Новини Мінекономіки
Консультація
№ 141/2019
12.02.2019
Виконання договору
Консультація Мінекономіки № 141/2019: Суть питання: Чи можливо збільшити вартість договору про закупівлю робіт (заміна покрівлі) у зв'язку з виявленням незадовільного стану кроквяної системи, що потребує капітального ремонту, на підставі звіту технічного обстеження? Висновки/Відповідь: Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця згідно з частиною четвертою статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі". Істотні умови договору не можуть змінюватися після підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, встановлених у статті 36 Закону. Пунктами 1-7 частини четвертої статті 36 Закону не передбачено випадків щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору. Рекомендовано ознайомитися з листами Мінекономіки від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт" та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Посилання на листи: * Щодо закупівлі робіт * Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю
Виконання договору
Консультація № 141/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 141/2019
Суть питання:
Чи можливо збільшити вартість договору про закупівлю робіт (заміна покрівлі) у зв'язку з виявленням незадовільного стану кроквяної системи, що потребує капітального ремонту, на підставі звіту технічного обстеження?
Висновки/Відповідь:
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця згідно з частиною четвертою статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
Істотні умови договору не можуть змінюватися після підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, встановлених у статті 36 Закону.
Пунктами 1-7 частини четвертої статті 36 Закону не передбачено випадків щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору.
Рекомендовано ознайомитися з листами Мінекономіки від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт" та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Посилання на листи:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Приватне підприємство Екіпаж
<b>
Тема розширена:</b> Коригування кошторисної документації
<b>Суть питання:</b> Відповідно до умов тендерної документації, наша організація має виконати роботи по заміні покриття покрівлі без втручання в крокв'яну систему. При підготовчих роботах спеціалістами нашої організації був виявлений жахливий стан крок'яної системи. Нами були залучені експерти для проведення технічного обстеження покрівлі, в результаті маємо звіт з висновком щодо проведення капітального ремонту крок'яної системи.
Чи можно на основі звіту провести коригуваняя кошторисної документації та змінити вартість узгодженої договірної ціни в бік зростання?
<b>
Номер відповіді:</b> 141/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися
після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі
, крім випадків
встановлених у цій статті Закону.
Поряд з цим, пунктами 1-7 частини четвертої статті 36 Закону не передбачено випадків щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inAll&fText=%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%0D%0A
та
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inAll&fText=%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%20%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%0D%0A
розміщено листи від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "
Щодо закупівлі робіт
" та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "
Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю
".
Консультація
№ 143/2019
12.02.2019
Інше
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Учасник-переможець закупівлі цікавиться, як захистити свої права у випадку подання скарги до АМКУ іншим учасником, якщо ця скарга містить неправдиві відомості. Також цікавить питання притягнення до відповідальності скаржника за подання скарги з неправдивими відомостями. Висновки/Відповідь: Захист прав учасника-переможця у випадку подання безпідставної скарги до АМКУ, повинен здійснюватись шляхом надання аргументованих пояснень та доказів на спростування доводів скарги під час розгляду скарги в АМКУ. Питання притягнення до відповідальності за подання скарги з неправдивими відомостями законодавством у сфері публічних закупівель не врегульовано.
Інше
Консультація № 143/2019Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання:
Учасник-переможець закупівлі цікавиться, як захистити свої права у випадку подання скарги до АМКУ іншим учасником, якщо ця скарга містить неправдиві відомості. Також цікавить питання притягнення до відповідальності скаржника за подання скарги з неправдивими відомостями.
Висновки/Відповідь:
Захист прав учасника-переможця у випадку подання безпідставної скарги до АМКУ, повинен здійснюватись шляхом надання аргументованих пояснень та доказів на спростування доводів скарги під час розгляду скарги в АМКУ.
Питання притягнення до відповідальності за подання скарги з неправдивими відомостями законодавством у сфері публічних закупівель не врегульовано.
Суть питання:
Учасник-переможець закупівлі цікавиться, як захистити свої права у випадку подання скарги до АМКУ іншим учасником, якщо ця скарга містить неправдиві відомості. Також цікавить питання притягнення до відповідальності скаржника за подання скарги з неправдивими відомостями.
Висновки/Відповідь:
Захист прав учасника-переможця у випадку подання безпідставної скарги до АМКУ, повинен здійснюватись шляхом надання аргументованих пояснень та доказів на спростування доводів скарги під час розгляду скарги в АМКУ.
Питання притягнення до відповідальності за подання скарги з неправдивими відомостями законодавством у сфері публічних закупівель не врегульовано.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю
<b>
Тема розширена:</b> Оскарження в АМКУ.
<b>Суть питання:</b> Просимо надати розяснення щодо наступного випадку.
Учасником закупівлі подано скаргу до АМКУ на дії Замовника щодо неправомірного обрання переможця. У даній скарзі Учасник посилається на обставини, що не відповідають дійсності (наприклад: у скарзі вказано, що переможцем не подано документ, який вимагався тендерною документацією, натомість такий документ було подано у складі тендерної пропозиції переможця). Як може захистити свої права учасник-переможець? Чи можна притягнути до відповідальності учасника, яким подано скаргу з неправдивими відомостями? Вважаєммо, що такими діями учасник намагається затягнути процеруду закупівлі або зірвати процедуу закупівлі взагалі.
<b>
Номер відповіді:</b> 143/2019
Консультація
№ 144/2019
12.02.2019
Переговорна процедура закупівлі
Аналіз консультації Мінекономіки щодо закупівлі електричної енергії: Суть питання: Чи можливо застосувати переговорну процедуру закупівлі електроенергії згідно з ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі" при вартості закупівлі, що перевищує 200 тис. грн, посилаючись на відсутність конкуренції, враховуючи зміни до Закону України "Про ринок електричної енергії" та чи не буде це порушенням законодавства про закупівлі за ст. 164-14 КУпАП? Висновки/Відповідь: Мінекономіки не дає прямої відповіді на питання, а посилається на попередні роз'яснення: * Лист від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07) * Лист від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06) * Лист від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07) * Лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 "Щодо застосування переговорної процедури" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06%20) З питань порушень законодавства про закупівлі, відповідно до ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" та Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, слід звертатися до Державної аудиторської служби України.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 144/2019Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки щодо закупівлі електричної енергії
Суть питання:
Чи можливо застосувати переговорну процедуру закупівлі електроенергії згідно з ч. 2 ст. 35 Закону України "Про публічні закупівлі" при вартості закупівлі, що перевищує 200 тис. грн, посилаючись на відсутність конкуренції, враховуючи зміни до Закону України "Про ринок електричної енергії" та чи не буде це порушенням законодавства про закупівлі за ст. 164-14 КУпАП?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки не дає прямої відповіді на питання, а посилається на попередні роз'яснення:
З питань порушень законодавства про закупівлі, відповідно до ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" та Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, слід звертатися до Державної аудиторської служби України.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Циркунівська сільська рада
<b>
Тема розширена:</b> закупівля електричної енергії
<b>Суть питання:</b> З 01 січня 2019 року набрали чинності зміни до Закону України «Про ринок електричної енергії», а саме: абзац 10 п.13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено наступним абзацем "Тимчасово, на період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2020 року, універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов’язки, передбачені Законом України "Про ринок електричної енергії" для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених статтею 63 цього Закону".
В зв’язку з вищевикладеним просимо надати роз’яснення чи можливо за таких обставин, якщо вартість закупівлі електричної енергії перевищую 200 тис.грн. при проведенні переговорної процедури закупівлі застосовувати вимоги ч.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» через відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.
Крім того, просимо надати роз’яснення чи не буде проведення переговорної процедури закупівлі електричної енергії за ч.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» підставою для притягнення до відповідальності членів тендерного комітету по статті 164-14 Порушення законодавства про закупівлі Кодекс України про адміністративні правопорушення.
<b>
Номер відповіді:</b> 144/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься в листах від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06
“Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії"
та від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 "
Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії
", від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06
"Щодо застосування переговорної процедури"
, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06%20
Водночас, ураховуючи вимоги статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі' та Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, з питань порушень законодавства про закупівлі слід звертатися до Державної аудиторської служби України.
Консультація
№ 145/2019
12.02.2019
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки №145/2019: Суть питання: Чи можливо застосувати ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України до договору про закупівлю електричної енергії, укладеного в січні 2019 року після переговорної процедури (через двічі відмінені відкриті торги у грудні 2018), щоб його дія поширювалася на відносини, що виникли з 01.01.2019? Висновки/Відповідь: Закон України "Про публічні закупівлі" установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідь на схоже питання міститься у запиті 91/2016 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afaabe9f-3ed2-4fa3-9e57-f768e2207f97&lang=uk-UA
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 145/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки №145/2019
Суть питання: Чи можливо застосувати ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України до договору про закупівлю електричної енергії, укладеного в січні 2019 року після переговорної процедури (через двічі відмінені відкриті торги у грудні 2018), щоб його дія поширювалася на відносини, що виникли з 01.01.2019?
Висновки/Відповідь:
Закон України "Про публічні закупівлі" установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідь на схоже питання міститься у запиті 91/2016 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afaabe9f-3ed2-4fa3-9e57-f768e2207f97&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Виконавчий комітет Роганської селищної ради
<b>
Тема розширена:</b> застосування в договорі ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України
<b>Суть питання:</b> Тендерним комітетом замовника у 2018 році були двічі оголошені відкриті торги на закупівлю електричної енергії на 2019 рік, які на підставі статі 31 Закону України «Про публічні закупівлі» в грудні 2018 року були двічі відмінено в зв’язку з поданням для участі в них менше двох тендерних пропозицій. В кінці грудня 2018 року з постачальником електричної енергії були проведені попередні переговори в яких він підтвердив можливість постачання електричної енергії з 01.01.2019, але з технічних причин постачальника електричної енергії договір на закупівлю було укладено лише 31 січня 2019 року після проведення переговорної процедури закупівлі згідно з ч.4 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі», в зв’язку з тим, що замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників. Враховуючи, що відкриті торги на закупівлю електричної енергії було завершено в грудні 2018 року та те, що з постачальником електричної енергії були проведені попередні переговори в яких він підтвердив можливість постачання електричної енергії з 01.01.2019 просимо надати роз’яснення чи можливо застосувати в умовах договору вимоги ч.3.ст.631 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, що даний договір розповсюджується на відносини, які виникли з 01.01.2019.
<b>
Номер відповіді:</b> 145/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 91/2016 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afaabe9f-3ed2-4fa3-9e57-f768e2207f97&lang=uk-UA
Консультація
№ 146/2019
12.02.2019
Відкриті торги
Консультація Мінекономіки № 146/2019 Суть питання: Чи правомірно визнати переможцем учасника, який не має антикорупційної програми, якщо ціна його пропозиції менше 20 млн грн, але очікувана вартість закупівлі перевищує 20 млн грн? Висновки/Відповідь: Відповідь на дане питання надана у запиті від 10.01.2017 № 20/2017 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ef90771d-dba5-4ee5-aeee-8a5f7975aa50&lang=uk-UA
Відкриті торги
Консультація № 146/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 146/2019
Суть питання: Чи правомірно визнати переможцем учасника, який не має антикорупційної програми, якщо ціна його пропозиції менше 20 млн грн, але очікувана вартість закупівлі перевищує 20 млн грн?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на дане питання надана у запиті від 10.01.2017 № 20/2017 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ef90771d-dba5-4ee5-aeee-8a5f7975aa50&lang=uk-UA
Суть питання: Чи правомірно визнати переможцем учасника, який не має антикорупційної програми, якщо ціна його пропозиції менше 20 млн грн, але очікувана вартість закупівлі перевищує 20 млн грн?
Висновки/Відповідь:
Відповідь на дане питання надана у запиті від 10.01.2017 № 20/2017 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ef90771d-dba5-4ee5-aeee-8a5f7975aa50&lang=uk-UA
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Акціонерне товариство "Укртранснафта"
<b>
Тема розширена:</b> щодо відхилення пропозиції учасника, що не має антикорупційної програми, за умови що очікувана вартість складає більше 20 млн грн
<b>Суть питання:</b> Доброго дня! Відповідно до ч.10 ст.17 ЗУ «Про публічні закупівлі» Замовник зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень. Чи може бути визнаним переможцем учасник процедури, ціна тендерної пропозиції якого складає менш ніж 20 млн грн та який не має антикорупційної програми, але очікувана вартість закупувлі більше ніж 20 млн грн?
<b>
Номер відповіді:</b> 146/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання зазначена у запиті від 10.01.2017 № 20/2017 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ef90771d-dba5-4ee5-aeee-8a5f7975aa50&lang=uk-UA
Консультація
№ 139/2019
11.02.2019
Тендерна документація
Аналіз консультації Мінекономіки (№139/2019): Суть питання: Які документи може надати учасник-нерезидент замість антикорупційної програми для відповідності вимогам п.10 ч.1 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо в його країні відсутні вимоги щодо такої програми? Чи можливо в тендерній документації передбачити надання "аналогічних документів з урахуванням законодавства країни реєстрації"? Висновки/Відповідь: Уповноважений орган (Мінекономіки) не надав прямої відповіді, а відіслав до раніше опублікованих роз'яснень, а саме до листів від 17.01.2018 № 3304-06/1900-06 "Щодо учасників нерезидентів" та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації", які розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.
Тендерна документація
Консультація № 139/2019Огляд:
Аналіз консультації Мінекономіки (№139/2019)
Суть питання: Які документи може надати учасник-нерезидент замість антикорупційної програми для відповідності вимогам п.10 ч.1 ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо в його країні відсутні вимоги щодо такої програми? Чи можливо в тендерній документації передбачити надання "аналогічних документів з урахуванням законодавства країни реєстрації"?
Висновки/Відповідь:
Уповноважений орган (Мінекономіки) не надав прямої відповіді, а відіслав до раніше опублікованих роз'яснень, а саме до листів від 17.01.2018 № 3304-06/1900-06 "Щодо учасників нерезидентів" та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації", які розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
<b>
Тема розширена:</b> наявність антикорупційної програми у учасника при проведенні закупівлі у понад 20 млн.
<b>Суть питання:</b> Пунктом 10 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) встановлено обов’язок замовника прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень.
Відповідно до частини 2 статті 22 Закону тендерна документація повинна містити вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.
При цьому слід відмітити, що необхідність затвердження антикорупційних програм для юридичних осіб, які є учасниками попередньої кваліфікації, учасниками процедури закупівлі (якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень) визначена пунктом 2 частини 2 статті 62 Закону України «Про запобігання корупції» і є обов’язковою лише для резидентів. Законодавство інших країн не завжди містить положення щодо наявності у підприємства антикорупційної програми.
З урахуванням зазначеного, просимо надати роз’яснення щодо шляхів підтвердження відповідності учасника торгів-нерезидента вимогам пункту 10 частини 1 статті 17 Закону, а саме:
які саме документи може надавати учасник-нерезидент на заміну антикорупційної програми у разі відсутності в законодавстві країни, де він зареєстрований, відповідних вимог;
чи можливим є включення такого формулювання до тендерної документації замовника: «Учасники-нерезиденти надають копію антикорупційної програми та документа щодо призначення уповноваженого з її реалізації або копію інших аналогічних документів з урахуванням законодавства країни реєстрації такого учасника».
Директор із запобігання і
протидії корупції – радник президента О.В. Поліщук
<b>
Номер відповіді:</b> 139/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 17.01.2018 № 3304-06/1900-06 “
Щодо учасників нерезидентів
” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "
Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації
” за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F1900-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06
Консультація
№ 156/2017
08.02.2019
Переговорна процедура закупівлі
Короткий огляд консультації Мінекономіки № 134/2019 Суть питання: Чи може замовник застосувати переговорну процедуру за пунктом 4 частини 2 статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо відкриті торги були двічі відмінені в попередньому році (2018), а закупівля планується в поточному році (2019)? Висновки/Відповідь: * Мінекономіки вважає, що відповідь міститься у запиті 156/2017 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA * Замовник приймає рішення самостійно, дотримуючись принципів, закріплених у статті 3 Закону. * Відповідальність за вибір і застосування процедури закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально, згідно зі статтею 38 Закону.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 156/2017Огляд:
Короткий огляд консультації Мінекономіки № 134/2019
Суть питання: Чи може замовник застосувати переговорну процедуру за пунктом 4 частини 2 статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо відкриті торги були двічі відмінені в попередньому році (2018), а закупівля планується в поточному році (2019)?
Висновки/Відповідь:
Мінекономіки вважає, що відповідь міститься у запиті 156/2017 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
Замовник приймає рішення самостійно, дотримуючись принципів, закріплених у статті 3 Закону.
Відповідальність за вибір і застосування процедури закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально, згідно зі статтею 38 Закону.
Суть питання: Чи може замовник застосувати переговорну процедуру за пунктом 4 частини 2 статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо відкриті торги були двічі відмінені в попередньому році (2018), а закупівля планується в поточному році (2019)?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Днопоглиблювальний флот"
<b>Суть питання:</b> Замовником в рамках Річного плану закупівель на 2018 рік було двічі відмінено відкриті торги на закупівлю пропану-бутану через недостатню кількість учасників. Закупівля товару здійснювалася для забезпечення потреб Замовника на 2019 рік. Замовник планує провести переговорну процедуру на підставі пункту 4 частини 2 статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі" вже в рамках Річного плану закупівель на 2019 рік. Замовник має право це зробити чи необхідно проводити відкриті торги у 2019 році і лише у разі їх відміни двічі через недостатню кількість учасників застосувати переговорну процедуру? Інформація у запиті 156/2017 не містить відповіді на дане питання, оскільки стосується проведення відкритих торгів і переговорної процедури в межах Річного плану на один рік.
<b>
Номер відповіді:</b> 134/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь зазначена у запиті 156/2017 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
містить вичерпну відповідь
Разом з тим, рішення приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів закріплених у статті 3 Закону.
Крім того, виходячи зі змісту статті 38 Закону відповідальність в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Консультація
№ 135/2019
08.02.2019
Переговорна процедура закупівлі
Консультація Мінекономіки № 135/2019: Суть питання: Чи зобов'язаний замовник при проведенні переговорної процедури після відміни відкритих торгів через недостатню кількість учасників (п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону), проводити переговори з єдиним учасником відкритих торгів, чи може обрати іншого, більш вигідного учасника? Висновки/Відповідь: * Закон не обмежує кількість учасників, яких можна запросити на переговори під час переговорної процедури. * Замовник повинен керуватися метою Закону та дотримуватися принципів здійснення закупівель, визначених у статті 3 Закону, а саме: добросовісна конкуренція, максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість, недискримінація, запобігання корупції та зловживанням. * Штучне/умисне обмеження кола потенційних учасників є неприпустимим.
Переговорна процедура закупівлі
Консультація № 135/2019Огляд:
Консультація Мінекономіки № 135/2019
Суть питання: Чи зобов'язаний замовник при проведенні переговорної процедури після відміни відкритих торгів через недостатню кількість учасників (п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону), проводити переговори з єдиним учасником відкритих торгів, чи може обрати іншого, більш вигідного учасника?
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від відділ освіти Чернівецької РДА Вінницької області
<b>
Тема розширена:</b> Вибір учасника
<b>Суть питання:</b> Доброго дня. Тендерном комітетом відділу освіти було двічі оголошено відкриті торги по закупівлі паливно-мастильних матеріалів, ці торги були відмінені через недостатню кількість учасників по п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону. Зараз хочемо застосувати переговорну процедуру. Питання: чи зобов'я зані ми проводити переговорну процедуру з учасником, який подавав пропозицію у процедурі відкритих торгів і був єдиним? Чи можемо провести переговорну процедуру з будь-яким іншим учасником більш вигідним для нас? Дякую.
<b>
Номер відповіді:</b> 135/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Разом з тим Законом не обмежена кількість учасників, які можуть бути запрошені на переговори у разі застосування переговорної процедури закупівель.
Водночас замовнику слід керуватись
метою Закону
та
дотримуватись принципів здійснення закупівель
, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного/умисного обмеження кола потенційних учасників.
Так, закупівлі здійснюються за такими принципами, як
добросовісна конкуренція
серед учасників;
максимальна економія та ефективність
; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників;
запобігання
корупційним діям і
зловживанням
.
Консультація
№ 137/2019
08.02.2019
Тендерна документація
# Консультація Мінекономіки №137/2019: Суть питання: Чи має право замовник враховувати попередній досвід співпраці з учасником, а також якість та строки виконання попередніх аналогічних договорів при оцінці тендерної пропозиції з найнижчою ціною, або ж повинен обмежуватись критеріями, визначеними у ст. 16 Закону "Про публічні закупівлі"? Висновки/Відповідь: 1. Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель. 2. Питання встановлення кваліфікаційних критеріїв до учасників та вимог до предмета закупівлі розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06. * Посилання: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc 3. Рекомендації щодо складання тендерної документації. * Посилання: http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/623?q= 4. Згідно зі статтею 23 Закону, учасник має право звертатися за роз'ясненнями або вимагати усунення порушень щодо тендерної документації. * Посилання: стаття 23 Закону "Про публічні закупівлі" 5. Порядок оскарження процедур закупівель встановлено статтею 18 Закону. Скарги щодо тендерної документації подаються не пізніше ніж за чотири дні до дати подання тендерних пропозицій. * Посилання: стаття 18 Закону "Про публічні закупівлі"
Тендерна документація
Консультація № 137/2019Огляд:
# Консультація Мінекономіки №137/2019
Суть питання: Чи має право замовник враховувати попередній досвід співпраці з учасником, а також якість та строки виконання попередніх аналогічних договорів при оцінці тендерної пропозиції з найнижчою ціною, або ж повинен обмежуватись критеріями, визначеними у ст. 16 Закону "Про публічні закупівлі"?
Висновки/Відповідь:
1. Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель.
2. Питання встановлення кваліфікаційних критеріїв до учасників та вимог до предмета закупівлі розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06.
* Посилання: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
3. Рекомендації щодо складання тендерної документації.
* Посилання: http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/623?q=
4. Згідно зі статтею 23 Закону, учасник має право звертатися за роз'ясненнями або вимагати усунення порушень щодо тендерної документації.
* Посилання: стаття 23 Закону "Про публічні закупівлі"
5. Порядок оскарження процедур закупівель встановлено статтею 18 Закону. Скарги щодо тендерної документації подаються не пізніше ніж за чотири дні до дати подання тендерних пропозицій.
* Посилання: стаття 18 Закону "Про публічні закупівлі"
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від ДП "Укрголовмостоеспертиза
<b>
Тема розширена:</b> Критерії та методики оцінки тендерних пропозицій
<b>Суть питання:</b> Чи може замовник тендерної пропозиції вписувати такий пункт :
"При оцінці тендерної пропозиції Учасника, який запропонував найнижчу цінову пропозицію, Замовником враховується попередній досвід співпраці з Учасником та попередній досвід щодо виконання аналогічного договору (договорів) з даним Учасником, в тому числі строки, якісні та кількісні характеристики виконання договору (договорів), відсутність зауважень щодо виконання договору (договорів) з боку Замовника. У разі наявності письмових зауважень або претензій щодо виконання такого договору (таких договорів) з Учасником, Замовник відхиляє його тендерну пропозицію."
Чи він повинен встановлювати критерії тільки згідно ст. 16 закону "Про публічні закупівлі"???
<b>
Номер відповіді:</b> 137/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання встановлення кваліфікаційних критеріїв до учасників та вимог до предмета закупівлі в тендерній документації розглянуто в листі від 07.02.2017№ 3302-06/3812-06 “
Щодо розробки тендерної документації
”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Принагідно інформуємо, що з питання розробки тендерної документації та
узагальнених рекомендацій для замовників
щодо складання тендерної документації додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланнями
http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/623?q=
У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону
фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання
тендерної пропозиції
звернутися через електронну систему
закупівель до замовника
за роз’ясненнями щодо тендерної документації
та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі.
Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення
та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
При цьому
порядок оскарження процедур закупівель
встановлений у статті 18 Закону.
Скарги, що стосуються тендерної документації
та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
Консультація
№ 138/2019
08.02.2019
Предмет закупівлі
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи може державна установа проводити окремі тендери на складання технічної документації із землеустрою (код ДК 021:2015 - 71250000-5), якщо змінюється лише адреса ділянки, чи необхідно проводити один тендер з лотами? Висновки/Відповідь: Визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) є правом, а не обов'язком замовника, і здійснюється ним самостійно, згідно з Законом України "Про публічні закупівлі" та розділом II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. Також, відповідь на дане питання міститься у листі Мінекономіки від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 "Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)", доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774
Предмет закупівлі
Консультація № 138/2019Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання: Чи може державна установа проводити окремі тендери на складання технічної документації із землеустрою (код ДК 021:2015 - 71250000-5), якщо змінюється лише адреса ділянки, чи необхідно проводити один тендер з лотами?
Висновки/Відповідь:
Визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) є правом, а не обов'язком замовника, і здійснюється ним самостійно, згідно з Законом України "Про публічні закупівлі" та розділом II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. Також, відповідь на дане питання міститься у листі Мінекономіки від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 "Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)", доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774
Суть питання: Чи може державна установа проводити окремі тендери на складання технічної документації із землеустрою (код ДК 021:2015 - 71250000-5), якщо змінюється лише адреса ділянки, чи необхідно проводити один тендер з лотами?
Висновки/Відповідь:
Визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) є правом, а не обов'язком замовника, і здійснюється ним самостійно, згідно з Законом України "Про публічні закупівлі" та розділом II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. Також, відповідь на дане питання міститься у листі Мінекономіки від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 "Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)", доступному за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Ющенко Ірина Миколаївна
<b>
Тема розширена:</b> Чи вірно визначений ппрредмет закупівлі. Чи можливо проводити окремі закупівлі (тендера)
<b>Суть питання:</b> Код ДК 021:2015 - 71250000-5 Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги. Складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок. Замовник - державна установа. Питання - чи має право державна установа проводити окремі тендера (закупівлі),якщо Код закупівлі та назва документації із землеустрою не змінюється,а змінюється лише адреса (місцезнаходження) ділянки. Або в такому випадку,відповідно до Наказу 17.03.2016 № 454, необхідно проводити один тендер з окремими частинами предмету закупівлі (лотами)
<b>
Номер відповіді:</b> 138/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 "
Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)
", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774
Таким чином, визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) в межах єдиної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами Закону та розділу IІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, та є правом, а не обов’язком замовника.
Консультація
№ 123/2019
07.02.2019
Відкриті торги
# Аналіз консультації Мінекономіки (№ 123/2019): Суть питання: Чи є одночасне надання роз’яснення поза встановленим терміном та продовження строку подання пропозицій на 7 днів дотриманням законодавства про закупівлі? Висновки/Відповідь: 1. У разі несвоєчасного надання роз'яснень щодо змісту тендерної документації та одночасного внесення змін до тендерної документації, строк подання тендерних пропозицій обов'язково продовжується не менш як на сім днів, як передбачено абзацом третім частини другої статті 23 Закону. 2. Якщо надані роз'яснення та внесені зміни стосуються різних вимог тендерної документації, замовник повинен керуватися метою Закону та дотримуватися принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не допускаючи штучного/умисного обмеження конкуренції. У такому випадку продовження строку подання пропозицій на строк більше семи днів може бути обґрунтованим. 3. Замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації, як зазначено у частині другій статті 23 Закону. У разі внесення змін строк подання тендерних пропозицій продовжується так, щоб з моменту внесення змін до закінчення строку подання залишалося не менше ніж сім днів.
Відкриті торги
Консультація № 123/2019Огляд:
# Аналіз консультації Мінекономіки (№ 123/2019)
Суть питання: Чи є одночасне надання роз’яснення поза встановленим терміном та продовження строку подання пропозицій на 7 днів дотриманням законодавства про закупівлі?
Висновки/Відповідь:
1. У разі несвоєчасного надання роз'яснень щодо змісту тендерної документації та одночасного внесення змін до тендерної документації, строк подання тендерних пропозицій обов'язково продовжується не менш як на сім днів, як передбачено абзацом третім частини другої статті 23 Закону.
2. Якщо надані роз'яснення та внесені зміни стосуються різних вимог тендерної документації, замовник повинен керуватися метою Закону та дотримуватися принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не допускаючи штучного/умисного обмеження конкуренції. У такому випадку продовження строку подання пропозицій на строк більше семи днів може бути обґрунтованим.
3. Замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації, як зазначено у частині другій статті 23 Закону. У разі внесення змін строк подання тендерних пропозицій продовжується так, щоб з моменту внесення змін до закінчення строку подання залишалося не менше ніж сім днів.
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
<b>
Тема розширена:</b> Звернення за роз’ясненями
<b>Суть питання:</b> Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Частиною 2 статті 23 Законом передбачено, що у разі несвоєчасного надання або ненадання замовником роз'яснень щодо змісту тендерної документації строк подання тендерних пропозицій автоматично продовжується електронною системою не менш як на сім днів.
Виходячи із змісту частини 1 та частини 2 статті 23 Закону вбачається, що у разі несвоєчасного надання або ненадання Замовником роз'яснень щодо змісту тендерної документації згідно з абзацом третім частини 2 статті 23 Закону строк подання тендерних пропозицій автоматично продовжується електронною системою не менше як на сім днів.
У разі неможливості надання та оприлюднення на звернення в термін, установлений Законом, Замовник приймає рішення про продовження кінцевого строку подання пропозицій і вносить відповідні зміни до тендерної документації у порядку, в спосіб та терміни, визначені Законом.
Чи вважається одночасне виконання цих двох дій (надання роз’яснення в більший строк та одночасне продовження строку подання пропозицій на 7 днів) дотриманням законодавства у сфері закупівель.
<b>
Номер відповіді:</b> 123/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини другої статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином,
щоб з моменту внесення змін
до тендерної документації
до закінчення строку подання
тендерних пропозицій
залишалося не менше ніж сім днів
.
Поряд з цим, згідно з абзацом третім частини другої статті 23 Закону у разі
несвоєчасного
надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації
строк подання тендерних пропозицій
автоматично
продовжується
електронною системою
не менш як на сім днів
.
Таким чином, у разі несвоєчасного надання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації та одночасного внесення змін до тендерної документації, строк подання тендерних пропозицій обов"язково продовжується не менш як на сім днів.
Водночас у разі, якщо надані роз"яснення та внесені зміни стосуються різних вимог тендерної документації, замовнику слід керуватись
метою Закону
та
дотримуватись принципів здійснення закупівель
, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного/умисного обмеження кола потенційних учасників, оскільки продовження строку для подання тендерних пропозицій на строк більше семи днів може забезпечити можливість потенційним учасникам для підготовки тендерних пропозицій з урахуванням наданих замовником роз"яснень та внесених до тендерної документації змін.
Консультація
№ 124/2019
07.02.2019
Інше
ОК, ось стислий опис консультації: Суть питання: Чи діють спеціальні митні режими або інші обмежувальні санкції щодо підприємства Республіки Білорусь ОАО «Слуцкий сахарорафинадный комбинат» (УНН 600075003), та механізм зовнішньоекономічної діяльності з ним. Висновки/Відповідь: * Питання не належить до компетенції департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку. * Рекомендовано надіслати електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через офіційний веб-портал Мінекономрозвитку (http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian). * Інформацію щодо санкцій висвітлено в листі Мінекономрозвитку від 07.09.2018 № 3304-04/39245-06 "Щодо застосування санкцій" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc).
Інше
Консультація № 124/2019Огляд:
ОК, ось стислий опис консультації:
Суть питання:
Чи діють спеціальні митні режими або інші обмежувальні санкції щодо підприємства Республіки Білорусь ОАО «Слуцкий сахарорафинадный комбинат» (УНН 600075003), та механізм зовнішньоекономічної діяльності з ним.
Висновки/Відповідь:
Питання не належить до компетенції департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку.
Рекомендовано надіслати електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через офіційний веб-портал Мінекономрозвитку (http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian).
Інформацію щодо санкцій висвітлено в листі Мінекономрозвитку від 07.09.2018 № 3304-04/39245-06 "Щодо застосування санкцій" (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc).
Суть питання:
Чи діють спеціальні митні режими або інші обмежувальні санкції щодо підприємства Республіки Білорусь ОАО «Слуцкий сахарорафинадный комбинат» (УНН 600075003), та механізм зовнішньоекономічної діяльності з ним.
Висновки/Відповідь:
Повний текст документа:
<b>Запит від:</b> Запит від Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Техекспо"
<b>
Тема розширена:</b> Про застосування та дію санкцій
<b>Суть питання:</b> ТОВ «ТД Техекспо» просить надати інформацію щодо можливої дії спеціального митного режиму або інших буд-яких обмежувальних санкцій на адресу підприємства Республіки Білорусь ОАО «Слуцкий сахарорафинадный комбинат», код УНН 600075003, адреса Республіка Білорусь, м. Луцьк, вул.. Головащенко,6.
У разі наявності таких обмежень, просимо роз’яснити механізм зовнішньоекономічної діяльності з даним підприємством.
<b>
Номер відповіді:</b> 124/2019
<b>
Відповідь:</b>
Шановний користувачу, оскільки Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що ваше питання не відноситься до компетенції департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономрозвитку (
http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian
) для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономрозвитку в компетенції якого знаходиться ваше питання.
При цьому інформуємо, що питання санкцій висвітлено в листі Мінекономрозвитку від 07.09.2018 № 3304-04/39245-06 "
Щодо застосування санкцій
" на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc