<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" <b> Тема розширена:</b> Зміна умов оплати в укладеному договорі на закупівлю товару з авансу на післяоплату <b>Суть питання:</b> Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За результатами проведеної в ЕСЗ публічної закупівлі (відкриті торги) між Замовником та Переможцем укладений договір про закупівлю (товар), умовами якого передбачено авансування. Чи є умови оплати істотними умовами договору? Чи можна укласти додаткову угоду до договору про зміну умов оплати з авансування на оплату після поставки товару? Чи зобов'язаний замовник оприлюднювати таку додаткову угоду, адже на електронному майданчику реалізовано можливість оприлюднення додаткових угод, укладених виключно у випадках, визначених пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178? <b> Номер відповіді:</b> 162/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 05.09.2025 № 3323-04/60011-06 "Щодо втрати чинності Господарського кодексу України" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60011 При цьому будь - які рішення щодо публічної закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням законодавства в цілому. Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі" та Положення про Міністерство  економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903 зі змінами, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Принагідно інформуємо, що на офіційному сайті Мінекономіки в розділі “Публічні закупівлі” рубрики “ Аналітика та методологія” розміщено “Огляд закупівельної практики щодо випадків внесення змін до істотних умов договору про закупівлю” , з яким пропонуємо ознайомитись за посиланням: https://me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=2049ebb8-abf3-45cc-be85-5ca5cf4b3ebb&title=OgliadZakupivelnoiPraktikiSchodoVipadkivVnesenniaZminDoIstotnikhUmovDogovoruProZakupivliu

<b>Запит від:</b> Запит від ДП МА "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Щодо застосування законодавства при закупівлі послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів <b>Суть питання:</b> Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» як замовник у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» звертається з проханням надати роз’яснення щодо практичного застосування норм законодавства при здійсненні закупівлі послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі — ОСЦПВ). У зв’язку з набранням чинності новою редакцією Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з 01.01.2026 виникла правова невизначеність щодо узгодження його положень із Законом України «Про публічні закупівлі». Суть проблематики Відповідно до частини першої статті 11 Закону про ОСЦПВ: договір страхування укладається виключно в електронній формі; договір складається з: публічної частини (загальні умови страхового продукту), індивідуальної частини (страховий поліс). Водночас, відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель: процедура закупівлі завершується укладенням договору про закупівлю; оплата здійснюється на підставі укладеного договору; органи Казначейства здійснюють оплату з урахуванням вимог, зокрема, частини другої статті 7 Закону. При цьому, відповідно до Закону про ОСЦПВ: страхова премія сплачується до або під час укладення договору страхування; без сплати премії договір фактично не виникає (не вноситься до бази МТСБУ). Таким чином, на практиці виникає колізія: для укладення договору страхування необхідна попередня оплата, але для здійснення оплати необхідний укладений договір про закупівлю. Додаткові аспекти Закон про ОСЦПВ не передбачає укладення окремого «договору про закупівлю», а оперує виключно категорією «договору страхування». Модель страхування передбачає 1 поліс на 1 транспортний засіб, що унеможливлює пряме застосування стандартної договірної моделі закупівель. Виникають ризики: неможливості оплати через Казначейство; порушення строків; визнання закупівлі такою, що проведена з порушенням. Просимо надати роз’яснення з таких питань: Чи підлягає укладенню окремий договір про закупівлю при закупівлі послуг ОСЦПВ, чи таким договором вважається договір страхування (публічна частина + поліс)? Який правомірний механізм здійснення оплати страхової премії, з урахуванням того, що: оплата має бути здійснена до або під час укладення договору страхування; відсутній укладений договір про закупівлю на момент оплати? Чи можливе застосування положень частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України (поширення дії договору на відносини, що виникли до його укладення) у сфері публічних закупівель у даному випадку? Яким чином замовнику формувати та оприлюднювати договір у складі тендерної документації, враховуючи, що: публічна частина договору (умови страхового продукту) є індивідуальною для кожного страховика; використання умов конкретного страховика може створювати дискримінаційні умови? Чи правомірно здійснювати закупівлю одним лотом для декількох транспортних засобів, якщо страхування фактично оформлюється окремими полісами на кожен транспортний засіб? Який порядок оприлюднення договору в ЕСЗ (Prozorro): у вигляді електронного документа, чи допускається оприлюднення скан-копії? <b> Номер відповіді:</b> 155/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у  листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 05.09.2025 № 3323-04/60011-06 "Щодо втрати чинності Господарського кодексу України" , від 01.10.2025 № 3323-04/66043-06 "Щодо внесення змін до особливостей стосовно прозорого будівництва та цифровізації" (5.Щодо розміщення замовником інформації в електронній системі закупівель у машинозчитувальному форматі) та у запитах №№ 192/2024, 1089/2022 , 153/2024, 73/2026, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60011 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=66043 https://me.gov.ua/InfoRez/Details/33a5d199-1f69-4102-9316-8bfff2f15e57?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=18a2fd50-2835-43fe-9ab8-f673152aab98&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/94f429bb-2957-4917-a8cb-fc2af315f076?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/3e9b46b1-c161-4aac-afbd-9e68c2d7a823?lang=uk-UA При цьому будь - які рішення щодо публічної закупівлі приймаються замовником самостійно з дотриманням законодавства в цілому. Водночас, оскільки ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону  України “Про публічні закупівлі” та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 No 903 зі змінами, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках, та з огляду на те, що відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (зі змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, з питань щодо попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти пропонується додатково звернутися до Мінфіну.

<b>Запит від:</b> Запит від ДП МА "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Щодо визначення очікуваної вартості в умовах обмеженої конкуренції <b>Суть питання:</b> ДП «МА «Бориспіль» у процесі підготовки змін до внутрішнього Положення про визначення очікуваної вартості предмета закупівлі зіткнулося з практичною проблемою, яка не врегульована Примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженою наказом Мінекономіки. Йдеться про випадки об’єктивно обмеженої конкуренції, коли на ринку наявний один або обмежена кількість постачальників, інфраструктура є унікальною (мережі, канали, системи), або відсутня можливість отримати достатню кількість цінових пропозицій. У таких ситуаціях застосування стандартних методів визначення очікуваної вартості є неможливим або формальним, а комбінований метод, передбачений Примірною методикою, не містить алгоритму дій для умов фактичної відсутності конкуренції. Водночас такі закупівлі є регулярними у діяльності підприємства, що підтверджує необхідність чіткого нормативного врегулювання відповідного порядку. Судова практика також свідчить про те, що ключовим при оцінці правомірності визначення очікуваної вартості є не формальне застосування Примірної методики, а наявність у замовника системного, документально підтвердженого підходу. Зокрема, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023 у справі № 200/1765/22 встановлено, що визначення очікуваної вартості є правомірним за умови застосування замовником власної затвердженої методики, розробленої на основі Примірної методики, із використанням належного обґрунтування та підтверджуючих документів. Суд також зазначив, що доводи органу державного фінансового контролю не можуть вважатися належними доказами у разі ігнорування внутрішніх документів замовника та фактичних розрахунків. Водночас інша судова практика (зокрема справа № 560/19260/23) підтверджує, що відсутність належного обґрунтування та документального підтвердження аналізу ринку може бути підставою для визнання порушення принципів закупівель. Таким чином, на практиці сформувалася ситуація правової невизначеності: Примірна методика має рекомендаційний характер; водночас відсутність чіткого внутрішнього регулювання або алгоритму дій у складних ринкових умовах створює ризики встановлення порушень під час контрольних заходів. У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення з таких питань: 1. Який підхід повинен застосовувати замовник для визначення очікуваної вартості у випадках об’єктивно обмеженої конкуренції (1–2 постачальники, унікальна інфраструктура, відсутність достатньої кількості цінових джерел), якщо Примірна методика не містить відповідного алгоритму? 2. Чи правильно розуміти, що у випадках, коли Примірна методика не містить алгоритму визначення очікуваної вартості (зокрема в умовах обмеженої конкуренції), замовник зобов’язаний врегулювати відповідний порядок на рівні власного внутрішнього положення, із визначенням підстав, алгоритму дій та переліку підтверджуючих документів? Та чи слід вважати, що після затвердження такого порядку всі дії замовника щодо визначення очікуваної вартості повинні здійснюватися виключно у повній відповідності до затвердженого внутрішнього документа, без довільного відступу від нього? Просимо надати позицію Міністерства з метою забезпечення єдиного підходу до правозастосування та мінімізації ризиків під час здійснення контрольних заходів. <b> Номер відповіді:</b> 156/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах №№ 14/2024 , 736/2023 , 38/2024 , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1355cad5-725f-434f-b017-a15f2af76993&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c3487cb-348b-407a-a72e-83c2427bd113&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3f61e1e9-b45e-4fbe-a5a7-85a5fdee9fef&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІСЬКА ЛІКАРНЯ № 2» РІВНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ <b>Суть питання:</b> В закладі тарифи на платні послуги розраховані згідно положення про платні послуги, яке затверджене рішенням сесії виконавчого комітету Рівненської міської ради й затверджені директором підприємства й погоджені начальником управління охорони здоров'я. Положення про платні послуги передбачає у складі тарифу прямі, адміністративні й загальновиробничі витрати, рентабельність. Чи можемо ми надавати ОТГ послуги за цими тарифами, оскільки вони бюджетні організації й фінансуються з державного бюджету? <b> Номер відповіді:</b> 157/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах №№ 38/2024, 14/2024, 399/2024, 395/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3f61e1e9-b45e-4fbe-a5a7-85a5fdee9fef&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1355cad5-725f-434f-b017-a15f2af76993&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/a8bfecc6-3dad-430c-9b35-d30bbb387d5d?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/5ba746f0-885c-4e6a-800e-587521ca47c9?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІСЬКА ЛІКАРНЯ № 2» РІВНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ <b>Суть питання:</b> При наданні послуг комунальним підприємством бюджетній установі, що фінансується з державного бюджету чи маємо керуватися методикою 1075? Чи вона лиш уточнює використання даних обліку та аналізу витрат для встановлення єдиних тарифів на медичні послуги, що надаються у межах програми медичних гарантій? <b> Номер відповіді:</b> 158/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 157/2026 , що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/203c71c8-a672-4235-8120-fa0f4c93d104?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІСЬКА ЛІКАРНЯ № 2» РІВНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ <b>Суть питання:</b> Методика 1075 зобов’язує надавати платні послуги бюджетній установі, що фінансується з державного бюджету, враховуючи лиш прямі витрати? Без адміністративних, загальновиробничих й собівартості? <b> Номер відповіді:</b> 159/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 157/2026 , що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/203c71c8-a672-4235-8120-fa0f4c93d104?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ «ПОЖТЕХНІКА» <b> Тема розширена:</b> Подовження граничних строків за ЗЕД договором <b>Суть питання:</b> У зв’язку з ситуацією, яка склалася у світі затримується доставка вантажів з Китаю логістичними компаніями. Згідно договору з постачальником із Китаю була проведена передплата за товар 10 жовтня 2025 р, Судно з товаром виїхало з Китаю 31 січня 2026 р, але ще знаходиться в дорозі. У зв’язку з цим просимо подовжити граничний строк валютного контролю ще на 180 днів . <b> Номер відповіді:</b> 160/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі згідно Закону України "Про публічні закупівлі" , та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонується його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "СОЮЗ-ГАРАНТІЯ" <b> Тема розширена:</b> Дискримінаційні вимоги в тендерній документації <b>Суть питання:</b> чи є правомірним вимога замовника надання сертифікату відповідності пункту централізованого спостереження (ПЦС) в якості центру спостереження та приймання тривожних сповіщень (ЦСПТС) і послуг з централізованого спостереження за підохороними об’єктами вимогам ДСТУ EN 50518:2019, і чи не суперечить це принципам Закону України "Про публічні закупівлі" та нормама Постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178, а саме: забезпечення ефективного, прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. <b> Номер відповіді:</b> 153/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах №№ 1559/2021 , 141/2023 , 341/2023 та у листі від 10.02.2025 № 3323-04/13367-07 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель" , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/f1a5161c-89da-4cb0-b5ca-98e76a2e6269?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/3452633d-f14d-4453-a1eb-747f0fd0f9e1?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/6c0bcaae-8546-43ae-b263-fe197d3bb25a?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13367 Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Управління будівництва та інфраструктури Мукачівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо надання роз'яснень <b>Суть питання:</b> 25.03.2026 набрала чинності НАСТАНОВА щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси. Відповідно до підпункту 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «аналіз цін на матеріальні ресурси проводиться замовником під час складання інвесторської кошторисної документації та узгодження договірної ціни, а підрядником такий аналіз проводиться у разі, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника та узгоджується із замовником, а також під час складання договірної ціни». Відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «до початку функціонування бази даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси у складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - база даних цін) поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються за середньою ціною на підставі результатів проведеного замовником/підрядником аналізу цін, який здійснюється: на матеріали, сумарна вартість яких становить 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, - на підставі даних виробників, імпортерів та їх офіційних представників і дистриб’юторів. Під час проведення аналізу цін враховуються не менш, ніж три цінові пропозиції для кожного матеріального ресурсу. У разі коли джерел постачання відповідного матеріального ресурсу на відповідному ринку менше трьох, додатково подається обґрунтування щодо відсутності конкурентних пропозицій за такою позицією». Відповідно до пункту 4 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» « Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі». Просимо надати роз’яснення: 1. Як діяти Замовнику під час узгодження договірної ціни у випадку, якщо вартість хоча б одного матеріального ресурсу, визначеного за результатами проведеного аналізу цін на матеріальні ресурси Замовником, є меншою за вартість аналогічного матеріального ресурсу у тендерній пропозиції переможця? 2. Як діяти Замовнику під час здійснення аналізу цін на матеріали, сумарна вартість яких становить 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів якщо на запити Замовника у відповідь не отримано жодної цінової пропозиції на певний матеріальний ресурс? 3. Як діяти Замовнику, у разі якщо від здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси, який проводився Замовником під час складання інвесторської кошторисної документації, не минуло 3 місяці, чи потрібно повторно здійснювати аналіз цін під час узгодження договірної ціни? 4. Чи може Замовник при здійсненню аналізу цін під час складання договірної ціни на матеріали, сумарна вартість яких становить 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, використовувати цінові пропозиції отримані Підрядником/Переможцем? <b> Номер відповіді:</b> 154/2026

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "ОК "Укрвуглереструктуризація" <b>Суть питання:</b> Державне підприємство «Об’єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» є виконавцем бюджетної програми «Заходи з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств» (КПКВК 2401070). Порядок ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1997 р. № 939 (зі змінами). Заходи з ліквідації збиткових вугледобувних підприємств (шахти, розрізи) здійснюються відповідно до договорів підряду, укладених за результатами відкритих торгів. Договори з ліквідації збиткових вугледобувних підприємств не є закупівлею послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва, послуг з поточного ремонту з розробленням проектної документації, робіт з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, тобто на них не поширюються норми абзацу другого та третього статті частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Разом з тим, договори підряду на ліквідацію збиткових вугледобувних підприємств містять у собі витрати підрядника на такі матеріальні ресурси, як паливо (бензин та дизельне пальне). Протягом березня 2026 року в Україні йде значне зростання цін на бензин та дизельне пальне, що унеможливлює виконання підрядниками робіт за цінами на ці матеріальні ресурси, які були актуальні підчас подання ними тендерних пропозицій та укладання договорів. На підставі наведеного, просимо надати роз’яснення: чи має право замовник, керуючись експертним висновком Торгово-Промислової Палати, який засвідчує відсоток коливання ціни на пальне + 66,36% росту з дати укладення договору, вносити зміни до договорів підряду на виконання робіт з ліквідації збиткових вугледобувних підприємств в частині збільшення ціни на матеріальні ресурси (паливо) відповідно до індексу (відсотку) їх зростання, без збільшення загальної вартості договору, за рахунок зменшення обсягів робіт? <b> Номер відповіді:</b> 150/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 115/2026, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/6839f2a8-c772-4e99-97a9-24e83ea345b4?lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти, культури, молоді та спорту Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області <b> Тема розширена:</b> Як правильно провести додаткову закупівлю бензину у 2026 році у разі розірвання попереднього договору <b>Суть питання:</b> У січні 2026 року були проведені відкриті торги з особливостями на закупівлю бензину та дизельгого палива на суму 998000 грн . Наприкінці березня 2026 року постачальник розриває договір у зв’язку з нестабільною ситуацією на ринку пального.Чи правомірно буде оголосити закупівлю через прозорро маркет чи потрібно знову оголошувати відкриті торги з особливостями? І до якої суми в прозорро маркет можно вибирати бренд? <b> Номер відповіді:</b> 152/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (1.Щодо змін, внесених до Особливостей), від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 “Щодо застосування електронних каталогів” , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62708 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=6459 Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 2 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/ або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей.14 Особливостей. Таким чином, використання електронного каталогу є альтернативою відкритим торгам.

<b>Запит від:</b> Запит від Філія "ВП АЕМ" <b> Тема розширена:</b> Локалізація товару <b>Суть питання:</b> Замовник планує закупити товар станція пневмогідравлічна, насос помпа П-25, насос роторний YATO YT-07115. Насоси підпадають під перелік локалізованих товарів передбачених п.6-1 розділу Х Закону України "Про публічні закупівлі". Однак, зазначені насоси відсутні в Переліку локалізованих товарів в електронній системі закупівель PROZORRO. Чи необхідно застосовувати вимогу щодо локалізації товару? <b> Номер відповіді:</b> 149/2026 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1097/2022 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу  за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6ba7a2df-fe9c-4e9b-a3f8-70a90775f812&lang=uk-UA При цьому зазначаємо, що з питань Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), у тому числі конкретизації товарів з додаткового переліку, до яких застосовується локалізація, необхідно звертатися до департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2,  вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись  за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198.