<b>Запит від:</b> Запит від РЦ з надання БВПД у Дніпропетровській області <b> Тема розширена:</b> Найменування предмета закупівлі <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Визначення предмета закупівлі послуг безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) здійснюється за обсягом, часом та місцем надання послуг окремо для кожного суб'єкта права на БВПД. Чи можливо в додатку до річного плану закупівель предмет закупівлі не ідентифікувати по прізвищу та ім'я по-батькові, а вказувати як "суб'єкт №1","суб'єкт №2", у зв'язку з тим, що ПІБ суб'єкту права стає відомо не на початку року, а протягом всього року(особливість роботи Центру БВПД).Дякую. <b> Номер відповіді:</b> 462/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06 ,  розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, в якому міститься інформація щодо відображення предмета закупівель в річному плані закупівель та додатку до нього. Відповідно до пункту 15 наказу Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 визначення предмета закупівлі послуг безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється за обсягом, часом та місцем надання послуг окремо для кожного суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу. Разом з тим, визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно. У свою чергу, стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03

<b>Запит від:</b> Запит від ФОП Віктор Файко Дмитрович <b>Суть питання:</b> Чи може замовник відміняти закупівллю, якщо це допорогова закупівлля. Вся тендерна документація підготовлена добре. <b> Номер відповіді:</b> 463/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону. Згідно з пунктом 14 розділу ІІ Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, затвердженої наказом ДП "Прозорро" від 19.03.2019 N 10, у разі відміни закупівлі, замовник зазначає підстави про таку відміну шляхом заповнення відповідних полів та завантаження окремого файлу з відповідною інформацією. Поряд з цим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=16225 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” , в якому зокрема розглянуто питання вирішення спорів, пов'язаних із проведенням закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.

<b>Запит від:</b> Запит від Головне управління статистики у Миколаївській області <b> Тема розширена:</b> Класифікація суб'єктів господарювання <b>Суть питання:</b> Добрий день? Підкажіть, як класифікувати бюджетну установу, дохід якої складається від продажу платної інформаціі . Чи вважається фінансування від Головного розпорядника коштів доходом? <b> Номер відповіді:</b> 453/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014№ 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику. Згідно з пунктом 3 наказу Мінфіну "Про бюджетну класифікацію" від 14.01.2011 № 11 (зі змінами)  уповноважено надавати роз'яснення з питань застосування: Класифікації доходів бюджету - Департамент прогнозування доходів бюджету та методології бухгалтерського обліку та галузеві департаменти Міністерства фінансів України. Функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету - Департамент державного бюджету Міністерства фінансів України; Класифікації фінансування бюджету за типом кредитора, Класифікації фінансування бюджету за типом боргового зобов'язання, Класифікації боргу за типом кредитора та Класифікації боргу за типом боргового зобов'язання - Департамент співробітництва з міжнародними організаціями, Департамент фінансів промисловості, Департамент боргової політики, Департамент місцевих бюджетів Міністерства фінансів України; Економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету - Державну казначейську службу України. Тому, з порушених питань пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

<b>Запит від:</b> Запит від Кутьїн Руслан Сергійович <b>Суть питання:</b> Доброго дня. Виникила така ситуація: необхідно провести експертизу проектно-кошторисної документації на розробку робочого проекту (71319000-7 експертні послуги) по даному коду в поточному році сума договорів перевищює норми абз. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (1.5 мільйони для робіт), усі Договори на виконання експертизи були підписані з проектантами проектно-кошторисної документації та були прописані в Договорах на розробку проектно-кошторисної документації. Як діяти далі ? чи необхідно проводити відкриті торги або переговорну процедуру на експертизу, якщо вона була прописана в договорі на розробку-проектно кошторисної документації? <b> Номер відповіді:</b> 454/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 " Щодо закупівлі робіт ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальний заклад "Павлоградська ентральна районна лікарня" Дніпропетровської обласної ради" <b>Суть питання:</b> Добрий день! До Вас звертається КЗ "Павлоградська ЦРЛ"ДОР" з проханням надати наступну інформаю: Наказом № 463 від 21.03.2019 року були внесені зміни до форм документів у сфері публчних закупвель. Зокрема, у формі оголошення про проведення відкритих торгів, конкурентного діалогу, у формі повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури, повідомлення про намір укласти договір, у формі звіту про укладені договори, звіту про виконання договору про закупівлю з'явився новий обов'язковий пункт, який Замовнику необхдно зазначати: - це "Джерело фінансування закупівлі". Але авторизаваними майданиками технічно це не реалізовано та відсутнє поле, в якому необхідно прописувати зазначену інформацію. В контексті даної ситуації чи буде правильним зазначати джерело фінансування у предметі закупвлі у дужках? Чи потрібно зазначати джерело фінансування у допорогових закупівель, оскільки Наказ № 490 вд 22.03.2016 року (зі змінами) стосується тільки тих процедур, які визначені ЗУ "Про публічні нформації" Зазделегідь вдячні за допомогу! <b> Номер відповіді:</b> 455/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22177-06 ,  розміщено лист від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 “Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490”. Поряд з цим, Наказ Мінекономрозвитку від 21.03.2019 № 463 “Про внесення змін до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490” внесені зміни до форм документів у сфері публічних закупівель, зокрема до форми звіту про укладені договори (далі – Звіт про укладені договори). Так, звіт про укладені договори доповнено пунктами наступного змісту: "81. Вид предмета закупівлі." "161. Джерело фінансування закупівлі." При цьому, відповідно до абзацу п’ятого частини першої статті 2 Закону  у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Водночас у разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому  частини першої статті 2 Закону, застосовується “ Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель , вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі””, яка затверджена Наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10. У свою чергу, стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 " Щодо електронної системи закупівель ", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03

<b>Запит від:</b> Запит від Управління соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації <b>Суть питання:</b> Добрий день, ми управління соціального захисту населення! У нас є троьх сторонні договори згідно яких управління оплачує заводу вартість забезпечення особи з інвалідність засобами реабілітації. Договори міністерськи, без державного класифікатора, є вартість яких більше 50000,грн. Чи потрібно нам проводити допорогові закупівлі? <b> Номер відповіді:</b> 456/2019

<b>Запит від:</b> Запит від ПрАТ "АК"Київводоканал" <b>Суть питання:</b> Добрий день. Згідно із змінами до наказу від 22.03.2016 №490 у формі звіту про укладені договори відтепер є обов’язковим визначати одиницю виміру закупівлі, а саме роботи, товари чи послуги. Відповідно, дані технічні можливості були відображені на майданчиках-партнерах ProZorro (слот «Вид предмету закупівлі»). Виникає питання. Що необхідно вибирати у цьому слоті під час оголошення відкритих торгів, або публікуванні звіту про укладені договори, у разі здійснення закупівлі відповідно до п.22 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме закупівлі інших послуг, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робі. Як приклад - виконання робіт з проходження експертизи проекту будівництва, відповідно, предмет закупівлі визначається згідно наказу від 17.03.2016 №454 Про затвердження порядку визначення предмету закупівлі, згідно до другої – п'ятої цифри Єдиного закупівельного словника (71319000 – 7 «Експертні послуги»). У такому випадку, визначення на майданчику-партнері ProZorro у слоті виду предмету закупівлі – роботи, система інформує про не відповідність виду закупівлі коду ДК, який визначається як послуги. Тож, що саме необхідно визначати у слоті «Вид предмету закупівлі» у разі закупівлі згідно п. 22 Закону інших послуг, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робі: «роботи» чи «послуги»? <b> Номер відповіді:</b> 449/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06 розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 " Щодо закупівлі робіт" , в якому розглянуто питання віднесення супровідних роботам  послуг до предмета закупівлі  "роботи" у розумінні Закону та Порядку. У свою чергу, стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03

<b>Запит від:</b> Запит від Державний університет інфраструктури та технологій <b>Суть питання:</b> На майданчику з"явилося додаткове поле для вводу інформації: "Класифікація суб"єктів господарювання", але в переліку для вибору тільки суб"єкти підприємництва. Чому відсутні суб"єкти некомерційного господарювання? <b> Номер відповіді:</b> 450/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті 435/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=161eebeb-fb47-4ce8-ba06-e7b20de9076f&lang=uk-UA

<b>Запит від:</b> Запит від Мереф'янська міська рада <b>Суть питання:</b> Бюджетною установою закуповується бензин на суму Х. Додатковою угодою №1 сума договору була зменшена та стала У. Чи може сума договору за Додатковою угодою №2 перевищувати суму договору У, при цьому не перевищуючи суму договору Х? <b> Номер відповіді:</b> 451/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 , розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” .

<b>Запит від:</b> Запит від ПП "Комсервіс-Безпека" <b> Тема розширена:</b> надання роз'яснень стосовно строку надання послуг <b>Суть питання:</b> В тендерній документації Замовник визначає строк надання послуг "З дати підписання Договору про фізичну охорону об’єкта до 31.12.2019 року." (закупівля UA-2019-05-17-001497-b). Закупівля оголошена 17.05.2019, аукціон буде проводитись 03.06.2019 р. Як правильно визначати період надання послуг - з дати оголошення процедури закупівлі? Чи з 13.06.19 - найраніше імовірна дата укладання договору? <b> Номер відповіді:</b> 452/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. При цьому згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій . Водночас відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - це пропозиція щодо предмету закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника закупівлі.

<b>Запит від:</b> Запит від Комунальне підприємство "Чернігівське тролейбусне управління" Чернігівської міської ради <b> Тема розширена:</b> Антикорупційна програма <b>Суть питання:</b> Доброго дня! Згідно п. 10) ч. 1 ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" однією з підстав відхилення тендерної пропозиції учасника є відсутність у юридичної особи, яка є учасником, антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень. Рішенням від 02.03.2017 № 75 Національного агентства з питань запобігання корупції "Про затвердження Типової антикорупційної програми юридичної особи" була затверджена типова форма антикорупційної програми юридичної особи та в частині другій цього рішення було зазначено, що юридичні особи, визначені у частині другій статті 62 Закону України "Про запобігання корупції", затверджують свої антикорупційні програми на основі Типової антикорупційної програми, затвердженої пунктом 1 цього рішення. Відповідно до пункту 2 статті 62 України "Про запобігання корупції", в обов'язковому порядку антикорупційна програма затверджується керівниками:юридичних осіб, які є учасниками попередньої кваліфікації, учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель", якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень. Умовами тендерної документації передбачено надання учаниками закупівлі копію антикорупційної програми та копію наказу про призначення уповноваженого з реалізації антикорупційної програми. Учасником Процедури закупівлі на виконання вимог тендерної документації надається копія антикорупційної програми від 28.04.2016 № 109, яка не була затверджена на підставі типової форми антикорупційної програми юридичної особи, що затверджена рішенням від 02.03.2017 № 75 Національного агентства з питань запобігання корупції. Питання: 1) чи можна вважати що у учасника закупівлі не має антикорупційної програми, наявність якої є обов’язковою умовою для участі у закупівлі вартість якої дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень, якщо наявна антикорупційна програма не була затверджена на підставі типової форми антикорупційної програми юридичної особи, що затверджена рішенням від 02.03.2017 № 75 Національного агентства з питань запобігання корупції? 2) чи має право замовник відхилити тендерну пропозицію учасника на підставі п. 10) ч. 1 ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі", якщо наявна у учасника антикорупційна програма не була затверджена на підставі типової форми антикорупційної програми юридичної особи, що затверджена рішенням від 02.03.2017 № 75 Національного агентства з питань запобігання корупції? Дякую! <b> Номер відповіді:</b> 443/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації . Так, тендерна документація повинна містити зокрема вимоги, встановлені статтею 17  Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим  вимогам згідно із законодавством. У свою чергу, відповідно до пункту 10 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень. Водночас згідно з пунктами 3 і 4 частини першої статті 30 замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі якщо: наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону; тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. При цьому рішення приймаються замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 30 Закону. Одночасно зазначаємо, що до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери у конкретних випадках.

<b>Запит від:</b> Запит від Державна установа "Інститут серця МОЗ України" <b> Тема розширена:</b> Зміна обсягу закупівлі з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника <b>Суть питання:</b> Тендерний комітет Державної установи «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я» звертається до Вас з проханням надати роз’яснення. Листом – роз’ясненням від 28.12.2017 №3304-06/48844-06 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України зазначено, що згідно статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) закупівля здійснюється відповідно до річного плану закупівель. При цьому розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі не регулюється Законом і здійснюється замовником самостійно. Разом з тим, за результатами проведення процедури закупівлі укладається договір між замовником та учасником-переможцем. Водночас умови договору про закупівлю не повинні відрізнятись від змісту тендерної пропозиції учасника-переможця за результатами аукціону, крім випадків визначених у підпунктах частини 4 статті 36 Закону. Підпунктом 1 частини 4 статті 36 Закону встановлено можливість зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. Отже, яким чином замовник зменшує обсяг закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника, якщо закупівля проводилась під очікувану вартість? <b> Номер відповіді:</b> 445/2019 <b> Відповідь:</b> Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307 розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “ Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю ”, в якому зокрема розглянуто питання зменшення обсягів закупівлі, у випадку передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 36 Закону.