<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад Херсонської обласної ради "Каїрський психоневрологічний будинок-інтернат" <b> Тема розширена:</b> відкриті єдині державні реєстри <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Із листів Мінекономрозвитку №3304-06_29397-06 від 21.08.2017р.та Департаменту ІТ МВС №16/1-2002 від 31.07.2017р. не зрозуміло чи є персонально-довідковий облік єдиної інформаційної системи МВС відкритим єдиним державним реєстром, доступ до якого є вільним. Допоможіть, будь-ласка, розібратись із цим питанням, а також із тим чи повинні тепер замовники вимагати у переможця довідку про несудимість. <b> Номер відповіді:</b> 915/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Частиною третьою статті 17 Закону встановлено, що переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених, частиною першою та другою статті 17 Закону, тобто зокрема, що фізична особа, яка є учасником , не була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку; службова (посадова) особа учасника , яка підписала тендерну пропозицію, не була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку. Разом з тим, враховуючи інформацію Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України, зазначену у листі від 31.07.2017 № 16/1-2002, МВС України запроваджено можливість отримання відомостей стосовно наявності судимості в осіб – учасників процедур закупівлі та/або службової (посадової) особи учасника за запитом фізичної особи в електронній формі за умови її ідентифікації з використанням електронного цифрового підпису через офіційний сайт МВС. На сайті МВС України розміщено детальну інформацію щодо отримання  довідок про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості,  за посиланням: http://mvs.gov.ua/ua/pages/Dovidka_pro_nesudimist___katalog_poslug.htm Ураховуючи викладене та з огляду на інформацію, надану МВС України, замовник на виконання вимог статті 17 Закону встановлює вимогу щодо надання переможцем торгів у строк, визначений Законом документу про відсутність у фізичної особи, яка є учасником або службової (посадової) особи юридичної особи - учасника, яка підписала тендерну пропозицію,  судимості за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.

<b>Запит від:</b> Запит від Онищенко Ольга Сергіївна <b> Тема розширена:</b> Про підвищення ціни за одиницю товару в межах 10% <b>Суть питання:</b> За результатами відкритих торгів з переможцем укладено договір на закупівлю природного газу 06.09.2017 року. Через декілька днів після підписання договору, 18.09.2017 року, на адресу замовника надійшов лист від учасника-переможця торгів, в якому пропонується підвищити ціну за одиницю товару на 10 %. До листа додається довідка, видана Торгово-промисловою палатою 11.09.2017 року, в якій зазначена ціна на природний газ за 1000 м³ НАК «Нафтогаз України» і вказане джерело інформації -Прейскурант цін на природний газ із ресурсів НАК «Нафтогаз України» з 1 вересня 2017 року. Питання: 1. Чи можна вважати підтвердженням факту коливання ціни на ринку природного газу таку довідку Торгово-промислової палати, в якій зазначена ціна на природний газ НАК «Нафтогаз України» станом на 01.09.2017 року, а не середня ціна на ринку, і не має інформації про ціну, яка була раніше, і чи було її підвищення? 2. Якщо договір було укладено 06.09.2017 року, чи можна порівнювати ціну, вказану в довідці станом на 01.09.2017 року, тобто ту яка склалася до моменту вчинення правочину (до моменту укладання договору), з ціною у Прейскуранті цін на природний газ із ресурсів НАК «Нафтогаз України» станом на 01.08.2017 року, який розміщено на офіційному сайті НАК «Нафтогаз України»? 3. Чи правильно ми розуміємо, підвищення ціни за одиницю товару можливе в межах 10 % на відсоток підвищення ціни, підтверджений відповідними документами про коливання ціни на ринку такого товару? <b> Номер відповіді:</b> 917/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 " Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 " Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "НАЕК "Енергоатом" <b> Тема розширена:</b> Форми документів у сфері публічних закупівель <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч.4 ст. 11 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII рішення тендерного комітету оформлюється протоколом. Чи розроблялися Уповноваженим органом (розроблені) рекомендовані зразки (форми) протоколу засідання тендерного комітету, витягу з протоколу засідання тендерного комітету? <b> Номер відповіді:</b> 916/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). У свою чергу, виходячи зі змісту частини четвертої статті 11 Закону будь-які рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. Водночас наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “ Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель ” відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону затверджені форми протоколу розкриття тендерних пропозицій та протоколу розгляду тендерних пропозицій. Разом з тим, у інших випадках оформлення протоколів здійснюється замовником самостійно у довільній загальноприйнятній у діловодстві формі.

