<b>Запит від:</b> Запит від Державна служба України з надзвичайних ситуацій <b> Тема розширена:</b> Здійснення закупівель для гарантованого забезпечення потреб оборони <b>Суть питання:</b> Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС) просить надати роз’яснення щодо наступного питання. Чи можуть територіальні підрозділи ДСНС (зокрема головні управління, управління, підрозділи безпосереднього підпорядкування, спеціалізовані формування тощо) здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до положень Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони»? <b> Номер відповіді:</b> 1107/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини шостої статті 2 Закону, особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному абзацом сімнадцятим частини третьої цієї статті) зокрема Державною службою України з надзвичайних ситуацій та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану встановлюються окремим законом. Так, 04.06.2016 року набрав чинності Закон України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” від 12.05.2016 № 1356-VIII  (далі - Закон № 1356-VIII), який визначає особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану. Цей Закон застосовується зокрема Державною службою України з надзвичайних ситуацій та іншими військовими формуваннями та/або частинами (далі - замовники), які здійснюють закупівлю товарів, робіт і послуг (далі - товари, роботи і послуги) для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану, якщо вартість товарів і послуг дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень (частина перша статті 2 Закону № 1356-VIII). Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 1356-VIII закупівля товарів, робіт і послуг замовниками, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Разом з тим, відповідно до частини першої статті 1 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади” систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України. Згідно з частиною третьою статті 3 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади” положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади затверджує Кабінет Міністрів України. У свою чергу, виходячи зі змісту статті 21 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади” територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної   чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України та набувають статусу юридичної особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про їх державну реєстрацію як юридичної особи. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади діють на підставі положень, що затверджуються керівником центрального органу виконавчої влади згідно з частиною третьою статті 21 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади”. Ураховуючи викладене, дія Закону № 1356-VIII поширюється на замовників, зазначених у частині першій статті 2 Закону № 1356-VIII. При цьому для інших замовників, у тому числі територіальних органів центральних органів виконавчої влади, які утворені як юридичні особи публічного права застосовується Закон України “Про публічні закупівлі”.

<b>Запит від:</b> Запит від Концерн "Міські теплові мережі" <b> Тема розширена:</b> оприлюднення звіту про виконання договору <b>Суть питання:</b> У договорі за процедурою відкритих торгів зазначено, що договір набирає чинності з дня його підписання обома Сторонами та скріплення печатками і діє: в частині поставки Товару по 29 грудня 2017 року, в частині оплати – до повного розрахунку. За цим договором поставка товару здйснена,наприклад, 15.09.17, оплата - через 20 банківських днів. Коли треба опублікувати звіт про виконання договору. <b> Номер відповіді:</b> 1093/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товариство "Центренерго" <b> Тема розширена:</b> Які додаткові угоди необхідно оприлюднювати в системі по відкритим торгам? <b>Суть питання:</b> Відповідно до Статті 10 ЗУ "Про публічні закупівлі" повідомлення про внесення змін до договору оприлюднюється Замовником протягом трьох днів з дня внесення змін. Але у нас є технічна можливість оприлюднювати додаткові угоди, які укладені лише з причин, що зазначені в частині 4 та частині 5 Статті 36 Закону. Розтлумачте, будь ласка, як повинен Замовник оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору з інших причин, які не зазначені в Статті 36 Закону? <b> Номер відповіді:</b> 1095/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 " Щодо застосування законодавства у сфері закупівель "  розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Горбач Ганна <b> Тема розширена:</b> Планування закупівель <b>Суть питання:</b> Якщо установа здійснює спочатку допорогову закупівлю на 170тис.грн (це сума укладеного договору), а пізніше за цим же предметом закупівлі виникає додаткова потреба здійснити закупівлю ще на 48тис.грн. Яку процедуру закупівлі потрібно застосувати установі, якщо ці кошти є зекономленими внаслідок проведених процедур закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 1097/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 " Щодо планування закупівель " та від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 " Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону ", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Управління благоустрою та житлової політики <b>Суть питання:</b> В березні місяці прийнято наказ, яким внесено зміни до національного классифікатора 2015 в якому з'явився код "поточний ремонт", але тривалий час на веб-порталі "Прозорро" не було реалізовано технічну можливість використання даного коду, замовник визначав послуги з поточного ремонту за іншим кодом классифікатора, чи не буде помилкою зараз, коли є така технічна можливість визначати предмет закупівлі на кодом "поточний ремонт"? Прошу надати відповідь у найкоротші терміни. <b> Номер відповіді:</b> 1098/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Водночас, згідно з пунктом 2 Розділу II Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 №163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 №301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” , затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник). Таким чином, у разі здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту замовник самостійно зазначає предмет закупівлі згідно з пунктом 2 Розділу II Порядку. Поряд з цим повідомляємо, що питання визначення предмету закупівлі та реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства містяться в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Німецько-Український фонд <b> Тема розширена:</b> Можливість формування тендерного комітету будь-якими фізичними особами <b>Суть питання:</b> Доброго дня, прошу надати роз'яснення з наступного питання. Німецько-Український фонд (далі - НУФ) - це юридична особа, яка має специфічний статус (її засновниками є НБУ, Мінфін та юр.особа-нерезидент) та цілі, зокрема, направлені на реалізацію програм фінансування середнього та малого бізнесу в Україні за гроші ЄС (в рамках державних програм та проектів). За своєю структурою НУФ складається з 1 (однієї) особи - виконавчого директора. Більше ніякого персоналу в штаті НУФ не має. Реальне управління (адміністрування) діяльністю НУФ здійснює Державна Установа "Офіс адміністрування проектів міжнародного фінансового співробітництва" (далі - Офіс) на підставі відповідного договору. У НУФ виникла необхідність здійснити закупівлю послуг відповідно до вимог закону. Враховуючи фактичну відсутність персоналу в НУФ (окрім виконавчого директора), чи буде правомірним, якщо проведення закупівель від імені НУФ буде здійснювати Офіс (із залученням тендреного комітету, створеного в Офісі)? Договором між Офісом та НУФ передбачається можливість здійснення Офісом закупівель для НУФ. Якщо запропонований варіант не є прийнятним, чи може виконавчий директор НУФ призначити себе уповноваженою особою НУФ для здійснення закупівель? Чи потрібно для цього додаткове рішення вищого органу НУФ (Ради НУФ)? Чи є обов'язковим наявність досвіду роботи у такої уповноваженої особи в сфері державних закупівель не менше 2-х років? У випадку необхідності готова надати додаткові пояснення або документи. <b> Номер відповіді:</b> 1099/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 29.04.2016  № 3302-06/12875-06 “ Щодо здійснення закупівель замовниками ”, який містить інформацію щодо самостійного визначення юридичними особами приналежності до замовників у розумінні Закону . При цьому зазначаємо, що Законом не передбачено  здійснення закупівель замовником в інтересах інших замовників, крім закупівель централізованою закупівельною організацією, які наразі здійснюються у рамках пілотного проекту  в інтересах Секретаріату Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади   згідно Постанова Кабінету міністрів України від 23.11.2016 № 928. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “ Щодо визначення Уповноваженої особи ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Офіс адміністрування проектів міжнародного фінансового співробітництва" <b> Тема розширена:</b> Строк на який здійснюється закупівля <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу надати роз'яснення з наступних питань. Чи може замовник здійснювати закупівлю послуг аудиту фінансової звітності на 3 роки поспіль однією закупівлею? Якщо таке можливо, то яким чином відображати в річному плані закупівель таку закупівлю? Якщо ціна закупівлі залежатиме від зміни курсу іноземної валюти, тобто ціна послуги аудиту на 2-й та 3-й роки дії договору про закупівлю має коригуватися сторонами (в порядку, передбаченому договором) з врахуванням зміни курсу валют (п.7 ч.4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі"), то яку суму (ціну) закупівлі послуги на всі 3 роки зазначити в системі на ПРОЗОРО? Чи потрібно визначати максимально допустиму ціну на всі 3 роки (в ПРОЗОРО), а потім, в ході виконання договору про закупівлю його переможцем, коригувати ціну договору в сторону зменшення (в залежності від зміни курсу валюти)? <b> Номер відповіді:</b> 1100/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання щодо укладення договору про закупівлю надано відповіді у запитах 5/2016 та 137/2016 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fe000c0-10df-40dd-bcbf-97f75d5dfa28&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=403c9b86-0ab7-43be-be7a-24955cbe31a0&lang=uk-UA У свою чергу, питання зміни істотних умов договору про закупівлю розглянуто в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Антосюк Оксана Олегівна <b>Суть питання:</b> Які етапи включає в себе процес закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 1101/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на інформаційному ресурсі ДП Прозорро infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base?page=1&count=10&type=all розміщена корисна інформація для замовників та учасників щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, а саме: з чого почати замовнику та учаснику, планування закупівельної діяльності, тендерна документація та її складові, підготовка тендерної пропозиції, процедури закупівель, аукціон, понадпорогові закупівлі, допорогові закупівлі, оскарження процедур закупівель, загальні питання публічних закупівель тощо. Разом з тим, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщені узагальнені листи рекомендаційного характеру, що містять інформацію стосовно здійснення публічних закупівель.

<b>Запит від:</b> Запит від ф/о <b> Тема розширена:</b> Зміст договору про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівлі <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закону) переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Разом з тим, у Законі відсутні положення, відповідно до яких зміст договору про закупівлю, який укладається за результатами переговорної процедури закупівлі, не повинен відрізнятися від змісту проекту договору про закупівлю, який був визначений замовником у тендерній документації, зокрема в частині строків поставки товарів (виконання робіт, надання послуг), умов розрахунків, порядку зміни умов договору. Виходячи з викладеного, прошу надати відповідь (консультацію) з такого питання: Чи може зміст договору про закупівлю, який укладено за результатами переговорної процедури закупівлі, проведеної згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону, відрізнятися від змісту проектів договору про закупівлю, що були визначені замовником у тендерній документації, а саме в частині строків поставки товарів (виконання робіт, надання послуг), умов розрахунків, порядку зміни умов договору – за умови дотримання замовником вимог, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону, та принципів здійснення закупівель, визначених у ст. 3 Закону. <b> Номер відповіді:</b> 1088/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 224/2017 від 09.02.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Маріупольське виробниче управління водопровідно каналізаційного господарства" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Прошу дати відповідь: Відповідно до ст. 32 п.2 Закону "Про публічні закупівлі" Замовник укладає договір про закупівлю... не пізніше 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір. Якщо перебіг строку (20 день) приходиться на вихідний або праздник, можливо останній строк укладання договору перенести на наступний календарний день? Чим керуватися? <b> Номер відповіді:</b> 1089/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 250/2016 від 20.12.2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e9abd22e-5be1-40a1-b1b6-a62e48b1eae6&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КУ "Кремінське районне територіальне медичне об'єднання" <b> Тема розширена:</b> Період прекваліфікації <b>Суть питання:</b> Доброго дня!Чи може Замовник при проведенні торгів з публікацією англійською мовою відхилити пропозицію Учасника, якщо на періоді прекваліфікації не надано банківської гарантії, яка вимагалася у тендерній документації?Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1090/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Розгляд тендерних пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 28 Закону. При цьому питання здійснення розгляду та оцінки тендерних пропозицій, у разі здійснення закупівлі очікувана вартість якої перевищує 133 тисячі євро для товарів і послуг та 5150 тисяч євро для робіт міститься у листі від 05.08.2016 № 3302-06/24704-06 “ Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону ”, який розміщений на  інформаційному ресурсі  Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від УОЗ Сєвєродонецької міської ради <b>Суть питання:</b> Скажить будь ласка, згідно ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі" замовником оприлюднюється звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення договору, виконання договруабо його розірвання. Питання: якщо договір виконано, а строк дії договору ще не минув, чи може замовник оприлюднювати звіт по закінченню дії договору, а не по його виконанню, при умові, що в договорі відсутній пункт: дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (частина пята статті 36 Закону). <b> Номер відповіді:</b> 1091/2017