<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРАЙМТЕХПОСТАЧ" <b> Тема розширена:</b> Посилання в тендерній документації на недіючі стандарти <b>Суть питання:</b> У 2015 році ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»), яке виконує функції Національного органу стандартизації, були видані відповідні накази про скасування ГОСТів із втратою чинності протягом 2016-2018 років та з повною відмовою від них, починаючи з 1 січня 2019 року. Отже, відповідно до Наказу ДП «УкрНДНЦ» «Про скасування міждержавних стандартів в Україні, що розроблені до 1992 року» з 01.01.2019 року ряд ГОСТів втратили чинність, серед яких: ГОСТ 16442-80, 1508-78, 6323-79, 839-80, 15150-69, 18410-73, 2990-78, 22483, 10348-80, 24641-81. ГОСТ, який скасовано національним органом стандартизації не має статусу нормативного документу. Тому виробники не можуть в свої документах посилатись на ГОСТи, оскільки вони не є чинними та не визнані органом стандартизації. На сьогоднішній день більшість замовників, які оголошують закупівлі в системі ProZorro посилаються в тендерній документації на вищезазначені скасовані ГОСТи та вимагають, щоб продукція їм відповідала. Просимо надати роз’яснення чи законні вимоги замовників, щодо посилання на недіючі ГОСТИ в тендерній документації, адже Учасник чи виробник не може посилатись в документах на нечинні стандарти. Також, просимо надати роз’яснення щодо того, які стандарти використовувати та на які посилатись при виробництві кабельно-провідникової продукції? <b> Номер відповіді:</b> 67/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “ Щодо розробки тендерної документації ” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “ Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документаці ї”. У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. При цьому порядок оскарження процедур закупівель встановлений у статті 18 Закону. Скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.

<b>Запит від:</b> Запит від ВП Запорізька АЕС ДП НАЕК "Енергоатом" <b> Тема розширена:</b> Оскарження закупівлі <b>Суть питання:</b> Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забез-печення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України «Про публічні закупівлі» (надалі –Закон). Частиною 1 статті 28 Закону передбачено, що оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і ме-тодики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосу-вання електронного аукціону. Згідно з частиною 4 статті 28 Закону, після оцінки пропозицій замовник розгля-дає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною. При цьому, частиною 5 зазначеної статті Закону визначено, що у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини 4 статті 10 Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відпові-дність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відпові-дність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тен-дерних пропозицій у строк, що не перевищує 20робочих днів. При здійсненні процедури закупівлі, оголошення про проведення якої було оприлюднено відповідно до норм частини 4 статті 10 Закону, на підставі вимог части-ні 7 статті 28 та пункту 4 частини 1 статті 30 Закону, Замовником була відхилена тен-дерна пропозиція учасника. Не погодившись із зазначеним рішенням замовника щодо відхилення тендер-ної пропозиції, учасник подав до Постійно діючої адміністративної колегії Антимоно-польного комітету України (надалі – Колегія) скаргу на рішення замовника. Колегією було прийнято рішення, згідно з яким, за результатами розгляду за-значеної скарги, замовника зобов’язано скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції скаржника. З урахуванням зазначених обставин та при умові скасування замовником рі-шення про відхилення тендерної пропозиції скаржника прошу надати наступні роз’яснення щодо: - того, чи не зобов’язує замовника зазначене рішення, яке прийняте Ко-легією, безапеляційно без повторного розгляду допустити тендерну пропозицію ска-ржника до аукціону; - порядку визначення початку та тривалості строку повторного розгляду тендерної пропозиції скаржника; - того, чи може замовник вдруге відхилити тендерну пропозицію скаржни-ка з тих же причин, які були підставою для прийняття попереднього рішення про від-хилення тендерної пропозиції; - того, чи може замовник вдруге відхилити тендерну пропозицію скаржни-ка з урахуванням невідповідностей, інформацію про які не було зазначено у попере-дньому протоколі розгляду тендерної пропозиції скаржника; - того, чи може замовник повторно здійснити розгляд тендерних пропози-цій інших учасників цих торгів; - того, чи передбачено електронною системою закупівель функція щодо неодноразового розгляду тендерних пропозицій учасників. <b> Номер відповіді:</b> 58/2019

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство П'ятигірської сільської ради "П'ятигірське" <b> Тема розширена:</b> Чи потрібно укладати окремий договір на кожний код за ДК 021:2015 <b>Суть питання:</b> Комунальне підприємство надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення споживачам, серед яких є бюджетні установи (школи, дитячі садки та ін.). Згідно ДК 021:2015 послуга з водопостачання має код 65110000-7 Розподіл води, а послуга з центрального водовідведення - 90430000-0. Вартість обох цих послуг за рік складає близько 15 000,00грн (п'ятнадцять тисяч грн). Зазвичай ми укладаємо один договір на надання послуги з водопостачання та водовідведення. Проте, один із споживачіів цієї послуги (бюджетна установа) наполягає на укладанні двох окремих договорів (окремо на послугу з водопостачання та окремо на послугу з водовідведення), мотивуючи різними кодами та побоюючись питань від аудиторів. Ми розуміємо, що чинним законодавством України не встановлено для замовника обов'язку укладати окремі договори щодо різних предметів закупівель, якщо очікувана вартість кожного з таких предметів не дорівнює й не перевищує вартісних меж застосування Закону № 922. Проте, зважаючи на судову практику щодо укладання одного договору за різними "допороговими" предметами закупівель, просимо роз'яснити: чи потрібно укладати окремий договір на кожний код за ДК 021:2015, якщо а ні їх загальна вартість, а ні вартість кожного предмету закупівлі окремо не досягає "порогових" меж? <b> Номер відповіді:</b> 59/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bf3c77e7-18bb-47e6-b574-2254d728f424&lang=uk-UA у запиті за № 701/2017.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОХОРОННЕ АГЕНТСТВО "БРОНЯ МЕГА ЛЮКС" <b> Тема розширена:</b> Відхилення пропозиції Учасника або Переможця <b>Суть питання:</b> Згідно умов тендерної документації (закупівля охоронних послуг UA-2019-01-17-000928-a) Замовник просить надати документи про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації (свідоцтво) охоронника, а також копії діючих станом на дату завантаження довідок із психоневрологічного і наркологічного диспансеру працівників (охоронників), які будуть залучені до виконання договору. При цьому Замовник вимагає у тендерній документації надати Лист-згоду на обробку персональних даних, який повинен заповнюватися тільки представником Учасника, або посадовою особою Учасника. Лист-згоду на обробку персональних даних працівників (охоронників) Замовник у тендерній документації не вимагає. Згідно ч.1,ч.2 ст.7 Закону України «Про захист персональних даних»: «1.Забороняється обробка персональних даних про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, засудження до кримінального покарання, а також даних, що стосуються здоров’я, статевого життя, біометричних або генетичних даних. 2. Положення частини першої цієї статті не застосовується, якщо обробка персональних даних: 1) здійснюється за умови надання суб'єктом персональних даних однозначної згоди на обробку таких даних.» Чи повинен Замовник відхилити пропозиції Учасника або Переможця, якщо вони не надали у своїх тендерних пропозиціях Листа-згоди на обробку персональних даних працівників (охоронників) стосовно інформації про здоров’я (довідок із психоневрологічного і наркологічного диспансеру), порушуючи Закон України «Про захист персональних даних»? <b> Номер відповіді:</b> 52/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “ Щодо розробки тендерної документації ” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “ Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документаці ї”. У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної  пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Разом з тим перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 30 Закону та є вичерпним. При цьому рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 30 Закону. Водночас до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій замовника у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад"Терпіннівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" Запорізької обласної ради <b> Тема розширена:</b> відмова у реєстрації бюджетних зобовязань <b>Суть питання:</b> нами проведено переговорну процедуру закупівлі (двічі відмінено відкриті торги)на закупівлю природного газу.У договорі відсутня фраза "загальна сума договору", але є кількість та ціна за одиницю ;до договору укладено додаткову угоду де зазначено загальну суму договору.Орган ДКСУ відмовляє у реєстрації зобовязань, мотивуючи тим, що у звіті про результати проведення процедури закупівлі є сума, а у договорі її немає. <b> Номер відповіді:</b> 53/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 36 Закону). При цьому згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури . У свою чергу, частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Поряд з цим відповідно до частини другої та третьої статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору .

<b>Запит від:</b> Запит від Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Лиман <b>Суть питання:</b> Доброго дня!12 грудня 2018 року нашим закладом було оголошено закупівлю на очікуваний обсяг фінансування на 2019 рік по коду 09120000-6 Природний газ за процедурою відкритих торгів.Оголошена закупівля не відбулась за відсутності жодного учасника. 29.12.2018 року було повторно оголошено закупівлю за процедурою відкритих торгів, але на обсяги, які відповідають потребі 11 місяців з лютого по грудень,так як по законодавчо встановленим термінам, з переможцем торгів можливо укладання договору тільки з лютого. Аукціон відбувся 15.01.2019 року, визначено переможця 17.01.2019 року, з яким планується 28.01.2019 року укласти договір на постачання природного газу з 01.02.2019 року. Так як природний газ використовується для опалення будівлі та приготування їжі у відділенні стаціонарного догляду постійного проживання, де цілодобово і цілий рік знаходяться наші підопічні - одинокі громадяни похилого віку та особи з інвалідністю, підприємство - постачальник минулого року продовжує постачати нам природний газ до укладання договору з новим постачальником у 2019 році. Обсяги закупівля природного газу у 2018 році були нижче тендерних сум (менше 200,0 тис.грн.), договір на постачання на 2018 рік був укладений прямий, з публікацією звіту про укладений договір в системі PROZZORO. Просимо дати роз'яснення, чи можемо укласти договір з постачальником минулого року для розрахунків за використаний газ до моменту укладання договору на 2019 рік з новим постачальником. <b> Номер відповіді:</b> 54/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому частиною сьомою статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур , визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Водночас поняття зобов'язання, підстави його виникнення та підстави виникнення господарських зобов'язань визначені у Главі 47 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Главі 19 Господарського кодексу України (далі – ГКУ). Так, статтею 509 ЦКУ встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Крім того, статтею 174 ГКУ встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом , а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Поряд з цим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06 , розміщений лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ”. При цьому згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Згідно частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

<b>Запит від:</b> Запит від Державний історико-архітектурний заповідник "Хотинська фортеця" <b>Суть питання:</b> Чи має право Державний історико-архітектурний заповідник "Хотинська фортеця" провести закупівлю послуг охорони об'єктів розташованих на території заповідника, що буде здійснюватись органами поліції охорони за Переговорною процедурою закупівлі, відповідно до пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 21.11.2018 <b> Номер відповіді:</b> 55/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “ Щодо застосування переговорної процедури закупівл і”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Відділ освіти Миколаївської РДА Львівська область <b> Тема розширена:</b> щодо реєстрації договору електричної енергії <b>Суть питання:</b> Замовником було двічі проведено процедуру відкриті торги на закупівлю 09310000-5 Електрична енергія( електрична енергія), закупівлю відмінено через відсутність учасників. Після цього замовником проведено переговорну процедуру на закупівлю 09310000-5 Електрична енергія( електрична енергія)з одним учасником, при цьому цого технічні та якісні характеристики , а також вимоги до учасників не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній докмуентації з ТОВ Львівенергозбут,як постачальника універсальних послуг, оприлюднили договір 22.01.2018р. та Казначейська служба відмовилася реєструвати угоду, зазначає це тим, що у конкретній назві повинно написано Електрична енергія (універсальна послуга).Якщо врахувати це, то замовник не мав права застосувати норму закону п.4 ст. 35. Чи правомірні дії УДКСУ? І який вихід з даної ситуації? Дякую <b> Номер відповіді:</b> 56/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь Мінекономрозвитку міститься в листах 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “ Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергі ї" та від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 " Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії ", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій  в конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Відокремлений підрозділ "Атоменергомаш" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" <b>Суть питання:</b> 1.Застосування п.5 ст.36 ЗУ «Про публічні закупівлі» щодо подовження строку дії договору на початку наступного року (Який період вважається початком року? Коли подовжувати строк: до оголошення щодо проведення процедури закупівлі чи після?) 2. Ст.10 ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачає оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору, а технічна можливість електронних майданчиків дозволяє оприлюднювати лише зміни істотних умов договору відповідно до ст.36 Закону. Як оприлюднювати інші зміни до договору,та чи взагалі їх необхідно оприлюднювати? <b> Номер відповіді:</b> 57/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 " Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=9&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 " Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 "Щодо застосування законодавства у сфері закупівель" , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc у блоці "Щодо оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору ”.

<b>Запит від:</b> Запит від КП Переяслав-Хмельницьке ВУКГ <b>Суть питання:</b> У 2018 році комунальним підприємством Переяслав-Хмельницьке виробниче управління комунального господарства (далі – КП Переяслав-Хмельницьке ВУКГ) були проведені тендери на закупівлю товарів, робіт і послуг (капітальний ремонт доріг). З виконавцями були укладені договори. Рішенням Переяслав-Хмельницької міської ради було створене нове комунальне підприємство «Благоустрій» шляхом виділу з КП Переяслав-Хмельницьке ВУКГ, до повноважень якого належить контроль, отримання і обслуговування об’єктів благоустрою. Чи потрібно КП «Благоустрій» укладати нові договори з визначеними виконавцями або ж необхідно внести зміни до договорів у наступних випадках: - якщо КП ВУКГ уже була проведена часткова оплата, зокрема, сплачено авансовий платіж; - якщо розрахунки за договорами ще не були проведені. Просимо надати відповідь у найкоротший термін. <b> Номер відповіді:</b> 45/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено листи  від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 “ Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб ” та від  30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» <b> Тема розширена:</b> Укладення договору у формі публічного при закупівлі ел.енерігї (універсальної послуги) <b>Суть питання:</b> Нами було двічі проведено відкриті торги, які не відбулися. Рішенням ТК розпочато переговорну процедуру та звернулись до постачальника універсальної послуги ТОВ "Київські енергетичні послуги". На сайті постачальника розміщено публічний договір, який не передбачає підписантів та дати укладення. Крім того постачальник не надає документів (статут, витяг, документи на підписанта договору). Просимо надати роз"яснення, які документи в такому випадку мають бути розміщені в системі для завершення процедури? <b> Номер відповіді:</b> 46/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запиті   № 31/2019 та в листах від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії" та від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=937599eb-7e73-419f-86a8-655019da4fb8&lang=uk-UA http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобідський край" <b>Суть питання:</b> Згідно Закону про реформування друкованих ЗМІ до 28.03.2019 маємо отримати нове свідоцтво про реєстрацію друкованого ЗМІ, Чи можемо ми бути учасником процедури закупівлі у лютому 2019 зі старим Свідоцтвом, а у разі перемоги після отримання нового внести відповідні зміни в тендерний договір? <b> Номер відповіді:</b> 47/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі –  Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасником процедури закупівлі (далі – учасник) є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Таким чином, учасником процедури закупівлі може бути будь-яка особа, яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Водночас тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону). У свою чергу, враховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов. При цьому згідно з частиною першою статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації. Таким чином, з питань щодо вимог тендерної документації слід звертатись до конкретного замовника у порядку, передбаченому статтею 23 Закону.