<b>Запит від:</b> Запит від Попаснянська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 <b>Суть питання:</b> 21.08.2017 відбулися відкрити торги. 22.08.2017 вибрано переможця. Термін укладання договору закінчується 11.09.2017 року. 11.09.2017 року головним розпорядником коштів надається наказ про відсторонення директора від посади, без призначення виконуючого обов*язки на період службового розслідування. 11.09.2017 року Тендерним комітетом складено протокол про призупинення строків для укладання договору через відсутність директора та виконуючого обов*язки. 15.09.2017 директора поновлено в займаній посаді. Чи можливо укладання договору? Які в подальшому штрафні санкції очікують тендерний комітет? <b> Номер відповіді:</b> 908/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Статтею 37 Закону визначено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі якщо, зокрема його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону. Так, відповідно до частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. При цьому Законом не передбачено призупинення строків тендерним комітетом для укладання договору про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Скажіть будь-ласка чи може комунальне підприємство здійснити через процедуру відкритих торгів закупівлю послуг (за кошти підприємства) зі строком надання даних послуг 12 місяців, якщо частина строку вказаних послуг припадає на 2017 рік, а інша частина на 2018 рік. Якщо можна то в якому річному плані її вказувати на 2017 і 2018 рік чи в одному з них? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 910/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 5/2016 та 137/2016 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fe000c0-10df-40dd-bcbf-97f75d5dfa28&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=403c9b86-0ab7-43be-be7a-24955cbe31a0&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Національний юридичний університет іменя Ярослава Мудрого <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Питання: Навчальним закладом, який фінансується за рахунок державного бюджету 25 січня 2017 року заплановано та проведено допорогову закупівлю меблів для сидіння на 60 тс. гр. 25 липня 2017 року заплановано та проведено допорогову закупівлю меблів для сидіння на 25 тис. грн.31 липня 2017 року на закупівлю меблів оголошено процедуру відкритих торгів на суму 390 тис. грн.За результатами процедури закупівлі договір укладено відповідно до вимог Закону України. Наразі у вересні 2017 року виникла нагальна потреба в придбанні меблів на суму 16 тис. грн.Тобто підсумовуючи за 4 знаком коду ДК вже проведені закупівлі чи може замовник додатково провести допорогову закупівлю на суму 16 тис. грн. <b> Номер відповіді:</b> 911/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 " Щодо планування закупівель ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Обласний протитуберкульозний санаторій для дорослих " Лісова казка" Житомирської обласної ради <b> Тема розширена:</b> Відкриті торги <b>Суть питання:</b> Проведені відкриті торги на закупівлю м"яса курячого на суму 250,00 тис. грн. Закуплено м"яса на 150,00 тис. грн. Підприємство, що поставляло дану продукцію прислало документ про розірвання договору на закупівлю м"яса. Як діяти в такій ситуації - проводити відкриті торги , чи допорогові торги на суму 100,00 тис. грн. <b> Номер відповіді:</b> 914/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю” , а за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 14.09.2016№ 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, які містять вичерпну інформацію стосовно питань, зазначених у запиті.

