<b>Запит від:</b> Запит від Управління гуманітарної політики Любешівської селищної ради <b>Суть питання:</b> Доброго дня ! Підскажіть будь ласка , як діяти з процесом проведення державних закупівель коли у головного розпорядника коштів є розпорядники нижчого рівня і виникає питання хто проводить процедури відкритих торгів , якщо предмет закупівлі по головному розпоряднику перевищує 200тис. Чи не вийде так, що головний розпорядник ухиляється від проведення процедур, якщо передасть кошти на розпорядника нижчого рівня? <b> Номер відповіді:</b> 1031/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного Кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Визначення понять “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів” та “одержувач бюджетних коштів” наведені у пунктах 18, 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно. Відповідно до пунктів 3 і 7 частини п’ятої статті 22 Бюджетного Кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону замовники – органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено здійснення придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕНБЕСТ" <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Цікавить таке питання: ТОВ "ВЕНБЕСТ" (юр.особа) має філії без статусу юридичної особи, а саме цікавить Харківська філія ТОВ "ВЕНБЕСТ", як може філія брати участь у тендері? Які документи необхідно завантажувати до системи? (Положення про філію та Статут юр особи?) <b> Номер відповіді:</b> 1032/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “ Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель ”, який, зокрема містить питання стосовно закупівель відокремленими підрозділами.

<b>Запит від:</b> Запит від Першотравенське міське житлово-комунальтне підприємство <b> Тема розширена:</b> Замовник в окремих сферах господарювання <b>Суть питання:</b> Відповідно до ст. 1 п.1 пп.4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон) наше підприємство відноситься до замовників, які працюють в окремих сферах господарювання, так як забезпечує виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, транспортування та постачання питної води, функціонування централізованого водовідведення у м. Першотравенську. Закон застосовується до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює, або перевищує 1 млн. грн, а робіт – 5 млн. грн. 1. На даний час підприємству необхідно придбати екскаватор вартістю 998,0 тис. грн, який буде використовуватись на котельнях для підгортання вугілля та на водопровідно-каналізаційній дільниці для риття траншей. Питання: чи можливо укласти прямий договір на придбання даної техніки, відповідно ст.2 п.1 абз.3? 2. Крім того підприємство також проводить роботи по утриманню об’єктів з благоустрою (зовнішнє освітлення, зелені насадження, утримання доріг та ін.), які відшкодовуються за бюджетні кошти, а також надає послуги з вивезення сміття та ритуальні послуги. Питання: якими вартісними межами необхідно користуватись в сфері застосування ст.2 Закону при здійсненні закупівель? <b> Номер відповіді:</b> 1034/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “ Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання ” та від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 " Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі ”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями

<b>Запит від:</b> Запит від управління освіти <b> Тема розширена:</b> закупівля електричної енергії 2018 рік <b>Суть питання:</b> прошу надати роз'яснення щодо закупівлі електричної енергії для закладів освіти міста,якщо відповідно до нового законодавства щодо даної закупівлі ми б мали 10.12.2018р. розірвати існуючий договір і з 11.12.2018р. укласти новий договір. Розподіл ел.енергії (ліценція починає діяти з 1 січня 2019р).Що нам робити? <b> Номер відповіді:</b> 1035/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься в листах від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “ Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії ", від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії" , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області <b> Тема розширена:</b> Закупівля електричної енергії <b>Суть питання:</b> У зв'язку з набранням чинності Законом України "Про ринок електричної енергії" підприємства, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання повинні купувати електричну енергію (1.поставка; 2.розподіл) для виробництва теплової енергії за процедурою закупівлі або користуватися п.4 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі"? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 1036/2018

<b>Запит від:</b> Запит від Військова частина 2269 НГУ <b> Тема розширена:</b> Відмова в участі у процедурі закупівлі <b>Суть питання:</b> У зв’язку з тим, що військова частина 2269 Національної гвардії України відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) приймає участь в закупівлях в якості Замовника, просимо Вас надати роз’яснення на запитання. Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо: відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення; службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення. Але, якщо Замовнику відомо про те, що Учасник має судові справи, які на даний час розглядаються судом, але за позовними вимогами, що стосуються умов виконання договору, якості наданих товарів, послуг, робіт, що підтверджує не добросовісність Учасника у частині виконання договору, чи може Замовник маючи такі відомості відхилити пропозицію Учасника та на яких підставах. <b> Номер відповіді:</b> 1022/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “ Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі ”. Разом з тим, згідно з частиною сьомою статті 28 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником , до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації , що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. При цьому перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій, визначений у статті 30 Закону та є вичерпним. Водночас замовнику слід ураховувати, що відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).

<b>Запит від:</b> Запит від Управління майном Сумської обласної ради <b>Суть питання:</b> Три учасники допущені до аукціону. Під час аукціону жоден із учасників не скинув ціну, запропонована ціна всіма трьома учасниками залишилася на час завершення аукціону на рівні очікуваної вартості закупівлі. Запитання: кому із учасників надавати перевагу? На підставі чого відмовляти решті двом учасникам? <b> Номер відповіді:</b> 1025/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону переможцем процедури закупівлі є учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір. Поряд з цим найбільш економічно вигідна пропозиція − пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій відповідно до статті 28 Закону (пункт 12 частини першої статті 1 Закону). У свою чергу, відповідно до частини першої статті 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. Таким чином, визначення найбільш економічно вигідної пропозиції здійснюється електронною системою закупівель автоматично за результатами проведеного електронного аукціону. У свою чергу повідомляємо, що стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 " Щодо електронної системи закупівель ", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Херсонський комунальний транспортний сервіс" Херсонської міської ради <b>Суть питання:</b> Які дії голови тендерного комітету у разі готівкових розрахунків за придбання матеріалів для господарських потреб підприємства на суми до 10 тис. грн. у разі їх відсутності у фінансовому плані підприємства? <b> Номер відповіді:</b> 1027/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що питання здійснення замовником допорогових закупівель, у тому числі функції тендерного комітету,  розглянуто в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “ Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону ”,  розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від комунальне підприємство "Центр організації дорожнього руху" <b> Тема розширена:</b> закупівля послуг для експлуатації арештованого майна <b>Суть питання:</b> Доброго дня, шановний Уповноважений орган з питань закупівель! Комунальне підприємство "Центр організації дорожнього руху", що створено згідно з рішенням Київської міської ради від 27 листопада 2003 року №216/1090 «Про заходи щодо поліпшення роботи по організації дорожнього руху, розвитку мережі паркінгів, автостоянок, місць для паркування та інших об'єктів дорожнього сервісу в м.Києві» та діє на підставі Статуту, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 12 квітня 2004 року №680 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.01.2018 №10), звертається з метою отримання роз'яснення з питань застуосування положень Закону України "Про публічні закупівлі" під час реалізації договору управління майном (активами). Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.08.2018 у справі №752/16869/18 встановлено, що під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження №42016100000001070 накладено арешт і заборононено користуватися, розпоряджатися та відчужувати активи (будівлю №1 літер "А", будівлю №2 літер "Б", будівлю №3 літер "В" та дизельну електростанцію літер "Г"), які знаходиться за адресою: м. Київ, Паркова дорога, 16а, власником яких є ТОВ «АМАДЕУС КО», а також змінено порядок зберігання вищевказаних активів, як речового доказу у кримінальному провадженні. 18 жовтня 2018 року між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА), та комунальним підприємством «Центр організації дорожнього руху» укладено строковий договір управління майном (активами), що нотаріально посвідчений в установленому порядку, а 26 жовтня 2018 року - підписано акт приймання-передачі об’єктів нерухомого майна, які належать на праві власності ТОВ «АМАДЕУС КО», а також земельних ділянок площею 2,0722 га (кадастровий номер ....) та 0,1117 га (кадастровий номер .....). Для реалізації договору управління та для забезпечення виконання вимог Закону України про АРМА та глави 70 Цивільного кодексу України, комунальним підприємством відкрито окремий рахунок та отримано нове свідоцтво платника ПДВ. Під час реалізації договору управління виникає необхідність закупівлі послуг з охорони об'єктів управління,прибирання тощо за рахунок коштів з окремого рахунку, який відкрито комунальним підприємством виключно для виконання договору управління. Ураховуючи вищевикладене, просимо надати роз'яснення щодо необхідності проведення тендерних закупівель послуг/товарів/робіт, якщо вони будуть здійснені комунальним підприємством, або якщо буде проводитись відшкодування витрат за існуючими договорами надання послуг... Відповідь просимо надати у найкоротші строки. Заздалегідь вдячні за порозуміння. <b> Номер відповіді:</b> 1021/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. Разом з тим, згідно з абзацом другим частини другої статті 21 Закону України “Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів” управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

<b>Запит від:</b> Запит від Відокремлений підрозділ "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" <b> Тема розширена:</b> Про внесення змін в тендерну документацію вчастині строків виконання робіт <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. У зв’язку з тривалим терміном проведення попередніх двох процедур Замовнику необхідно змінити в календарному плані виконання робіт (додаток до договору) та технічному завданні на переговорну процедуру терміни виконання робіт. Предмет закупівлі, його технічні, якісні характеристики, а також вимоги до учасника замовником змінено не було. Змінено тільки строки виконання робіт. Чи можемо в нашому випадку провести переговорну процедуру закупівель? Дуже дякуємо за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 1017/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, відповідь на аналогічне звернення міститься  у запиті за № 156/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Відокремлений підрозділ "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" <b> Тема розширена:</b> Чи має право замовник не проводити переговори в рамках переговорної процедури з учасником, який брав участь у тендері <b>Суть питання:</b> Замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників (двічі у тендері брало участь одне підприємство). Запитання: Чи має право замовник не проводити переговори в рамках переговорної процедури з учасником, який брав участь у тендері, що двічі відмінений через відсутність достатньої кількості учасників? При цьому, замовник проводить переговори та заключає договір на закупівлю із третьою особою, яка не брала участь у двічі відміненому тендері. <b> Номер відповіді:</b> 1018/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті  846/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2b5f6e76-8dbb-4ddb-900b-a4eee33dd80c&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Мангушської районної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Закупівлі без використання електронної системи <b>Суть питання:</b> Враховуючи наш досвід роботи у системі Prozorro, навчання, яке не единоразово проходили члени тендерного комітету,ми вважали що проведення закупівлі шляхом оприлюднення звіту про укладений договір- це процедура з використанням електронної системи, а укладення прямого договору( в системі оприлюднювали лише план)-це без використання.Просимо Вас надати роз'яснення чи так це і на підставі чого, бо при складанні плану закупівель ми користувалися вашими роз'ясненнями, в яких йдеться , що вид закупівлі “Звіт про укладені договори” у зазначеному полі обирається замовником у разі здійснення закупівель із використанням системи, за умови, що вартість предмета закупівлі не перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. <b> Номер відповіді:</b> 1019/2018 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Процедури закупівлі визначені у частині першій статті 12 Закону, якою встановлено, що  закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі. Поряд з цим питання оприлюднення звіту про укладені договори та закупівель, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону розглянуто у запиті № 740/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c04f60dc-0cdb-4f8e-a72a-eb5ccc015883&lang=uk-UA