядок направлення/підписання договору про закупівлю. <b> Номер відповіді:</b> 800/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посилання http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”. Разом з тим, загальний порядок укладання господарських договорів визначений статтею 181 Господарського кодексу України.

<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" <b> Тема розширена:</b> Щодо процедури закупівлі відкриті торги <b>Суть питання:</b> Част.7Ст.28 Закону України « Про публічні закупівлі» передбаченощо замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. Підкажіть будь-ласка, який строк передбачений для перевірки замовником документів наданих переможцем протягом 5 кал.днів на підтвердження підстав, визначених ст. 17 ЗУ? Чи може замовник відхилити пропозицію переможця в період укладання договору враховуючи част.3 ст.32 Закону? <b> Номер відповіді:</b> 790/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону переможцем процедури закупівлі є учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір. Таким чином, договір про закупівлю за результатами процедури закупівлі укладається з учасником, тендерна пропозиція якого була визначена найбільш економічно вигідною та яку не було відхилено. У свою чергу, частиною сьомою статті 28 Закону визначено, що замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. При цьому Закон не містить вимог та обмежень стосовно періоду протягом якого замовник має право звертатись із вищезазначеним зверненнями до відповідних органів державної влади, підприємств, установ, організацій та отримувати від них інформацію. Водночас строк, протягом якого замовник укладає договір про закупівлю визначений статтею 32 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" <b> Тема розширена:</b> Щодо проведення процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Замовником були проведені відкриті торги, які були оголошені на загальну кількість предмета закупівель, а вже в тендерній документації прописано асортимент. Чи потрібно замовнику оприлюднювати внесення змін до договору згідно ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо змінюється кількість кожної позиції асортименту без зміни загальної кількості предмету закупівлі <b> Номер відповіді:</b> 792/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”, №3302-06/42560-06 від 30.12.2016 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю" та від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “ Щодо розробки тендерної документаці ї” розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Станишівська сільська рада <b> Тема розширена:</b> строки дії договору <b>Суть питання:</b> Чи можна проводити тендер на закупівлю робіт по будівництву/капітальному ремонту, з укладанням договору на декілька років?Чи термін дії договору на закупівлю буд'якого предмету закупівлі обмежується 1-м роком ? У законі України Про публічні закупівлі не вказані відповідні на дані питання, про те там є п.5 ст.36 в якому вказується що "Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році" що наводить на думку що договір (незалежно від предмету закупівлі)можна укладати терміном лише у 1 рік. Чи можна проводити тендер на закупівлю робіт по будівництву/капітальному ремонту, з укладанням договору на декілька років? <b> Номер відповіді:</b> 793/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Поряд з цим при плануванні закупівель замовник повинен дотримуватись норми частини сьомої статті 2 Закону. Так, відповідно до частини сьомої статті 2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт ”. Крім того, відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі – ЦК України, ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Разом з тим, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору . Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Поряд з цим зазначаємо, що строк дії договору, який є його істотною умовою та погоджується сторонами, не є предметом регулювання Закону. Водночас замовникам у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України.

<b>Запит від:</b> Запит від КП «Новосілківська керуюча компанія житлово-комунальних послуг» <b>Суть питання:</b> 1. Чи може Комунальне підприємство «Новосілківська керуюча компанія житлово-комунальних послуг» Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області» здійснювати закупівелі без проведення тендеру (торгів), якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»? 2. Так як Комунальне підприємство «Новосілківська керуюча компанія житлово-комунальних послуг» Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області» (крім виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, здійснення централізованого водопостачання та водовідведення) ще і надає послуги населенню щодо утримання будинків, споруд та прибудинкових територій - чи при закупівлі товарі (робіт) на такі послуги буде (утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в с. Новосілки) застосовуватися п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»? Ліцензії виданих Комунальному підприємству «Новосілківська керуюча компанія житлово-комунальних послуг» Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області» - прикріпляємо. А також детальний опис, що передує відповідним питанням в Листі вих.№68 від 24.05.2017 року - прикріпляємо. <b> Номер відповіді:</b> 794/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щ одо здійснення закупівель замовниками ” та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “ Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”.

<b>Запит від:</b> Запит від 194 понтонно-мостовий загін. <b>Суть питання:</b> Підскажіть будь ласка,чи можна закупити товар прямим договором на зекономлені кошти по тендеру?Де це прописано? <b> Номер відповіді:</b> 795/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Горностаївський районний центр по обслуговуванню закладів освіти <b> Тема розширена:</b> Чи можливо змінити істотні умови договору <b>Суть питання:</b> проведено відкриті торги на закупівлю вугілля кам'яного за державні кошти (Ідентифікатор закупівлі: UA-2016-12-14-000326-c на dzo.com.ua).В істотних умовах договору зазначено, що постачальник повинен поставити вугілля кам’яне марок: АС (6-13), АМ (13-25), ДГКО(25-80). У зв'язку з Рішенням Ради Національної Безпеки і Оборони України від 15.03.17року "Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національної безпеки України", яким було вирішено тимчасово припинити переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей та вжито заходи щодо забезпечення безпечного і надійного функціонування паливно - енергетичного комплексу України Постачальник пропонує замінити марки вугілля АС і АМ вугіллям марки ДГКО, посилаючись на ДСТУ 7146-2010 "Вугілля кам'яне та антрацид для побутових потреб" та дані офіційного сайту web- порталу Міністерства Енергетики та Вугільної промисловості України (htt://mpe.kmu.gov.ua); інформаційний посібник "Вугілля України. Класифікація, генетичні та технологічні властивості і якість" Міністерства вугільної промисловості України та Держстандарту України», де основним показником якості вугілля є зольність. На підставі ДСТУ 7146-2010 зольність на сухий стан палива вугілля марки АС(6-13) складає до 19%, марки АМ(13-25) - до 16%, марки ДГКО(25-80) – до 12%, тобто марка вугілля ДГКО має вищий тепловий ефект. Відповідно, за показником зольності, якість марки вугілля ДГКО краща, тому заміна вугілля марок АС і АМ на вугілля марки ДГКО є покращенням якості предмета закупівлі відповідно до пп.3п.4 статті 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" та не суперечить умовам договору. Але, відповідно до «Сертифікатів генетичних, технологічних та якісних характеристик» наданих постачальником, зольність на сухий стан палива вугілля марки АС(6-13) складає 11,5%, марки АМ(13-25) - 9,4%, марки ДГКО(25-80) –9,8%. Чи буде правомірно прийняти рішення комунальною установою "Горностаївський районний центр по обслуговуванню закладів освіти" змінити істотні умови договору на закупівлю вугілля кам’яного за державні кошти відповідно до пп.3п.4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" та вважати дані посилання постачальника на певні джерела як документальне підтвердження. <b> Номер відповіді:</b> 788/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”, у якому розглянуто у тому числі питання покращення якості. При цьому до компетенцї Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадких.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Харківський міський центр нерухомості" <b> Тема розширена:</b> необхідність проведення процедур закупівлі <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство "Харківський міський центр нерухомості" (далі - Підприємство) створене Харківькою міською радою, яка володіє більшістю - 100% голосів. Основний вид діяльності - управління комунальним майном. Підприємством як установником управління укладено договір управління нерухомим майном з Товариством як управтителем. Вигода від управління майном належить Підприємству. Підприємство та Товариство мають намір здійснити реконструкцію майна в рамках договору управління за рахунок вигоди від управління майном (тобто за рахунок коштів Підприємства), вартість будівельних робіт 8 млн. грн. Стороною по договору і платником буде виступати Товариство. Чи потрібно Підприємству проводити процедури закупівлі. <b> Номер відповіді:</b> 781/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 455/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=56f36f3c-07f7-427a-a71e-ce2e13d7e41d&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ДП " 38 відділ інженерно-технічних частин" <b> Тема розширена:</b> Відхилення учасника системою. <b>Суть питання:</b> В зв'язку з чим та яким нормативним документом регламентується блокування (відхилення та повернення списаних коштів за подання пропозиції) поданої пропозиції учасника електронною системою закупівель після кінцевого строку подання пропозицій? <b> Номер відповіді:</b> 782/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. У свою чергу, статтею 21 Закону встановлено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначається кінцевий строк подання тендерних пропозицій. Водночас, виходячи зі змісту статті 25 Закону, учасник має право подавати тендерну пропозицію , вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій . Тендерні пропозиції, отримані електронною системою закупівель після закінчення строку їх подання, не приймаються та автоматично повертаються учасникам, які їх подали (частина третя статті 25 Закону). Поряд з цим повідомляємо, що питання подання документів тендерної пропозиції розглянуто в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “ Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b> Тема розширена:</b> Щодо повторного проведення переговорної процедури закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу надати відповідь на таке питання. Замовником було проведено переговорну процедуру закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” – у зв’язку з тим, що процедуру відкритих торгів було двічі відмінено через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Однак, з певних причин договір про закупівлю, до початку його виконання, був достроково розірваний за згодою сторін (і ініціативи учасника). При цьому жодних поставок товару та проплат за договором на момент його (сторони не приступили до виконання договору). Питання: чи має право замовник у даній ситуації згідно п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону повторно провести переговорну процедуру закупівлі на цій же підставі (попередньо відмінені тендери через недостатню кількість учасників). Усі вимоги до учасників, технічні, якісні і навіть кількісні характеристики предмета закупівлі, а також його очікувана вартість залишаються незмінними. Адже Закон, як неодноразово зазначали фахівці Міністерства, не вимагає, щоб відкриті торги із зазначених підставі були відмінені двічі підряд. Чи все ж таки необхідно оголошувати нові відкриті торги, а підстава для проведення переговорної процедури згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону себе вичерпала, у зв’язку з проведеною раніше переговорною процедурою, договір за якою був розірваний до початку його виконання. <b> Номер відповіді:</b> 783/2017 <b> Відповідь:</b> Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону. Вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа замовника відповідно до статті 11 Закону, які несуть персональну відповідальність в частині прийнятих рішень, виходячи зі змісту статті 38 Закону. Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Відповідно до частини третьої статті 35 Закону за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Разом з тим Законом не передбачено можливості повторного застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту четвертого частини другої статті 35 Закону у разі розірвання договору про закупівлю, укладеного за результатами проведеної переговорної процедури закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b> Тема розширена:</b> Щодо права замовника переглянути (скасувати) прийняте ним рішення про відхилення пропозиції (визначення переможця процедури закупівлі) <b>Суть питання:</b> Прошу надати відповідь на такі питання. Питання 1. Чи має право замовник (в особі тендерного комітету/уповноваженої особи) при проведенні відкритих торгів в обґрунтованих випадках (допущення помилки, нововиявлені обставини тощо) самостійно скасувати прийняте ним же рішення про відхилення тендерної пропозиції учасника, яке оприлюднене в електронній системі закупівель (повернувши учасника на етап кваліфікації – розгляду пропозиції)? Адже технічно система закупівель дозволяє це зробити, а Законом про публічні закупівлі це не заборонено (хоча сам закон передбачає можливість скасування замовником прийнятих ним же рішень лише у ст. 18 Закону (вчинення дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі або виконання рішення органу оскарження). Якщо так, що чи необхідно прописувати таку можливість у тендерній документації. Питання 2 Чи має право замовник при проведенні відкритих торгів в обґрунтованих випадках самостійно скасувати рішення про визначення переможця процедури закупівлі та про намір укласти з ним договір про закупівлю ? Зокрема у випадку отримання достовірної інформації про невідповідність учасника вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, яка із запізненням (після прийняття відповідного рішення про переможця) надійшла замовнику на його запит в поряду ч. 7 ст. 28 Закону. Як і в попередньому питанні, система закупівель дозволяє зробити це технічно, а Законом прямо не заборонено замовнику ухвалювати відповідні рішення. <b> Номер відповіді:</b> 784/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону переможцем процедури закупівлі є учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір. Таким чином, договір про закупівлю за результатами процедури закупівлі укладається з переможцем, тендерна пропозиція якого була визначена найбільш економічно вигідною та яку не було відхилено. При цьому перелік підстав відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним. Поряд з цим строки, протягом яких замовник розглядає тендерні пропозиції  та укладає договір про закупівлю, визначені статтями 28 та 32 Закону. У свою чергу, відповідно до частини третьої статті 11 Закону об'єктивний та чесний вибір переможця належить до обов’язків тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, виходячи зі змісту частини другої статті 38 Закону, відповідальність в частині прийнятих рішень несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально. Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом . У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання . Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови. Таким чином, тендерний комітет (уповноважена особа) замовника самостійно приймає рішення, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням вимог Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради <b>Суть питання:</b> Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради (далі Департамент) є виконавчим органом Сумської міської ради. До сфери управління Департаменту входять комунальні підприємства, які є самостійними суб’єктами господарювання, засновані та діють на основі комунальної власності територіальної громади. Просимо надати роз’яснення: чи встановлює підпункт 16 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» обмеження щодо участі у процедурах закупівель Департаменту комунальних підприємств, які належать до сфери його управління. Питання детально викладено у листі-вкладенні. <b> Номер відповіді:</b> 786/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому зазначаємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 563/2017 від 05.05.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c6817864-1d0c-44f6-b10b-b299fa82371a&lang=uk-UA