<b>Запит від:</b> Запит від Національний технічний університет "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" <b> Тема розширена:</b> закупівля лікарських препаратів <b>Суть питання:</b> З 17.01.2017р. при проведенні закупівлі лікарських препаратів предмет закупівлі визначається по показнику третьої цифри ДК 021:2015.з позначкою у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського препарату. Якою мовою має бути написана ця позначка МНН – українською, латинською, англійською? <b> Номер відповіді:</b> 913/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з Порядком (зі змінами) під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі – МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу. Разом з тим, Порядком та електронною системою закупівель не встановлено обмежень, щодо мови, якою повинна бути зазначена МНН. Водночас згідно з Положенням про Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів. У зв’язку із цим, з питання щодо зазначення міжнародної непатентованої назви лікарського засобу пропонуємо звернутись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Публічне Акціонерне Товариство "Одесаобленерго" <b> Тема розширена:</b> звіт <b>Суть питання:</b> Добрий день! Підскажить будь ласка чи потрібно опубліковувати звіти про виконання договору допорогових закупівель на сайті ПРОЗОРО? <b> Номер відповіді:</b> 905/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далы - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. При цьому у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 5 частини першої статті 1 Закону, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатами проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону . Форма звіту про виконання договору про закупівлю на виконання пункту 11 частини першої статті 8 Закону затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490. Ураховуючи викладене, звіт про виконання договору про закупівлю у разі закінчення строку його дії, виконання або розірвання, оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону саме щодо договорів про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладених за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Національний технічний університет "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" <b> Тема розширена:</b> Застосування кодів <b>Суть питання:</b> Якщо проводиться закупівля по науково-дослідним роботам, де задіяно і код ДК 021:2015, і код ДК 015-97, то який код вважати пріоритетним, і чи є вартістні обмеження по коду ДК 015-97? <b> Номер відповіді:</b> 906/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На виконання вимог пункту 11 частини першої статті 8 Закону форма річного плану закупівель затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ). Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель (далі – система) шляхом унесення в них наявної інформації. Таким чином, при складанні відповідних форм документів замовник заповнює в системі код та назву відповідного класифікатору зі списку, який пропонує система. У свою чергу, згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Відповідно до пункту 3 Порядку під час здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт предмет закупівлі визначається згідно з Державним класифікатором видів науково-технічної діяльності ДК 015-97 , затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.1997 № 822, за показником четвертої цифри із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Мінекономрозитку від 23.12.2015 № 1749, а також конкретної назви науково-технічної роботи . Водночас зазначаємо, що питання реалізації в системі вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “ Щодо електронної системи закупівель ”, розміщенjve на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від ДП АМПУ <b> Тема розширена:</b> Пропозиції учасника <b>Суть питання:</b> Участником подано найменьшу тендерну пропозицію з дотриманням вимог ст. 16 та 17 Закону у відповідності з тендерною документацією. Наявних підстав для відхилення його пропозиції не має. Але комітет має інформацію з реєстру судових рішень та даних мережі Інтернет, що засновником учасника є офшорна фірма, є декілька десятків кримінальних спарв (в т.ч. щодо постачання аналогічного товару). Чи може комітет відхилити пропозицію такого учасника? <b> Номер відповіді:</b> 907/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною сьомою статті 28 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. При цьому перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій, визначений у статті 30 Закону та є вичерпним. Водночас замовнику слід ураховувати, що  відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).

<b>Запит від:</b> Запит від Управління по інвестиціях та будівництву Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області <b>Суть питання:</b> Чи зобов'язаний замовник відхилити тендерну пропозицію учасника у відповідності до п.4 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо учасник у складі тендерної пропозиції надав інформацію, щодо залучення до виконання робіт як субпідрядника суб'єкта господарювання, який протягом останіх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів? <b> Номер відповіді:</b> 900/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Статтею 17 Закону встановлено перелік підстав за наявності яких замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника . При цьому учасник процедури закупівлі - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію (пункт 35 частини першої статті 1 Закону). У свою чергу, тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону). Отже, вимога статті 17 щодо відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язанні замовника відхилити тендерну пропозицію застосовується за наявності підстав саме до учасника, який подав тендерну пропозицію. Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнямb http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи  від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06           “ Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі” та  від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “ Щодо розробки тендерної документації ”.