<b>Запит від:</b> Запит від Мурин Вікторія Федорівна <b> Тема розширена:</b> Строки подання подання переможцем торгів інформації про відповідність ст. 17 Закону <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз'яснення щодо обчислення строків згідно із Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), зокрема щодо обчислення строку подання переможцем торгів інформації про відповідність статті 17 Закону. Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 17 Закону переможець торгів у строк, що не перевищує п'яти днів з доти оприлюднення на веб - порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2,3,5,6 і 8 частини першої цієї статті. визначення. З якого дня починається відлік 5 днів та який день є кінцевий, якщо останній день буде вихідним? <b> Номер відповіді:</b> 1084/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 250/2016 від 20.12.2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e9abd22e-5be1-40a1-b1b6-a62e48b1eae6&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" <b>Суть питання:</b> Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» (далі – Замовник) з 1 квітня 2016 року здійснюється придбання товарів, послуг та робіт необхідних для ведення господарської діяльності, виключно із застосуванням норм Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон). Потенційний учасник подав скаргу до АМКУ стосовно необзхідності розділити предмет закупвлі на лоти. АМКУ задовільнив скаргу. Який механізм розділення предмету закупівлі на лоти, якщо така закупівля вже оприлюднена разом із планом закупівель? Чи потрібно замовнику відмінити торги та перезапустити їх вже розділив предмет закупівлі за лотами? чи інший спосіб як це зробити? <b> Номер відповіді:</b> 1085/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону. Виходячи зі змісту частин дев’ятої та одинадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення. При цьому у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника. Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону). У свою чергу, перелік підстав відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 Закону та є вичерпним. Поряд з цим повідомляємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “ Щодо електронної системи закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Март Наталія Віталіївна <b>Суть питання:</b> Харчування дітей у школі здійснював підприємець. Декілька років підряд проводили процедури відкритих торгів, але тогри не відбувалися за відсутністю пропозицій і по переговорній процедурі укладали договір з постачальником. на 2018 рік цей постачальний відмовляється надавати вищевказані послуги, іншого постачальника у нас немає і швидше за все з нового року харчування будемо здійснювати самостійно. Юрист нашого міста пояснила, що за її практику в відкритих торгах по цьому коду ніколи не подавали пропозиції та що ця процедура не знайде нам постачальника. Питання: якщо ми не будемо проводити процедуру відкритих торгів чи буде це порушенням Закону? <b> Номер відповіді:</b> 1086/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі , встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. У свою чергу, Порядок визначення предмета закупівлі, затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Відповідно до абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку п редмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Водночас згідно статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур , визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Таким чином, у залежності від предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку, замовник здійснює таку закупівлю відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. Інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі  та планування закупівель міститься в листах від 07.02.2017  № 3302-06/3816-06, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 19.09.2016 №3302-06/29640-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Принагідно інформуємо, що  з питання визначення понять “товари”, “роботи” та “послуги” додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі    infobox.prozorro.org  за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/599?q=#p1 ; з питання визначення предмету закупівель товарів додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі    infobox.prozorro.org  за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/599?q=#p2 ; з питання визначення предмету закупівель послуг додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі    infobox.prozorro.org  за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/599?q=#p3

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ПМ ГРУП АКАДЕМІЯ" <b> Тема розширена:</b> Строк розгляду звернень Мінекономрозвитку <b>Суть питання:</b> Просимо надати відповідь, який термін розгляду та надання відповідей Мінекономрозвитку на електронні запити з питань публічних закупівель та яким нормативним документом він встановлений? <b> Номер відповіді:</b> 1087/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Основні функції Уповноваженого органу, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, визначено статтею 8 Закону. Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 8 Закону однією з основних функцій Уповноваженого органу є надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Поряд з цим, Інструкція з діловодства в Мінекономрозвитку, яка встановлює загальні вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами в Мінекономрозвитку незалежно від способу фіксації та відтворення інформації, яка міститься в документах, затверджена наказом Мінекономрозвитку від 01.08.2017 № 1150 (далі – Інструкція). Згідно з пунктом 304 Інструкції строк виконання документа може встановлюватися в нормативно-правовому акті, наказі або резолюції керівництва Мінекономрозвитку. При цьому документи, у яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 календарних днів з дати реєстрації документа в Мінекономрозвитку (пункт 306 Інструкції). Довідково інформуємо, що Міністерством докладаються зусилля щодо розгляду запитів користувачів інформаційного ресурсу Уповноваженого органу та надання відповіді на них у найкоротші терміни у залежності від складості питання та наявності аналогічної консультації  або узагальненої відповіді.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент житлово-комунального господарства <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 3 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна. Чи є придбання КВАРТИРИ в багатоквартирному житловому будинку в розумінні частини 3 статті 2 Закону придбанням іншого нерухомого майна? <b> Номер відповіді:</b> 1078/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація щодо придбання (оренди) нерухомого майна або майнових прав на нерухоме майно міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “ Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Житлово-комунальний сервіс "Вузівський" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У вкладенні до цього листа міститься лист від 08.11.2017 року № 493/11-17-ю із проханням надати роз'яснення щодо порушених питань. Просимо розглянути та направити відповідь на електронну скриньку: [email protected] Заздалегідь дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 1079/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Так, цей Закон застосовується до замовників , за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари . Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. Поряд з цим  повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “ Щодо здійснення закупівель замовниками ”. Водночас вимоги цього Закону не розповсюджуються на відносини суб"єктів щодо проведення конкурсів та укладені договори, які не є договорами про закупівлю у розумінні Закону та не передбачають здійснення придбання замовниками товарів, робіт і послуг.

<b>Запит від:</b> Запит від Вишгородське районне комунальне підприємство"Вишгородтепломережа" <b> Тема розширена:</b> Особливості виконання процедури відкритих торгів UA за бюджетні кошти віділені на 2017р.за умови переходу завершення процедури на 2018р. <b>Суть питання:</b> Доброго дня.У нас виникла наступна ситуація по процедурі відкритих торгів UA на суму 3 139 280 грн.: по причині двократної відміни Замовником торгів у звязку з відхиленням усіх тендерних пропозицій мусимо подавати об'яву та розпочинати торги утретє. Але за мінімальним циклом протяжності процедури та терміном виконання договору поставки (32 твердопаливних котла за 30 днів) ми не встигаємо як мінімум отримати за умовами договору поставки весь об'єм товару за договором. Питання: чи маємо ми право розпочинати процедуру у 2017році, не дивлячись на те, що скоріш за все - повна поставка, та вже точно - оплата коштами державного бюджета(яка за умовами казначейства може здійснюватись тільки на протязі 30 днів після поставки усього об'єму товару за договором) не можуть бути здійсненими у 2017 році. Сесія відповідної районної ради відбудеться тільки у середині грудня 2017р., на якій буде визначено - чи виділяються зазаначені неосвоєні у 2017р. кошти на цю ж статтю видатків у 2018р, чи витрачаються у 2017р. вже на іншу статтю видатків іншому підприємству, і ми у цьому випадку як підприємство втрачаємо назавжди можливість придбання котлів для школ і дитячих садочків. Намагатимемося максимально повно відпрацювати процедуру і вийти на намір про укладення догвору поставки і його укладення до кінця 2017р. з метою обгрунтування пред районною Радою необхідності пролонгувпання виділення коштів на 2018р.Чим у випадку якщо це нам вдасться регулюватимуться особливості завершення процедури у 2018 році? <b> Номер відповіді:</b> 1080/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на ваше питання міститься в розділі “ Щодо проведення процедур закупівель на наступний рік ” листа від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології <b>Суть питання:</b> З приводу отримання гранту щодо створення Центру обміну технологій в сфері терапії залежностей на базі Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України(далі УНДІ ССПН)Каліфорнійським університетом в Сан Дієго доручено УНДІ ССПН проведення Міжнародної конференції. Службою контрактів і грантів Каліфорнійського університету будуть перераховані кошти на оплату послуг з проведення зазначеної Конференції в сумі 36000,00 доларів США. Кошти, що надійдуть на оплату послуг з проведення конференції належить до другої групи влсних надходжень бюджетних установ. ПИТАННЯ: Чи потрібно проводити відкриті торги на оплату послуг з проведення зазначеної Конференції? <b> Номер відповіді:</b> 1081/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 03.04.2017 № 3304-06/10825-06 “ Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами ”, який містить відповідь на питання, зазначене у зверненні. Разом з тим, відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого  Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011 Державна   казначейська   служба   України   (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади,  який відповідно до покладених завдань здійснює у межах повноважень контроль за, зокрема веденням бухгалтерського  обліку  всіх  надходжень  і  витрат  державного бюджету та місцевих бюджетів,  складанням  та  поданням фінансової і бюджетної звітності. Тому, з питання класифікації  груп власних надходжень бюджетних установ слід звертатися до Державної казначейської служби України.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ молоді та спорту Сєвєродонецької міської ради <b> Тема розширена:</b> Укладання договору <b>Суть питання:</b> Чи маємо ми (Відділ молоді та спорту Сєвєродонецької міської ради) право укладати договір з постачальником теплової енергії "ООО Промтекс" якщо на нього заведено кримінальну справу? <b> Номер відповіді:</b> 1083/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах  від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc ,від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “ Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівл і”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , а також у відповіді, викладеній у запиті    № 915/2017, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6c02245f-c354-4767-b302-8d6a32bd4439&lang=uk-UA

1. Лист Мінекономрозвитку Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії 2. Лист НКРЕКП --- Документ: 4d2306da-11cc-4b2c-a82b-7a30282fcd20.pdf --- НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ (НКРЕКП) вул. Смоленська, 19, м. Київ, 03057, тел./факс: (044) 277-30-47, тел.: (044) 204-48-27 17.10.2017 № 10835/31/7-17 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, розглянула лист Мінекономрозвитку України від 21.07.2017 № 3304-06/25188-03 щодо надання роз'яснень у зв'язку із набранням чинності Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) та, в межах компетенції, повідомляє. Згідно з чинним законодавством на ринку електричної енергії постачання електричної енергії здійснюють електропостачальники, яким встановлюються ціни (тарифи) на їх послуги (постачальники за регульованим тарифом, далі - ПРТ) та електропостачальники, які здійснюють постачання за вільними цінами (постачальники за нерегульованим тарифом, далі - ПНТ). ПНТ мають право здійснювати постачання електричної енергії непобутовим споживачам на всій території України. На відміну від ПНТ, ПРТ провадять також діяльність з розподілу електричної енергії (передачу місцевими (локальними) електричними мережами), що відноситься до сфери природних монополій, тому діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом ПРТ здійснюють на закріпленій території, у межах своїх місцевих локальних) електричних мереж та електричних мереж споживачів, які живляться від їх мереж. Відповідно до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за №417/1442 (далі - Правили, які поширюються на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення), споживач має право на вибір постачальника електричної енергії (ПРТ або ПНТ) для отримання послуг з постачання електричної енергії. Зокрема, пунктами 5.8-5.13 Правил визначені умови зміни електропостачальника споживачем 13 квітня 2017 року було прийнято Закон України «Про ринок електричної енергії», який набрав чинності (окрім деяких положень) 11 червня 2017 року. Відповідно до Закону через 18 (вісімнадцять) місяців з дня набрання ним чинності відбудеться відокремлення видів діяльності з розподілу та постачання 2 електричної енергії в існуючих вертикально-інтегрованих енергопостачальних компаніях. Тобто, один і той самий суб'єкт господарювання не матиме права одночасно здійснювати діяльність з розподілу та постачання електричної енергії. Так, розподіл електричної енергії будуть здійснювати оператори систем розподілу (суб'єкти природних монополій), а постачання електричної енергії споживачам - окремі від операторів систем розподілу юридичні особи електропостачальники, які будуть обиратися споживачами. Тобто послуги з постачання та розподілу електричної енергії будуть надаватися окремими суб'єктами господарювання. Побутові та малі непобутові споживачі також матимуть право на отримання універсальних послуг. Оскільки оператори систем розподілу не матимуть права здійснювати постачання електричної енергії через 18 (вісімнадцять) місяців з дня набрання чинності Законом, ліцензії на постачання за регульованим тарифом на закріпленій території будуть анульовані. Тому споживачі (крім побутових та малих непобутових споживачів), яким на день набрання чинності Законом постачання здійснював ПРТ, повинні до 11 грудня 2018 року обрати електропостачальника та укласти з ним договір про постачання електричної енергії. Якщо споживач не обере електропостачальника, постачання електричної енергії йому впродовж не більше 90 днів буде атоматично здійснювати постачальник «останньої надії», визначений на відповідній території. Енергопостачальні компанії (які є вертикально-інтегрованими суб'єктами господарювання) повинні заздалегідь забезпечити інформування споживачів про здійснення заходів з відокремлення, зокрема, щодо умов постачання електричної енергії під час та після відокремлення, шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті ПРТ та на платіжних документах, виписаних споживачам. Побутовим та малим непобутовим споживачам постачання буде здійснювати постачальник універсальних послуг або обраний ними електропостачальник. 3 Таким чином, НКРЕКП вважає зо доцільне звернути увагу замовників товарів, робіт та послуг для забезпечення потреб держави, що діяльність постачання електричної енергії не належить до сфери природних монополій, а впровадженням Закону буде юридично відокремленна від діяльності розподілу електричної енергії. 1з 3 3 1 липня 2019 наберуть чинності положення Закону, які додатково розширять можливості споживачів щодо вибору способу закупівлі електричної енергії. Відповідно до Закону в новій моделі ринку (яка має бути впроваджена з 1 липня 2019 року) споживачі матимуть право (крім купівлі електроенергії у електропостачальника за договором про постачання електричної енергії за вільними цінами, з правом вільного вибору та зміни електропостачальника) також купувати електричну енергію: 1) за двосторонніми договорами з правом вільного вибору контрагентів та на умовах, що визначаються за домовленістю сторін; 2) на організованих сегментах ринку (зокрема, ринок «на добу наперед») за договорами купівлі-продажу з центральним контрагентом (оператором ринку) на умовах, що є однаковими для всіх учасників ринку «на добу наперед», та за ціною, сформованою за результатами проведених торгів. Наразі, з метою впровадження Закону здійснюється розробка низки нормативно-правових актів, якими будуть врегульовані процеси та процедури щодо роботи ринку та взаємовідносин між учасниками ринку, у тому числі і в частині зміни електропостачальника. Актуальна інформації щодо стану підготовки та прийняття нових нормативних актів на виконання Закону оприлюднюється на веб-сайті НКРЕКП (http://www.nerc.gov.ua/). Проте до набрання чинності новими нормативно-правовими актами взаємовідносини між споживачем та електропостачальником регулюються чинними Правилами. Член НКРЕКП Б. Циганенко Соломаха Ю.С. 204-71-76 --- Документ: f03638b9-8dd1-4ef8-8499-8b0a5edc1ab4.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 №___________ Ha № ___________ від ____________ Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у зв'язку із надходженням звернень щодо закупівлі електричної енергії, пов'язаних зі змінами законодавства у сфері енергетики та за результатами робочої наради, проведеної 26.09.2017 року за участі представників Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) повідомляє. 11 червня 2017 року набрав чинності Закон України "Про ринок електричної енергії” від 13.04.2017 № 2019 - VIII (далі-Закон № 2019). Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище. 2 Водночас частиною першої статті 3 Закону № 2019, якою встановлені принципи функціонування ринку електричної енергії, передбачено, що ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб'єктів природних монополій, з обмеженнями установленими цим Законом. У зв'язку із цим, інформуємо, що на запит Міністерства як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель, НКРЕКП листом від 17.10.2017 № 10835/13.1/7-17 (копія додається) надало відповідні роз'яснення щодо застосування законодавства стосовно функціонування ринку електричної енергії. Звертаємо увагу, що відповідно до Закону № 2019 через 18 (вісімнадцять) місяців з дня набрання чинності Законом № 2019 відбудеться відокремлення видів діяльності з розподілу та постачання електричної енергії в існуючих вертикальноінтегрованих енергопостачальних компаніях. Тобто, один і той самий суб'єкт господарювання не матиме права одночасно здійснювати діяльність з розподілу та постачання електричної енергії. Так, розподіл електричної енергії будуть здійснювати оператори систем розподілу (природні монополії), а постачання електричної енергії споживачам - окремі від операторів систем розподілу юридичні особи - електропостачальники, які будуть обиратися споживачами, за вільними (ринковими) цінами. Тобто, послуги з постачання та розподілу електричної енергії будуть надаватися окремими суб'єктами господарювання. Тому, споживачі (крім побутових та малих непобутових споживачів), яким на день набрання чинності Законом постачання здійснював електропостачальник за регульованим тарифом, повинні до 11 грудня 2018 року обрати собі електропостачальника та укласти з ним договір постачання електричної енергії. У свою чергу, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлені Законом України "Про публічні закупівлі, від 25.12 2015 N 922-VIII (далі – Закон). Закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону. 3 Предмет закупівлі визначається замовником У порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі - Порядок). Відповідно до Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. 3 огляду на викладене, з метою попередження виникнення проблем із закупівлею електричної енергії споживачами, які є замовниками у розумінні Закону у зв'язку із набранням чинності Закону № 2019, ураховуючи його перехідні положення у частині, що пов'язана зі здійсненням закупівель на конкурентних засадах електричної енергії, як товару та закупівлі послуг з постачання електричної енергії, інформуємо про необхідність дотримання вимог вищевказаних законів та нормативно-правових актів, розроблених на їх виконання. Додатки: копія листа НКРЕКП від 17.10.2017 № 10835/13.1/7-17 Заступник директора департаменту регулювання публічних закупівель – начальник відділу професіоналізації сфери публічних закупівель Лілія ЛАХТІОНОВА ТОВКАЙ А. М. 596-68-46

<b>Запит від:</b> Запит від Гасс Н.М. <b> Тема розширена:</b> Вибір процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> В червні 2016 року підписаний договір (договір до 31.12.2016) на 1 400 000 згідно проектно-кошторисної документації (далі п-к док.) на реконструкцію кладовища. Протягом декількох місяців виконано 30% робіт і перераховано кошти за виконані роботи. Але в зв’язку з виявленими недоліками в наших документах, роботи підприємством по реконструкції були призупинені. За період приведення у відповідність документації змінилась вартість робіт, матеріалів і заробітної плати в будівництві, що визвало необхідність коригування п-к док.. По проектно-кошторисній документації (коригуюча) виконання робіт становить 1 700 000 – це сума без 30% виконаної роботи (виконані роботи в п-к док. коригуючу не включали так як вони виконані і оплачені). Як нам діяти в даній ситуації – проводити відкриті торги на коригуючу п-к док., проводити переговорну процедуру так як це підприємство розпочало роботи. <b> Номер відповіді:</b> 1076/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Цей Закон застосовується, зокрема до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених цією статтею. Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі” Відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі. Отже, у залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування. Водночас замовнику слід ураховувати, що відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).

<b>Запит від:</b> Запит від IШевчук Олеся Іванівн <b>Суть питання:</b> Як отримати з Міністерства економічного розвитку і торгівлі лист на дозвіл в участі в спеціалізованих торгах? Які необхідно подати для цього документи? <b> Номер відповіді:</b> 1077/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади . Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. При цьому питання участі у спеціалізованих торгах не відносяться до компетенції Мінекономрозвитку як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель.