<b>Запит від:</b> Запит від Попілевич Анастасія Анатоліївна <b>Суть питання:</b> 1. Чи можна застосовувати переговорну процедуру для проведення допорогових закупівель, якщо відсутні виняткові підстави проведення переговорної процедури, згідно з п.2 ст. 35 ЗУ "Про публічні закупівлі". 2. Відповідно до п.3 ст 35 ЗУ "Про публічні закупівлі", за результатами проведених переговорів замовник публікує на електронному майданчику повідомлення про намір укласти договір, в якому обгрунтовує підстави проведення переговорної процедури. Після укладення договору він також розміщується на електронному майданчику. Чи зберігаються вказані документи на електронному майданчику після завершення процедури закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 125/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Щодо питання 1 Зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою  вартісних меж, встановлених  абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону” та від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31462 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=37709 Таким чином, у разі якщо вартість предмету закупівлі перевищує межі, встановлені статтею 2 Закону, закупівля здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону (відкриті торги, конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі). При цьому вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа замовника відповідно до статті 11 Закону. Разом з тим, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору (абзац четвертий частини першої статті 2 Закону). При цьому у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з використанням системи (далі – допорогові закупівлі) застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений наказом Державного підприємства “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35. Щодо питання 2 Відповідно до частини третьої статті 12 Закону електронна система закупівель повинна зокрема відповідати вимогам щодо наявності системи збереження даних, що здійснює зберігання протягом не менш як 10 років усіх документів, що надійшли від замовників, учасників, органу оскарження та були створені під час оцінки тендерних пропозицій, та забезпечує автоматичне резервування і відновлення даних. Поряд з цим повідомляємо, що питання технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель, обов’язків адміністратора системи та оператора авторизованого електронного майданчика, розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Уманської районної ради <b>Суть питання:</b> 20% угода <b> Номер відповіді:</b> 127/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “ Щодо планування закупівель ” , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=10&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=9&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від КВП "КРАМАТОРСЬКИЙ ВОДОКАНАЛ" <b>Суть питання:</b> Добрий день! Наприкінці 2018 року відповідно до річного плану був укладений договір про закупівлю строком дії протягом 2019 р. Згідно Закону України "Про публічні закупівлі" був оприлюднений звіт про укладений договір. Проте виявилось, що суми, передбаченої у договорі не вистачає для потреб підприємства. Плануємо укласти додаткову угоду до вищезазначеного договору щодо збільшення суми договору. Прошу пояснити, чи повинні ми вносити зміни до річного плану закупівель, зазначивши в ньому збільшену суму закупівлі? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 128/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 751/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ad729515-ce77-4a29-9d8f-ab928be6bd3b&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Фізична особа підприємець Терещенко Володимир Євгенович <b>Суть питання:</b> ЧІ є порушенням і чі скасовуються відкриті торги, якшо замовник класіфіцирував свою закупку як "ДРОВА ПАЛИВНІ", тоді як по новим стандартам з 01.01.2019р.повино класіфіцируваться "Деревина (дрова) непромислового використання для опалення). <b> Номер відповіді:</b> 130/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Поряд з цим питання визначення предмета закупівлі розглянуто в листі від 07.02.2016 № 3302-06/3816-06 " Щодо порядку визначення предмету закупівлі ", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3816 Водночас перелік підстав для відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 та є вичерпним.

<b>Запит від:</b> Запит від Кваша Роман Миколайович <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Яким чином матеріали та обладнання, що використовуются при здійснені енергосервісних заходів, передаються територіальній громаді після закінчення строку дії енергосервісного договору? Чи потрібно зазначати іх вартість при передачі? Якщо потрібно, то хто і на підставі чого має визначати цю вартість? Чи має при передачі майна враховуватись вартість виконаних проектних, будівельно-монтажних та пусконалагоджуваних робіт? <b> Номер відповіді:</b> 132/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” (далі – Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об'єктів державної та комунальної власності. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону енергосервіс − комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів. Поряд з цим енергосервісний договір − договір, предметом якого є здійснення енергосервісу виконавцем енергосервісу, оплата якого здійснюється за рахунок досягнутого в результаті здійснення енергосервісу скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів (пункт 3 частини першої статті 1 Закону). У свою чергу, відповідно до частини десятої статті 5 Закону після закінчення строку дії енергосервісного договору або у разі його розірвання держава (якщо об'єкт енергосервісу знаходиться у державній власності) або відповідна територіальна громада (якщо об'єкт енергосервісу знаходиться у комунальній власності) набуває права власності без додаткової плати на все майно, утворене (встановлене) за енергосервісним договором. При цьому пунктом 10 частини другої статті 5 Закону визначено, що порядок переходу до замовника права власності на майно, що було утворено (встановлено) йому за енергосервісним договором, є істотною умовою енергосервісного договору. Таким чином, права власності на майно, що було утворено (встановлено) замовнику за енергосервісним договором, переходять до замовника в порядку, визначеному енергосервісним договором. Водночас відповідно до Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 676, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива. Так, Держенергоефективності відповідно до покладених на нього завдань, реалізує державно-приватне партнерство у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива; здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Держенергоефективності, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління. З огляду на викладене та ураховуючи норми Закону, з питань закупівлі енергосервісу пропонуємо додатково звернутися до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.

<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Одеський нафтопереробний завод" <b>Суть питання:</b> Повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури було оприлюднено через інформаційно-телекомунікаційну систему 16.01.2019. У повідомленні було вказано термін закупівлі послуги з фізичної охорони об'єкта з 29.01 по 31.12.2019 року. Однак, договір не був укладений 29.01.2019. Планується укладення договору з 19.02.2019. Тобто змінився період надання послуги (ні з 29.01.2019, а з 19.02.2019). У зв'язку з цим зменшується вартість послуги. Чи можна укласти договір на суму, яка менше, ніж було вказано в повідомленні про намір укласти договір під час застосування цієї переговорної процедури, але необхідно відмінити оголошену процедуру закупівлі та провести нову переговорну процедуру. <b> Номер відповіді:</b> 133/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини третьої статті 35 Закону за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов’язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення та повинно містити, зокрема ціну пропозиції. Поряд з цим частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури . Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону. Водночас зміна істотних умов договору може здійснюватися сторонами після укладення такого договору, зокрема у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 36 Закону у разі зменшення обсягів закупівлі. При цьому повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307 розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”, який містить вичерпну інформацію щодо зміни істотних умов договору про закупівлю.

<b>Запит від:</b> Запит від Адвокатське об*єднання "Старокиївське" <b>Суть питання:</b> Просимо надати роз’яснення щодо порядку проведення надпорогових закупівель, передбачених частиною 4 ст.10 Закону «Про публічні закупівлі». Відповідно до ч.5 Закону у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів. Який строк розгляду тендерних пропозицій (прийняття рішення про визнання переможцем і укладення договору або відхилення пропозиції) ПІСЛЯ проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій. Чи застосувується до надпорогових закупівель строк, передбачений пунктом 4 ст.28 Закону – строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель. У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною. Дякуємо за відповідь. <b> Номер відповіді:</b> 118/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше звернення міститься в листах від 05.08.2016 № 3302-06/24704-06 “Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації” , розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24704 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825 Крім того, інформуємо, що з питання алгоритму проведення відкритих торгів, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі”, додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/procedura-vidkriti-torgi

<b>Запит від:</b> Запит від Турківська міська рада Львівської області, ЄДРПОУ: 04056026 <b> Тема розширена:</b> Прошу допомогти нам правильно визначити чи предмет закупівлі відноситься до робіт чи до послуг. <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Допоможіть будь-ласка правильно визначити чи предмет закупівлі відноситься до робіт чи до послуг. Зараз наша Турківська міська рада розпочала розробку Генерального плану міста. Для цього нам необхідно замовити "Розробку звіту про стратегічну екологічну оцінку містобудівної документації". І виникла дилема куди віднести "Розробку звіту про стратегічну екологічну оцінку містобудівної документації" -- до робіт чи до послуг. <b> Номер відповіді:</b> 119/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт , зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт. Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону роботи - проектування , будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт , якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт . Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Таким чином, у разі здійснення закупівлі послуг, які не є супровідними до робіт та не включаються до кошторисної вартості таких робіт, така закупівля має здійснюватися згідно з терміном “послуги” на підставі пункту 17 частини першої статті 1 Закону, керуючись відповідними вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону для предмета закупівлі послуг.

<b>Запит від:</b> Запит від Прокопчук О.В. <b>Суть питання:</b> Доброго дня!за резльтатами процедури відкритих торгів з переможцем укладено договір на постачання газу. В подальшому внесено зміни до договору в частині порядку здійснення розрахунків, відповідальності сторін та порядку зміни постачальника. чи є це порушенням ч.4 ст.36 Закону "Про публічні закупівлі" та підставою для розірвання додаткової угоди? <b> Номер відповіді:</b> 121/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 ,  розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від  30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”.

<b>Запит від:</b> Запит від Басейнове управління водних ресурсів нижнього Дніпра <b>Суть питання:</b> Проведена переговорна процедура на закупівлю електроенергії (універсальна послуга) за 3 лотами. В результаті процедури укладено один договір з постачальником, в якому окремо виділені 3 лоти по кількості кіловат, вартості та місцю постачання. Чи правомірно ми поступили або необхідно було укладати окремі три договори з одним и тим же постачальником? Чекаю на відповідь. Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 122/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас відповідь на питання міститься в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 “Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами) ”, розміщеному на  Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F26774-06 Отже, оскільки Законом передбачена можливість здійснювати переговорну процедуру закупівлю за окремими частинами предмета закупівлі (лотами), то  договір про закупівлю може укладатися за результатом переговорної процедури за кожним лотом окремо.

<b>Запит від:</b> Запит від 30909763 Яворівський НВК "ДНЗ-ЗОШ І ст." ЯМР ЛО <b> Тема розширена:</b> Договір по відкритих торгах з закупівлі газового палива <b>Суть питання:</b> Останній день оскаржень припав на 01.02.2019. Першим днем заключення договору 02.02.2019 - це субота, вихідний день. Підписали договір 04.02.2019 та(враховуючи, що двох постачальників в одному місяці не повинно бути) вказали, що зобов'язання сторін по даному договорі починаються з 2 лютого 2019. Оприлюднили на майданчику. Тепер казна відмовляється реєструвати, потребує додаткового договору зі зміною дати початку відносин на 04.02. Але тоді у нас 3 дні (які були вихідними) немає постачальника для розрахунку... Як бути? На що опиратися при внесенні змін... <b> Номер відповіді:</b> 115/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті № 91/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afaabe9f-3ed2-4fa3-9e57-f768e2207f97&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Струтинська Діана Сергіївна <b> Тема розширена:</b> Чи підпадаємо під сферу дії Закону 922 <b>Суть питання:</b> Пунктом 9 ч.1 ст. ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено, що до Замовників також належать юридичні особи, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак ... Питання: комунальне підприємство (засновник - обласна рада) повністю перебуває на госпрозрахунку, здійснює комерційну діяльність, не отримує коштів з бюджету (однак основними замовниками послуг КП є державні установи), не має казначейського рахунку...чи підпадає таке КП під сферу дії ЗУ "Про публічні закупівлі" ? Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 117/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі розміщено листи від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 " Щодо здійснення закупівель замовниками " за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=11&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “ Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=11&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc