Новини Мінекономіки
Консультація
№ 916/2017
19.09.2017
Тендерний комітет або уповноважена особа
Аналіз консультації Мінекономіки № 916/2017: Суть питання: Чи існують рекомендовані форми протоколів засідання тендерного комітету та витягу з нього, розроблені Уповноваженим органом? Висновки/Відповідь: * Протоколи обов'язкові: Згідно з частиною четвертою статті 11 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) будь-які рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюються протоколом. * Існують затверджені форми: Наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель", відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону затверджені форми протоколу розкриття тендерних пропозицій та протоколу розгляду тендерних пропозицій. * Інші протоколи - у довільній формі: Оформлення інших протоколів здійснюється замовником самостійно у довільній загальноприйнятній у діловодстві формі.
Тендерний комітет або уповноважена особа
Консультація № 916/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 916/2017
Суть питання: Чи існують рекомендовані форми протоколів засідання тендерного комітету та витягу з нього, розроблені Уповноваженим органом?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДП "НАЕК "Енергоатом"
<b>
Тема розширена:</b> Форми документів у сфері публічних закупівель
<b>Суть питання:</b> Відповідно до ч.4 ст. 11 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII рішення тендерного комітету оформлюється протоколом.
Чи розроблялися Уповноваженим органом (розроблені) рекомендовані зразки (форми) протоколу засідання тендерного комітету, витягу з протоколу засідання тендерного комітету?
<b>
Номер відповіді:</b> 916/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
У свою чергу, виходячи зі змісту частини четвертої статті 11 Закону будь-які рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом.
Водночас наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “
Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель
” відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону затверджені форми протоколу розкриття тендерних пропозицій та протоколу розгляду тендерних пропозицій.
Разом з тим, у інших випадках оформлення протоколів здійснюється замовником самостійно у довільній загальноприйнятній у діловодстві формі.
Консультація
№ 908/2017
18.09.2017
Відкриті торги
Суть питання: Чи можливо укласти договір про закупівлю, якщо строк його укладання сплив через відсторонення директора (уповноваженої особи) та подальше поновлення на посаді? Які наслідки для тендерного комітету? Висновки/Відповідь: * Порушення строків укладання договору: Відповідно до ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), договір є нікчемним, якщо його укладено з порушенням строків, передбачених ч. 2 ст. 32 та абз. 8 ч. 3 ст. 35 Закону, окрім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги (ст. 18 Закону). * Строки укладання договору: Замовник укладає договір не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір (ч. 2 ст. 32 Закону). Договір не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір. * Призупинення строків: Закон не передбачає можливості призупинення строків укладання договору тендерним комітетом. * Наслідки: Укладення договору з порушенням строків, встановлених Законом, робить такий договір нікчемним (ст. 37 Закону). Питання відповідальності тендерного комітету за порушення законодавства про закупівлі визначається чинним законодавством України.
Відкриті торги
Консультація № 908/2017Огляд:
Суть питання:
Чи можливо укласти договір про закупівлю, якщо строк його укладання сплив через відсторонення директора (уповноваженої особи) та подальше поновлення на посаді? Які наслідки для тендерного комітету?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Попаснянська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1
<b>Суть питання:</b> 21.08.2017 відбулися відкрити торги. 22.08.2017 вибрано переможця. Термін укладання договору закінчується 11.09.2017 року. 11.09.2017 року головним розпорядником коштів надається наказ про відсторонення директора від посади, без призначення виконуючого обов*язки на період службового розслідування. 11.09.2017 року Тендерним комітетом складено протокол про призупинення строків для укладання договору через відсутність директора та виконуючого обов*язки. 15.09.2017 директора поновлено в займаній посаді. Чи можливо укладання договору? Які в подальшому штрафні санкції очікують тендерний комітет?
<b>
Номер відповіді:</b> 908/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Статтею 37 Закону визначено, що договір про закупівлю
є нікчемним у разі якщо, зокрема його укладення з порушенням строків,
передбачених
частиною другою
статті 32
та
абзацом восьмим частини третьої статті 35
цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до
статті 18
цього Закону.
Так, відповідно до частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції,
не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір
про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю
не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти
договір про закупівлю.
При цьому Законом не передбачено призупинення строків тендерним комітетом для укладання договору про закупівлю.
Консультація
№ 910/2017
18.09.2017
Планування закупівель
Аналіз консультації Мінекономіки № 910/2017: Суть питання: Чи може комунальне підприємство провести відкриті торги на закупівлю послуг терміном на 12 місяців, якщо строк надання послуг охоплює два роки (2017 та 2018), і як це відобразити у річному плані закупівель? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не надає прямої відповіді, а посилається на попередні консультації з аналогічним змістом, розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель: * Запит 5/2016: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fe000c0-10df-40dd-bcbf-97f75d5dfa28&lang=uk-UA * Запит 137/2016: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=403c9b86-0ab7-43be-be7a-24955cbe31a0&lang=uk-UA Необхідно самостійно ознайомитися з відповідями в зазначених запитах для отримання інформації щодо можливості здійснення закупівлі та відображення її у річному плані.
Планування закупівель
Консультація № 910/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 910/2017
Суть питання: Чи може комунальне підприємство провести відкриті торги на закупівлю послуг терміном на 12 місяців, якщо строк надання послуг охоплює два роки (2017 та 2018), і як це відобразити у річному плані закупівель?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не надає прямої відповіді, а посилається на попередні консультації з аналогічним змістом, розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель:
Необхідно самостійно ознайомитися з відповідями в зазначених запитах для отримання інформації щодо можливості здійснення закупівлі та відображення її у річному плані.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва"
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Скажіть будь-ласка чи може комунальне підприємство здійснити через процедуру відкритих торгів закупівлю послуг (за кошти підприємства) зі строком надання даних послуг 12 місяців, якщо частина строку вказаних послуг припадає на 2017 рік, а інша частина на 2018 рік. Якщо можна то в якому річному плані її вказувати на 2017 і 2018 рік чи в одному з них? Дякую!
<b>
Номер відповіді:</b> 910/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 5/2016 та 137/2016 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fe000c0-10df-40dd-bcbf-97f75d5dfa28&lang=uk-UA
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=403c9b86-0ab7-43be-be7a-24955cbe31a0&lang=uk-UA
Консультація
№ 911/2017
18.09.2017
Планування закупівель
Суть питання: Чи може державний навчальний заклад провести допорогову закупівлю меблів на 16 тис. грн у вересні 2017 року, якщо раніше вже були проведені допорогові закупівлі меблів у січні (60 тис. грн) та липні (25 тис. грн) 2017 року, а також оголошено відкриті торги на закупівлю меблів (390 тис. грн) у липні 2017 року? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Планування закупівель
Консультація № 911/2017Огляд:
Суть питання:
Чи може державний навчальний заклад провести допорогову закупівлю меблів на 16 тис. грн у вересні 2017 року, якщо раніше вже були проведені допорогові закупівлі меблів у січні (60 тис. грн) та липні (25 тис. грн) 2017 року, а також оголошено відкриті торги на закупівлю меблів (390 тис. грн) у липні 2017 року?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Національний юридичний університет іменя Ярослава Мудрого
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Питання: Навчальним закладом, який фінансується за рахунок державного бюджету 25 січня 2017 року заплановано та проведено допорогову закупівлю меблів для сидіння на 60 тс. гр. 25 липня 2017 року заплановано та проведено допорогову закупівлю меблів для сидіння на 25 тис. грн.31 липня 2017 року на закупівлю меблів оголошено процедуру відкритих торгів на суму 390 тис. грн.За результатами процедури закупівлі договір укладено відповідно до вимог Закону України. Наразі у вересні 2017 року виникла нагальна потреба в придбанні меблів на суму 16 тис. грн.Тобто підсумовуючи за 4 знаком коду ДК вже проведені закупівлі чи може замовник додатково провести допорогову закупівлю на суму 16 тис. грн.
