<b>Запит від:</b> Запит від Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Чернівецькій області <b> Тема розширена:</b> моніторинг ДАСУ <b>Суть питання:</b> Вітання! ДАСУ розпочато моніторинг по закупівлях, що здійснені без використання електронної системи, згідно пп.13 п.13 Особливостей, з обмеженням доступу (ДСК). Яким чином надавати пояснення та копії документів з грифом ДСК через електронну систему закупівель, щоб уникнути розкриття інформації? <b> Номер відповіді:</b> 550/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 22 Особливостей державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Відповідно до пункту 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону. Відповідно до абзацу шостого пункту 54 Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої  постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 736 (зі змінами), передача службової інформації (надсилання документів з грифом “Для службового користування”) телекомунікаційними, інформаційно-телекомунікаційними мережами здійснюється лише з використанням засобів криптографічного захисту інформації, що в установленому порядку допущені до експлуатації, з дотриманням вимог технічного захисту інформації. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторинг закупівель. Тому, з порушеного у запиті питання слід звертатись до Держаудитслужби.

<b>Запит від:</b> Запит від ТОВ "ЛІДЕКС" <b> Тема розширена:</b> Що до кваліфікаційних вимог, а саме аналогічного договору <b>Суть питання:</b> Чи дозволяється прикладати до закупівлі аналогічний договір, укладений з військовою частиною в період воєнного стану, із зазначенням інформації про замовника та його місцезнаходження? <b> Номер відповіді:</b> 551/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Новак Тетяна Олександрівна <b> Тема розширена:</b> Рівень прибутку (граничний рівень прибутку) обороних закупівель <b>Суть питання:</b> Згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оборонні закупівлі" щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану" (Документ 3589-IX, чинний, поточна редакція — Прийняття від 22.02.2024 ( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 16.03.2024) . Статтю 30 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:: ... - у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору); Згідно пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого Постановою N 363 прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб'єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустаткування), робіт (послуг) в інших суб'єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку прибутку не враховуються податки та збори. При цьому Постановою від 18 липня 2023 р. № 736 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України, установлено, що положення абзацу першого пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 363, не застосовується. Чи можна визначати прибуток без обмежень, тобто положення абз.49 не застосовуються? Прибтоу визначається на розсуд виконавця? Чи є гранічний рівень прибутку встановлений КМУ на 21.11.2024 та в якій постанові це зазначено (номер дата)? Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 552/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Новак Тетяна Олександрівна <b> Тема розширена:</b> Рівень прибутку (граничний рівень прибутку) обороних закупівель <b>Суть питання:</b> Згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оборонні закупівлі" щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану" (Документ 3589-IX, чинний, поточна редакція — Прийняття від 22.02.2024 ( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 16.03.2024) . Статтю 30 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:: ... - у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору); Згідно пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого Постановою N 363 прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб'єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустаткування), робіт (послуг) в інших суб'єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку прибутку не враховуються податки та збори. При цьому Постановою від 18 липня 2023 р. № 736 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України, установлено, що положення абзацу першого пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 363, не застосовується. Чи можна визначати прибуток без обмежень, тобто положення абз.49 не застосовуються? Прибтоу визначається на розсуд виконавця? Чи є гранічний рівень прибутку встановлений КМУ на 21.11.2024 та в якій постанові це зазначено (номер дата)? Дякую за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 553/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Кушаков Костянтин Олександрович <b> Тема розширена:</b> Відповідність предмету закупівлі вимогам ступеня локалізації <b>Суть питання:</b> Пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва у 2024 році дорівнює чи перевищує: у 2024 році - 20 відсотків. У разі виявлення ознак невідповідності тендерної пропозиції учасника/переможця процедури закупівлі вимогам щодо ступеня локалізації, визначеним у тендерній документації, органи Держаудитслужби зазначає про це у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі. інформує Мінекономіки про встановлення таких ознак невідповідності. Крім цього при Мінекономіки працює Комісія щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель, яка перевіряє законність встановлення відсотку локалізації. З метою недопущення порушень під час закупівель товарів які підпадають під вимоги наявності відсотку локалізації виробництва Прошу повідомити: 1. Чи виявлялись порушення вказаними органами у 2023-2024 роках. 2. Де у відкритому доступі можна ознайомитись з відповідними рішенням та переліком підприємств порушників та механізмів ступень локалізації яких не підтвердилась. <b> Номер відповіді:</b> 549/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 “Щодо локалізації” (6.Щодо порядку моніторингу) та у запиті № 624/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe&lang=uk-UA Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторинг закупівель. Отже, моніторинг закупівель, у тому числі встановлення порушень, здійснюється Держаудитслужбою.Тому з питань здійснення контролю слід звертатись до Держаудитслужби. Крім цього, зазначаємо, що діяльність і завдання комісії щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель регулюються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 (далі - Порядок) та Положення про комісію щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель (далі – Комісія), затвердженим наказом Мінекономіки від 14.11.2019 № 381. Відповідно до підпункту 11 пункту 26 Порядку одним з основних завдань Комісії є: розгляд скарг щодо невідповідності виробника товару, включеного до переліку, вимогам, визначеним Порядком підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861, у зв’язку з неподанням документів, передбачених пунктом 4 зазначеного Порядку, невідповідності вимогам, визначеним пунктом 5 зазначеного Порядку, чи внесення до переліку товару не власного виробництва. зокрема прийняття рішень щодо невідповідності виробника товару, включеного до переліку, вимогам, визначеним Порядком підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861, чи внесення до переліку товару не власного виробництва. Також, результати моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва оприлюднені Мінекономіки на офіційному веб-сайті за посиланням: http://surl.li/hddvb

<b>Запит від:</b> Запит від КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО – САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ» ЗВЯГЕЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ <b> Тема розширена:</b> Укладання договору 2024-2025 роки <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Ми медичний заклад, проводимо кожного року відкриті торги на лабораторні дослідження. По договору, який було заключено на 2024 рік, закінчилася кількість лабораторних досліджень, потрібно ще закрити потреба до кінця 2024 року, маємо проводити відкриті торги. Питання: чи можна провести відкриті торги на період з 01 грудня 2024 року по 31 грудня 2025 року, щоб зараз не проводити 2 процедури закупівлі (окремо на грудень 2024 року та з 01 січня по 31 грудня 2025 року) та за результатами проведення процедури закупівлі заключити відповідний договір? <b> Номер відповіді:</b> 547/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо,що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, у запиті № 313/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?amp&id=f562eb6c-71c9-476d-9cb0-69f486d11162&showMenuTree=true Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Водночас згідно з пунктом 15 Особливостей якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Поряд з цим зазначаємо, що строк дії договору, який є його істотною умовою та погоджується сторонами, не є предметом регулювання Закону. При цьому замовникам у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України. Принагідно пропонуємо ознайомитись із листом Державної казначейської служби України від 18.08.2023 №15-06-06/14910 (додається).

<b>Запит від:</b> Запит від Матяш Михайло Григорович <b>Суть питання:</b> Являюсь учасником тендерної закупівлі. Відбулися торги, у яких являюсь переможцем. Зареєстрував право власності на об'єкт нерухомості. Після чого дізнався, що Фондом державного майна України попередньо укладено договір оренди з орендарем, який діє до грудня 2025 року. ВКАЗАНА ІНФОРМАЦІЯ НЕ БУЛА ЗАЗНАЧЕНА ФОНДОМ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА У ТЕНДЕРНІЙ ПРОПОЗИЦІЇ <b> Номер відповіді:</b> 548/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. Водночас правовідносини, що виникають чи можуть виникнути між адміністратором, організатором, операторами, користувачами та учасниками в процесі проведення електронних аукціонів в електронній торговій системі “Prozorro.Продажі ЦБД2” регулюються Регламентом роботи електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 щодо проведення електронних аукціонів з продажу / надання в оренду майна (активів)/передачі права. Своєю чергою, постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 433 адміністратором електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 визначено акціонерне товариство “Прозорро.Продажі”. Ураховуючи зазначене, з порушеного питання,  пропонуємо звернутися до АТ “Прозорро.Продажі”.

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю «ОВМ ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП» <b> Тема розширена:</b> щодо надання сертифікату походження <b>Суть питання:</b> Сертифікат походження товару видається виробником-нерезидентом тільки на вироблений товар і тільки при митному оформленні вивезення із країни-експортера. Цей сертифікат фізично не можливо надати в тендерній пропозиції на товар, який ще не вироблений (наприклад товар який виробляється під замовлення). Чи дозволяється надавати у складі тендерної пропозиції лист-гарантію про те що сертифікат походження буде наданий при поставці продукції? Виходить що є дискримінаційна складова, тобто сертифікат походження може надати тільки той імпортер, який на момент подачі тендерної пропозиції завіз товар на митну територію України. Просимо роз'яснити цей момент. <b> Номер відповіді:</b> 546/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №1195/2022 та № 341/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f2c398d0-a2f1-4325-a982-dc969f9f3a85

<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" <b> Тема розширена:</b> Локалізація товарів, що передбачена пунктами 6-2 і 6-3 Прикінцевих положень <b>Суть питання:</b> Вітаю! З 23 жовтня 2024 року вступили в силу зміну до ЗУ "Про публічні закупівлі", згідно яких не підпадають під дію Закону товари, роботи чи послуги, зазначені в п.п. 6-2 і 6.3 Прикінцевих положень. Питання: чи застосовуються норми локалізації (пункт 6-1 Прикінцевих положень) до товарів або до товарів в складі робіт чи послуг, що передбачені пунктми 6-2,6-3 Прикінцевих положень Закону? <b> Номер відповіді:</b> 543/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що віжповідь на питання міститься в запиті № 519/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/52917e86-50dd-4f8a-969d-854e83ec3ba7?lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Титор Руслан Миколайович <b>Суть питання:</b> Прошу Вас повідомити, чи необхідно у період дій військового стану, складати військовій частині Річний план закупівель на 2025 рік? <b> Номер відповіді:</b> 544/2024

<b>Запит від:</b> Запит від Проповедніков Анатолій Петрович <b> Тема розширена:</b> Залучення переможцем тендеру інших підприємств для постачання товару <b>Суть питання:</b> Вітаю! Підкажіть будь ласка, чи може переможець тендеру для постачання товару замовнику залучити інших осіб? Чи потрібне для цього відповідне положення у договорі чи ні? <b> Номер відповіді:</b> 545/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов; вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. Отже, Законом встановлена імперативна норма щодо необхідності надання у тендерній пропозиції інформації щодо субпідрядників/співвиконавців, яких учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг за умови, що  обсяг таких робіт чи послуг становить не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Виходячи зі змісту пункту 18 Особливостей, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону. При цьому згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 526  Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору. Отже, договір про закупівлю має укладатися на умовах тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації. У свою чергу, відповідно пункту 17 Особливостей  договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених цим пунктом.

<b>Запит від:</b> Запит від ПП ЮФ "Світ права" <b> Тема розширена:</b> Як діяти Замовнику у разі наявності коштів, зекономлених внаслідок проведення запиту ціни пропозицій в електронному каталозі Prozorro Market? <b>Суть питання:</b> Згідно з Законом України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) та листом Мінекономіки №3304-04/54160-06 від 03.09.2020 р. встановлено, що ч.1 статті 4 Закону передбачає можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі. Таким чином, закупівля здійснюється відповідно до річного плану, у разі, зокрема, перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель. Однак, відповідно до ст.13 Закону закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі. З вищенаведеного можна зробити висновок про те, що запит ціни пропозицій не є процедурою закупівлі. Виникає питання як діяти Замовнику у разі наявності коштів, зекономлених внаслідок проведення запиту ціни пропозицій в електронному каталозі Prozorro Market? До прикладу: Замовником заплановано та проведено запит ціни пропозиції на товар на очікувану вартість 300 000 грн. За результатами запиту укладено договір про закупівлю товару на суму 240 000 грн. Економія (залишок) коштів від проведення запиту ціни пропозиції становить 60 000 грн. Прошу надати відповідь на наступні запитання: 1.Чи вважатимуться ці 60 000 грн. зекономленими коштами, аналогічно, до того, як викладено у листі Мінекономіки №3304-04/54160-06 від 03.09.2020 р. щодо зекономлених коштів в результаті проведення процедури закупівлі? 2. Чи може Замовник в даному прикладі внести зміни до річного плану шляхом створення нового рядка річного плану із зазначенням зекономлених коштів та провести закупівлю на 60 000 грн. без використання електронної системи закупівель за аналогічним кодом ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник»? З повагою! <b> Номер відповіді:</b> 542/2024 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 341/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/14a997a7-a462-4807-9d9e-3eee470caa7d?lang=uk-UA