Новини Мінекономіки
Консультація
№ 3/2019
03.01.2019
Інше
Суть питання: Необхідність внесення змін до вже виконаних тендерних договорів через розбіжності у фінансуванні (фактичні надходження менші за планові показники), та вже оприлюднених звітів про їх виконання. Висновки/Відповідь: Внесення змін до договору про закупівлю неможливе після настання підстав для публікації звіту про виконання договору, відповідно до абзацу десятого частини першої статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі”. Додатково рекомендовано ознайомитися з матеріалами, розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель: * Запит 813/2017 (http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e5e2ea3-c78c-46f0-b93d-6695c9438f96&lang=uk-UA) * Лист Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc)
Інше
Консультація № 3/2019Огляд:
Суть питання:
Необхідність внесення змін до вже виконаних тендерних договорів через розбіжності у фінансуванні (фактичні надходження менші за планові показники), та вже оприлюднених звітів про їх виконання.
Висновки/Відповідь:
Внесення змін до договору про закупівлю неможливе після настання підстав для публікації звіту про виконання договору, відповідно до абзацу десятого частини першої статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі”. Додатково рекомендовано ознайомитися з матеріалами, розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Управління освіти і науки ТМР
<b>Суть питання:</b> Зранку 02.01.2019 року в систему Прозоро секретерем тендерного комітету було оприлюднено звіти про виконання тендерних договорів . Після обіду з казначейства поступила інформація, що потрібно привести у відповідність спец. фонд, а саме : фактичні надходження менші за планові показники, тому необхідно зняти залишки юридичних зобовязань-зробити додатки до договорів, але процедура вже завершена . Як вийти з даної ситуації?
<b>
Номер відповіді:</b> 3/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим повідомляємо, що розміщення звіту про виконання договору розглянуто у запиті 813/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e5e2ea3-c78c-46f0-b93d-6695c9438f96&lang=uk-UA
.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “
Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю
”.
Ураховуючи зазначене, внесення змін до договору про закупівлю не є можливим після настання підстав для публікації звіту про виконання договору, визначених абзацом десятим частини першої статті 10 Закону.
Консультація
№ 4/2019
03.01.2019
Оскарження процедур закупівель
Консультація Мінекономіки №4/2019: Суть питання: Чи може замовник укласти договір з переможцем процедури закупівлі, розпочатої у 2018 році, якщо рішення про відхилення скарги на рішення про визначення переможця було опубліковано в системі Prozorro у 2019 році, а кошти на закупівлю передбачені кошторисом на 2019 рік? Висновки/Відповідь: Замовник може укласти договір з переможцем. * Закупівля здійснюється відповідно до річного плану (частина перша статті 4 Закону України “Про публічні закупівлі”). * Договір про закупівлю укладається протягом строку дії пропозиції переможця, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір (частина друга статті 32 Закону). * Умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця (частина четверта статті 36 Закону). * Договір укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (частина перша статті 36 Закону). * При укладенні договору, оплата якого передбачається за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України. * Замовник самостійно приймає рішення, керуючись принципами здійснення закупівель та вимогами законодавства в цілому.
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 4/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки №4/2019
Суть питання: Чи може замовник укласти договір з переможцем процедури закупівлі, розпочатої у 2018 році, якщо рішення про відхилення скарги на рішення про визначення переможця було опубліковано в системі Prozorro у 2019 році, а кошти на закупівлю передбачені кошторисом на 2019 рік?
Висновки/Відповідь:
Замовник може укласти договір з переможцем.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Департамент забезпеченення Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України
<b>Суть питання:</b> 07.12.2018 на рішення про визначення переможця учасником було подано скаргу, яка 12.12.2018 органом оскарженя була прийнята до розгляду. 27.12.2018 скарга не була задоволена. 02.01.2019 рішення опубліковано в системі Прозоро. Чи можемо укласти договір з визначеним переможцем по процедурі розпочатої в 2018 році? Кошти згідно кошторису на 2019 рік є.
<b>
Номер відповіді:</b> 4/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Відповідно до частини першої статі 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Так, тендерна документація повинна містити, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг.
Згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
Разом з тим, згідно з вимогами частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень
Цивільного
кодексу України та
Господарського
кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Водночас замовникам у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України.
При цьому замовник самостійно приймає рішення, керуючись принципами здійснення закупівель та вимогами законодавства в цілому.
Консультація
№ 5/2019
03.01.2019
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація Мінекономіки (5/2019): Суть питання: Чи має юридичну силу скан-копія договору, опублікована замовником на електронній площадці, для постачальника до отримання оригіналу, і чи може вона використовуватись в суді як рівноцінний аналог оригіналу? Висновки/Відповідь: * Договір про закупівлю: Укладається згідно з нормами Цивільного кодексу України (ЦК України) та Господарського кодексу України (ГК України) з урахуванням особливостей Закону України “Про публічні закупівлі”. (пункт 5 частини першої статті 1 Закону, частина перша статті 36 Закону) * Укладення договору: Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов у належній формі (частина перша статті 638 ЦК України). * Письмова форма правочину: Правочини між юридичними особами вчиняються у письмовій формі (пункт перший частини першої статті 208 ЦК України). * Підписання правочину: Правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами (частина друга статті 207 ЦК України). * Судочинство: Юрисдикція та повноваження господарських судів визначаються Господарсько-процесуальним кодексом України.
Оприлюднення інформації про закупівлю
Консультація № 5/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки (5/2019)
Суть питання: Чи має юридичну силу скан-копія договору, опублікована замовником на електронній площадці, для постачальника до отримання оригіналу, і чи може вона використовуватись в суді як рівноцінний аналог оригіналу?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ЕВЕРЕСТ ЛІМІТЕД"
<b>
Тема розширена:</b> Юридична сила опублікованої копії договору
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Поясніть, будь ласка, чи має юридичну силу скан-копія договору підписаного двома сторонами, яка оприлюднюється Замовником на електронній площадці?
Може постачальник здійснювати поставку товару на підставі опублікованого скану до отримання оригіналу свого примірника договору?
Якщо постачальник звернеться до суду не маючи оригінала договору, факт публікації скан-копії договору на електронній площадці може використовуватись як рівноцінний аналог оригіналу договору?
<b>
Номер відповіді:</b> 5/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону визначено, що договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).
Згідно з пунктом першим частини першої статті 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
У свою чергу, юрисдикція та повноваження господарських судів, встановлення порядку здійснення судочинства у господарських судах визначаються Господарсько-процесуальним кодексом України.
Консультація
№ 6/2019
03.01.2019
Зміна істотних умов договору
Консультація Мінекономіки № 6/2019: Суть питання: Чи можна змінити ціну договору на проектні роботи за п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону через зміни в ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 (індекси та усереднені показники вартості)? Висновки/Відповідь: З відповіддю на порушене питання можна ознайомитись в листах Мінекономіки: * Лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю": http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc * Лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю": http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Зміна істотних умов договору
Консультація № 6/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 6/2019
Суть питання: Чи можна змінити ціну договору на проектні роботи за п. 7 ч. 4 ст. 36 Закону через зміни в ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 (індекси та усереднені показники вартості)?
Висновки/Відповідь:
З відповіддю на порушене питання можна ознайомитись в листах Мінекономіки:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ф/о
<b>
Тема розширена:</b> Зміна договору на підставі п.7 част.4 ст.36 Закону у зв'язку зі зміною нормативів
<b>Суть питання:</b> Чи може бути підставою для зміни ціни договору на закупівлю проектних робіт зміна показників ДСТУ Б Д.1.1-7:2013, зокрема індексів визначення кошторисної вартості та усерезнених показників кошторисної вартості в розрахунку на 1 людино-день проектних та вишукувальних робіт.
<b>
Номер відповіді:</b> 6/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "
Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю
", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "
Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю
", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Консультація
№ 7/2019
03.01.2019
Тендерна документація
Консультація Мінекономіки № 7/2019: Суть питання: Чи потрібно ставити печатку на тендерній документації, якщо голова тендерного комітету - головний спеціаліст, а не керівник? Висновки/Відповідь: * Загальні положення: Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) (п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону, абз. 1 ч. 1 ст. 11 Закону, п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону) визначає тендерну документацію як документацію щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником. Закон передбачає створення тендерного комітету або визначення уповноваженої особи для організації та проведення процедур закупівель. * Повноваження тендерного комітету: Тендерний комітет забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель (абз. 6 ч. 3 ст. 11 Закону та п. 2.7 Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 (далі – Примірне положення)). Рішення комітету оформлюються протоколом, що підписується всіма присутніми членами (п. 2.6 розділу ІІ Примірного положення). * Печатка на тендерній документації: Закон та Примірне положення не містять вимог щодо проставлення печатки під час затвердження тендерної документації. Питання щодо відбитку печатки на документах зазначене в Типовій інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55. * Рекомендації Мінекономіки: Рекомендується ознайомитися з листом Мінекономіки від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації", розміщеним на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.
Тендерна документація
Консультація № 7/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 7/2019
Суть питання: Чи потрібно ставити печатку на тендерній документації, якщо голова тендерного комітету - головний спеціаліст, а не керівник?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа
<b>Суть питання:</b> Прошу надати інформацію щодо питання чи потрібно ставити на тендерній документації Замовника печатку (та яку саме), якщо Головою тендерного комітету є не керівник, а головний спеціаліст.
<b>
Номер відповіді:</b> 7/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Закону
тендерна документація -
документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та
затверджується замовником
і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
При цьому згідно з абзацом першим частини першої статті 11 Закону
для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет
(комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону
тендерний комітет
– службові (посадові) та інші
особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із Законом.
Відповідно до абзацу шостого частини третьої статті 11 Закону та пункту 2.7 Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 (далі – Примірне положення)
тендерний комітет забезпечує
складання,
затвердження
та зберігання
відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом.
Пунктом 2.6 розділу ІІ Примірного положення визначено, що рішення комітету оформлюється протоколом, який підписується всіма членами комітету, присутніми на засіданні. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на його засіданні, з кожного питання.
Разом з тим, Законом та Примірним положенням не передбачено проставлення печатки під час затвердження тендерної документації.
Поряд з цим, питання щодо відбитку печатки на документах зазначене в Типовій інструкції
з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади
, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
, розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "
Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації
", який містить інформацію щодо використання печатки
Консультація
№ 8/2019
03.01.2019
Оскарження процедур закупівель
Консультація Мінекономіки (8/2019): Суть питання: Що робити, якщо процедура закупівлі природного газу заблокована скаргою, постачальника немає, а продовжити попередній договір на 20% недостатньо для покриття потреб? Висновки/Відповідь: На подібне питання вже надано відповідь у запиті 1170/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e84ff70c-7cbb-45b1-bdc1-0e61491d01f8&lang=uk-UA Згідно з ч. 5 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 8/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки (8/2019)
Суть питання: Що робити, якщо процедура закупівлі природного газу заблокована скаргою, постачальника немає, а продовжити попередній договір на 20% недостатньо для покриття потреб?
Висновки/Відповідь:
На подібне питання вже надано відповідь у запиті 1170/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e84ff70c-7cbb-45b1-bdc1-0e61491d01f8&lang=uk-UA
Згідно з ч. 5 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя
<b>
Тема розширена:</b> Процедура закупівлі оскаржена, заблокована, постачальника немає, варіанти дій
<b>Суть питання:</b> Нами було вчасно оголошено процедуру закупівлі природного газу. Дану процедуру оскаржив учасник, який не був визнаний переможцем. Відповідно процедура закупівлі була заблокована, розгляд скарги відбудеться 17 січня. Постачальника газу на січень немає. НАК "Нафтогаз" відмовляється укласти договір як постачальник останньої надії, оскільки у даному випдку немає законодавчих підстав. Ч.5 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Але у нашому випадку це не є можливим, оскільки суми у 20 відсотків попереднього договору не вистачає дял забезпечення потреб на січень. Що робити у даній ситуації?
<b>
Номер відповіді:</b> 8/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що на подібне за змістом питання надано відповідь у запиті 1170/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e84ff70c-7cbb-45b1-bdc1-0e61491d01f8&lang=uk-UA
Консультація
№ 1/2019
02.01.2019
Інше
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи є ДПДГ "Каховське" ІЗЗ НААН замовником у розумінні законодавства про публічні закупівлі, враховуючи, що воно не отримує бюджетні кошти, знаходиться на госпрозрахунку та не здійснює закупівлі для потреб держави чи громади? Висновки/Відповідь: Для визначення, чи є ДПДГ "Каховське" ІЗЗ НААН замовником, необхідно виходити з положень Закону України "Про публічні закупівлі". У тексті консультації не наведено конкретних положень, на основі яких можна однозначно визначити статус ДПДГ "Каховське" ІЗЗ НААН як замовника. Тому потрібен більш детальний аналіз господарської діяльності підприємства та його відповідності критеріям, встановленим Законом.
Інше
Консультація № 1/2019Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи є ДПДГ "Каховське" ІЗЗ НААН замовником у розумінні законодавства про публічні закупівлі, враховуючи, що воно не отримує бюджетні кошти, знаходиться на госпрозрахунку та не здійснює закупівлі для потреб держави чи громади?
Висновки/Відповідь:
Для визначення, чи є ДПДГ "Каховське" ІЗЗ НААН замовником, необхідно виходити з положень Закону України "Про публічні закупівлі". У тексті консультації не наведено конкретних положень, на основі яких можна однозначно визначити статус ДПДГ "Каховське" ІЗЗ НААН як замовника. Тому потрібен більш детальний аналіз господарської діяльності підприємства та його відповідності критеріям, встановленим Законом.
Суть питання: Чи є ДПДГ "Каховське" ІЗЗ НААН замовником у розумінні законодавства про публічні закупівлі, враховуючи, що воно не отримує бюджетні кошти, знаходиться на госпрозрахунку та не здійснює закупівлі для потреб держави чи громади?
Висновки/Відповідь:
Для визначення, чи є ДПДГ "Каховське" ІЗЗ НААН замовником, необхідно виходити з положень Закону України "Про публічні закупівлі". У тексті консультації не наведено конкретних положень, на основі яких можна однозначно визначити статус ДПДГ "Каховське" ІЗЗ НААН як замовника. Тому потрібен більш детальний аналіз господарської діяльності підприємства та його відповідності критеріям, встановленим Законом.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Дослідне господарство "Каховське" Інституту зрошуваного землеробства НААН
<b>
Тема розширена:</b> Чи повинні ми проводити державні закупівлі
<b>Суть питання:</b> надайте, будь-ласка, конкретну відповідь: "Чи підпадає ДПДГ "Каховське" ІЗЗ НААН під поняття "ЗАМОВНИК"?? Адже, господарство не отримує бюджетні кошти, знаходиться на госпрозрахунку і не здійснює закупівлю товарів для забезпечення потреб держави чи територіальної громади.
<b>
Номер відповіді:</b> 1/2019
Консультація
№ 2/2019
02.01.2019
Інше
Опис консультації Мінекономіки (2/2019) Суть питання: Чи потрібно відображати різницю між запланованими та фактичними витратами в Додатку до річного плану закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель (у разі економії)? Висновки/Відповідь: Див. відповідь на аналогічне питання у запиті № 1174/2017 на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=191a8102-860e-48ca-b53b-1b52943c47bd&lang=uk-UA
Інше
Консультація № 2/2019Огляд:
Опис консультації Мінекономіки (2/2019)
Суть питання: Чи потрібно відображати різницю між запланованими та фактичними витратами в Додатку до річного плану закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель (у разі економії)?
Висновки/Відповідь: Див. відповідь на аналогічне питання у запиті № 1174/2017 на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=191a8102-860e-48ca-b53b-1b52943c47bd&lang=uk-UA
Суть питання: Чи потрібно відображати різницю між запланованими та фактичними витратами в Додатку до річного плану закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель (у разі економії)?
Висновки/Відповідь: Див. відповідь на аналогічне питання у запиті № 1174/2017 на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=191a8102-860e-48ca-b53b-1b52943c47bd&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області
<b>
Тема розширена:</b> Додаток до річного плану закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель
<b>Суть питання:</b> Добрий день! Підкажіть, будь ласка, чи потрібно в Додатку до річного плану закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель, показувати та оприлюднювати в системі Прозорро різницю між запланованими та фактичними витратами, якщо наприкінці року з'ясувалося, що не усі гроші витрачено (наприклад, на закупівлю конвертів)?
<b>
Номер відповіді:</b> 2/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=191a8102-860e-48ca-b53b-1b52943c47bd&lang=uk-UA
у запиті № 1174/2017.
Консультація
№ 1147/2018
28.12.2018
Переговорна процедура закупівлі
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Строк проведення переговорної процедури закупівлі, якщо після двох невдалих відкритих торгів з’явився лише один учасник. Висновки/Відповідь: Мінекономіки рекомендує ознайомитися з відповідями на аналогічні питання, наданими у запитах: * від 05.12.2016 № 191/2016 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=acd3ba76-5524-4f5a-b9bd-8df995a2dd5d&lang=uk-UA * від 31.01.2017 № 156/2017 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 1147/2018Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Строк проведення переговорної процедури закупівлі, якщо після двох невдалих відкритих торгів з’явився лише один учасник.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки рекомендує ознайомитися з відповідями на аналогічні питання, наданими у запитах:
від 05.12.2016 № 191/2016 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=acd3ba76-5524-4f5a-b9bd-8df995a2dd5d&lang=uk-UA
від 31.01.2017 № 156/2017 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
Суть питання: Строк проведення переговорної процедури закупівлі, якщо після двох невдалих відкритих торгів з’явився лише один учасник.
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки рекомендує ознайомитися з відповідями на аналогічні питання, наданими у запитах:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Лікарня №34"
<b>Суть питання:</b> Після двократного проведення закупівлі в двох випадках у оголошенні взяв участь лише 1 участник.
Питання: в який строк замовник має право виявити бажання та почати процедуру перкговорів з ним?
<b>
Номер відповіді:</b> 1147/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах від 05.12.2016 № 191/2016 та від 31.01.2017 № 156/2017 за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=acd3ba76-5524-4f5a-b9bd-8df995a2dd5d&lang=uk-UA
,
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
Консультація
№ 1149/2018
28.12.2018
Оскарження процедур закупівель
Ок, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи правомірно вимагати від учасника допорогової закупівлі документи, що підтверджують повноваження особи на підписання договору, зокрема, завірені поточною датою (2018 рік), або достатньо документів, завірених у попередні роки? Висновки/Відповідь: * Закон України “Про публічні закупівлі” застосовується, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. * У разі здійснення допорогових закупівель застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 13.04.2016 № 35. * Замовник розміщує вимоги до учасника в оголошенні про закупівлю (пункт 6.3 Порядку). * Учасники можуть звертатися до замовника за роз'ясненнями щодо встановлених вимог (пункт 6.5 Порядку). * Питання вирішення спорів, пов’язаних з проведенням допорогових закупівель, висвітлено в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель" (посилання http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=10&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc). * Мінекономіки не визначає правомірність дій замовника в конкретних випадках, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459.
Оскарження процедур закупівель
Консультація № 1149/2018Огляд:
Ок, ось стислий опис консультації:
Суть питання:
Чи правомірно вимагати від учасника допорогової закупівлі документи, що підтверджують повноваження особи на підписання договору, зокрема, завірені поточною датою (2018 рік), або достатньо документів, завірених у попередні роки?
Висновки/Відповідь:
Закон України “Про публічні закупівлі” застосовується, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У разі здійснення допорогових закупівель застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 13.04.2016 № 35.
Замовник розміщує вимоги до учасника в оголошенні про закупівлю (пункт 6.3 Порядку).
Учасники можуть звертатися до замовника за роз'ясненнями щодо встановлених вимог (пункт 6.5 Порядку).
Питання вирішення спорів, пов’язаних з проведенням допорогових закупівель, висвітлено в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель" (посилання http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=10&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc).
Мінекономіки не визначає правомірність дій замовника в конкретних випадках, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України та Положенням про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459.
Суть питання:
Чи правомірно вимагати від учасника допорогової закупівлі документи, що підтверджують повноваження особи на підписання договору, зокрема, завірені поточною датою (2018 рік), або достатньо документів, завірених у попередні роки?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Кузьменко Володимир Миколайович
<b>
Тема розширена:</b> кваліфікаційні вимоги
<b>Суть питання:</b> Допорогові закупівлі.На сайти "Закупки.пром" Замовником Комунальний заклад "Дніпропетровський спеціалізований клінічний медичний центр матері та дитини ім. проф. М.Ф. Руднєва" Дніпропетровської обласної ради" було розміщено оголошуння про проведення процедури допорогових закупівель Послуги з вивезення та подальшого знешкодження (утилізації) твердих побутових відходів
ДК 021:2015: 90510000-5 Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям 12.12.2018р.
ФОП Кузьменко В.М. опубліковано пропозицію 20.12.2018 .Учасники повинні надати пакет документів згідно оголошення.У цьому списку було вказано надати документ,а саме
- Документ, який підтверджує статус та повноваження особи на підписання договору за
результатами процедури закупівлі (виписка (витяг) з протоколу зборів засновників про
призначення директора.Обраний переможець надав документи:наказ та рішення про прийняття директора копію завірену 17.02.2017р.
Чи було потрібно запросити у момент кваліфікації ці документи або завірені 2018р(поточним роком,так як бюджетний рік 2018. абож підкрипити без завірення?
<b>
Номер відповіді:</b> 1149/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У свою чергу, у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з використанням електронної системи закупівель (далі – система) застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в ДП “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35.
Згідно з пунктом 6.3 Порядку під час оголошення допорогової закупівлі замовник розміщує в системі інформацію про предмет, очікувану вартість закупівлі, умови договору, порядок і умови проведення закупівлі, строк подання пропозицій, а також вимоги до учасника та іншу інформацію, яка, на його думку, є необхідною для проведення закупівлі.
Поряд з цим відповідно до пункту 6.5 Порядку у період уточнень користувачі системи мають можливість звернутися до замовника з питаннями щодо встановлених вимог.
Водночас питання вирішення спорів, пов’язаних з проведенням допорогових закупівель, висвітлено в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “
Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель
” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=10&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій в конкретних випадках.
Консультація
№ 1150/2018
28.12.2018
Відкриті торги
Аналіз консультації Мінекономіки № 1150/2018 щодо оренди державного та комунального майна через публічні закупівлі: Суть питання: Чи правомірно здійснювати передачу в оренду державного/комунального майна через процедури публічних закупівель, враховуючи обмеження для державних/комунальних суб'єктів господарювання, і як їм законно брати участь у таких закупівлях? Висновки/Відповідь: Закон України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) регулює придбання товарів, робіт та послуг замовниками. Організаційні та майнові відносини щодо оренди державного/комунального майна, регульовані Законом України "Про оренду державного та комунального майна", не є предметом регулювання Закону "Про публічні закупівлі". Якщо замовник у розумінні Закону передбачає придбання товарів, робіт чи послуг, то закупівля здійснюється через процедури, визначені статтею 12 Закону, з урахуванням вартісних меж, встановлених статтею 2 Закону. Вибір та проведення процедур закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (частина третя статті 11 Закону). Додатково рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 "Щодо застосування переговорної процедури закупівлі", розміщеним за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Відкриті торги
Консультація № 1150/2018Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки № 1150/2018 щодо оренди державного та комунального майна через публічні закупівлі
Суть питання: Чи правомірно здійснювати передачу в оренду державного/комунального майна через процедури публічних закупівель, враховуючи обмеження для державних/комунальних суб'єктів господарювання, і як їм законно брати участь у таких закупівлях?
Висновки/Відповідь:
Закон України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) регулює придбання товарів, робіт та послуг замовниками. Організаційні та майнові відносини щодо оренди державного/комунального майна, регульовані Законом України "Про оренду державного та комунального майна", не є предметом регулювання Закону "Про публічні закупівлі".
Якщо замовник у розумінні Закону передбачає придбання товарів, робіт чи послуг, то закупівля здійснюється через процедури, визначені статтею 12 Закону, з урахуванням вартісних меж, встановлених статтею 2 Закону. Вибір та проведення процедур закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (частина третя статті 11 Закону).
Додатково рекомендовано ознайомитися з листом Мінекономіки від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 "Щодо застосування переговорної процедури закупівлі", розміщеним за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Богдан Богдан Олексійович
<b>
Тема розширена:</b> Оренда державного та комунального майна шляхом публічних закупівель
<b>Суть питання:</b> Відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» до послуг відноситься зокрема найм (оренда).
Із положень Глави 58 Цивільного кодексу України випливає, що передання рухомої речі у найм (оренду) здійснюється за договором прокату. Загальні положення надання послуг передбачені Главою 63 ЦКУ.
Оголошуючи відкриті торги, замовники у тендерній документації та проектах договорів часто використовують формулювання «Прокат», «Оренда», «Послуги оренди», «Послуги прокату». Для визначення предмета закупівлі застосовуються відповідні коди Національного класифікатора України «Єдиний закупівельний словник» ДК 021:2015, наприклад:
«60180000-3 - Прокат вантажних транспортних засобів із водієм для перевезення товарів;
45500000-2 - Прокат техніки та обладнання з оператором для виконання будівельних робіт та цивільного будівництва.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім вичерпного переліку випадків.
Частиною 6 статті 9 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що порядок проведення проведення конкурсу на право оренди державного та комунального майна визначається Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, визначеними Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.
Наприклад, Порядок передачі в оренду майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, врегульовано Положенням про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженим Рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року N 415/1280. Так, комунальні підприємства, установи та організації територіальної громади міста Києва можуть у встановленому порядку передавати закріплене за ними на праві господарського відання або оперативного управління майно в оренду за рішенням постійної комісії КМР з питань власності чи на підставі рішення Київської міської ради.
Згідно із ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі» вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Передача державного та комунального майна у оренду/найм/прокат шляхом участі у відкритих торгах законодавством не передбачена. У таких випадках державні та комунальні суб’єкти господарювання автоматично позбавлені можливості законно приймати участь у тендері. Порушується їх право брати участь у процедурах закупівель на рівних з іншими учасниками умовах. Фактично «Прокат» та «Оренда» є дискримінаційними вимогами для таких учасників. І це не провина замовників, а наслідок практики правозастосування чинного законодавства України.
Прошу надати роз'яснення:
- як усунути даний дискримінаційний фактор;
- яким чином державні та комунальні суб’єкти господарювання можуть законно брати участь у закупівлях (послуг) оренди, прокату та найму?
<b>
Номер відповіді:</b> 1150/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим організаційні та майнові відносини, пов’язані з орендою та господарським використанням державного та комунального майна, що регулюються Законом України “Про оренду державного та комунального майна”, не є предметом регулювання Закону.
Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. При цьому закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом (пункт 20 частини першої статті 1 Закону).
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено здійснення придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, визначених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі.
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі”
Консультація
№ 1151/2018
28.12.2018
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 1151/2018: Суть питання: Як забезпечити потреби у природному газі на січень 2019 року (на період проведення повторної процедури відкритих торгів), щоб не залишити школу без опалення? Чи можна укласти прямий договір на цей період? Висновки/Відповідь: 1. Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель. 2. Щодо продовження строку дії договору на початку наступного року, дивись лист Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" (в частині "Щодо продовження строку дії договору на початку наступного року") за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc 3. Закон застосовується, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. 4. Забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом. 5. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону (частина сьома статті 2 Закону).
Відкриті торги
Консультація № 1151/2018Огляд:
Консультація Мінекономіки № 1151/2018
Суть питання:
Як забезпечити потреби у природному газі на січень 2019 року (на період проведення повторної процедури відкритих торгів), щоб не залишити школу без опалення? Чи можна укласти прямий договір на цей період?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель.
2. Щодо продовження строку дії договору на початку наступного року, дивись лист Мінекономіки від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" (в частині "Щодо продовження строку дії договору на початку наступного року") за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
3. Закон застосовується, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
4. Забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом.
5. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону (частина сьома статті 2 Закону).
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Любимівської сільської ради
<b>Суть питання:</b> у грудні провели процедуру відкриті торги на закупівлю природного газу,результат відміна торгів пропозиції не відповідають тендерній документації оголошена повторна процедура, яка закінчиться в кінці січня. Як забезпечити потребу у природному газі на січень-чи можна заключити прямий договір на січень2019 р на період проведення процедури відкритих торгіа,чи як діяти в цій ситуації,бо школа залишається без опалення у січні.
<b>
Номер відповіді:</b> 1151/2018
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання продовження строку дії договору на початку наступного року розглянуто в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “
Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю
” (в частині “
Щодо продовження строку дії договору на початку наступного року
”) розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Поряд з цим, Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому Законом забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених Законом.
Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону (частина сьома статті 2 Закону).