<b>Запит від:</b> Запит від Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради <b> Тема розширена:</b> склад тендерного комітету <b>Суть питання:</b> Підскажіть будьласка, чи може кількість складу тендерного комітету бути парною, тобто 6 чоловік. <b> Номер відповіді:</b> 81/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “ Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)”. Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення). Виходячи зі змісту частини другої статті 11 Закону та пункту 2.1. Примірного положення склад комітету, зміни до складу та положення про ньогозатверджуються рішенням замовника. До складу комітету входять не менше п’яти осіб, які є у штатній чисельності працівників замовника . У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є менше ніж п’ять осіб, до складу комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. Водночас пропонуємо ознайомитися з відповіддю,  викладеною у запиті       № 403/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=1f4ddfb6-ba13-45a0-a38b-ee8f20e3b639

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Ужгородської міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо підтвердження відповідності переможця процедури закупівлі вимогам, встановленим статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Звертаємося до Вас з проханням відповісти на питання: Чи може замовник встановлювати в тендерній документації строк більший ніж п'ять днів для подання переможцем довідки про відсутність заборгованості з податків і зборів, виданої ДФС, відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі". <b> Номер відповіді:</b> 83/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 "Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі” ,  розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від КЗ "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" <b> Тема розширена:</b> Дотримання ст.36 ЗУ "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» звертається до Вас за наданням роз’яснень стосовно застосування норм частини четвертої статті 36 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) при укладанні договорів за результатами процедур закупівель. Враховуючи, що договори за результатами процедур закупівель мають часовий проміжок, передбачити усі можливі ситуації, які можуть виникнути у ході виконання договорів, Замовником не є можливим. Тому Замовники передбачають в умовах договору всі випадки зміни істотних умов договору згідно частини четвертої статті 36 Закону, а внесення змін до договору відбувається на підставі додаткових угод у кожному випадку окремо і тільки при обґрунтованих та документально підтверджених підставах. На теперішній час Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області відмовляє в реєстрації договорів, укладених за результатами процедур закупівель, на підставі того, що у договорі Замовник може передбачити лише один з випадків зміни істотних умов договору, спираючись на роз’яснення Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 27.10.2016 №3302-06/34307-06, а саме: «… одночасне застосування зазначених випадків не є можливим, оскільки одночасне внесення таких змін призведе до змін істотних умов договору про закупівлю у непередбачених Законом випадках». Просимо надати роз’яснення: чи можливо при укладанні договорів за результатами процедур закупівель в умовах договорів передбачати всі можливі випадки зміни істотних умов договору з урахуванням виду предмета закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 84/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”, від 16.11.2017                   № 3304-06/41825-06 " Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації " та  выд 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю" , у яких розглянуто, у тому числі питання порядку зміни істотних умов договору про закупівлю, який може містити весь перелік випадків, що передбачені частиною четвертою статті 36 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" <b>Суть питання:</b> Добрий день! Замовник закуповує послуги з водовідведення та акумуляції стічних вод за декількома договорами на загальну суму більше 5 млн. грн.. Чи потрібно проводити процедуру закупівлі відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі», якщо сума закупівлі по договорам, які підпадають під абз. 5 част.4 ст. 2 Закону, перевищує 1 млн. грн. (порогову планку), а сума закупівлі по договорам, які підпадають під Закон, не перевищує один мільйон. <b> Номер відповіді:</b> 73/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Водночас повідомляємо, що питання випадків, на які не поширюється дія Закону, розглянуто в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 " Щ одо випадків, на які не поширюється дія Закону ”, розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc . Таким чином, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону. При цьому у разі, якщо замовник здійснює закупівлі, визначені в частині третій та четвертій статті 2 Закону, така закупівля проводиться без застосування процедур закупівель, визначених статтею 12 Закону. У свою чергу, у разі придбання товарів, робіт і послуг, які не підпадають до випадків, визначених частинами третьою та четвертою статті 2 Закону, та вартість яких не перевищує межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовник може використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. При цьому у разі проведення замовником такого відбору постачальника (надавача послуг, виконавця робіт) з використанням системи застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений Наказом державного підприємства “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35.

<b>Запит від:</b> Запит від Олійник С.І. <b> Тема розширена:</b> визначення предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Згідно п.2 "Порядку визначення предмета закупівлі" під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком (об'єктом) та ін; згідно п.9 "Порядку визначення предмета закупівлі" визначення предмета закупівлі послуг з оцінки майна під час приватизації здійснюється окремо для кожного об'єкта приватизації. Чи може, за відповідною аналогією, проводитись визначення предмета закупівлі з надання послуг з "розроблення технічної документації щодо інвентаризації земель в межах населених пунктів" за кожним об'єктом (населеним пунктом), чи повинна проводитись одна процедура закупівлі даної послуги по всім об'єктам (населеним пунктам) разом? <b> Номер відповіді:</b> 74/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт ”, який містить інформацію щодо визначення предмета закупівлі робіт та послуг з поточного ремонту. При цьому визначення предмета закупівлі здійснюється замовником у кожному випадку з дотриманням відповідних положень Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозитку від 17.03.2016 № 454.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації <b>Суть питання:</b> 16.01.2018 Запитання Тема: Оскарження процедур закупівель Розширений перегляд ВИ НЕ ВІДПОВІЛИ НА ЗАПИТАННЯ. ПЛАНУВАЛИ ЗАКУПІВЛІ ВІРНО. ПИТАННЯ СТОСУЄТЬСЯ: ЯК ВИЙТИ ІЗ СИТУАЦІЇ, ПРО ЯКУ ЗАЗНАЧЕНО У ЗАПИТІ !!! В закладах освіти обласного підпорядкування (навчально-реабілітаційні центри) на етапі підписання договорів по результатам процедур закупівель (завтра договір - сьогодні скарга і торги зупинено) призупинено декілька відкритих торгів на закупівлю послуг гарячого харчування. 20% суми від попереднього договору деякі заклади використали, а деякі не продовжували дію договору. Чи можна укласти прямий договір до 200 тис.грн з попереднім переможцем чи з визначеним переможцем по торгам, які оскаржуються ? І чи є взагалі вихід з цієї ситуації, адже дітей необхідно харчувати ? <b> Номер відповіді:</b> 75/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне звернення надана  за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9a252a7b-1d9a-48d4-9c55-3e73558cf1b7&lang=uk-UA При цьому зазначаємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади,  забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону (частина сьома статті 2 Закону). Разом з тим відповідно до частини другої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент економічного розвитку Запорізької міської ради <b> Тема розширена:</b> Планування допорогових закупівель <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Законом України "Про публічні закупівлі" не встановлено терміну затвердження додатку до річного плану, встановлено тільки термін оприлюднення затвердженого плану. Наразі невідомі терміни здійснення закупівель товарів і послуг, які входять до плану, а на електронних майданчиках необхідно вказувати місяць здійснення закупівель. Можливо затверджувати окремі закупівлі, з яких складається план, безпосередньо перед закупівлею? <b> Номер відповіді:</b> 76/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. На виконання вимог пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ). Виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель (далі – система) шляхом унесення в них наявної інформації. У свою чергу, відповідно до абзацу третього пункту 2 Наказу додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в системі. При цьому при складанні додатку до річного плану замовник заповнює відповідне поле “Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі” шляхом внесення місяця року, в якому замовник планує розпочати відповідну процедуру закупівлі. Поряд з цим питання планування закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc . Таким чином, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер внесення змін до річного плану закупівель (додатку до річного плану), то замовник може вносити такі зміни відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків, дотримуючись при цьому вимог частини сьомої статті 2 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Лаврись Микола Олександрович <b>Суть питання:</b> Чи може керівник організації-замовника бути головою тендерного комітету <b> Номер відповіді:</b> 71/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, відповідь на аналогічне питання, викладене у запиті за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1f4ddfb6-ba13-45a0-a38b-ee8f20e3b639&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Галицької районної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> щодо укладання прямого договору <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть будь-ласка чи можна укласти прямий договір на закупівлю товару до 200 тис.грн. (предмет закупівлі продукти харчування, які необхідні для забезпечення безперебійного харчування) на час проведення відкритих торгів (процедуру розпочали вчасно, але в перший раз торги не відбулися – відсутність учасників, оголосили вдруге), хоча за рік призначення перевищують 200 тис.грн. за відповідним кодом товару? Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 72/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті  від 22.01.2018 № 75/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e311292e-8a1b-4031-a398-5ca453fd98ee&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Приватне підприємство "ПОЛТАВА-ПАРИТЕТ" <b> Тема розширена:</b> оскарження рішення Антимонопольного комітету України. <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Допоможіть, будь-ласка, розібратися в ситуації. Наше підприємство брало участь у тендері. Замовник визнав нас переможцем. Один з учасників написав скаргу до АМК, який розглянувши скаргу прийняв рішення щодо скасування рішення замовника про визнання переможця. Наше підприємство готує позов до суду про визнання рішення АМК незаконним. Закон "Про публічні закупівлі" надає нам 30 днів на оскарження до суду. Натомість рішення АМК набрало законної сили з моменту проголошення. Питання в наступному, замовник може розглядати пропозиції інших учасників, та може визнати іншого переможця? <b> Номер відповіді:</b> 67/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Разом з тим, рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель. Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ)  завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Таким чином, виходячи зі змісту статті 27 КАСУ оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. У свою чергу, згідно з частиною дванадцятою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками , особами, яких вони стосуються. Поряд з цим, пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального Кодексу України (далі – ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці. При цьому статтею 136 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії. Водночас відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.

<b>Запит від:</b> Запит від Харківський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підскажіть будь ласка, якщо відкриті торги (на закупівлю природного газу) не відбулися, у зв'язку з відсутністю достатньої кількості учасників, додаткова угода на 20 % до попереднього договору підписана та часу на проведення повторної процедури відкриті торги не має. Як правильно діяти в такому випадку? Дякуємо. <b> Номер відповіді:</b> 68/2018

<b>Запит від:</b> Запит від Тростянецька міська рада Сумської області <b> Тема розширена:</b> проведення закупівлі за очікуваними показниками <b>Суть питання:</b> провели переговорну процедуру закупівлі на теплопостачання за очікуваними показниками. Але обсяг фінансування на установу виявився менше очікуваного. Чи повинні ми відміняти процедуру по ч. 4 ст. 35 закону України "Про публічні закупівлі"? Чи можна укласти договір за результатами закупівлі, а потім додаткову угоду до нього про зменшення обсягів на підставі ст. 36 Закону України 2про публічні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 70/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 " Щодо планування закупівель ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc