<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП ПОЛІСАН" <b> Тема розширена:</b> Визнання торгів такими, що не відбулися, на підставі скорочення витрат господарюючого суб'єкта <b>Суть питання:</b> Ч. 2 ст.31 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено однією з підстав визнання торгів такими, що не відбулися, - скорочення видатків на здійснення закупівлі. Складається враження, що окремі Замовники користуються цією нормою для неукладання договорів з окремим учасниками-переможцями. У зв'язку з наведеним: 1. Чи має право Замовник на цій підставі визнавати торги такими, що не відбулися, після акцепту пропозиції? 2. Чи правомірні дії Замовника з визнання торгів такими, що не відбулися, на підставі проекту змін до плану? 3. Чи мав Замовник у протоколі про визнання торгів такими, що не відбулися вказати посилання на конкретні документи, що стали підставою для зменшення (скорочення) витрат? <b> Номер відповіді:</b> 1045/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини другої статті 31 Закону замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, у разі, зокрема скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг. Виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення, які приймаються тендерним комітетом або уповноваженою особи оформлюються протоколом. Водночас слід ураховувати, що  відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону). Водночас наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “ Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель ” відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону затверджені форми протоколу розкриття тендерних пропозицій та протоколу розгляду тендерних пропозицій. Разом з тим, у інших випадках оформлення протоколів здійснюється замовником самостійно у довільній загальноприйнятній у діловодстві формі. При цьому Законом не визначено періоду проведення процедури закупівлі, під час якого замовник має право визнати торги такими, що не відбулися у разі скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг. Водночас слід ураховувати, що закупівлі мають здійснюватись замовниками з дотриманням принципів, визначених статтею 3 Закону, зокрема відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; запобігання корупційним діям і зловживанням. Натомість на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщений лист від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “ Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент охорони здоров’я Дніпропетровської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> порушення учасником абз. 3 ч. 1 ст. 25 Закону <b>Суть питання:</b> Доброго дня, в нашій закупівлі UA-2017-10-09-001689-b у Лоті №1 відбулося порушення учасником абз. 3 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме один учасник подав дві тендерні пропозиції до Лоту. Хотілося б розуміти, як система допустила таке, та як повинен вести себе Замовник в такому випадку? <b> Номер відповіді:</b> 1046/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне питання надано відповідь у запиті 296/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e4245dab-31a6-4b79-870e-9a130d1acc94&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ Комбіт Україна <b> Тема розширена:</b> внесення змін <b>Суть питання:</b> Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Положення тендерної документації, до яких вносяться зміни, відображаються у вигляді закреслених даних та повинні бути доступними для перегляду після внесення змін до тендерної документації. Чи правильно ми розуміємо, що оскільки в системі відображаються файли, а не положення, то перекреслювати положення тендерної документації, до яких вносяться зміни, потрібно в тексті самої тендерної документації? <b> Номер відповіді:</b> 1040/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “ Щодо електронної системи закупівель ”. Оскільки відповідальним за функціонування веб-порталу  є ДП “ПРОЗОРРО”, щодо технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель, користувачам системи необхідно звертатись до зазначеного підприємства, як адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від КП "Агентство програм розвитку Одеси" <b>Суть питання:</b> Прошу пояснити, чи допускається (відповідає чинному законодавству) укладення договору за результатами торгів в валюті пропозиції учасника (долар/євро) - переможця, якщо останній є нерезидентом. Торги оголошено в гривні. <b> Номер відповіді:</b> 1042/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей , визначених цим Законом. При цьому статтею 189 Господарського кодексу України встановлено, що ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Водночас зазначаємо, що питання розробки тендерної документації та укладення договору про закупівлю розглянуто в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “ Щодо розробки тендерної документації ” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ” розміщених відповідно за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підскажіть будь-ласка, відповідно до статті 31 Закону України №922-VIII «Про публічні закупівлі», Замовник може на підставі обґрунтованих причин прийняти рішення щодо відміни торгів або визнати їх такими, що не відбулися. Вичерпний перелік підстав для відміни торгів зазначений в ст. 31 Закону, в тому числі у разі відхилення всіх пропозицій згідно із Законом. Але електронний майданчик, на якому зареєстрований замовник, не наділений технічною можливістю щодо застосування даної функції. Для відміни торгів необхідно дочекатися завершення періоду оскаржень та закупівля буде автоматично переведена у статус "відмінена" після завершення періоду оскаржень (10 календарних днів з моменту оприлюднення інформації про відхилення тендерної пропозиції останнього учасника). Відповідно до ч.2 ст. 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, подаються протягом п’яти днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій. При цьому майданчик не має функціоналу для оприлюднення замовником повідомлення про відміну торгів або визнання такими, що не відбулися відповідно до ст. 31 Закону. Це суперечить Закону України "Про публічні закупівлі" оскільки частиною 3 ст. 31 Закону передбачено, що повідомлення про відміну торгів оприлюднюється в електронній системі закупівель замовником протягом одного дня з дня прийняття рішення та автоматично надсилається всім учасникам електронною системою закупівель. Чи правильно ми розуміємо, що замовник може разом з останнім протоколом про відхилення пропозиції кріпити повідомлення про відміну торгів і розпочати нову процедури відкритих торгів у разі нагальної потреби в закупівлі товару. <b> Номер відповіді:</b> 1039/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас питання планування закупівель та реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “ Щодо електронної системи закупівель ”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Ураховуючи зазначене, та виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону. При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Застосування переговорної процедури закупівлі на підставі п.5 ст.35 Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> З 2012 року управлінням капітального будівництва впроваджуються заходи з реалізації проекту будівництва "Реконструкція будівель Чернівецького перинатального центру структурного підрозділу Чернівецької обласної клінічної лікарні в м.Чернівці". У зв’язку з відсутністю безперебійного фінансування, на сьогодні генпідрядною організацією ПП «Промбудсервіс-Косів» розпочато, однак не завершено низку будівельно-монтажних робіт, в тому числі по влаштуванню систем опалення, електропостачання, вентиляції та кондиціювання, влаштування системи медичних газів, чистих приміщень, тощо. Зкоригувавши проектно-кошторисну документацію по об’єкту виникла необхідність додатково здійснити закупівлю робіт. Чи можливо застосувати переговорну процедуру з ПП «Промбудсервіс-Косів» на підставі п.5 ст. 35 ЗУ «Про публічні закупівлі» з метою уніфікації, стандартизації та забезпечення сумісності з наявними роботами для уникнення можливих проблем технічного характеру пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням перинатального центру. <b> Номер відповіді:</b> 1033/2017

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Бугрим Наталія Анатоліївна <b> Тема розширена:</b> використання кода 99999999-9 по ДК 021:2015 <b>Суть питання:</b> Допорогові закупівлі без використання електронних закупівель .У додаток до річного плану закупівель необхідно внести майбутні заплановані закупівлі згідго КЕКВ 3110 -Комплект обладнання для перукаря вартістю 29000,00 грн. Чи можна використати код 99999999-9, якщо не один інший код згідно ДК 021:2015 не підходить. <b> Номер відповіді:</b> 1034/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Левчук Ігор <b>Суть питання:</b> Планується здійснення закупівлі послуги - "технічне обслуговування двигуна", в ДК 021:2015 існує код 50640000-3 "Послуги з ремонту і технічного обслуговування військових кораблів", за даним кодом проведена закупівля послуг з ремонту військового корабля. Існує необхідність провести технічне обслуговування двигуна корабля, орієнтовна вартість послуги 55 000,00 грн., чи можна застосувати код ДК 50530000-9 "Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки" та провести допорогову закупівлю, так як двигун встановлено на кораблі однак є окремим елементом його. Чи не буде це порушенням вимог пункту 7 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі". <b> Номер відповіді:</b> 1035/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. розміщені листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ” та від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “ Щодо порядку визначення предмета закупівлі ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області <b> Тема розширена:</b> Щодо закупівлі маркованих конвертів <b>Суть питання:</b> Чи відноситься такий предмет закупівлі як марковані конверти до коду ДК 021:2015 22410000-7 Марки? <b> Номер відповіді:</b> 1036/2017

<b>Запит від:</b> Запит від Київський національний університет технологій та дизайну <b> Тема розширена:</b> відповідальність <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Будь ласка роз'ясніть яка відповідальність наступає якщо переможець не надав документи у 5 денний темін згідно ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі", проте замовник всеж таки уклав договір, а довідки були надані після укладання договору? <b> Номер відповіді:</b> 1037/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідальність за порушення вимог цього Закону передбачена статтею 38 Закону. Відповідно до частини першої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи), члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України. Згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально. Зокрема статтею 16414 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодексу) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі, у разі настання яких передбачена відповідальність службових (посадових), уповноважених осіб у вигляді накладення адміністративного стягнення. При цьому питання здійснення контролю розглянуто в листі Мінекономрозвитку від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ НК сістемс <b> Тема розширена:</b> Фінансова гарантія від неризедентів <b>Суть питання:</b> Компанія неризидент, без представництва в Україні і рахунків в укр банках хоче прийняти участь в тендері, де необхідне значне фінансове забезпечення. Нажаль, в документах та розясненнях відсутній опис надання забезпечення неризедентами. Питання: чи можуть надаватись гарантії іноземними банками, якщо так, то якими, чи є якийсь перелік таких установ? Чи потрібно міжнародну гарантію підкріплювати гарантією українського банку? Де можна детально почитати опис механізмів надання фінансового забезпечення компаніями неризидентами? <b> Номер відповіді:</b> 1038/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що наразі Міністерством ведеться робота щодо опрацювання питання надання забезпечення тендерної пропозиції учасниками-нерезидентами. Так, Міністерством  листом від 16.11.2017 №3304-06/41830-03 направлено відповідний запит до Національного банку України, за результатами розгляду якого заявника буде поінформовано додатково.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Херсонська обласна інфекційна лікарня ім.Г.І.Горбачевського" ХОР <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Надайте, будь ласка, роз'яснення з такого питання: якщо в бюджетної організації є закупівлі і з загального фонду бюджету, і зі спеціального, то чи треба суми закупівель з цих двох фондів складати для визначення суми по предмету закупівлі з метою оприлюднення на "Прозорро"? <b> Номер відповіді:</b> 1029/2017 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. Інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Таким чином, предмет закупівлі товарів, робіт або послуг у розумінні Закону визначається замовником для здійснення закупівель, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів. Разом з цим на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, з якими пропонуємо ознайомитися.