<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Базовий центр критичних технологій "МІКРОТЕК" <b> Тема розширена:</b> Скриті торги <b>Суть питання:</b> Наше підприємство має важливе значення для національної економіки у сфері оборонно-промислового комплексу та критично важливим для функціонування економіки. Підприємство пропонує здійснити капітальний ремонт будівель. Питання: Як здійснити розміщення об'яви на замовлення послуги без вказання адреси ремонту будівель. <b> Номер відповіді:</b> 438/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Бачинська Анна Юріївна <b>Суть питання:</b> 1. Якими документами повинні підтверджуватися повноваження посадової особи (представника) учасника процедури закупівлі юридичної особи, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, в тому числі на підписання договору, у випадку якщо директор учасника процедури закупівлі перебуває на лікарняному? Тобто тендерну пропозицію та ін. буде підписувати та подавати від імені учасника не директор (він на лікарняному), а представник. 2. Якщо особа, яка представляє інтереси учасника процедури закупівлі, внесена до ЄДРЮОФОПГО як підписант, чи достатньо на підтвердження повноважень такої особи виписки з Єдиного державного реєстру? <b> Номер відповіді:</b> 439/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Державна казначейська служба України <b> Тема розширена:</b> Накладання учасниками процедур закупівель КЕП або УЕП <b>Суть питання:</b> Казначейство як замовник у розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) просить надати роз’яснення з наступного питання. Нормативно-правове регулювання сфери публічних закупівель підпадає під дію спеціального Закону та підзаконних актів, виданих на його виконання. Відповідно до положень ч.3 ст.12 Закону під час використання ЕСЗ з метою подання тендерних пропозицій / пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Відповідно до положень ч.5 ст.22 Закону замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через ЕСЗ із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог ЗУ «Про електронні довірчі послуги». Відповідно до абз.3 п.3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Слід зазначити, що відповідно до ЗУ від 01.12.2023 № 2801-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації» внесено зміни до назви ЗУ від 05.10.2017 № 2155-VIII, слова «Про електронні довірчі послуги» замінено словами «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Відповідно до п.27 ч.1 ст.1 ЗУ від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155-VIII) КЕП – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Водночас п.59 ч.1 ст.1 Закону № 2155-VIII визначає, що УЕП – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням кваліфікованого сертифіката електронного підпису, виданого кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та не містить відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису. Тобто поняття «КЕП» та «УЕП» законодавчо розмежовані. При цьому, враховуючи вищезазначене, спеціальними нормами у сфері публічних закупівель чітко передбачено застосування саме КЕП, а не УЕП. Відповідно до постанови КМУ від 03.03.2020 № 193 реалізовано експериментальний проект щодо забезпечення можливості використання не пізніше ніж до 05.03.2022 удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів. Відповідно до постанови КМУ від 17.03.2022 № 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг» надано можливість використовувати УЕП на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування. Дану постанову відповідно до постанови КМУ від 26.01.2024 № 88 визнано такою, що втратила чинність (з 01.02.2024). Враховуючи вищезазначене, просимо повідомити чи вправі замовники (у розумінні Закону) вимагати від учасників процедур закупівель накладення ними виключно КЕП (без можливості накладення УЕП) у процесі подання тендерних пропозицій. Якщо замовники не вправі вимагати від учасників процедур закупівель накладення ними виключно КЕП, то просимо повідомити якою нормою (нормами) чинного законодавства України передбачено право замовників дозволяти учасниками накладати УЕП на їхні документи. <b> Номер відповіді:</b> 436/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо можливості використання учасниками удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису міститься у запиті 241/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Водночас питання щодо можливості використання електронних підписів, що базуються на кваліфікованому сертифікаті  електронного підпису викладене в листі Міністерства цифрової трансформації України від 01.03.2024 № 1/11-2-С-493-24-220-2024, що додається.

<b>Запит від:</b> Запит від Кривенко Олександр Анатолійович <b>Суть питання:</b> Наприкінці минулого року підприємством була здійснена закупівля послуг та укладено договір який діє з 01.01 до 31.12 поточного року. Виходячи з вище викладеного прошу надати відповідь на наступне запитання: Чи потрібно враховувати цю закупівлю в плані на поточний рік при закупівлі послуг за тим самим кодом ДК? <b> Номер відповіді:</b> 434/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) та у запиті № 504/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=e2296ea2-1e42-43f5-9d0a-7f7eb36b7365 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, а замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями. Отже, визначення потреби в товарах, роботах, послугах, очікуваної вартості закупівлі, планування обсягів і джерел видатків, здійснення підготовки до проведення закупівель, складання річного плану та внесення до нього змін є необхідними передумовами здійснення закупівель та передують безпосередньому проведенню закупівель. Водночас будь-які рішення щодо закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Принагідно інформуємо, що Мінекономіки спільно з Проектом Європейського Союзу “Підтримка реформи публічних закупівель в Україні”  розроблено та розміщено на освітній платформі Prometheus безкоштовні онлайн курси з питань публічних закупівель , а саме: “Публічні закупівлі: від теорії до практики” (для базового рівня) та “Публічні закупівлі: управління та оцінка ефективності” (для поглибленого рівня), що знаходяться за посиланням, з якими пропонується ознайомитись: https://prometheus.org.ua/courses-catalog?q=%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96+%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Шпірко Світлана Іванівна <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Надайте будь ласка, роз'яснення ФОП зареєстроване в 2024 році, планує брати участь у відкритих торгах, але одним з кваліфікаційних критеріїв є: "Для підтвердження відповідності Учасника кваліфікаційному критерію наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю», останній в складі тендерної пропозиції повинен надати підтвердження обсягу річного доходу (виручки) за 2023 рік, який має бути не менш ніж 100 відсотків від очікуваної вартісті предмета закупівлі. Для документального підтвердження даному критерію учасником надається Звіт про фінансові результати за 2023 рік (Форма №2) та Квитанція №2 щодо прийняття зазначеного звіту." Чи може ФОП який зареєстрований в 2024 році приймати участь в даних відкритих торгах і чи не буде його дискваліфіковано через те, що у нього немє звіту за 2023 рік ? <b> Номер відповіді:</b> 435/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Гончаренко Христина Станіславівна <b> Тема розширена:</b> Щодо виконання обов'язків уповноваженої особи <b>Суть питання:</b> Доброго дня, прошу надати роз'яснення стосовно покладання обов'язків уповноваженої особи. В штатному розписі Головного управління є Фінансове управління, який очолює начальник управління -головний бухгалтер (сім'я 4-IV-2) в складі якого є струтурний підрозділ відділ планувань та закупівель в складі якого є головний спеціаліст до посадових обов'язків якого входить функція уповноваженої особи( сім'я 10-VII-2), але ця посада вакантна. Питання, чи може головний бухгалтер виконувати обов'язки уповноваженої особи з доплатою 50% від окладу уповноваженої особи відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про публічні закупівлі" чи 100% окладу відповідно до Роз`яснення НАДС щодо встановлення компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, передбаченої пунктом 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Чи взагалі має право головний бухгалтер на отримання доплати за виконання обов'язків уповноваженої особи, якщо очолює підрозділ до складу якого входить належний структурний підрозділ. <b> Номер відповіді:</b> 432/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі” (3.Щодо оплати праці працівникам, на яких покладено функції уповноваженої особи з організації та проведення закупівель, як додаткової роботи), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "Стан Комплект" <b> Тема розширена:</b> Оформлення ліцензії на імпорт обладнання <b>Суть питання:</b> ТОВ "Стан Комплект" закупило обладнання для ввезення в Україну. Устаткування містить озоноруйнівні компоненти, на ввезення яких необхідне оформлення ліцензії.У зв'язку з чим прошу проконсультувати за такими позиціями: 1. Чи потрібно оформляти заявку на оформлення ліцензії? 2. Чи потрібно оформлювати ліцензію на обладнання, яке не міститься в постанові № 1402, але містить озоноруйнівні речовини? 3. Чи потрібно додавати всі специфікації до контракту, чи лише специфікації якими виробляється ввезення оборудования? 4. Чи може виконавець надіслати заявку на оформлення ліцензії, або лише керівник підприємства? <b> Номер відповіді:</b> 433/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Управління житлово-комунального господарства Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області <b> Тема розширена:</b> Щодо надання роз'яснення <b>Суть питання:</b> 1. Чи повинен в такій ситуації замовник укласти договори з технічного нагляду окремо на кожен об’єкт з поточного ремонту окремо? 2. Які вартісні межі для договорів з технічного нагляду на поточний ремонт: 100 000,00 грн чи 200 000,00 грн? <b> Номер відповіді:</b> 430/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 647/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від КНП ЛОР "Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім.Ю.Липи" <b> Тема розширена:</b> Щодо вибору процедури закупівлі за кошти міжнародної фінансової допомоги <b>Суть питання:</b> 11.07.2024 року між Львівським обласним госпіталем та Міністерством закордонних справ Чеської республіки було укладено договір про фінансову допомогу в розмірі 3000000,0 ( Три мільйони) чеських крон на проведення часткової реконструкції хірургічного ( операційного ) відділення шляхом закупівлі медичного обладнання для операційних. Враховуючи вищенаведене, з метою планування закупівель, просимо надати роз’яснення : - Чи зобов’язане підприємство при закупівлі обладнання за кошти міжнародної фінансової допомоги дотримуватися вимог Закону України «Про публічні закупівлі» ? - Якщо так, то яку саме процедуру закупівельник повинен обрати для придбання високовартісного медичного обладнання( операційний стіл, операційні світильники, операційні консолі) на загальну суму 3 000 000 чеських крон ( орієнтовно 5 080 000 грн) <b> Номер відповіді:</b> 431/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 383/2024,  розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=71bbd897-fe6e-4e31-93a7-e3d4f075e1dd&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КП "СПЕЦЖИТЛОФОНД <b> Тема розширена:</b> реалізація пп.8 п.13 Особливостей <b>Суть питання:</b> Замовником проведено відкриті торги з особливостями, за результатами яких укладено договір підряду на будівництво житлового будинку за кодом ДК 021:2015:45211000-9 – Будівництво багатоквартирних житлових та індивідуальних будинків. В ході виконання робіт з’явилась необхідність у виконанні додаткових робіт, і у зв'язку з цим – необхідність укладення договору на додаткові роботи відповідно пп.8 п.13 Особливостей. Чи має право Замовник, враховуючи довготривалість робіт за основним договором, при виникненні потреби укладати не один, а декілька додаткових договорів до основного договору, загальна сума яких не перевищуватиме 50 % від суми основного договору <b> Номер відповіді:</b> 424/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 1156/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від КП "СПЕЦЖИТЛОФОНД <b> Тема розширена:</b> застосування пп.5 п.13 Особливостей <b>Суть питання:</b> В ході виконання робіт у Замовника з’явилась потреба у приєднанні об’єкту будівництва до електричних мереж ДТЕК, який згідно Зведеного переліку природних монополій 2024 є монополістом з розподілу електричної енергії по м. Київ, (код за ДК 021:201565310000-9 Розподіл електричної енергії), і власником цих мереж. Питання: чи має право замовник укласти прямий договір за кодом ДК021:2015 65320000-2 Експлуатація електричних установок, користуючись пп.5 п.13 Особливостей, на підставі Додатка до постанови НКРЕКП 13.11.2018 № 1411 «Місця провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ 1. Територія м. Києва в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ». Чи необхідно в даному випадку проводити відкриті торги за кодом ДК021:2015 65320000-2 Експлуатація електричних установок? <b> Номер відповіді:</b> 425/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 98/2024 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Будь - які рішення щодо закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням законодавства в цілому. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовника в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від ФИЗИЧНА ОСОБА-ПІДПРИЄМЕЦЬ <b> Тема розширена:</b> Видаленя випадково завантаженого документи <b>Суть питання:</b> При участі у відкритих торгах випадково завантажив аналогічний договір в якому не прибрана інформація про замовника (яка є конфеденціійною так як це є військова частина). Прошу надати інформацію чи можна прибрати чи видалити цій аналочний договір із тендерної пропозиції. Для забезпечення конфеденційності військовох части <b> Номер відповіді:</b> 426/2024