<b>Запит від:</b> Запит від Олександр Ігорович Бутенко <b> Тема розширена:</b> Щодо повноважень визначених законом України "Про публічні закупівлі" центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів <b>Суть питання:</b> Відповідно п.2 ст.7 до Закону України "Про публічні закупівлі"(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 9, ст.89): Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів: до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю; вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю у випадках: відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених абзацом другим цієї частинию. Згідно п.21 ст. 116 Бюджетного кодексу України до порушення бюджетного законодавства відноситься: порушення порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань, включаючи необґрунтовану відмову в реєстрації або несвоєчасну реєстрацію бюджетних зобов'язань. Щоб не надавати необґрунтовану відмову в реєстрації договорів про закупівлю, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідно чітке визначення-роз'яснення, щодо повноважень на перевірку відповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених абзацом другим ст.7 Закону України "Про публічні закупівлі". Прошу надати відповідь з наступних питань: - У абзаці 4 п.2 ст. 7 Закону України"Про публічні закупівлі" необхідно перевіряти необхідні документи на відповідність вимогам тільки законодавства у сфері публічних закупівель чи всього законодавства? - Яким шляхом проводиться перевірка відповідності документів підрозділом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, який здійснює обслуговування замовника? - У разі виявлення невідповідностей у документах законодавству підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, який здійснює обслуговування замовника вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю, при цьому чи потрібно реєструвати документи у цьому підрозділі? <b> Номер відповіді:</b> 1002/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому зазначаємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 553/2017 від 27.04.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3fcf0a01-77b4-4cb9-a08d-e62b1af2a8a6&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від відділ освіти Васильківської районної державної адміністрації <b>Суть питання:</b> При підготовці тендерної документації на закупівлю роботи з реконструкції приміщень у додатку №2 до тендерної документації «Технічне завдання на виконання робіт…» з метою уточнення якості виконання робіт та використання матеріалів було допущено посилання на конкретну марку. Водночас у пункті 6 розділу ІІІ. Інструкція з підготовки тендерної пропозиції зазначено, що у разі, якщо інформація про необхідні технічні характеристики предмета закупівлі містить посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, мається на увазі «або еквівалент». Також фразу «у разі, якщо інформація про необхідні технічні характеристики предмета закупівлі містить посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, мається на увазі «або еквівалент»» розміщено у додатку №2 до тендерної документації «Технічне завдання на виконання робіт…» після заголовку. Чи є при цьому необхідність фразу «або еквівалент» зазначати після кожного посилання на конкретну марку, та чи таке посилання на конкретну марку або товар не порушує п.3 ч. 2 ст. 22 Закону України про публічні закупівлі згадки. <b> Номер відповіді:</b> 998/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону). Водночас згідно з частиною третьою статті 5 Закону замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити : детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля. З огляду на викладене, замовник у тендерній документації встановлює необхідні технічні характеристики предмета закупівлі виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства, самостійно зазначаючи вираз "еквівалент" у разі якщо таке посилання є необхідним.

<b>Запит від:</b> Запит від Дворніченко Микола Михайлович <b> Тема розширена:</b> щодо можливості подати на торги тендерну пропозицію, ціна якої перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі <b>Суть питання:</b> Згідно положення абзацу другого частини другої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», учасник має право подати на торги тендерну пропозицію, ціна якої перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі. На це багаторазово звертає увагу Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі - Колегія) під час розгляду скарг, зокрема, по наступних торгах: №UA-2016-11-04-000627-с (рішення Колегії №1842-р/пк-пз від 02.12.2016), №UA-2016-11-07-001145-b (рішення Колегії №1959-р/пк-пз від 08.12.2016), №UA-2016-11 -07-001209-b (рішення Колегії №1961-р/пк-пз від 08.12.2016), №UA-2016-11-1l-000649-a (рішення Колегії №2013-р/пк-пз від 12.12.2016), №UA-2016-12-16-001960-b (рішення Колегії №282-р/пк-пз від 20.01.2017), №UA-2016-10-31-000005-b (рішення Колегії №1829-р/пк-пз від 01.12.2016), №UA-2016-11-1l-000003-c (рішення Колегії №2035-р/пк-пз від 13.12.2016), №UA-2017-01-05-000122-a (рішення Колегії №467-р/пк-пз від 02.02.2017), №UA-2017-01-26-002754-b (рішення Колегії №888-р/пк-пз від 27.02.2017). Яким чином учасник може реалізувати своє право, згідно чинного законодавства України, в частині подання на торги тендерної пропозиції, ціна якої перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 999/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “ Щодо електронної системи закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер №7 м.Харків <b> Тема розширена:</b> Визначення предмета закупівлі за Єдиного закупівельного словника <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч.2 п.1 аб.6 Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №454,"Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника".Відповідно до Закону України"Про лікарські засоби",лабораторні реактиви не є лікарськими засобами.Але відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”код 33600000-6 Фармацевтична продукція з уточненням до 4-5 знаків містить ,як лікарські засоби так і не лікарські.Наш заклад,як замовник,визначає лікарські засоби до 3-ї цифри класифікатора,тобто 33600000-6 Фармацевтична продукція , а лабораторні реактиви до 4-і - 33690000-3 Лікарські засоби,до якого входить код 33696000-5 Реактиви та контрастні речовини.Виникає питання:"Чи це все-таки різні предмети закупівлі,чи один"?І процедуру закупівлі необхідно визначати,керуючись сумарною вартістю за кодами 33600000-6 та 33690000-3,чи ні? <b> Номер відповіді:</b> 1000/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 " Щодо порядку визначення предмета закупівлі ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Волинська сільська рада <b>Суть питання:</b> як видалити опублікований звіт про укладений договір <b> Номер відповіді:</b> 1001/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “ Щодо електронної системи закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc . Таким чином, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”, щодо технічних питань, у тому числі  пов’язаних з реалізацією в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель, користувачам системи необхідно звертатись до зазначеного підприємства, як адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ "УКРГІДРОПРОЕКТ" <b>Суть питання:</b> Під час проведення переговорної процедури закупівлі, Замовник вимагає від потенційного Виконавця підтвердити, що Виконавець підпише Договір на виконання робіт в редакції проекту Договору запропонованого Замовником в додатках до тендерних вимог документації торгів, які двічі не відбулися. Просимо роз'яснити, чи може Замовник вимагати від потенційного Виконавця зобов'язання підписати Договір, проект якого додавався до тендерних вимог, але не направлявся Виконавцю при запрошенні на переговорну процедуру, без внесення до нього навіть редакційних змін і без протоколу розбіжностей? <b> Номер відповіді:</b> 996/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому зазначаємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 224/2017 від 09.02.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Зазначення назви предмету закупівлі під час закупівлі лікарських засобів <b>Суть питання:</b> Відповідно до вимог Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №454 від 17.03.2016, під час здійснення закупівлі лікарських засобів замовник повинен визначати предмет закупівлі за показниками третього цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу, а у разі закупівлі двох та більше лікарських засобів – замовник повинен зазначати у дужках міжнародне непатентоване найменування кожного закуповуваного лікарського засобу. Чи повинен замовник зазначати в назві предмету закупівлі у дужках міжнародні непатентовані найменування кожного закуповуваного лікарського засобу, у разі якщо предмет закупівлі поділено замовником на частини (лоти)? <b> Номер відповіді:</b> 997/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “ Щодо порядку визначення предмета закупівлі ” та від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 “ Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами) ” розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Миколаївський політехнічний коледж <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Ми - державне підприємство. Проводили відкриті торги по закупівлі теплової енергії на суму 1105000 грн. вони не відбулись за недостатньою кількістю учасників. Провели переговорну процедуру на таку ж суму. Згідно кошторису була зменшена сума на закупівлю теплової енергії. Відповідно змінений річний план. Заключена додаткова угода на зменшену суму, що склала 440600,00 грн.. В жовтні було надано додаткові кошти на теплову енергію в сумі 199500,00 грн.Подкажіть, будь ласка, як провести це фінансування: нові торги або додатковою угодою? Як внести зміни в річний план: збільшити суму даної закупівлі чи внести новою позицією? <b> Номер відповіді:</b> 988/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 " Щодо планування закупівель ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 " Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти Рівненського міьквиконкому <b> Тема розширена:</b> Збільшення ціни за одиницю товару <b>Суть питання:</b> Згідно роз"яснення Мінекономрозвитку від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни до 10% можливе у разі коливання ціни товару на ринку. Спеціально уповноваженим органом, який проводить статистичні спостереження, зокрема і за соціально-економічними процесами, є Держстат України. Чи є обгрунтованим підтвердженням зміни ціни товару на ринку зміна ціни в декларації виробника, якщо замовник уклав договір на закупівлю із виробником товару. <b> Номер відповіді:</b> 989/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 " Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Гончаров Олександр Олександрович <b> Тема розширена:</b> Оскарження рішення замовника процедури публічної закупівлі <b>Суть питання:</b> Я, як ФОП бажав взяти участь в публічних торгах. Ознайомившись із тендерною документацією виявив дискримінаційні, на мою думку, положення в ції документації. які не дозволяють мені стати учасником такої процедури. Я оскаржив умови тендерної документації до Постійно діючої колегії АМКУ, але скаргу залишено було без задоволення. Протягом періоду оскарження строк подання тендерних пропозицій по зазначеній процедурі вийшов, тобто я не зміг подати свою пропозиції. Замовник своїм рішенням визнав певного учасника цієї процедури переможцем, але з явними та грубими порушеннями вимог законодавства про публічні закупівлі. Отже, чи маю я право звернутися з відповідною скаргою на рішення замовника про визначення переможця до Постійно діючої колегії АМКУ не будучи фактично учасником зазначеної процедури? Врешті в Законі жодних обмежень з цього приводу немає. <b> Номер відповіді:</b> 990/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Оскарження процедур закупівлі здійснюється у порядку, установленому статтею 18 Закону. Відповідно до абзацу другого частини другої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників , подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю. При цьому суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, яка звернулася до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи (пункт 27 частини першої статті 1 Закону). У свою чергу, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутись до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ПРОСВІТ"ЛТД" <b> Тема розширена:</b> безпідставна дискваліфікація <b>Суть питання:</b> "КОМПАНІЯ "ПРОСВІТ"ЛТД" м.Київ 25.09.2017р. приймала участь в електронних торгах авторизованому Уповноваженим органом електронний майданчику за процедурою закупівлі відкриті торги за предметом закупівлі: «Лампи (код ДК 021:2015 – 31531000-7 «Лампи»)», ідентифікатор закупівлі: UA-2017-09-07-002205-c, які проводило ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ». 09 жовтня 2017р.наше підприємство по електронній пошті отримало ПРОТОКОЛ засідання тендерного комітету (копія протоколу в додатку до даного листа), згідно якого відхилити пропозицію учасника ТОВ "КОМПАНІЯ "ПРОСВІТ" ЛТД", як таку що не відповідає умовам тендерної документації. Згідно вимог тендерної документації замовника торгів нами було надано довідку про наявність працівників вих. № 105 від 21 вересня 2017р. та копії дипломів всіх перелічених в довідці працівників. В п. 4 наданої нами довідки зазначено працівника - менеджер з продажу Балакшев А.М. в прізвищі якого допущена описка –пропущена літера «є» правильне прізвище Балакшеєв А.М.,так як в копії диплому про освіту вказаної особи ,наданого в складі пропозиції. Дана помилка згідно п.3 р.17 Ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» відноститься до формальних (несуттєвих) помилок, , що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Питання : Коли і куди можна оскаржити рішення Замовника ? <b> Номер відповіді:</b> 991/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 " Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Принагідно інформуємо, що з питання оскарження процедур закупівель додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланнями http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/615?q =, http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/701?q =

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "БОЙКО ТА ПАРТНЕРИ" <b> Тема розширена:</b> Щодо очікуваної вартості (з ПДВ та без ПДВ) <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо Вас надати нам роз'яснення щодо такого питання! Замовник оголосив допорогову закупівлю з очікуваною вартістю 25 000,00 грн. (з ПДВ). Ми маємо бажання прийняти участь в даній закупівлі, однак ми не являємось платником ПДВ! Яким чином (як правельно) нам подати свою пропозицію БЕЗ ПДВ, аби при проведенні аукціону нашу пропозицію не було показано як враховуючи ПДВ, та ми могли розуміти, що ціни інших учасників також без ПДВ, аби з орієнтуватись у пониженні вартості! Завчасно дякуємо за оперативну відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 992/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. У свою чергу, у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з використанням електронної системи закупівель (далі – система) застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в ДП “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35. Згідно з пунктом 6.3 Порядку під час оголошення допорогової закупівлі замовник розміщує в системі інформацію про предмет, очікувану вартість закупівлі, умови договору, порядок і умови проведення закупівлі, строк подання пропозицій, а також вимоги до учасника та іншу інформацію, яка, на його думку, є необхідною для проведення закупівлі. Поряд з цим відповідно до пункту 6.5 Порядку у період уточнень користувачі системи мають можливість звернутися до замовника з питаннями щодо встановлених вимог.