<b>Запит від:</b> Запит від Управління будівництва та інфраструктури Мукачівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо надання роз'яснень <b>Суть питання:</b> 25.03.2026 набрала чинності НАСТАНОВА щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси. Відповідно до підпункту 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «аналіз цін на матеріальні ресурси проводиться замовником під час складання інвесторської кошторисної документації та узгодження договірної ціни, а підрядником такий аналіз проводиться у разі, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника та узгоджується із замовником, а також під час складання договірної ціни». Відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «до початку функціонування бази даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси у складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - база даних цін) поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються за середньою ціною на підставі результатів проведеного замовником/підрядником аналізу цін, який здійснюється: на матеріали, сумарна вартість яких становить 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, - на підставі даних виробників, імпортерів та їх офіційних представників і дистриб’юторів. Під час проведення аналізу цін враховуються не менш, ніж три цінові пропозиції для кожного матеріального ресурсу. У разі коли джерел постачання відповідного матеріального ресурсу на відповідному ринку менше трьох, додатково подається обґрунтування щодо відсутності конкурентних пропозицій за такою позицією». Відповідно до пункту 4 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» « Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі». Просимо надати роз’яснення: 1. Як діяти Замовнику під час узгодження договірної ціни у випадку, якщо вартість хоча б одного матеріального ресурсу, визначеного за результатами проведеного аналізу цін на матеріальні ресурси Замовником, є меншою за вартість аналогічного матеріального ресурсу у тендерній пропозиції переможця? 2. Як діяти Замовнику під час здійснення аналізу цін на матеріали, сумарна вартість яких становить 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів якщо на запити Замовника у відповідь не отримано жодної цінової пропозиції на певний матеріальний ресурс? 3. Як діяти Замовнику, у разі якщо від здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси, який проводився Замовником під час складання інвесторської кошторисної документації, не минуло 3 місяці, чи потрібно повторно здійснювати аналіз цін під час узгодження договірної ціни? 4. Чи може Замовник при здійсненню аналізу цін під час складання договірної ціни на матеріали, сумарна вартість яких становить 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, використовувати цінові пропозиції отримані Підрядником/Переможцем? <b> Номер відповіді:</b> 154/2026

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "ОК "Укрвуглереструктуризація" <b>Суть питання:</b> Державне підприємство «Об’єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» є виконавцем бюджетної програми «Заходи з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств» (КПКВК 2401070). Порядок ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1997 р. № 939 (зі змінами). Заходи з ліквідації збиткових вугледобувних підприємств (шахти, розрізи) здійснюються відповідно до договорів підряду, укладених за результатами відкритих торгів. Договори з ліквідації збиткових вугледобувних підприємств не є закупівлею послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва, послуг з поточного ремонту з розробленням проектної документації, робіт з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, тобто на них не поширюються норми абзацу другого та третього статті частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Разом з тим, договори підряду на ліквідацію збиткових вугледобувних підприємств містять у собі витрати підрядника на такі матеріальні ресурси, як паливо (бензин та дизельне пальне). Протягом березня 2026 року в Україні йде значне зростання цін на бензин та дизельне пальне, що унеможливлює виконання підрядниками робіт за цінами на ці матеріальні ресурси, які були актуальні підчас подання ними тендерних пропозицій та укладання договорів. На підставі наведеного, просимо надати роз’яснення: чи має право замовник, керуючись експертним висновком Торгово-Промислової Палати, який засвідчує відсоток коливання ціни на пальне + 66,36% росту з дати укладення договору, вносити зміни до договорів підряду на виконання робіт з ліквідації збиткових вугледобувних підприємств в частині збільшення ціни на матеріальні ресурси (паливо) відповідно до індексу (відсотку) їх зростання, без збільшення загальної вартості договору, за рахунок зменшення обсягів робіт? <b> Номер відповіді:</b> 150/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 115/2026, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/6839f2a8-c772-4e99-97a9-24e83ea345b4?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, культури, молоді та спорту Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області <b> Тема розширена:</b> Як правильно провести додаткову закупівлю бензину у 2026 році у разі розірвання попереднього договору <b>Суть питання:</b> У січні 2026 року були проведені відкриті торги з особливостями на закупівлю бензину та дизельгого палива на суму 998000 грн . Наприкінці березня 2026 року постачальник розриває договір у зв’язку з нестабільною ситуацією на ринку пального.Чи правомірно буде оголосити закупівлю через прозорро маркет чи потрібно знову оголошувати відкриті торги з особливостями? І до якої суми в прозорро маркет можно вибирати бренд? <b> Номер відповіді:</b> 152/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (1.Щодо змін, внесених до Особливостей), від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 “Щодо застосування електронних каталогів” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62708 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=6459 Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 2 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/ або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей.14 Особливостей. Таким чином, використання електронного каталогу є альтернативою відкритим торгам.

<b>Запит від:</b> Запит від Філія "ВП АЕМ" <b> Тема розширена:</b> Локалізація товару <b>Суть питання:</b> Замовник планує закупити товар станція пневмогідравлічна, насос помпа П-25, насос роторний YATO YT-07115. Насоси підпадають під перелік локалізованих товарів передбачених п.6-1 розділу Х Закону України "Про публічні закупівлі". Однак, зазначені насоси відсутні в Переліку локалізованих товарів в електронній системі закупівель PROZORRO. Чи необхідно застосовувати вимогу щодо локалізації товару? <b> Номер відповіді:</b> 149/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1097/2022 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу  за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6ba7a2df-fe9c-4e9b-a3f8-70a90775f812&lang=uk-UA При цьому зазначаємо, що з питань Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), у тому числі конкретизації товарів з додаткового переліку, до яких застосовується локалізація, необхідно звертатися до департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2,  вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись  за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство Миколаївської міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 7» <b> Тема розширена:</b> підвищення ціни на послуги з проведення медичних аналізів більше ніж на 10% за один випадок <b>Суть питання:</b> в пп.2 п.19 постанови КМУ від 12.10.2022 №1178 збільшення ціни за одиницю ТОВАРУ допускається не більше ніж на 10 відсотків за один випадок. Ця норма прописана нами при укладенні договору на послуги з проведення медичних аналізів. Виконавець хоче значно збільшити ціни на послуги. Чи розповсюджується ця вимога на ПОСЛУГИ з проведення медичних аналізів, адже в пп.2 п.19 постанови 1178 вказано ТОВАР? І чи правомірно буде укласти додаткову угоду при збільшенні ціни на послугу з проведення медичних аналізів, ціна яких збільшилась на від 10,5% до 235%? <b> Номер відповіді:</b> 143/2026 <b> Відповідь:</b> Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ УКРГАЗВИДОБУВАННЯ <b>Суть питання:</b> Чи передбачено чинним законодавством України, зокрема Закон України "Про публічні закупівлі" або іншими нормативно-правовими актами, обов’язкову вимогу щодо наявності не менше двох виробників товару, який є предметом закупівлі? Просимо надати відповідь з посиланням на відповідні норми законодавства, практику розгляду скарг органом оскарження (за наявності), а також офіційні роз’яснення. <b> Номер відповіді:</b> 144/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 100/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "АСАНАРА", ФОП Козловський С.П. <b> Тема розширена:</b> Зміни в антімонопольном законодавстві <b>Суть питання:</b> Багато компаній працюють на ринках з низькою рентабельністю, вартістю та високою конкуренцією, де не вдається обробляти одну закупівлю тиждень (наприклад будівництво), де що б вижити потрібно обробляти десятки, а то й сотні тендерів на день, наприклад – ринок комп'ютерної техніки. Також багато компаній мають одночасно і ТОВ та ФОП, що дозволяє закуповувати товари так само у постачальників ФОП, не втрачаючи ПДВ, це логічно та не заборонено законодавством. І ТОВ та ФОП сплачують податки. При такій масовій обробці тендерів з електронного майданчика скачується exel вибірка закупівель і ймовірністю допустити там закупівлі, що дублюються, дуже висока.Наприклад одна вибірка зроблена за період 24-26-е число, а друга за 26-27 включаючи 26-е. І відповідно може бути допущена помилка та одночасно на одну закупівлю будуть подані документи і від ТОВ та від ФОП. Портал вже не дасть змоги виправити помилку. АМКУ за буквою закону доведе пов'язаність суб'єктів і накладе штраф 10+10% від річного товарообігу!!!! Це буде покарання таке просто за те, що випадково не видалена дублююча закупівля з вибірки. Ніхто не розглядає обставини, у нас зараз був такий випадок, ми за дві години до аукціону повідомили всі служби АМКУ про помилку, але штраф буде накладено у будь-якому випадку! Закон ухвалено ще за Кучми. Накладення такого штрафу миттєво спричинить банкрутство підприємства. Водночас еволюція "Запиту цінових пропозицій", коли ти можеш взяти картинку ноутбука Леново, назвати його своєю назвою, от і буде новий ноутбук, розташувати його з ціною 1 млрд. грн. і замовники чудово на нього оголошуватимуть запити та постачальники повинні постачати саме такий ноутбук. І це не метафора.... це вже працює, Запит цінових пропозицій із забороною укладати додаткову угоду на зміну товару не призвела до створення інтернет магазину для держ. органів, а призвела до того, що описано вище (impression). <b> Номер відповіді:</b> 145/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон) Антимонопольний комітет України (далі - АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Повноваження АМКУ визначені статтею 7 Закону. Тому з порушених питань пропонується звернутися до АМКУ. Крім цього, зазначаємо, що питання стосовно закупівель, які здійснюються з використанням електронного каталогу, у тому числі щодо оскарження,  міститься в листах від 10.02.2025 № 3323-04/13367-07 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель" , від 03.02.2026 № 3323-04/10842-06 "Щодо змін, внесених до постанов Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та від 14.09.2020 № 822" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13367 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10842

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Оржиця-комунсервіс" <b> Тема розширена:</b> Проведення закупівель щодо обробітку земель сільськогосподарського призначення за договорами підряду. <b>Суть питання:</b> Ми, комунальне підприємство, маємо в постійному користуванні земельні ділянки сільськогосподарського призначення в різних населених пунктах громади, без визначення меж, які знаходяться в цілосному масиві полів, які знаходяться у власності різних господарюючих суб'єктів. Отже, земельні ділянки комунальної форми власності фактично можуть обробляти тільки, ті підрядники, кому належить цілісний масив поля. Чи може, в даному випадку, комунальне підприємство заключити договір про надання послуг з обробітку земель сільськогосподарського призначення без оголошення процедури закупівлі, так як, якщо ми оголосимо закупівлю, яку виграє інший підрядник, у нього не буде технічної можливості здійснювати обробіток цих земель? <b> Номер відповіді:</b> 139/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 “ Щодо передумов здійснення закупівель ”, від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “ Щодо планування закупівель ”, від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 “ Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування ”, в яких висвітлено питання щодо планування закупівель та передумов здійснення закупівель, за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83&fNum=54160 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Водночас, виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, визначений у частині 5 статті 3 Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. Так, відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є  придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно. У інших випадках замовники керуються вимогами Закону. Закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Перелік випадків, коли придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, наведено у пункті 13 Особливостей. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у формі розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до Закону та Особливостей, з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями. При цьому будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЛАУНЧ УКРАЇНА <b> Тема розширена:</b> Питання щодо потреби в підтвердженні локалізації товару <b>Суть питання:</b> Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАУНЧ УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 39803574, як учасник закупівлі, в тендерній пропозиції пропонує товар," Компресор 500л, 1070л/мин, 380В, 7.5 кВт поршневий з ремінним приводом АК500-988-380 AIRKRAFT", виробником якого є Італійська республіка, що підтверджується сертифікатом відповідності № UA.PN.191.1258-25. Просимо надати відповідь, чи підлягає вказаний товар підтвердженню ступеня локалізації виробництва, а також положенням Постанови Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861, враховуючи що Італія є учасницею Угоди про державні закупівлі з 1 січня 1996 року, а Україна приєдналася до Угоди про державні закупівлі на підстав Закону № 1029-VIII від 16 березня 2016 року "Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі"? Просимо надати відповідь, чи підлягає вказаний товар підтвердженню ступеня локалізації виробництва, а також положенням Постанови Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861, враховуючи що Італія є учасницею Угоди про державні закупівлі з 1 січня 1996 року Повідомляємо, що Україна приєдналася до Угоди про державні закупівлі на підстав Закону № 1029-VIII від 16 березня 2016 року "Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі"? <b> Номер відповіді:</b> 140/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 112/2026 ,  розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/5eb5bd53-328d-4bac-a1b9-53ff6838e6ea?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Комінальне підприємство "Знам'янська обласна бальнеологічна лікарня" Кіровоградської обласної ради <b> Тема розширена:</b> Відкриті торги з особливостями капітальний ремонт <b>Суть питання:</b> Звертаємося до Вас за роз’ясненням щодо правильності застосування положень «Настанови з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 281 від 01.11.2021 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві». Під час розгляду кошторисної частини тендерної пропозиції учасника закупівлі за об’єктом: «Капітальний ремонт номерів із санвузлами 219, 220, 321, 322, 421, 422, 521, 522 та капітальний ремонт системи водопостачання та водовідведення каб. 5а "Клінічна лабораторія" і каб. 7 "Кабінет плазмотерапії" Спального корпусу 2 Комунального підприємства "Знам’янська обласна бальнеологічна лікарня" Кіровоградської обласної ради за адресою: 27403, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, м. Знам’янка, вул. Героїв Чорнобиля, буд. 6» клас наслідків СС1, встановлено, що у розрахунку договірної ціни застосовано показник для визначення розміру кошторисного прибутку 8,33 відповідно до п. 4.38 Настанови та Додатку 25. Водночас при розрахунку адміністративних витрат учасником застосовано показник 4,37 відповідно до п. 4.39 Настанови та Додатку 27. У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення: Чи правильно застосовано показники для визначення кошторисного прибутку та адміністративних витрат при розрахунку договірної ціни учасника? <b> Номер відповіді:</b> 141/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство  економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та  територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 30 червня 2015 р. № 460 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно- будівельного контролю та нагляду.Тому, з питань щодо наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві" слід звертатися до Мінрозвитку. Принагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 затверджено Методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" і мають рекомендаційний характер, зокрема щодо оформлення тендерної документації та вимог, які мають бути враховані замовником. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://surl.li/zeygcw

<b>Запит від:</b> Запит від Квач Валерія Юріївна <b> Тема розширена:</b> Щодо внесення змін по пп. 7 п. 19 Особливостей <b>Суть питання:</b> Чи можна до договору про закупівлю послуг внести зміни на підставі пп. 7 п. 19 Особливостей, якщо здорожчала електроенергія, яка входить в собівартість послуг? Чи можна застосувати пп. 7 п. 19 Особливостей в договорі про закупівлю послуг? чи йдеться виключно про закупівлю товарів? <b> Номер відповіді:</b> 142/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 225/2025, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/1e454c75-eed8-4ce0-ac9b-3bbbc144d5a9?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Портний Микола Іванович <b> Тема розширена:</b> Оцінка <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Розділом ІІІ Закону, зокрема, ст..10-12, 17 сформульовано основні засади проведення прилюдних, відкритих торгів, та зазначено перелік вимог, необхідних для розгляду пропозицій, та процедура прийняття рішення, щодо визначення суб’єкта переможцем у конкретній процедурі закупівлі. Прошу Вас повідомити, чи міститься серед вищевказаних вимог, передбачених ЗУ «Про публічні закупівлі», або інших нормативних актів заборона на проведення додаткової (комісійної) оцінки пропозиції, здійсненої не Замовником та його Уповноваженою особою (визначеною ст..11 ЗУ), а оцінки проведеної сторонньою організацією на підставі Договору про надання послуг. <b> Номер відповіді:</b> 133/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься  в запиті 514/2025 ,  розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу  за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/c5d6f75d-4860-4a5a-a68b-838777d28bc2?lang=uk-UA Поряд з цим, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Таким чином, визначення потреб та їх цільового призначення здійснюється самостійно замовником та не є предметом регулювання Закону та Особливостей.