<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство Адміністрація річкових портів <b> Тема розширена:</b> Закупівля Замовником, як юридичною особою та/або суб’єктом господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання. <b>Суть питання:</b> Добрий день. Прошу надати відповідь: 1. Чи може Замовник, який здійснює свою діяльність, як юридична особа та/або суб’єкт господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання користуватись правом застосовувати положення частини 1 статті 3 Закону 922, а саме: 1. Цей Закон застосовується: 2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень щодо спеціальних/підвищених лімітів, коли потрібно проводити процедуру закупівлі? 2. Чому положення Постанови 1178 мають вищу юридичну силу, ніж Закон Про публічні закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 427/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Глобинської міської ради <b> Тема розширена:</b> якщо на виконання Повідомлення Учасник надав дозвільний документ, виданий іншим органом, який датований після кінцевого строку подання тендерних пропозицій, чи може Замовник зарахувати такий документ, як виконання вимоги про усунення невідповідностей, якщо такого документу не існувало на момент подання такої пропозиції? <b>Суть питання:</b> Відповідно до «Положення про Міністерство економіки України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р. № 124), основними завданнями Міністерства економіки України є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері публічних закупівель (далі - Мінекономіки). Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель. У зв`язку з цим, виконавчий комітет Глобинської міської ради звертається до вас, як до уповноваженого органу, з проханням надати роз`яснення щодо наступного. Виконавчим комітетом Глобинської міської ради (далі - Замовник) оголошено відкриті торги з особливостями. Під час розгляду тендерної пропозиції учасника, Замовником виявлені невідповідності в інформації та документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та подання яких передбачалося тендерною документацією. Керуючись п. 43 постанови КМУ від 12.10.2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості), Замовником через електронну систему закупівель такому учаснику надано повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей. Пунктом 33 Особливостей та частиною 6 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що тендерні пропозиції після закінчення кінцевого строку їх подання не приймаються електронною системою закупівель. Враховуючи, що документи, які подають Учасники на виконання повідомлення про усунення невідповідностей (далі - Повідомлення) стосуються саме документів тендерної пропозиції, то вони є її частиною. Отже, такі документи повинні бути датовані до кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Проте, Учасник на виконання повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей надав дозвільний документ, виданий іншим органом, який датований після кінцевого строку подання тендерних пропозицій. У зв`язку з цим, просимо вас надати роз`яснення: якщо на виконання Повідомлення Учасник надав дозвільний документ, виданий іншим органом, який датований після кінцевого строку подання тендерних пропозицій, чи може Замовник зарахувати такий документ, як виконання вимоги про усунення невідповідностей, якщо такого документу не існувало на момент подання такої пропозиції? <b> Номер відповіді:</b> 428/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей розглянуте в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 " Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Глобинської міської ради <b> Тема розширена:</b> просимо вас надати роз`яснення щодо наступних питань: 1. Якщо документи тендерної прЧи можна зарахувати документи дозвільного характеру, які видані після кінцевого строку подання тендерної пропозиції, як такі, що відповідають умовам тендерної документації? <b>Суть питання:</b> Відповідно до «Положення про Міністерство економіки України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р. № 124), основними завданнями Міністерства економіки України є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері публічних закупівель (далі - Мінекономіки). Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель. У зв`язку з цим, виконавчий комітет Глобинської міської ради звертається до вас, як до уповноваженого органу, з проханням надати роз`яснення щодо наступного. Пунктом 33 постанови КМУ від 12.10.2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» та частиною 6 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що тендерні пропозиції після закінчення кінцевого строку їх подання не приймаються електронною системою закупівель. У зв`язку з цим, просимо вас надати роз`яснення щодо наступних питань: 1. Якщо документи тендерної пропозиції не приймаються електронною системою закупівель після кінцевого строку їх подання, то Замовник теж не має права брати їх до уваги? 