<b>Запит від:</b> Запит від Глей Вадим Петрович <b> Тема розширена:</b> Тлумечення Наказу про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу <b>Суть питання:</b> Прошу надати тлумачення до Наказу №557 від 30.03.2016р. зі змінами від 12.04.2016р. №676 "про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу". Цікавить тлумачення норми пунка 3.6 розділу №3 "Уповоноважена особа замовника повинна мати" -вищю юридичну освіту; -не менше двух років досвіду роботи в сфері закупівель. Відповідні норми мають рекомендаційний характер, як зазначено в преамбулі наказу? Чи замовник обов'язково зобов'язаний дотримуватися положень наказу при призначені уповноваженої особи на посаду? Якщо замовник виявить бажання призначити на посаду уповноваженої особи, працівника свого структурного підрозділу, котрий працює за трудовим договором, має вищу юридичну освіту, орієнтується в зконодавстві, але не має досвіду роботи у сфері закупівель передбаченого нормами наказу (2 роки), додатково прошов навчання в сфері закупівель, має сертифікат за результатми курсів. Чи має можливість замовник призначити таку особу на посаду уповноваженої особи з закупівель ? <b> Номер відповіді:</b> 250/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Уповноважена особа (особи) – службова, посадова та інша фізична особа замовника, визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення або трудового договору (контракту) (стаття 1 Закону). Водночас відповідно до частини другої статті 11 Закону у разі визначення замовником уповноваженої особи (осіб) організація роботи здійснюється нею (ними) самостійно згідно з умовами трудового договору (контракту) або положення . Уповноважена особа повинна мати вищу освіту. Поряд з цим згідно з пунктом 1.1 Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” на виконання частини п’ятої статті 11 Закону, Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб) , а також їх права, обов’язки та відповідальність . Поряд з цим, статтею 38 Закону визначено відповідальність за порушення вимог цього Закону. Так, зокрема за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону,  уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України. За порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально. З огляду на викладене та зважаючи, що уповноважена особа є відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель, замовник встановлює вимоги до уповноваженої особи (осіб), керуючись метою цього Закону, принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону та з урахуванням статті 38 Закону. При цьому під час розроблення положення про уповноважену особу (осіб) замовник може керуватися Примірним положенням. У свою чергу повідомляємо, що питання визначення уповноваженої особи розглянуто в листі від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “ Щодо визначення Уповноваженої особи ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=10&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

<b>Запит від:</b> Запит від Приватне підприємство "Будмонтажпроект-17" <b> Тема розширена:</b> Розмір середньомісячної кошторисної заробітної плати <b>Суть питання:</b> Приватне підприємство «Будмонтажпроект-17» виконує будівельно-монтажні роботи згідно Договору підряду №47 від 13 вересня 2018 року на виконання робіт «Поліпшення технічного стану та благоустрій ставка в парку «Міський сад» в м. Кременчуці» (коригування) (код ДК 021:2015-45000000-7 Будівельні роботи).На підставі переговорної процедури був заключений договір підряду №47 від 13 вересня 2018 року. Строк виконання робіт: вересень 2018 р.-грудень 2020 р. Згідно Закону України про державний бюджет на 2019 рік з 01 січня 2019 року збільшився прожитковий мінімум встановлений для працездатних осіб, який застосовується при розрахунку розміру середньомісячної кошторисної заробітної плати на підприємстві в 2019 році. У зв’язку збільшенням прожиткового мінімуму встановлений для працездатних осіб чи може збільшуватися розмір середньомісячної кошторисної заробітної плати? <b> Номер відповіді:</b> 251/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06%20 , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “ Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю ”. У свою чергу, оскільки Порядок розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об’єктів, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 20.10.2016 № 281, який згідно з Положенням затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, забезпечує в межах повноважень, передбачених законом формування кошторисної нормативної бази , визначення порядку її застосування у будівництві ,  з питання зазначеного у запиті пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління <b> Тема розширена:</b> Застосування частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України <b>Суть питання:</b> Чи можливо в договорі про закупівлю, який укладається за результатами переговірної процедури закупівлі згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону “Про публічні закупівлі” (замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників), встановити, що умови договору застосовуються до відносин, які виникли до його укладення (частина третя статті 631 Цивільного кодексу України), а саме з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу рішення про намір укласти договір? <b> Номер відповіді:</b> 252/2019

<b>Запит від:</b> Запит від Лінчевська Леся Іванівна <b> Тема розширена:</b> Повторний запит <b>Суть питання:</b> Доброго ранку! Чи можливо віднести за 5-им знаком класифікатора ДК 021:2015 різні види страхування не окремими лотами, а окремими закупівлями (наприклад: застосувати 5 знак при розбивці обов"язкових та добровільних видів страхування, так як це різні види затрат). Заздалегідь вдячна. <b> Номер відповіді:</b> 236/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Поряд з цим питання визначення предмета закупівлі розглянуто в листі від 07.02.2016 № 3302-06/3816-06 " Щодо порядку визначення предмета закупівлі ", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3816

<b>Запит від:</b> Запит від Борисова Ірина Миколаївна <b> Тема розширена:</b> Терміни для проведення переговорної процедури <b>Суть питання:</b> Замовником були двічі оголошені торги, але не було учасників. Який максимальний термін для проведення переговорної процедури і чи це обо'язковий крок. Чи може Замовник відмінити закупівлю? <b> Номер відповіді:</b> 237/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідь на аналогічне звернення містяться у запиті № 156/2017, що розміщений на інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA Вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа замовника відповідно до статті 11 Закону, які несуть персональну відповідальність в частині прийнятих рішень, виходячи зі змісту статті 38 Закону. При цьому рішення щодо потреби у товарах, роботах та послугах, що будуть закуповуватися, приймається замовником самостійно. Підстави для відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися передбачені статтею 31 Закону. Умови застосування переговорної процедури закупівлі, у тому числі строки проведення та підстави відміни установлені статтею 35 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Ігольник Пилип Володимирович <b>Суть питання:</b> Доброго дня!, у кінці 2018 року замовником було укладено договір на проведення робіт на 1,4 млн грн. із строком дії договору до 31.12.2019, та відповідно до статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі" оприлюднено звіт про укладений договір. Зазначений договір було зареєстровано у 2018 році за наявними бюджетними асигнуваннями 2018 року. У 2019 році виникає необхідність проведення додаткових робіт по зазначеному об’єкту за укладеним договором на загальну суму 500 т. грн. та замовнику надають додаткові кошти, які він об’єктивно не міг передбачити. Таким чином, у разі укладання додаткової угоди до договору загальна вартість договору складатиме 1,9 млн грн., що перевищую межу встановлену у статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», але 1,9 млн грн. складається із сум 2018 та 2019 бюджетних років, які є менші ніж порогова сума визначена статтею 2 Закону України «Про публічні закупівлі» у частині закупівлі робіт. Враховуючи вищезазначене, прошу надати відповідь на питання: 1. Чи повинен проводити замовник процедуру закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі"? (прошу надати відповідь із зазначення «так» або «ні» та з обов’язковим посилання на нормативно-правові акти) 2. Чи зобов’язаний замовник укладати саме додаткову угоду до договору? (Цивільний кодекс не обмежує замовника на укладання окремого договору) 3. Як повинен замовник відобразити зазначену суму коштів (500 т. грн.) у додатку до річного плану у разі укладання додаткової угоди, оскільки за Вашою позицією у разі укладання додаткової угоди до тендерного договору у сумі до 20% відповідно до частини 5 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» сума 20% у річному плані не відображається. Вищезазначений випадок є подібним до укладання додаткової угоди у сумі до 20% та може бути розглянутий, як аналогія права. <b> Номер відповіді:</b> 238/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 183/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f4a32a0e-5cb5-4ec0-9b8b-5b96e1adbbb5&lang=uk-UA Разом з тим, оскільки відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, складання річного плану (додатку до річного плану) та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель, та передує їх проведенню.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Київський інститут земельних відносин" <b> Тема розширена:</b> Чи вноситься в план закупівлі оплата обовязкових платежів за договором де КП є Виконавцем робіт? <b>Суть питання:</b> КП є виконавцем робіт за предметом договору:"Проектні(вишукувальні роботи по підготовці матеріалів та розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку..." Згідно з кошторисом робіт повинна бути виконана Державна землевпорядна експертиза та здійснена оплата. Після завершення всіх етапів робіт, Замовник дійснить оплату за виконану роботу, в т.ч. і за експертизу (компенсує). <b> Номер відповіді:</b> 241/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання зазначена у запиті 667/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5644094f-5d84-4c2f-99d3-68bb2a8791fe&lang=uk-UA Відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та з міни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження.

<b>Запит від:</b> Запит від Департамент з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської обласної державної адміністрації <b> Тема розширена:</b> Двічі відмінено тендер за одним з лотів <b>Суть питання:</b> Добрий день. Проводили відкриті торги на закупівлю: лот1 – бензин на 142000 грн. та лот 2 – дизпаливо на 520000 грн. Перший раз торги відмінено за двома лотами через відсутність учасників. Другий раз за лотом 2 відбулись відкриті торги, а за лотом 1 торги відмінено через відсутність учасників. Яку процедуру нам необхідно обрати, щоби закупити бензин на 142000 грн. <b> Номер відповіді:</b> 242/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 35/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA Водночас зазначаємо, що питання закупівлі за лотами розглянуто в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 " Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами) ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774

<b>Запит від:</b> Запит від Шкуро Юлія Анатоліївна <b>Суть питання:</b> Добрий день! Прошу надати роз'яснення щодо пропорційного збільшення відрахувань ставок та зборів у зв'язку з підвищенням мінімальної заробітної плати. Тобто, чи можна змінити ціну договору у зв'язку з підвищенням мінімальної заробітної плати (що призвело до підвищення податків та зборів)у розумінні листа Міністерства економіки України від 27.10.2016 року № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" <b> Номер відповіді:</b> 244/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 52/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=669bc1e6-d24d-45f3-a177-0daf7ccbc380&lang=uk-UA Таким чином, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю саме у випадку зміни ставки податку чи збору, дотримуючись вимог Закону та Податкового кодексу України. Визначення поняття “ставка податку” наведено в статті 25 Податкового кодексу України. При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених частиною четвертою статті 36 Закону, може здійснюватись виключно у разі, якщо договором про закупівлю передбачений відповідний порядок зміни ціни.

<b>Запит від:</b> Запит від Павлова Юлія Михайлівна <b> Тема розширена:</b> Щодо зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів <b>Суть питання:</b> Прошу надати роз`яснення щодо правильного трактування листа Мінекономрозвитку України від 27.10.2016 року № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю», а саме, щодо зміни ціни у зв’язку із зміною ставок податків та зборів. Відповідно до п 6 частини 4 статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни у зв’язку із зміною ставок податків і зборів, пропорційно до змін таких ставок. - Чи збільшення розміру мінімальної заробітної плати, яка призводить пропорційно до збільшення відрахування єдиного соціального внеску та військового збору, може вважатись підвищенням ставок податків та зборів відповідно до вимог п.6.ч.4. ст. 36 Закону <b> Номер відповіді:</b> 245/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 52/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=669bc1e6-d24d-45f3-a177-0daf7ccbc380&lang=uk-UA Таким чином, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю саме у випадку зміни ставки податку чи збору, дотримуючись вимог Закону та Податкового кодексу України. Визначення поняття “ставка податку” наведено в статті 25 Податкового кодексу України. При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених частиною четвертою статті 36 Закону, може здійснюватись виключно у разі, якщо договором про закупівлю передбачений відповідний порядок зміни ціни.

<b>Запит від:</b> Запит від Клюшниківська сільська рада <b> Тема розширена:</b> щодо здійснення закупівель,які замовник не міг передбачити <b>Суть питання:</b> щодо здійснення закупівель,які замовник не міг передбачити <b> Номер відповіді:</b> 246/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання розміщене на Інформаційному реурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f4a32a0e-5cb5-4ec0-9b8b-5b96e1adbbb5&lang=uk-UA у запиті № 183/2019.

<b>Запит від:</b> Запит від Скала-Подільська селищна рада <b>Суть питання:</b> Доброго дня.Скажіть,будь-ласка,чи можливо виправити технічну (механічну)помилку,допущену при оголошені закупівлі за процедурою відкритих торгів,після оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу. <b> Номер відповіді:</b> 247/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що питання виправлення помилок міститься на Інформаційному ресурсі Уповнвоаженого органу у запиті від 09.11.2016 № 94/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6a5f7f9-c28d-47e9-a028-d5f1ba23d8a3&lang=uk-UA