<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти Дубенської міської ради <b> Тема розширена:</b> Визначення очікуваної ціни по споживчих товарах (продукти харчуваннч) на ринку, визначення ціни за одиницю товару <b>Суть питання:</b> 1. Яким документом (інформацією) повинен керуватися Замовник при визначенні очікуваної ціни на закупівлю товару (продуктів харчування)? 2. Яким чином розраховувати очікувану ціну за одиницю товару (продуктів харчування), не лише на 1 поставку поточного місця а на всю річну потребу Замовника? <b> Номер відповіді:</b> 464/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу повідомляємо, що питання щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі розглянуті у запитах №№ 938/2022, 377/2023,  1235/2022, 38/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю " Мірас-Медікал" <b> Тема розширена:</b> Умови в договорах в ЗЦП, які зменшують конкуренцію. <b>Суть питання:</b> ТОВ « Мірас- Медікал» ( код 39342750), що є імпортером виробів медичного призначення, приймаючи участь в ЗЦП зіштовхнулися з деякими умовами в договорах, які зменшують конкуренцію, обмежують кількість учасників і відповідно призводять до постачання товару по завищеним цінам. Просимо розглянути та прийняти до уваги!!! <b> Номер відповіді:</b> 459/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених Законом. Основні функції Мінекономіки визначено статтею 9 Закону. Так, відповідно до пункту 12 частини першої статті 9 Закону з метою надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу у мережі Інтернет за адресою: www.me.gov.ua у підрубриках “Узагальнені відповіді” рубрики “Публічні закупівлі” розділу “Діяльність” розміщено листах від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 “Щодо застосування електронних каталогів”, від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі”, що знаходиться за посиланням: https://is.gd/Rpgx6m , http://surl.li/eurzdl , http://surl.li/jgcoul , http://surl.li/vyhnyl ,  які містить інформацію щодо здійснення закупівлі товарів з використанням електронного каталогу та моніторингу закупівель. Водночас пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, зокрема, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення встановлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, з питання здійснення контролю слід звертатися до Держаудитслужби. У свою чергу, порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (зі змінами) (далі – Порядок). Порядок визначає структуру, механізм формування, використання електронного каталогу в електронній системі закупівель, у тому числі питання адміністрування, надання доступу та правил здійснення закупівель через електронний каталог. Водночас відповідно допункту 16 Порядку адміністратор здійснює формування та супроводження електронного каталогу шляхом створення в ньому категорій та специфікацій товару, а також організовує та проводить відбір учасників до електронного каталогу шляхом їх кваліфікації (далі - кваліфікація до електронного каталогу). Поряд з цим адміністратором електронного каталогу згідно з Законом та Порядком є централізовані закупівельні організації (далі – ЦЗО), що забезпечують формування та супроводження електронного каталогу в електронній системі закупівель на підставі укладеного договору з адміністратором електронної системи закупівель. Наразі адміністрування електронних каталогів здійснюють для медичних виробів та лікарських засобів - ДП “Медичні закупівлі України”, що визначено ЦЗО відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 № 1093, тому з питань, що виникають з приводу формування електронного каталогу, необхідно звертатися до зазначеного ЦЗО.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Жовтневе трамвайне депо" <b> Тема розширена:</b> Обов'язковість заповнення нового електронного поля електронної тендерної документації "Умови поставки" <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство «Жовтневе трамвайне депо» (далі – Підприємство) є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та проводить закупівлі із використанням електронної системи Prozorro. Нещодавно електронну тендерну документацію в системі Prozorro було доповнено додатковим полем «Умови поставки». Підприємство звернулось до електронних майданчиків з питанням щодо обов’язковості заповнення поля «Умови поставки» та отримало відповідь, що дане поле є опціональним та за потреби може бути вимкнене. Підприємством за результатами проведення закупівель укладаються договори, в яких визначено такі умови поставки товару: «поставка Товару здійснюється Постачальником на підставі заявки Покупця, за власний рахунок Постачальника, протягом 5 (п’яти) календарних днів з моменту отримання заявки Покупця на конкретну партію Товару. Строк поставки конкретної партії товару може бути змінено за письмовим погодженням сторін шляхом укладання відповідної додаткової угоди до даного договору. Постачальник протягом дії договору гарантує та бере на себе зобов’язання на вимогу Покупця здійснити, при необхідності, поставку Товару в розмірі до 100 % (включно) від загальної кількості товару, зазначеного у договорі, на підставі заявки Покупця у визначеному договором порядку.». Таким чином, Підприємство здійснює замовлення товару партіями, які у відсотковому відношенні до загальної кількості товару за договором можуть бути різними. У той же час полем електронної системи «Умови поставки» для повторюваних поставок (поставок партіями) пропонується визначити розмір поставки у відсотковому відношенні до загальної кількості товару за договором та визначити кількість таких поставок. У зв’язку із особливістю виду діяльності Підприємства (міський електротранспорт) на момент проведення закупівлі точно визначити розмір партій товару за договором неможливо, потреби у запасних частинах до транспортних засобів, інших товарно-матеріальних цінностях не є фіксованими, прогнозованими та можуть відрізнятися за обсягами протягом строку дії договору. На підставі вищезазначеного просимо надати роз’яснення: 1) Чи є обов’язковим заповнення поля електронної тендерної документації «Умови поставки»? Якщо дане поле є опціональним, то чи можна його вимкнути без заповнення? <b> Номер відповіді:</b> 460/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 462/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8360458-e39a-44e0-9b9e-49577a176bae&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство «Тролейбусне депо №2» <b> Тема розширена:</b> Обов'язковість заповнення нового електронного поля електронної тендерної документації "Умови поставки" <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство «Тролейбусне депо №2» (далі – Підприємство) є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та проводить закупівлі із використанням електронної системи Prozorro. Нещодавно електронну тендерну документацію в системі Prozorro було доповнено додатковим полем «Умови поставки». Підприємство звернулось до електронних майданчиків з питанням щодо обов’язковості заповнення поля «Умови поставки» та отримало відповідь, що дане поле є опціональним та за потреби може бути вимкнене. Підприємством за результатами проведення закупівель укладаються договори, в яких визначено такі умови поставки товару: «поставка Товару здійснюється Постачальником на підставі заявки Покупця, за власний рахунок Постачальника, протягом 5 (п’яти) календарних днів з моменту отримання заявки Покупця на конкретну партію Товару. Строк поставки конкретної партії товару може бути змінено за письмовим погодженням сторін шляхом укладання відповідної додаткової угоди до даного договору. Постачальник протягом дії договору гарантує та бере на себе зобов’язання на вимогу Покупця здійснити, при необхідності, поставку Товару в розмірі до 100 % (включно) від загальної кількості товару, зазначеного у договорі, на підставі заявки Покупця у визначеному договором порядку.». Таким чином, Підприємство здійснює замовлення товару партіями, які у відсотковому відношенні до загальної кількості товару за договором можуть бути різними. У той же час полем електронної системи «Умови поставки» для повторюваних поставок (поставок партіями) пропонується визначити розмір поставки у відсотковому відношенні до загальної кількості товару за договором та визначити кількість таких поставок. У зв’язку із особливістю виду діяльності Підприємства (міський електротранспорт) на момент проведення закупівлі точно визначити розмір партій товару за договором неможливо, потреби у запасних частинах до транспортних засобів, інших товарно-матеріальних цінностях не є фіксованими, прогнозованими та можуть відрізнятися за обсягами протягом строку дії договору. На підставі вищезазначеного просимо надати роз’яснення: 1) Чи є обов’язковим заповнення поля електронної тендерної документації «Умови поставки»? Якщо дане поле є опціональним, то чи можна його вимкнути без заповнення? <b> Номер відповіді:</b> 461/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 462/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8360458-e39a-44e0-9b9e-49577a176bae&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство «Салтівське трамвайне депо» <b> Тема розширена:</b> Обов'язковість заповнення нового електронного поля електронної тендерної документації "Умови поставки" <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство «Салтівське трамвайне депо» (далі – Підприємство) є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та проводить закупівлі із використанням електронної системи Prozorro. Нещодавно електронну тендерну документацію в системі Prozorro було доповнено додатковим полем «Умови поставки». Підприємство звернулось до електронних майданчиків з питанням щодо обов’язковості заповнення поля «Умови поставки» та отримало