<b>
Номер відповіді:</b> 911/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "
Щодо планування закупівель
", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 914/2017
18.09.2017
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 914/2017: Запит: Обласний протитуберкульозний санаторій для дорослих "Лісова казка" Житомирської обласної ради. Тема: Відкриті торги Суть питання: Підприємство розірвало договір на закупівлю м'яса курячого після поставки частини товару (150 тис. грн. з 250 тис. грн.). Як закупити залишок на 100 тис. грн: через відкриті торги чи допорогову закупівлю? Висновки/Відповідь: Інформація стосовно питань, зазначених у запиті, міститься у листах Мінекономіки: * Лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc * Лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Відкриті торги
Консультація № 914/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 914/2017
Запит: Обласний протитуберкульозний санаторій для дорослих "Лісова казка" Житомирської обласної ради.
Тема: Відкриті торги
Суть питання: Підприємство розірвало договір на закупівлю м'яса курячого після поставки частини товару (150 тис. грн. з 250 тис. грн.). Як закупити залишок на 100 тис. грн: через відкриті торги чи допорогову закупівлю?
Висновки/Відповідь:
Інформація стосовно питань, зазначених у запиті, міститься у листах Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Обласний протитуберкульозний санаторій для дорослих " Лісова казка" Житомирської обласної ради
<b>
Тема розширена:</b> Відкриті торги
<b>Суть питання:</b> Проведені відкриті торги на закупівлю м"яса курячого на суму 250,00 тис. грн. Закуплено м"яса на 150,00 тис. грн. Підприємство, що поставляло дану продукцію прислало документ про розірвання договору на закупівлю м"яса. Як діяти в такій ситуації - проводити відкриті торги , чи допорогові торги на суму 100,00 тис. грн.
<b>
Номер відповіді:</b> 914/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “
Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”
, а за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено лист від 14.09.2016№ 3302-06/29640-06
“Щодо планування закупівель”,
які містять вичерпну інформацію стосовно питань, зазначених у запиті.
Консультація
№ 913/2017
18.09.2017
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 913/2017 щодо закупівлі лікарських препаратів: Суть питання: Якою мовою (українською, латинською, англійською) має бути вказана міжнародна непатентована назва (МНН) лікарського препарату при визначенні предмету закупівлі (третя цифра ДК 021:2015) згідно з вимогами законодавства? Висновки/Відповідь: 1. Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель. 2. Предмет закупівлі лікарських засобів визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках МНН. 3. Порядок визначення предмету закупівлі та електронна система закупівель не містять обмежень щодо мови, якою повинна бути зазначена МНН. 4. Згідно з Положенням про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, МОЗ є головним органом у сфері формування та реалізації державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів. 5. Рекомендовано звернутися до МОЗ з питання щодо зазначення МНН.
Відкриті торги
Консультація № 913/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 913/2017 щодо закупівлі лікарських препаратів
Суть питання: Якою мовою (українською, латинською, англійською) має бути вказана міжнародна непатентована назва (МНН) лікарського препарату при визначенні предмету закупівлі (третя цифра ДК 021:2015) згідно з вимогами законодавства?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель.
2. Предмет закупівлі лікарських засобів визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках МНН.
3. Порядок визначення предмету закупівлі та електронна система закупівель не містять обмежень щодо мови, якою повинна бути зазначена МНН.
4. Згідно з Положенням про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, МОЗ є головним органом у сфері формування та реалізації державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів.
5. Рекомендовано звернутися до МОЗ з питання щодо зазначення МНН.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Національний технічний університет "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"
<b>
Тема розширена:</b> закупівля лікарських препаратів
<b>Суть питання:</b> З 17.01.2017р. при проведенні закупівлі лікарських препаратів предмет закупівлі визначається по показнику третьої цифри ДК 021:2015.з позначкою у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського препарату. Якою мовою має бути написана ця позначка МНН – українською, латинською, англійською?
<b>
Номер відповіді:</b> 913/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з Порядком (зі змінами) під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі – МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу.
Разом з тим, Порядком та електронною системою закупівель не встановлено обмежень, щодо мови, якою повинна бути зазначена МНН.
Водночас згідно з Положенням про Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів.
У зв’язку із цим, з питання щодо зазначення міжнародної непатентованої назви лікарського засобу пропонуємо звернутись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.
Консультація
№ 905/2017
15.09.2017
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки № 905/2017 щодо звітування по допороговим закупівлям: Суть питання: Чи потрібно публікувати звіти про виконання договору щодо допорогових закупівель на сайті Prozorro? Висновки/Відповідь: Звіт про виконання договору про закупівлю оприлюднюється відповідно до статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі" саме щодо договорів про закупівлю, укладених за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону. Згідно з абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону, звіт про укладені договори обов’язково оприлюднюється в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 Закону, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, та закупівля здійснюється без використання електронної системи закупівель. Форма звіту про виконання договору про закупівлю затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 (на виконання пункту 11 частини першої статті 8 Закону). Визначення договору про закупівлю міститься у пункті 5 частини першої статті 1 Закону.
Допорогові закупівлі
Консультація № 905/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 905/2017 щодо звітування по допороговим закупівлям
Суть питання: Чи потрібно публікувати звіти про виконання договору щодо допорогових закупівель на сайті Prozorro?
Висновки/Відповідь:
Звіт про виконання договору про закупівлю оприлюднюється відповідно до статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі" саме щодо договорів про закупівлю, укладених за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону.
Згідно з абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону, звіт про укладені договори обов’язково оприлюднюється в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 Закону, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, та закупівля здійснюється без використання електронної системи закупівель.
Форма звіту про виконання договору про закупівлю затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 (на виконання пункту 11 частини першої статті 8 Закону).
Визначення договору про закупівлю міститься у пункті 5 частини першої статті 1 Закону.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Публічне Акціонерне Товариство "Одесаобленерго"
<b>
Тема розширена:</b> звіт
<b>Суть питання:</b> Добрий день! Підскажить будь ласка чи потрібно опубліковувати звіти про виконання договору допорогових закупівель на сайті ПРОЗОРО?
<b>
Номер відповіді:</b> 905/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далы - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 5 частини першої статті 1 Закону,
договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатами проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону
.
Форма звіту про виконання
договору про закупівлю
на виконання пункту 11 частини першої статті 8 Закону затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490.
Ураховуючи викладене, звіт про виконання договору про закупівлю у разі закінчення строку його дії, виконання або розірвання, оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону саме щодо договорів про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладених за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону.
Консультація
№ 906/2017
15.09.2017
Предмет закупівлі
# Консультація Мінекономіки № 906/2017: Суть питання: Який код (ДК 021:2015 чи ДК 015-97) є пріоритетним при закупівлі науково-дослідних робіт, де використовуються обидва коди? Чи є вартісні обмеження для коду ДК 015-97? Висновки/Відповідь: 1. Визначення предмету закупівлі: Відповідно до пункту 3 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, при закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт предмет закупівлі визначається згідно з Державним класифікатором видів науково-технічної діяльності ДК 015-97 за показником четвертої цифри із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015, а також конкретної назви науково-технічної роботи. 2. Пріоритетність коду: Згідно з Порядком № 454, основний код для науково-технічних робіт - ДК 015-97, а ДК 021:2015 зазначається в дужках як додаткова інформація. 3. Вартісні обмеження: У тексті консультації не вказано про вартісні обмеження по коду ДК 015-97. Варто враховувати вартісні пороги, встановлені Законом України “Про публічні закупівлі”. 4. Електронна система закупівель: Питання реалізації в системі вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Предмет закупівлі
Консультація № 906/2017Огляд:
# Консультація Мінекономіки № 906/2017
Суть питання: Який код (ДК 021:2015 чи ДК 015-97) є пріоритетним при закупівлі науково-дослідних робіт, де використовуються обидва коди? Чи є вартісні обмеження для коду ДК 015-97?
Висновки/Відповідь:
1. Визначення предмету закупівлі: Відповідно до пункту 3 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, при закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт предмет закупівлі визначається згідно з Державним класифікатором видів науково-технічної діяльності ДК 015-97 за показником четвертої цифри із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015, а також конкретної назви науково-технічної роботи.
2. Пріоритетність коду: Згідно з Порядком № 454, основний код для науково-технічних робіт - ДК 015-97, а ДК 021:2015 зазначається в дужках як додаткова інформація.
3. Вартісні обмеження: У тексті консультації не вказано про вартісні обмеження по коду ДК 015-97. Варто враховувати вартісні пороги, встановлені Законом України “Про публічні закупівлі”.
4. Електронна система закупівель: Питання реалізації в системі вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Національний технічний університет "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"
<b>
Тема розширена:</b> Застосування кодів
<b>Суть питання:</b> Якщо проводиться закупівля по науково-дослідним роботам, де задіяно і код ДК 021:2015, і код ДК 015-97, то який код вважати пріоритетним, і чи є вартістні обмеження по коду ДК 015-97?
<b>
Номер відповіді:</b> 906/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На виконання вимог пункту 11 частини першої статті 8 Закону форма річного плану закупівель затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ).
Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель (далі – система) шляхом унесення в них наявної інформації.
Таким чином, при складанні відповідних форм документів замовник заповнює в системі код та назву відповідного класифікатору зі списку, який пропонує система.
У свою чергу, згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 3 Порядку
під час здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт предмет закупівлі визначається згідно з
Державним класифікатором видів науково-технічної діяльності
ДК 015-97
, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.1997 № 822, за показником четвертої цифри
із зазначенням у дужках
предмета закупівлі відповідно до національного класифікатора України
ДК 021:2015
“Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Мінекономрозитку від 23.12.2015 № 1749,
а також конкретної назви науково-технічної роботи
.
Водночас зазначаємо, що питання реалізації в системі вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “
Щодо електронної системи закупівель
”, розміщенjve на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 907/2017
15.09.2017
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 907/2017: Суть питання: Чи може замовник відхилити тендерну пропозицію учасника, який відповідає вимогам тендерної документації та Закону, але щодо засновника якого є інформація про офшорну фірму та кримінальні справи? Висновки/Відповідь: * Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до відповідних органів (частина сьома статті 28 Закону України “Про публічні закупівлі”). * У разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника кваліфікаційним критеріям, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 Закону, або зазначення недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію (частина сьома статті 28 Закону України “Про публічні закупівлі”). * Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій є вичерпним та визначений у статті 30 Закону України “Про публічні закупівлі”. * Члени тендерного комітету або уповноважена особа несуть персональну відповідальність за прийняті рішення та застосування процедур закупівлі (частина друга статті 38 Закону України “Про публічні закупівлі”).
Відкриті торги
Консультація № 907/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 907/2017
Суть питання: Чи може замовник відхилити тендерну пропозицію учасника, який відповідає вимогам тендерної документації та Закону, але щодо засновника якого є інформація про офшорну фірму та кримінальні справи?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДП АМПУ
<b>
Тема розширена:</b> Пропозиції учасника
<b>Суть питання:</b> Участником подано найменьшу тендерну пропозицію з дотриманням вимог ст. 16 та 17 Закону у відповідності з тендерною документацією. Наявних підстав для відхилення його пропозиції не має.
Але комітет має інформацію з реєстру судових рішень та даних мережі Інтернет, що засновником учасника є офшорна фірма, є декілька десятків кримінальних спарв (в т.ч. щодо постачання аналогічного товару). Чи може комітет відхилити пропозицію такого учасника?
<b>
Номер відповіді:</b> 907/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною сьомою статті 28 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у
частині першій
статті 17 цього Закону,
або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів
процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
При цьому перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій, визначений у статті 30 Закону та є вичерпним.
Водночас замовнику слід ураховувати, що відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).
Консультація
№ 900/2017
14.09.2017
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 900/2017: Суть питання: Чи потрібно відхиляти тендерну пропозицію, якщо субпідрядник учасника притягувався до відповідальності за антиконкурентні узгоджені дії згідно з п.4 ч.2 ст. 6 та п.1 ст. 50 Закону "Про захист економічної конкуренції"? Висновки/Відповідь: Вимоги статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язання замовника відхилити тендерну пропозицію застосовуються саме до учасника, який подав тендерну пропозицію (п. 35 ч. 1 ст. 1 Закону) та чия пропозиція розглядається (п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону).
Відкриті торги
Консультація № 900/2017Огляд:
Консультація Мінекономіки № 900/2017
Суть питання: Чи потрібно відхиляти тендерну пропозицію, якщо субпідрядник учасника притягувався до відповідальності за антиконкурентні узгоджені дії згідно з п.4 ч.2 ст. 6 та п.1 ст. 50 Закону "Про захист економічної конкуренції"?
Висновки/Відповідь:
Вимоги статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язання замовника відхилити тендерну пропозицію застосовуються саме до учасника, який подав тендерну пропозицію (п. 35 ч. 1 ст. 1 Закону) та чия пропозиція розглядається (п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління по інвестиціях та будівництву Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області
<b>Суть питання:</b> Чи зобов'язаний замовник відхилити тендерну пропозицію учасника у відповідності до п.4 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо учасник у складі тендерної пропозиції надав інформацію, щодо залучення до виконання робіт як субпідрядника суб'єкта господарювання, який протягом останіх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів?
<b>
Номер відповіді:</b> 900/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Статтею 17 Закону встановлено перелік підстав за наявності яких замовник приймає рішення про
відмову
учаснику
в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний
відхилити тендерну пропозицію учасника
.
При цьому
учасник процедури закупівлі
-
фізична особа,
у тому числі
фізична особа - підприємець, юридична особа
(резидент або нерезидент),
яка подала тендерну пропозицію
(пункт 35 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку
учасник подає
замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
Отже, вимога статті 17 щодо відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язанні замовника відхилити тендерну пропозицію застосовується за наявності підстав саме до учасника, який подав тендерну пропозицію.
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнямb
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено листи від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “
Щодо застосування статей 17, 32
Закону України “Про публічні закупівлі”
та від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “
Щодо розробки тендерної документації
”.
Консультація
№ 901/2017
14.09.2017
Тендерна документація
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи має право замовник вимагати надання забезпечення тендерної пропозиції у вигляді банківської гарантії, виданої банком, що входить до першої двадцятки банків за рейтингом НБУ, відповідно до ч.1 ст. 24 та п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»? Висновки/Відповідь: Замовник не має права встановлювати вимогу щодо надання банківських гарантій лише від певної групи банків (наприклад, топ-20 за рейтингом НБУ). Закон України «Про публічні закупівлі» (ч. 1 ст. 24, п. 8 ч. 1 ст. 1) передбачає можливість встановлення забезпечення тендерної пропозиції у вигляді гарантії, але не визначає обмежень щодо вибору банку-гаранта за рейтингом.
Тендерна документація
Консультація № 901/2017Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи має право замовник вимагати надання забезпечення тендерної пропозиції у вигляді банківської гарантії, виданої банком, що входить до першої двадцятки банків за рейтингом НБУ, відповідно до ч.1 ст. 24 та п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»?
Висновки/Відповідь:
Замовник не має права встановлювати вимогу щодо надання банківських гарантій лише від певної групи банків (наприклад, топ-20 за рейтингом НБУ). Закон України «Про публічні закупівлі» (ч. 1 ст. 24, п. 8 ч. 1 ст. 1) передбачає можливість встановлення забезпечення тендерної пропозиції у вигляді гарантії, але не визначає обмежень щодо вибору банку-гаранта за рейтингом.
Суть питання: Чи має право замовник вимагати надання забезпечення тендерної пропозиції у вигляді банківської гарантії, виданої банком, що входить до першої двадцятки банків за рейтингом НБУ, відповідно до ч.1 ст. 24 та п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»?
Висновки/Відповідь:
Замовник не має права встановлювати вимогу щодо надання банківських гарантій лише від певної групи банків (наприклад, топ-20 за рейтингом НБУ). Закон України «Про публічні закупівлі» (ч. 1 ст. 24, п. 8 ч. 1 ст. 1) передбачає можливість встановлення забезпечення тендерної пропозиції у вигляді гарантії, але не визначає обмежень щодо вибору банку-гаранта за рейтингом.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ПАТ "УКРТРАНСГАЗ"
<b>
Тема розширена:</b> Вимоги до надання банківської гарантії
<b>Суть питання:</b> Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції.
Відповідно до п.8) ч.1 ст.1 Закону забезпечення тендерної пропозиції - надання забезпечення виконання зобов'язань учасника перед замовником, що виникли у зв'язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія
ЗАПИТАННЯ: чи має право замовник встановити вимогу щодо надання банківських гарантій певній групі банків, наприклад: банківська гарантія повинна бути надана банком, який за рейтингом НБУ знаходиться в першій двадцятці українських банків.
<b>
Номер відповіді:</b> 901/2017
Консультація
№ 902/2017
14.09.2017
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки № 902/2017: Суть питання: Чи потрібно проводити відкриті торги на закупівлю дизельного палива на суму 36 800 грн, якщо загальна сума закупівель за кодом ДК (з урахуванням раніше закупленого бензину) становить 235 700 грн, а закупівля дизельного палива не була запланована? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки: * від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc) * від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc) Додатково рекомендується ознайомитися з інформацією щодо планування закупівель на ресурсі infobox.prozorro.org (http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/681?q=#p1)
Інше
Консультація № 902/2017Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 902/2017
Суть питання: Чи потрібно проводити відкриті торги на закупівлю дизельного палива на суму 36 800 грн, якщо загальна сума закупівель за кодом ДК (з урахуванням раніше закупленого бензину) становить 235 700 грн, а закупівля дизельного палива не була запланована?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листах Мінекономіки:
Додатково рекомендується ознайомитися з інформацією щодо планування закупівель на ресурсі infobox.prozorro.org (http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/681?q=#p1)
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Територіальний центр соціального обслуговування Святошинського району
<b>Суть питання:</b> На 2017 рік було заплановано та закуплено бензин на суму 198900,00 грн. (допорогові закупівлі). У звязку із приняттям рішення про створення нової групи користувачів послуг, утримання якої не передбачалось на 2017 рік, виникла потреба у придбанні дизельного палива на суму 36800,00 грн. В межах кошторису за рахунок економії коштів та перерозподілу інших потреб були внесені зміни до кошторису. Загальна суму по коду ДК відповідно становить 235700,00 грн.
Чи потрібно проводити закупівлю через процедуру відкриті торги на суму 36800,00 грн.?
Чи вважати закупівлю новою, оскільки вона не була запланована, та провести лише допорогову закупівлю?
<b>
Номер відповіді:</b> 902/2017
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "
Щодо планування закупівель
", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
та від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 "
Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону
", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Принагідно інформуємо, що з питання планування закупівель додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням
http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/681?q=#p1