2. Чи є документи, які Учасник завантажує на виконання повідомлення про усунення невідповідностей, частиною тендерної пропозиції? 3. Чи мають документи, що видані іншими установами, а не Учасником та які подані останнім під час усунення невідповідностей в інформації та/або документах тендерної пропозиції, бути датовані до кінцевого строку тендерної пропозиції? 4. Чи можна зарахувати документи дозвільного характеру, які видані після кінцевого строку подання тендерної пропозиції, як такі, що відповідають умовам тендерної документації? Дякуємо за співпрацю! <b> Номер відповіді:</b> 429/2024

<b>Запит від:</b> Запит від фізична особа підприемець <b> Тема розширена:</b> прямі договори <b>Суть питання:</b> За умови гостроі соціальноі потреби в 2019р. , без планових призначень та за відсутності коштів на виконання послуг, було прийнято рішення депутатами та посадовими особами сільради про заключення прямих договорів з умовою , що виділення коштів буде здійснено після виконання послуг. та за наявності коштів які надійдуть до ради пізніше після виконання послуг Договірні зобовязання виконавцем були виконані за рахунок виконавця в повному обсязі та складені акти виконаних робіт. На прикінці 2019р. на бюджетній сесії були виділені кошти на проплату виконаних послуг. Вся договірна документація була передана головному бухгалтеру для подальших дій щодо оформлення та подальшої проплати. Маючи змогу та час до завершення 2019р. головний бухгалтер ради незробила нічого ,щодо подальшої реестрації бюджетних зобовязань та взяття на облік договірних зобовязень в органах держказначейства. На початку наступного 2020р. 10.01.2020р. була реестрація бюджетних , планових зобовязань, затверджений та помісячно розподілений кошторис , прийняті паспорти бюджетних програм з урахуванням виконаного,в держказначействі але договори за 2019р які були непроплочені так і були не зареестровані вчасто та взяті казначейством на облік . Аж 15.03.2020р. була проплочена частина договорів, потим 15.04.2020р. потім 15.05.2020р. 07. 06. 20р. итд...тобто виконані договора в 2019р. небули зареестровані в один періуд , а рееструвались щомісячно перед кожною проплатою. Прохання допомогти розібратись в даній ситуації в відповідності до чинного законодавства, та вказати алгоритм як потрібно було вчинити головному бугалтеру ради, вказа ти на можливі помилки чи порушення або їх відсутність. Буду вдячна за допомогу. <b> Номер відповіді:</b> 422/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 532/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлював Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015  № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ ) (далі – Закон № 922). Статтею 38 Закону № 922 було встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом № 922 та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до Закону № 922, зокрема, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України. За порушення вимог, установлених Законом № 922 в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону № 922 (в редакції Закону від 19.09.2019 № 114-IX) Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, питання здійснення контролю щодо порушення законодавства в сфері публічних закупівель належать до компетенції Держаудитслужби. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України “Про публічні закупівлі” та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Днепартамент з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи облдержадміністрації <b> Тема розширена:</b> щодо неможливості накладання КЕП на укладений договір (збій в роботі ЦБД) <b>Суть питання:</b> Департаментом з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації (далі – Департамент, Замовник), було проведено відкриті торги з особливостями за предметом Матеріали для здійснення заходів правового режиму воєнного стану (Лотова закупівля. Лот № 1 «Cпіральний бар'єр безпеки по типу "Єгоза"». Лот № 2 «Малопомітна перешкода») згідно коду ДК 021:2015(CPV): 44310000-6: Вироби з дроту (Ідентифікатор закупівлі UA-2024-08-08-011755-a). За результатами аукціону найбільш економічно вигідною пропозицією було визначено пропозицію ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮГСТАЛЬ» (далі – ТОВ «ЮГСТАЛЬ»), за результатами розгляду пропозиції ТОВ «ЮГСТАЛЬ» визначено переможцем щодо закупівлі: Матеріали для здійснення заходів правового режиму