відповідь, що дане поле є опціональним та за потреби може бути вимкнене. Підприємством за результатами проведення закупівель укладаються договори, в яких визначено такі умови поставки товару: «поставка Товару здійснюється Постачальником на підставі заявки Покупця, за власний рахунок Постачальника, протягом 5 (п’яти) календарних днів з моменту отримання заявки Покупця на конкретну партію Товару. Строк поставки конкретної партії товару може бути змінено за письмовим погодженням сторін шляхом укладання відповідної додаткової угоди до даного договору. Постачальник протягом дії договору гарантує та бере на себе зобов’язання на вимогу Покупця здійснити, при необхідності, поставку Товару в розмірі до 100 % (включно) від загальної кількості товару, зазначеного у договорі, на підставі заявки Покупця у визначеному договором порядку.». Таким чином, Підприємство здійснює замовлення товару партіями, які у відсотковому відношенні до загальної кількості товару за договором можуть бути різними. У той же час полем електронної системи «Умови поставки» для повторюваних поставок (поставок партіями) пропонується визначити розмір поставки у відсотковому відношенні до загальної кількості товару за договором та визначити кількість таких поставок. У зв’язку із особливістю виду діяльності Підприємства (міський електротранспорт) на момент проведення закупівлі точно визначити розмір партій товару за договором неможливо, потреби у запасних частинах до транспортних засобів, інших товарно-матеріальних цінностях не є фіксованими, прогнозованими та можуть відрізнятися за обсягами протягом строку дії договору. На підставі вищезазначеного просимо надати роз’яснення: 1) Чи є обов’язковим заповнення поля електронної тендерної документації «Умови поставки»? Якщо дане поле є опціональним, то чи можна його вимкнути без заповнення? <b> Номер відповіді:</b> 462/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в листі від 03.09.2024 № 3323-04/65721-06 "Щодо технічної реалізації кваліфікаційних критеріїв в ЕСЗ та питання аномально низької ціни" (1.Щодо технічної реалізації кваліфікаційних критеріїв в ЕСЗ) розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d49b00d4-ae31-475c-9594-be61ee786526&lang=uk-UA Принагідно інформуємо, що питання технічної реалізації умов поставки висвітлене на Prozorro Інфобокс, яке адмініструє ДП Прозорро, за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/zapovnennya-umovi-postavki-u-konkurentnih-zakupivlyah У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua , а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонується звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.

<b>Запит від:</b> Запит від Спільне підприємство "Каштан Петролеум ЛТД" <b> Тема розширена:</b> Сфера застосування Закону <b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 20 частини п'ятої статті 3 ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі – Закон), його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи та послуги, постачання, виконання, надання яких здійснюється постачальником із досвідом роботи в країнах Європи та/або Азії та/або Північної Америки та/або Південної Америки та/або Близького Сходу не менше п’яти років (в тому числі його пов’язаними особами в розумінні Податкового кодексу України), які необхідні для науково-технічних та/чи інженерних послуг для геологорозвідки (геологічного вивчення, розвідувальних робіт), буріння, розробки, видобутку, інтенсифікації (гідророзрив пласта, капітальний ремонт свердловин, колтюбінг) свердловин та родовищ вуглеводнів, їх наземної підготовки для транспортування магістральними газопроводами та нафтопроводами, та їх переробки. Закон не встановлює спосіб підтвердження постачальником такого досвіду. Крім того, конструкція цієї норми допускає двояке трактування: товари, роботи та послуги, необхідні лише для «науково-технічних та/чи інженерних послуг» чи і для «буріння, розробки, видобутку, інтенсифікації свердловин…», У зв’язку з чим, прошу надати відповіді на наступні питання. За цією нормою можна закуповувати товари, роботи, послуги які необхідні для науково-технічних та/чи інженерних послуг для геологорозвідки, буріння, розробки, видобутку, інтенсифікації свердловин та родовищ вуглеводнів, їх наземної підготовки для транспортування магістральними газопроводами та нафтопроводами, та їх переробки чи які необхідні окремо для науково-технічних та/чи інженерних послуг для геологорозвідки та окремо для буріння, розробки, видобутку, інтенсифікації свердловин та родовищ вуглеводнів, їх наземної підготовки для транспортування магістральними газопроводами та нафтопроводами, та їх переробки? Якими саме документами має бути підтверджено досвід роботи постачальника в країнах Європи та/або Азії та/або Північної Америки та/або Південної Америки та/або Близького Сходу не менше п’яти років? <b> Номер відповіді:</b> 457/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 819/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=006fa7a8-42c5-489a-8902-a2d4bf5f1b0c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Терцентр соцпослуг м.Рівного <b>Суть питання:</b> В 2021 році були проведені відкриті торги Капітальний ремонт господарських приміщень Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Рівного по вул. Дубенській,29 на загальну вартість 1 388 381 грн. з визначеним переможцкм заключений договір, який являється діючим на сьогоднішній день. Кошти на проведення вказаних робіт виділені в 2024 році. Було проведено коригування ПКД та встановлена нова вартість робіт - 2 500 000 грн. Чи потрібно проводити нову закупівлю? Чи можливо проводити виконання вказаних робіт за діючим договором? <b> Номер відповіді:</b> 458/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти, молоді та спорту Хмільницької міської ради <b> Тема розширена:</b> формування очікуваної вартості <b>Суть питання:</b> ЛИСТ-ЗВЕРНЕННЯ щодо визначення очікуваної вартості предмету закупівлі Виникла потреба у закупівлі товару – «Машини для обробки даних» (ноутбуків вчителя, ноутбуків учня). Даний предмет закупівлі не є товаром широкого вжитку. Для визначення очікуваної вартості предмету закупівлі було направлено запит цінових пропозицій до трьох Постачальників конкретного товару. На основі отриманих трьох цінових пропозицій було визначено очікувану вартість предмету закупівлі. Відповідно до Методики визначення очікуваної вартості предмету закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 року № 275 та беручи до уваги той факт, що Методика є примірною, її застосування є правом, а не обов’язком Замовників, виникає наступне питання: Чи є порушенням визначення очікуваної вартості предмету закупівлі «Машини для обробки даних» (ноутбуків вчителя, ноутбуків учня) лише шляхом запиту цінових пропозицій? Чи є обов’язковим визначення очікуваної вартості предмету закупівлі шляхом аналізу ринку? І чи буде порушенням оголошення закупівлі по комерційними пропозиціям, без аналізу ринку? Прошу розглянути даний лист – звернення. Уповноважена особа Управління освіти, молоді та спорту Хмільницької міської ради Володимир ШЕМЕТА <b> Номер відповіді:</b> 455/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу повідомляємо, що питання щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі розглянуті у запитах №№ 938/2022, 377/2023,  1235/2022, 38/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Водночас будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо способу та визначення очікуваної вартості, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та  вимог законодавства в цілому. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону. При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, зокрема, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення встановлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторинг закупівель. Отже, питання щодо контролю, у тому числі встановлення порушень, здійснюється Держаудитслужбою. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "НАЕК "Енергоатом" <b> Тема розширена:</b> Відміна торгів у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель <b>Суть питання:</b> Перелік підстав, за наявності яких замовник відміняє відкриті торги, визначений у пункті 50 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі – Особливості), затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178. Зокрема відповідно до підпункту 2 зазначеного пункту Особливостей замовник відміняє торги у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель. При цьому Особливостями не визначено ані які саме порушення є такими, що неможливо усунути; ані внаслідок чиїх (замовника, учасника та ін.) дій/бездіяльності вони вчиняються; ані хто може встановлювати факт вчинення таких порушень. Разом з тим аналіз рішень органу оскарження, що приймаються за результатами розгляду скарг на рішення замовників про відміну торгів через неможливість усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупів, свідчить про те, що приймаючі рішення щодо правомірності/неправомірності відміни торгів замовником з вищезазначеної підстави орган оскарження виходить з того, що виявлені порушення не можуть виникати внаслідок дій/бездіяльності замовника. Така позиція органу оскарження постає, наприклад, у рішенні від 25.09.2024 № 15833-р/пк-пз, прийнятому за результатом оскарження процедури закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-04-30-008602-a. Керуючись пунктом 13 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення з таких питань. Внаслідок чиїх дій/бездіяльності можуть виникати порушення, які неможливо усунути? Чи може замовник самостійно встановити порушення законодавства у сфері публічних закупівель та вчинити дії (прийняти рішення), спрямовані на його усунення або відмінити торги за неможливості його усунути? <b> Номер відповіді:</b> 456/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання міститься в листі від 27.07.2022 № 07/55637-22 "Коментарі та методичні рекомендації проекту ЄС "Підтримка реформи публічних закупівель в Україні" до законодавства про публічні закупівлі" (Коментарі до законодавства про публічні закупівлі, стор.128), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=07%2F55637-22 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 50 Особливостей замовник відміняє відкриті торги у разі, зокрема неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень. При цьому Законом та Особливостями не визначено суб"єкта, який може виявити порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, та не встановлено переліку таких порушень. Разом з тим у разі відміни відкритих торгів замовник протягом одного робочого дня з дати прийняття відповідного рішення зазначає в електронній системі закупівель підстави прийняття такого рішення. При цьому будь-які рішення щодо здійснення закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "НВП "ВАГОН СЕРВІС" <b> Тема розширена:</b> Локалізація виробництва <b>Суть питання:</b> 28 травня 2024 року набрала чинності Постанова Кабінету міністрів України від 24.05.2024 №597 якою внесено зміни до Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. N 861. В ній розширили перелік документів для підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, що є предметом закупівлі. Зокрема будо передбачено подання заповненої форми державного статистичного спостереження N 1П-НПП (річна) "Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції", визначеної Держстатом, з інформацією за попередній звітний рік. Відповідно до наказу Державної служби статистики України від 04.05.2023 № 173 «Про затвердження форми державного статистичного спостереження № 1П-НПП (річна) "Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції"» затверджено форму державного статистичного спостереження № 1П-НПП (річна) "Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції" (надалі – Звіт № 1П-НПП) та поширено форму державного статистичного спостереження, затверджену цим наказом, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичних осіб відповідно до затвердженої методології. З урахуванням аналізу вище зазначених нормативно-правових актів заявник звертається до Мінекономіки з проханням надати роз’яснення щодо наступних обставин: Заявник представляє інтереси національного виробника, що здійснює свою господарську діяльність у формі господарювання – фізична-особа підприємець (надалі – ФОП). Під час спроби подати Звіт № 1П-НПП через програму для електронної звітності в контролюючі органи було виявлено відсутність відповідного функціоналу для ФОП, оскільки для таких суб’єктів господарювання подання Звіту № 1П-НПП не передбачено чинним законодавством України. У відповідності до вище викладеного просимо роз’яснити: 1. Чи може фізична-особа підприємець, для підтвердження рівня локалізації та на виконання пункту 4 Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. N 861 подати заповнену форму звіту № 1П-НПП, яка не зареєстрована (не подана ) в Державній службі статистики України ? 2. Якщо відповідь на запитання № 1 негативно, просимо роз’яснити яким чином ФОП може підтвердити ступінь локалізації виробництва у відповідності до вимог Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. N 861? <b> Номер відповіді:</b> 454/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 624/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Покровської районної в місті ради <b>Суть питання:</b> Добрий день. На капітальний ремонт найпростішого укриття в бюджеті на 2024 рік закладено 1,4 млн.грн. Кошторисна вартість робіт згідно з розробленим проектом 2,4 млн.грн. Договір плануємо заключити на суму, закладену в бюджеті, тобто 1,4 млн.грн. Треба проводити процедуру закупівлі чи можемо заключити прямий договір? <b> Номер відповіді:</b> 452/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 237/2023, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від КУ Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Покровському районі" Криворізької міської ради <b>Суть питання:</b> Наразі в установі вирішується питання щодо капітального ремонту підвального приміщення. Вже наявна ПКД, де визначена загальна сума у розмірі 2 млн, однак в кошторисному призначені установи на 2024 рік виділено 1 млн. Сама ПКД поділені на 2 черги. Чи можливо нам відкрити тендер на всю суму робіт, де ми визначено черги оплати по рокам на 2024-2025 роки, маючи лише 1 млн? Чи потрібно робити відкриті торги на 2 млн і в договорі прописувати роботи на 2024-2025 роки з чергою виплат? <b> Номер відповіді:</b> 453/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 237/2023, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: