Новини Мінекономіки
Новина
№ 3323-04/76642-07
28.10.2024
Щодо внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі"
Мінекономіки інформує про набрання чинності 23.10.2024 Законом України від 19.09.2024 № 3988-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо забезпечення оприлюднення замовниками у електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)”. Закон спрямований на забезпечення відкритості інформації про ціни на матеріальні ресурси при закупівлях послуг з поточного ремонту та будівництва. Згідно з Законом № 3988-IX, договори про закупівлю послуг з поточного ремонту та будівництва повинні містити додатки з інформацією про ціни на матеріальні ресурси. Ця інформація має включати найменування, характеристики, одиницю виміру, кількість, відпускну ціну, вартість транспортування, заготівельно-складські витрати та країну походження товару. Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 при визначенні вартості будівництва використовуються кошторисні норми України “Настанова з визначення вартості будівництва” та “Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво”. Всі ці дані, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835, повинні бути оприлюднені в машинозчитувальному форматі. З технічних питань роботи в системі закупівель PROZORRO слід звертатися до ДП “ПРОЗОРРО”, згідно з наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648. З питань щодо застосування Закону № 3988-IX можливо звертатися за роз'ясненнями до Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Щодо внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі"
Документ № 3323-04/76642-07Огляд:
Мінекономіки інформує про набрання чинності 23.10.2024 Законом України від 19.09.2024 № 3988-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо забезпечення оприлюднення замовниками у електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)”. Закон спрямований на забезпечення відкритості інформації про ціни на матеріальні ресурси при закупівлях послуг з поточного ремонту та будівництва.
Згідно з Законом № 3988-IX, договори про закупівлю послуг з поточного ремонту та будівництва повинні містити додатки з інформацією про ціни на матеріальні ресурси. Ця інформація має включати найменування, характеристики, одиницю виміру, кількість, відпускну ціну, вартість транспортування, заготівельно-складські витрати та країну походження товару. Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 при визначенні вартості будівництва використовуються кошторисні норми України “Настанова з визначення вартості будівництва” та “Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво”. Всі ці дані, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835, повинні бути оприлюднені в машинозчитувальному форматі. З технічних питань роботи в системі закупівель PROZORRO слід звертатися до ДП “ПРОЗОРРО”, згідно з наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648. З питань щодо застосування Закону № 3988-IX можливо звертатися за роз'ясненнями до Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Згідно з Законом № 3988-IX, договори про закупівлю послуг з поточного ремонту та будівництва повинні містити додатки з інформацією про ціни на матеріальні ресурси. Ця інформація має включати найменування, характеристики, одиницю виміру, кількість, відпускну ціну, вартість транспортування, заготівельно-складські витрати та країну походження товару. Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 при визначенні вартості будівництва використовуються кошторисні норми України “Настанова з визначення вартості будівництва” та “Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво”. Всі ці дані, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835, повинні бути оприлюднені в машинозчитувальному форматі. З технічних питань роботи в системі закупівель PROZORRO слід звертатися до ДП “ПРОЗОРРО”, згідно з наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648. З питань щодо застосування Закону № 3988-IX можливо звертатися за роз'ясненнями до Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Повний текст документа:
Щодо інформації про ціни на матеріальні ресурси
--- Документ: 36da5b49-e993-4fe4-9ab4-21fd5f9b7c09.pdf ---
1
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
(Мінекономіки)
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, тел. (044) 200-47-53, факс (044) 253-63-71,
E-mail: meconomy@me.gov.ua, http://www.me.gov.ua, код ЄДРПОУ 37508596
На № ___________ від ___________
Органи державної влади,
органи місцевого самоврядування,
установи, організації, підприємства
та інші суб’єкти сфери публічних
закупівель
Щодо внесення змін до
Закону України "Про публічні закупівлі"
Міністерство економіки України як Уповноважений орган, який здійснює
регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, інформує, що
з 23.10.2024 набув чинності Закон України від 19.09.2024 № 3988-IX “Про
внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо забезпечення
оприлюднення замовниками у електронній системі закупівель інформації про
ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та
робіт з будівництва (прозоре будівництво)” (далі – Закон № 3988-IX), який
спрямований на забезпечення максимальної відкритості та прозорості
інформації про використання публічних фінансів, стосується закупівель послуг
з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації,
капітального ремонту обʼєкта будівництва, послуг з поточного ремонту з
розробленням проектної документації, робіт з будівництва обʼєктів з
розробленням проектної документації, шляхом оприлюднення інформації про
ціни на матеріальні ресурси.
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші
нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли
вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно до
Рішення Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.99 надання зворотної дії в
часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої
вказівки про це в законі або в іншому нормативно - правовому акті. При цьому
така вказівка в Законі № 3988-IX відсутня.
2
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та
протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що
зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до
Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених
постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами)
(далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Поряд з цим, розділом ІІ прикінцевих положень Закону № 3988-IX
встановлено Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня, наступного за
днем опублікування цього Закону:
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для
реалізації цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, у
тому числі визначити невідʼємними додатками до договору про закупівлю
послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції,
реставрації, капітального ремонту обʼєкта будівництва, послуг з поточного
ремонту з розробленням проектної документації, робіт з будівництва обʼєктів з
розробленням проектної документації документи, що містять інформацію про
ціни на матеріальні ресурси в обсягах, визначених цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними
органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим
Законом, у тому числі в частині визначення невідʼємними додатками до
договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового
будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту обʼєкта
будівництва, послуг з поточного ремонту з розробленням проектної
документації, робіт з будівництва обʼєктів з розробленням проектної
документації документів, що містять інформацію про ціни на матеріальні
ресурси в обсягах, визначених цим Законом;
забезпечити функціонування та наповнення веб-порталу з питань
державних закупівель та можливість технічної реалізації положень цього
Закону.
Крім цього, звертаємо увагу, що положення абзаців шостого і сьомого
підпункту 1 пункту 4 розділу І Закону № 3988-IX набирають чинності через 60
днів з дня набрання ним чинності, а саме з 22.12.2024.
Щодо інформації про ціни на матеріальні ресурси
Згідно з абзацами другим, третім та четвертим статті 41 Закону
невідʼємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного
ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального
3
ремонту обʼєкта будівництва є документи, що містять інформацію про ціни на
матеріальні ресурси. Невідʼємними додатками до договору про закупівлю
послуг з поточного ремонту з розробленням проектної документації, робіт з
будівництва обʼєктів з розробленням проектної документації є документи, що
містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, що долучаються після
складання договірної ціни, уточненої (узгодженої) відповідно до затвердженої
проектної документації (затвердження проектної документації є обовʼязковим,
якщо це передбачено законодавством).
У документах, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси,
обовʼязково має зазначатися така інформація: найменування матеріального
ресурсу (з характеристиками), одиниця його виміру, кількість, відпускна ціна, а
також вартість транспортування та заготівельно-складські витрати, а також
країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції. Такі
документи можуть містити іншу інформацію.
Слід зазначити, що при визначенні вартості будівництва використовуються
кошторисні норми України “Настанова з визначення вартості будівництва” та
“Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних,
вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво”,
затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України
від 01.11.2021 № 281.
Так, зокрема, відповідно до пункту 3.26. Настанови з визначення вартості
будівництва відомість ресурсів до об’єктного кошторису складається за
формою, наведеною у додатку 6 цієї Настанови. Відповідно до пункту 3.40.
Настанови з визначення вартості будівництва відомість ресурсів до зведеного
кошторисного розрахунку вартості об’єкта будівництва складається за формою,
наведеною у додатку 11 цієї Настанови.
Тому вищезазначені форми, які містять інформацію про ціни на
матеріальні ресурси та інформацію щодо найменування матеріального ресурсу
(з характеристиками), одиниці його виміру, кількості, відпускної ціни, а також
вартості транспортування та заготівельно-складських витрат, можуть
зазначатись невідʼємними додатками до договору про закупівлю.
Крім цього, у документі щодо інформації про ціни на матеріальні ресурси,
обовʼязково має додаватися інформація про країну походження товару щодо
кожної номенклатурної позиції.
Відповідно до частин другої та третьої статті 36 Митного Кодексу України
(далі - МКУ) країною походження товару вважається країна, в якій товар був
повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до
критеріїв, встановлених МКУ. Під країною походження товару можуть
4
розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є
необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.
Звертаємо увагу також, що така інформація має бути розміщена
замовником у машинозчитувальному форматі.
Відповідно до абзацу п’ятого пункту 2 Положення про набори даних, які
підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 “Про
затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у
формі відкритих даних”, машиночитаний формат - формат даних,
структурований таким чином, що дає змогу ідентифікувати, перетворювати та
отримувати конкретні дані, включаючи окремі факти та їх внутрішню
структуру, без участі людини.
Згідно з пунктом 15 Порядку розміщення інформації про публічні
закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, договір
про закупівлю, додатки до договору про закупівлю, зміни до договору про
закупівлю розміщуються замовником в електронній системі закупівель у
форматі PDF.
Разом з тим наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом
Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-
телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет:
www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та
наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП
“ПРОЗОРРО”). Тому, з технічних питань слід звертатися до адміністратора
системи ДП “ПРОЗОРРО”.
При цьому питання щодо машинозчитувального формату публікації
документів висвітлено на Prozorro Інфобокс за посиланням:
https://infobox.prozorro.org/articles/shchodo-u-mashinozchituvalnogo-formatu-
publikaciji-dokumentiv
Крім цього, виходячи з пунктів 10 і 11 частини першої статті 10 Закону
замовник оприлюднює в електронній системі закупівель інформацію про
закупівлю, а саме:
- договір про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи,
що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у
машинозчитувальному форматі (у разі оприлюднення договору про закупівлю,
зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 цього Закону) -
протягом трьох робочих днів з дня його укладення;
- повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та/або про
ціни на матеріальні ресурси - протягом трьох робочих днів з дня: внесення змін
5
до договору про закупівлю у випадках, передбачених частиною пʼятою статті
41 цього Закону. До такого повідомлення додаються зміни до договору про
закупівлю (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на
матеріальні ресурси, в разі зміни цін на них) у машинозчитувальному форматі
(у разі внесення змін до договорів, зазначених в абзацах другому, третьому
частини першої статті 41 цього Закону); складання договірної ціни, уточненої
відповідно до затвердженої проектної документації до договору про закупівлю,
зазначеного в абзаці третьому частини першої статті 41 цього Закону. До такого
повідомлення додається уточнена договірна ціна (у тому числі документи, що
містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному
форматі.
Згідно з пунктом 38 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону
у разі укладення договорів про закупівлю, зазначених в абзацах другому,
третьому частини першої статті 41 цього Закону, без використання електронної
системи закупівель у випадках, встановлених Особливостями, замовник
оприлюднює в електронній системі закупівель інформацію, визначену
пунктами 10 і 1 частини першої статті 10 цього Закону, в порядку та на умовах,
що ними визначені. При цьому істотні умови таких договорів не можуть
змінюватися після їх підписання до виконання зобовʼязань сторонами в
повному обсязі, крім випадків, визначених Особливостями.
Разом з тим інформуємо, що відповідно до частини третьої статті 21
Закону України “Про комітети Верховної Ради України” комітети з питань,
віднесених до предметів їх відання, мають право надавати роз'яснення щодо
застосування положень законів України. У зв’язку з цим, з питань щодо
застосування Закону № 3988-IX можливо звертатися за роз'ясненнями до
Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.
Виконуючий обов’язки директора
департаменту сфери публічних
закупівель та конкурентної політики Валерій ШЕРГІН
Юлія ТИЩЕНКО, 596-68-46
Консультація
№ 487/2024
25.10.2024
Тендерна документація
Консультація Мінекономіки № 487/2024 Суть питання: Який тип електронного підпису (УЕП чи КЕП) повинен вимагати замовник в тендерній документації після набрання чинності постановою КМУ від 02.12.2023 №1298, для документів тендерної пропозиції, що надаються в електронній формі без власноручного підпису? Висновки/Відповідь: Мінекономіки звернулося до Мінцифри для отримання роз'яснень щодо визначення електронного підпису в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі". Позиція Мінцифри викладена в листі від 05.11.2024 № 1/04-2-18024 (додається).
Тендерна документація
Консультація № 487/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 487/2024
Суть питання: Який тип електронного підпису (УЕП чи КЕП) повинен вимагати замовник в тендерній документації після набрання чинності постановою КМУ від 02.12.2023 №1298, для документів тендерної пропозиції, що надаються в електронній формі без власноручного підпису?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки звернулося до Мінцифри для отримання роз'яснень щодо визначення електронного підпису в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі". Позиція Мінцифри викладена в листі від 05.11.2024 № 1/04-2-18024 (додається).
Суть питання: Який тип електронного підпису (УЕП чи КЕП) повинен вимагати замовник в тендерній документації після набрання чинності постановою КМУ від 02.12.2023 №1298, для документів тендерної пропозиції, що надаються в електронній формі без власноручного підпису?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки звернулося до Мінцифри для отримання роз'яснень щодо визначення електронного підпису в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі". Позиція Мінцифри викладена в листі від 05.11.2024 № 1/04-2-18024 (додається).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від КП "Київський метрополітен"
<b>Суть питання:</b> Зважаючи на те, що Постанови КМУ №193 та №300 втратили чинність, а набрала чинність постанова КМУ від 02.12.2023 №1298, яку вимогу стосовно електронного підпису повинен встановлювати замовник в тендерній документації, а саме стосовно накладання електронного підпису учасниками на документи тендерної пропозиції, що не підписані власноручним підписом, а надані учасником у формі електронного документа із накладанням електронного підпису, чи можливо учасникам застосовувати УЕП замість КЕП?
<b>
Номер відповіді:</b> 487/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Міністерство економіки України листом від 07.10.2024 № 3322-07/72619-03 (додається) звернулося до Міністерства цифрової трансформації України з питанням щодо визначення електронного підпису в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", відповідь на яке викладена в листі Мінцифри від 05.11.2024 № 1/04-2-18024, що додається.
Консультація
№ 488/2024
25.10.2024
Інше
Консультація Мінекономіки (№ 488/2024): Суть питання: Чи стосується абзац 1 пункту 3⁸ Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» (Закон 922) (у редакції після 19.09.2024) лише закупівель без використання електронної системи закупівель, чи взагалі усіх закупівель, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, включаючи і процедури закупівель, і закупівлі з використанням електронного каталогу? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 28.10.2024 № 3323-04/76642-07 "Щодо внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі".
Інше
Консультація № 488/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки (№ 488/2024)
Суть питання: Чи стосується абзац 1 пункту 3⁸ Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» (Закон 922) (у редакції після 19.09.2024) лише закупівель без використання електронної системи закупівель, чи взагалі усіх закупівель, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, включаючи і процедури закупівель, і закупівлі з використанням електронного каталогу?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 28.10.2024 № 3323-04/76642-07 "Щодо внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник"
<b>
Тема розширена:</b> норма абзацу 1 пункту 3⁸ Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону
<b>Суть питання:</b> Відповідно до пункту 3⁸ Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон 922) у редакції до 23.10.2023 установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні в разі здійснення замовником закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору.
Абзацом 1 пункту 3⁸ Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 922 поточної редакції (за змінами згідно Закону України від 19.09.2024 № 3988-IX) установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, у разі здійснення замовником закупівлі, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору.
Умовно кажучи з редакції наведеної норми, а саме з поточної редакції виключено слова «без використання електронної системи закупівель», що ідентифікували закупівлю для цієї норми, як закупівлю без використання електронної системи закупівель.
Тепер ж, виходячи з її змісту, ця норма стосується закупівлі не ідентифікованої як вид закупівлі, а саме закупівля без використання електронної системи закупівель. Водночас за результатом такої закупівлі оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, після укладення такого договору.
Враховуючи викладене, чи стосується норма абзацу 1 пункту 3⁸ Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 922 лише закупівель без використання електронної системи закупівель, чи вона стосується взагалі усіх закупівель, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, включаючи і процедури закупівель, і закупівлі з використанням електронного каталогу?
<b>
Номер відповіді:</b> 488/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.10.2024 № 3323-04/76642-07 "Щодо внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Консультація
№ 486/2024
24.10.2024
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки №486/2024 (Щодо цін на матеріальні ресурси в допорогових закупівлях): Суть питання: Чи потрібно публікувати інформацію про ціни на матеріальні ресурси при укладанні прямих договорів (допорогових) на послуги з поточного ремонту, нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єкта будівництва відповідно до пункту 11 Особливостей (ПКМУ №1178) з урахуванням змін, внесених Законом № 3988-IX? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 28.10.2024 № 3323-04/76642-07 "Щодо внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі"", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Допорогові закупівлі
Консультація № 486/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки №486/2024 (Щодо цін на матеріальні ресурси в допорогових закупівлях)
Суть питання: Чи потрібно публікувати інформацію про ціни на матеріальні ресурси при укладанні прямих договорів (допорогових) на послуги з поточного ремонту, нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єкта будівництва відповідно до пункту 11 Особливостей (ПКМУ №1178) з урахуванням змін, внесених Законом № 3988-IX?
Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в листі Мінекономіки від 28.10.2024 № 3323-04/76642-07 "Щодо внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі"", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне Товариство "Укрпошта"
<b>
Тема розширена:</b> Публікація інформації про ціни на матеріальні ресурси за прямими допороговими договорами на поточний ремонт та роботи.
<b>Суть питання:</b> 23.10.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)» № 3988-IX від 19.09.2024.
Чи поширюються вимоги Закону № 3988-IX на закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва при публікації договорів, укладених без використання електронної системи закупівель (звітів про договори про закупівлю, укладених без використання електронної системи закупівель), тобто прямих договорів відповідно до пункту 11 Особливостей (ПКМУ від 12.10.2022 №1178 зі змінами), у частині публікації інформації про ціни на матеріальні ресурси?
<b>
Номер відповіді:</b> 486/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.10.2024 № 3323-04/76642-07 "
Щодо внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі
", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Консультація
№ 485/2024
21.10.2024
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 485/2024: Суть питання: Чи може ГУНП в Закарпатській області укласти ще один договір без використання електронної системи за пп. 8 п. 13 Особливостей на додаткові роботи з поточного ремонту, якщо сума попереднього додаткового договору та цього не перевищує 50% ціни основного договору? Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 565/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=804bd9c4-728b-4969-a86a-a67762aa3c39&lang=uk-UA
Відкриті торги
Консультація № 485/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 485/2024
Суть питання: Чи може ГУНП в Закарпатській області укласти ще один договір без використання електронної системи за пп. 8 п. 13 Особливостей на додаткові роботи з поточного ремонту, якщо сума попереднього додаткового договору та цього не перевищує 50% ціни основного договору?
Висновки/Відповідь: Відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 565/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=804bd9c4-728b-4969-a86a-a67762aa3c39&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління Національної поліції в Закарпатській області
<b>
Тема розширена:</b> додаткові роботи
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. У жовтні 2023 року було проведено відкриті торги з особливостями по «Поточний ремонт приміщень службових кабінетів та приміщень загального призначення адміністративної будівлі ГУНП в Закарпатській області, за адресою: м. Ужгород, вул. Ф.Ракоці,13 а» (UA-2023-10-23-015163-a). Сума договору за результатами процедури була 3806000,00 грн. з ПДВ. Договір виконаний повністю.
Відповідно до пп.8 п.13 Особливостей на основі обгрунтування було коригування проекту і в межах до 50% у поточному році було укладено договір без застосування електронної системи договір на суму 1034635,20 грн. (що склало 27,6% від основного договору). Договір виконано.
На сьогоднішній день виникла необхідність у додаткових роботах за цим об»єктом. Вартість робіт складає 842547,88 грн. Разом сума додаткових робіт складає 1877183,08 грн., не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення закупівлі;
Питання: Чи може установа заключити ще один договір без застосування електронної системи по поточному ремонту приміщень службових кабінетів та приміщень загального призначення адміністративної будівлі ГУНП в Закарпатській області, за адресою: м. Ужгород, вул. Ф.Ракоці,13 а, відповідно до пп.8 п.13 Особливостей, враховуючи що загальна сума додаткових робіт не перевищує 50 % ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення закупівлі.
<b>
Номер відповіді:</b> 485/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №
565/2023
, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=804bd9c4-728b-4969-a86a-a67762aa3c39&lang=uk-UA
Консультація
№ 484/2024
20.10.2024
Інше
Консультація Мінекономіки № 484/2024 (ДЗРП СМР): Суть питання: Чи необхідно проводити нову закупівлю на теплопостачання після укладення договору відшкодування комунальних послуг з орендарем, враховуючи відсутність кошторисних призначень на відшкодування? Що вказати в договорі для казначейства? Висновки/Відповідь: 1. Оцінка необхідності нової закупівлі: * Факт укладення договору відшкодування комунальних послуг з орендарем сам по собі не обов'язково тягне за собою необхідність проведення нової закупівлі послуг теплопостачання. * Ключовим є аналіз: * Чи змінився обсяг фактичного споживання теплової енергії внаслідок присутності орендаря? * Чи перевищує сукупна вартість договору (первинного договору + сума відшкодування від орендаря) вартісні межі, встановлені Законом України "Про публічні закупівлі" для проведення відкритих торгів/спрощеної закупівлі. * Якщо обсяг споживання суттєво збільшився і перевищує вартісні пороги, потрібно розглянути можливість укладення додаткової угоди до існуючого договору про закупівлю (якщо це передбачено умовами договору та законодавством) або проведення нової процедури закупівлі. 2. Договір з орендарем та казначейство: * У договорі відшкодування комунальних послуг з орендарем необхідно чітко вказати: * Предмет договору: відшкодування орендарем частини вартості спожитих комунальних послуг (з чітким зазначенням виду послуги - теплопостачання). * Порядок розрахунку суми відшкодування: прив'язка до показників лічильника (за наявності) або пропорційний розподіл вартості послуги відповідно до площі, яку займає орендар, або інший обґрунтований метод. * Періодичність та терміни здійснення відшкодування. * Реквізити для перерахування коштів. * Для казначейства у платіжних документах необхідно вказувати: * Призначення платежу: "Відшкодування вартості теплопостачання згідно з договором №... від ...". * Посилатися на договір відшкодування комунальних послуг. * Код економічної класифікації видатків (КЕКВ), за яким було здійснено оплату теплопостачання. Рекомендації: * Ретельно проаналізуйте обсяги споживання теплової енергії та вартість договору. * Укладіть чіткий та прозорий договір відшкодування комунальних послуг з орендарем. * Правильно оформлюйте платіжні документи для казначейства. * У разі сумнівів, зверніться за додатковою консультацією до фахівців у сфері публічних закупівель.
Інше
Консультація № 484/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 484/2024 (ДЗРП СМР)
Суть питання: Чи необхідно проводити нову закупівлю на теплопостачання після укладення договору відшкодування комунальних послуг з орендарем, враховуючи відсутність кошторисних призначень на відшкодування? Що вказати в договорі для казначейства?
Висновки/Відповідь:
1. Оцінка необхідності нової закупівлі:
* Факт укладення договору відшкодування комунальних послуг з орендарем сам по собі не обов'язково тягне за собою необхідність проведення нової закупівлі послуг теплопостачання.
* Ключовим є аналіз:
* Чи змінився обсяг фактичного споживання теплової енергії внаслідок присутності орендаря?
* Чи перевищує сукупна вартість договору (первинного договору + сума відшкодування від орендаря) вартісні межі, встановлені Законом України "Про публічні закупівлі" для проведення відкритих торгів/спрощеної закупівлі.
* Якщо обсяг споживання суттєво збільшився і перевищує вартісні пороги, потрібно розглянути можливість укладення додаткової угоди до існуючого договору про закупівлю (якщо це передбачено умовами договору та законодавством) або проведення нової процедури закупівлі.
2. Договір з орендарем та казначейство:
* У договорі відшкодування комунальних послуг з орендарем необхідно чітко вказати:
* Предмет договору: відшкодування орендарем частини вартості спожитих комунальних послуг (з чітким зазначенням виду послуги - теплопостачання).
* Порядок розрахунку суми відшкодування: прив'язка до показників лічильника (за наявності) або пропорційний розподіл вартості послуги відповідно до площі, яку займає орендар, або інший обґрунтований метод.
* Періодичність та терміни здійснення відшкодування.
* Реквізити для перерахування коштів.
* Для казначейства у платіжних документах необхідно вказувати:
* Призначення платежу: "Відшкодування вартості теплопостачання згідно з договором №... від ...".
* Посилатися на договір відшкодування комунальних послуг.
* Код економічної класифікації видатків (КЕКВ), за яким було здійснено оплату теплопостачання.
Рекомендації:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДЗРП СМР
<b>
Тема розширена:</b> Відшкодування орендарю за компослуги
<b>Суть питання:</b> Ми замовник у розумінні Закону.
На початку року ми уклали договір на теплопостачання по п.13 пп.5 Постанови КМУ 1178 (відсутність конкуренції) згідно кошторисних призначень. У жовтні в наше приміщення заїхав орендар і приніс нам додаткову угоду на збільшення нашої суми договору на теплопостачання. Але ж у нас, як у орендодавця, відсутні кошторисні призначення. Уклали договір на відшкодування орендарем нам комунальних послуг. Тепер необхідно провести нову закупівлю без кошторисних призначень? А що прописати в договорі для казначейства?
<b>
Номер відповіді:</b> 484/2024
Консультація
№ 482/2024
18.10.2024
Допорогові закупівлі
Консультація Мінекономіки № 482/2024: Суть питання: Яка гранична сума закупівлі по одному коду ДК? Висновки/Відповідь: * Закупівлі здійснюються згідно з Законом України “Про публічні закупівлі” та Особливостями, затвердженими постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022. * Закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, здійснюються шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 Особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою КМУ № 822 від 14 вересня 2020 р., з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей. * Питання планування закупівель розглянуто у запиті № 434/2024: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=825c7244-b177-4cc7-9181-8df8c1683bad&lang=uk-UA
Допорогові закупівлі
Консультація № 482/2024Огляд:
Консультація Мінекономіки № 482/2024
Суть питання: Яка гранична сума закупівлі по одному коду ДК?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, культури, молоді, спорту та туризму Ольшанської селищної ради
<b>Суть питання:</b> Яка гранична сума закупівлі по одному коду ДК?
<b>
Номер відповіді:</b> 482/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону.
Так, згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Згідно з пунктом 10 Особливостей
замовники
, у тому числі централізовані закупівельні організації,
здійснюють закупівлі товарів і послуг
(крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту),
вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів
у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей,
та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару
відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей.
Водночас питання планування закупівель міститься у запиті № 434/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=825c7244-b177-4cc7-9181-8df8c1683bad&lang=uk-UA
Консультація
№ 483/2024
18.10.2024
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки №483/2024: Суть питання: Чи можливо до чинного договору поставки (фінансування з місцевого бюджету) додатковою угодою додати державний бюджет як джерело фінансування та змінити реквізити замовника (додати новий рахунок)? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запиті № 556/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/65fa09ab-98e0-43b5-8f64-9985bd7c4153?lang=uk-UA. Необхідно ознайомитися з даною консультацією для отримання відповіді по суті питання.
Інше
Консультація № 483/2024Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки №483/2024
Суть питання: Чи можливо до чинного договору поставки (фінансування з місцевого бюджету) додатковою угодою додати державний бюджет як джерело фінансування та змінити реквізити замовника (додати новий рахунок)?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на питання міститься в запиті № 556/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/65fa09ab-98e0-43b5-8f64-9985bd7c4153?lang=uk-UA. Необхідно ознайомитися з даною консультацією для отримання відповіді по суті питання.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Острозької міської ради
<b>
Тема розширена:</b> Можливість додати до джерела фінансування "місцевий бюджет" "державного бюджету" після підписання договору
<b>Суть питання:</b> Відповідно до постанови КМУ від 04 жовтня 2024 р. № 1145 "Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення харчуванням учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти у 2024 році" здійснюватиметься надання державної субвенції для харчування учнів початкових класів.
Чи можливо до діючого договору поставки товару (місцевий бюджет) шляхом укладення додаткової угоди до договору змінити реквізити замовника, додавши новий рахунок (державний бюджет)?
<b>
Номер відповіді:</b> 483/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 556/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/65fa09ab-98e0-43b5-8f64-9985bd7c4153?lang=uk-UA
Консультація
№ 480/2024
17.10.2024
Оприлюднення інформації про закупівлю
Аналіз консультації Мінекономіки №480/2024 щодо закупівлі електро-детонаторів: Суть питання: Чи правомірна вимога постачальника електро-детонаторів про видалення інформації про закупівлю (№UA-2024-08-05-006649-a), оприлюдненої замовником без використання електронної системи, з метою укладення наступного договору, зважаючи на умови договору, що забороняють розголошення інформації? Висновки/Відповідь: 1. Відповідь міститься у листі Мінекономіки від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06 "Щодо внесення змін" (1. Щодо змін, внесених до постанови № 166), доступному за посиланням: [інформаційний ресурс Уповноваженого органу]. 2. Зняття з оприлюднення інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, регулюється Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. 3. Відповідно до пункту 9-1 Порядку, у випадку оприлюднення в електронній системі закупівель інформації з обмеженим доступом або інформації, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану в Україні може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку, за зверненням замовника, адміністратор вчиняє дії з припинення публічного доступу до такої інформації на підставі рішення Комісії щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель. Положення про Комісію затверджено наказом Мінекономіки від 14.11.2019 № 381. 4. У разі необхідності, замовник може звернутися до Комісії, направивши звернення на ел. адресу [email protected] або на поштову адресу Міністерства 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, зазначаючи, що лист адресовано до Комісії щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель.
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 480/2024Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки №480/2024 щодо закупівлі електро-детонаторів
Суть питання: Чи правомірна вимога постачальника електро-детонаторів про видалення інформації про закупівлю (№UA-2024-08-05-006649-a), оприлюдненої замовником без використання електронної системи, з метою укладення наступного договору, зважаючи на умови договору, що забороняють розголошення інформації?
Висновки/Відповідь:
1. Відповідь міститься у листі Мінекономіки від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06 "Щодо внесення змін" (1. Щодо змін, внесених до постанови № 166), доступному за посиланням: [інформаційний ресурс Уповноваженого органу].
2. Зняття з оприлюднення інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, регулюється Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
3. Відповідно до пункту 9-1 Порядку, у випадку оприлюднення в електронній системі закупівель інформації з обмеженим доступом або інформації, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану в Україні може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку, за зверненням замовника, адміністратор вчиняє дії з припинення публічного доступу до такої інформації на підставі рішення Комісії щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель. Положення про Комісію затверджено наказом Мінекономіки від 14.11.2019 № 381.
4. У разі необхідності, замовник може звернутися до Комісії, направивши звернення на ел. адресу [email protected] або на поштову адресу Міністерства 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, зазначаючи, що лист адресовано до Комісії щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від 00178175
<b>
Тема розширена:</b> Щодо оприлюднення інформації про закупівлю ел.детонаторів
<b>Суть питання:</b> Закупівля №UA-2024-08-05-006649-a. Замовником (не оборонним) була оприлюднена закупівля без використання електронної системи (сума більше 100 тис.грн.) на придбання елетродетонаторів (промислового призначення). Обгрунтування - п.13 (Відсутність конкуренції з технічних причин). Назву, адресу та договір оприлюднено не було в цілях безпеки, а також внаслідок вимог їхнього договору, а саме:" Забороняється розміщувати без дозволу Постачальника будь яку інформацію щодо даного договору у мережі «Інтернет», у т.ч. на торгівельних майданчиках системи PROZORRO". У разі потрапляння з вини Покупця інформації щодо даного договору до мережі «Інтернет» Покупець повинен терміново, не чекаючи вимоги Постачальника, видалити вищевказану інформацію або вчинити необхідні дії задля її видалення".
На тепер підприємство-постачальник вимагає видалити повністю закупівлю або назву детонаторів. Внаслідок цього відмовляється укладати з нами наступний договір поки не буде видалено інформацію. Чи законно це? Що ми маємо робити?
<b>
Номер відповіді:</b> 480/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06 "Щодо внесення змін" (1. Щодо змін, внесених до постанови № 166), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Водночас зазначаємо, зняття з оприлюднення інформації, розміщеної в електронній системі закупівель здійснюється відповідно до Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 “Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків”.
Положення про комісію щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель (далі – Комісія) затверджено наказом Мінекономіки від 14.11.2019 № 381 та складається з розділів: “Загальне положення”, “Формування та повноваження комісії” та “Правила та процедури роботи комісії”.
ідповідно до пункту 9-1 Порядку, у разі оприлюднення в електронній системі закупівель інформації з обмеженим доступом або інформації, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану в Україні може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку, за зверненням замовника, що оприлюднив таку інформацію в електронній системі закупівель, адміністратор вчиняє дії в електронній системі закупівель з припинення публічного доступу до такої інформації на підставі рішення комісії про надання адміністраторові дозволу на припинення публічного доступу до інформації з обмеженим доступом або інформації, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану в Україні може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку.
Таким чином, у разі необхідності замовник може звертатися до Комісії. Дане звернення можна направити на ел. адресу
[email protected]
, або на поштову адресу Міністерства 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, зазначаючи, що лист адресовано до Комісії щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель.
Консультація
№ 477/2024
16.10.2024
Інше
Оскільки відповідь на питання міститься в іншому запиті, спершу потрібно проаналізувати цей запит № 817/2023. Без його змісту надати вичерпну відповідь неможливо. Втім, виходячи із контексту запиту №477/2024, можу запропонувати наступне (гіпотетичне) тлумачення: Суть питання: Чи можливо провести пряму закупівлю на відновлення дитячого садка (1,7 млн грн), пошкодженого внаслідок обстрілу, маючи відповідні документи (дефектні акти, КБ-2, КБ-3, експертиза, акти МЧС)? Висновки/Відповідь (гіпотетична, потребує уточнення після аналізу запиту №817/2023): * Існує законодавча можливість проведення прямих закупівель у випадках, що мають ознаки нагальної потреби у відновленні об'єктів, пошкоджених внаслідок воєнних дій. * Для обґрунтування такої закупівлі необхідно посилатися на відповідні нормативно-правові акти, що регулюють здійснення закупівель в умовах воєнного стану та ліквідації його наслідків. * Наявність документів, що підтверджують факт пошкодження об'єкта (дефектні акти, експертизи, акти обстеження тощо), є важливим аргументом для обґрунтування нагальності проведення закупівлі. * Конкретні умови та перелік необхідних документів, а також процедура обґрунтування такої закупівлі, повинні бути детально описані у відповіді на запит № 817/2023.
Інше
Консультація № 477/2024Огляд:
Оскільки відповідь на питання міститься в іншому запиті, спершу потрібно проаналізувати цей запит № 817/2023. Без його змісту надати вичерпну відповідь неможливо. Втім, виходячи із контексту запиту №477/2024, можу запропонувати наступне (гіпотетичне) тлумачення:
Суть питання: Чи можливо провести пряму закупівлю на відновлення дитячого садка (1,7 млн грн), пошкодженого внаслідок обстрілу, маючи відповідні документи (дефектні акти, КБ-2, КБ-3, експертиза, акти МЧС)?
Висновки/Відповідь (гіпотетична, потребує уточнення після аналізу запиту №817/2023):
Існує законодавча можливість проведення прямих закупівель у випадках, що мають ознаки нагальної потреби у відновленні об'єктів, пошкоджених внаслідок воєнних дій.
Для обґрунтування такої закупівлі необхідно посилатися на відповідні нормативно-правові акти, що регулюють здійснення закупівель в умовах воєнного стану та ліквідації його наслідків.
Наявність документів, що підтверджують факт пошкодження об'єкта (дефектні акти, експертизи, акти обстеження тощо), є важливим аргументом для обґрунтування нагальності проведення закупівлі.
Конкретні умови та перелік необхідних документів, а також процедура обґрунтування такої закупівлі, повинні бути детально описані у відповіді на запит № 817/2023.
Суть питання: Чи можливо провести пряму закупівлю на відновлення дитячого садка (1,7 млн грн), пошкодженого внаслідок обстрілу, маючи відповідні документи (дефектні акти, КБ-2, КБ-3, експертиза, акти МЧС)?
Висновки/Відповідь (гіпотетична, потребує уточнення після аналізу запиту №817/2023):
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Шевченківська ТГ
<b>
Тема розширена:</b> Проведення прямої закупівлі
<b>Суть питання:</b> Хочу укласти пряму угоду без проведення відкритих торгів, вартістю 1,7 млн.грн. на об'єкт дитсадок, що постраждав внаслідок обстрілу. Крім дефектних актів , кб2, кБ 3. Ще маю будівельну експертиз та акти обстеження МЧС, тощо. Чи можемо ми, як виняток з обґрунтуванням провести цю процедуру? Дякую
<b>
Номер відповіді:</b> 477/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 817/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Консультація
№ 478/2024
16.10.2024
Інше
Суть питання: Чи можна закупити капітальний ремонт системи теплопостачання зі встановленням блочно-модульної котельні згідно з пп. 22 п. 19 Особливостей? Чи розповсюджується абз. 4 пп. 22 п. 19 Особливостей на блочно-модульні котельні, чи можна вважати її установкою? Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запиті № 474/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/b2ec4955-ea1f-415b-8d0c-b86ea865fe1c?lang=uk-UA
Інше
Консультація № 478/2024Огляд:
Суть питання: Чи можна закупити капітальний ремонт системи теплопостачання зі встановленням блочно-модульної котельні згідно з пп. 22 п. 19 Особливостей? Чи розповсюджується абз. 4 пп. 22 п. 19 Особливостей на блочно-модульні котельні, чи можна вважати її установкою?
Висновки/Відповідь: Відповідь на питання міститься в запиті № 474/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/b2ec4955-ea1f-415b-8d0c-b86ea865fe1c?lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник"
<b>
Тема розширена:</b> пп. 22 п. 13 Особливостей
<b>Суть питання:</b> Пп. 22 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості) передбачено, що придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли здійснюється закупівля:
газопоршневих, газотурбінних когенераційних установок, газотурбінних установок та блочно-модульних котелень (їх складових), їх оренда;
послуг з оренди (фрахту, лізингу тощо) суден технічного флоту (спеціалізованих суден), на яких встановлені газопоршневі та/або газотурбінні установки, призначені для виробництва електричної енергії, послуг з найму персоналу для таких установок;
товарів, робіт та послуг, пов’язаних з будівництвом установок, зазначених у абзацах другому і третьому цього підпункту, введенням в експлуатацію, здійсненням заходів щодо проектування, будівництва та/або реконструкції електричних, газових мереж, необхідних для забезпечення можливості видачі потужності, приєднанням таких установок до електричних, газових та інших мереж;
послуг з проектування, обслуговування, планових і позапланових ремонтів таких установок для підприємств паливно-енергетичного комплексу для підготовки до опалювального сезону 2024/25 року.
Чи можна закупити згідно пп.. 22 п. 19 Особливостей капітальний ремонт системи теплопостачання зі встановленням блочно модульної котельні?
Чи розповсюджується абз 4 пп.. 22 п. 19 Особливостей на блочно модульні котельні, чи можна вважати її установкою блочно модульні котельні?
<b>
Номер відповіді:</b> 478/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в запиті № 474/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/b2ec4955-ea1f-415b-8d0c-b86ea865fe1c?lang=uk-UA
Консультація
№ 479/2024
16.10.2024
Відкриті торги
Опис консультації Мінекономіки щодо коштів на покриття ризиків: Суть питання: Чи зобов'язаний замовник відхилити тендерну пропозицію, в якій розрахунок "Кошти на покриття ризиків" в Договірній ціні дорівнює "0", якщо тендерна документація вимагає підтвердження цінової пропозиції кошторисною документацією, складеною відповідно до ресурсних елементних кошторисних норм України, та зазначено очікувану вартість з урахуванням 1.5% на покриття ризиків? Висновки/Відповідь: 1. Закупівлі здійснюються з урахуванням Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178. 2. Тендерна документація формується згідно зі статтею 22 Закону. 3. Договір про закупівлю укладається на умовах тендерної пропозиції переможця, яка має відповідати вимогам тендерної документації, відповідно до пункту 17 Особливостей, Цивільного і Господарського кодексів України та статті 41 Закону (окрім певних частин). 4. Замовник самостійно приймає рішення про відхилення пропозиції на підставах, встановлених пунктом 44 Особливостей. 5. Відповідно до змін № 3 до "Настанови з визначення вартості будівництва", затвердженої наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України 22 вересня 2023 року № 854, в абзаці першому пункту 5.31 слова "*враховуються*" замінено словами "*можуть враховуватися*". Це означає, що кошти на покриття ризиків *можуть враховуватися* в ціні пропозиції (договірній ціні). Розмір цих коштів визначається на підставі обґрунтовувальних розрахунків підрядника (до 1,5% за твердої ціни). 6. Оскільки визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках не належить до компетенції Мінекономіки, а питання, що стосуються наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, відносяться до компетенції Мінінфраструктури, з відповідним питанням рекомендовано звернутися до Мінінфраструктури.
Відкриті торги
Консультація № 479/2024Огляд:
Опис консультації Мінекономіки щодо коштів на покриття ризиків
Суть питання: Чи зобов'язаний замовник відхилити тендерну пропозицію, в якій розрахунок "Кошти на покриття ризиків" в Договірній ціні дорівнює "0", якщо тендерна документація вимагає підтвердження цінової пропозиції кошторисною документацією, складеною відповідно до ресурсних елементних кошторисних норм України, та зазначено очікувану вартість з урахуванням 1.5% на покриття ризиків?
Висновки/Відповідь:
1. Закупівлі здійснюються з урахуванням Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.
2. Тендерна документація формується згідно зі статтею 22 Закону.
3. Договір про закупівлю укладається на умовах тендерної пропозиції переможця, яка має відповідати вимогам тендерної документації, відповідно до пункту 17 Особливостей, Цивільного і Господарського кодексів України та статті 41 Закону (окрім певних частин).
4. Замовник самостійно приймає рішення про відхилення пропозиції на підставах, встановлених пунктом 44 Особливостей.
5. Відповідно до змін № 3 до "Настанови з визначення вартості будівництва", затвердженої наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України 22 вересня 2023 року № 854, в абзаці першому пункту 5.31 слова "*враховуються*" замінено словами "*можуть враховуватися*". Це означає, що кошти на покриття ризиків *можуть враховуватися* в ціні пропозиції (договірній ціні). Розмір цих коштів визначається на підставі обґрунтовувальних розрахунків підрядника (до 1,5% за твердої ціни).
6. Оскільки визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках не належить до компетенції Мінекономіки, а питання, що стосуються наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, відносяться до компетенції Мінінфраструктури, з відповідним питанням рекомендовано звернутися до Мінінфраструктури.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ житлово-комунального господарства та благоустрою Холмківської сільської ради Ужгородського району
<b>
Тема розширена:</b> Кошти на покриття ризиків
<b>Суть питання:</b> Так, Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281 було затверджені Кошторисні норми України, які в свою чергу складаються з: Настанова з визначення вартості будівництва; Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво.
Відповідно до пункту 5.1. частини 5 "Визначення вартості об'єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) Загальні положення зі складання ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни)" Настанови з визначення вартості будівництва: Ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об'єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов'язкових платежів.
Так, у складі Тедерної пропозиції учасника закупівлі UA-2024-09-26-002722-a відкритих торгів (з особливостями) за предметом закупівлі Реконструкція водопровідної мережі по вул. А. Вайди в с.Коритняни Ужгородського району» (за кодом CPV за ДК 021:2015 - 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв’язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) у Договірній ціні а саме Розрахунку №11 Кошти на покриття ризиків зазначено «0». Чи зобов’язаний замовний відхилити таку цінову пропозицію? якщо тендерною документацією передбачено, що розрахунок цінової пропозиції повинен бути підтверджений кошторисною документацією, що складена у відповідності Ресурсних елементних кошторисних норм України, окрім цього в тендрній документації чітко зазначено, що очікувана вартість предмета закупівлі:
Становить 2 449 028,00 грн. (два мільйони чотириста сорок дев’ять тисяч двадцять вісім гривень) з ПДВ (у тому числі кошти на покриття ризиків 1.5%)
<b>
Номер відповіді:</b> 479/2024
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
У свою чергу, відповідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей.
Отже, договір про закупівлю має укладатися на умовах тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю.
Замовник приймає рішення щодо відхилення тендерної пропозиції із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі наявності підстав, встановлених пунктом 44 Особливостей. При цьому будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно.
Поряд з цим відповідно до змін № 3 до кошторисних норм України у будівництві "Настанова з визначення вартості будівництва", затвердженої наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України 22 вересня 2023 року № 854, зокрема у розділі V "Визначення вартості об’єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни)" в абзаці першому пункту 5.31. слово " *враховуються* " замінено словами " *можуть враховуватися* ". Відповідно, пункт 5.31 викладено в редакції, зокрема що у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) *можуть враховуватися* кошти на покриття ризиків, пов’язаних з виконанням робіт, що пропонуються, розмір яких залежить від сукупності цілого ряду факторів, у тому числі: 1) стадії проектування; 2) виду будівництва; 3) технічної та технологічної складності об’єкта будівництва, складності виконання будівельних робіт; 4) тривалості будівництва; 5) способів фінансування будівництва; 6) виду договірної ціни, що пропонується за умовами конкурсних торгів. Зазначені кошти враховуються у розмірі, визначеному на підставі обґрунтовувальних розрахунків підрядника, виходячи з перелічених факторів. При цьому: а) за твердої договірної ціни —в розмірі до 1,5%; б) за динамічної договірної ціни —не враховується. Розмір цих коштів залежить від повноти інформації про об’єкт замовлення та способи виконання робіт, що зменшує небезпеку непередбачених ситуацій на будівельному майданчику при виконанні робіт.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), оскільки до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках, і при цьому відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві, з питань, що стосуються наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві" слід звертатись до Мінінфраструктури.