воєнного стану (Лотова закупівля. Лот № 1 «Cпіральний бар'єр безпеки по типу "Єгоза"». Лот № 2 «Малопомітна перешкода») згідно коду ДК 021:2015(CPV): 44310000-6: Вироби з дроту, по Лот № 2 «Малопомітна перешкода», сума пропозиції 33 246 360,00 грн. (тридцять три мільйони двісті сорок шість тисяч триста шістдесят грн. 00 коп.) з ПДВ. Відповідно до абзаців 3 та 4 пункту 49 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника до органу оскарження договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через п’ять днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. Департаментом та ТОВ «ЮГСТАЛЬ» було підписано договір про закупівлю від 06 вересня 2024 року № 68/РМР (далі – Договір) з додержанням вищезазначених строків. Відповідно до пункту 10 частини першої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі», Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення. Так, уповноваженою особою Департаменту 09.09.2024 було оприлюднено Договір через електронний кабінет майданчику ТОВ «ЗАКУПІВЛІ.ПРО». Проте після збереження інформації про укладений Договір накласти на Договір електронний підпис неможливо. Враховуючи зазначене, Департаментом було направлено лист від 09.09.2024 № 0.42/05-06/1089/0/100-24 до ТОВ «ЗАКУПІВЛІ.ПРО» щодо неможливості накладання електронного підпису на Договір.ТОВ «ЗАКУПІВЛІ.ПРО» направило відповідь до Департаменту від 09.09.2024 вих. № 09/09/ZK-1894, в якій повідомили, що проблема з публікацією договорів в системі виникла безпосередньо в центральній базі даних. Просимо вас надати методичну допомогу у вирішенні ситуації яка склалася. <b> Номер відповіді:</b> 423/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Поінт-Фуд" <b> Тема розширена:</b> Вимоги до постачальника у запиті пропозицій постачальників <b>Суть питання:</b> Відповідно до абзацу другого п. 57 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого ПКМУ № 822 від 14.09.2020 у запиті пропозицій постачальників щодо закупівлі товару замовник може визначити виключно інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором. Запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені цим Порядком. Відповідно до абзацу третього п. 57 Порядку запит пропозицій постачальників повинен містити проект договору з обов’язковим зазначенням підстав та у разі потреби із зазначенням порядку змін його умов. Проект договору не повинен містити характеристики товару, що не визначені запитом пропозицій постачальників з урахуванням положень абзацу другого цього пункту. Як вбачається зі змісту абзацу третього п. 57 Порядку в проект договору заборонено включати тільки характеристики товару, що не визначені запитом пропозицій постачальників з урахуванням положень абзацу другого цього пункту. Інших обмежень щодо змісту проекту договору, зокрема покладання на постачальника обов’язку документально підтверджувати свою відповідність певним вимогам, немає. З наведеного, на мою думку, випливає колізія, яка полягає в тому, що загальна норма (абзац другий п. 57 Порядку) забороняє замовнику у запиті пропозицій постачальників встановлювати до постачальників не передбачені Порядком вимоги. При цьому логічно припустити, що ця заборона поширюється на весь зміст запиту включно з проектом договору, адже цей проект договору є додатком до запиту, його невід’ємною частиною. Водночас абзац третій п. 57 Порядку є спеціальною нормою, яка стосується саме проекту договору, не містить заборони замовникам включати у проект договору вимоги до постачальників. Такою неоднозначністю користуються замовники, які з метою обмежити конкуренцію та забезпечити перемогу заздалегідь визначеного постачальника включають до проектів своїх договорів, які оприлюднюють разом із запитом пропозицій постачальників, вимоги до постачальників що фактично є вимогами документального підтвердження відповідності постачальника встановленим замовником кваліфікаційним критеріям. Такі дії суперечать суті закупівлі шляхом запиту пропозицій постачальників, перевагами якої порівняно з відкритими торгами є швидкість, зменшена кількість бюрократичних дій щодо збору, подання та перевірки документів, знижені корупційні ризики. Прошу роз’яснити чи має право замовник у проект договору включати зобов’язання постачальника після укладання договору надавати замовнику документи, які не передбачені Порядком, затв. ПКМУ № 822 від 14.09.2020, зокрема документи, що підтверджують наявність в постачальника матеріально-технічної бази (автотранспорт, складські, виробничі приміщення тощо), працівників, сертифікатів відповідності постачальника певним вимогам, наприклад відповідність системі управління безпечністю харчових продуктів ? <b> Номер відповіді:</b> 420/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 17.05.2023  № 3323-04/22523-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 “Щодо застосування електронних каталогів”, від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://is.gd/Rpgx6m , http://surl.li/eurzdl , http://surl.li/jgcoul , http://surl.li/vyhnyl Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону. При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, зокрема, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення встановлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, з питання здійснення контролю необхідно звертатися до Держаудитслужби. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Гук Ірина-Марія Русланівна <b> Тема розширена:</b> Порядок проведення процедури закупівлі з військовими установами <b>Суть питання:</b> Чи можна укладати прямий договір з ВЧ на основі закупівлі товару до 200 000 грн. та посилатись на Постанову №1275 від 11 листопада 2022 р. Чи необхідно подавати в такому випадку калькуляцію? <b> Номер відповіді:</b> 421/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Титор Р.М. <b>Суть питання:</b> Чи може військова частина провести закупівлі через відкритті торги з особливостями провести закупівлю Автомобіля швидкої медичної допомоги для потреб цієї військової частини? Чи вказувати ціну для закупівлю такого автомобіля із ПДВ, чи без ПДВ? <b> Номер відповіді:</b> 419/2024

Щодо отримання відомостей про перебування у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) в електронній формі --- Документ: 90584e1f-f70d-4bdb-a3d5-8a9c10550082.pdf --- 1 МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ (Мінекономіки) вул. М. Грушевського 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044)200-47-53, факс (044)253-63-71 E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596 На №_________від ________ Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб’єкти сфери публічних закупівель Щодо отримання відомостей про перебування у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) в електронній формі Мінекономіки як Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, інформує суб'єктів сфери публічних закупівель щодо можливості отримання відомостей про перебування у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) в електронній формі. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, 2 передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 471) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Так, Міністерство юстиції України листом від 04.09.2024 № 123582/148275-11-24/21.4 (додається) повідомило, що з 06 вересня 2024 року надається доступ до відкритої частини спеціалізованої сторінки, за допомогою якої забезпечується доступ суб'єктам загального доступу до інформації про боржників, що міститься у Єдиному реєстрі боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність). Сформувати інформаційну довідку про перебування суб’єкта у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) можна буде за посиланням на відкритій частині спеціалізованої сторінки “Інформаційна довідка по справах про банкрутство” - https://asbn.minjust.gov.ua/ Тому, звертаємо увагу суб'єктів сфери публічних закупівель на вказану інформацію і пропонуємо ознайомитися з листом Міністерства юстиції України для врахування її під час проведення процедур закупівель. Додаток: на 4 арк. в 1 прим. Виконувач обов’язків директора департаменту сфери публічних закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН Інна Новгородська, 596-68-46 --- Документ: 3bc24fb6-3624-43ef-9cb6-95d039a92e9e.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ Міністерство економіки УКРАЇНИ України Мінʼюст вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ,01001 тел.: (044) 364-23-93, факс: (044) 271-17-83 e-mail:callcentre@minjust.gov.ua, themis@minjust.gov.ua, web: http://www.minjust.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 00015622 Щодо можливості отримання відомостей про перебування у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) в електронній формі Міністерство юстиції України повідомляє, що з 06 вересня 2024 року надається доступ до відкритої частини спеціалізованої сторінки, за допомогою якої забезпечується доступ суб'єктам загального доступу до інформації про боржників, що міститься у Єдиному реєстрі боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність). Сформувати інформаційну довідку про перебування суб’єкта у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) можна буде за посиланням на відкритій частині спеціалізованої сторінки «Інформаційна довідка по справах про банкрутство» - https://asbn.minjust.gov.ua/ . Таким чином, починаючи з 06 вересня 2024 року інформація про боржників, яка міститься в Єдиному реєстрі боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), надаватиметься в електронній формі за електронним запитом з можливістю пошуку та перегляду відомостей у вигляді інформаційної довідки про перебування суб’єкта у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) (далі – Інформаційна довідка), а також отримання такої Інформаційної довідки з можливістю збереження та роздрукування, у порядку, визначеному розділом IV Порядку функціонування автоматизованої системи «Банкрутство та неплатоспроможність», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18 лютого 2020 р. № 594/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 лютого 2020 р. за № 186/34469 (з текстом нормативно-правового акта можна ознайомитись за посиланням: https://minjust.gov.ua/m/normativno-pravovi-akti-z- pitan-bankrutstva). Надання відомостей з Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), 2 міжрегіональними управліннями Міністерства юстиції України або Міністерством юстиції України у формі інформаційних листів за відповідним запитом (письмовим або електронним) з 06 вересня 2024 року здійснюватися не буде (за виключенням настання обставин, визначених в абзаці першому пункту 13 розділу II вищезгаданого Порядку). Інформаційна довідка формується автоматично програмними засобами спеціалізованої сторінки та надається у день здійснення електронного запиту за вказаними параметрами пошуку, за винятком випадків наявності технічних підстав, що унеможливлюють роботу відповідної підсистеми. Обов'язковим атрибутом Інформаційної довідки є QR-код, який містить посилання на документ. Інформаційна довідка надається безоплатно. Відомості в Інформаційній довідці є актуальними на дату її формування. Доступ до відкритої частини спеціалізованої сторінки для формування та перегляду Інформаційної довідки забезпечується за умови автентифікації та авторизації запитувача на вебпорталі електронних сервісів з питань банкрутства (неплатоспроможності). ЗВЕРТАЄМО УВАГУ! Інформація щодо боржників – фізичних осіб-підприємців в Єдиному реєстрі боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), може обліковуватись як за номером запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації, так і за номером облікової картки платника податків такої особи. У зв’язку з цим, для отримання повної інформації про наявність чи відсутність запису про перебування фізичної особи-підприємця у процедурі банкрутства (неплатоспроможності), рекомендуємо формувати Інформаційні довідки за обома параметрами: за номером запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації, а також за реєстраційним номером облікової картки платника податків. ДОВІДКОВО: Інформаційна довідка – це документ, який надається в електронній формі за онлайн запитом юридичної або фізичної особи про видачу довідки стосовно суб'єкта, щодо якого запитується інформація. Пошук для отримання Інформаційної довідки здійснюється із зазначенням одного з таких параметрів пошуку: -код боржника за ЄДРПОУ; -номер та дата запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації; 3 -реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта у формі книжечки / номер паспорта у формі картки (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті). За результатом пошуку формується Інформаційна довідка з такими відомостями про боржника: -найменування, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб); -прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), номер та дата запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації (для фізичних осіб - підприємців); -прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта у формі книжечки / номер паспорта у формі картки (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) (для фізичних осіб); -ознака боржника; -місцезнаходження (для юридичних осіб), місце проведення державної реєстрації (для фізичних осіб - підприємців) або місце проживання/перебування (Область) (для фізичних осіб); -основний вид діяльності відповідно до КВЕД (для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); -форма власності (для юридичних осіб); -відсоток акцій (часток) у статутному капіталі, що належать державі (для юридичних осіб); -номер справи про банкрутство (неплатоспроможність); -стан провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (відкрито, закрито); -найменування господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність); -дата відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність); -стаття, відповідно до якої відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність); -судова процедура, в якій перебуває боржник або судова