Новини Мінекономіки
Консультація
№ 509/2018
04.06.2018
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація Мінекономіки № 509/2018: Суть питання: Як правильно вказувати місце поставки товару в звіті про укладений договір, якщо договором передбачено самовивіз товару зі складу постачальника (EXW- склад Постачальника)? Висновки/Відповідь: Замовник у звіті про укладені договори, форма якого затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель", зазначає місце поставки товару, як воно визначене в укладеному договорі. Враховуються положення: * Глава 54 Цивільного кодексу України * Стаття 662 Цивільного кодексу України * Стаття 664 Цивільного кодексу України * Стаття 186 Податкового кодексу України.
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 509/2018Огляд:
Консультація Мінекономіки № 509/2018
Суть питання: Як правильно вказувати місце поставки товару в звіті про укладений договір, якщо договором передбачено самовивіз товару зі складу постачальника (EXW- склад Постачальника)?
Висновки/Відповідь:
Замовник у звіті про укладені договори, форма якого затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель", зазначає місце поставки товару, як воно визначене в укладеному договорі. Враховуються положення:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль"
<b>Суть питання:</b> Добрий день! Підкажіть, будь-ласка, з наступного питання. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015р., якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та менше за вартість, встановлену у абз. 2,3 част. 2 цієї статті, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладений договір. Форма звіту затверджена наказом Мінекономрозвитку №490. Прошу уточнити, якщо договором передбачено самовивіз товару Замовником зі складу Постачальника, то як правильно прописати в звіті про укладений договір п. 12. «Місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг»: це адреса замовника чи склад Постачальника? Наприклад, договором передбачено: місце поставки товару: EXW- склад Постачальника, м. Запоріжжя.
<b>
Номер відповіді:</b> 509/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас відповідно до наказу Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ), яким затверджено форми документів у сфері публічних закупівель, форма звіту про укладені договори зокрема передбачає заповнення інформації про місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг.
У свою чергу, відповідно до глави 54 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. При цьому обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар (стаття 664 ЦК України).
Поряд з цим згідно зі статтею 186 Податкового кодексу України місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання; б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.
Ураховуючи викладене, замовник зазначає у формі звіту про укладені договори місце поставки товару, визначене у відповідному укладеному договорі.
Консультація
№ 510/2018
04.06.2018
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки № 510/2018: Суть питання: Зміна посадової особи учасника-переможця після визначення його переможцем у відкритих торгах та перед укладанням договору про закупівлю. Як укласти договір без порушення норм законодавства, якщо нова посадова особа не фігурує в тендерній пропозиції? Висновки/Відповідь: Мінекономіки надає посилання на відповідь на аналогічне питання, що міститься у запиті № 427/2018 від 08.05.2018 (http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd73f3c0-3b5f-42ae-860f-4bdce99bea52&lang=uk-UA).
Відкриті торги
Консультація № 510/2018Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 510/2018
Суть питання:
Зміна посадової особи учасника-переможця після визначення його переможцем у відкритих торгах та перед укладанням договору про закупівлю. Як укласти договір без порушення норм законодавства, якщо нова посадова особа не фігурує в тендерній пропозиції?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки надає посилання на відповідь на аналогічне питання, що міститься у запиті № 427/2018 від 08.05.2018 (http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd73f3c0-3b5f-42ae-860f-4bdce99bea52&lang=uk-UA).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Лебединський Максим Анатолійович
<b>
Тема розширена:</b> укладення договору про закупівлю в разі змінини посадової особи учасника
<b>Суть питання:</b> Доброго дня!
03.05.06р. Замовником оголошено процедуру відкритих торгів.
18.05.2018р. Учасником подано пропозицію з документами відповідно до вимог ТД, в яку входили документи, які підтверджують повноваження посадової особи учасника на підпис тендерної пропозиції та договору про закупівлю в разі визнання переможцем(довідка про уповноважену особу, довіреність, протокол загальних зборів учасників та інші (умовно це громадяни «Іванов»)).
25.05.2018р. Учасника визнано переможцем та опубліковано повідомлення про намір укладення договору.
30.05.2018р. власником підприємства учасника змінено керівника на іншу особу (Умовно громадянин «Петров»). Тобто на особу, документи на право підпису тендерної пропозиція та найважливіше договору про закупівлю, по якій відсутні в складі тендерної пропозиції.
Питання: яким чином необхідно поступити, щоб укласти договір про закупівлю і не порушити норми закону, враховуючи те, що змінено посадову особу, яку уповноважено підписувати договір? Можливо надання новим керівником («Петровим») довіреності або наказу на підпис договору про закупівлю особі (Іванову), яку зазначено в документах тендерної пропозиції?
<b>
Номер відповіді:</b> 510/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 427/2018 від 08.05.2018 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd73f3c0-3b5f-42ae-860f-4bdce99bea52&lang=uk-UA
Консультація
№ 511/2018
04.06.2018
Допорогові закупівлі
Суть питання: Чи має право замовник відхилити пропозицію учасника у допороговій закупівлі, якщо ціна товару, що відповідає технічним вимогам, завищена на 300% від ринкової? Висновки/Відповідь: 1. Аналогічне питання розглядалось у запиті 347/2017 від 06.03.2017, ознайомитись з яким можна за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d186e3d-f341-46b9-a790-f4c0532acec9&lang=uk-UA 2. Питання проведення допорогових закупівель висвітлено у листі Мінекономіки від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, який розміщено за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Допорогові закупівлі
Консультація № 511/2018Огляд:
Суть питання: Чи має право замовник відхилити пропозицію учасника у допороговій закупівлі, якщо ціна товару, що відповідає технічним вимогам, завищена на 300% від ринкової?
Висновки/Відповідь:
1. Аналогічне питання розглядалось у запиті 347/2017 від 06.03.2017, ознайомитись з яким можна за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d186e3d-f341-46b9-a790-f4c0532acec9&lang=uk-UA
2. Питання проведення допорогових закупівель висвітлено у листі Мінекономіки від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, який розміщено за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Березневодоканал"
<b>
Тема розширена:</b> Завищена ціна
<b>Суть питання:</b> Просимо надати роз'яснення. Учасник на допорогових закупівлях запропонував найнижчу ціну на товар який відповідає технічним характеристикам. Ціна на товар завищена відповідно до ринкової на 300%. Що робити у даному випадку підприємству? Відхиляти пропозицію чи купувати товар по завищеним цінам? І чим керуватися?
<b>
Номер відповіді:</b> 511/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання зазначена у запиті 347/2017 від 06.03.2017 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d186e3d-f341-46b9-a790-f4c0532acec9&lang=uk-UA
Поряд з цим повідомляємо, що питання проведення допорогових закупівель висвітлено в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “
Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону
”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 512/2018
04.06.2018
Зміна істотних умов договору
Консультація Мінекономіки № 512/2018 щодо зміни джерела фінансування: Суть питання: Чи може замовник, одержувач коштів місцевого бюджету, після укладення договору про закупівлю, збільшити суму бюджетних призначень і відповідно зменшити суму власних коштів підприємства, не змінюючи загальну суму договору? Висновки/Відповідь: У разі, якщо зміна джерела фінансування (перерозподіл між бюджетними та власними коштами) не призведе до зміни інших істотних умов договору, замовник може укласти додаткову угоду. Необхідно враховувати, що згідно зі статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), зміна істотних умов договору про закупівлю після його підписання до повного виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, забороняється, крім випадків, визначених цією статтею Закону. Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Зміна істотних умов договору
Консультація № 512/2018Огляд:
Консультація Мінекономіки № 512/2018 щодо зміни джерела фінансування
Суть питання:
Чи може замовник, одержувач коштів місцевого бюджету, після укладення договору про закупівлю, збільшити суму бюджетних призначень і відповідно зменшити суму власних коштів підприємства, не змінюючи загальну суму договору?
Висновки/Відповідь:
У разі, якщо зміна джерела фінансування (перерозподіл між бюджетними та власними коштами) не призведе до зміни інших істотних умов договору, замовник може укласти додаткову угоду.
Необхідно враховувати, що згідно зі статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), зміна істотних умов договору про закупівлю після його підписання до повного виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, забороняється, крім випадків, визначених цією статтею Закону.
Рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від МКП "Вінницязеленбуд"
<b>
Тема розширена:</b> Зміна джерела фінансування
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Наше підприємство є одержувачем коштів місцевого бюджету. Нами було оголошено процедуру закупівлю на очікувану вартість, оскільки фінансування даної закупівлі частково здійснюється за кошти місцевого бюджету, а частина за кошти підприємства. За результатами закупівлі нами було укладено договір, в якому було зазначено загальну сума договору та визначені суми бюджетного фінанасування та суму коштів підприємства. В результаті перерозподілу коштів бюжету, вивільнилися кошти, якими ми можемо оплатити предмет закупівлі. Підкажіть будь ласка, чи маємо ми можливість (право) не змінюючи загальну суму договору, збільшити суму бюджетних призначень та відповідно зменшити суму коштів підприємства. Дякуємо за відповідь.
<b>
Номер відповіді:</b> 512/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “
Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю
”
Таким чином, у разі якщо внесення змін до договору не є зміною істотних умов такого договору, замовник може укласти відповідну додаткову угоду, ураховуючи, що статтею 36 Закону встановлена імперативна норма, яка забороняє змінювати істотні умови договору про закупівлю після його підписання до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, визначених цією статтею Закону.
Консультація
№ 513/2018
04.06.2018
Інше
Консультація Мінекономіки № 513/2018: Суть питання: Чи має право КП "УКБ", яке є замовником будівництва бюджетних об'єктів, використовувати кошти (0,2% від підсумку за главами 1-9 графи 7 кошторису) на утримання новоствореного відділу закупівель? Висновки/Відповідь: 1. Загальні положення: Закон України “Про публічні закупівлі” регулює закупівлі для забезпечення потреб держави та територіальних громад. 2. Кошти на утримання служби замовника: * Згідно з пунктом 5.8.13 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, до глави 10 кошторису ("Утримання служби замовника") включаються кошти на утримання служби замовника (включаючи технічний нагляд) до 2,5% від підсумку глав 1-9 (графа 7). * Якщо функції замовника виконує структурний підрозділ, що утримується за рахунок основної діяльності, кошти на утримання служби замовника не включаються до зведеного кошторису. 3. Кошти на проведення процедури закупівлі: * До глави 10 також включаються кошти на проведення процедури закупівлі (до 0,2% від підсумку за главами 1-9, графа 7), формування страхового фонду документації та оплату послуг, пов'язаних з будівництвом та введенням об'єктів в експлуатацію. 4. Рекомендації: З питання використання коштів на утримання відділу закупівель, рекомендується звернутися за роз'ясненнями до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон), яке формує політику у сфері будівництва та містобудування (згідно з Указом Президента України від 31.05.2011 № 633), та до Міністерства фінансів України (Мінфін), що формує державну фінансову та бюджетну політику (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375).
Інше
Консультація № 513/2018Огляд:
Консультація Мінекономіки № 513/2018
Суть питання: Чи має право КП "УКБ", яке є замовником будівництва бюджетних об'єктів, використовувати кошти (0,2% від підсумку за главами 1-9 графи 7 кошторису) на утримання новоствореного відділу закупівель?
Висновки/Відповідь:
1. Загальні положення: Закон України “Про публічні закупівлі” регулює закупівлі для забезпечення потреб держави та територіальних громад.
2. Кошти на утримання служби замовника:
* Згідно з пунктом 5.8.13 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, до глави 10 кошторису ("Утримання служби замовника") включаються кошти на утримання служби замовника (включаючи технічний нагляд) до 2,5% від підсумку глав 1-9 (графа 7).
* Якщо функції замовника виконує структурний підрозділ, що утримується за рахунок основної діяльності, кошти на утримання служби замовника не включаються до зведеного кошторису.
3. Кошти на проведення процедури закупівлі:
* До глави 10 також включаються кошти на проведення процедури закупівлі (до 0,2% від підсумку за главами 1-9, графа 7), формування страхового фонду документації та оплату послуг, пов'язаних з будівництвом та введенням об'єктів в експлуатацію.
4. Рекомендації: З питання використання коштів на утримання відділу закупівель, рекомендується звернутися за роз'ясненнями до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон), яке формує політику у сфері будівництва та містобудування (згідно з Указом Президента України від 31.05.2011 № 633), та до Міністерства фінансів України (Мінфін), що формує державну фінансову та бюджетну політику (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство"Управління капітального будівництва" Дрогобицької міської ради
<b>Суть питання:</b> Добрий день!
Комунальне підприємство «Управління капітального будівництва» фінансується за рахунок відрахувань 2,5% за проведення технагляду на будівництво об’єктів .
КП «УКБ» також виступає Замовником на будівництві бюджетних об’єктів.
В кошторисах на будівництво закладені витрати Замовника в розмірі 0,2% від підсумку за главами 1-9 графи 7 на проведення тендерних процедур.
КП «УКБ» враховуючи великий об’єм робіт при проведенні тендерних процедур планує створити відділ закупівлі і тендерних процедур обов’язком якого буде проведення тендерних процедур.
Запитання :
Чи має право Замовник (КП»УКБ»), брати на утримання створеного відділу тендерних процедур кошти, передбачені в кошторисах на будівництво в розмірі 0,2% від підсумку за главами 1-9 графи 7 на проведення тендерних процедур.
<b>
Номер відповіді:</b> 513/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює п
равові та економічні засади здійснення закупівель
товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 5.8.13 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року
№ 293
до глави 10 «Утримання служби замовника» (графи 6 та 7) включаються кошти на утримання служби замовника (включаючи кошти на здійснення технічного нагляду ) в обґрунтованому розмірі, який, як правило, складає до 2,5% від підсумку глав 1 - 9, графа 7.
При цьому, якщо функції замовника здійснює структурний підрозділ підприємства, який утримується за рахунок основної діяльності, кошти на утримання служби замовника до зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва не включаються, що обумовлюється вихідними даними на проектування.
До цієї ж глави (до граф 6 та 7) включаються кошти на проведення процедури закупівлі, на формування страхового фонду документації та на оплату послуг, пов'язаних з виконання будівельних робіт та введенням об'єктів в експлуатацію.
Кошти на проведення процедури закупівлі, включаються в обґрунтованому замовником розмірі, що обумовлюється вихідними даними на проектування.
Розмір цих коштів, як правило, складає до 0,2% від загальної кошторисної вартості будівництва (від підсумку за главами 1 - 9, графа 7).
Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 № 633, Мінрегіон України забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства, а також забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
При цьому згідно Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, основними завданнями якого є, зокрема здійснення перерозподілу бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету, а також в розрізі класифікації кредитування бюджету - щодо надання кредитів з бюджету, затверджує разом з головними розпорядниками бюджетних коштів паспорти бюджетних програм; проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, стосовно його відповідності меті, пріоритетності та ефективності використання бюджетних коштів; затверджує лімітні довідки про бюджетні асигнування, що містять бюджетні призначення та їх помісячний розподіл.
Тому, з питання зазначеного у запиті пропонуємо додатково звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.
Консультація
№ 514/2018
04.06.2018
Предмет закупівлі
Консультація Мінекономіки № 514/2018 щодо визначення категорії закупівлі (товар, робота чи послуга): Суть питання: До якої категорії (робіт чи послуг) відноситься предмет закупівлі "Розробка тематико-експозиційного плану музею"? Висновки/Відповідь: Для визначення категорії закупівлі ("Розробка тематико-експозиційного плану музею") необхідно керуватися листом Мінекономіки від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc. *Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.*
Предмет закупівлі
Консультація № 514/2018Огляд:
Консультація Мінекономіки № 514/2018 щодо визначення категорії закупівлі (товар, робота чи послуга)
Суть питання: До якої категорії (робіт чи послуг) відноситься предмет закупівлі "Розробка тематико-експозиційного плану музею"?
Висновки/Відповідь:
Для визначення категорії закупівлі ("Розробка тематико-експозиційного плану музею") необхідно керуватися листом Мінекономіки від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
*Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.*
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр"
<b>
Тема розширена:</b> Категорія закупівлі - Товар, робота чи послуга?
<b>Суть питання:</b> Скажить, будь ласка, предмет закупівлі - Розробка тематико-експозиційного плану музею, відноситься до категорії робіт чи послуг?
<b>
Номер відповіді:</b> 514/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “
Щодо закупівлі робіт
”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 515/2018
04.06.2018
Планування закупівель
Консультація Мінекономіки № 515/2018: Суть питання: Чи потрібно об'єднувати вартість декількох допорогових поточних ремонтів та одного допорогового капітального ремонту одного об'єкта (навчального корпусу) для визначення вартості предмета закупівлі? Висновки/Відповідь: Відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), Мінекономіки надає посилання на листи, що роз'яснюють порядок визначення предмета закупівлі: * Лист Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc * Лист Мінекономіки від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Планування закупівель
Консультація № 515/2018Огляд:
Консультація Мінекономіки № 515/2018
Суть питання:
Чи потрібно об'єднувати вартість декількох допорогових поточних ремонтів та одного допорогового капітального ремонту одного об'єкта (навчального корпусу) для визначення вартості предмета закупівлі?
Висновки/Відповідь:
Відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), Мінекономіки надає посилання на листи, що роз'яснюють порядок визначення предмета закупівлі:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
<b>
Тема розширена:</b> Визначення поточного та капітального ремонтів
<b>Суть питання:</b> Протягом поточного року державним закладом для одного окремого об'єкту - навчального корпусу – з урахуванням термінології ДБН А.2.2-3:2014 заплановано проведення декількох поточних ремонтів (ремонт в санвузлі, ремонт 1-ї аудиторії, тощо) та одного капітального (ремонт 4-го поверху).
Для кожного окремого ремонту складено кошторис вартості робіт, які є допороговими - до 200,0 тис.грн. для поточного ремонту та до 1,5 млн.грн. для капітального.
Чи потрібно для визначення вартості предмету закупівлі об'єднувати вартості поточного та капітального ремонтів?
<b>
Номер відповіді:</b> 515/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
,
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
, розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “
Щодо порядку визначення предмета закупівлі
” та від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “
Щодо закупівлі робіт
”.
Консультація
№ 506/2018
01.06.2018
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 506/2018: Суть питання: Необхідність термінової закупівлі медикаментів, в той час як триває процедура відкритих торгів. Висновки/Відповідь: 1. Ознайомитися з листами Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель" та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 "Щодо передумов здійснення закупівель": http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc 2. Заборона придбання товарів/послуг до/без проведення процедур, визначених Законом України "Про публічні закупівлі". 3. Заборона ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення відкритих торгів (частина сьома статті 2 Закону). 4. Відповідальність за порушення вимог Закону в частині вибору процедури закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (частина друга статті 38 Закону).
Відкриті торги
Консультація № 506/2018Огляд:
Консультація Мінекономіки № 506/2018
Суть питання: Необхідність термінової закупівлі медикаментів, в той час як триває процедура відкритих торгів.
Висновки/Відповідь:
1. Ознайомитися з листами Мінекономіки від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель" та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 "Щодо передумов здійснення закупівель": http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
2. Заборона придбання товарів/послуг до/без проведення процедур, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".
3. Заборона ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення відкритих торгів (частина сьома статті 2 Закону).
4. Відповідальність за порушення вимог Закону в частині вибору процедури закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (частина друга статті 38 Закону).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Донецький національний медичний університет
<b>Суть питання:</b> Добрий день. Допоможіть будь ласка знайти рішення в ситуації, що склалася, Донецьким національним медичним університетом на даний момент проводиться закупівля медикаментів за процедурою "Відкриті торги", на проведення торгів і укладання договору (якщо торги відбудуться) займе + - 30 днів, а медикаменти потрібні вже зараз. Яке рішення виниклої ситуації у нас є? Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 506/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “
Щодо планування закупівель
” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 "
Щодо передумов здійснення закупівель
".
При цьому зазначаємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.
Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону (частина сьома статті 2 Закону).
Разом з тим відповідно до частини другої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Консультація
№ 507/2018
01.06.2018
Інше
Консультація Мінекономіки щодо пов'язаних осіб: Суть питання: Чи поширюються обмеження щодо пов'язаних осіб, визначені в п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", на випадки: * Коли учасники закупівлі підпорядковуються (управляються, засновані тощо) замовником? * Коли учасники закупівлі та замовники перебувають під спільним контролем (підпорядкуванням, управлінням, засновані однією юридичною особою тощо)? Висновки/Відповідь: Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник приймає рішення про відмову в участі у процедурі закупівлі учаснику, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника. Визначення терміну "пов'язана особа" наведено у п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", де передбачено різні критерії, за якими особа може вважатися пов'язаною з учасником процедури закупівлі. Враховуючи зазначене, положення п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" поширюються на учасників, які підпорядковуються (управляються, засновані тощо) замовником публічної закупівлі, а також на учасників закупівлі та замовників публічних закупівель, якщо вони перебувають під спільним контролем (підпорядкуванням, управлінням, засновані однією юридичною особою тощо), за умови, що вони відповідають ознакам "пов'язаної особи", визначеним у п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі".
Інше
Консультація № 507/2018Огляд:
Консультація Мінекономіки щодо пов'язаних осіб
Суть питання: Чи поширюються обмеження щодо пов'язаних осіб, визначені в п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", на випадки:
Висновки/Відповідь:
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник приймає рішення про відмову в участі у процедурі закупівлі учаснику, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Визначення терміну "пов'язана особа" наведено у п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", де передбачено різні критерії, за якими особа може вважатися пов'язаною з учасником процедури закупівлі.
Враховуючи зазначене, положення п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" поширюються на учасників, які підпорядковуються (управляються, засновані тощо) замовником публічної закупівлі, а також на учасників закупівлі та замовників публічних закупівель, якщо вони перебувають під спільним контролем (підпорядкуванням, управлінням, засновані однією юридичною особою тощо), за умови, що вони відповідають ознакам "пов'язаної особи", визначеним у п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі".
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Лавров Леонід Сергійович
<b>
Тема розширена:</b> роз'яснення понять закону
<b>Суть питання:</b> Законом України «Про публічні закупівлі» (п. 16 ч. 1 ст. 1 («Визначення основних термінів») вказано, що пов'язана особа – це особа, яка відповідає будь-якій з таких ознак:
- юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі;
- фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі;
- службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин, та члени сім'ї такої службової (посадової) особи;
- фізичні особи - члени тендерного комітету, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин.
Враховуючи викладене, прошу надати офіційне роз’яснення щодо сфери застосування п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (Відмова в участі у процедурі закупівлі), а саме:
- чи поширюються положення норми на учасників закупівлі, які підпорядковуються (управляються, засновані тощо) замовником публічної закупівлі;
- чи поширюються положення норми на учасників закупівлі та замовників публічних закупівель, якщо вони перебувають під спільним контролем (підпорядкуванням, управлінням, засновані однією юридичною особою тощо).
<b>
Номер відповіді:</b> 507/2018
Консультація
№ 508/2018
01.06.2018
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки (№508/2018): Суть питання: Роз'яснення термінів "промислова основа діяльності", "комерційна основа діяльності", "діяльність із забезпечення потреб держави або територіальної громади" в контексті Закону України «Про публічні закупівлі» та поширення дії Закону на кошти державних/комунальних підприємств, отримані від їхньої господарської діяльності. Висновки/Відповідь: Мінекономіки надає посилання на лист від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками", де міститься відповідь на питання, що порушуються у зверненні. Доступ до листа: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=9&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Інше
Консультація № 508/2018Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№508/2018)
Суть питання: Роз'яснення термінів "промислова основа діяльності", "комерційна основа діяльності", "діяльність із забезпечення потреб держави або територіальної громади" в контексті Закону України «Про публічні закупівлі» та поширення дії Закону на кошти державних/комунальних підприємств, отримані від їхньої господарської діяльності.
Висновки/Відповідь: Мінекономіки надає посилання на лист від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками", де міститься відповідь на питання, що порушуються у зверненні. Доступ до листа: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=9&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Лавров Леонід Сергійович
<b>
Тема розширена:</b> роз'яснення понять закону
<b>Суть питання:</b> Законом України «Про відкритість використання публічних коштів» визначено, що публічні кошти це – кошти державного бюджету, бюджету автономної республіки Крим та місцевих бюджетів, кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії, кошти Національного банку України, державних банків, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів державного соціального страхування, а також кошти суб’єктів господарювання державної та комунальної власності отримані ними від їхньої господарської діяльності.
Законом України «Про публічні закупівлі» визначено, що замовники закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади це - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:
- юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
- органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;
- у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
До замовників також належать юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак:
- органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб'єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб'єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб'єкта господарювання;
- наявність спеціальних або ексклюзивних прав.
Водночас вказаними та іншими нормативними актами не визначено сфера застосування та зміст наступних визначень: промислова, комерційна діяльність, діяльність із забезпечення потреб держави або територіальної громади.
Враховуючи викладене, прошу надати роз’яснення щодо окремих положень Закону України «Про публічні закупівлі», а саме:
застосування, розмежування та змісту визначень: «промислова основа діяльності замовника», «комерційна основа діяльності замовника», «діяльність замовника із забезпечення потреб держави або територіальної громади»;
межі поширення дії Закону на кошти суб’єктів господарювання державної та комунальної власності отримані ними від їхньої господарської діяльності;
порядку закупівлі товарів, робіт, послуг суб’єктами господарювання державної та комунальної власності за рахунок коштів (публічних коштів) отриманих ними від їхньої господарської діяльності, що здійснюється на промисловій чи комерційній основі.
<b>
Номер відповіді:</b> 508/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “
Щодо здійснення закупівель замовниками
”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=9&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 505/2018
31.05.2018
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 505/2018 Суть питання: Чи є відсутність цифрового підпису на тендерній пропозиції підставою для її відхилення? Висновки/Відповідь: Згідно з відповіддю, Мінекономіки вже надавало роз'яснення з аналогічного питання у запиті № 893/2017. Рекомендується ознайомитись з відповіддю за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f846f1b8-45c0-428e-abea-679c7ff8c590&lang=uk-UA
Відкриті торги
Консультація № 505/2018Огляд:
Консультація Мінекономіки № 505/2018
Суть питання: Чи є відсутність цифрового підпису на тендерній пропозиції підставою для її відхилення?
Висновки/Відповідь:
Згідно з відповіддю, Мінекономіки вже надавало роз'яснення з аналогічного питання у запиті № 893/2017. Рекомендується ознайомитись з відповіддю за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f846f1b8-45c0-428e-abea-679c7ff8c590&lang=uk-UA
Суть питання: Чи є відсутність цифрового підпису на тендерній пропозиції підставою для її відхилення?
Висновки/Відповідь:
Згідно з відповіддю, Мінекономіки вже надавало роз'яснення з аналогічного питання у запиті № 893/2017. Рекомендується ознайомитись з відповіддю за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f846f1b8-45c0-428e-abea-679c7ff8c590&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Коливушко Світлана Анатоліївна
<b>
Тема розширена:</b> Відхилення тендерних пропозицій
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу надати роз'яснення, чи може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника відсутність цифрового підпису учасника (тобто тендерна пропозиція не завірена цфровим підписом учасника)? Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 505/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 893/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f846f1b8-45c0-428e-abea-679c7ff8c590&lang=uk-UA
Консультація
№ 498/2018
30.05.2018
Інше
Аналіз консультації Мінекономіки № 498/2018 щодо використання ЕЦП: Суть питання: Чи можна використовувати ЕЦП, оформлений через Приват24 для підписання документів в Prozorro, зокрема, декларації держслужбовця? Висновки/Відповідь: 1. Питання технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель розглянуто в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель": http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc 2. Оператор авторизованого електронного майданчика зобов'язаний забезпечити інформаційну підтримку користувачів та можливість вчинення замовниками всіх необхідних дій, встановлених у Законі України “Про публічні закупівлі”. 3. Додаткову інформацію щодо використання ЕЦП можна знайти на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org: http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/668?q=
Інше
Консультація № 498/2018Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 498/2018 щодо використання ЕЦП
Суть питання: Чи можна використовувати ЕЦП, оформлений через Приват24 для підписання документів в Prozorro, зокрема, декларації держслужбовця?
Висновки/Відповідь:
1. Питання технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель розглянуто в листі Мінекономіки від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель": http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
2. Оператор авторизованого електронного майданчика зобов'язаний забезпечити інформаційну підтримку користувачів та можливість вчинення замовниками всіх необхідних дій, встановлених у Законі України “Про публічні закупівлі”.
3. Додаткову інформацію щодо використання ЕЦП можна знайти на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org: http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/668?q=
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Покровськї міської ради Донецької області
<b>
Тема розширена:</b> ЕЦП
<b>Суть питання:</b> Маю я право для підпису документів на сайті прозорро використовувати ЕЦП який оформлений через приват24 для підписання декларації для держслужбовців?
<b>
Номер відповіді:</b> 498/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “
Щодо електронної системи закупівель
”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
При цьому інформаційна підтримка користувачів системи, та забезпечення можливості вчинення замовниками усіх необхідних дій для проведення процедури закупівлі та виконання інших вимог, встановлених у Законі України “Про публічні закупівлі”, є обов’язками оператора авторизованого електронного майданчика.
Крім того, питання використання ЕЦП розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланнями
http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/668?q=