<b>Запит від:</b> Запит від ДП "НАЕК "Енергоатом" <b>Суть питання:</b> Чи можемо ми використати код за показником третьої цифри, якщо не має четвертої цифри, яка визначає клас? Код "73300000-5 Проектування та виконання НДДКР", в цьому коді не має своєї ієрархічної структури. В листі МЕРТУ від 07.02.2017 №3302-06/3816-06 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc відповіді на це питання не надано. Таких кодів багато в Єдиному закупівленьму словнику. Прошу надати відповідь по суті питання. <b> Номер відповіді:</b> 709/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, відповідь на аналогічне питання надано за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15edd2ce-4f03-47a2-949f-e6c652b7bcad&lang=uk-UA

Щодо відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі --- Документ: 28321032-fcaa-4e8d-940d-eda30891dd1f.pdf --- МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. 253-93-94, факс 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, e-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596 №_________ На № _______________ від ______________ Щодо відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації, підприємства та інші суб'єкти сфери публічних закупівель Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на звернення суб'єктів сфери публічних закупівель щодо застосування пункту 4 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі” (далі - Закон) повідомляє. Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон про захист економічної конкуренції), у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). У свою чергу, розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції регулюється розділом VII Закону про захист економічної конкуренції. Так, відповідно до частини першої статті 48 Закону про захист економічної конкуренції за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного 2 комітету України (далі — АМКУ) приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Органи АМКУ оприлюднюють рішення за результатом розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції на офіційному веб-сайті АМКУ протягом 10 робочих днів з дня його прийняття (частина друга статті 48 Закону про захист економічної конкуренції). Відповідно до частини другої статті 52 Закону про захист економічної конкуренції зокрема за порушення, передбачені: пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи. Статтею 22 Закону про АМКУ встановлено, зокрема що рішення органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Порядок виконання рішень та розпоряджень органів АМКУ, голів територіальних відділень АМКУ визначено статтею 56 Закону про захист економічної конкуренції. Поряд з цим оскарження рішень органів АМКУ регулюється статтею 60 Закону про захист економічної конкуренції. Так, частиною 4 статті 60 Закону про захист економічної конкуренції передбачено, що порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше. Крім того, згідно частини п'ятої статті 60 Закону захист економічної конкуренції незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України. 3 Враховуючи викладене та те, що на практиці виникає ситуація, коли участь y закупівлі бере учасник, який на момент проведення процедури закупівлі оскаржує рішення органу АМКУ у господарському суді, Мінекономрозвитку звернулось до комітету щодо надання роз'яснень з наступних питань. 1. У разі оскарження рішення органу АМКУ у господарському суді зупиняється дія рішення органу АМКУ в цілому або зупиняється виконання рішення саме частині можливості не здійснення оплати штрафу на час розгляду цієї справи? Листом від 19.06.2018 № 300-29/02-7453 АМКУ повідомив, що відповідно до частини третьої статті 60 Закону про захист економічної конкуренції прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Частина четверта статті 60 Закону про захист економічної конкуренції передбачає перелік підстав за наявності яких можливе зупинення виконання рішення органу АМКУ, якщо органом комітету відповідно до частини третьої статті 48 Закону про захист економічної конкуренції не визначено інше. При цьому частина перша статті 48 Закону про захист економічної конкуренції передбачає прийняття рішення органу АМКУ, зокрема, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладання штрафу; усунення наслідків порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом'якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрацій суб'єктів господарювання на конкуренцію. Виконання рішень, тобто вчинення чи утримання від вчинення певних дій відповідачем у справі можливо у зв'язку із рішеннями органів АМКУ про припинення порушення, примусовий поділ, накладання штрафу, усунення наслідків порушення. Рішення про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції є встановленням певного юридичного факту і виконання не передбачає. У зв'язку з цим норми частини четвертої статті 60 Закону про захист економічної конкуренції про зупинення виконання рішення органів АМКУ не можуть поширюватись на рішення про визнання вчинення порушення законодавства про 4 захист економічної конкуренції, передбачені абзацами першим та другим частини першої статті 48 Закону про захист економічної конкуренції. Частина п'ята статті 60 Закону про захист економічної конкуренції передбачає, що незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити рішення органу АМКУ. Таким чином, рішення органів АМКУ до не оскарження господарського суду зупиняє його виконання (дію), крім випадків, визначених Законом про захист економічної конкуренції. 2. Чи підлягає оприлюдненню інформація щодо зупинення рішення органу АМКУ, у випадках передбачених частинами четвертою та п'ятою статті 60 Закону про захист економічної конкуренції на офіційному сайті АМКУ? Відповідно вищезазначеного листа АМКУ законодавством України у сфері захисту економічної конкуренції не передбачено обов'язку щодо оприлюднення на офіційному сайті АМКУ інформації про зупинення рішення органу АМКУ, У випадках передбачених частиною четвертою та п'ятою статті 60 Закону про захист економічної конкуренції. Разом з тим нормами чинного законодавства чітко визначено та регламентовано, яка саме інформація підлягає обов'язковому оприлюдненню на офіційному сайті АМКУ. 3. Чи підлягає уточненню (коригуванню) або виключенню інформація щодо суб'єктів господарювання зі зведених відомостей про рішення органів АМКУ про визнання вчинення суб'єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону про захист економічної конкуренції у вигляді спотворення результатів торгів (тендерів), у разі настання обставин передбачених частинами четвертою та п'ятою статті 60 Закону про захист економічної конкуренції? 4 Вищезазначеним листом АМКУ поінформував, що відповідно до пункту частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону про захист економічної конкуренції, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів). 5 Чинним законодавством не передбачено ведення АМКУ реєстру суб'єктів господарювання (учасників), які протягом останніх трьох років притягувались до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону про захист економічної конкуренції, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), а також надання органами АМКУ довідок про непритягнення (притягнення) таких суб'єктів господарювання до відповідальності. Відповідно до частини першої статті 56 Закону про захист економічної конкуренції рішення органів АМКУ, голів його територіальних відділень надається на виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Отже, такою інформацією володіють безпосередньо самі суб'єкти господарювання (учасники), які були (не були) притягнуті до відповідальності. Разом з тим, з метою інформаційної підтримки забезпечення реалізації норм статті 17 Закону, полегшення пошуку замовниками відповідних рішень, на вебпорталі АМКУ (www.amc.gov.ua) у розділі "Діяльність у сфері державних/публічних закупівель" містяться зведені відомості про рішення органів АМКУ, щодо визнання вчинення суб'єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій (передбачених пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону про захист економічної конкуренції), які стосувались спотворення результатів торгів (тендерів), а також щодо можливого подальшого судового розгляду цих рішень, їх перевірки, перегляду органами АМКУ. Після спливання трьох років з дати прийняття відповідного рішення, відомості про суб'єкта господарювання, стосовно якого його прийнято, видаляються з сайту АМКУ. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. Директор департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Лілія ЛАХТІОНОВА Ціон В. В. т. 596-67-24

<b>Запит від:</b> Запит від КЗ "Вехівцевський ПНІ " ДОР" <b> Тема розширена:</b> Наслідки проведення відкритих торгів за п'ятим знаком класифікатора <b>Суть питання:</b> Доброго дня! У закладі було проведено ВТ на "Підгузки"ID: UA-2018-06-15-001395-a, при складені тендерної документації був обраний код ДК 021:2015: 33751000-9 Підгузки. Які наслідки може нести за собою закупівля за 5 знаком класифікатора! <b> Номер відповіді:</b> 705/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Зазначаємо, що питання визначення замовником предмета закупівлі розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc У свою чергу, згідно з частиною першою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, зокрема члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України.

<b>Запит від:</b> Запит від КЗ "ДОККЛПО«Фтизіатрія» ДОР" <b> Тема розширена:</b> Питання правонаступництва <b>Суть питання:</b> Добрий день! Лікувальний заклад є правонаступником чотирьох інших установ, які реорганізовано шляхом приєднання до зазначеного закладу на підставі рішення обласної ради від грудня 2017р. Практично реорганізація відбулась в червні 2018р. згідно рішення обласної ради про затвердження передавальних актів установ, що ліквідуються. Організація – правонаступник, керуючись вказаними рішеннями обласної ради, відповідно статей 107, 108, 512-514, 520-521, Цивільного кодексу України, листа – роз`яснення Мінекономрозвитку від 23.03.2018р. № 3304-04/12631-07 «Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб», вирішила продовжити виконання низки договорів (головним чином на енергоносії, у зв`язку з безперервним енергопостачанням у закладах, що ліквідовано) шляхом укладання додаткових угод до договорів на правах правонаступництва. При цьому, додаткові угоди було оформлено належним чином, оприлюднено відповідно до ст. 10 Закону «Про публічні закупівлі» на електронних майданчиках юридичних осіб – замовників, що реорганізовані, якщо договори було укладено відповідно до положень абзацу 2 ч. 1 ст.2 Закону. Оскільки закупівлі було проведено попередніми юридичними особами – замовниками відповідно вартісних меж, то договори за одним предметом закупівлі (за показником четвертого знаку ДК 021-2015) різних організацій – замовників є як за результатами відкритих торгів або переговорних процедур, так і прямих договорів, відповідно до кошторисних призначень організацій – замовників, що реорганізовані шляхом приєднання до організації – правонаступника. Плани закупівель попередніх організацій - замовників, або додатки до річних планів цих замовників, було оприлюднено відповідно до ст. 4 Закону. В результаті чого виникли питання: 1. Чи має тендерний комітет організації – правонаступника відображати в своєму плані закупівель або додатку до нього юридичні зобов’язання – договори (тобто додаткові угоди до них), укладені попередніми замовниками та продовжені правонаступником? 2. Чи вважається поділом предмету закупівлі укладання додаткових угод до договорів попередніх організацій – замовників на правах правонаступництва замовником - правонаступником, якщо за одним кодом показника четвертого знаку ДК 021-2015 пролонговано договори як за результатами проведення процедур закупівель так і прямих договорів від інших чотирьох закладів, що реорганізовано шляхом приєднання до одного правонаступника? Дякуємо да відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 706/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті від 05.06.2018 № 521/2018 (питання 2)  за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bc0dbdf3-1f9a-4bfc-aa07-f76461614330&lang=uk-UA Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 “ Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб ” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Одеське казенне экспериментальне протезно-ортопедичне підприємство <b>Суть питання:</b> Основним профілем діяльності Одеського казенного експериментального протезно-ортопедичного Підприємства є виконання функції із забезпечення осіб з інвалідністю індивідуальними засобами технічної реабілітації. Відтак, Підприємство стикається з проблемою проведення відкритих торгів на закупівлю комплектуючих для виготовлення протезно-ортопедичних виробів за індивідуальними замовленнями осіб з інвалідністю з наступних підстав. По-перше, відповідно до статті 5 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю № 875-XII від 21.03.1991 р. порядок та умови визначення потреб у зв'язку з інвалідністю встановлюються на підставі висновку медико-соціальної експертизи та з врахуванням здібностей до професійної і побутової діяльності особи з інвалідністю. Види і обсяги необхідного соціального захисту особи з інвалідністю надаються у вигляді індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації. Індивідуальна програма реабілітації є обов'язковою для виконання державними органами, підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями. Така індивідуальна програма реабілітації включає в себе заходи, які передбачають відновлення, покращення, стабілізацію, координацію рухових дій, уміння користуватися протезами, ортезами та іншими технічними засобами реабілітації, що поліпшають самообслуговування, адаптацію особи з інвалідністю у суспільному житті. Тобто, Підприємство виробляє індивідуальні вироби на замовлення фізичних осіб з інвалідністю, які самостійно, за власним вибором звертаються до Підприємства через органи соціального захисту населення для виготовлення індивідуального технічного засобу реабілітації, який може мати індивідуальний розмір, функціональні особливості (надлегкий, для купання, зміцнений тощо), колір, що унеможливлює проведення Підприємством конкурентної процедури закупівлі (відкритих торгів) для таких закупівель, адже передбачити індивідуальну потребу особи з інвалідністю для планування відповідних закупівель комплектуючих до протезно-ортопедичних виробів неможливо. По-друге, пунктом 33 Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні засоби реабілітації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 р. № 321 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 р. № 238) визначено, що строк виготовлення індивідуальних засобів реабілітації, а саме: протезів верхніх та нижніх кінцівок, ортезів шарнірних на верхні та нижні кінцівки, ортезів на хребет (з різних видів матеріалів, крім текстильних), корсетів та ортопедичного взуття становить до 20 робочих днів. При встановлених термінах для виготовлення індивідуальних засобів для реабілітації для Підприємства не є можливим застосування конкурентної процедури закупівлі (відкритих торгів) для таких закупівель, адже зазначена процедура займає значний період часу та має певні ризики щодо її неуспішного проведення (відсутня необхідна кількість учасників, учасник не відповідає кваліфікаційним критеріям тощо). Підсумовуючи вищевикладене та той факт, що на обліку та обслуговуванні Підприємства знаходяться більше 30 тис. осіб з інвалідністю з індивідуальними замовленнями та власними потребами та те, що зазначена проблема має загальнодержавний рівень, оскільки Підприємства нашого профілю державного сектору також не мають змоги проводити відкриті торги, просимо надати роз’яснення з приводу того чи є Підприємство Замовником у розумінні Закону та яким чином Підприємству здійснити переговорну процедуру закупівлі з урахуванням індивідуальних потреб осіб з інвалідністю враховуючи нагальну потребу та неможливість проведення тендеру із-за обмежених термінів? <b> Номер відповіді:</b> 704/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне звернення міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1edc19f9-63ab-49ae-b076-aa376a237c8e&lang=uk-UA Крім того на Інформаційному ресурсі розміщено листи від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “ Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” та від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 " Щодо здійснення закупівель замовниками "за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=9&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Управління капітального будівництва, архітектури, ЖКГ та комунального майна Марганецької міської ради <b>Суть питання:</b> Проведено відкриті торги на капітальний ремонт житлового будинку, укладено договір та розпочаті робот. В ході виконання робіт винекла необхідність в коригуванні проектної документації.Після коригування проекту вартість об'єкту збільшелась на 30%. Які подальші дії Замовника? <b> Номер відповіді:</b> 700/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено листи  від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”, від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт ” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна архітектурно-будівельна інспекція України <b>Суть питання:</b> Проведена допорогова закупівля паперу формату А4. Заявлена очікувана вартість : 180 375,00 грн Останочна пропозиція учасника, на яку був укладений договір після проведення процедури складає 152 557,20 грн. Чи можемо на різницю, яка виникла після допорогової закувлі, а саме: 27 817,80 грн укласти договір, оприлюднити його та додатково закупити папір А4? <b> Номер відповіді:</b> 702/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що  питання прийняття рішення про здійснення допорогових закупівель, визначення відповідальних осіб за проведення допорогових закупівель розглянуто в листах від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених  абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , питання планування закупівель та відображення їх у річному плані у листі  від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ІТА ТЄХ" <b> Тема розширена:</b> Подача скарги до АМКУ <b>Суть питання:</b> Згідно п.2 ст.10 ЗУ "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони": Скарги, що стосуються результатів визначення переможця переговорної процедури закупівлі, прийнятих рішень, а також дій та/або бездіяльності замовника, що відбулися після закінчення періоду, установленого для подання цінових пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження протягом чотирьох робочих днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але до дня укладення такого договору. Якщо тендерний комітет відхилив всіх учасників, чи дозволяє Закон звернутись до АМКУ для захисту своєї пропозиції та повернення Учасника до переговорної процедури? <b> Номер відповіді:</b> 698/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини другої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" (далі – Закон № 1356-VIII) скарги, що стосуються результатів визначення переможця переговорної процедури закупівлі, прийнятих рішень, а також дій та/або бездіяльності замовника, що відбулися після закінчення періоду, установленого для подання цінових пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження протягом чотирьох робочих днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але до дня укладення такого договору. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 32 Закону повідомлення про намір укласти договір оприлюднюється  на веб-порталі Уповноваженого органу у разі визначення переможця. Таким чином,  частина друга статті 10 Закону № 1356-VIII застосовується у разі, якщо замовником був визначений переможець закупівлі та не були відхилені цінові пропозиції всіх учасників відбору. Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1356-VIII відбір учасників відміняється замовником за таких підстав, зокрема відхилення цінових пропозицій всіх учасників відбору. Одночасно повідомляємо, що наразі Міністерством ведеться робота щодо виявлення неточностей у Законі та удосконалення застосування системи електронних закупівель, які будуть опрацьовані разом із заінтересованими органами влади під час підготовки відповідного законопроекту.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ФТЛ УКРАЇНА" <b> Тема розширена:</b> Технічний збій при внесенні інформації через авторизований електронний майданчик <b>Суть питання:</b> Підприємство є учасником процедури публічних закупівель. При завантаженні через авторизований електронний майданчик тендерної пропозиції виник технічний збій, що призвело до неповного завантаження документів до системи. Неповне завантаження документів було виявлено після закінчення строку на анесення змін до тендерної пропозиції. Чи можливим є усунення такого технічного збою та в якому порядку? Чи можливою є зміна результатів публічних торгів за наслідками усунення такого технічного збою? <b> Номер відповіді:</b> 697/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “ Щодо електронної системи закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Таким чином, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”, щодо технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель, користувачам системи необхідно звертатись до зазначеного підприємства, як адміністратора системи.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб" <b> Тема розширена:</b> Капітальні видатки <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, якщо нам надаються кошти на капітальні видатки (послуги (капітальний ремонт) та придбання основних засобів) від якої суми ми повинні проводити тендер? <b> Номер відповіді:</b> 692/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “ Щодо закупівлі робіт ”. Таким чином, якщо здійснюється закупівля проектування, нового будівництва, розширення, реконструкції, капітального ремонту та реставрації існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення зазначений предмет закупівлі відноситься до визначення “ роботи ” у розумінні Закону. В іншому випадку закупівля має здійснюватись за відповідним визначенням предмета згідно з терміном “ послуги ” або “ товари ” на підставі пунктів 17, 32 частини першої статті 1 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Терещенко К.О. <b> Тема розширена:</b> договір про закупівлю <b>Суть питання:</b> Чи повинен замовник публікувати договір із всіма додатками до нього? якщо так, то чим це регламентується? <b> Номер відповіді:</b> 693/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки на аналогічне питання, викладене у запиті 211/2016, відповідь надавалася, пропонуємо ознайомитись за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b87476e4-4e92-4557-9f31-2ba6c2a1e884&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Здолбунівська гімназія Здолбунівської районної ради Рівненської області <b> Тема розширена:</b> Кваліфікація учасника допорогової закупівлі <b>Суть питання:</b> Ми провели процедуру допорогових закупівель. Учасник який запропонував найнижчу ціну завантажив електронні документи пропозиції вже після аукціону. За умовами закупівлі (тендерної документації) не було передбачено можливість вносити зміни/уточнення до своєї пропозиції після аукціону. Підскажіть, чи можимо ми розглядати пропозицію даного учасника та укласти договір. Якщо це є порушенням, прошу підказати, на який нормативний документ необхідно посилатися в даному випадку, для того щоб обґрунтовано дискваліфікувати Переможця. Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 694/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. У разі здійсненні допорогових закупівель з використанням системи застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35. Згідно з пунктом 6.3 Порядку під час оголошення допорогової закупівлі замовник розміщує в системі інформацію про предмет, очікувану вартість закупівлі, умови договору, порядок і умови проведення закупівлі, строк подання пропозицій, а також вимоги до учасника та іншу інформацію, яка, на його думку, є необхідною для проведення закупівлі. Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 та 6.10. Порядку для участі в допороговій закупівлі учасник подає пропозицію шляхом заповнення екранної форми в системі, доступ до якої здійснюється через авторизовані електронні майданчики, і, за потреби, завантаження в систему електронних документів та документів у електронному вигляді. Пропозиція повинна відповідати вимогам, зазначеним замовником під час оголошення закупівлі. Учасник має право подати пропозицію до закінчення терміну її подання, встановленого замовником під час оголошення закупівлі. Згідно з пунктом 9.1 Порядку замовник розглядає учасника, який надав за результатами аукціону найнижчу пропозицію, та приймає рішення щодо відповідності пропозиції вимогам, зазначеним у період оголошення закупівлі. При цьому пунктом 9.2 Порядку визначено, що однією з підстав дискваліфікації учасника є невідповідність пропозиції учасника, який запропонував найменшу ціну, умовам закупівлі.