<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ"Радник" <b> Тема розширена:</b> Інформація про матеріальні ресурси <b>Суть питання:</b> Закон про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточого ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво) № 3988-IX набув чинності 23.10.2024. У випадку якщо замовник окремо купує матеріальні ресурси і окремо послуги з поточного ремонту, яким чином замовник повинен публікувати інформацію про матеріальні ресурси? <b> Номер відповіді:</b> 522/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.11.2024 № 3323-04/84579-06 "Щодо внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

<b>Запит від:</b> Запит від Соколенко О.Ю. <b> Тема розширена:</b> Запит ціни пропозиції <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чому Запит ціни пропозиції вважається закупівлею "без використання електронної системи закупівель"? Відповідно до п 68 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 "68. За результатами проведеного відбору постачальника через електронний каталог замовник оприлюднює звіт про договір, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до статті 10 Закону." Після завантаження договору про закупівлю формується "ЗВІТ про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель". Замовник проводить конкурентну процедуру закупівлі з використанням електронного каталогу, далі укладає договір з переможцем відбору не пізніше ніж через п’ять календарних днів з дня визначення електронною системою закупівель постачальника переможцем відбору, а потім отримує договір без використання електронної системи закупівель. Мабуть потрібно розглянути можливість внесення відповідних змін у пот=станову 822, та відповідно у електронній системі закупівель. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 523/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, інформуємо, що відповідь на питання міститься в листі  від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 “Щодо застосування електронних каталогів” , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F6459-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно статті 3 "Сфера застосування Закону"  цей Закон застосовується:1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень; 3) до замовників, визначених частиною першою статті 2 цього Закону, які здійснюють спрощені закупівлі відповідно до цього Закону та/або укладають договори без використання електронної системи закупівель відповідно до частин другої, третьої і сьомої цієї статті. Замовники здійснюють спрощені закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель у порядку, передбаченому цим Законом. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Водночас з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання Закону. Відповідно до пункту 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12 -1 цих особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей. Звіт про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель оприлюднюється відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей (крім закупівель із застосуванням електронного каталогу). Водночас відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. При цьому звертаємо увагу, що виходячи з положень Особливостей, використання електронного каталогу шляхом запиту ціни пропозиції постачальника в електронному каталозі наразі є альтернативою відкритим торгам. До того ж здійснення закупівлі товарів з використанням електронного каталогу можливе без обмеження граничних вартісних меж.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру <b> Тема розширена:</b> щодо відхилення пропозиції учасника <b>Суть питання:</b> За результатами відкритих торгів переможцем став Учасник, який надав найменшу ціну. Але ж його тендерна пропозиція, а саме технічні характеристики предмету закупівлі не відповідають заявленим Замовником вимогам в частині гарантійного терміну товару, а саме: Учасником зазначено менший термін. Чи відноситься показник гарантійного терміну до технічних характеристик предмету закупівлі і чи може Замовник відхилити таку пропозицію Учасника і не надавати йому термін для виправлення помилок? <b> Номер відповіді:</b> 524/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу,  повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні   та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. Водночас замовник самостійно приймає рішення щодо відхилення тендерної пропозиції із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі наявності підстав, встановлених пунктом 44 Особливостей, у тому числі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей. При цьому будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Принагідно зазначаємо, що питання застосування 24 годин на усунення невідповідностей міститься в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 " Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523

<b>Запит від:</b> Запит від Пшенична Анастасія Олександрівна <b>Суть питання:</b> Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)» 19.09.2024 № 3988-IX вніс зміни до Закону України «Про публічні закупівлі». Мінекономіки оприлюднило лист від 28.10.2024 №  3323-04/76642-07 «Щодо внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі», у якому висвітлило питання щодо оприлюднення інформації про ціни на матеріальні ресурси. Водночас наразі деякі запитання залишаються без відповіді: 1. Що мається на увазі під терміном “інша інформація”, що може бути зазначена у документах, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси? 2. Повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та/або щодо цін на матеріальні ресурси може містити іншу додаткову інформацію. Що мається на увазі під терміном “інша додаткова інформація”? Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» основними функціями уповноваженого органу є надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Прошу надати відповіді на зазначені запитання. <b> Номер відповіді:</b> 525/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2024 № 3323-04/76642-07  "Щодо внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: Водночас Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. З 23.10.2024 набув чинності Закон України “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)”. Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 41 Закону у документах, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, обов’язково має зазначатися така інформація: найменування матеріального ресурсу (з характеристиками), одиниця його виміру, кількість, відпускна ціна, а також вартість транспортування та заготівельно-складські витрати, а також країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції. Такі документи можуть містити іншу інформацію. Таким чином, Законом визначено перелік інформації, яка має обов’язково зазначатися у документах, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси. Водночас положеннями Закону не конкретизовано, яку іншу інформацію можуть містити такі документи. Разом з тим статтею 22 Закону визначено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

<b>Запит від:</b> Запит від Книш Микола Вікторович <b> Тема розширена:</b> Підстави застосування норми, що міститься у абзаці першому пункту 6-2 Закону України «Про публічні закупівлі» <b>Суть питання:</b> Згідно з Законом № 3988-IX від 19.09.2024, крім іншого, доповнено Закон України «Про публічні закупівлі» пунктом 6-2. Норма, що міститься у абзаці першому пункту 6-2 Закону України «Про публічні закупівлі», сформульована у спосіб, що ускладнює її однозначне розуміння. Аналіз вказаної норми свідчить, що вона передбачає наступне: у період до 31 березня 2025 року вимоги цього Закону, крім вимог, встановлених абзацом другим цього пункту, не застосовуються у випадку, якщо: 1) замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, 2) здійснюють діяльність в одній або кількох із таких сфер: забезпечення транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) та постачання природного газу на користь третіх осіб (замовників), видобутку природного газу та надання послуг установки LNG, розробки родовищ нафти і газу, видобутку нафти, 3) здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі: обладнання для генерації електричної та/або теплової енергії, зокрема: газопоршневі, газотурбінні, мазутні установки та/або електростанції, в тому числі когенераційні та/або модульні; блочно-модульні котельні; дизельні та/або бензинові, та/або газові генератори, а також товари, роботи або послуги, необхідні для придбання, та/або транспортування, та/або улаштування, та/або розміщення, та/або приєднання до систем передачі та/або розподілу електричної енергії, та/або приєднання до газотранспортної та/або газорозподільної систем, та/або введення в експлуатацію, та/або безпосередньої експлуатації такого обладнання. У зв’язку з вищевказаним, проши роз’яснити наступне: вказану норму слід читати зі словом «і» між її конструктивними частинами, позначеними цифрами 2 і 3, чи її слід читати зі словом «або» між її конструктивними частинами, позначеними цифрами 2 і 3? Тобто, чи є конструктивні частини, позначені цифрами 2 і 3 альтернативними, і норма може бути застосована за наявності хоча б однієї з них, чи для застосування вказаної норми необхідна наявність одночасно обставин, позначених цифрою 2 та цифрою 3? <b> Номер відповіді:</b> 519/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. З 23.10.2024 набув чинності Закон України № 3988-IX “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)” (далі - Закон № 3988-IX). Так, згідно з пунктом 6-2 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону у період до 31 березня 2025 року вимоги цього Закону, крім вимог, встановлених абзацом другим цього пункту, не застосовуються у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, які здійснюють діяльність в одній або кількох із таких сфер: забезпечення транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) та постачання природного газу на користь третіх осіб (замовників), видобутку природного газу та надання послуг установки LNG, розробки родовищ нафти і газу, видобутку нафти, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі: обладнання для генерації електричної та/або теплової енергії, зокрема: газопоршневі, газотурбінні, мазутні установки та/або електростанції, в тому числі когенераційні та/або модульні; блочно-модульні котельні; дизельні та/або бензинові, та/або газові генератори, а також товари, роботи або послуги, необхідні для придбання, та/або транспортування, та/або улаштування, та/або розміщення, та/або приєднання до систем передачі та/або розподілу електричної енергії, та/або приєднання до газотранспортної та/або газорозподільної систем, та/або введення в експлуатацію, та/або безпосередньої експлуатації такого обладнання. За результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 цього розділу. Разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього. Таким чином, до замовників, визначених у пункті 4 частини першої статті 2 Закону, які здійснюють діяльність в сферах, визначених абзацом першим пункту 6-2 Закону та закуповують перелічені у ньому предмети закупівлі, вимоги Закону не застосовуються у період до 31 березня 2025 року. Водночас, оскільки відповідно до частини третьої статті 21 Закону України “Про комітети Верховної Ради України”, комітети з питань, віднесених до предметів їх відання, мають право надавати роз'яснення щодо застосування положень законів України, з питань щодо застосуваннят положень Закону № 3988-IX, зокрема щодо порядку застосування положень визначених пунктами 6-2 та 6-3 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону, пропонується додатково звертатися до відповідного Комітету Верховної Ради України.

<b>Запит від:</b> Запит від Книш Микола Вікторович <b> Тема розширена:</b> Застосування Закону України "Про публічні закупівлі" <b>Суть питання:</b> Згідно з Законом України № 3988-IX від 19.09.2024, крім іншого, доповнено Закон України «Про публічні закупівлі» пунктом 6-2 такого змісту: «6-2. Установити, що у період до 31 березня 2025 року вимоги цього Закону, крім вимог, встановлених абзацом другим цього пункту, не застосовуються у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, які здійснюють діяльність в одній або кількох із таких сфер: забезпечення транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) та постачання природного газу на користь третіх осіб (замовників), видобутку природного газу та надання послуг установки LNG, розробки родовищ нафти і газу, видобутку нафти, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі: обладнання для генерації електричної та/або теплової енергії, зокрема: газопоршневі, газотурбінні, мазутні установки та/або електростанції, в тому числі когенераційні та/або модульні; блочно-модульні котельні; дизельні та/або бензинові, та/або газові генератори, а також товари, роботи або послуги, необхідні для придбання, та/або транспортування, та/або улаштування, та/або розміщення, та/або приєднання до систем передачі та/або розподілу електричної енергії, та/або приєднання до газотранспортної та/або газорозподільної систем, та/або введення в експлуатацію, та/або безпосередньої експлуатації такого обладнання. За результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 цього розділу. Разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього.». Отже, відповідна норма наведена не стосовно положень Закону України № 3988-IX від 19.09.2024, а стосовно всього Закону України «Про публічні закупівлі». У зв’язку з цим, прошу роз’яснити, чи вірним є твердження, що у разі наявності обставин, передбачених абзацом першим пункту 6-2 Закону України «Про публічні закупівлі», до відповідного випадку не застосовуються всі положення Закону України «Про публічні закупівлі», крім вимог, встановлених абзацом другим цього пункту? <b> Номер відповіді:</b> 520/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що віжповідь на питання міститься в запиті № 519/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/52917e86-50dd-4f8a-969d-854e83ec3ba7?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент земельних ресурсів Вінницької міської ради <b> Тема розширена:</b> Щодо надання роз’яснень <b>Суть питання:</b> Департамент земельних ресурсів Вінницької міської ради (далі - Департамент) є виконавчим органом Вінницької міської ради, який, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), визначений як замовник, який здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування». У зв’язку із корупційними ризиками певні закупівлі на надання послуг проводяться відповідно до наказу ДП «ПРОЗОРРО» № 25 від 20.10.2022 «Про затвердження Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншої за вартість, що встановлена в особливостях здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування та зупинення дії наказу ДП «ПРОЗОРРО» від 19.03.2019 року №10 (зі змінами)», а саме із застосуванням спрощеної закупівлі. Учасники, які приймають участь у спрощених закупівлях з метою перемоги в аукціоні значно нижчими за витрати, пов'язані з їх наданням (оплата праці, канцелярське приладдя, паливно-мастильні матеріали тощо), щоб перемогти в аукціоні. Зважаючи на те, що Закон не регулює поняття «аномально низька ціна» для спрощених закупівель, просимо надати роз'яснення щодо мінімально допустимого рівня зниження цінової пропозиції учасниками у спрощених закупівлях. <b> Номер відповіді:</b> 516/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 1606/2020, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/2fa1b613-bb8c-4044-8052-024b44535b4b?lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –  Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами). Виходячи з пункту 11 Особливостей, для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель (далі - ЕСЗ) відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, згідно з  інструкцією про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в особливостях здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, яка затверджена наказом ДП “Прозорро” від 20.10.2022 № 25 (далі - Інструкція) або шляхом укладання прямих договорів з обов’язковим звітуванням в електронній системі закупівель про їх укладення. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8  розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Таким чином, закупівлі згідно Інструкції відбуваються у порядку, аналогічному до порядку проведення спрощених закупівель, визначеному статтею 14 Закону, в частині технічної реалізації. При цьому будь- які рішення щодо здійснення закупівель приймаються замовником самостійно. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону , Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від АТ "Укрзалізниця" <b> Тема розширена:</b> Щодо підпункту 15 пункту 13 Особливостей <b>Суть питання:</b> 09.07.2024 набула чинності постанова КМУ від 05.07.2024, якою внесено зміни в Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178, в тому числі викладено в новій редакції підпункт 15 пункту 13. В зв’язку з чим просимо надати роз’яснення (уточнення) про які об’єкти йдеться у словосполученні підпункту 15 пункту 13 «для відновлення зруйнованих або пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації таких об’єктів»? 1) Про об’єкти підприємств, установ та організацій електроенергетичного, ядерно-промислового, вугільно-промислового, нафтогазового комплексів та об’єкти критичної інфраструктури підсектору залізничного транспорту сектору транспорту і пошти. 2) Або про об’єкти із словосполучення «для організації захисту їх працівників у частині будівництва, створення та облаштування об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту». <b> Номер відповіді:</b> 518/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 15.07.2024 №3323-04/50395-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо права здійснювати закупівлю без відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару (стор. 3)), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50395 Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з підпунктом 15 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг для проведення заходів, спрямованих на забезпечення захисту об’єктів підприємств, установ та організацій електроенергетичного, ядерно-промислового, вугільно-промислового, нафтогазового комплексів та об’єктів критичної інфраструктури підсектору залізничного транспорту сектору транспорту і пошти, у тому числі для організації захисту їх працівників у частині будівництва, створення та облаштування об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, для відновлення зруйнованих або пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації таких об’єктів, а також для проведення першочергових аварійно-відбудовних робіт на об’єктах залізничної інфраструктури та ремонту тягового і рухомого складу. Слід зазначити, що використання положень пункту 13 Особливостей є правом замовника, а не його обов'язком. Підстави для укладення договорів про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару можуть бути підтверджені як внутрішніми документами, так і зовнішніми документами. Перелік таких документів не є вичерпним. При цьому будь - які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення закупівель до таких, які можуть здійснюватись згідно з пунктом 13 Особливостей, у конкретних випадках. Водночас зазначаємо, що оскільки згідно Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 507, Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі, а відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р.№ 1400  (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, пропонується додатково звернутися до Міненерго та Мінінфраструктури.

<b>Запит від:</b> Запит від Головачова Марія Василівна <b> Тема розширена:</b> Код ЄДРПОУ чи Аналог коду в КНР <b>Суть питання:</b> Доброго дня, звертаюсь з роз'ясненням з приводу питання: чи є код аналог ЄДРПОУ в Китаї? Тому що згідно з інформацією в інтернеті, такого коду немає. <b> Номер відповіді:</b> 512/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні   та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною четвертою статті 5 Закону. Принагідно зазначаємо, що на офіційному сайті Мінекономіки в розділі "Публічні закупівлі" рубрики "Аналітика та методологія" розміщено "Огляд закупівельноії практики на основі дослідження конкурентних процедур закупівель за участю нерезидентів " за посиланням: https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=e896839d-805d-4777-b579-0ea053972d08&title=OgliadZakupivelnoiPraktikiNaOsnoviDoslidzhenniaKonkurentnikhProtsedurZakupivelZaUchastiuNerezidentiv Водночас відповідно до положення про Міністерство закордонних справ України, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 р. № 281 (зі змінами) Міністерство закордонних справ України (МЗС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МЗС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зовнішніх зносин. Тому, з порушеного питання пропонуємо додатково звертатися до МЗС.

<b>Запит від:</b> Запит від Черкаський міський центр соціальних служб <b> Тема розширена:</b> Як правильно визначити предмет закупівлі <b>Суть питання:</b> Добрий день. Існує потреба в демонтажі та монтажі електро-щитового обладнення. Орієнтовна вартість 140 000,00 грн ПИТАННЯ: ця закупівля відноситься до послуг (100 тис) чи до послуг з поточного ремонту( 200 тис.)? Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 514/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 397/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=74b0d90a-770a-436b-a156-7f663e101b88&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Служба зовнішньої розвідки України <b> Тема розширена:</b> Зміна істотних умов договору за процедурою запит (ціни) пропозицій <b>Суть питання:</b> Питання щодо істотних умов договору: 1. Чи можна вносити істотні зміни відповідно пункту 19 Особливостей в договір від 26.04.2024 на продукти харчування, який був укладений згідно пункту 11-2 Особливостей за процедурою запит (ціни) пропозицій? Додаткову угоду готувати керуючись також пунктом 19 Особливостей чи тільки Цивільним та Господарським кодексами та пунктами договору (в разі якщо пункт 19 не може застосовуватись до процедури запиту (ціни) пропозицій)? 2. Чи є пункт 11-2 роз’ясненням до пункту 10 Особливостей відповідно до якого можна вносити зміни в укладений договір. 3. Відповідно до підпукту 2 пункту 19 Особливостей: «погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення». Постачальник надає довідку з ТПП з коливанням ціни на ринку 40% від моменту укладання договору до дати видачі довідки. Чи можливо підвищити ціну на товар до 40% чи тільки до 10% відповідно до Закону «Про публічні закупівлі»? <b> Номер відповіді:</b> 515/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься  у листі від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі" (2.Щодо здійснення закупівлі продуктів харчування через електронний каталог замовниками в обов’язковому порядку) та у запиті № 249/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21117 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0a15dd73-7089-4ef6-8eda-03b38c482fd0&lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні   та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою  Кабінету Міністрів України від 12.10.2022   № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 10  Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3   розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” (далі - Порядок), з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Згідно з положеннями пункту 17 Особливостей  договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та Особливостей. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених цим пунктом. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей.

<b>Запит від:</b> Запит від Адвокатське бюро "Здебська Де-юре" <b> Тема розширена:</b> Приховання інформації закупівлі <b>Суть питання:</b> Замовником (не оборонним) має бути проведена закупівля без використання електронної системи (сума більше 100 тис.грн.) на придбання обладнання за зверненням юридичних осіб, які здійснюють заходи, пов’язані з підготовкою і виконанням завдань територіальної оборони, внаслідок чого виконання договорів містять інформацію з обмеженим доступом. Окрім цього? така закупівля здійснюється для нагальних потреб Збройних Сил та правоохоронних органів на їх запит з подальшою передачею таких товарів, робіт та послуг на облік запитувача. З цих підстав до закупівлі застосовано обгрунтування - пп. 4 п.13 та пп. 21 п. 13 Особливостей. Але при цьому Замовник має обов'язок оприлюднити умови договору. Чи можна отримати рішення комісії про припинення доступу до такої інформації до моменту оприлюднення договору, наприклад на стадії оприлюднення змін до річного плану? І чи буде забезпечена схоронність інформації з обмеженим доступом при надсиланні заяви на розгляд комісії на електронну пошту Міністерства? <b> Номер відповіді:</b> 507/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 463/2024, № 480/2024 , що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/1aa24ac2-4552-4dec-80cd-5a0137872de3?lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details/0e54402c-4657-4bb1-9f90-5ce81d7076ed?lang=uk-UA