<b>Запит від:</b> Запит від відділ освіти Чернівецької РДА Вінницької області <b> Тема розширена:</b> Вибір учасника <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Тендерном комітетом відділу освіти було двічі оголошено відкриті торги по закупівлі паливно-мастильних матеріалів, ці торги були відмінені через недостатню кількість учасників по п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону. Зараз хочемо застосувати переговорну процедуру. Питання: чи зобов'я зані ми проводити переговорну процедуру з учасником, який подавав пропозицію у процедурі відкритих торгів і був єдиним? Чи можемо провести переговорну процедуру з будь-яким іншим учасником більш вигідним для нас? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 135/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Разом з тим Законом не обмежена кількість учасників, які можуть бути запрошені на переговори у разі застосування переговорної процедури закупівель. Водночас замовнику слід керуватись метою Закону та дотримуватись принципів здійснення закупівель , закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного/умисного обмеження кола потенційних учасників. Так, закупівлі здійснюються за такими принципами, як добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність ;  відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; запобігання корупційним діям і зловживанням .

<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Укрголовмостоеспертиза <b> Тема розширена:</b> Критерії та методики оцінки тендерних пропозицій <b>Суть питання:</b> Чи може замовник тендерної пропозиції вписувати такий пункт : "При оцінці тендерної пропозиції Учасника, який запропонував найнижчу цінову пропозицію, Замовником враховується попередній досвід співпраці з Учасником та попередній досвід щодо виконання аналогічного договору (договорів) з даним Учасником, в тому числі строки, якісні та кількісні характеристики виконання договору (договорів), відсутність зауважень щодо виконання договору (договорів) з боку Замовника. У разі наявності письмових зауважень або претензій щодо виконання такого договору (таких договорів) з Учасником, Замовник відхиляє його тендерну пропозицію." Чи він повинен встановлювати критерії тільки згідно ст. 16 закону "Про публічні закупівлі"??? <b> Номер відповіді:</b> 137/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що питання встановлення кваліфікаційних критеріїв до учасників та вимог до предмета закупівлі в тендерній документації розглянуто в листі  від 07.02.2017№ 3302-06/3812-06 “ Щодо розробки тендерної документації ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc Принагідно інформуємо, що  з питання розробки тендерної документації та узагальнених рекомендацій для замовників щодо складання тендерної документації додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі    infobox.prozorro.org  за посиланнями http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/623?q= У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. При цьому порядок оскарження процедур закупівель встановлений у статті 18 Закону. Скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.

<b>Запит від:</b> Запит від Ющенко Ірина Миколаївна <b> Тема розширена:</b> Чи вірно визначений ппрредмет закупівлі. Чи можливо проводити окремі закупівлі (тендера) <b>Суть питання:</b> Код ДК 021:2015 - 71250000-5 Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги. Складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок. Замовник - державна установа. Питання - чи має право державна установа проводити окремі тендера (закупівлі),якщо Код закупівлі та назва документації із землеустрою не змінюється,а змінюється лише адреса (місцезнаходження) ділянки. Або в такому випадку,відповідно до Наказу 17.03.2016 № 454, необхідно проводити один тендер з окремими частинами предмету закупівлі (лотами) <b> Номер відповіді:</b> 138/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 " Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами) ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774 Таким чином, визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) в межах єдиної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами Закону та розділу IІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, та є правом, а не обов’язком замовника.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" <b> Тема розширена:</b> Звернення за роз’ясненями <b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Частиною 2 статті 23 Законом передбачено, що у разі несвоєчасного надання або ненадання замовником роз'яснень щодо змісту тендерної документації строк подання тендерних пропозицій автоматично продовжується електронною системою не менш як на сім днів. Виходячи із змісту частини 1 та частини 2 статті 23 Закону вбачається, що у разі несвоєчасного надання або ненадання Замовником роз'яснень щодо змісту тендерної документації згідно з абзацом третім частини 2 статті 23 Закону строк подання тендерних пропозицій автоматично продовжується електронною системою не менше як на сім днів. У разі неможливості надання та оприлюднення на звернення в термін, установлений Законом, Замовник приймає рішення про продовження кінцевого строку подання пропозицій і вносить відповідні зміни до тендерної документації у порядку, в спосіб та терміни, визначені Законом. Чи вважається одночасне виконання цих двох дій (надання роз’яснення в більший строк та одночасне продовження строку подання пропозицій на 7 днів) дотриманням законодавства у сфері закупівель. <b> Номер відповіді:</b> 123/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини другої статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів . Поряд з цим, згідно з абзацом третім частини другої статті 23 Закону у разі несвоєчасного надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації строк подання тендерних пропозицій автоматично продовжується електронною системою не менш як на сім днів . Таким чином, у разі несвоєчасного надання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації та одночасного внесення змін до тендерної документації, строк подання тендерних пропозицій обов"язково продовжується  не менш як на сім днів. Водночас у разі, якщо надані роз"яснення та внесені зміни стосуються різних вимог тендерної документації,  замовнику слід керуватись метою Закону та дотримуватись принципів здійснення закупівель , закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного/умисного обмеження кола потенційних учасників, оскільки продовження строку для подання тендерних пропозицій на строк більше семи днів може забезпечити можливість потенційним учасникам для підготовки тендерних пропозицій з урахуванням наданих замовником роз"яснень та внесених до тендерної документації  змін.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Техекспо" <b> Тема розширена:</b> Про застосування та дію санкцій <b>Суть питання:</b> ТОВ «ТД Техекспо» просить надати інформацію щодо можливої дії спеціального митного режиму або інших буд-яких обмежувальних санкцій на адресу підприємства Республіки Білорусь ОАО «Слуцкий сахарорафинадный комбинат», код УНН 600075003, адреса Республіка Білорусь, м. Луцьк, вул.. Головащенко,6. У разі наявності таких обмежень, просимо роз’яснити механізм зовнішньоекономічної діяльності з даним підприємством. <b> Номер відповіді:</b> 124/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, оскільки Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що ваше питання не відноситься до компетенції департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономрозвитку ( http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian ) для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономрозвитку в компетенції якого знаходиться ваше питання. При цьому інформуємо, що питання санкцій висвітлено в листі Мінекономрозвитку від 07.09.2018  № 3304-04/39245-06 " Щодо застосування санкцій " на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Попілевич Анастасія Анатоліївна <b>Суть питання:</b> 1. Чи можна застосовувати переговорну процедуру для проведення допорогових закупівель, якщо відсутні виняткові підстави проведення переговорної процедури, згідно з п.2 ст. 35 ЗУ "Про публічні закупівлі". 2. Відповідно до п.3 ст 35 ЗУ "Про публічні закупівлі", за результатами проведених переговорів замовник публікує на електронному майданчику повідомлення про намір укласти договір, в якому обгрунтовує підстави проведення переговорної процедури. Після укладення договору він також розміщується на електронному майданчику. Чи зберігаються вказані документи на електронному майданчику після завершення процедури закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 125/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питання 1 Зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою  вартісних меж, встановлених  абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону” та від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31462 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=37709 Таким чином, у разі якщо вартість предмету закупівлі перевищує межі, встановлені статтею 2 Закону, закупівля здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону (відкриті торги, конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі). При цьому вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа замовника відповідно до статті 11 Закону. Разом з тим, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору (абзац четвертий частини першої статті 2 Закону). При цьому у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з використанням системи (далі – допорогові закупівлі) застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений наказом Державного підприємства “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35. Щодо питання 2 Відповідно до частини третьої статті 12 Закону електронна система закупівель повинна зокрема відповідати вимогам щодо наявності системи збереження даних, що здійснює зберігання протягом не менш як 10 років усіх документів, що надійшли від замовників, учасників, органу оскарження та були створені під час оцінки тендерних пропозицій, та забезпечує автоматичне резервування і відновлення даних. Поряд з цим повідомляємо, що питання технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель, обов’язків адміністратора системи та оператора авторизованого електронного майданчика, розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Уманської районної ради <b>Суть питання:</b> 20% угода <b> Номер відповіді:</b> 127/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=10&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=9&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від КВП "КРАМАТОРСЬКИЙ ВОДОКАНАЛ" <b>Суть питання:</b> Добрий день! Наприкінці 2018 року відповідно до річного плану був укладений договір про закупівлю строком дії протягом 2019 р. Згідно Закону України "Про публічні закупівлі" був оприлюднений звіт про укладений договір. Проте виявилось, що суми, передбаченої у договорі не вистачає для потреб підприємства. Плануємо укласти додаткову угоду до вищезазначеного договору щодо збільшення суми договору. Прошу пояснити, чи повинні ми вносити зміни до річного плану закупівель, зазначивши в ньому збільшену суму закупівлі? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 128/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 751/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ad729515-ce77-4a29-9d8f-ab928be6bd3b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа підприємець Терещенко Володимир Євгенович <b>Суть питання:</b> ЧІ є порушенням і чі скасовуються відкриті торги, якшо замовник класіфіцирував свою закупку як "ДРОВА ПАЛИВНІ", тоді як по новим стандартам з 01.01.2019р.повино класіфіцируваться "Деревина (дрова) непромислового використання для опалення). <b> Номер відповіді:</b> 130/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Поряд з цим питання визначення предмета закупівлі розглянуто в листі від 07.02.2016 № 3302-06/3816-06 " Щодо порядку визначення предмету закупівлі ", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3816 Водночас перелік підстав для відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 та є вичерпним.

<b>Запит від:</b> Запит від Кваша Роман Миколайович <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Яким чином матеріали та обладнання, що використовуются при здійснені енергосервісних заходів, передаються територіальній громаді після закінчення строку дії енергосервісного договору? Чи потрібно зазначати іх вартість при передачі? Якщо потрібно, то хто і на підставі чого має визначати цю вартість? Чи має при передачі майна враховуватись вартість виконаних проектних, будівельно-монтажних та пусконалагоджуваних робіт? <b> Номер відповіді:</b> 132/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” (далі – Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об'єктів державної та комунальної власності. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону енергосервіс − комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів. Поряд з цим енергосервісний договір − договір, предметом якого є здійснення енергосервісу виконавцем енергосервісу, оплата якого здійснюється за рахунок досягнутого в результаті здійснення енергосервісу скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів (пункт 3 частини першої статті 1 Закону). У свою чергу, відповідно до частини десятої статті 5 Закону після закінчення строку дії енергосервісного договору або у разі його розірвання держава (якщо об'єкт енергосервісу знаходиться у державній власності) або відповідна територіальна громада (якщо об'єкт енергосервісу знаходиться у комунальній власності) набуває права власності без додаткової плати на все майно, утворене (встановлене) за енергосервісним договором. При цьому пунктом 10 частини другої статті 5 Закону визначено, що порядок переходу до замовника права власності на майно, що було утворено (встановлено) йому за енергосервісним договором, є істотною умовою енергосервісного договору. Таким чином, права власності на майно, що було утворено (встановлено) замовнику за енергосервісним договором, переходять до замовника в порядку, визначеному енергосервісним договором. Водночас відповідно до Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 676, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива. Так, Держенергоефективності відповідно до покладених на нього завдань, реалізує державно-приватне партнерство у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива; здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Держенергоефективності, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління. З огляду на викладене та ураховуючи норми Закону, з питань закупівлі енергосервісу пропонуємо додатково звернутися до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Одеський нафтопереробний завод" <b>Суть питання:</b> Повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури було оприлюднено через інформаційно-телекомунікаційну систему 16.01.2019. У повідомленні було вказано термін закупівлі послуги з фізичної охорони об'єкта з 29.01 по 31.12.2019 року. Однак, договір не був укладений 29.01.2019. Планується укладення договору з 19.02.2019. Тобто змінився період надання послуги (ні з 29.01.2019, а з 19.02.2019). У зв'язку з цим зменшується вартість послуги. Чи можна укласти договір на суму, яка менше, ніж було вказано в повідомленні про намір укласти договір під час застосування цієї переговорної процедури, але необхідно відмінити оголошену процедуру закупівлі та провести нову переговорну процедуру. <b> Номер відповіді:</b> 133/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини третьої статті 35 Закону за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов’язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення та повинно містити, зокрема ціну пропозиції. Поряд з цим частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури . Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону. Водночас зміна істотних умов договору може здійснюватися сторонами після укладення такого договору, зокрема у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 36 Закону у разі зменшення обсягів закупівлі. При цьому повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307 розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”, який містить вичерпну інформацію щодо зміни істотних умов договору про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від Адвокатське об*єднання "Старокиївське" <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення щодо порядку проведення надпорогових закупівель, передбачених частиною 4 ст.10 Закону «Про публічні закупівлі». Відповідно до ч.5 Закону у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів. Який строк розгляду тендерних пропозицій (прийняття рішення про визнання переможцем і укладення договору або відхилення пропозиції) ПІСЛЯ проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій. Чи застосувується до надпорогових закупівель строк, передбачений пунктом 4 ст.28 Закону – строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель. У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною. Дякуємо за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 118/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше звернення міститься в листах від 05.08.2016 № 3302-06/24704-06 “Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24704 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825 Крім того, інформуємо, що з питання алгоритму проведення відкритих торгів, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі”, додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/procedura-vidkriti-torgi