<b>Запит від:</b> Запит від КУ Житомирська міська стоматологічна поліклініка№1 <b>Суть питання:</b> Два раза не відбулись відкриті торги; один раз по причині відсутності учасників; другий раз частково за лотами (два сиграли два-не сиграли).Можем ли застосувати переговорну процедуру на два лота яки не сиграли!!!! Сума дву лотів не перевищує 200 тисяч.грн. <b> Номер відповіді:</b> 842/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 35/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області <b>Суть питання:</b> У підвідомчому органі Фонду з 2005 року діє договір про надання послуг з централізованого опалення з автоматичною пролонгацією на кожен рік, контрагент - суб'єкт природної монополії, відмовляється розривати договір, аргументуючи відмову відсутністю умов для розірвання у договорі. Яким чином забезпечити виконання вимог Закону України “Про публічні закупівлі” в частині оприлюднення звіту або використання електронної системи, якщо сума за опалювальний період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року вже перевищує 50 тис. грн? Чи є вищезазначена ситуація порушенням положень Закону України “Про публічні закупівлі”, оскільки на відповідному ринку відсутня конкуренція (у тому числі з технічних причин), внаслідок чого договір може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи та необхідність у переукладанні договору? <b> Номер відповіді:</b> 843/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах 8/2017 та 107/2017 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8416814b-6887-4734-8d3c-32919f089924&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=976e7c83-aef9-4c10-b0c0-fda140c5f492&lang=uk-UA Водночас питання планування закупівель, а також укладання, виконання, розірвання договору про закупівлю розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”, розміщених відповідно за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b>Суть питання:</b> Замовником планується здійснення закупівлі послуг з розробки програмного забезпечення. Всі етапи розробки потребують значного часу і розраховані на 2 роки. Чи має право Замовник в основних умовах договору тендерної документації вказати термін надання послуг - 2 роки та укласти такий договір за результатами торгів? <b> Номер відповіді:</b> 841/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому зазначаємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах 793/2017 від 03.08.2017 та 5/2016 від 05.10.2016 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d95bc203-6aff-48ac-bffc-af1d63fa4ca1&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fe000c0-10df-40dd-bcbf-97f75d5dfa28&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Лаптєв Олександр Сергійович <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” (надалі - Закон) переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Виходячи із змісту даної норми, виходить, що задля отримання підстав для проведення переговорної процедури закупівлі замовник повинен: 1.Двічі відмінити тендер. 2.Обидва рази тендер повинен бути відмінений через відсутність достатньої кількості учасників. Виключний перелік підстав для відміни торгів викладено в ч. 1 ст. 31 Закону: Стаття 31. Відміна замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися 1. Замовник відміняє торги в разі: відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг; неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель; порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом; подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом. Зміст вищевказаної статті не передбачає такої підстави для відміни торгів , як “відсутність достатньої кількості учасників”. Прохання надати відповідь - яка з підстав для відміни замовником торгів, перелічених в ст. 31 Закону є тотожною поняттю - відсутність достатньої кількості учасників. <b> Номер відповіді:</b> 831/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах 261/2017 та 321/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f369f9d6-d4f4-4517-9343-f1e2b8e4b944&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=102a5f36-795b-472b-bc56-51cd1d0df041&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Тов "Шредер" <b> Тема розширена:</b> можливість дво-етапного тендеру та закупівля товарів ОКРЕМО від робіт <b>Суть питання:</b> Буду дуже завдячний, якщо ви дасте відповіді/коментарі на наступні запитання: 1) чи достатнім може вважатися наступне обгрунтування застосування проведення конкурсу ПРОЗОРРО у два етапи (1й – нецінова предкваліфікація, та другий, ціновий – тільки для учасників, що пройшли 1й етап) при закупівлі вуличних ЛЕД світильників та застосування приведеної ціни як критерію оцінки (питома вага нецінового критерію «потужність світильника» 30%),оскільки: • ці вироби є технічно складними (кількість параметрів, що характерізують виріб, перевищує 25), та ці параметри ще не є стандартизованими у галузі у звязку з тим, що ЛЕД технологія є дуже новою, • в Україні не існує постійно діючого ринку вуличних ЛЕД світильників, • задля відповідності до вимог ДБНу обєкту освітлення (а не світильтника!, ця відповідність є обовязковою), учасники тендеру інколи намагаються надавати на тендерні конкурси зависокі потужності світильників низької якості (щоб бути конкурентними по ціні), що не відповідає принципу максимальної економії та ефективності здійснення закупівлі (Стаття 3,1 Закону про публічні закупівлі). 2) чи достатнім може вважатися наступне обгрунтування проведення саме ОКРЕМОЇ закупівлі вуличних ЛЕД світильників (а не робіт, як це робиться зараз) при проведенні проектів модернизації освітлення вулиць, доріг?: • Вуличні ЛЕД світильники складають велику частину кошторису типового проекту роботи з модернизації (> 20 %) та мають технічно складний характер (див. вище) Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 832/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Визначення термінів “роботи” та “товари” передбачено пунктами 22 і 32 частини першої статті 1 Закону. Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Відповідно до абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” , затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Згідно з розділом ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293 , а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301 , із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника . Об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163. Таким чином, у залежності від предмета закупівлі, визначеного замовником, придбання здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону для робіт і товарів окремо. При цьому відповідно до частини сьомої статті 2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Відповідно до частини першої статті 33 Закону конкурентний діалог може бути застосовано замовником за таких умов: замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) робіт або визначити вид послуг, і для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками; предметом закупівлі є консультаційні, юридичні послуги, розробка інформаційних систем, програмних продуктів, здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт, визначення вимог до виконання яких потребує переговорів. При цьому згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи), зокрема здійснює вибір процедури закупівлі. Таким чином, вибір процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно.

<b>Запит від:</b> Запит від ДУ "Інститут геронтології імені Д.Ф.Чеботарьова НАМН України" <b> Тема розширена:</b> Щодо закупівлі електроенергії <b>Суть питання:</b> Підкажіть, будь-ласка, чи змінились норми щодо закупівлі електричної енергії? Тобто, чи потрібно замовнику (м. Київ) для закупівлі електроенергії проводити тендер, або, як і раніше, - переговорну процедуру із монополістом ПАТ "Київенерго"? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 833/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 “ Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

<b>Запит від:</b> Запит від департамент економічного розвитку Одеської міської ради <b> Тема розширена:</b> процедура закупівлі послуги, якщо виконавець - іноземна компанія <b>Суть питання:</b> Одеській міській раді необхідно здійснити закупівлю ПОСЛУГИ З ПРИСВОЄННЯ МІЖНАРОДНОГО КРЕДИТНОГО РЕЙТИНГУ м.Одесі (за ДК 021: 2015 66170000-2 Послуги з надання фінансових консультацій, обробки фінансових транзакцій і клірингові послуги), якщо очікувана ціна закупівлі менше, ніж 133 тис. євро. Право на надання таких послуг визначено «Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку» (відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні») та видано міжнародним рейтинговим агентствам «Свідоцтво про включення до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств» від 22.02.2006 № 198, які мають право визначати обов’язкові за законом рейтингові оцінки емітентів та цінних паперів - 3 агентства, а саме: - Fitch Ratings - Moodys Investors Service - Standard and Poors Запитання: чи вправі замовник використати п.2 ч.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» внаслідок переговорів з 3 агентствами? (відсутність конкуренції на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи) З практики інших міст України, при проведенні процедур з конкурентним відбором учасників (відкриті торги) процедури були відмінені за відсутності учасників. Внаслідок чого унеможливлюється, при двічі відмінених відкритих торгах, використання п.4. ч.2. ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» (якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації ) по тій же причині через відсутність учасників. Проблема в застосуванні норм ст. 17 ЗУ «Про публічні закупівлі», якщо потенційний виконавець послуг нерезидент України та не може надати передбачені ст.17 підтверджуючі документа, а замовник не може здійснити їх перевірку на достовірність. <b> Номер відповіді:</b> 835/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувач, повідомляємо, що відповідь на аналогічне звернення надано за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca75787a-eb14-4587-9b67-898884769163&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент економічного розвитку Одеської міської ради <b> Тема розширена:</b> процедура закупівлі послуги <b>Суть питання:</b> Одеській міській раді необхідно здійснити закупівлю ПОСЛУГИ З ПРИСВОЄННЯ МІЖНАРОДНОГО КРЕДИТНОГО РЕЙТИНГУ м.Одесі (за ДК 021: 2015 66170000-2 Послуги з надання фінансових консультацій, обробки фінансових транзакцій і клірингові послуги), якщо очікувана ціна закупівлі менше, ніж 133 тис. євро. Потенційні виконавці послуг - одна із компаній Fitch Ratings або Moodys Investors Service або Standard and Poors. Запитання: чи вправі замовник використати п.2 ч.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» внаслідок переговорів з 3 агентствами? (відсутність конкуренції на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи) З практики інших міст України, при проведенні процедур з конкурентним відбором учасників (відкриті торги) процедури були відмінені за відсутності учасників. Внаслідок чого унеможливлюється, при двічі відмінених відкритих торгах, використання п.4. ч.2. ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» (якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації ) по тій же причині через відсутність учасників. <b> Номер відповіді:</b> 838/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 " Щодо застосування переговорної процедури ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b> Тема розширена:</b> Щодо права підписувавти тендерну пропозицію <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу надати відповіді на питання, які виникають в контексті застосування п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону України “Про публічні закупівлі”: 1) Чи має право підписувати тендерну пропозицію від імені учасника - юридичної особи представник – фізична особа, яка діє за довіреністю і НЕ перебуває у трудових відносинах з учасником (не займає жодної посади)? 2) Чи має право підписувати тендерну від імені учасника - юридичної особи її працівник, який перебуває у трудових відносинах з учасником, але НЕ займає посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків? <b> Номер відповіді:</b> 839/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому відповідно до пункту п’ятого частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема службова (посадова) особа учасника , яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку. Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 62 Господарського кодексу України підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов'язки. Крім того, статтею 65 Господарського кодексу України визначено, що, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. Разом з тим, питання представництва регулюється Главою 17 Цивільного кодексу України. Таким чином, у разі якщо юридична особа є учасником процедури закупівлі, така особа має дотримуватись вимог Закону з урахуванням законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп" <b> Тема розширена:</b> електронна банківська гарантія із невизначенними умовами <b>Суть питання:</b> В своїй тендерній документації замовник відповідно до Статті 24 Закону зазначив вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції у формі електронної банківської гарантії яка повинна бути безвідкличною, безумовною. В складі тендерної пропозиції учасником наданий лист банківської гарантії що має ознаки умовної через відсутність в ній заяви про безумовність та посилання на певні умови, встановлені у ненаданому договорі про надання гарантії із банком-гарантом в тому числі і терміни набуття гарантією чинності. Чи правомочний замовник прийняти до уваги розяснення банка-гаранта стосовно цих умов, що за запитом Замовника на підставі частини 7 Статті 28 надані після кінцевого строку подання тендерних пропозицій та допустити пропозицію до проведення оцінки або замовник повинний відхилити тендерну пропозицію такого учасника на підставі частини 1 Статті 30 як такого, що не надав забезпечення тендерної пропозиції? <b> Номер відповіді:</b> 840/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною першою статті 24 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У свою чергу, частиною сьомою статті 28 Закону визначено, що замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. При цьому метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель , створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Водночас статтею 3 Закону встановлені принципи здійснення закупівель. Виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення приймає тендерний комітет або уповноважена особа(и) замовника. При цьому підстави для відхилення визначені у статті 30 Закону. З огляду на викладене, замовник самостійно приймає рішення, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ АЛАН <b>Суть питання:</b> Чи може Замовник в допорогових закупівлях обмежувати участь у торгах учасників певного регіону (території) <b> Номер відповіді:</b> 828/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. У свою чергу, у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з використанням електронної системи закупівель (далі – система) застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в ДП “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35. Згідно з пунктом 6.3 Порядку під час оголошення допорогової закупівлі замовник розміщує в системі інформацію про предмет, очікувану вартість закупівлі, умови договору, порядок і умови проведення закупівлі, строк подання пропозицій, а також вимоги до учасника та іншу інформацію, яка, на його думку, є необхідною для проведення закупівлі. Поряд з цим відповідно до пункту 6.5 Порядку у період уточнень користувачі системи мають можливість звернутися до замовника з питаннями щодо встановлених вимог. Варто також зазначити, що виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону, замовники під час здійснення допорогових закупівель повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом, зокрема принципу недискримінації учасників. У свою чергу, повідомляємо, що питання вирішення спорів, пов’язаних з проведенням допорогових закупівель, висвітлено в листі  від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “ Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель ” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Довідково інформуємо, що скарги та відгуки учасники закупівель можуть залишати на створеному ГО “Трансперенсі Інтернешнл Україна” порталі dozorro.org

<b>Запит від:</b> Запит від Коммунальные виробничо-господарське пiдприемство <b>Суть питання:</b> Замовником, за результатом проведения вiдкритих торгiв, був укладений договiр на постачання рiчного об'ему палива для пiдприемства. Термiн дii договору до 31.12.2017р. В звязку iз коливанням цiни на паливо, шляхом оформлення дод.угод кiлькiсть палива була зменшена. Станом на серпень сторони своi зобов'язання по договору вже виконали. Замовнику необхiдно закуповувати паливо, але по дiючому договору це неможливо. Пiдкажiть, будь-ласка, що робити далi. Оголошувати новi торги? Заздалегiдь вдячна. <b> Номер відповіді:</b> 829/2017