<b>Запит від:</b> Запит від ДП НЕК УКРЕНЕРГО <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Чи не є виключенням, що відповідає п.10 ч.4 ст.2 ЗУ "Про публічні закупівлі", і чи буде проводитись тендер у наступній ситуації: іноземна компанія планує здійснювати будівництво ліній електропередач на території України, уклавши відповідний договір з УКРЕНЕРГО. <b> Номер відповіді:</b> 40/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 10 частини четвертої статті 2 Закону визначено, що дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії". Таким чином, якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлі послуг із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", то такі закупівлі замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом на підставі пункту 10 частини четвертої статті 2 Закону. Водночас відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Крім того, відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону послугами є будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт. Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку України не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у частині четвертій статті 2 Закону у конкретних випадках. Поряд з цим відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, яка відповідно до покладених на неї завдань установлює тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках. При цьому відповідно до Положення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі − Міненерговугілля), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 208, Міненерговугілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах, а також забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання. Тому, з питання віднесення предмету закупівлі, зазначеного у запиті, до послуг із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, пропонуємо додатково звернутись до вищезазначених органів

<b>Запит від:</b> Запит від немає <b> Тема розширена:</b> Стосовно тендерної документації та зміни істотних умов <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу Вас надати роз’яснення стосовно тендерної документації та зміни істотних умов договору, а саме: 1. Чи має право Замовник в тендерній документації самостійно вибирати, які умови договору будуть вважатися істотними, крім законодавчо встановлених (предмету, ціни та строку дії договору), а які будуть вважатися основними та можуть змінюватися? 2. Якщо в тендерній документації істотними умовами договору, крім обов’язкових, будуть визначені, наприклад, порядок розрахунків чи якість товару - після підписання договору за результатами відкритих торгів вони вважатимуться істотними і не підлягатимуть зміні, крім випадків передбачених статтею 36 ЗУ «Про публічні закупівлі» чи дана стаття стосується лише законодавчо визначених істотних умов (предмету, ціни та строку дії договору)? Дякую за Вашу відповідь! <b> Номер відповіді:</b> 33/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=9&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено листи від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 " Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації ", від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від  30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Попова Оксана Вячеславівна <b>Суть питання:</b> Чи може власник майна оскаржити намір юридичної особи укласти договір на надання послуг щодо майна, яка не перебуває у неї на законних підставах ? тобто чи може бути підставою оскарження відсутність у замовника права на укладення такого договору ? <b> Номер відповіді:</b> 34/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до абзацу першого та другого частини третьої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Згідно з абзацом другим частини третьої статті 7 Закону Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та Законами України. Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб'єктів в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Миколаївкомунтранс" <b> Тема розширена:</b> Про обрання виду процедури закупівлі при наявності умов, визначених п. 2) ч. 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» <b>Суть питання:</b> Відповідно до п. 20) ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), публічна закупівля - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Як визначено п. 28) ст. 1 Закону, тендер (торги) – це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі); Згідно ч. 3 ст. 11 Закону, тендерний комітет або уповноважена особа (особи), поряд з іншими виконує дії по здійсненню вибору процедури закупівлі. Відповідно до ч. 1 ст. Закону, закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі. Частино 1 ст. 20 Закону визначено, шо відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Згідно ч. 1 ст. 35 Закону, переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Підпункт 2 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає застосування переговорної процедури закупівлі у разі: Відсутності конкуренції на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником за відсутності при цьому альтернативи. Враховуючи вищевикладене, просимо Вас надати роз’яснення з наступних питань: 1) Чи має Замовник за наявності умов визначених пп.2) ч. 2 ст. 35 Закону, а саме відсутності конкуренції на ринку послуг з вивезення твердих побутових відходів, альтернативу вибору процедури закупівлі між формою відкритих торгів та переговорною процедурою? 2) Чи зобов’язаний Замовник за наявності умов визначених пп.2) ч. 2 ст. 35 Закону обрати процедуру закупівлі у формі переговорної процедури? 3) Чи порушаються при обранні Замовником процедури закупівлі у формі відкритих торгів, створюючи при цьому конкуренцію, права підприємства, яке є виконавцем послуг з вивезення твердих побутових відходів та є таким, що має ознаки монопольного становища на ринку послуг з вивезення твердих побутових відходів як таке, що не має жодного конкурента на зазначеному ринку послуг? <b> Номер відповіді:</b> 35/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 28 часини першої статті 1 Закону тендер (торги) – здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом ( крім переговорної процедури закупівлі ). Разом з тим, відповідно до частини першої статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених статтею 12 Закону, зокрема переговорної процедури закупівлі. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “ Щодо застосування переговорної процедури ”. При цьому згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) зокрема здійснює вибір процедури закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від ТРК "ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ" <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Просимо надати роз’яснення виходячи з наступних обставин. Між КП «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «ПЕРШИЙ ЗАХІДНИЙ» (ЄДРПОУ 31074340) та ТзОВ "ЗЕОНБУД" (ЄДРПОУ 35917061) 10.05.2018 року було укладено договір № 132017Р із застосуванням переговорної процедури (UA-2018-04-20-000587-c), на строк до 09.12.2021 року. Додатковою угодою №1 від 10.05.2018 року було встановлено вартість послуг на період з 01.05.2018 року до 31.12.2018 року, що становила – 156163, 68 грн. Додатковою угодою №2 від 19.12.2018 року було зменшено вартість послуг і загальна ціна договору становила 64781,84 грн., умови додаткової угоди були виконані в повному обсязі, відповідно до б’юджетного фінансування на 2018 рік. Чи достатньо юридичних підстав для укладання додаткової угоди №3 на 2019 бюджетний рік в рамках договору, який діє до 09.12.2021 року, що укладений за підсумками переговорної процедури з ТзОВ "ЗЕОНБУД" (ЄДРПОУ 35917061) у 2018 році? Чи є обов’язкова необхідність попередній договір розривати і укладати новий договір за переговорною процедурою у 2019 році? <b> Номер відповіді:</b> 30/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=9&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено листи  від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”, від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”, від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”, від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “ Щодо передумов здійснення закупівель ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Київська міська психоневрологічна лікарня №2 <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Прошу надати роз"яснення. З початку цього року на закупівлю активної електроенергії лікарні було надано замість Договору дві Додаткові угоди з різними номерами. Договір на закупівлю електричної енергії є на сайті ТОВ "Київські енергетичні послуги" (він без номера і дати, для всіх один). Як правильно оприлюднити в Прозоро Договір? Розмістити дві Додаткові угоди ? Чи сканувати Договір товариства, додаткові угоди та розмітити без номера договора? <b> Номер відповіді:</b> 31/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Оприлюднення інформації про закупівлю передбачено статтею 10 Закону. Так, зокрема, відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: договір про закупівлю – протягом двох днів з дня його укладення. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 36 Закону). У свою чергу, відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Поряд з цим згідно з частиною четвертою статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору зокрема на основі договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. У свою чергу, статтею 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Таким чином, у разі укладення замовником договору про закупівлю у розумінні Закону, замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 Закону зазначений договір в цілому.

<b>Запит від:</b> Запит від ЛМКП Львівводоканал <b> Тема розширена:</b> Правомірність допуску компанії Strabag до процедур закупівлі згідно правил і вимог ЄБРР <b>Суть питання:</b> Чи вправі ЛМКП "Львівводоканал" укладати договір з компанією STRABAG як з Підрядником проекту «Реконструкції очисних споруджень та будівництва станції переробки мулу для виробництва біогазу у м. Львові”, який підтримується позикою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО), грантом Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (Е5Р), у разі визнання цієї компанії переможцем торгів за рештою критеріїв, зважаючи на те, що співвласником компанії (зі значним пакетом акцій - 25,5 %) STRABAG є Олег Володимирович Дерипаска – фізична особа (громадянин Російської Федерації), до якої застосовано санкції, відповідно до рішення Ради національної безпеки та оборони України від 02 травня 2018р., яке введено в дію Указом Президента України № 126/2018 від 14 травня 2018р <b> Номер відповіді:</b> 29/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на Ваше звернення міститься в листах від 03.04.2017 № 3304-06/10825-06 “ Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами ”, від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 " Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації " (підрозділ 3 "Відхилення тендерних пропозицій" розділу 5 "Оцінка тендерної пропозиції") та від 19.06.2018 № 3304-04/26252-07 " Щодо застосування санкцій ", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc .

<b>Запит від:</b> Запит від МКП "Херсонтеплоенерго" <b> Тема розширена:</b> Про застосування положень ЗУ "Про публічні закупівлі" для суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Наше міське комунальне підприємство здійснює виробництво, транспортування та постачання теплової енергії для 51% мешканців та об’єктів соціальної інфраструктури міста, та належить до суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». У зв’язку з набранням чинності положень Закону України «Про ринок електричної енергії» існуючий договір на постачання електричної енергії анульовано. Питання: Чи можемо ми, на підставі пункту 2) частини 4 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме, що «дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: 2) паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії, проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин (у тому числі неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів), Укласти прямий договір с постачальником електричної енергії без проведення торгів? <b> Номер відповіді:</b> 24/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 930/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c178de4a-11db-48e1-9ec6-ea3e5d099370&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "НАЕК "Енергоатом" <b>Суть питання:</b> Просимо дати роз'яснення щодо можливості застосування переговорної процедури відповідно до п.4 ч. 1 ст. 35 ЗУ "Про публічні закупівлі" у разі, коли відкриті торги були двічі відмінені внаслідок того, що пропозиція лише одного учасника була допущена до аукціону, а пропозиції ще двох учасників були відхилені через невідповідність кваліфікаційним критеріям, встановленим тендерною документацією,а саме - відсутність матеріально-техніченої бази та працівників відповідної кваліфікації (персоналу, необхідного для надання послуги, що закуповується). <b> Номер відповіді:</b> 25/2019

<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Інститут серця Міністерства охорони здоров'я України" <b> Тема розширена:</b> оприлюднення звіту про виконання договору <b>Суть питання:</b> Тендерний комітет Державної установи «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я» звертається до Вас з проханням надати роз’яснення. Відповідно до статті 10 Закону України «Про здійснення публічних закупівель» звіт про виконання договору публікується на веб-порталі уповноваженого органу протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. За умовами договору визначено: «строк дії договору до встановленої дати, а в частині оплати та гарантійних зобов’язань - до повного виконання їх сторонами» та разом з тим визначені гарантійні умови цих зобов’язань, терміни яких перевищують встановлену дату строку дії договору. Отже, в який строк такий договір вважається завершений: за датою закінчення строку дії договору чи за датою закінчення гарантійних умов? Яку дату необхідно вважати датою повного виконання договору (дату фактичного закінчення строку дії договору чи дату повного виконання зобов’язань)? <b> Номер відповіді:</b> 26/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах 813/2017, 1239/2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e5e2ea3-c78c-46f0-b93d-6695c9438f96&lang=uk-UA , http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a7f316f8-2580-4a56-a0ba-f724925d7b93&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Головне територіальне управління юстиції у Луганській області <b> Тема розширена:</b> Постачання та розподіл електричної енергії <b>Суть питання:</b> Добрий день. Постачальник універсальних послуг у складі тарифу на постачання включає вартість розподілу. Підкажіть будь-ласка, чи потрібно в такому випадку укладати окремий договір на розподіл з оператором системи розподілу, якщо річна потреба за предметом розподілу перевищує 200 тис. гривень? <b> Номер відповіді:</b> 27/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено листи від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “ Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії ” та від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 “ Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії ”. Поряз з цим інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715. Тому, з питання зазначеного у зверненні пропонуємо звернутися до вищезазначеного органу.

<b>Запит від:</b> Запит від Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж <b> Тема розширена:</b> Закупівлі без використання електронної системи <b>Суть питання:</b> При здійсненні господарської діяльності Замовник укладає договір на 70 тис. грн. та оприлюднює Звіт. Через деякий час виникає необхідність у придбанні товару (послуг/робіт), які входять до цього ж предмета закупівлі на суму 20 тис. грн. Питання: 1. чи необхідно оприлюднювати звіт про укладений договір на закупівлю вартістю 20 тис. грн.? 1. чи необхідно оприлюднювати звіт про укладений договір в разі якщо сумарна вартість договорів, за одним предметом закупіві дорівнює або перевищує 50 тис.грн.? <b> Номер відповіді:</b> 22/2019