процедура на момент закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (для записів зі станом провадження "Закрито"), дата відкриття судової процедури; -дата закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (для записів зі станом провадження "Закрито"); 4 -прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) арбітражного керуючого, дата його призначення; параметри запиту, за якими здійснено пошук інформації та сформовано Інформаційну довідку. Просимо в межах повноважень Уповноваженого органу, який здійснює регулювання у сфері закупівель, довести наведену інформацію до відома учасників публічних закупівель. Заступник Міністра з питань європейської інтеграції Людмила СУГАК Нагорна Марина (044)4868795

<b>Запит від:</b> Запит від Оріхівська районна державна лікарня ветеринарної медицини <b> Тема розширена:</b> Про шаблон договору у е-каталозі <b>Суть питання:</b> 02.09.2024р. через е-каталог оголосила Запит ціни пропозиції (майданчик market.newtend.com). Категорія товару - електрична енергія, формульне ціноутворення, з розподілом. У запиті пропозиції постачальників повинен бути проєкт договору, для цього скористалася шаблоном договору розміщеному у профілі товару е-каталогу. Сьогодні 06.09.2024р. я маю прийняти рішення переможця процедури закупівлі визначеного автоматично системою закупівель. Але, детальніше переглянула шаблон договора і виявила невідповідність у договорі предмету договору до профілю товару ( Ціна за одиницю Товару включає тариф на послуги з передачі електричної енергії, що затверджується Регулятором та всі інші складові ціни за одиницю Товару необхідні для виконання цього Договору та не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, які оплачуються Споживачем самостійно), тобто категорія товару з розподілом, а в шаблоні договору без розподілу. Відмінити закупівлю не можу, бо підстава не визначена законодавством, змінити договір уже неможливо і підписати такий договір замовнику не підходе. Як мені вчинити у цій ситуації? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 418/2024

<b>Запит від:</b> Запит від фізична особа <b> Тема розширена:</b> невідповідність фактичної калькуляції вимогам ступеню локалізації <b>Суть питання:</b> Закупівля Товару здійснюється відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт i послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення aбo скасування” зі змінами. 24 травня постановою № 597 Кабмін змінив Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затверджений постановою № 861 (далі — Порядок №861). Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», а саме пункту 61 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень: 1) замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує: у 2024 році - 20 відсотків. Станом на проведення тендеру та укладання Договору ступінь локалізації виробництва була 20,99%, що відповідало вимогам законодавства. Відповідно до п. 13 Порядку №861, Учасник, з яким укладено договір про закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, одночасно з передачею товару надає замовнику підготовлену виробником товару фактичну калькуляцію собівартості такого товару, що оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель разом із звітом про виконання договору про закупівлю. Виробник сповістив, що після тендеру та укладання договору суттєво змінилась вартість та питома вага імпортної сировини в складі собівартості товару, що призвело до зниження ступеню локалізації виробництва товару до – 16,99%. Таким чином фактичнf калькуляціz собівартості буде не відповідати умовам Закону та закупівля товару буде здійснена з порушенням вимогам законодавства. Який порядок дій необхідно здійснити Замовнику в такому випадку: 1. Відмовитись від товару та розірвати договір 2. Прийняти та оплатити товар з фактичною калькуляцією собівартості меншою ніж встановлений мінімальний рівень ступеню локалізації, що буде фактично незаконним витрачанням державних коштів. <b> Номер відповіді:</b> 417/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ соціальнго захисту та охорони здоров'я населення <b> Тема розширена:</b> Відкриті торги з особливостями <b>Суть питання:</b> Відділ провів закупілю (відкриті торги з особливостями) послуг з перевезння організованої групи пасажирів. Уклали договір. На даний час кошти по цьому договорі закінчуються. Чи можна до закінчення коштів по старому договорі оголосити нову закупілю (відкриті торги з особливостями) на перевезення організованої групи пасажирів. <b> Номер відповіді:</b> 416/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічні питання міститься в запитах № 313/2023 та № 86/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: